Причини проведення модернізації (реінжинірингу) на підприємствах енергоємних галузей Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

Цюцюра С.В. Причини проведення модерызацп (реiнжинiрингу) на пщприемствах енергоемних галузей/С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007 - №3(23). С. 85-94.

УДК 656.61:681.3

С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко

ПРИЧИНИ ПРОВЕДЕННЯ МОДЕРН1ЗАЦП (РЕ1НЖИН1РИНГУ) НА ПЩПРИеМСТВАХ ЕНЕРГОеМНИХ ГАЛУЗЕЙ

Наведенi тлумачення та порiвняльнi характеристики TepMÎHÎB "модерыза^я", Чнжиыринг", "реЫжиыринг". Визначенi ochobhî принципи проведення модерызацп' та реiнжинiрингу пiдприeмства. Показано, що в умовах дефщиту Ывестицмних пропозицiй при одночаснiй енергетичнiй кризi единим прийнятним способом радикального полтшення важливих показникiв енергозбереження на пщприемствах енергоемних галузей е модернiзацiя основного i допомiжного обладнання, поступове запровадження нових ресурсозбер^аючих технологiй. Рис. 2, табл. 1, дж. 16.

С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко

ПРИЧИНЫ ПРОВЕДЕНИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ (РЕИНЖИНИРИНГА) НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩИХ ОТРАСЛЕЙ

«модернизация», «инжиниринг», «реинжиниринг». Определены основные принципы проведения модернизации и реинжиниринга предприятия. Показано, что в условиях дефицита инвестиционных предложений при одновременном энергетическом кризисе единственным приемлемым способом радикального улучшения важнейших показателей энергосбережения на предприятиях энергоемких отраслей является модернизация основного и вспомогательного оборудования, постепенное внедрение новых ресурсосберегающих технологий. Рис. 2, табл. 1, ист. 16.

S.V. Tsutsura, O.V. Krivoruchko

REASONS FOR MODERNIZATION (REENGINEERING) ENTERPRISES OF ENERGY-SAVING BRANCHES

The understanding and comparison characteristics of notions "modernization", "engineering" and "reengineering" are presented. Main principles of the enterprise modernization and reengineering are defined. Considering the lack of investment proposes and energy crises it is shown that the only acceptable way is the equipment modernization, as well as gradual application new energy-saving technologies.

Постановка проблеми. встановлення головних причин необхщносп Тх проведення на пщприемствах; формулювання наукових основ i визначення ieрархiчноТ послщовносп моделей шновацшноТ технологи управлшня проектами модершзаци пщприемств.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

1

Метою роботи е визначення причин та передумов для практичного застосування щей решжишрингу та шновацшних технологш на пщприемствах енергоемних галузей.

Досягнення поставлено! мети дослщження можливе при визначенш спiльних рис та вiдмiнностей проекпв "модершзацГГ, "шжишрингу", "решжишрингу"; визначеннi головних проблем, що виникають при формуванш проектiв енергозбереження, та шляхiв !х розв'язання.

Анал'з досл'1джень. У робот [1] стверджуеться, що реiнжинiринг - це система докоршних перетворень виробництв i бiзнес-процесiв, що сприяють виходу пщприемств iз кризи, !х прискоренш адаптаци до ринкових умов, фшансовому оздоровленню i системному оновленню. Решжишринг спрямований на докорiннi змiни дтових процесiв технологiчного, iнновацiйного, соцiального i органiзацiйного характеру.

Американський учений М.Хамлер, який ввiв до наукового об^у термiн "решжишринг", дав йому таке визначення: "Решжишринг - це фундаментальне переосмислення i радикальне перепроектування дтових процеав для досягнення рiзких, стрибкоподiбних полiпшень сучасних показникiв дiяльностi компанш, таких як вартiсть, якiсть, сервю i темпи".

Проведення реформ шляхом проб i помилок, без допомоги методiв системного аналiзу, управлiння проектами, застосування теоретичних засад шжишрингу та решжишрингу - процес занадто дорогий i малоефективний. У данiй робот у розвиток iдей i методiв, викладених у численних публiкацiях [4, -14], розглядаються деякi питання застосування щей решжишрингу та шновацшних технологш на пщприемствах енергоемних галузей.

Вирiшення проблеми. Для проведення масштабно! реконструкци пщприемства як решжишринг потрiбнi вагомi причини. На нашу думку, перша й головна причина - це наявнють або наближення системно! кризи управлшня пщприемством, точшше бiзнесом пiдприемства (а !х на пщприемсш одночасно може бути кiлька), коли розв'язати проблему локальними, одиничними дiями вже не вдаеться.

Причини, що шщшють решжишринг бiзнес-процесiв, можна класифкувати таким чином:

1) змiна масштабiв виробництва (екстенсивне зростання витрат);

2) зниження ефективност функцюнування процесiв виробництва й управлшня;

3) втрата технолопчно! «прозоростЬ дiяльностi пiдприемства;

4) змiна бiзнесових цтей;

5) перепрофiлювання видiв дiяльностi;

6) застосування нових технологш у виробничш сферi та у сферi управлшня;

7) розв'язання задач антикризового управлшня, обумовленого такими чинниками:

- вщсутнютю ринкового попиту на товари й послуги, що виробляються на пщприемсш через !х низьку якють;

- сильною конкурен^ею з боку компанш-монополютв i «просунутих» зарубiжних компанiй;

- незадовтьною структурою витрат, пов'язаних iз обслуговуванням фiзично й морально застартих виробничих фондiв, об'ектiв со^ально'!' сфери, нестачею оборотних коштiв.

Розв'язання завдань щодо виходу iз кризового стану, або для того, щоб уникнути настання кризи, можуть бути рiзними. Наведемо деякi з них [2, 3]:

- реструктуриза^я оргашзаци за кашталом, що втiлюеться у злиття, роздтення чи iнше перетворення оргашзаци;

2

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

- необхщнють в оперативному отриманш точноТ й достовiрноТ шформацГТ щодо господарських та шших процесiв, якi проткають в компанiТ, з чого випливае потреба у впровадженш або удосконаленш корпоративно'! iнформацiйноТ системи;

- полтшення якостi продукцiТ, що тягне за собою впровадження системи керування якютю за стандартами ISO серп 9000;

- зниження собiвартостi продукцГТ та послуг при Тх заданiй якосл, в тому числi за рахунок ефективного енергозбереження, а також зниження тривалост операцшних циклiв.

Проте, часто ц рiшення застосовують в комплексу з урахуванням тГеТ чи шшоТ' конкретноТ ситуацГТ.

Очевидно, що проведення решжишрингу будь-якого рГвня вимагае суттевих капiталовкладень, розмГр яких прямо залежить вщ об'ему виробництва. В сучасних умовах пщприемства не мають достатшх коштГв для проведення справжнього системного решжишрингу. Це не позбавляе Тх вщ необхщносп постГйного вдосконалення структури виробництва, замши застартого обладнання та вщживши архаТчних енерговитратних технологiй, створених у той час, коли на витрати енергетичних ресурав не зверталася увага.

Саме тому практично единим прийнятним способом полтшення показнимв енергозбереження на пщприемствах енергоемних галузей стае модершзацГя. До практичних заходiв з локальноТ реоргашзаци, модершзаци окремих технолопчних об'ектiв, дГлянок, виробництв вдаються багато передових пщприемств харчовоТ промисловостГ, промисловост будiвельних матерiалiв, металургп, комунального господарства.

Процеси модершзаци, набуваючи широкого поширення, доа не мають достатньоТ теоретичноТ бази розробки i проведення, хоча створення такоТ теорГТ мае стати нагальною потребою теорГТ управлiння проектами. Розгляду питань модершзаци окремих пщприемств рГзних енергоемних галузей присвячено наступш роздти дисертацГТ.

Реiнжинiринг та Нновац/'йн дЛов процеси в енергоемних галузях npoMu^oeocmi. У сучасних умовах глобальноТ нестачГ енергетичних ресурав, Тх лавиноподГбного дорожчання, вщсталосп вГтчизняних технологiй особливоТ актуальност набувае пiдвищення енергетичноТ ефективностi економГки, освоення сучасних технологiй виробництва енергоемноТ продукцГТ, замiна застарiлого технологiчного обладнання, впровадження у виробництво нових шновацшних об'ектГв. СьогоднГ паливо-енергетична складова собiвартостi вГтчизняних товарiв становить 10-80%, що у дектька разГв вище, шж у розвинених краТнах. З такими показниками годГ й думати про евроштеграцш, вступ до GC, сподГватися на успГх у гострГй конкурентна боротьбГ на свГтових ринках.

Складнють виконання принциповоТ вимоги пГдвищення енергетичноТ ефективност залежить вГд реформування ваеТ' соцГально-економГчноТ структури краТни, тому цей процес може розтягнутися на десятилГття. Потреба в енергГТ та енергоноаях для промислових пГдприемств як основних споживачГв енергетичних ресурсГв безперервно зростае. Зараз для украТнськоТ економГки найважливГшим е збереження енергетичних ресурсГв. ПотрГбш докорГннГ реформи не лише на макроекономГчному рГвнГ, але й в основнш ланцГ економГки - на пщприемствах. ОсобливоТ уваги потребують пщприемства енергоемних галузей - будГвельних матерГалГв, металургп, цукрового виробництва тощо.

Для забезпечення кращого розумшня подальшого матерГалу розглянемо спГввГдношення ГнжинГрингу та решжишрингу. Виживання оргашзацш у сучасних динамГчних умовах можливе лише за Тх адаптацп та постГйного пристосування до змш в оточеннГ. Саме цГ стратегГчнГ завдання розв'язуються при проектуванш та

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

3

розвитку якогось 6i3Hecy чи оргашзаци. Узагальнення практики i теоретичне уявлення щодо подiбних завдань шновацшного перетворення оргашзацш у зарубiжнiй лiтературi отримало назву шжишрингу. 1нжишрингова дiяльнiсть здiйснюeться як самими компашями, так i численними шжишринговими консультацiйними (консалтинговими) фiрмами.

Методики шжишрингу мютять:

- покроковi процедури для проектування бiзнесу;

- систему позначень (мову), що описуе проектування бiзнесу;

- евристику (методи творчосп) i прагматичнi рiшення, котрi дають змогу вимiрювати ступiнь вiдповiдностi спроектованого бiзнесу заданим цiлям.

lнжинiринг бiзнесу спрямований на органiзацiю комерцiйного пщприемництва на конкурентоспроможнiй основi. За складнютю i значенням всi завдання, що вирГшуються методами iнжинiрингу, можна подтити на два класи:

Еволюцiйнi, як ведуть до поступових полiпшень, удосконалень, мають вигляд рацiоналiзацiï дiлових процеав;

Радикальш, що ведуть до глобальних перетворень, мають вигляд винаходiв нових дтових процеав.

Другий клас завдань вирГшуеться звичайно методом реiнжинiрингу.

1нжишринг iнновацiй - це комплекс робгт i послуг стосовно реалiзацiï шновацшного проекту, що мютить у собГ створення, реалiзацiю, просування та дифузш певноТ iнновацiï. До цього комплексу робГт i послуг належать:

- проведення попередшх дослiджень ринку i вибiр перспективного сегмента ринку для нововведень.

- встановлення мети фшансових змiн на ринку i визначення завдань, що стоять перед шнова^ями.

Технко-економ'чне обфунтування iHHoeau,iüHoao проекту. Розроблення рекомендацш стосовно створення нового продукту чи технолопчного процесу.

Визначення обсягу витрат для вах видiв ресурав i чисельностi пра^вниш, потрiбних для створення проекту, а також термов виконання робiт за проектом та економiчноï ефективностi проекту в цтому.

Оформлення проекту у виглядi документа. 1нжишринг шновацш мае такi специфiчнi особливостi:

- шжишринг iнновацiй втiлюеться не у матерiальнiй формi продукту, а у його корисному ефектк Цей корисний ефект може мати матерiальнi носи у виглядi документации креслень, плашв, графiкiв, макетiв тощо, або не мати таких носив, наприклад, консультаций навчання персоналу тощо;

- шжишринг шновацш е об'ектом кушвлнпродажу, тому вш повинен мати не ттьки матерiалiзовану форму, але й комерцшш характеристики. Комерцiйна характеристика фiнансовоï шноваци втiлюеться насамперед в ïï брендГ;

- ГнжинГринг iнновацiй на вщмшу вГд франчайзингу i ноу-хау мае справу з такими послугами, що вГдтворюються, тобто послугами, вартють яких визначаеться сусптьно необхiдними витратами часу на Тх виробництво. Такi послуги мають, звичайно, багатьох продавав та реалiзаторiв.

Франчайзинг же та ноу-хау пов'язаш з реалiзацiею нових, таких, що неможливо вГдтворити у даний момент, знань, як мають обмежену ктькють продавцiв. На практицi надання шжишрингових послуг часто сполучаеться з продажем ноу-хау. Це призводить до змГшування понять "шжишринговГ послуги" та "обмш технологами". Насправдi, ГнжинГринговГ послуги - це споаб передaчi нових технолопчних та Гнших знань, а самГ послуги е товаром, вщмшним вГд технологiï.

РеГнжинГринг - це фундаментальний перегляд i радикальне перепроектування дтових процеав для досягнення рГзких (стрибкоподГбних)

4

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

полтшень таких виршальних показникiв дiяльностi, як вартють, якiсть, сервiс i темпи.

Решжишринг е рiзновидом методу iнжинiрингу. Спрямований решжишринг на розв'язання особливо складних завдань проектування дтових процесiв (так званих '^знес-процеав"), внаслiдок яких проблеми виршуються на якiсно новому рiвнi, а показники полiпшуються не на 10-50%, а у багато разiв, тобто на 100-500% i бiльше.

Таким чином, iнжинiринг мiстить два принципово рiзних пiдходи:

- удосконалення процесу (полтшення показникiв на 10-50%);

- решжишринг або перепроектування процесу (зростання показниш на 100% i вище.

Отже, реiнжинiринг можливий лише при переглядi фундаментальних основ дiяльностi пiдприемства, а саме пiсля вщпов^д на запитання:

Чому воно робить те, що робить?

Чому воно робить це саме таким способом?

Яким хоче стати пщприемство?

При пошуку вщпов^ф на ц запитання спе^алюти виявляють i переглядають правила та припущення (явно не виражеш ппотези), покладенi в основу чинного способу ведення бiзнесу. У методi реiнжинiрингу нiчого не приймаеться на вiру.

Радикальне перепроектування дiлових процеав зачiпае коренi явищ, а не поверхневi змiни, коли вiдкидаються вс наявнi структури та процедури i пропонуеться зовсiм новий спосiб виконання роботи, тобто винахщ, а не модифка^я.

Рiзкi (стрибкоподiбнi) полiпшення на порядок (принаймш в 10 разiв) означають скорочення вартiсних або енергетичних витрат не менше нiж на 90%, або пщвищення якостi на т ж 90%.

Рiзниця мiж удосконаленням i реiнжинiрингом дiлових процеав показана у табл.1.

Таблиця 1

Рiзниця мiж удосконаленням i реiнжинiрингом дiлових nроцесiв

ПАРАМЕТРИ МЕТОДИ

Удосконалення Решжишринг

Рiвень змiн Такий, що нарощуеться Радикальний

Початкова точка Наявний процес "Чиста дошка"

Частота змш Безперервно / одноразово Одноразово

Потрiбний час Короткий Тривалий

Напрямок Знизу-вгору Згори-вниз

Поширення Вузьке, на р1вн1 функцм Широке, м1ж функцюнальне

Ризик Пом1рний Високий

Основний засiб Статичне управл1ння 1нформац1йн1 технологи

Тип змш Культурний Культурний /структурний

В управлшш iнновацiею реiнжинiринг пов'язаний iз певною метою, яка сто!ть перед шнова^ею: iз поточною потребою чи iз стратегiчною потребою у нововведеннях.

З огляду на це розрiзняють: кризовий решжишринг; решжишринг розвитку.

Кризовий решжишринг викликаеться рiзким спадом обсягу продаж продукту через зменшення попиту на нього або у зв'язку з падшням iмiджу продавця шноваци. Такий стан е засвщченням тенденци до зниження конкурентоспроможност товару на ринку, а, можливо, i до банкрутства продавця.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

5

Тому виникае потреба у негайному проведены заходiв щодо лквщаци кризи, яка нам^илася.

Основними причинами такоТ кризи можна вважати:

- незадоволення покупав доходнютю чи iншими привабливими якостями даного продукту;

- змшу пол^ики покупцiв. Зокрема, поворот покупцiв вщ негайноТ, але нестiйкоТ, фшансово'Т вигоди до отримання стабтьних доходiв у перспективi вiд iнвестицiй капiталу в шновацп;

- застарiлу структура оргашзацп та управлiння господарським механiзмом продавця;

- неефективнють бiзнес-процесу iнновацiй.

Визначимо тепер основы об'екти решжишрингу. Вирiзняють три типи органiзацiй, для яких застосування решжишрингу необхщне й доцтьне.

1. Оргашзаци, що перебувають у кризовому сташ, тобто на граш краху у зв'язку з несприятливими ситуа^ями в галузi цiн, енергоресурав, вимог до якостi, попиту. У цих пщприемств немае вибору: якщо вони не зроблять ршучих крош, то неминуче збанкрутують. У подiбному станi час вiд часу перебувають практично вс вiтчизнянi пiдприемства енергоемних галузей.

2. Пщприемства з тих, що розробляють шновацшш стратегiТ розвитку, як в поточний момент не перебувають у кризовому сташ, але Т'хш керiвники передбачають невiдворотнiсть виникнення гострих проблем, пов'язаних iз появою нових конкурентiв, змiною вимог шенлв, змiною поведiнки галузевих конкурентiв, змшою постачання ресурсiв та пiдвищенням цши на них, змiною стану макросередовища.

3. Оргашзаци-лщери, що проводять агресивну iнновацiйну пол^ику. Вони не мають проблем ш тепер, нi у найближчому майбутньому. Однак, органiзацiТ-лiдери не задовольняються своТм поточним гарним станом i за допомогою реiнжинiрингу хочуть спромогтися кращого.

Досi реалiзацiя майже половини проеклв iз реiнжинiрингу закiнчувалася невдачею. Саме тому штенсивно дослiджуються причини невдач i чинники, якi сприяють усшху. До чинниюв успху належать:

- мотива^я проекту, зацiкавлене i компетентне керiвництво;

- пiдтримка сшвроб^ниш, чiтко визначенi ролi та обов'язки;

- зрозумтють (прозорiсть) проекту, вщчутш результати i прийнятний ризик;

- концентра^я на прiоритетних цiлях i автономний бюджет проекту;

- технолопчна пiдтримка (методики та iнструментальнi засоби) i консультацiйне забезпечення.

Типовими помилками при проведенн реiнжинiрингу е:

- спроба лише полтшити наявний процес замють того, щоб перепроектувати його; спроба провести решжишринг, не нашкодивши шчиТ'м штересам; згода задовольнитися малим, тобто удосконаленням; передчасне завершення решжишрингу; обмежена постановка завдання;

- пщприемства не концентруються на дтових процесах або концентруються лише на перепроектуванш процеав, iгноруючи все iнше (наприклад, реструктуризацш пiдприемства для пiдготовки його до впровадження проекту);

- недооцшка ролi цiнностей i переконань виконав^в; пiдприемство вiдступае, коли зустрiчае ошр працiвникiв, невдоволених наслiдками реiнжинiрингу; наявна корпоративна культура i прийнятi на пщприемс™ принципи управлiння можуть чинити перепони решжишрингу;

- спроби здшснювати решжишринг не "згори-вниз", а "знизу-вгору";

6

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

- призначення вщповщальним за реЫжиыринг старшого менеджера, який не розумiе, що це таке; недоцiльно проводити ренжиыринг за рiк чи за два до вщставки виконавчого директора пщприемства;

- недостатне видiлення ресурсiв на проведення реЫжиырингу; реiнжинiринг проводиться на ™ множини iнших заходiв; ктькють проектiв iз реiнжинiрингу не повинна бути великою;

- пщприемство концентруеться винятково на задумах; розтягнуте проведення реЫжишрингу.

Одним iз найважливiших предметiв реiнжuнiрuнгу в сучасних умовах е б'знес-процес. Бiзнес-процеси пщприемства мають, як правило, складну iерархiчну структуру, яку для проведення реЫжиырингу необхiдно подати у моделях. Як виршальы видтяються основний, забезпечуючий i обслуговуючий процеси, а також процес управлЫня. Ц процеси тiсно взаемодiють один з одним. Структура такоТ взаемодм показана на рис. 1.

Рис. 1. Структура дтового процесу (б1знес-процесу): вщ поставок сировини до поставок

продукту

Бiзнес-процес iнновацiй вiддзеркалюеться у множин видiв оргаызацмно-управлiнськоT дiяльностi всерединi оргаызаци, кожен з яких мае свм вхiд та вихщ. 1накше кажучи, бiзнес-процес iнновацiй - це упорядкована у час та просторi сукупнiсть робiт iз зазначенням тх початку i закiнчення.

Бiзнес-процес iнновацiT у спрощеному виглядi включае в себе три часткових бiзнес-процеси: 1) заявку на iнновацiю; 2) виробництво Ыноваци; 3) реалiзацiю нноваци.

Бiзнес-процес заявки на iнновацiю починаеться з ч^кого формулювання iдеT створення данот iнновацiT i завершуеться перелком конкретних вимог, яким повинен вщповщати новий продукт або нова технолопя.

Бiзнес-процес виробництва iнновацiT починаеться з отримання замовлення iз вказаними конкретними характеристиками продукту або технологи та замнчуеться появою самого продукту або технологи у матерiалiзованiй форм^ у виглядi товару, готового до продажу.

Бiзнес-процес реалiзацiT iнновацiT починаеться з подання тт на продаж та закiнчуеться самим продажем, а у деяких випадках пюляпродажним сервiсним обслуговуванням.

РеЫжиыринг розвитку викликаеться зменшенням обсягу продаж продукту (технологи) з огляду на те, що чинна структура оргаызаци та управлЫня господарським процесом продавця за свотм рiвнем розвитку вже досягла певнот межi, вище якот продаж iнновацiй неможливий.

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23) 7

Решжишринг розвитку розрахований на впровадження шноваци для перспективно'!' перебудови бiзнес-процесу. Вш передбачае перехiд вiд бiзнес-процесу до бiзнес-процесу-реiнжинiрингу.

Бiзнес-процес-реiнжинiринг являе собою оптимiзацiю й управлiння господарським процесом. Його доцтьно органiзувати на таких принципах:

1) орiентацiя на весь процес; 2) орiентацiя на якюний стрибок; 3) лiквiдацiя закомплексованостi у бiзнесi; 4) використання ефективних технолога у бiзнесi.

Перший принцип означае, що дiевий результат при перебудовi бiзнес-процесу може бути отриманий ттьки при реорганiзацiТ всього процесу загалом, а не при виршенш окремих завдань i аспектiв цього процесу.

Принцип орiентацiТ на якюний стрибок означае, що суб'ект господарювання при перебудовi бiзнес-процесу ставить за мету не усунення якихось окремих недолшв у робол, а революцшний прорив (стрибок) у технологiТ виробництва та продажу продукту.

Принцип лквщацп закомплексованостi передбачае вщмову вiд усталених правил пращ вiд непорушних ранiше принципiв ведення господарського процесу i перехiд до нових технологiй бiзнесу.

Принцип використання ефективних, насамперед шформацшних, технологiй спрямований на застосування бтьш результативних форм маркетингу. Сюди ж можна вщнести й використання мережi 1нтернет.

Решжишринг цiлком виправдано посiдае чiльне мюце в 1'нновац1'йн1'й д'яльност'!. lнновацiйний характер решжишрингу полягае в тому, що розробляеться зовам новий дтовий процес, а його реалiзацiя породжуе дерево наступних iнновацiй у станi шших елементiв виробничо-господарськоТ системи органiзацiТ. З шшого боку, реiнжинiринг виступае як метод шновацшноТ' дiяльностi i як рiзновид iнновацiйноТ стратегiТ. Неважко побачити, що об'ектом решжишрингу е один iз оргашзацшних елементiв системи: технолопя дтових процесiв.

Проект реiнжинiрингу може бути усшшним лише при використанш складного й рiзноманiтного арсеналу методiв, пiдходiв та iнструментарiю, основна частина яких показана на рис. 2.

Рис. 2. Методичш засоби решжишрингу 8 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

Автоматиза^я управлшня проектом, застосування сучасноТ електронно-обчислювальноТ технiки для збирання, передачi даних i здiйснення рутинних обчислень у проекл, формування рацiональних потош шформацп та пiдвищення коефiцiента ТТ використання створюе умови для об'ективного наукового обфунтування управлiнських рiшень у проекту Тх оптимiзацiТ на пiдставi використання економiко-математичних методiв.

Одним iз важливих напрямкiв створення сприятливих економiчних умов для шновацшноТ' дiяльностi е державна шновацшна полiтика, яка передбачае першочергове фiнансування фундаментальних дослiджень i пошукових НДР, органiзацiю державних замовлень на проведення НДДКР вщповщно до державних науково-техшчних програм. Головним шструментом реалiзацiТ шновацшноТ' полiтики е шновацшш проекти. Основним iнвестором iнновацiйних проеклв е Державний iнновацiйний фонд УкраТни. Основне завдання фонду -фшансування i пiдтримка iнновацiйноТ дiяльностi в УкраТ'ш.

lнновацiйна дiяльнiсть - це сфера розроблення i практичного освоення техшчних, технологiчних та органiзацiйно-економiчних нововведень, щей, винаходiв, розроблень, яка мютить в собi не тiльки шновацшш процеси (наукову дiяльнiсть, проектно-конструкторськi, технолопчш, дослiднi розроблення), але й маркетинговi дослiдження ринкiв збуту товарiв, Тх споживчих властивостей, а також новий пщхщ до оргашзаци iнформацiйних, консалтингових, со^альних та iнших видiв послуг.

Оргашзаци, як сприяють здiйсненню шновацшноТ' дiяльностi (шновацшно-технологiчнi центри, технолопчш шкубатори, технопарки, технополiси, навчально-дiловi центри та iншi спецiалiзованi органiзацiТ), утворюють необхiдну iнновацiйну iнфраструктуру.

Система взаемоди iнноваторiв, iнвесторiв, товаровиробникiв конкурентоспроможноТ продукцп (послуг) i розвиненоТ iнфраструктури становить шновацшну сферу.

Досягнення цiлей проекту при дотриманш встановлених обмежень на його тривалють i строки завершення, варлсть i бюджет проекту, якють виконаних робiт i специфiкацiй вимог до результалв неможливе без проведення ефективного моделювання проекту, тобто вивчення особливостей i поведшки проекту та процеав його реалiзацiТ за допомогою побудови, аналiзу й оптимiзацiТ вщповщних моделей.

При моделюваннi проекту особливу увагу придтяють вiд лагодженню основних функцш управлiння проектом, тобто сукупносл об'ективно необхiдних дiй, що постшно повторюються, об'еднаних однорiднiстю змiсту i цiльовою спрямованiстю. За видами дiяльностi розрiзняють такi функцiТ управлiння проектом: управлшня предметною галуззю, управлшня якютю, управлшня часом, управлшня вартютю, управлшня персоналом, управлшня шформацшними зв'язками, управлшня закушвлями (контрактами) i забезпеченням проекту, управлшня ризиками та ш.

Моделювання та автоматизацш управлiння проектами на пщприемствах здiйснюють за допомогою низки систем i пакетiв прикладних програм [4, 14-16].

Висновки:

1. Наведеш тлумачення та порiвняльнi характеристики термов "модернiзацiя", "iнжинiринг", "реiнжинiринг". Визначенi основш принципи проведення модернiзацiТ та решжишрингу пiдприемства. Показано, що в умовах дефщиту iнвестицiйних пропозицiй при одночаснш енергетичнiй кризi единим прийнятним способом радикального полтшення важливих показникiв енергозбереження на пщприемствах енергоемних галузей е модершза^я

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

9

основного i допомiжного обладнання, поступове запровадження нових ресурсозбер^аючих технологiй.

2. Модершза^я виробництва та створення конкурентоспроможно'Г в^чизняно'Г промисловостi - першочергове завдання вах ланок i рiвнiв економiчного мехашзму. Повсюдно мае укрiпитися розумiння того, що будь-яке шдприемство не зможе ефективно працювати без нових розробок, реaлiзaцiï ефективних iнновацiйних проектiв.

3. Показано, що решжишринг i впровадження К1С (корпоративно!' шформацшно'Г системи) - це процеси зовам рiзнi, i у жодному рaзi Тх не слщ змiшувaти. Бiльшiсть невдач при впровадженш К1С пов'язaнi саме з тим, що перед початком проекту не була чггко встановлена його мета, у процеа автоматизаци' ставали явними недолги попередньоТ системи, з'являлася можливють змiнити, прискорити, розширити процеси, ям склалися. Через це приймалися ршення про локальну реструктуризaцiю, яка слабко контролювалася i була нетехнолопчною.

4. Наведено порiвняльну характеристику таких понять як шжишринг iнновaцiй, франчайзинг i ноу-хау. Показан сильнi й слабк сторони подiбних процесiв при |'х зaстосувaннi при розв'язaннi проблем енергозбереження. Докладно продемонстровано рiзницю мiж удосконаленням дiлових процесiв i решжишрингом. Визнaченi три типи оргaнiзaцiй, для яких застосування решжишрингу необхiдне й доцтьне. Дослiдженi причини невдач i чинники, як сприяють успiху решжишрингу. Нaзвaнi чинники успiху i перелiченi типовi помилки при проведеннi решжишрингу промислових пщприемств.

Л1ТЕРАТУРА

1. Оголева Л.Н. Реинжиниринг производства. - М.: КноРус, 2005. - 304 с.

2. Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 336 с.

3. Прус Л.Р. Реинжиниринг как инструмент санации украинских предприятий // Вюник Технолог. ун-ту Полтля. - Хмельницький, 2000. - № 4, ч. 2. - С. 49-50.

4. Пономаренко Л.А. Комп'ютерш технологи управлшня шновацшними проектами. - К.: Кив. нац. торговельно-економ. ун-т, 2001. - 423 с.

5. Бушуев С.Д., Морозов В.В. Управление закупками в проектах: В 2 т. / Украинская ассоциация управления проектами, УкрИНТЭИ. - К.: УкрИНТЭИ, 1999. Т.1. - 188 с., Т.2. - 196 с.

6. Воропаев В.И. Методы и средства управления проектами XXI века. - М.: СОВНЕТ, 1997. - 385 с.

7. Гунин В.Н. и др. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. - М.: «ИНФРА-М», 1999. - 328 с.

8. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д.Ильенкова, Л.М.Гохберг, С.Ю.Ягудин и др.; Под ред С.Д.Ильенковой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. -327 с.

9. Кер1вництво з питань проектного менеджменту. - Довщник. Украшська асоц1ац1я управлшня проектами. - К.: В1ПОЛ, 1999. - 198 с.

10. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие /

A.М. Дубров, Б.А. Лагоша, Е.А.Хрусталев; Под ред. Б.А. Лагоши. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 176 с.

11. Научно-методическое обеспечение управления сложными проектами / Е.А.Дружинин,

B.Я. Жихарев, В.М. Илюшко и др. Под ред. М.М. Митраховича. - К.: Техника, 2003. -396 с.

12. Платонов С.В., Третяк В.И, Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности. -К.: Либра, 1996. - 416 с.

13. Подготовка и управление инновационными проектами: Учебные материалы / Сост.:

C.Д. Бушуев, А.А. Колпаков, А.В. Лаврентьев, В.В. Морозов. - К.: УкрИНТЭИ, 1998. -136 с.

10

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

14. Управление инвестициями: В 2-х т. Т.2. / В.В.Шеремет, В.М.Павлюченко, В.Д.Шапиро и др. - М.: Высшая школа, 1998. - 512 с.

15. Пономаренко Л.А., Цюцюра С.В. Модел1 ситуацмноТ диспетчеризацп при виконанн роб1т проекту // Проблеми системного пщходу в економщг Зб. нак. праць. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 19. - С. 238-249.

16. Цюцюра С.В. Виб1р оптимального вар1анту обладнання котельних при виконанн роб1т проекту енергозбереження // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2006. - № 4 (20). - С. 46-62.

Стаття надмшла до редакцп 25.07.2007 р.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)

11