CC BY
59
© Кузенков Р. В., *Ковальова О. М., *Гончарова Ю. О.
УДК 616-053. 31-08-022. 7-07
Кузенков Р. В., *Ковальова О. М., *Гончарова Ю. О.
ОРГАШЗАЩЯ СИСТЕМИ ШФЕКЦШНОГО КОНТРОЛЮ У ВiДДiЛЕННЯХ ШТЕНСИВНО1 ТЕРАПП 3i ЗАСТОСУВАННЯМ КЛiНiЧНИХ iНФОРМАЦiЙНИХ
ТА МОНiТОРИНГОВИХ СИСТЕМ
КУОЗ «Харювський мюький перинатальний центр» (м. XapKiB)
*ВДНЗ «УкраТнська медична стомaтологiчнa aKaAeMiq» (м. Полтава)
Робота е фрагментом комплексно! науково-до-слiдноI роботи ДУ «1нститут педiатрiI, акушерства i гiнекологiI НАМН Украши» «Розробити систему раннiх лкувально^агносичних та профтактично-реабiлiтацiйних заходiв для попередження полюр-ганних уражень у передчасно народжених дiтей» (державний реестрацмний № 0114U003088, термiн виконання 2014-1016 рр.).
Госпiтальнi iнфекцií - це шфекцп, набутi в про-цесi отримання медично! допомоги та шших послуг у системi охорони здоров'я. Госпггальы iнфекцií (Г1) зустрiчаються в усьому свт - як у розвинених кра!-нах, так i в кражах з обмеженими ресурсами. За да-ними ВООЗ, вщ 5 % до 10 % пащетчв, якi госпггал^ зуються в сучасн стацiонари у розвинених кражах, отримують одну або бiльше шфекцм, пов'язаних з медичною допомогою; у кражах, що розвивають-ся, ц цифри е значно вищими [6]. Зокрема бтьше половини дiтей до 1 року, як лiкуються у неонаталь-них вiдцiленнях iнтенсивноí терапи (В1Т) Бразилií та lндонезií, страждають iнфекцiею, що асоцiюеться з наданням медично'| допомоги [6]. Госпiтальнi жфек-цií посiдають шосте мiсце серед причин смертност в США [4] та бвроп [9].
Зважаючи на вищенаведене ВООЗ започаткува-ла штативу — Глобальне завдання iз забезпечення безпеки пащен^в, мета якого об'еднати обов'язки уЫх учасникiв — тих, хто вщповщае за визначення полггики, тих, хто працюе на передовм, пацiентiв i керiвникiв — для того, щоб забезпечити надання вщповщно'|, «чистоí» та безпечноí допомоги в по-всякденних умовах в уЫх краíнах. Першим глобаль-ним завданням Всесвтього альянсу е зменшення шфекцм, пов'язаних iз наданням медичноí допомоги [6]. Тому профтактика Г1 шляхом впровадження системи 1К у В1Т е обов'язковою функцiею вЫх учас-никiв процесу медичного обслуговування в л^валь-ному закладi.
Мета роботи - вивчити та проаналiзувати свто-вий досвiд з оргаызацп системи 1К у В1Т, визначити основы i"i праймери, адаптувати |'х до нацiональних
умов та жкорпорувати у програмний комплекс ав-томатизаци та управлiння лiкувальними закладами «ООЯАОО».
За визначенням 3!ее V N. система 1К представляв собою мiждисциплiнарний комплекс взаемопов'язаних заходiв оргаызацмного, техыч-ного та медичного характеру, як з однieI сторони посилюють iнфекцiйний захист самого пацieнта та зменшують вiрогiднiсть його контамiнацiI й ш-фiкування, а з жшо! - координують усi напрями д^ яльностi лiкувального закладу з метою створення в ньому безпечного, нежфекцмного середовища [2]. Основна мета запровадження системи 1К - змен-шити частоту iнфекцiй, розвиток яких пов'язаний з наданням медично! допомоги. За кпасифкащею Р Н. Могг1зз Г1 вiдносяться до несприятливих медич-них подм, що вiдбулися внаслiдок медичних поми-лок [7]. Тому методолопчним iнструментарieм для визначення основних праймерiв системи 1К було обрано засади безпеки па^ен^в - ново! медично! дисциплжи, що сформувалася на рубежi ХХ-ХХ1 сторiч у вщповщь на вкрай неприйнятну статистику медичних помилок та несприятливих подм у медич-нiй практицi. На сьогодн вченi розглядають безпеку пацiента як замкнутий цикл, що складаеться з трьох елемен^в:
1. Базовий менеджмент вихщних, уже вiдомих пацiент-залежних i пацiент-незалежних ризикiв (за-кладання вихщних бар'ерiв).
2. Монiторинг, реестрацiя та аналiз медичних помилок i несприятливих подiй у процесi надання медично! допомоги (щентифка^я слабких мюць в ю-нуючих бар'ерах).
3. Здатнють здобувати уроки з жциден^в та ре-агувати на них шляхом розробки та запровадження ршень щодо мiнiмiзацi! ризикiв !х повторення у май-бутньому (побудова нових бар'ерiв).
Взявши за основу цей принцип, а також застосу-вавши системний мiждисциплiнарний пiдхiд, нами було обфунтовано та розроблено модель 1К у В1Т (рис.).
Зумовлеш дефектами
Неадекватна шфраструктура та дефщит обладнання та витратнигав
Недостатня кшьгасть навченого медичного
Помилков1 управлшсыа ранения з;оргаш-заци лжувально-д1агностичного процесу
Дефщит протокол ¡в та стандарте
Мошторинг, реестр ащя госштальних шфекцш та анал1з
ПрИЧИН IX
виникнення у npoueci надання медично!" »,„ допомоги
Здобування урогав та внесения змш
Рис. Модель системи ¡нфекцшного контролю у BIT.
На сьогоднi е багато наукових праць, у яких ви-свiтлено ризики, як можуть сприяти розвитку Г1. 1х можна розподiлити на декiлька груп: пащент-залеж-Hi та патент незалежнi, якi, в свою чергу, розподтя-ються на ризики, зумовлеш людськими факторами [11,13] та ризики, зумовлеш дефектами у системi надання медично! допомоги [4,11]. Ризики, що зумовлеш особами, як перебувають у прямому кон-тактi з патентом, виникають внаслiдок недостатнiх знань, неналежного виконання рутинних навичок, порушення правил виконання процедур або прото-колiв. До ризикiв, зумовлених дефектами у системi надання медично! допомоги вщносять: дефiцит навченого медичного персоналу [10], необдуманий робочий тиск та помилковi управлшсью рiшення з оргашзацп лiкувально-дiагностичного процесу [4,15], неадекватну шфраструктуру [10, 7], недо-статню забезпеченiсть обладнанням [10, 8], дефщит протоколiв та стандартiв [10, 11]. Тому базовий менеджмент вщомих ризиюв, що зумовленi людським фактором, повинен включати такi заходи:
- Навчання та мошторинг дотримання медич-ним персоналом правил гiгiени рук для зменшення ризику перехресного Ыфкування згiдно з рекомен-дацiями ВООЗ, розробленими в рамках реалiзацiT Першо! Глобально! Iнiцiативи ВООЗ «Чистота пщви-щуе безпеку медично! допомоги» та !! щорiчноT глобально! кампанп «Рятуйте людськi життя: дотримуй-тесь чистоти рук».
- Навчання та треншги для лiкарiв, медичних сестер i сумiжних медичних працiвникiв з питань локально! епщемюлогп, факторiв ризику розвитку Г1, наслiдкiв лкування та догляду за катетерами.
- Розробка та запровадження протоколiв виконання машпуляцм, включаючи катетеризацiT вен, та догляду за катетерами. Навчальш програми з
треншгами, що стосуються безпосередньо само! кате-теризацм вени (гпдготовка обладнання, обробки шюри, детал1зована техшка катете-ризаци), експлуатаци катетера (ririeHa рук, машпуляци з заглушками) та догляду за катетером (змша мюця знахо-дження, тип та частота змши серветок, вщновлення про-хщностО, е бтьш ефективни-ми, якщо до !х розробки за-лучають медичний персонал.
- Розробка протокол1в з ч1ткими рекомендащями щодо показань, протипока-зань та схем призначення антибютиюв.
- Застосування ктшч-них практик, що засвщчили свою ефективнють.
- Базовий менеджмент вщомих ризиюв, зумовлених дефектами у системi надання медично! допомоги потребуе:
- Запровадження у лкарнях системи шфекцм-ного контролю [5], пол^ики та практики дезшфекцп, стерилiзацiT та зберiгання апаратiв ШВЛ вiдповiдно до стандартiв доказово! медицини [12].
- Постмного оцiнювання ефективност мето-дiв дезiнфекцiT та стерилiзацiT засобiв медичного призначення.
- Забезпечення адекватно! ктькост персоналу для зменшення ризику розвитку госттальних шфек-цiй. Стввщношення пацiент-медсестра до 2:1 збть-шуе цi ризики у 4 рази [8].
- Розробка та запровадження алгоритмiв асеп-тично! пiдготовки медикамен^в до введення та асептичного введення !х безпосередньо пацiентам.
- Стандартизацiя мiждисциплiнарних комушка-цiй щодо показань до постановки катетера, догляду за ними з використанням доказових технолопй [10].
Другим елементом замкнутого циклу системи 1К е мошторинг, реестращя Г1 та аналiз причин !х виникнення у процесi надання медично! допомоги для того щоб iдентифiкувати новi ризики та розробля-ти рiшення щодо мiнiмiзацiT ризиюв !х повторення у майбутньому. Тому оргашзащя системи 1К повинна передбачати:
- визначення валщних iндикаторiв безпеки, що асощюються з розвитком Г1 у В1Т та !х подальший аналiз;
- запровадження монiторингу за частотою шфекцм, що асоцiюються з наданням медично! до-помоги .
- постмний аналiз епiдемiологiчноT ситуацiT у В1Т для виявлення та оцiнювання розповсюдженост мультирезистентних штамiв мiкроорганiзмiв,
а також своечасне та регулярне Ыформування клшщиспв про отриманi данi.
- оргаызащя та проведення мультицентро-вих наукових доотджень з питань епщемюло-ril госпiтальних штамiв мiкроорганiзмiв та íx антибiотикорезистентностi.
lмплементацiя зазначених пункпв у роботу ЛПЗ потребуе адекватного забезпечення В1Т комп'ю-терами, 1нтернетом, вiдповiдними комп'ютерними програмами та навченим мотивованим медичним персоналом. У наших попередых роботах повщо-млялось про застосування комп'ютерно'| електро-нноí програми ВООЗ «WHONET» для мiкробiоло-пчного монiторингу та епiдемiологiчного аналiзу в неонатальних В1Т та створення шформацмно'| бази забезпечення епiдемiологiчного контролю [1]. За-значена програма дозволяе моыторувати:
- паспортнi данi (вiк дитини, дата госпiталiзацií, переведення дитини в шше вщдлення, дiагноз),
- результати бактерюлопчного дослiдження (дата взяття бiоматерiалу для аналiзу, результати бактерюлопчного доотдження з рiзниx бю-субстра^в, а саме: вид мiкроорганiзму та його чут-ливiсть до антибютиюв
- фактори ризику, якi сприяють розвитку Г1 (ен-дотрахеальна штуба^я та штучна вентиляцiя легень, катетериза^я пупочноí вени, назогастральний зонд, внутршньовены iнфузií, парентеральне харчування тощо).
Дана програма надае можливють детально ви-вчити характер розподiлу виявлених мiкроорганiз-мiв за будь-яким критерiем, який цкавить лiкарiв, швидко проаналiзувати, з яких саме бюсубстра^в визначаеться патогенна мiкрофлора; визначати розподiл часток чутливих та резистентних мiкроор-ганiзмiв iз використанням рiзниx часових промiж-юв (тиждень, декада, мiсяць, рiк) для рiзниx когорт пацiентiв, якi згрупован за дiагнозом, вiком, трива-лютю знаходження у вщдлены, виду мантуляцм, а також проводити внутрiшньовидове типування м^ кроорганiзмiв. Але, як показав наш досвщ роботи, зазначена комп'ютерна програма мае ряд недолiкiв, зокрема, вона не адаптована до методiв бактерюлопчного дослщження, що застосовуються в ЛПЗ Украíни, у не повнм мiрi охоплюе iншi аспекти сис-теми iнфекцiйного контролю, не заповнюе в автоматичному режимi медичну документацiю вiдповiдно до Наказу МОЗ № 234 «Про оргаызацю профтак-тики внутрiшньо лiкарняниx шфекцм в акушерських стацiонараx» вiд 10. 05. 2007 р. Ктьюсть журналiв та час потрiбний для ретельного та правильного íx заповнення пщвищують ризики щодо формального пiдxоду до íx ведення медичним персоналом. Тому лкарями В1Т новонароджених Харкiвського перинатального центру в 2010 р. був розроблений про-грамний комплекс автоматизацп та управлЫня л^ кувальними закладами «DORADO», в який включено програму «WHONET» та скореговано вс вище зазна-ченi недолiки. У комплекс «DORADO» поряд з елек-тронними медичними форми (наприклад, «Картка
розвитку новонародженого», ОФ 097/0), електро-нними журналами (щодобовий рух пащен^в, тощо) включено журнали iнфекцiйного моыторингу й ан-тибiотикорезистентностi мiкроорганiзмiв. Заповнення стандартно! картки розвитку новонародженого в електронному виглядi Г1, дозволяе постмно мо-нiторувати частоту Г1 (за заздалегiдь визначеними клiнiко-лабораторними критерiями дiагностики), а введення результатiв лабораторного та бактерюлопчного дослщження дозволяе в постмному режимi володiти шформацю про епiдемiологiчну ситуацiю у В1Т, про антибiотикорезистентнiсть мiкроорганiз-мiв. Документа^я, яку потрiбно вести вiдповiдно до наказу МОЗ №234, заповнюються в автоматичному режимк
У подальшому результати такого моыторингу повиннi стати обфунтуванням для запроваджен-ня третього елементу системи 1К, а саме розро-блення висновкiв та запровадження ршень щодо мiнiмiзацi! ризикiв та !х повторення у майбутньому, удосконалення профтактичних протиепiдемiчних заходiв у вiдцiленнi та уточнення причин появи патогенно! мiкрофлори у стерильних локусах; вивчен-ня епiдемiологiчних зв'язкiв мiж джерелами шфекци етiологiчно значущих збудникiв та Г1, проведення додаткових тематичних занять iз медичним персоналом, а також рацюнального пiдходу до вибору ан-тимiкробних препаратiв у пащен^в до отримання антибiотикограми.
Висновки.
1. Системи Ыфекцмного контролю у В1Т повинны включати такi основнi праймери:
- запровадження стандар^в ВООЗ з ппеычно! та антисептично! обробки рук;
- навчання та моыторинг дотримання медичним персоналом правил ппени рук;
- розробка та запровадження паке^в докумен-тiв «Стандарти обробки рук при виконанн процедур та мантуляцм», «Стандарти постановки перифе-ричних та центральних катетерiв та правила догляду за ними», «Стандарти пщготовки медикамен^в та !х введення»; «Показання до проведення втручань у новонародженого»
- запровадження полiтики та практики дезш-фекцп, стерилiзацi! та зберiгання апара^в ШВЛ вщ-повiдно до стандар^в доказово! медицини;
- монiторинг за частотою шфекцм, що асоцю ються з наданням медично! допомоги
- постмний аналiз епiдемiологiчно! ситуацi! у
В1Т
2. Застосування комп'ютерних програм дозволяе аналiзувати епiдемiчну ситуацю та тенденцi! !! розвитку у вешены, швидко та обфунтовано при-значати оптимальну антибактерiальну терапiю, сво-ечасно проводити увесь комплекс сучасних заходiв, спрямованих на профiлактику Г1.
3. Розробляти та запроваджувати ршення щодо мiнiмiзацi! ризикiв, якi виникають внаслiдок людського фактору та дефекпв в системi органiзацi! роботи, а також !х повторення у майбутньому.
Л^ература
1. Глобальная задача по обеспечению безопасности пациентов. 2005-2006. Режим доступу : www. who. int/ru/index. html
2. Досвщ застосування мiкробiологiчного мошторингу та епщемюлопчного аналiзу i3 застосуванням комп'ютерноУ аналп"ично'( програми «WHONET 5» у вщдшены Ытенсивно'( терапп / О. М. Ковальова, О. О. Варяниця, Т. В. Будинська, [та ш.] // Б1пь, знеболювання i iнтенсивна терапiя. - 2007. - № 3. С. 72-73.
3. Conceptual Framework for the International Classification for Patient Safety. Version 1. 1 Режим доступу: www. who. int/ about/copyright/en/.
4. Chang, S. Y Critical care organization / S. Y Chang, A. S. Multz, J. B. Hall // Care Clinics. - 2005. - Vol. 21, № 5. - Р. 43-53.
5. Guidelines for preventing health-care-associated pneumonia, 2003: recommendations of CDC and the Healthcare Infection Control Practices Advisory Committee / O. C. Tablan, L. J. Anderson, R. Besser [et al.] // MMWR Recomm Rep. - 2004. - Vol. 53. - Р. 1-36.
6. Hoyert D. L. Deaths: final data for 2005 / D. L. Hoyert, J. Xu, S. L. Murphy // Natl. Vital Stat. Rep. - 2008. - Vol. 56. - Р. 1-120.
7. McMillan T. R. Bringing quality improvement into the intensive care unit / T. R. McMillan, R. C. Hyzy // Crit. Care Med. - 2007. - Vol. 35, № 1. - Р. S59-S65.
8. Memtsoudis G. Analytic Reviews: Prevention of Central Venous Catheter Bloodstream Infections / Stavros Journal of Intensive Care Medicine. - 2010. - Vol. 25, №. 3. - Р. 131-138.
9. Morriss F. H. Adverse Medical Events in the NICU Epidemiology and Prevention / F. H. Morriss // NeoReviews. - 2008. - Vol. 9, № 1.
- Р. e8.
10. Recomendations of CDC and the Healthcare Infection Control Practices Advisory Committee: guidelines for preventing health-care-associated pneumonia / O. C. Tablan, L. J. Anderson, R. Besser [et al.] // Morb. Mortal. Wkly. Rep. - 2004. - Vol. 53. - Р. 1-36.
11. Sample safety attitudes questionnaire from the University of Texas's (Houston) Center of Excellence for Patient Safety Research and Practice. Режим доступу: http://www. uth. tmc. edu/schools/med/imed/patient safety/survey&tools. htm).
12. The role of understaffing in central venous catheter-associated bloodstream infections / S. K. Fridkin, S. M. Pear, T. H. Williamson, [et al.] // Infect. Control. Hosp. Epidemiol. - 1993. - Vol. 17. - Р. 150-158.
13. Tips to improve care in your ICU. Режим доступу : www. sccm. org/tips.
14. Treatment of health-care-associated infections caused by Gram-negative bacteria : a consensus statement / I. Chopra, C. Schofield, M. Everett [et al.] // Lancet Infect. Dis. - 2008. - Vol. 8. - Р. 133-139.
15. Voluntary Anonymous Reporting of Medical Errors for Neonatal Intensive Care / G. Suresh, J. D. Horbar, P. l. Plsek [et al.] // Pediatrics.
- 2004. - Vol. 113. - Р. 1609-1618.
УДК 616-053. 31-08-022. 7-07
ОРГАЫЗАЩЯ СИСТЕМИ ШФЕКЦШНОГО КОНТРОЛЮ У ВЩДШЕННЯХ ШТЕНСИВНОТ ТЕРАПП 3i ЗАСТОСУВАННЯМ КШШЧНИХ ШФОРМАЦМНИХ ТА МОШТОРИНГОВИХ СИСТЕМ
Кузенков Р. В., Ковальова О. М., Гончарова Ю. О.
Резюме. Було вивчено та проаналiзовано свгговий досвщ з оргаызаци системи 1К у В1Т, визначен основы II праймери, з наступною адаптащею 1х до нацюнальних умов та Ыкорпоруванням у програмний комплекс автоматизаци та управлшня лкувальними закладами «DORADO».
Системи шфекцмного контролю у В1Т повинн включати таю основы праймери: запровадження стандар-^в ВООЗ з ппеычно! та антисептично! обробки рук; навчання та моыторинг дотримання медичним персоналом правил ппени рук; розробка та запровадження стандар^в виконання мантуляцм, стерилiзацiI та збе-ртання апара^в ШВЛ вщповщно до стандар^в доказово! медицини; моыторинг за частотою Ыфекцм, що асоцюеться з наданням медично! допомоги; постмний аналiз епщемюлопчно! ситуаци у В1Т. Застосування комп'ютерних програм дозволяе аналiзувати епiдемiчну ситуацю та тенденцп II розвитку у вщдтены, швид-ко та обфунтовано призначати оптимальну антибактерiальну тератю, своечасно проводити увесь комплекс сучасних заходiв, спрямованих на профтактику Г1.
Ключовi слова: госптальы шфекцп, шфекцмний контроль, безпека пащен^в, в^тення Ытенсивно! те-рапи, медичы комп'ютеры програми.
УДК 616-053. 31-08-022. 7-07
ОРГАНИЗАЦИЯ СИСТЕМЫ ИНФЕКЦИОННОГО КОНТРОЛЯ В ОТДЕЛЕНИИ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ С ПРИМЕНЕНИЕМ КЛИНИЧЕСКИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ И МОНИТОРИНГОВЫХ СИСТЕМ
Кузенков Р. В., Ковалева Е. М., Гончарова Ю. А.
Резюме. Нами были изучен и проанализирован мировой опыт по организации системы ИК в ОИТ, определены основные ее праймеры, с последующей адаптацией их к национальным условиям и инкорпорирование в программный комплекс автоматизации и управления лечебными учреждениями «DORADO».
Системы инфекционного контроля в ОИТ должны включать следующие основные праймеры: введение стандартов ВОЗ по гигиенической и антисептической обработке рук; обучение и мониторинг соблюдения медицинским персоналом правил гигиены рук; разработка и внедрение стандартов выполнения манипуляций, стерилизации и хранения аппаратов ИВЛ в соответствии со стандартами доказательной медицины; мониторинг по частоте инфекций, которые ассоциируются с оказанием медицинской помощи; постоянный анализ эпидемиологической ситуации в ОИТ Применение компьютерных программ позволяет анализировать эпидемическую ситуацию и тенденции ее развития в отделении, быстро и обоснованно назначать
оптимальную антибактериальную терапию, своевременно проводить весь комплекс современных мероприятий, направленных на профилактику ГИ.
Ключевые слова: госпитальная инфекция, инфекционный контроль, безопасность пациента, отделение интенсивной терапии, медицинские компьютерные системы.
UDC 616-053. 31-08-022. 7-07
Organization of Infection Control System at the Intensive Care Department with the Implementation of Clinical Information And Monitoring Systems
Kuzenkov R., Kovalova O., Goncharova U.
Abstract. Hospital infection (HI) is an infection gained in the process of getting medical aid and other health protection system services. They involve hundreds millions people in the whole world every year and are the serious global problem for patients' safety. So HI prevention by putting into oparation of infection control (IC) system at the intensive care department (ICD) is an obligatory function for all medical care participants in the medical institution.
The main purpose of implementation of IC system is to decrease the infection rate dealing with providing medical aid. IC is related to unfavorable medical events caused by medical mistakes. So the principles of patients' safety were chosen as the methodology for determining of basic primers of IC system. The IC model at the ICD was grounded and designed. Risks which can promote the development of HI may be divided into several groups: patient-related, patient-non-related, which in their turn are subdivided into risks caused by human factors and those which caused by defects in the medical aid providing system. The second element of closed cycle of the IC system is monitoring, recording of HI and analyzing the reasons of their emergency. So the IC system should define valid safety indicators, monitoring implementation according the HI frequency, permanent analysis of epidemiological situation at the ICD. The implementation of mentioned items into the functioning of hospital needs an adequate provision of the ICD with the relative computer programs and trained motivated medical personnel.
The application of compute electronic WHO program "WHONET" gives an opportunity for detailed examination of the nature of microorganisms detected according to any criterion. But, as our work experience showed, mentioned computer program has a number of shortcomings, particularly, it's not adapted to the methods of bacteriological research, which are put into practice at hospital of Ukraine, it doesn't ivnolve other aspects of IC in full, it doesn't fill automatically medical documentation according to the WHO orders.
For the highest possible degree of approximation of electronic records to Ukrainian normative legal basis of 2010 the program complex of automation and management of medical institutions "DORADO" was designed, to which "WHONET" was included.
World experience in organizing of the IC system at the ICD was examined and analized, main primers were defined with their further adaptation to national conditions and incorporation into program complex of automation and administration of the medical institution "DORADO".
The IC and antibiotic resistance of microorganisms registers were included to Complex "DORADO" along with electronic medical forms ("The sheet of a newborn development"), electronic registers (diurnal movement of patients, ets.). The documentation which must be done according to the WHO order №234 is filled automatically.
IC system at the ICD should include the following main primers as: introduction of WHO standards of hygienic and antiseptic hands processing; training and monitoring of medical personal hands eubiotics; designing and implementation of standards of manipulation; sterilization and keeping of artificial pulmonary ventilation units according to the standards of evidens-based medicine; monitoring of infection rate that deals with medical aid providing; permanent analysis of epidemiological situation at ICD. Using of computer programs makes it possible to analyze of epidemiological situation and trends of its development in the department; set optimal antibacterial therapy quickly and grounded; provide with all complex of modern measures for HI prevention in time.
Key words: hospital infection, infection control, patients' safety, intensive care department, medical computer programs.
Рецензент - проф. Лгоненко О. В.
Стаття надшшла 13. 04. 2014 р.
