CC BY
41
© Похилько В. I., Ковальова О. М., ^ipeHKO С. М., Чернявська Ю. I., Бугай Д. О.
УДК 616-053. 31-0227-084:614. 2
Похилько В. I., Ковальова О. М., ЦвipeHKO С. М., Чернявська Ю. I., Бугай Д. О.
ВПЛИВ ДОКАЗОВИХ ТЕХНОЛОГШ ДОГЛЯДУ ЗА ЦЕНТРАЛЬНИМИ КАТЕТЕРАМИ НА ЧАСТОТУ НЕСПРИЯТЛИВИХ МЕДИЧНИХ ПОДШ У Д^ЕЙ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни
«Укра'Гнська медична стомато
Робота виконана в рамках науково-дослiдноI ро-боти 1нституту педiатрiI, акушерства та гiнекологiI АМН Украши ««Розробити систему раннiх л^валь-но-дiагносичних та профiлактично-реабiлiтацiйних заходiв для попередження полiорганних уражень у передчасно народжених дiтей», № державно! рее-страцiI 0114и003088.
Вступ. У травы 2004 року п'ятдесят сьома сеЫя Всесвггньо! асамбле! охорони здоров'я пщтримала створення мiжнародного альянсу для покращення безпеки пацiентiв як глобально! Ыщативи та роз-робила керiвництво з ппеы рук при наданнi меди-ко-санггарно! допомоги [2]. Гiгiена рук - як досить проста, фЫансово не затратна процедура зменшуе розповсюдження назокомiальних iнфекцiй (Н1) й по-силюе безпеку пацiентiв, особливо у в^теннях ш-тенсивно! терапи (В1Т) [13]. За даними Всесвiтньо,i оргаызаци охорони здоров'я (ВООЗ), Н1 вражають у середньому близько 8,4% пащен^в, з яких до 85% припадае на гнмно-септичы шфекци, викликанi бактерiями, стiйкими до ди бiльшостi юнуючих про-тимiкробних препаратiв [7]. Щорiчно два мiльйони людей в США та бтыше трьохсот двадцяти тисяч па^ен^в в Об'еднаному Королiвствi пщ час пере-бування в лкары отримують одну або бiльше Ыфек-цiй, якi пов'язанi з медико-саытарною допомогою. За даними голландських вчених Н1 рееструються в 15,8% дтей, якi лiкуються у вешены штенсивно! терапи [12]. За останнi роки в Укра!ы, враховуючи незадовiльний стан матерiально-технiчного, лабораторного та медикаментозного забезпечення лiкувально-профiлактичних закладiв, офiцiйно ре-еструеться до чотирьох тисяч випадюв Н1 щороку, а розрахункова юльюсть таких пацiентiв становить близько 350 тисяч [1]. Катетер-асоцмоваы бакте-реми залишаються одним iз серйозних ускладнень катетеризацi! центральних вен i причиною Н1 у В1Т. На сьогодн розробленi заходи з профiлактики ка-тетер-асоцiйованих iнфекцiй системи кровообiгу (КА1СК) з доведеною ефективнiстю. До них вщно-сять: а) розроблення та запровадження протоколiв катетеризацi! центральних вен; б) вщповщне на-вчання медичного персоналу, який приймае участь у доглядi за венозними катетерами; в) адекватне
эпчна академiя» (м. Полтава)
сп1вв1дношення пац1ент-медсестра; г) максимальна обережнють та дотримання правил асептики й антисептики пщ час постановки катетеру; д) застосу-вання розчиыв, що м1стять хлоргекс1д1н для обробки шюри; е) запровадження стандарт1в ВООЗ з ппени рук при виконанн ман1пуляц1й з катетером [5]. У розвинутих кра!нах св1ту пост1йно проводиться мон1-торинг частоти медичних помилок та несприятливих медичних под1й (НМП) у пац1ент1в BIT, пов'язаних з катетеризац1ею центральних вен, анал1зуються причини, як1 сприяють 1х виникненню та розробляються превентивн1 заходи [1, 3, 6, 9]. Нажаль, в Укра1н1 на-укових досл1джень такого плану досить мало.
Мета дослщження - проанал1зувати вплив запровадження доказових технолопй догляду за цен-тральними катетерами на частоту несприятливих медичних под1й, пов'язаних з катетеризац1ею центральних вен у пац1ент1в дитячого вщдтення анес-тез1ологИ та Ытенсивно! терапИ.
Об'ект i методи дослщження. Проведено ре-троспективне когортне дослщження 6242 медичних карт пац1ент1в (в1ком в1д 0 до 14 роюв) в1дд1лення анестез1ологИ та Ытенсивно! терапИ (BAIT) дитячо! мюько! кгиычно! л1карн1 м. Полтави за 2003-2013 рр. Предмет доогмдження: частота постановки центральних катетер1в, частота несприятливих медичних под1й (НМП), частота колоызованих катетер1в.
Iнтервенцiйнi заходи (рис. 1), як були 1мпле-ментован у 2007 роцi, включали: запровадження протоколу показань до катетеризаци центрально! вени, протоколу показань для його видалення; протоколу катетеризаци центрально! вени (пщготовка обладнання, оброблення шюри, деталiзована техы-ка катетеризаци), експлуатаци катетера (ппена рук, манiпуляцi! з заглушками) та догляду за ним (змша мюця знаходження, тип та частота змши серветок, вiдновлення прохщност^, а також стандартiв ВООЗ з ппени рук. Порiвняння вiдносних величин здмсню-вали за допомогою критерт Фiшера.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Дослщження показало, що за перюд з 2003-2013 роюв у BAIT катетеризаци v. subclavia була проведена 950 (15,2%) д™м, катетериза^я v. femoralis - 23 (0,37%) дггям, катетеризацiя v. saphena magna вщкритим
Алгоритм виконання медичних втручань у BAIT
Лональний протокол катетеризаци та догляду за венозними катетерами
Впровадження стандарт!в ВООЗ з ппенирук медичного персоналу
Впровадження листа сестринського можторингу за венозними катетерами
П оспине навчанння та треншги з медичним персоналом BAIT
Комп'ютеризащя
Створенняя бази данних пацкнтш BAIT
Використання программ "WHO NET"
Постшний мониторинг ешдемюлопчно! ситуацм у BAIT
Рис. 1. Перелш iнтервенцiйних 3axoAiB.
Таблиця 1
Частота катетеризацГГ центральних вен у пациенте вiддiлення штенсивноГтерапГГ в залежност вщ eiKy
Вид катетеризаци Вiк дiтей Всього n=6242
0-28 дн n=926 1-12 мюя^ n=1123 1-3 роки n=1012 4-14 роки n=3181
Vena subclavia % / (n [так/ы]) 10,58* [98/828] 37,0* [416/707] 32,7* [331/681] 3,3 [105/3076] 15,2 [950/5292]
Vena femoralis % / (n [так/ы]) 0,22 [2/924] 0,98 [11/1112] 0,99 [10/1002] 0 [0/3181] 0,37 [23/6219]
Vena saphena mag-na % / (n [так/ы]) 0,11 [1/925] 0,89 [10/1103] 0 [0/1012] 0 [0/3181] 0,18 [11/6231]
Катетеризацiя центрально!' вени за допомогою венозноТ лiнiТ % / (n [так/нi]) 2,48 [23/903] 0,16 [5/1118] 0 [0/1012] 0 [0/3181] 0,45 [28/6214]
Примiтка: * р<0,01 в nopiBHqHHi з дiтьми у вщ вiд 4 до 14 роюв.
17.58
9,37
8,74
8,32
9,05
8,53
7,26
5.05"'
4.1131
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Роки
* р<0,01 по вцдаошенню до 2003 р.
Рис. 2. Частота катетеризацш подключичноГвени у патентов ВА1Т за
2003-2013 рр.
способом - 11 (0,18%) д1тям та катете-ризащя v. subclavia шляхом ¡мплантаци портсистеми - 2 (0,03%) д1тям. Також 28 (0,45 %) д1тям була проведена ка-тетеризащя центрально! вени за допо-могою венозноУ л¡HiY. Як представлено в табл. 1, катетеризащя центральних вен достов1рно nacTime проводилась у д1тей у BiLj,i до 3 роюв, чим уд1тей у в\ц\ вщ 4 до 14 poKiB, що було зумовлене анатомо-ф1зюлопчними особливостями д1тей раннього вку.
Анал1з частоти застосування катетеризаци пщкпючичноУ вени у патентов BAIT за перюд з 2003-2013 pp. виявив достов1рне зниження використання вказаноУ методики з 17,58% (п=167) в 2003 роц! до4,11%(п=39)в2013 рощ, р<0,05, що зумовлено запровадженням ч^ких показань до проведення зазначе-ноТ процедури (рис. 2).
За вказаний час у пащент1в BAIT було виявлено 62 НМП, пов'язаних з катетеризащею центральних вен, що склало 6,5% вщ загальноУ ктькост1 д1тей, яким проводилось вказане втру-чання. Як свщчать дат, представлен! в табл. 2, у новонароджених д1тей НМП достов1рно чаопше спостеркались при катетеризаци подключичноУ вени по Сельдингеру, шж при катетеризаци центрально! вени з використанням венозноУ лнп (вщповщно, 37,8% проти 4,35%, р<0,01).
Що стосуеться д1тей ¡нших вкових груп, то нами не виявлено достов1р-ноУ р1знищ в частой НМП при катетеризаци р1зних центральних вен, що на нашу думку зумовлено малою кшькютю виб1рки.
Однак, як засвщчують л1тературш джерела, ¡нфекщйш ускладнення при катетеризаци центральних вен зустр1-чаються част1ше при використанш стег-нового або внутр1шньояремного доступу, шж при пщключичного [4].
Стосовно анал1зу динамки за 20032013 pp. НМП у д1тей, яю мали катетери в пщкпючичшй веш, нами виявлено до-стов1рне зменшення Ух частоти, вщповщно 9,0% (15 з 167) до 3,3% (1 з 30), р<0,01 (рис. 3), при достатньо низьюй середшй тривалост1 перебування центрального венозного катетера в веш (4,98±2,42 дш). Отримаш результати ми пов'язуемо з введения у практику робо-ти в1ддтення з 2006 року стандарт1в л1-кувально-д1агностичного процесу.
Бтьш детальний анал1з НМП, пов'язаних з катетеризащею
Таблиця 2
Частота несприятливих медичних подш, пов'язаних з катетеризащею центральних вен у пащен^в BAiT в залежност вiд BiKy
Вид катетеризацп центрально!вени Возраст детей Усього
0-28 дш 1-12 м1сяц1 1-3 роки 4-14 роки
Vena subclavia % / (n [так/ш]) 37,8 [37/61] 3,1* [13/403] 2,7* [9/322] 2,9* [3/102] 6,5 [62/888]
Vena femoralis % / (n [так/ш]) 0 [0/2] 9,1 [1/10] 10,0 [1/9] 0 8,7 [2/21]
Vena saphena magna % / (n [так/н!]) 0 [0/1] 10,0 [1/9] 0 0 1,5 [1/10]
Катетеризац1я центрально!вени за до-помогою венозно! л1н1У % / (n [так/н!]) 4,35# [1/22] 0 0 0 [0/5] 3,6 [1/27]
Примiтка: * р<0,01 в nopiBHqHHi з новонародженими; # р<0,01 в порванянн з д^ьми з катетерами в vena subclavia.
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
*р<0,01 по вдношенню до 2003-2005 рр F ОК"
Рис. 3. Частота несприятливих медичних подш у пац1ент1в BAIT, пов'язаних з катетеризащею подключично'Гвени, в 2003-2013 pp.
Таблица 3
Частота несприятливих медичних подш, пов'язаних з катетеризащею пщключичноУ вени, у пацieнтiв BAiT в залежност вiд вiку
Вид несприятливих медичних под1й Вк д!тей Всього n=950
0-28 дш n=98 1-12 мюя^в n=416 1-3 роки n=311 4-14 роки n=105
Катетерасоцмоваш шфекцп системи системы кровооб1гу % / (n [так/ш]) 9,18 [9/89] 0,48* [2/414] 0,64* [2/309] 0,95* [1/104] 1,47 14/936
1нф1кування мюця входу катетера через шюру % / (n [так/н!]) 3,06 [3/95] 0,72** [3/413] 0,3** [1/310] 0 [0/105] 0,74 7/943
Примiтка: * р<0,01 в порiвняннi з новонародженими; ** р<0,05 01 в порiвняннi з новонародженими.
пщключичноТ' вени, показав, що без-сумнiвною, несприятливою медич-ною подieю в результатi медичноТ помилки е розвиток у дiтей катетер асоцмованоТ' шфекцп системи кро-вооб^у та мiсцевоТ iнфекцiТ пщклю-чичноТ дiлянки а (вiдповiдно 1,47 % и 0,74 %) (табл. 3).
Бактерюлопчне дослiдження ви-далених венозних катетерiв, якi зна-ходились в пщключичнм венi , вияви-ло наявнють мiкробноТ колонiзацiТ в 1,47 % (14 iз 950) випадкiв. В 42,9 % (6 iз 14) дiтей виявили Staphylococcus epidermidis, а в 28,6 % (4 из 14) -Staphylococcus aureus. Almuneef M. A. с колегами [4] та Wiener E. S. [13] приводять аналопчш дат вщ-носно частоти микробноТ колошзацп центральних внутршньовенних кате-Tepiß вказаними м1крооргашзмами у nauieHTiß BIT. Що стосуеться грамнегативно! м1крофлори то Enterobacter sp. був виявлений в 14,3 % (2 ¡з 14), Klebsiella sp. - в 7,1 % (1 ¡з 14), а Citrobacter sp. - в 7,1 % (1 ¡з 14) ви-падюв. Таким чином грампозитивна флора, яка була отримана з видале-них катетер1в склала 71,5% .
ТПтературш джерела свщчать про те, що приблизно 30% Bcix катетера-соцмованих ¡нфекцм системи кроо-6iry BIT обумовлене саме грамнега-тивними м1крооргашзмами [8]. Таким чином, грампозитивнафлораесамою расповсюдженою флорою, яка може привести до розвитку КАЮК в пащен-TiB BIT. 1з ycix проанал1зованих нами НМП ттьки в одному випадку наступила смерть дитини (у вщ1 26 дшв) в результат! тромбозу пщключичноУ вени та флегмонозно-некротичного мед1астешту з тромбоендокардитом правого передсердя. Слщ зазначити, що дане ускладнення мало мюце до того як було запроваджено алгорит-ми та локальний протокол догляду за венозними катетерами.
Завдяки запроваджешй систем! заход1в, що базуються на стандартах ВООЗ з обробки рук медичного персоналу, алгоритмах постановки та догляду за венозними катетерами надало змогу в 2012-2013 рр. уник-нути розвитку катетерасоцмованих ¡нфекцм системи кровооб1гу в naui-ент1в BIT, що пщтверджувалось вщ-сутн1стю BHciBiB м1кроорган1зм1в ¡з видалених венозних катетерiв.
Висновки.
1. Запровадження штервенцмних заходiв у ВА1Т сприяло достовiрному зниженню частоти катетеризаци пiдключичноI вени у дггей з 17,58% до 4,11% в 2013 рощ, р<0,05.
2. Несприятливi медичнi подiI достовiрно частiше спостер^ались у дiтей при катетеризацiI подключично! вени за методом Сельдингера, ыж у дiтей при катетеризацiI центрально! вени з вико-ристанням венозно! лiнi! (вiдповiдно, 37,8% проти 4,35%, р<0,01)
3. Впровадження iнтервенцiйних заходiв сприя-ли достовiрному зниженню НМП у дтей, якi мали ка-
тетери в пiдключичнiй венi, вщповщно з 9,0% дiтей у 2003 роц до 3,3% дiтей у 2013 рощ, р<0,01.
Перспективи подальших дослiджень. Запровадження стандартiв лiкувально-дiагностичного процесу у виглядi локального протоколу катетеризаци та догляду за венозними катетерами; запровадження стандар^в ВООЗ з обробки рук медичного персоналу, перехщ на новггы технологи за рахунок використання катетеризацм центральних вен через периферичн доступи з використанням бактери-цидних фтьщв, вазофкЫв, центральних венозних лiнiй, надасть можливють мiнiмiзувати ускладнення у виглядi назокомiальних iнфекцiй та септичних ста-ыв у новонароджених i дiтей.
.iTepaTypa
1. reopruaHU M. A. KaTeTep-accouuupoBaHHbie MH<£eKuuu cucTeMbi KpoBOTOKa / M. A. reopruflHU, H. C. nopowa // 5i.b, 3He-6o.ioBaHHfl Ta iHTeHcuiBHa Tepania V HauioHa.bHMM KOHrpec aHecre3io.nonB yKpai'HM : MaTepia.M KOHrpeca. - Kmi'b, 2008. - № 2. - C. 65-66.
2. Oio6a.nbHafl 3agana no o6ecneHeHMio 6e30nacH0CTU nauueHTOB. 2005-2006. PexuM gocTyna : www. who. int/ru/index. html.
3. noxM.bKo B. I. Hac.igKM KaTeTepM3auii' ueHTpa.bHMX BeH y AiTeM:ycKnaAHeHHfl hm HecnpuaTnuBi MegMHHi nogii'? / B. I. no-XM.bKo, O. M. KoBa.boBa., B. n. CapuiHeB, I. B. KcboH3 // BicHMK npo6.eM 6io.oni' i MegMUMHM. - 2011. - Bun. 2, T. 1. -C. 151 55.
4. Almuneef M. A. Rate, risk factors and outcomes of catheter-related bloodstream infection in a paediatric intensive care unit in Saudi Arabia/M. A. Almuneef, Z. A. Memish , H. H. Balkhy [etal.]//J. Hosp. Infect. - 2006. - № 62. - P. 207-213.
5. Cartwright D. W. Central venous lines in neonates: a study of 2186 catheters / D. W. Cartwright // Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal Ed. 2004. - Vol. 89. - P. 504-508.
6. Casey A. L. Antimicrobial central venous catheters in adults: a systematic review and meta-analysis / A. L. Casey, L. A. Mermel, P. Nightingale [et al.] // Lancet Infect. Dis. - 2008. - № 8. - P. 763-776.
7. Centers for Disease Control and Prevention. Guidelines for the prevention of intravascular catheter-related infections. MMWR. 2002;51(RR10):11-12.
8. Evaluating Central Venous Catheter Care in a Pediatric Intensive Care Unit / C. Hatler, L. Buckwald, Z. Salas-Allison [et al.] // American Journal of Critical Care. -2009. - № 18. - P. 514-520.
9. Pronovost P. An intervention to decrease catheter-related bloodstream infections in the ICU / P. Pronovost, D. Needham, S. Berenholtz, [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2006. - № 355. - P. 2725-2732.
10. Ruesch S. Complications of central venous catheters: internal jugular versus subclavian access - a systematic review / S. Ruesch, B. Walder, M. R. Tramur // Crit. Care Med. - 2002 - № 30. - P 454-460.
11. Snijders C. Feasibility and reliability of PRISMA-medical for specialty-based incident analysis / C. Snijders, T. W. van der Schaaf, H. Klip // Qual. Saf. Health Care. - 2009. - Vol. 18 (6). - P. 486-491.
12. Wiener E. S. The CCSG prospective study of venous access devices: an analysis of insertions and causes for removal / E. S.Wiener, P. McGuire, C. J. Stolar [etal.]//J. Pediatr. Surg. - 1992. -№ 27. - P. 155-163.
13. WHO's World Alliance for Patient Safety «Safe Surgery Saves Lives» global initiative. PexuM gocTyny : www. who. int.
УДК 616-053. 31-0227-084:614. 2
ВПЛИВ ДОКАЗОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й ДОГЛЯДУ ЗА ЦЕНТРАЛЬНИМИ КАТЕТЕРАМИ НА ЧАСТОТУ НЕ-СПРИЯТЛИВИХ МЕДИЧНИХ ПОД1Й У Д1ТЕЙ
Похилько В. I., Ковальова О. М., ^ipeHKO С. М., Чернявська Ю. I., Бугай Д. О.
Резюме. Дослщження було проведено на основi ретроспективного аналiзу 6242 медичних карт стащ-онарних пащен^в вщдшення анестезюлоги та штенсивно! терапи дитячо! мюько! ктмычно! лкары м. Полта-ви за 2003-2013 рр. з метою вивчення частоти виникнення таких несприятливих медичних подм як: кате-терасоцмоваы шфекци системи кровооб^ й мiсцевi шфекци по ходу катетера до та пюля запровадження стандар^в ВООЗ з обробки рук медичного персоналу та створення локального протоколу катетеризаци та догляду за венозними катетерами. Аналiз отриманих даних динамки стосовно виникнення несприятливих медичних подм у дтей, як мали катетери в пщключичнм веы, показав достовiрне зменшення !х частоти, вщповщно 9,0% до 3,3%, (р<0,01) пюля введення у практику роботи вщцтення з 2006 року стандар^в лку-вально^агностичного процесу зокрема, створення локального протоколу катетеризаци та догляду за венозними катетерами.
Ключовi слова: дiти, венозн доступи, катетеризащя, несприятливi медичн поди, мiкрофлора.
УДК 616-053. 31-0227-084:614. 2
ВЛИЯНИЕ ДОКАЗАТЕЛЬШХ ТЕХНОЛОГИЙ УХОДА ЗА ЦЕНТРАЛЬШМИ КАМТЕТЕРАМИ НА ЧАСТОТУ НЕБЛАГОПРИЯТШХ МЕДИЦИНСКИХ СОБiТИЙ У ДЕТЕЙ
Похилько В. И., Ковалева Е. М., Цвиренко С. М., Чернявская Ю. И., Бугай Д. А.
Резюме. Исследование было проведено на основании ретроспективного аналiза 6242 медицинских карт стационарных пациентов отделения анестезиологии и интенсивной терапии дитской городскоой клинической больницы г. Полтавы с 2003-2013 гг. с целью изучения частоты возникновения таких неблагоприятных медицинских событий как: катетерассоциированной инфекции системы кровообращения и местной инфекции по ходу катетера до и после внедрения стандар^в ВООЗ с обработки рук медицинского персонала, а также создания локального протокола катетеризации и ухода за венозными катетерами. Анализ полученных результатов динамикиотносительно возникновения неблагоприятных медицинских событий у детей, которые имели катетеры в подключичной вене, показал достоверное уменьшение их частоты, всо-ответственно с 9,0% к 3,3%, (р<0,01) после введения в практику работы отделения с 2006 года стандартов лечебно-диагностического процесса в частности, создание локального протокола катетеризации и ухода за венозными катетерами.
Ключевые слова: дети, венозные доступы, катетеризация, неблагоприятные медицинские события, микрофлора.
UDC 616-053. 31-0227-084:614. 2
Effect of Evidence-Based Care Technologies for Central Catheters at Frequency of Adverse Medical Events in Children
Pokhylko V. I., Kovalova O. M., Tsvirenko S. M., Chernyavskaya U. I., Buhay D. A.
Abstract. The monitoring of the frequency of medication errors and adverse medical events (AME) in intensive care patients associated with central venous catheterization, analyzes the causes that contribute to their occurrence and developed preventive measures are constantly conducted in developed countries. Unfortunately, there aren't many researches of this kind in Ukraine. The purpose of the study was to analyze the frequency of AME associated with central venous catheterization in patients Children's Department of Anesthesiology and Critical Care (DACC) before and after the introduction of standards for diagnostic and treatment process. The study was conducted on the basis of a retrospective analysis of 6242 inpatient patients' medical records (DACC) City Children's Hospital in Poltava for years 2003-2013 and the study of frequency of rise adverse medical events such as catheter-associated infection of the circulatory system and local infection in the course of catheter before and after the introduction of the WHO standards for treatment of hands of medical personnel, the establishment of a local protocol catheterization and care of venous catheters. Study showed that over the period from 2003-2013 years DACC catheterization v. subclavia was made to 950 (15. 2%) children, catheterization v. femoralis - 23 (0. 37%) children, catheterization v. saphena magna an open way - 11 (0. 18%) children and catheterization v. subclavia by implanting portsystemy - 2 (0. 03%) children. Also central vein catheterization via the venous line was made to 28 (0. 45%) children. During 2003-2013 years in patient amounted DACC observed a significant reduction in subclavian vein catheterization from 17,58% to 4,11% in 2013, p <0. 05. As evidenced by the results obtained in newborns AME were significantly more often observed during the subclavian vein catheterization in Seldynheru than during central vein catheterization using a venous line (accordingly 37. 8% vs. 4. 35%, p <0. 01). The analysis of the AME in children who had catheters in the subclavian vein revealed a significant decrease in the frequency, accordingly 9. 0% (15 of 167) to 3. 3% (1 of 30), p <0. 01, at sufficiently low average duration of central venous catheter in a vein (4,98 ± 2,42 days). The obtained results we associate with an introduction to the practice of the department since 2006 Standards of medical diagnostic process, including the creation of a local protocol of catheterization and care of venous catheters; implementation of the standards of WHO about treatment arms of medical staff. A more detailed analysis of AME associated with subclavian vein catheterization showed that the development of children catheter associated infections of the circulatory system and local infection of subclavian area occurred accordingly in 1. 47% and 0. 74% of cases. Bacteriological study of remote venous catheters that were in the subclavian vein, revealed the presence of gram-positive flora in 71. 5% of cases and Gram-negative organisms in 18. 5%. The obtained results of epidemiological monitoring of flora removed venous catheters conditioned by the introduction of algorithms and local protocol of venous catheter care. Therefore, the inclusion to the work DACC standards of medical diagnostic process, the transition to new technologies through the use of central venous catheterization by using central venous lines, enables to minimize complications in the form of nosocomial infections and septic conditions in newborns and children.
Key words: children, central veins, catheterization, adverse medical events, microflora.
Рецензент - проф. Крючко Т. О.
Стаття надшшла 22. 04. 2014 р.
