CC BY
29
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 614.8:616-082 DOI: 10.22141/2224-0586.1.88.2018.124971
Мазуренко О.В., Рощiн Г.Г., Сличко 1.Й.
Национальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив Укра'на
Оргашзащя медичноТ допомоги при подiях i3 масовим ураженням людей
Резюме. Актуальтсть. Збшьшення кiлькостi надзвичайних ситуацй 1з масовим ураженням людей, зокрема через авари на трансnортi або терористичт напади, призводить до одночасного надходження значно1 кiлькостi постраждалих оаб до закладов охорони здоров'я та потребуе збльшення готовностi системи охорони здоров'я до медичногореагування через постшний перегляд i опрацювання Плануреа-гування та взаемоди тд час виникнення надзвичайних ситуацш i лiквiдацii 1х наслiдкiв. Шд поняттям «подИ з масовим ураженням людей» (для закладу охорони здоров'я) у поданш статтi розумють ситу-ацт, через яку виникае невiдповiднiсть мiж одночасним надходженням значноi кiлькостi постраждалих i можливостями надання т медичноi допомоги без впровадження змж у повсякдент форми та методи роботи, на вiдмiну вiд надзвичайноi ситуаци потреба залучення зовнштх ресур^в закладом охорони здоров 'я вiдсутня або мшмальна. Мета. Оптимiзацiя шформацтного забезпечення системи управлшня медичною допомогою постраждалим при подiях 1з масовим ураженням людей. Матерiали та методи. Робота Грунтуеться на власному досвiдi органпаци та безпосередньому надант медичноi допомоги постраждалим при подiях 1з масовим ураженням людей i надзвичайних ситуащях в Украш та за и межами, участi у мiжнародних проектах i навчаннях, зокрема тд егiдою €вропейсь^ комiсii гуманiтарноi допомоги та цивльного захисту. Шiд час проведення до^дження застосовано бiблюгра-фiчний i семантичний методи тзнання. Узагальнено оргатзацтт аспекти медичного забезпечення 46 випад^в масового ураження людей, я^ вiдбулись у свт впродовж 1979—2015рр, 1з них уналдок те-рористичних нападiв з використанням вибухових пристроiв — 33 (71,7 %), вогнепальноi зброi проти незахищеного цивльного населення — 6 (13%), пожежi в закладах вiдпочинку — 3 (6,5 %), сильнодючих отруйнихречовин — 2 (4,3 %) i внаслiдок транспортних аварт — 2 (4,3 %). Результата. Органпащя медичноi допомоги постраждалим внаслiдок подй 1з масовим ураженням мае Грунтуватись на принципах 4С кризового менеджменту вiдповiдно до введеного режиму функцюнування оргатв i закладiв охорони здоров'я. В системi охорони здоров'я Украни доцльно впровадитирежими, що кнують в кранах €вропейського Союзу: 1) готовтсть до можливого надходження значноi кiлькостi постраждалих («зелений рiвень»); 2) часткова мобiлiзацiя («жовтий рiвень»); 3) повна мобшзаци («червоний р-вень»). Шервинне медичне сортування постраждалих на догосптальному етат передбачае розподл на двi основт групи: термiновi та нетермiновi. Нетермнових постраждалих слiд доставити до лжарень, я^ географiчно розташовано недалеко вiд мсця поди, але не до найближчого закладу, який мае бути готовим до надання екстреноi медичноi допомоги термновим хворим i тим, хто звернувся само^йно (самозвернення), кльксть яких може суттево перевищувати тих, кого доставлено бригадами екстре-ноi (швидко^ медичноi допомоги. До групи управлння закладу охорони здоров'я включають вiдповiдаль-них чергових — лкаряхрурга та лшаря-анестезшлога. До форм Ыформащйного забезпечення системи управлння надання медичноi допомоги на догосптальному етапу належать: 1) сили та засоби на мкщ поди; 2) розподл постраждалих на мкщ поди; 3) потреба тдсилення догосптального етапу. На гост-тальному етат визначають можливостi проведення хiрургiчних операцй та кльксть вльнихлкарня-нихлiжок: 1) операщйний блок; 2) лшарнятлiжка. Висновки. В систему охорони здоров'я Украни при подiях 1з масовим ураженням людей доцльно впровадити вiдповiднi рiвнi функщонування, що викорис-товують в кранах €вропейського Союзу. Шерерозподш наявнихресурав охорони здоров'я при надант медичноi допомоги постраждалим при подiях 1з масовим ураженням людей на догосптальному та гос-птальному етапах критично важливе для збереження життя та здоров'я постраждалих. Управлiння надання медичноi допомоги при масовому уражент людей потребуе вiдповiдного iнформацiйного забезпечення догосптального та госптального етатв, впровадження галузевоi та мiжвiдомчоi взаемоди. Ключовi слова: масове ураження людей; медичне реагування; госттальний етап; iнформацiйне забезпечення; оргатзащя
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцп: Мазуренко Олег Валентинович, кандидат медичних наук, доцент кафедри медицини катастроф та вшськовоТ медичноТ пщготовки, Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: oleg.v.mazurenko@gmail.com контактний тел. +38 (050) 589 37 18. For correspondence: Mazurenko, PhD, Associate Professor at the Department of disaster and military medicine, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhy-tska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: oleg.v.mazurenko@gmail.com ; phone: +38 (050) 589 37 18.
Вступ
Збшьшення юлькосп надзвичайних ситуацiй i3 масовим ураженням людей, зокрема через аварН на транспортi або терористичш напади, обумовлюе виникнення значного числа постраждалих осiб та ïx надходження до закладiв охорони здоров'я, що потребуе збiльшення готовностi системи охорони здоров'я до медичного реагування через постшний перегляд i опрацювання Плану реагування та вза-емодИ тд час виникнення надзвичайних ситуацiй та лшидацп ЗСх насл1дк1в [3]. Пд поняттям «подИ з масовим ураженням людей» (для закладу охорони здоров'я) у данш статт розум1ють ситуацш, через яку виникае невщповщшсть м1ж одночасним надходженням значноï кглькосп постраждалих i можливостями надання ïм медичноï допомоги без упровадження змш у повсякденн1 форми та мето-ди роботи [7]. На вщмшу в1д надзвичайноï ситуацïï потреба в залученш зовн1шн1х ресурс1в закладом охорони здоров'я вщсутня або м1н1мальна, проте змши в робот1 стосуються вс1х аспект1в функцюну-вання установи, що в кризовому менеджмент! отри-мали назву 4C (Command, Control, Communication, Collaboration), тобто управлшня, контроль, комуш-кац1я та взаемод1я, що спрямовують на визначення завдань, як1 слщ вир1шити, розпод1л вщповщальнос-т1 м!ж ус1ма учасниками реагування, налагодження систем зв'язку та впровадження системи шформа-ц1йного забезпечення [4—6, 8]. В Украш, вщповщно до чинного законодавства, шформацшне забезпечення подолання наслщюв надзвичайних ситуац1й, зокрема зб1р, обробку та подання iнформацïï про виникнення, загрозу виникнення надзвичайних ситуацiй i оргашзащю медичноï допомоги постраж-далим встановлюе Регламент подання iнформацïï у функцюнальнш пiдсистемi Мiнiстерства охорони здоров'я Украши в межах Урядовоï шформа-цiйно-аналiтичноï системи з питань надзвичайних ситуацш [2]. Проте органiзацiя медичноï допомоги при под1ях !з масовим ураженням людей, зокрема шформацшне забезпечення групи управлiння до-госттального та раннього госпiтального етапiв, потребуе певного доопрацювання.
Мета роботи: оптимiзувати iнформацiйне забезпечення системи управлшня медичною допомогою постраждалим при под1ях !з масовим ураженням людей.
Матерiали та методи
Робота Грунтуеться на власному досвщ оргашза-цïï та безпосередньому наданш медичноï допомоги постраждалим при под1ях !з масовим ураженням людей i надзвичайних ситуацiяx в Украш та за ïï межами, участi в мiжнародниx проектах та навчаннях, зокрема ид егiдою Свропейсь^ комiсïï гуманггар-roï допомоги та цив1льного захисту. Пщ час прове-дення дослiдження використано бiблiографiчний i семантичний методи. Узагальнено оргашзацшш аспекти медичного забезпечення 46 випадюв масо-вого ураження людей, яю вщбулись в св1т1 впродовж 1979—2015 рр., серед них унаслщок терористичних
^т
нападiв iз використанням вибухових пристрохв — 33 (71,7 %), вогнепальнох зброх проти незахищеного цивiльного населення — 6 (13 %), пожеж1 в закладах вщпочинку — 3 (6,5 %), сильнодгючих отруйних речовин — 2 (4,3 %) i внаслщок транспортних ава-рiй — 4,3 % [2]. Загальна кглькгсть загиблих станови-ла 8288 осiб, травмованих — 17 732 особи.
Результати та обговорення
В Украшг медичну допомогу при надзвичайних ситуaцiях органгзують вiдповiдно до Плану реагу-вання, розробку якого регламентовано низкою до-кументгв, зокрема Кодексом цивiльного захисту Украши, Законом Украши «Про екстрену медичну допомогу» вгд 05.07.2012 р., Постановою Кабгне-ту Мiнiстрiв Украши вгд 16.11.2001 р. № 1567 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайнг ситуацп держаного рiвня», Постановою Кабгне-ту Мiнiстрiв Украши вiд 21.11.2012 р. № 1118 «Про затвердження Порядку гнформування бригад екс-тренох (швидкох) медичнох допомоги про виклик екстренох медичнох допомоги та хх направлення на мiсце поди», Постановою Кабгнету Мiнiстрiв Украши вiд 21.11.2012 р. № 1121 «Про затвердження порядку взаемодп органгв та зaклaдiв охорони здоров'я, що входять до системи екстренох медичнох допомоги, з аваргйно-рятувальними службами та шдроздглами центральних та iнших оргaнiв вико-навчох влади, оргaнiв влади Автономно^ Республiки Крим, оргaнiв мiсцевого самоврядування пiд час виникнення надзвичайних ситуацш та лжвщацп хх нaслiдкiв», наказом Мшгстерство охорони здоров'я Украши вщ 26.12.2002 р. № 493 «Про затвердження Регламенту реагування зaклaдiв охорони здоров'я на виникнення надзвичайних ситуацш природного та техногенного характеру». Наведет документа визначають режими функцгонування та порядок дгй оргaнiв управлшня, сил i зaсобiв системи, якг залучаються до реагування на надзвичайну ситу-aцiю. Так, при отриманнг гнформаци про можли-вiсть виникнення надзвичайних ситуацш, а також у рaзi виникнення надзвичайнох ситуацп мгсцевого чи об'ектового рiвня в закладах охорони здоров'я адмшютративно'х територп, де виникла надзвичай-на ситуaцiя, вводять режим пщвищенох готовностi або режим надзвичайнох ситуацп. В зaклaдi охорони здоров'я режим тдвищено1 готовностi або режим надзвичайнох ситуацп вводиться керiвником закладу або особою, яка його замгщуе, що вгдображено в наведених документах.
В гнших европейських крахнах при подГях гз масовим ураженням людей для закладгв охорони здоров'я також визначають кглька подгбних режи-мгв, зокрема: 1) готовнгсть до можливого надходження значнох кглькостг постраждалих («зелений ргвень»); 2) часткова мобглгзацГя наявних ресурсгв закладу охорони здоров'я («жовтий ргвень»); 3) по-вна мобшзацп («червоний ргвень») [1].
При подГях гз масовим ураженням людей залу-чення достатньох кглькостг бригад екстренох (швид-кох) медичнох допомоги, впровадження галузевох
та мiжвщомчоï взаемодИ, проведения ефективного первинного медичного сортуваиия, яке в першу чергу передбачае розпод1л мiж терм1новими i нетер-м1новими постраждалими та визначення наявних i вщповщних медичним потребам уражених закладiв охорони здоров'я в осередку подИ вщграе ключо-ве значення для збереження життя та здоров'я постраждалих [9]. Нетермiиовi постраждалi мають бути доставлен до лiкареиь, якi географiчно розта-шовано недалеко вiд мюця подИ, але не найближчо'][, що мае бути готовою до надання екстреноï медичиоï допомоги термiиовим хворим i тим, хто звернувся самостшно (самозвернення), кiлькiсть яких суттево перевищуе тих, кого доставлено бригадами екстре-roï (швидко'О медичиоï допомоги.
Прийняття оргашзацшних рiшеиь при надан-иi медичноï допомоги постраждалим при подiях iз масовим ураженням людей потребуе вщповщного iиформацiйиого забезпечення групи управлiиия на мгсщ подïï та диспетчерсь^ служби екстреиоï ме-дичиоï допомоги зпдно з формами 1—3.
На госттальному етапi при иадходжеииi шфор-мацИ про подiю з масовим ураженням людей, яка вщбулась в зош розташування лiкариi, але за умов вщсутносп пiдтверджеиия транспортування до закладу хворих/постраждалих, передбачаеться вве-дення «зеленого рiвия» готовиостi. На цьому рiвиi в денний час керування здiйсиюе група управлiиия лiкариi на чолi з головним лiкарем та його заступни-
ками, в шчний — до прибуття головного лжаря — черговий адмiиiстратор i вщповщальш лiкарi: х1рург та аиестезiолог.
У разi отримання повiдомлеиия вiд диспетчера служби екстреноï медичиоï допомоги про тран-спортування постраждалих до закладу охорони здоров'я впроваджують «жовтий рiвень» (частко-ва мобiлiзацiя або режим пiдвищеноï готовиостi). Наведений рiвеиь передбачае активiзацiю роботи центру управлiиия лжарнею при надзвичайних си-туацiях (штабу), перевiрку системи зв'язку та до-ведення до викоиавцiв часових пром1жюв надання iиформацiï про кiлькiсть хворих, яких доставлено, та виконаш дИ.
Режим пiдвищеиоï готовиостi також обумовлюе: iиформуваиия персоналу закладу охорони здоров'я про ситуацш, що склалась, i змшу режиму функщ-онування лжарш. В першу чергу мають бути шфор-моваиi керiвиики хiрургiчиоï та анестезiологiчноï бригад, приймального видтення, старша хiрургiчиа сестра. Уточнюють iиформацiю про наявш ресур-си закладу, яю можливо залучити негайно, а саме: а) наявшсть вiльиих хiрургiчиих столiв в операцш-ному блоцi та тих, яю звiльиять впродовж одиiеï години; б) кiлькiсть апаратiв штучноï веитиляцïï ле-гень у вщщленш(-ях) реаиiмацïï та iитеисивиоï тера-mï, що готовi до використання; в) кшькосп вiльиих лiкарияиих лiжок. Наведет дат збирають упродовж перших 10 хвилин пiсля отримання повiдомлеиия.
Форма 1 Сили та засоби на мсц поди
Час Сили та засоби Кiлькiсть Завдання Д"
10:02 Авармно-рятувальний запн 1 + 2 + 4 Проведення пошуково-рятувальноУ операцп Опера^я тривае
10:07 Бригада екстреноУ медичноУ допомоги (цивтьна) 1 + 3 + 5 — Медичне сортування — Екстрена медична допомога — Транспортування до закладу охорони здоров'я Опера^я тривае
10:15 Гелкоптер (цивтьний) 1 Транспортування постраждалих Опера^я тривае
10:03 Бригада екстреноУ медичноУ допомоги (вмськова) 2 Медичне сортування Опера^я тривае
10:20 Гелкоптер (вмськовий) Транспортування постраждалих Операцiя тривае
10:10 Авармно-рятувальний запн 7 Авармно-рятувальш дм Операцiю завершено
10:10 Полщя Безпека Опера^я тривае
10:50 Операцш завершено
Час TepMÏHOBÏ («4epBOHi») Не негайна медична допомога («жовтЬ> та «зелеш») Померлi Разом Д"
10:05 33 67 28 128 Опера^я тривае
10:11 72 63 62 217 Операцiя тривае
10:19 60 32 54 146 Опера^я тривае
Форма 3
Потреби пщсилення догосттального етапу
Час Бригади екстреноУ медичноУ допомоги Реашмацмш бригади екстреноУ медичноУ допомоги Гелкоптер
10:10 5 8 1
Форма 2
Розподл постраждалих на мсц поди
Приймають рiшення про те, яю хiрургiчнi операци та дiагностично-лiкувальнi ди можливо вщстрочити, та очiкують на додаткову iнформацiю. Про вжитi заходи повщомляють Управлiння охороною здоров'я районно1 (мгсько1) державно1 адмiнiстрацГi.
Пщтвердження масового надходження хворих/ постраждалих упродовж найближчого часу визна-чае введения «червоного рiвня» (повно1 мобшза-ци) або режиму надзвичайно1 ситуаци, що вимагае термiнового забезпечення приймального вщдшення достатньою кiлькiстю медичного персоналу, ношами, лжарськими засобами, виробами медичного призначення. За потребою необхщт ресурси до приймального вiддiления передають iз лiкувальних пiдроздiлiв, якi не планують зад1яти до прийому постраждалих. Введення «червоного рiвия» обумов-люе: а) направлення хiрургiчних i анестезiологiчних бригад до операцiйних; б) тдсилення приймального вiддiления сортувальними бригадами; в) надання медично1 допомоги постраждалим, згiдно з чинни-ми протоколами з дотриманням принципу «нова золота година».
Впровадження наведеного режиму потребуе збо-ру уах осiб, якi входять до складу групи управлiния, та вiдповiдальних лiкарiв (хiрурга i анестезiолога) в заздалепдь визначеному примiщеннi — центрi управлшня або штабi. В разi неможливосп залучен-ня наведених фахiвцiв через певш об'ективнi обста-вини, ЗСх обов'язки виконують старшi лiкарi чергових хiрурriчно'i та анестезюлопчно1 бригад. На цьому рiвнi в денний час керування групою управлiния лiкарнi очолюе головний лiкар i його заступники, в неробочий (тчний час) — вщповщальний черговий адмiнiстратор, який повщомляе про подiю з масо-вим ураженням людей вщповщального хiрурга та анестезюлога, головного лiкаря та його заступниюв
щодо введення певного функщонування, оргаш-зуе роботу центру управлшня закладом, забезпечуе приймальне вщдшення кадровими та необхiдними матерiально-техиiчними ресурсами. Вщповщно до виду поди та и медико-санiтарних наслiдкiв група управлiния визначае профшьш лiкувальнi вщдшен-ня, куди мають госпiталiзувати постраждалих, часо-вий промжок надання пром1жно1 шформаци керiв-никами функцiональних пiдроздiлiв.
Одночасно в разi масового надходження хворих/ постраждалих активiзують систему шформацш-ного забезпечення, що передбачае збiр, зберiгания та вщображення таких даних: 1) час отримання ш-формаци про подго з масовим ураженням людей i контактнi данi особи, яка повщомила про ситуацiю; 2) вид, час та мюце поди, що вщбулась; 3) попере-дню кiлькiсть постраждалих i 1х тяжкiсть; 4) змши в роботi, що впроваджено в заклад^ тощо.
Iнформацiйне забезпечення групи управлшня закладу охорони здоров'я передбачае збiр шформаци про завантажешсть операцiйних i лiкувальних пiдроздiлiв, з акцентуванням на вiдповiднi профiлю уражень вщдшення, зокрема вiддiления реашмаци та штенсивно! терапи, х1рурги, травматологи та ш.
Для постiйного оновлення й аналiзу шформаци, що надходить до управлiния закладу охорони здоров'я, о^м паперових i електронних носив, у центрi управлiния доцшьним е використання до-шок i маркерiв, якi дозволять постiйно оновлювати та узагальнювати iнформацiю згiдно з формами 4 i 5.
Отриманi данш обов'язково слiд дублювати на електронних або паперових носiях. Грунтуючись на результатах аналiзу отримано1 iнформацГi, можливо визначити потребу у перерозподш наявних ресур-сiв i 1х змт, якi слщ впровадити в закладi охорони здоров'я, зокрема профiлiзацiю певних вiддiлень.
Форма 4 Опера^йний блок
Завантажеысть операцмних Кiлькiсть хiрургiчних столiв (шт.)
Операцшна № 1 Операцiйна № 2 Операцiйна № 3
>s a ац X >s 1 ~ ац X >s и ац ао X >5 ний 2 i * ац а.о X й и ац Q.O X й ний 2 Е * ац а.о X
Дата та час Xipypri4Ha операцiя тривае
Xipypri4Hy операцiю завершено
Хiрургiчний стiл втьний
Дата та час Ктьмсть лiкарняних лiжок
Лiкувальне вiддiлення № 1 Лiкувальне вiддiлення № 2 Лiкувальне вщдшення № 3 Лiкувальне вiддiлення № 4
х и н .а m Зайнятих Разом х и н л ^ 03 Зайнятих Разом х и н л ^ m Зайнятих Разом х и н л ^ 03 Зайнятих Разом
Форма 5 Лкарнян л'жка
Отже, медична допомога при масовому ураженш людей, зокрема масовi надходження постраждалих до закладу охорони здоров'я, потребуе принципо-вих змiн управлшня лiкарнею, що мають Грунтува-тись на концепцп кризового менеджменту, складо-вою яко! е вiдповiдне шформацшне забезпечення.
Висновки
1. У систему охорони здоров'я Укра!ни доцшьно впровадити вiдповiднi рiвнi функцiонування при подiях i3 масовим ураженням людей, а саме: 1) рь вень готовности 2) рiвень частково! мобшзацп; 3) рiвень повно! мобшзацп.
2. Перерозподш наявних ресурсiв охорони здоров'я при наданш медично! допомоги постраждалим при по-дях iз масовим ураженням людей на догосттальному та госштальному етапах е критично важливим для збе-реження життя та здоров'я постраждалих.
3. Управлшня надання медично! допомоги при масовому ураженш людей потребуе вщповщного шформацшного забезпечення догосштального та госпiтального етапiв, впровадження галузево! i м1ж-вщомчо! взаемодп.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пиготовш дано! статтi.
Список лiтератури
1. Мазуренко О.В. nopieHmbHuü aHaai3 оргатзаци служби медицини катастроф Украгни та тших крат бвро-пи // Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО iMemi П.Л. Шутка. - 2010. - Вип. 19, кн. 2. - С. 802-811.
2. Наказ МОЗ Украгни eid 05.04.2011 № 190 «Про удо-сконалення системи оперативного МШстерства охорони здоров'я Украгни».
3. Рощн Г.Г., Гур'ев С.О., Семешв 1.П., Мазуренко О.В., Кузьмы В.Ю., Крилюк В.О., Ткаченко О.А., Падалка В.М., Смачило С.М. Загальш принципи розробки плану реагування та взаемодп закладiв охорони здоров 'я шд час виникнення
надзвичайних ситуацт та лiквiдацiï ïx наслдкв (методичш рекомендацп 149.13/264/13) // МОЗ Украгни. Украгнський центр науково-медичног' шформаци та патентно-лщензш-ног' роботи. — 2013. — 30 с.
4. Khorram-Manesh A., Berlin J., Carlstrom E. Two Validated Ways oflmproving the Ability ofDecision-Making in Emergencies; Results from a Literature Review [Електроний ресурс ]//Bull. Emerg. Trauma. — 2016. — Vol. 4, 4. — Р. 186-196. — Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5118570/
5. Disaster Risk Managementfor Health. Mass casualty management [Електроний ресурс ]// World Health Organization. Global platform. — May 2011. — Режим доступу: http://www.who.int/ hac/events/drm_fact_sheet_mass_casualty_management.pdf
6. Glow S.D., Colucci V.J., Allington D.R., Noonan C.W., Hall E.C. Managing multiple-casualty incidents: a rural medical preparedness training assessment [Електроний ресурс ]// Pre-hosp. Disaster Med. — 2013. — Vol. 28, № 4. — Р. 334-341. — Режим доступу: https://pdfs.semanticscholar.org/5b12/d7e1c-c5a337cf344382a35451c0e0b778c00.pdf.
7. Hammond J. Mass casualty incidents: planning implications for trauma care [Електроний ресурс] // Scandinavian Journalof Surgery. — 2005. —Vol. 95. — Р. 267-271. — Режим доступу: https://www. urmc.rochester.edu/MediaLibraries/ URMCMedia/flrtc/documents/WNY-Hospital-Medical-Surge-Planning-For-Mass-Casualty-Incidents.pdf
8. Savinsky G., Stuhr M., Kappus S., Trumpler S., Wenderoth S., Wohlers J.H., Paschen H.R., Kerner T. Mass casualty incidents — current concepts and developments [Електроний ресурс] // Anasthesiol. Intensivmed Notfallmed Schmerzther. — 2014. — Vol. 49, 11-12. — Р. 660-668. — Режим доступу: http://europepmc.org/abstract/med/25575231
9. Raiter Y., Farfel A., Lehavi O., Goren O.B., Shamiss A., Priel Z., Koren I., Davidson B., Schwartz D., Goldberg A, Bar-Dayan Y. Mass casualty incident management, triage, injury distribution of casualties and rate of arrival of casualties at the hospitals: lessons from a suicide bomber attack in downtown Tel Aviv [Електроний ресурс]//Emerg. Med. J. — 2008. — Vol. 25, 4. — Р. 225-229. — Режим доступу: http://emj.bmj.com/con-tent/25/4/225.long
Отримано 21.06.2017 ■
Мазуренко О.В., Рощин Г.Г., Сличко И.И.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Организация медицинской помощи при ситуациях с массовым поражением людей
Резюме. Актуальность. Увеличение количества чрезвычайных ситуациях с массовым поражением людей, в том числе вследствие аварий на транспорте или террористических актов, приводит к одновременному поступлению значительного количества пострадавших в учреждения здравоохранения и требует увеличения готовности системы здравоохранения к медицинскому реагированию через постоянный пересмотр и обновление Плана реагирования и взаимодействия при возникновении чрезвычайных ситуаций и ликвидации их последствий. Под понятием «события с массовым поражением людей» (для учреждения здравоохранения) в представленной статье понимают ситуацию, при которой возникает несоответствие между одновременным поступлением значитель-
ного количества пострадавших и возможностями оказания им медицинской помощи без внедрения изменений в повседневную форму и методы работы, в отличие от чрезвычайной ситуации, при которой потребность привлечения внешних ресурсов учреждением здравоохранения отсутствует или минимальна. Цель. Оптимизация информационного обеспечения системы управления медицинской помощью пострадавшим при событиях с массовым поражением людей. Материалы и методы. Работа основывается на собственном опыте авторов организации и непосредственного оказании медицинской помощи пострадавшим при событиях с массовым поражением людей и чрезвычайных ситуациях в Украине и за ее пределами, участия в международных проектах и
учениях, в частности под эгидой Европейской комиссии гуманитарной помощи и защиты. При проведении исследования применены библиографический и семантический методы познания. Обобщены организационные аспекты медицинского обеспечения 46 случаев массового поражения людей, произошедших в мире на протяжении 1979—2015 гг., из них в результате террористических нападений с использованием взрывных устройств — 33 (71,7 %), огнестрельного оружия против незащищенного гражданского населения — 6 (13 %), пожаров в учреждениях отдыха — 3 (6,5 %), сильнодействующих ядовитых веществ — 2 (4,3 %) ив результате транспортных аварий — 2 (4,3 %). Результаты. Организация медицинской помощи пострадавшим в результате событий с массовым поражением должна основываться на принципах 4С кризисного менеджмента в соответствии с уровнем введенного режима функционирования. В системе здравоохранения Украины целесообразно внедрить режимы функционирования системы, которые используют в странах Европейского союза: 1) готовность к возможному поступлению значительного количества пострадавших («зеленый уровень»); 2) частичная мобилизация имеющихся ресурсов учреждения здравоохранения («желтый уровень»); 3) полная мобилизации («красный уровень»). Первичная медицинская сортировка пострадавших на догоспитальном этапе предусматривает деление на две группы: срочные и несрочные. Пострадавших, которые отнесены к группе несрочных, доставляют в больницы, которые географически расположены недалеко от места происшествия, но не в ближайшую, которая должна быть
^т
готова к оказанию экстренной медицинской помощи срочным больным и обратившимся самостоятельно (самообращение), количество которых может существенно превышать тех, кого доставляют бригады экстренной (скорой) медицинской помощи. В группу управления учреждения здравоохранения включают ответственных дежурных — врача-хирурга и врача-анестезиолога. К формам информационного обеспечения системы управления оказания медицинской помощи догоспитального этапа относятся: 1) силы и средства на месте происшествия; 2) распределение пострадавших соответственно на месте происшествия; 3) потребность усиления догоспитального этапа. На госпитальном этапе применяют: 1) операционный блок; 2) больничные койки. Выводы. В систему здравоохранения Украины целесообразно внедрить соответствующие уровни функционирования при событиях с массовым поражением людей, использующиеся в странах Европейского союза. Перераспределение имеющихся ресурсов здравоохранения при оказании медицинской помощи пострадавшим при событиях с массовым поражением людей на догоспитальном и госпитальном этапах критически необходимо для сохранения жизни и здоровья пострадавших. Управление оказанием медицинской помощи при массовом поражении людей требует соответствующего информационного обеспечения догоспитального и госпитального этапов, внедрения отраслевого и межведомственного взаимодействия. Ключевые слова: массовое поражение людей; медицинское реагирование; госпитальный этап; информационное обеспечение; организация
O.V. Mazurenko, G.G. Roshchin, I.Y. Slychko
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Medical response organization in mass casualty incident
Abstract. Background. Increasing the number of mass casualty incident such as traffic accidents or terrorist attacks which causes significant number of victim needs the medical assistance, so several chapters of health response plan to be revived. The term "event with mass casualty incident" (for healthcare institution) in the article presents the situation, because of which there is a mismatch between the simultaneous admission of a large number of victims and the possibility of providing medical assistance without introducing changes in everyday forms and methods of work. Unlike the "emergency situation", the need to involve external resources by the health care institution is absent or minimal. The purpose of the study was the improving management system of medical assistance for the victims after the mass casualty incident. Materials and methods. The work is based on the own experience of the authors on the organization and the direct provision of medical assistance to victims after mass casualty incident in Ukraine and outside, participation in international projects and exercises, in particular under the auspices of the European Civil Protection and Humanitarian Aid Operations. The research uses bibliographic and semantic methods of cognition. The organizational aspects of medical support in 46 cases of mass casualty incident that occurred in the world during 1979—2015 are summarized, of which 33 (71.7 %) — as a result of terrorist attacks using explosive devices, 6 (13 %) — using firearms against an unprotected civilian population, fires in recreation facilities — 3 (6.5 %), strong poisonous substances — 2 (4.3 %) and due to transport accidents — 2 (4.3 %). Results. The organization of medical care for those who suffered because of mass casualty incident should be based on the principles of 4C crisis management in accordance with the level of the introduced regime of functioning. In the health care system of Ukraine, it is advisable to
introduce the modes of operation of the system that are used in the European Union countries: 1) readiness for the possible admission of a large number of victims ("Green Level"), 2) partial mobilization of available resources of the health care institution ("Yellow Level"), 3) complete mobilization ("Red Level"). The primary medical triage of victims at the prehospital stage provides for dividing into two groups: "urgent" and "non-urgent". "Non-urgents" to be sent to hospitals that are geographically located near the scene of the incident, but not to the nearest, which should be ready to provide emergency medical care to "urgent" patients and applied independently — "self-reported", the number of which significantly exceed those who are delivered by ambulance team. The management group of health facilities includes responsible on — duty surgeon and anesthesiologist. The forms of information support of health care management system at the prehospital stage include: 1) the forces and facilities at the scene, 2) the triage of the victims at the scene, and 3) the need to strengthen the prehospital stage. At the hospital stage, the possibilities of conducting surgeries and the number of free hospital beds are determined: 1) the operating unit, 2) hospital beds. Conclusions. In the health care system of Ukraine, it is advisable to introduce appropriate levels of functioning in mass casualty incident which applied in the European Union countries. Redistribution of available health care resources when providing medical care to the victims after mass casualty incident at prehospital and hospital stages is critically necessary to save the life and health of people. The medical response requires the adequate information support for the prehospital and hospital stages, and the introduction of sectoral and interagency cooperation.
Keywords: mass casualty incident; medical response; hospital stage; information support; organization
