CC BY
17
УДК 614.2: 616.1. - 616.05
НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПР1ОРИТЕТНИХ НАПРЯМК1В РОЗВИТКУ МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ КАРД1ОЛОГ1ЧНИМ ХВОРИМ В УМОВАХ М1СТА
Мета дослiдження: наукове обгрунтування прюритетних напрямкiв розвитку медично! допомоги кардюлопчним хворим в межах державно! системи охорони здоров'я в умовах мюта.
Полшшення медико-демографiчно!' ситуаци, пiдвищення доступност та якостi медично! допомоги вам верствам населення е прiорiтетним завданням сучасно! системи охорони здоров'я в Укра!ш. Рiзнi аспекти стану здоров'я населення у зв'язку з хворобами серцево-судинно! системи, а також питання вдосконалення державно! системи охорони здоров'я та системи надання кардюлопчно! допомоги населенню, е предметом багаторiчних дослщжень авторiв.
Серцево-судиннi захворювання грають провщну роль в причинах передчасно! смертности швал^ща^!, тимчасово! втрати працездатносп, як свщчить досвiд розвинених кра!н за останш десятилптя, поширенiсть цiе!' патологи i тяжкiсть шкоди, що завдаеться сустльному здоров'ю, може бути ютотно знижена при ефективнiй органiзацi!' лжувально^агностичного процесу i системи профiлактики. Спецiалiзована стацiонарна допомога для хворих, що страждають серцево-судинними захворюваннями, дуже дорога. Разом з тим, в амбулаторнш практищ питома вага звернень дано! категорп хворих досить висока. Серед них на особливу увагу заслуговуе контингент, що вимагае щоденного спостереження, але не потребуе цшодобового стацюнарного режиму. Органiзацiя стацiонарозамiщуючих форм надання медично! допомоги для дано! категорп пащенив е досить актуальним завданням. Не менш важливе значення набувають i питання пiдготовки кадрiв для кардюлопчно! служби, стшкосп кадрового потенщалу, економiчно!' мотивацп, що забезпечуе високу яюсть, ефективнiсть складних трудових процеЫв.
Ключовi слова: серцево-судинна система, охорона здоров'я, смертшсть, профiлактика, оптимiзацiя медично! допомоги.
Полшшення медико-демограф1чно! ситуаци, шдвищення доступносп та якост медично! допомоги вс1м верствам населення е прюр!тетним завданням сучасно! системи охорони здоров'я в Укра!ш. Р1зш аспекти стану здоров'я населення у зв'язку з хворобами серцево-судинно! системи, а також питання вдосконалення державно! системи охорони здоров'я та системи надання кардюлопчно! допомоги населенню, е предметом 6агатор1чних дослщжень автор1в [11].
На сьогодшшнш день незаперечним е той факт, що юнуюча система охорони здоров'я населення потребуе реформування. I! надм1рна центратзащя управлшня, ушфшащя за единим зразком, вузька спещатзащя амбулаторно! допомоги не влаштовують населення, а держава вже не в силах нести фшансовий тягар, пов'язаний ¿з обслуговуванням гром1здко! госштально-полшлшчно! системи громадсько! охорони здоров'я, що не приносить надежного результату. Позначилося { загальне попршення економ1чного становища в кра!ш, { допущен! помилки в кер!вництв! галуззю. До тепершнього часу навколо проблем имейно! медицини точаться суперечки, думки громадськост! та фах1вщв, як ! в середовищ! фах1вщв, багато в чому розходяться або суперечлив! [5].
Низька тривалють життя населення в Укра!ш пов'язана з високим р1внем смертност!, особливо чоловшв, зберпаеться несприятлива демограф1чна ситуащя, яка характеризуемся насамперед високими темпами скорочення загально! чисельност! населення внаслщок його природного скорочення, в якш велике значення мае високий р1вень смертност!. Серйозним аспектом медико-демограф!чно! ситуац!! е хвороби системи кровообпу. Висока передчасна смертшсть в нашш кра!ш визначаеться смертнютю вщ хвороб системи кровообпу, зовшшшх причин ! злояюсних пухлин. Смертшсть вщ цих причин в Укра!ш практично найвища в свт.
Анал1з смертност! в Укра!ш шдтверджуе, що хвороби системи кровооб1гу продовжують стабшьно лщирувати в якост! причини смерт! (67,3%) як у чоловшв, так ! у жшок, на другому мющ - новоутворення (13,3%), трете мюце в структур! смертност! займае смертшсть вщ зовшшшх причин (6,3%) з ютотним переважанням серед чолов1чого населення. Напружена ешдемюлопчна ситуащя пов'язана насамперед ¿з зростанням кшькост хвороб, що характеризуються шдвищеним кров'яним тиском, захворюванють якими набувае характеру ешдемп, поширенють артер!ально! г!пертенз!! серед населення у вщ1 вщ 15 роюв ! старше становить до 40% [2].
Вищеозначеш дан! свщчать про те, що факторами ризику для причин смерт! е як сощально-економ!чш негаразди, так ! низький р1вень саштарно-ппешчно! та медично! культури населення, зниження можливостей проф!лактики хвороб ! смерт! вщ р1зних причин - зростання поширеност! шюдливих звичок, в першу чергу, палшня ! алкогол1зму (! пов'язаних з цими факторами ризику захворювань, в тому числ! ! хвороб кровоносно! системи), зниження частоти
звертань за медичною допомогою, зниження доступностi висококв^фшовано! медичною допомогою.
Залишаються невирiшеними таю важливi проблемы, як вдосконалення управлшня, пiдвищення доступностi, полiпшення якостi медично! допомоги i питання наукового обгрунтування вдосконалення оргашзацн кардюлопчно! допомоги дорослому населенню великого мiста на основi комплексного пiдходу до реоргашзацп вщповщно! мунщипально! структури. У зв'язку з цим дослщження, спрямоване на вдосконалення оргашзацн медично! допомоги кардiологiчним хворим на основi аналiзу рiзних аспекпв дiяльностi мунщипально! системи охорони здоров'я великого мюта, мае науковий i практичний iнтерес, що визначае його актуальнють i своечаснiсть.
Метою роботи було наукове обгрунтування прюритетних напрямюв розвитку медично! допомоги кардiологiчним хворим в межах державное' системи охорони здоров'я в умовах мюта.
Результати дослщження та Тх обговорення. В Укра!ш щорiчно приблизно 149,6 чоловш на 100 тис. населення вмирае вiд хвороб серцево-судинно! системи. Ц показники набагато вище, нiж в США, Японн, розвинених кра!нах Свропи. Серед хвороб серцево-судинно! системи провщне мiсце займають iшемiчна хвороба серця (80,9 на 100 тис. населення), гострий iнфаркт мiокарда (6,2 100 тис. населення), гшертошчна хвороба (1 на 100 тис. населення), церебро-васкулярш хвороби (30,5 на 100 тис. населення) i мозковий шсульт (26,8 чоловш на 100 тис. населення), як обумовленi атеросклеротичним ураженням коронарних i мозкових артерiй [14].
Медико-демографiчнi дослiдження виявляють закономiрностi здоров'я населення, допомагають в плануваннi органiзацi! медико-сощально! допомоги, в розробцi профiлактичних програм i заходiв щодо вдосконалення медично! допомоги. Медичний аспект повинен враховуватися при розробщ заходiв щодо полшшення демографiчно! ситуацн. Критерп, що характеризують стан здоров'я населення, прийнято дшити на 3 групи: демографiчнi показники, показники захворюваносп та iнвалiдностi, показники фiзичного розвитку.
У структуру кардюлопчно! служби включенi: кардiологiчнi диспансери, служба догосштально! допомоги хворим з гострим iнфарктом мiокарда та iншими невщкладними станами (спецiалiзованi кардiологiчнi та кардюреашмацшш бригади швидко! i невiдкладно! допомоги), стащонари для хворих з гострим шфарктом мiокарда (iнфарктнi вiддiлення в складi лiкарень швидко! допомоги), стащонари для хворих з кардюлопчною патолопею - для уточнення дiагнозу i пiдбору терапн, кардiологiчнi кабiнети в лшувально-профшактичних закладах, дистанцшно-дiагностичнi центри [9].
Незважаючи на економiчнi труднощ^ у великих мiстах збережеш, повноцiнно i ефективно працюють кардюлопчш вiддiлення з палатою реанiмацi! та штенсивно! терапн з метою забезпечення оперативностi надходження хворих в стацюнар в разi розвитку екстрено! ситуацп, забезпечення доступностi квалiфiковано! кардiологiчно! допомоги населенню. Необхщно вiдзначити, що на тлi епiдемiологiчних даних про збшьшення поширеностi серцево-судинних захворювань серед населення в регшах i в мюькш мiсцевостi проведена концентрацiя обсягiв спецiалiзовано! кардiологiчно! (в тому числi кардюирурпчно!) допомоги пацiентам на базi юнуючих лiкувально-профiлактичних установ, забезпечених високотехнологiчним медичним обладнанням.
Поступове збшьшення кшькоси пацiентiв, яю отримують кардiологiчну допомогу в денних стацюнарах свiдчить про реальне перенесення центру уваги на вдосконалення стацюнарзамщуючих технологiй, що е виправданим як з економiчно! точки зору (ефективне використання наявних фiнансових коштiв i матерiальних ресурсiв, рацiональне використання потенщалу цiлодобових лiжок), так i з позицш пацiентiв, якi в останш роки при наявностi можливостi вщдають перевагу денному стацiонару у порiвняннi iз цiлодобовим, прагнуть поеднати лшування з трудовою дiяльнiстю [1].
Стан кардюлопчно! допомоги у великому мюп визначаеться цiлою низкою обставин: висока поширенють хвороб системи кровообiгу та летальнють населення в зв'язку з даною патолопею у зв'язку iз !х омолодженням при вiдсутностi тенденцн до зниження, що обумовлюе високу потребу в спецiалiзованiй кардiологiчнiй i кардiохiрургiчнiй допомозi; висока щiльнiсть i компактнiсть проживання велико! кiлькостi населення; вщносна обмеженiсть територ^, що при грамотному управлшш дозволяе забезпечити своечасне надання невiдкладно! медично! допомоги на догосштальному етапi бригадами швидко! медично! допомоги та доставку хворого в стацюнар в короткий час; необхщшсть наявносп в кожному райош мюта стацiонарiв, якi надають екстрену кардюлопчну та терапевтичну допомогу; високий лiжковий, кадровий i матерiально-технiчний
потенщал; ефективно функцiонуючi бригади швидко! медично! допомоги з !! кардiологiчною службою, включаючи бригади штенсивно! терапн та реашмацшш бригади; наявнiсть умов для забезпечення наступностi в роботi рiзних ланок кардюлопчно! служби [8].
Основними завданнями кардiологiчно! бригади швидко! медично! допомоги на сучасному етапi повинш бути надання хворим i постраждалим догоспiтально! медично! допомоги, спрямовано! на збереження i пiдтримання життево важливих функцiй органiзму, i доставка пащенпв в найкоротшi термiни в стацюнар для надання квалiфiковано! i спецiалiзовано! кардiологiчно! медично! допомоги. Необхiдно шдвищити роль i ефективнiсть використання лшарських кардiологiчних бригад швидко! медично! допомоги в якост бригад iнтенсивно! терапп i, при необхiдностi, вузькоспецiалiзованих бригад. Втшення в життя плану заходiв щодо вдосконалення роботи кардiологiчно! служби швидко! медично! допомоги передбачае, перш за все, полшшення матерiально-технiчного забезпечення. Основними завданнями ще! ланки е: розробка i впровадження в практику економiчних механiзмiв управлiння швидкою медичною допомогою; оргашзащя !! дiяльностi в повсякденному режимi i в умовах надзвичайних ситуацш; формування нормативно-методично! правово! бази для оптимiзацi! функцiонування установ, шдроздшв i фахiвцiв швидко! медично! допомоги. При цьому стабшзащя фшансування досягаеться не стiльки за рахунок збшьшення обсягу видiлених коштiв, а i за рахунок оптимiзацi! системи бюджетного планування вiдповiдно до галузевих стандартiв i нормативiв [3].
З урахуванням високо! актуальностi медичних, сощальних i економiчних аспектiв хвороб системи кровообпу вдосконалення надання медично! допомоги хворим кардюлопчного профiлю на вшх етапах лiкувально-дiагностичного процесу в даний час е важливим медико-соцiальним завданням i прiоритетним напрямком дiяльностi департаменту охорони здоров'я. Основними завданнями, що стоять перед кардюлопчною службою, е зменшення соцiально-економiчних втрат шляхом зниження смертностi, захворюваностi та втрати працездатност вiд хвороб системи кровообiгу; шдвищення ефективностi функцiонування як кардiологiчно! служби в цшому, так i окремих !! ланок.
Реалiзацiя вищеозначених завдань можлива шляхом наступних оргашзацшних методiв: забезпечення своечасностi та доступностi кардюлопчно! допомоги, в тому чи^ кардюирурпчного допомоги, на основi впровадження нових медичних технологш, включаючи iнтервенцiйну кардюлопю, котрi iстотно пiдвищують !! ефективнють. Важливим також е удосконалення оргашзацшних технологш i оснащення сучасним обладнанням догоспiтально! i госпiтально! ланок кардюлопчно! служби. Пщвищення ефективностi використання наявних ресуршв можливе шляхом переходу на 2-змшний графiк роботи лiкувально-дiагностичного, в першу чергу, дорогого високотехнолопчного обладнання. Питання оптимiзацi! використання лiжкового фонду вщбуваеться за рахунок: обгрунтованостi показань до госпiталiзацi! та !! термшв, впровадження двоетапно! технологi! у виглядi стацiонарiв екстрено! допомоги з палатами штенсивно! терапп, i стацiонарiв долшовування, використання можливостей стацiонарзамiщуючих технологiй, змщнення ресурсами амбулаторно-полiклiнiчно! ланки служби, вдосконалення наступност в роботi всiх ланок кардюлопчно! служби, що дозволить використовувати стацюнарно цшодобово лiжко за прямим призначенням - для надання лшувально^агностично! допомоги хворим з гострою та загостренням хронiчно! патологi!, якi потребують цшодобового медичного спостереження i штенсивного лiкування [12]. Пiдвищення доступностi, ефективносп та якостi амбулаторно! кардiологiчно! допомоги з акцентом на змщнення профшактичного спрямування з використанням можливостей лiкарiв загально! практики-сiмейно! медицини являеться важливим мехашзмом удосконалення кардiологiчно! допомоги населення. Подальший розвиток етапностi надання медично! допомоги хворим з гострою коронарною патолопею передбачае перехщ на цшодобове надання екстрено! кардiохiрургiчно! допомоги хворим з гострою коронарною патолопею в мюьких лшувально-профiлактичних установах.
Оргашзащя мюького кардiологiчного центру як координуючо!, органiзацiйно-методично! структури, що забезпечуе единий шдхщ i наступнiсть в оргашзацн кардiологiчно! допомоги, центру впровадження в практику сучасних високих технологш, просування високоефективних методiв дiагностики i лшування буде наступним важливим завданням формування ефективно! кардюлопчно! служба Надзвичайно важливим являеться також питання забезпечення високого рiвня кадрового потенщалу та удосконалення облшу i монiторингу даних по хворим кардюлопчного профшю з веденням реестру кардiологiчних хворих iз застосуванням сучасних iнформацiйних технологiй [10]. Удосконалення контролю якосп надання кардiологiчно!
допомоги, особливо на етат швидко! i невщкладно! допомоги з використанням дiючих державних i регiональних стандартiв як фшальний етап реформування кардюлопчно! служби краши. 1снуюча в мiстах потужна кардюлопчна служба з серйозним кадровим та матерiально-технiчним потенцiалом, ланки яко! мають достатню вiддаленiсть один вiд одного i входять до складу рiзних лiкувальних установ, потребуе координацн i единого органiзацiйно-методичного та наукового керiвництва з метою забезпечення узгодженостi зусиль, наступносп, рацiонального використання кадрових, фшансових i матерiально-технiчних ресурсiв, реалiзацil единих концепцiй розвитку.
Цереброваскулярна патологiя, особливо гострi порушення мозкового кровообiгу, е одшею з найскладнiших проблем, осюльки е причиною близько 30% смертельних випадюв у свiтi. Найбiльш важкою формою е iнсульт, який займае в розвинених крашах трете мюце пiсля iшемiчноl хвороби серця i раку. Щорiчно рееструеться 16 млн. випадюв iнсульту, вiд яких помирають 5,7 млн., поширенiсть досягае 64 млн. Передбачаеться, що до 2030 року буде 23 млн. шсульпв i 7,8 млн. смертей. Украша, на жаль, займае одне з перших мюць в Gвропi за показниками захворюваносп по гострим порушенням мозкового кровообiгу та смертностi внаслщок iнсульту: 30-40% вмирають протягом перших 30 дшв, ще 10-20% - протягом року. Лише 10% повертаються до повноцiнного життя, iншi стають iнвалiдами, якi потребують сторонньо! допомоги [6].
1нфаркт мiокарда - найбшьш важка форма iшемiчноl хвороби серця. При цьому частота його виникнення обумовлена як збшьшенням ризику психосощального стресу, так i ютотним зростанням серед населения числа ошб похилого та старечого вiку, найбшьш схильних до розвитку захворювань системи кровообйу. Протягом останшх десятилiть шфаркт мiокарда е однiею з основних причин смертност вiд iшемiчноl хвороби серця серед населення в бшьшосп краш свiту. Особливо тривожний факт зменшення середнього вiку пацiентiв працездатного вiку, що померли вiд шфаркту мiокарда, який став менше 50 роюв. Незважаючи на досягнення тромбол^ично! терапн та хiрургiчноl реваскуляризацн мюкарда, зберiгаеться досить високий вiдсоток госштально! летальностi вiд iнфаркту мiокарда (вщ 7 до 27% за даними рiзних джерел). З урахуванням летальних випадюв на догоспiтальному етапi загальна смертшсть при iнфаркту мiокарда досягае 35-40%, таю висою показники захворюваносп та летальностi зберiгають актуальнiсть його подальшого всебiчного вивчення, i особливо, профшактики захворювання [15].
Високi темпи щорiчного приросту смертностi населення на rai високого рiвия порога смертносп - це одна з найсерйозшших проблем не тiльки демографiчного стану, але i сучасного стану охорони здоров'я Украши. Аналiз динамiки показниюв загально! смертностi i результати вибiркових дослiджень ряду авторiв дае шдставу вважати психосоцiальнi чинники однiею з основних причин рiзких коливань смертность Саме високим рiвнем цих факторiв можна пояснити настiльки високий порй смертностi, на тлi якого рiзко видiляються коливання, викликанi психоемоцiйними факторами, як наслщок соцiально-економiчних реформ в суспшьствь Проте це не означае, що традицшш чинники ризику (куршня, споживання алкоголю, наркотикiв, гiперхолестеринемiя, надлишкова маса тша, серцево-судиннi захворювання i iн. фактори, що вивчаються в рамках мiжнародноl програми MONICA) не впливають на показники смертность Одним iз шляхiв вирiшения проблеми зниження рiвия смертностi на загальнодержавному рiвнi е проблема збiльшения тривалостi життя працездатного населення краши, а на рiвнi системи охорони здоров'я - це проблема зниження смертносп за рахунок тих причин смертности яю можна попередити [4].
Зпдно з методикою, розробленою в европейських крашах, до запобiжних заходiв щодо смертностi вiдноситься смертнiсть вiд 24 причин, роздшених на 3 основш групи, в залежностi вiд рiвня профiлактики. До першо! групи належать причини смерп, якi можливо запобйти первинною профiлактикою: змiною способу життя, особливо по вщношенню до споживання алкоголю i тютюну; пiдвищениям рiвня i якостi життя, забезпечення дорожньо! безпеки та iн. До друго! групи належать причини, якi можливо знизити вторинною профшактикою, тобто ранньою дiагностикою захворювань та лiкуваниям. До третьо! групи належать причини, яю можна знизити, пiдвищуючи якiсть лшування, використовуючи сучаснi медичнi технологil. Бшьшють причин смертi, що призводять до скорочення тривалостi життя у вщ до 60 рокiв, розглядаються експертами як таю, яю можна попередити зусиллями охорони здоров'я, причому не тшьки за рахунок полiпшення медично! допомоги, але в першу чергу за рахунок профшактики поведшкових факторiв ризику. Тому потенцiйний виграш вщ усунення даних причин смертностi в цей перюд життя можна розглядати як досяжш резерви зростання тривалосп життя.
Звертае на себе увагу шформащя, що для кардюлопчно! допомоги розвинених кра!н характерно: оргашзащя невщкладно! допомоги з високим рiвнем медико-технiчного оснащения автомобiлiв i квалiфiкованим медичним персоналом; широке i повсюдне застосування сучасних технологiй лшування ускладнень серцево-судинних захворювань (гострого порушення коронарного i мозкового кровообiгу, складних порушень серцевого ритму i провщносп, тяжко! серцево! недостатностi) шляхом тромболiзису, балонно! дилятацi! судин iз оклюзiею i !х стентування або шунтування, iмплантацi! двокамерного електрокардiостимулятора, або дефiбрилятора, пересадки серця; спадкоемнiсть у веденш хворого на рiзних етапах лшування, орiентацiя на максимальне використання амбулаторного етапу обстеження та долiковувания пащента; економiчна обгрунтованiсть вибору лiкування; економiчна зацiкавленiсть медичних працiвникiв у результатах свое! пращ.
В результат в останш 20 рокiв в Свропейських державах: рiвень летальностi при гострому шфаркп мiокарда не перевищуе 5-6%; тривалють стацiонарного лiкувания важко! групи хворих не бiльше 6-8 дшв; збiльшилася тривалiсть життя кардiологiчних хворих на 7-10 роюв i загальна тривалють життя на 10-15 роюв [13].
Комплекс заходiв, спрямованих на шдвищення якостi та ефективностi надання медично! допомоги хворим з хворобами системи кровообiгу в укра!нських реалiях повинен включати 5 груп заходiв: 1. Заходи, спрямованi на профшактику хвороб системи кровообiгу, ранне виявлення та облiк. 2. Забезпечення умов для ефективного лшування хвороб системи кровообшу (вдосконалення iнфраструктури кардiологiчно! служби, полiпшения !! матерiально-технiчно! бази, будiвництво кардiохiрургiчних центрiв, впровадження телемедичних технологш, повноцiнне медикаментозне забезпечення). 3. Диспансеризащя хворих iз хворобами системи кровообшу i проведення комплексно! медично! реабштацп. 4. Пiдготовка висококвалiфiкованих медичних кадрiв для кардiологiчних i кардiохiрургiчних шдроздшв i пiдвищения квалiфiкацi! лiкарiв першо! ланки з питань профiлактики, дiагностики, лiкувания i реабiлiтацi! хворих з хворобами системи кровообшу. 5. Контроль якост медично! допомоги хворим з хворобами системи кровообшу, надано! на вшх етапах дiагностики та лшування [7].
Реалiзацiя перелiчених напрямiв вимагае системного пiдходу, в тому чи^ внесення вiдповiдних доповнень i уточнень до регiональних медико-соцiальних програм. Багаторiчний досвiд функцiонувания системи державно! охорони здоров'я довiв ефективнiсть профшактики, в тому числi i в плат попередження соцiально-значущих неепiдемiологiчних хрошчних захворювань. Система профiлактичних заходiв повинна включати пропаганду здорового способу життя, боротьбу з куршням, алкоголiзмом, стресами, саштарно-ппешчне виховання населення i т.д.
Серцево-судинш захворювання грають провiдну роль в причинах передчасно! смертностi, iнвалiдизацi!, тимчасово! втрати працездатностi, як свiдчить досвщ розвинених кра!н за останнi десятилотя, поширенiсть цiе! патологi! i тяжкють шкоди, що завдаеться суспiльному здоров'ю, може бути ютотно знижена при ефективнш органiзацi! лiкувально-дiагностичного процесу i системи профiлактики. Спецiалiзована стацiонарна допомога для хворих, що страждають серцево-судинними захворюваннями, дуже дорога. Разом з тим, в амбулаторий практищ питома вага звернень дано! категорп хворих досить висока. Серед них на особливу увагу заслуговуе контингент, що вимагае щоденного спостереження, але не потребуе цшодобового стацiонарного режиму. Оргашзащя стацюнарозамщуючих форм надання медично! допомоги для дано! категорп пащештв е досить актуальним завданням. Не менш важливе значення набувають i питання пiдготовки кадрiв для кардюлопчно! служби, стшкост кадрового потенцiалу, економiчно! мотивацi!, що забезпечуе високу якють, ефективнiсть складних трудових процесiв.
1. Belenkov Yu. N. Kardiologiya. Natsionalnoe rukovodstvo / Yu. N. Belenkov, R.G. Oganov // M: - 2010. - 1232 s.
2. Vlasova E. E. Uskorennaya gospitalnaya reabilitatsii posle koronarnogo shuntirovaniya s iskusstvennyim krovoobrascheniem / E. E. Vlasova, A. E. Komlev, V. P. Vasilev [i dr.] // Kardiologicheskiy vestnik. - 2009. - No.1. - S. 33-39.
3. Kryukov H. H. Ishemicheskaya bolezn serdtsa (sovremennyie aspektyi kliniki, diagnostiki, lecheniya, profilaktiki, meditsinskoy reabilitatsii, ekspertizyi) / H. H. Kryukov, E. H. Nikolaevskiy, V. P. Polyakov //-Izd-vo: OOO «IPK «Sodruzhestvo». - 2010, 651 s.
4. Kiladze E. S. Ishemicheskaya bolezn serdtsa. Zhizn prodolzhaetsya / E. S. Kiladze // - «EKSMO», - 2010. 160 s.
5. Myichka V. B. Pervichnaya profilaktika serdechnososudistyih zabolevaniy / V. B. Myichka, I. E. Chazova, R. G. Oganov // Consilium Medicum. - 2009. - T.1, No. 1. - S. 2-6.
6. Maslov L. N. Novyie podhodyi k profilaktike i terapii ishemicheskih i reperfuzionnyih povrezhdeniy serdtsa pri ostrom infarkte miokarda / L. N. Maslov // Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. - 2010. - T.25. No. 2 (1). - S. 17-24.
7. Parhomenko A. N. Ezhegodnaya nauchnaya sessiya Amerikanskogo kolledzha kardiologov. Novyiy Orlean, SShA, 2-5 aprelya 2011 goda / A. N. Parhomenko // Medicine Review. - 2011. - No.2(15). - S. 6-9.
8. Aaron K. J. Cardiovascular Health and Healthcare Utilization and Expenditures Among Medicare Beneficiaries: The REasons for Geographic And Racial Differences in Stroke (REGARDS) Study / K.J. Aaron, L.D. Colantonio, L. Deng [et al.] // J Am Heart Assoc. - 2017. - No.6 (2).
9. Bashi N. Remote Monitoring of Patients With Heart Failure: An Overview of Systematic Reviews / N. Bashi, M. Karunanithi, F. Fatehi [et al.] // J Med Internet Res. - 2017. - No. 19(1). - 18 p.
10. Cao X.Y. Effects of a hospital-community partnership transitional program in patients with coronary heart disease in Chengdu, China: A randomized controlled trial / X.Y. Cao, L. Tian, L. Chen [et al.] // Jpn J Nurs Sci. - 2017.
11. Chan W.V. ACC/AHA Special Report: Clinical Practice Guideline Implementation Strategies: A Summary of Systematic Reviews by the NHLBI Implementation Science Work Group: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines / W.V. Chan, T.A. Pearson, G.C. Bennett [et al.] // J Am Coll Cardiol. -2017. P. 735-1097.
12. Grandey A. A. The State of the Heart: Emotional Labor as Emotion Regulation Reviewed and Revised / A. A. Grandey, R.C. Melloy // J Occup Health Psychol. - 2017.
13. McKibben R. A. Primary Prevention of Atherosclerotic Cardiovascular Disease in Women / R. A. McKibben, M. Al Rifai, L.M. Mathews [et al.] // Curr Cardiovasc Risk Rep. - 2016.
14. Suaya J. A. Cardiac Rehabilitation and Survival in Older Coronary Patients / J. A. Suaya, W. B. Stason, P.A. Ades [et al.] // J Am Coll Cardiol. - 2009. - No.54. - P. 25-33.
15. Talwar K. K. Predictors of mortality in chronic rheumatic heart disease / K.K. Talwar, A. Gupta // Indian J Med Res. - 2016. - No.144 (3). - P. 311-313.
НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИОРИТЕТНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ РАЗВИТИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАРДИОЛОГИЧЕСКИМ БОЛЬНЫМ В УСЛОВИЯХ ГОРОДА Данильченко Л. И.
Цель исследования: научное обоснование приоритетных направлений развития медицинской помощи кардиологическим больным в рамках государственной системы здравоохранения в условиях города. Улучшение медико-демографической ситуации, повышение доступности и качества медицинской помощи всем слоям населения является приоритетным заданием современной системы здравоохранения в Украине. Различные аспекты состояния здоровья населения в связи с болезнями сердечно-сосудистой системы, а также вопросы совершенствования государственной системы здравоохранения и системы предоставления кардиологической помощи населению, является предметом многолетних исследований авторов.мСердечно-сосудистые заболевания играют ведущую роль в причинах преждевременной смертности, инвалидизации, временной потери трудоспособности, как показывает опыт развитых стран в последние десятилетия, распространенность этой патологии и тяжесть вреда, наносимого общественному здоровью, могут быть существенно снижены при эффективной организации лечебно-диагностического процесса и системы профилактики. Специализированная стационарная помощь для больных, страдающих сердечно-сосудистыми заболеваниями, очень дорогостоящая. Вместе с тем, в амбулаторной практике удельный вес обращений данной категории больных достаточно высок. Среди них особого внимания заслуживает контингент, который требует ежедневного наблюдения, но не требует круглосуточного стационарного режима. Организация стационарозамещающих форм оказания медицинской помощи для данной категории пациентов является весьма актуальной задачей. Не менее важное значение приобретают и вопросы подготовки кадров для кардиологической службы, устойчивости кадрового потенциала, экономической мотивации, что обеспечивает высокое качество, эффективность сложных трудовых процессов.
Ключевые слова: сердечно-сосудистая система, здравоохранение, смертность, профилактика, оптимизация медицинской помощи.
Стаття надшшла 23.02.2017 р.
SCIENTIFIC BASIS OF PRIORITY DIRECTIONS OF DEVELOPMENT HEALTH CARE FOR CARDIAC PATIENTS IN CITY Danilchenko L.I.
Objective: is scientific substantiation of the priority areas of health care of cardiac patients in the public health system in the city. Improving medical and demographic situation, increasing the availability and quality of care to all segments of the population is a priority task of the modern health care system in Ukraine. Various aspects of the health of the population due to diseases of the cardiovascular system and the issues of improving the public health system and the system of cardiac care fo the population, is the subject of many years of researching by the authors. Cardiovascular diseases are leading causes of premature death, disability, temporary disability, as the experience of developed countries in recent decades, the prevalence of this pathology and the severity of the harm done to public health, can be significantly reduced in case of effective organization of the medical-diagnostic process and prevention system. Specialized inpatient care for patients suffering from cardiovascular diseases, is very expensive. At the same time, the share of applications this category of patients in ambulatory practice is high enough. Among them, special attention should be paid contingent, which requires daily monitoring, but does not require the clock steady state. Organization forms of inpatient care for these patients is a very urgent task. Equally important are purchase and training issues for the cardiology service, the stability of personnel potential, the economic incentive to provide high quality, efficiency of complex workflows.
Key words: cardiovascular system, health, mortality, prevention, optimization of medical care.
Рецензент Катеренчук I.П.
