CC BY
14
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК 616.1-036.82/.86.615.851
Бондарь В.П., Борисова 1.С., Нечуй^тер Л. П.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я РЕАБ1Л1ТАЦП ОС1Б З 1НВАЛ1ДН1СТЮ КАРД1ОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ: М1СЦЕ ПСИХОЛОГА
КЗ «Юровоградське обласне бюро медико-со^альноТ експертизи», м. Кропивницький ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни», м. Дыпро
Метою роботи було визначити частоту виникнення когштивних порушень та порушень емо^йно-вольово)' сфери у хворих та осб з iнвалiднiстю кардiологiчного профлю '¡з захворюваннями серцево-судинно)' системи. Робота проводилася на баз/ КЗ «Юровоградське обласне бюро медико-со^ально)' експертизи». Матерiалами досл'дження були медико-соцiальнi справи та форми 088о (Направлення на МСЕК) хворих та осб з iнвалiднiстю, що були направлен для проходження медико-со^ально)' експертизи за перюд 2015-2017 рр. у зв'язку Iз захворюваннями серцево-судинно)' системи. Результатами проведеного досл'дження доведено, що практично 80% осб з iнвалiднiстю кардюлогiчного профлю мають когнтивн порушення (5б%) та порушення емо^йно-вольово)' сфери (приблизно 30%). Визначення даних порушень у осб з iнвалiднiстю дозволить включити )х у програми психоло-г'чно)'реаблтаци, як сприятимуть профлактиц рецидивв i пдвищенню соцапьно)' адаптацИхворих. Ключов1 слова: психолог, особи з швалщнютю, психолопчна реаб1л1тац1я, захворювання серцево-судинноТ системи. Дослiдження е фрагментом науково-домдно)'роботи «Розробка клнко-експертних пiдходiв до о^нки обмеження життeдiя-льно^ хворих та iнвалiдiв з ревматичними враженнями суглобiв, внутрiшнiх органiв та визначення реабтта^йноао поте-н^алу на рiзних стадiях захворювань», № державно)'реестрацп 0105и007832, шифр 1Н.05.06.
Вщомо, що захворювання серцево-судинноТ системи (ЗССС) е найрозповсюджешшими у свн Ti. Ттьки у 2012 рощ за оцшками ВОЗ, вщ ЗССС померло 17,5 мшьйошв оаб, що становило 31% уах випадмв смерт у свт. 1з них 7,4 мтьйона оаб померли вщ iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) [2]. Захворювання ССС становлять i со^ально-економiчну проблему будь-якого сусптьства, бо значна ктькють хворих i3 тяжкими проявами захворювання стають швалщами. В нашш краТнi за останн десятирiччя ЗССС займають перше ран-гове мюце серед причин швалщносп серед до-рослого населення [8;9]. При цьому патогенез та прогресування ЗССС ч^ко пов'язан iз особли-востями психологiТ хворого. Його негативн звич-ки, що обумовленi психолопчним ставленням до себе та оточення - палшня чи зловживання алкоголем; шдивщуальы особливостi щодо подо-лання стресогенних ситуацiй; небажання дотри-муватися дiетичного харчування та вщсутнють адекватноТ фiзичноТ активностi - все це факто-ри, що обумовлюють виникнення та прогресування ЗССС. Отже, саме особливост психолоп-чного реагування на хворобу е фактором, що унеможливлюе адекватну боротьбу iз з факторами ризику та наслщками хвороби. Деяк дослн дження продемонстрували, що до виникнення ЗССС схильн особи з певними типами поведш-ки. Зокрема, юнують роботи, що вивчали оаб iз поведшкою типу А («коронарна», «ппертошчна», «Особистост типу А»), яка сьогоднi визнаеться як фактор ризику розвитку 1ХС [10;13].
Мета роботи
Визначити частоту виникнення когштивних порушень та порушень емоцшно-вольовоТ сфери у хворих та оаб з швалщнютю кардюлопчно-го профiлю iз захворюваннями серцево-судинноТ системи.
Матерiали та методи дослщження
Робота проводилася на базi КЗ «Юровоград-ське обласне бюро медико-со^альноТ експертизи» (головний лiкар - Бондар В.П.). Матерiалами дослiдження були медико-со^альы справи та форми 088о (Направлення на МСЕК) хворих та оаб з швалщнютю, що були направлен для проходження медико-со^альноТ експертизи за перн од 2015-2017 рр. у зв'язку iз захворюваннями се-рцево-судинноТ системи. Дiагнози ЗССС, а саме 1ХС, ГХ, серцевоТ недостатностi було верифко-вано вщповщно сучасних загальноприйнятих ме-тодiв дослщження у вщповщносп до наказiв МОЗ УкраТни [3;14;15]. Направленi на МСЕК (хворi та особи з швалщнютю) оглядалися психологом. Психолопчний стан хворого дослщжувався за методом психолопчного iнтерв'ю. Для психодiагнос-тичного обстеження емоцшно-вольовоТ сфери використовували: шкалу самооцшки ситуативноТ та особовоТ тривожностi Сптбергера-Ханша; шкалу Цунга для самооцiнки депреси; методику самооцiнки психiчного стану по Г.Айзенку, тест Люшера (комп'ютерний варiант) [11;12]. Психодiа-гностичне обстеження когытивних функцiй проводилось за допомогою таких методик: методика 10 слiв (зорова та слухова); вщшукування чисел по таблиц Шульте; методика виключення зайво-го; методика «Простi аналоги»; методика розу-мiння переносного змiсту при^в'я, метафор; методика пiктограми; коротка шкала оцшки психiч-ного статусу MMSE (Mini Mental State Examination), що мютить низку субтеспв, як да-ють змогу оцiнити стан короткотривалоТ i тривалоТ пам'ятi, орiентування в просторi та часi, мовну функцш, гнозис та праксис [4;6]. Iнтерпретацiю даних за цiею шкалою здшснювали згiдно з мето-дичними рекоменда^ями [5]. Iндивiдуальнi бесiди були недовгими, щоб не втомлювати та не викли-кати напруження хворого.
Результати дослщження та 1х обговорення
На медико-соцiальну експертизу в КЗ «Юро-воградське обласне бюро медико-со^альноТ ек-спертизи» протягом 2015-2017 рокiв у зв'язку iз ЗССС були направленi i оглянутi 3806 осiб, iз них працездатного вку 2887 осiб, що становило 76% вщ загальноТ ктькостк Психологом було оглянуто 703 особи, що становило 18,47% вщ
Результати психодiагностичних
загальноТ ктькостк Всi дослщжуваш були визна-нi iнвалiдами III та II груп швалщностк Ва дослн джуванi були працездатного вку. Серед дослн джуваних 128 жшок i 575 чоловiкiв. Результати психодiагностичного дослiдження когнiтивних функцiй та емоцшно-вольовоТ сфери у кардюло-гiчних хворих наведен в табл.
Таблиця
ъджень у хворих i оiб з iнвалiднiсmю кардiологiчного профтю
Визначенш порушення функцш Ктьюсть оЫб iз порушеннями функцiй
N %
Порушення когштивних функцш 188 26,74
Порушення когштивних функцш 389 55,33
Особи, що мають ЗССС, в тому чи^ особи з швалщнютю, вiдрiзняeться цтим рядом ктнч-них проявiв i психопатологiчних реакцiй, пов'я-заних iз соматичним захворюванням. Тому ви-вчення психолопчних особливостей хворих, Т'х позици по вiдношенню до свого захворювання i лiкування е необхiдним для пщвищення ефекти-вностi психокорекцiйних заходiв, якi можуть при-звести як до полтшення стану хворих, профта-ктицi рецидивiв, але й сприятимуть пщвищенню соцiальноТ адаптацiТ хворих та оаб з iнвалiднiс-тю.
У зв'язку з цим основними завданнями психолога кардюлопчних медико-со^альних комiсiй е: здшснення позитивного психологiчного впливу на формуванням у хворого гармоншного вщно-шення до хвороби; навчання хворих та оаб з ш-валщнютю ефективним механiзмам психолопч-ного захисту в стресових ситуацш; сприяння ак-тивiзацiТ здатностi хворих та оаб з швалщнютю пристосовуватися до життя з урахуванням об-межень, що виникли у зв'язку iз ЗССС.
Отже, ва хворi iз ЗССС, особливо що перенесли шфаркт мiокарда та порушення мозко-вого кровообiгу, потребують психологiчноТ реа-бiлiтацiТ. Адекватна психологiчна корекцiя цього контингенту хворих сприяе устшнш Тх реаб^та-цiТ та iнтеграцiТ до сусптьства. Метою психоло-гiчноТ реаб^таци хворих пiсля iнфаркту мюкар-да та шсульту е зняття надмiрного рiвня тривоги, страхiв, дратiвливостi, вщчуття неспокою та психологiчна корекцiя таких преморбщних якос-тей особистостi як надмiрна емоцiйнiсть, напру-женiсть, неврiвноваженiсть, надмiрна фксова-нiсть на хворобу агресивнiсть, почуття залежно-стi, песимютична настанова до життя, схильнiсть до опкування, низькi адаптивнi можливостi, сла-бкий самоконтроль, якi можуть на даний момент чи в подальшому перешкодити плiднiй реабтн тацiТ.
У дослщжуваних порушення когнiтивних функцш визначенi у 188 хворих, що становило 26,74% обстежених. Важливо, що ва хворi з по-рушеннями когнiтивних функцiй мали церебро-васкулярн ускладнення ЗССС. Отриманi данi зб^аються з даними iнших дослiдникiв [4;16;17]. Порушення емоцiйно-вольовоТ сфери визначенi
у 389 хворих, що склало 55,33 % обстежених кардюлопчних хворих. Як видно iз даних, наведе-них в таблиц 1, практично у 80% хворих та оаб з швалщнютю е порушеннями когштивних функцш та змши у емоцiйно-вольовiй сферi, що е субстратом для можливоТ психологiчноТ корекци. У зв'язку з цим, основними напрямами в робот психолога з хворими та особами з швалщнютю кардюлопчного профтю е дослiдження когшти-вноТ функцп та емоцiйно-вольовоТ сфери та вплив на корекци даних порушень.
Стан когштивних функцш хворого (пам'ят, уваги, мислення, iнтелекту, специфiчних корко-вих функцiй - мови, письма, рахування, здатно-стi до читання) е важливими критерiями оцшки порушень критерiТв життедiяльностi. Порушення когштивноТ функцiТ хворих обмежуе здатнiсть до навчання, до спткування, до контролю за своею поведшкою, до трудовоТ дiяльностi.
Порушення емоцiйно-вольовоТ сфери значно ускладнюють со^альну адаптацiю та обмежують життедiяльнiсть хворих та осiб з швалщнютю. У таких хворих та оаб з швалщнютю низький рн вень психолопчноТ складовоТ реабiлiтацiйного потен^алу, тому вони потребують систематичного психолопчного супроводу та пiдтримки в процеа реaбiлiтaцiТ. Очiкуваними якостями осо-бистостi, що мае сформувати психолог у хворих кардюлопчного профтю, повинш стати: гнуч-кiсть поведiнки, легкють, терпимiсть спiлкувaння, емпaтичнiсть, загальна адаптованють. Цi факто-ри прогностично е сприятливими для подальшоТ психологiчноТ реаб^тацп.
Психологiчний компонент реaбiлiтaцiТ визна-чаеться рiвнем потенцiaлу хворого або особи з швалщнютю: розвитку сфер психiчноТ дiяльностi особистостi, таких як: емоцшно-вольова сфера, особистiснa сфера, пiзнaвaльнa сфера.
Психолопчний аспект реaбiлiтaцiТ може бути реaлiзовaним через конкретну психокорекцiйну роботу, метою якоТ е досягнення реаб^тацшних цiлей, формування адекватного вiдношення до хвороби i рaцiонaльного типу реaкцiТ на неТ, по-зитивних, адекватних установок на життя та професiйну дiяльнiсть, регулювання поведiнки хворого, наближення ТТ до ситуaцiйно-адекватноТ.
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
1нструментами для досягнення мети психоло-пчноТ реаб^тацп е: психологiчне спостережен-ня; рацiональна та пiдтримуюча бесща; психодн агностика; психологiчне консультування шдивн дуальне та особисте; психологiчний вплив; профорiентацiйна робота.
Шляхи та методи психолопчноТ реабiлiтацiТ кардiологiчних хворих досить рiзноманiтнi. Це, насамперед, позитивний психолопчний вплив на психiку людини, а через неТ й на весь оргашзм, досягаеться завдяки лiкувальнiй силi слова, мо-влення. Рацiональна психотерапевтична бесща - побудована на активному впливi на розум хворих за допомогою лопчно обфунтованоТ шфор-мацп та формування позитивних переконань. Саме такий вплив на свщомють перетворюе хворого на активного, зацкавленого сшвучасни-ка реабiлiтацiйного процесу, допомагае мобтн зувати його волю та ресурси оргашзму на боро-тьбу з недугою. За даними деяких авторiв, рацн ональна психотерапiя розглядаеться як вагомий внесок в можливий мехашзм зниження смертно-стi вщ 1ХС [1]. Психокорекцiйний вплив та корек-цiя - це спроба змшити ставлення хворого до себе, до власноТ' поведiнки i лише як наслщок цн еТ змши вiдбуваеться вирiшення iснуючих проблем, формування позитивних адекватних установок на професшну дiяльнiсть.
Головне завдання психолога полягае в тому, щоб досягти активно' ролi в реаб^тацшному процесi самого такого хворого, виробити в його свщомосп чiтку установку на необхщнють само-стiйноТ систематично' й напружено'' роботи над собою. Метою реаб^тацп кардюлопчних хворих е i вiдновлення здоров'я й працездатносп, i досягнення психологiчних та професшних показни-кiв хворих з урахуванням змшеного у зв'язку iз ЗССС.
В останнi десятилiття у зв'язку з розвитком серцево-судинноТ хiрургiТ у хворих пюля опера-цiй на серц спостерiгаються як гострi випадки психiчних порушень, так i формування особливоТ психологiчноТ установки «очкування попршен-ня». Вiдразу пiсля операцiТ на серц хворi висна-женi, приголомшеы, може спостерiгатися бай-дуж1сть до навколишнього оточення та свого стану. Вони тихим голосом вщповщають на пи-тання, швидко стомлюються. З часом хворi ста-ють бтьш активними, на перший план виступа-ють iпохондричнiсть i дратiвлива слабость; ви-никае тривога за стан здоров'я або, навпаки, не-дбале ставлення до своеТ хвороби. Такi хворi потребують особливого психолопчного супрово-ду, головне завдання якого - формування пра-вильноТ психiчноТ спрямованостi особистостi, необхiдних установок на одужання, вiри в успш нiсть лiкування.
Висновки
1. У оаб з iнвалiдностi кардюлопчного профн лю методами психодiагностики визначен пору-шення емоцiйно-вольовоТ сфери у 55,33 % хво-
рих; порушення когжтивних функцiй практично у третини хворих.
2. Вплив методами психолопчно'|' реабт^аци' на визначенi психологiчнi особливосп осiб з ш-валiднiстю на фон захворювань серцево-судинно'Г системи, таких як порушення когжтивних функцш та порушення емоцшно-вольово'|' сфери, призведе до пщвищення ефективностi психокорекцшних заходiв; до полiпшення стану хворих, зможе сприяти профтактиц рецидивiв i пщвищенню со^ально'|' адаптацп хворих.
3. У оаб з швалщнютю на фон захворювань серцево-судинно'|' системи, у зв'язку iз отрима-ними результатами дослщження, в шдивщуаль-нiй програмi реабт^ацп потрiбно ширше реко-мендувати медикаментозн препарати, що коре-гують порушення когнiтивних функцiй. Доцть-ним е також активне включення у програми пси-холопчно'|' реаб^таци'.
Перспективи подальших дослiджень
Представляе iнтерес подальше дослiдження психологiчних установок хворих кардюлопчного профтю щодо внутршньо'Г картини захворю-вання для удосконалення методiв та методик психолопчного впливу в програмах психолопч-но'|' реабт^ацп осiб з швалщнютю для Тх со^алн зацп та штеграци' у суспiльство через вщновлен-ня бажання працювати.
Лтература
1. Бойцов С.А. Механизмы снижения смертности от ишемичес-кой болезни сердца в разных странах мира / С.А. Бойцов // Проф. медицина. - 2013. - № 5. - С. 9-19.
2. Всемирный доклад об инвалидности [Электронный ресурс] / ВОЗ, 2011. - Режим доступа:
http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/70670/7/WHO_NMH_VIP_ 11.04_rus.pdf?ua=1.
3. Клинический протокол оказания медицинской помощи по кардиологии. Приказ МОЗ Украины № 43б от 03.07.2006г.
4. Мельник В.С. Когштивш розлади шсля гострого шфаркту мозку / В.С. Мельник, К.В. Куц, П.В. Потапович // Укр. неврол. журн. -2009. - № 3. - С. 16-20.
5. Методики психологической диагностики больных с эндогенными расстройствами. Усовершенствованная медицинская технология. / А.П.Коцюбинский, Т.А. Аристова, М.А.Дитятковский, С.Л.Горбунова - СПб, НИПНИ им. Бехете-рева, 2007. - 48 с.
6. Мщенко Т.С. Клтчш шкали i психодiагностичнi тести у дiагно-стиц судинних захворювань головного мозку: Метод. рекоме-ндацп' / Т.С. Мщенко, Л.Ф. Шестопалова, М.А. Трщинська. - Х.: В1ПОЛ, 2008. - 36 с.
7. Орлова Е.А. Клиническая психология: учебник для бакалавров / Е.А. Орлова, Н.Т. Колесник / Отв. ред. Г.И. Ефремова. - М. : Юрайт, 2012. - 363 с.
8. Основи медико-со^альноТ експертизи i реабттацп хворих та швапщв: навчально-методичний поЫбник / За ред. проф. Л.Ю. Науменка - Д., 2017. - 336 с.
9. Основы показники швапщносл та дiяльностi медико-со^альних експертних комюш УкраТни за 2016 рк: Аналiтико-шформацшний довщник / [А. В. 1патов, О. М. Мороз та ш.]; за ред. Начальника вщдту оргашзацп со^альноТ допомоги окре-мим категорiям громадян, а також питань МСЕК МОЗ УкраТни С. I. Черняка. - Днтропетровськ: Акцент ПП, 2017. - 162 с.
10. Положенцев С.Д. Психофизиологиче-ские механизмы поведения типа А в период адаптации к длительным психоэмоциональным нагрузкам / С.Д. Положенцев, Д.А. Руднев, А.Г. Маклаков [и др.] // International Medical Reviews (Международные медицинские обзоры). - СПб.: Avalanche, 1993. - Т. 1, № 3. - С. 184-190.
11. Психологическая диагностика отношения к болезни. Пособие для врачей. / Л.И. Вассерман, Б.В. Иовлев, Э.Б. Карпова, А.Я. Вукс - СПб НИПНИ им. Бехетерева, Санкт-Петербург, 2005. -32с.
12. Психолопс. Енциклопедiя практично!' психологи'. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://psytests.org/psystate/spielberger-
М.1. Лутая, проф. Ю.М. CipeHKa. - К.: Асоцаця кардiологiв УкраТни, 2016. - 128 с.
15. Унифицированный клинический протокол первичной, вторичной (специализированной) и третичной (высокоспециализированной) медицинской помощи профилактика сердечнососудистых заболеваний 13.06.20l6 № 564
16. Hoffmann M. Cognitive disfunction in isolated brainstem stroke: a neuropsychological and SPECT Study / M. Hoffmann, A. Watts // J. Stroke Cerebrovasc. Diseases. - 1998. - Vol. 7 (1). - P. 24-31.
17. Karussis D. Cognitive disfunction following thalamic stroke: a study of 16 cases and review of the literature / D. Karussis, R.R. Leker, O. Abramsky // J. Neurol. Sci. - 2000. - Vol. 172. - P. 25-29.
Реферат
ВОЗМОЖНОСТИ ОПТИМИЗАЦИИ РЕАБИЛИТАЦИИ ИНВАЛИДОВ КАРДИОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ: МЕСТО ПСИХОЛОГА Бондарь В.П., Борисова И.С., Нечуй-Ветер Л. П.
Ключевые слова: психолог, лица с инвалидностью, психологическая реабилитация, заболевания сердечнососудистой системы.
Целью работы было определить частоту возникновения когнитивных нарушений и нарушений эмоционально-волевой сферы у больных и лиц с инвалидностью кардиологического профиля с заболеваниями сердечнососудистой системы. Работа проводилась на базе КЗ "Кировоградское областное бюро медико-социальной экспертизы". Материалами исследования были медико-социальные дела и формы 088о (Направление на МСЕК) больных и лиц с инвалидностью, которые были направлены для прохождения медико-социальной экспертизы за период 2015-2017 гг. в связи с заболеваниями сердечнососудистой системы. Результатам проведеного исследования продемонстрировано, что практически 80% лиц с инвалидностью кардиологического профиля имеют когнитивные нарушения (56%) и нарушения в эмоционально-волевой сфере (примерно 30%). Диагностика данных нарушений у лиц с инвалидностью позволит своевременно включить таких больных в программы психологической реабилитации, способствующие профилактике рецидивов и повышению социальной адаптации больных.
Summary
OPPORTUNITIES FOR IMPROVING THE REHABILITATION OF PERSONS WITH DISABILITIES OF CARDIOLOGICAL PROFILE: MISSION OF PSYCHOLOGIST Bondar V., Borisova I., Nechuy-Veter L.
Key words: psychologist, persons with disabilities, psychological rehabilitation, diseases of the cardiovascular system.
The aim of this work was to define the occurrence rate of cognitive dysfunctions and impairments of emotional and volitional sphere in persons with diseases of the cardiovascular system (disability of cardiological profile). This research was conducted on the basis of public utility enterprise "Kirovograd Regional Bureau of Medical and Social Expertise". Material of the study included medical and social histories and forms 088о (letters of referral to medical and social examination) of persons with disability, who were referred to pass through medical and social examination for the period 2015-2017 because of the diseases of the cardiovascular system. The results of the research conducted demonstrated that almost 80% of patients with cardiac disabilities have cognitive impairment (56%) and disorders in the emotional and volitional sphere (approximately 30%). Diagnosis of these disorders in this group of persons will enable health care workers to involve such patients into psychological rehabilitation programs aimed at preventing relapses and promoting social adaptation of the patients.
run.html; http://www.hepatocentre.ru/index.php/mainmenu-67/82-q-q; https://onlinetestpad.com/ua/testview/76436-
samooc%D1 %96nkapsikh%D1
metodikoyu-g-ajzenka; http://tests.kulichki.com/lusher.html.
13. Райх О. И. Тип личности D у больных с атеросклерозом различной локализации: распространенность, влияние на качество жизни: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук: спец. 14.01.05 «Кардиология» / О. И. Райх - Кемерово: Кемеров. гос. мед. акад. 2012. - 22 с.
14. Серцево-судинш захвлоювання. Класифка^я, стандарти дiаг-ностики та лкування / За ред. проф. В.М. Коваленка, проф.
