CC BY
75
participants who need them. In the 2013-2015 school year, the Department of medico-social examination and rehabilitation of FPO of SE "DMA of Ministry of health of Ukraine" were trained and the survey respectively TZR 339 people, of whom 227 representatives of primary health care. The results of the study determined that 96% of respondents knew that these questions fall within their competence, but only 36% were aware, concerning the information about available print edition TZR. About the thoroughness of the information such publications knew about 24% had such editions for their work, only 4% of respondents. Conclusions. Today, the state responsible takes on the social issues, including health and social protection of the ATO participants and injured in the defense of the homeland. In difficult modern conditions of medical workers and primary points health care and specialized health care institutions must know the peculiarities of medico-social assistance to participants of ATO. We believe that the material contained in this publication will be useful for the medical profession, especially General practitioners, family medicine.
УДК 616-036-086-084:379.85
Науменко Л.Ю., Борисова 1.С., Березовський В.М., *Концур В.М., *KpymiKoea Н.Ю., Гузенко Б.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ЕТИЧНОГО СП1ЛКУВАННЯ ТА ДЕОНТОЛОГ1ЧНО1 ПОВЕД1НКИ З ЛЮДЬМИ З 1НВАЛ1ДН1СТЮ В ПРАКТИЦ1 Л1КАРЯ МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНО1 ЕКСПЕРТНО1 КОМ1ССП
ДЗ «Днтропетровська медична акаде1^я МОЗ Украши» *КЗ «Обласний кп^чний центр МСЕ ДОР», м. Дыпро
При проведенн медико-со^ально)' експертизи можуть виникати конфлiктнi ситуацИ. Для виник-нення конфлiктно')' ситуацИ снують ряд об'ективних причин i суб'ективних причин. Такими психосо-цальними факторами е психосоц1'альн1' особливостi експертно)' процедури, психологiчнi аспекти т-валiдностi та специфiка особистсного реагування сторiн, що взаемодють мiж собою в процес медико-со^ально)' експертизи. У зв'язку з цим, проведення процедури визнання громадянина нвал-дом вимагае в'д лiкарiв МСЕК високого р'тня профеайно)' компетентностi, знань морально-етичних i деонтологiчних основ сплкування з хворими та особливостей психолог'чного стану людей з об-меженими можливостями при виконанн!' профеайно)' д'яльностi в державному заклад!' медико-со^ально)' експертизи. Мета роботи. На основi анал'зу звернень громадян за пер'юд з 2010 по 2015 рр. в КЗ «Обласний клiнiчний центр МСЕ ДОР» визначити частку скарг, що висвтлюють важливсть питань етичного сплкування та деонтолог'чно')' поведнки лiкарiв при вирiшеннi меди-ко-соц/'альних питань хворих та твал'д'т з урахуванням особливостей )х психолог'чного стану та запропонувати шляхи )х виршення. Анал'з письмових звернень громадян за перод з 2010 по 2015 рр. в КЗ «Обласний клiнiчний центр МСЕ ДОР» дозволив виявити найбльш проблематичн сторони у профес1'йн1'й дiяльностi лiкарiв-експертiв: 93,4% скарг громадян виникли у зв'язку з )х незгодою з рiшенням МСЕК про встановлення групи iнвалiдностi або не встановлення групи; в 16,6% громадя-ни скаржилися на «неуважне», «грубе» ставлення лiкарiв. Висновки. Особливостi життя, св'домос-тi, сприйняття, функцонування в умовах обмежених можливостей формують у нвал'да дуже вра-зливу психку, яка потребуе особливо)' тактики пд час сплкування з ними, тим б'тьше в напруже-них умовах здшснення медико-со^ально)' експертизи. Високий р'тень профеайно)' компетентностi лiкарiв-експертiв, удосконалення знань морально-етичних i деонтологiчних основ сплкування з хворими та особливостей психолог'чного стану людей з обмеженими можливостями будуть сприяти тому, що психологiчним пдсумком проведено)' медико-со^ально)' експертизи, незалежно в'д змсту винесеного експертного рiшення, стане для хворого в'дчуття емоц/йно)' зацiкавленостi та компе-тентностi л!^ря, морально)' задоволеностi.
Кпючов1 слова: медико-соц1апьна експертиза, етика i деонтолопя, люди з швалщнютю.
Дюслiдження е фрагментом наукювю-дюслiдноí роботи «Розробка клiнiкю-експертних пiдхюдiв до о^нки обмеження життедiя-льнюстi хворих та iнвалiдiв з ревматичними враженнями суглюбiв, внутрiшнiх юрганiв та визначення реабiлiтацiйнюгю поте-н^алу на рiзних стадiях захворювань», № державно)'реестрацп 0105U007832, шифр 1Н.05.06.
Вступ
... Думай, що говориш, думай, навщо говориш, думай як зрозумють тебе... Академ/'к Б.С. Преображенський
Якщо ти не можеш вилшувати, то хоча б полегши страждання хворого... Якщо не можеш полегшити, роздли Чх «1нвалщи мають право на невщ'емну повагу до и людськоТ пдносп», - йдеться в Декларацп про права швал^в, прийнятоТ ХХХ сеаею Гене-
рально'Г Асамбле'1 ООН 9 грудня 1975 року. За статистикою в УкраМ станом на 2016 piK 5,8% населення - швалщи [5,7]. У розвинених кражах Заходу цифра сягае 10-15%. Визнання громадянина швалщом вщповщно до законодавства держави проводиться лкарями медико-со^альних комiсiй, за направленням лкувально-профтактичного закладу (ЛПЗ) охорони здоро-в'я шсля проведення дiагностичних, лкувальних i реаб^тацшних заходiв за наявност вщомос-
тей, що пщтверджують стшке порушення функ-цiй оргашзму, обумовлених захворюваннями, наслiдками травм чи вродженими вадами, як спричиняють обмеження життeдiяльностi. До складу комiсiТ входить не менше трьох лiкарiв за спецiальностями, перелк яких затверджуеться МОЗ з урахуванням профтю комiсiТ, а також спе^алют з реаб^тацп, лiкар-психолог або психолог [8,9]. На жаль, при проведены медико-со^альноТ експертизи можуть виникати конфлiктнi ситyацiТ. Для виникнення конфлктноТ ситyацiТ iснyють ряд об'ективних причин. В ме-дико-соцiальнiй експертизi такими психосо^а-льними факторами е психосо^альы особливостi експертноТ процедури, психолопчы аспекти ш-валiдностi та специфка особистiсного реагуван-ня сторiн, що взаемодшть мiж собою в процес медико-соцiальноТ експертизи [1,3,4]. Так, при виршенш питання оцiнки iнвалiдностi виникае конфлкт державних i шдивщуально-особисносних штереав. Формуеться конфлiкт суб'ективних уявлень хворого щодо своТх мож-ливостей та обмежень i тою мiрою компенсацiТ вiд держави, на яку вш очiкyе [6]. З боку держави конфлкт обумовлений рамками со^ально-економiчних та соцiально-полiтичних умов i ре-сyрсiв якi держава готова надати в якост компе-нсацп громадянину, i суб'ективними очкування-ми хворого, яю, нажаль, нерiдко суперечать мо-жливостям держави. 1ще одыею причиною виникнення конфлiктних ситуацш е так званий, «люд-ський» фактор. Тобто особистiсний фактор, який виникае мiж людьми пiд час проведення медико-соцiальноТ експертизи - поганий настрш, непоро-зyмiння, тощо... Крiм впливу «людського» фактору на формування конфлктноТ атмосфери часто впливають наявнiсть спiрних випадш, недо-статня кiлькiсть докyментiв або незгода грома-дянина з висновком МСЕК, не дивлячись на те, що висновок вщповщае законодавству УкраТни. Лiкарi МСЕК спiлкyються з досить складним з психологiчноТ точки зору контингентом грома-дян: довгохворiючi, люди з обмеженими можли-востями шсля травм або з дитинства, з вадами зору, слуху, тощо. Отже, до лiкарiв-експертiв висуваються досить значн деонтологiчнi вимоги, що випливають iз особливостей Тх професiйноТ дiяльностi.
У зв'язку з цим, проведення процедури ви-знання громадянина швалщом вимагае вщ лка-рiв МСЕК високого рiвня професiйноТ компетен-тностi, знань морально-етичних i деонтологiчних основ сшлкування з хворими та особливостей психолопчного стану людей з обмеженими мож-ливостями при виконаннi професiйноТ дiяльностi в державному закладi медико-со^альноТ експертизи.
Мета роботи
На основi аналiзy звернень громадян за перн од з 2010 по 2015 рр. в КЗ «Обласний кл^чний центр МСЕ ДОР» (головний лкар, к.мед.н. В.М.
Концур. М. Днтро) визначити частку скарг, що висв^люють важливiсть питань етичного сптку-вання та деонтолопчноТ поведiнки лiкарiв при виршенш медико-соцiальних питань хворих та швал^в з урахуванням особливостей Тх психолопчного стану та запропонувати шляхи Тх вирн шення.
Результати дослщження та Тх обговорення
З огляду на те, що перше лкарсько-консультацшне бюро, яке стало моделлю типо-вих експертних установ держави i яке було ор-гашзовано з iнiцiативи медичноТ громадськостi iз залученням приватного фiнансyвання в 1908 роц в Катеринославi (сьогоднi - м. Днтро), сшв-робiтники кафедри мСе i реабiлiтацiТ ДЗ «Днт-ропетровська медична академiя МОЗ УкраТни», продовжують вивчати особливостi питання ети-ки i деонтологiТ при виршенш медико-соцiальних питань хворих та швал^в з урахуванням особливостей Тх психолопчного стану.
В КЗ «Обласний кл^чний центр МСЕ ДОР» (головний лкар, к.мед.н. В.М. Концур) проведено ретроспективний аналiз звернень громадян за перюд з 2010 по 2015 рр. Аналiз письмових звернень дозволив виявити найбтьш проблема-тичн сторони у професiйнiй дiяльностi лiкарiв-експертiв. Даний аналiз показав, що 93,4% скарг громадян виникли у зв'язку з Тх незгодою з рь шенням МСЕК про встановлення групи швалщ-ност або не встановлення групи. Але, нажаль, 16,6% iз них в листах та в усних бесщах вказу-вали на ставлення лiкарiв до громадян як «не-уважне», «грубе» i, навiть, «образливе», що безпосередньо вщноситься до професiйноТ культури i етики сшлкування i погано узгоджу-еться з призванням лкаря прагнути полегшити долю хвороТ людини.
На основi проведеного аналiзy нами зробленi висновки про те, що в повсякденнш практик ль каря при виршенш проблем медико-соцiальних проблем iнвалiдiв, в першу чергу - в момент процедури встановлення групи швалщносп громадянину зростае необхщнють розробки захо-дiв, спрямованих на усунення причин конфлкт-них ситyацiй та Тх профтактики. Ефективним рiшенням даних проблем е розгляд таких проблем з позицш деонтолопчного пiдходy до ме-дико-соцiальноТ експертизи.
При проведены медико-со^альноТ експертизи необхiдно дотримуватися наступних важли-вих принципiв сшлкування, як допоможуть дося-гти мети ефективноТ комyнiкацiТ та не травмува-ти хворого, людину з швалщнютю та Тх родичiв.
1. Слщ враховувати особливостi психолопч-ного стану хворого (швалща) в залежностi вщ захворювань. Пам'ятайте, що легко поранити тяжкохворого грубютю i неyважнiстю.
2. До кожного експертного хворого слщ про-являти особистюний пiдхiд: перед Вами - особи-стiсть. Слщ пам'ятати, що рiвень iнтелектy, характер i життевий досвiд па^ен^в у всiх людей
рiзний. До того ж, кожний хворий може мати свою думку. Його бачення ситуацп може в^з-нятися вщ бачення лкаря. Потрiбно зрозумiти хворого, висловити повагу до його точки зору, якщо потрiбно - поправити делкатно, не принизивши почуття гщностк
3. Важливо пам'ятати, що таю захворювання, як рак, В1Л, гепатити, хворими можуть сприйма-тися як загроза його життю. Симптоми захворювання можуть змшити уявлення людини про його майбутне та викликати особливi психiчнi реакцп - вщ «заперечення» до агресп. Подiбну реакцiю потрiбно сприймати як «захист». Для результативно!' розмови потрiбно акцентувати хворих на позитив.
4. Недопустимо висловлювати недовiру або засудження хворого (швалща), якщо ви не згодн з його думками про природу виникнення захво-рювань чи про пропущен можливостi лiкування. Потрiбно розум^и, що вiн перебувае в складних умовах адаптаци до хвороби, травми, або важ-кого iнфекцiйного чи нарколопчного захворю-вання.
Таким чином, як ми бачимо, етико-деонтологiчний пщхщ до професшно!' дiяльностi лiкаря-експерта складаеться iз спецiальних ме-дичних знань, а також, в значнш мiрi, залежить вiд його виховання, здатност до спiвчуття, сту-пеня культури, освiченостi, делiкатностi, штелн гентностi, стшко!' професшно!' мотиваци'.
Висновки та перспективи дослщжень
Проведення медико-со^ально!' експертизи супроводжуеться особливою атмосферою, яка накладае на лiкаря МСЕК особливi вимоги що до його професшно!' пщготовки в питаннях дотри-мання правил етики i деонтологп.
Особливостi життя, свщомосп, сприйняття, функцiонування в умовах обмежених можливо-стей формують у швалща дуже вразливу психн
ку, яка потребуе особливо'1 тактики пщ час спт-кування з ними, тим бiльше в напружених умовах здшснення медико-со^ально!' експертизи. У зв'язку з цим, лкар-експерт повинен ум^и виб-рати i ефективно використовувати найбтьш пщ-ходящий споаб взаемодп для кожного хворого.
Високий рiвень професшно!' компетентностi лiкарiв-експертiв, удосконалення знань мораль-но-етичних i деонтолопчних основ спiлкування з хворими та особливостей психолопчного стану людей з обмеженими можливостями будуть сприяти тому, що психолопчним пщсумком проведено!' медико-со^ально!' експертизи, незале-жно вщ змiсту винесеного експертного рiшення, стане для хворого вщчуття емоцшно!' зацкавле-ностi та компетентностi лiкаря, морально!' задо-воленостi.
Лiтература
1. Амiров Н.Х. BiA медичноТ етики до медичноТ бiоетики / Н.Х. Амiров, В.Ю. Альбiцький, Ф.Т. НежметAИнова // Проблеми сопельно!' гiгiени, охорони здоров'я та юторп медицини. - 1999. - № 2. - С. 40-42.
2. Грандо А.А. Врачебная этика и медицинская деонтология / А.А. Грандо. - Киев, 1982. - 165 с.
3. ЛюЩин Ю.П. Медична етика, деонтолопя i бюетика / Ю.П. Лга-цин // Проблеми со^альноТ гтени й iсторiя медицини. - 1998. -№ 2. - С. 7-13.
4. Местергази Г.М. Врач и больной или по-новому о старом : учебное пособие. 2-е изд. / Г.М. Местергази. - М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. - 112 с.
5. Национальний доклад о принятых мерах, направленных на осуществление Украиной обязательств в рамках Конвенции о правах инвалидов. - К., 2014. - Режим доступа : http://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/CRPD/CR PD.C.UKR.1-RUS.doc
6. Орлова Е.В. Культура профессионального общения врача: коммуникативно-компетентный подход / Е.В. Орлова. - М. : Форум, 2012. - 288 с.
7. Основы показники iнвалiдностi та дiяльностi медико-со^альних комюш УкраТни за 2015 рш: аналiтико-iнформацiйний довiдник / [А.В. 1патов, В.А. Голк та ш.]. // За ред. С.1. Черняка. - Днтро-петровськ : Роял-Принт, 2015. - 162 с.
8. Основи медико-со^альноТ експертизи i реабттацп хворих та iнвалiдiв / [Л.Ю. Науменко, В.В. Чемирисов та ш.]. - Днтропет-ровськ, 2013. - Ч. I. - 327 с.
9. Питання медико-со^альноТ експертизи: Постанова Кабшету Мiнiстрiв УкраТни вiд 3 грудш 2009 р. № 1317. - Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ЭТИЧЕСКОГО ОБЩЕНИЯ И ДЕОНТОЛОГИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ С ЛЮДЬМИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ В ПРАКТИКЕ ВРАЧА МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ
Науменко Л.Ю., Борисова И.С., Березовский В.М., Концур В.М., Крутикова Н.Ю., Гузенко Б.В. Ключевые слова: медико-социальная экспертиза, этика и деонтология, люди с инвалидностью.
При проведении медико-социальной экспертизы могут возникать конфликтные ситуации. Для возникновения конфликтной ситуации существует ряд объективных и субъективных причин. Такими психосоциальными факторами являются психосоциальные особенности экспертной процедуры, психологические аспекты инвалидности и специфика личностного реагирования сторон, которые взаимодействуют между собой в процессе медико-социальной экспертизы. В связи с этим, проведение процедуры признания гражданина инвалидом требует от врачей МСЭК высокого уровня профессиональной компетентности, знаний морально-этических и деонтологических основ общения с больными и особенностей психологического состояния людей с ограниченными возможностями при выполнении профессиональной деятельности в государственном учреждении медико-социальной экспертизы. Цель работы. На основе анализа обращений граждан за период с 2010 по 2015 гг. в КУ «Областной клинический центр МСЭ ДОР» (глав. врач - к.мед.н. В.М. Концур., м. Днепр) определить долю жалоб, которые освещают важность вопросов этического общения и деонтологического поведения врачей при решении медико-социальных вопросов больных и инвалидов с учетом особенностей их психологического состояния, и предложить пути их решения. Анализ письменных обращений граждан за период с 2010 по 2015 гг. в КУ «Областной клинический центр МСЭ ДОР» позволил выявить наиболее проблематичные стороны в профессиональной деятельности врачей-экспертов: 93,4% жалоб граждан возникли в связи с их несогласием с решением МСЭК об установлении группы инвалидности или
установления группы; в 16,6% граждане жаловались на «невнимательное», «грубое» отношение врачей. Выводы. Особенности жизни, сознания, восприятия, функционирования в условиях ограниченных возможностей формируют у инвалида уязвимую психику, которая требует особой тактики во время общения с ними, тем более в напряженных условиях осуществления медико-социальной экспертизы. Высокий уровень профессиональной компетентности врачей-экспертов, совершенствование знаний морально-этических и деонтологических основ общения с больными и особенностей психологического состояния людей с ограниченными возможностями будут способствовать тому, что психологическим итогом проведенной медико-социальной экспертизы, независимо от содержания вынесенного экспертного решения, станет для больного ощущение эмоциональной заинтересованности и компетентности врача, моральной удовлетворенности.
Summary
PECULIARITIES OF ETHICAL COMMUNICATION AND DEONTOLOGICAL BEHAVIOUR WITH HANDICAPPED INDIVIDUALS IN PRACTICE OF SOCIOMEDICAL EXPERTS
Naumenko L., Borisova I., Berezovsky V., Concur V., Krutikova N., Guzenco B. Key words: medico-social expertise, ethics and deontology, people with disabilities.
Carrying out sociomeical examination may be associated with conflict situations. There are a number of objective and subjective reasons to provoke conflicts. Such psychosocial factors include psychosocial characteristics of expert procedures, psychological aspects of handicapped persons and the personal peculiarities of parts that interact in the process of medico-social examination. Therefore, the procedure of assessment of person's disability requires high level of professional competence, deep knowledge in psychology, tact and sensitivity, moral, ethical and deontological approaches in communicating with patients. The experts should be able to evaluate characteristics of psychological status of people with disabilities when performing professional activities in a public institution of sociomedical examination. Objective: based on the analysis of citizens' application over the period for 2010 - 2015 to Municipal Institution "Regional Clinical Centre of Sociomedical Expertise" (Chief doctor - Kontsur V.M., Dnieper City) we determined the proportion of complaints that highlighted the importance of ethical communication and deontologic behaviour of doctors in solving medical and social issues of handicapped persons taking into account the peculiarities of their psychological condition and offering solutions to them. The analysis of written applications of the persons has allowed us to identify the most problematic issues in the professional activities of the medical experts: 93.4% of complaints arose from their disagreement with the decision of the Commission about their disability or the identification of disability category; 16.6% of the persons complained on "inconsiderate", "rude" attitude of doctors. Conclusions: peculiarities of life and limited bodily abilities may make handicapped persons more vulnerable that requires special tactics while interacting with them, especially in stressful conditions while carrying medical-social expertise.
