CC BY
22
УДК 616-036.86:614.253.2-055:378.147
Науменко Л.Ю., Борисова 1.С., Березовський В.М.
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ Л1КАР1В ЗАГАЛЬНО1 ПРАКТИКИ - С1МЕЙНО1 МЕДИЦИНИ З ПИТАНЬ ПРОФЕС1ЙНО1 РЕАБ1Л1ТАЦИ 1НВАЛ1Д1В
ДЗ «Днтропетровська медична академия МОЗ УкраТни», м. Днiпро
Станом на початок 2016 року кльксть осб з iнвалiднiстю в Укран становить 5,8% в 'д населення кра)ни. Основна задача держави по в'дношенню до людини з обмеженими можливостями - надати можли&сть повного або часткового в!дновлення зд'бностей до побутово)', сусп'тьно)' та профеай-но) д 'яльност'!. В'дпов'дно сучасним вимогам медико-сан1'тарно)' допомоги населенню серед першо-чергових завдань / обов'язк/'в лiкаря загально)' практики-с'шейного лiкаря щодо надання квал'ф'кова-но)' медично)' допомоги хворим, м'!стяться завдання: проводити експертизу тимчасово) непраце-здатност/ хворих, за наявност/ показань направляти )х на лкарську консультативну комсю (ЛКК); брати участь у робот/ ЛКК та медико-со^альних експертних ком1'с1'й (МСЕК) пд час розглядання питань, що стосуються хворих, яких вн обслуговуе; оформлення документ'¡в для представлення на розгляд МСЕК та проводити роботу з питань медико-соц'ально)' реабШтаци хворих та 1'нвал1'д1в, в тому числ! питань профеайно)' реабттацИ Лiкар с'шейно)' медицини приймае безпосередню участь / у вирiшеннi питань реаб'т'тацп /нвал/'д/'в. Професшна реаб'т'тац 'я при цьому стае найваж-лив1'шою умовою для створення соцально) адаптаци 1'нвал1'д1в, досягнення )ми матер'1ально)' незале-жност! та '¡нтеграци у суспльство. В статт/ на основ/ анал'!зу власних даних щодо потреби нваль д '!в в профес1'йн1'й реаб'т'таци та на основ/ детального анал'зу ряду нових державних нормативних документ'т для лiкарiв загально)' практики-с'шейних лiкарiв викладен/ в'домост'! щодо проблем про-фесйно) реабШтаци людей з обмеженими можливостями. Викладен/ в статт/ в'домост'! сприяти-муть вдосконаленню знань лiкарiв в рамках звiтностi та монторювання виконання 1ПР '¡нвал'да та )х!нтеграци в суспльство.
Кпючов1 слова: амейний л1кар, ¡нвалщнють, реаб1л1тац1я.
Дослiдження е фрагментом науково-дослiдноT роботи «Розробка кпiнiко-експертних пiдходiв до оцтки обмеження життедiя-льностi хворих та iнвапiдiв з ревматичними враженнями суглобiв, внутрiшнiх оргашв та визначення реабiлiтацiйного поте-н^алу на рiзних стадiях захворювань». № державно)реестрацп 0105и007832, шифр 1Н. 05.06.
Вступ
УкраТна в 2009 роц ратифкувапа Конвенцш ООН по правам швап^фв, а Факультативний протокол вступив в силу в 2010 роц [5]. Станом на початок 2016 року ктькють ктькють оаб з н вапщнютю в УкраТ'ш становить 5,8% вщ населення краТни [4].
Основна задача держави по вщношенню до людини з обмеженими можливостями - надати можливють повного або часткового вщновпення здiбностей до побутовоТ, сусптьноТ' та професшноТ' дiяпьностi. Вщповщно сучасним вимогам медико-саштарноТ' допомоги населенню на засадах загальноТ практики-амейноТ медицини, а-мейний пкар - це пкар широкого профтю, <ш-кар-ушверсап», що виршуе цтий комплекс проблем, пов'язаних iз здоров'ям па^ен^в [5, 9]. Серед першочергових завдань i обов'язмв пка-ря загальноТ практики-амейного пкаря щодо надання ква^фкованоТ' медичноТ допомоги хворим, мютяться завдання: проводити експертизу тимчасовоТ непрацездатностi хворих, за наявно-ст показань направляти Тх на пкарську консультативну комiсiю (ЛКК); брати участь у робот ЛКК та медико-сощапьних експертних комiсiй (МСЕК) пщ час розглядання питань, що стосуються хворих, яких вЫ обслуговуе; проводити роботу по профтактиц захворювань та настанню швапщ-ностi; проводити в^^р хворих та на санаторно-курортне пiкування; оформлення документiв для представлення на розгляд МСЕК та проводити роботу з питань медико-со^апьноТ реаб^таци хворих та Ывал^фв, в тому числ питань профе-
сшноТ реабiпiтацiТ [2,9]. Лiкар амейноТ' медицини, акумулюючи практично вс види медичноТ допомоги: дiагностичну, пiкувапьну, реаб^тацшну, санiтарно-просвiтницьку, консультативну та ор-гашзацшну [3,9], приймае безпосередню участь i у вирiшеннi питань реабiпiтацiТ швал^в. Про-фесiйна реабiпiтацiя при цьому стае найважли-вiшою умовою для створення со^альноТ' адап-тацп швал^в, досягнення Тми матерiапьноТ не-запежност та Ытеграцп у суспiпьство неможли-во. Законом УкраТни "Про реаб^тацш iнвапiдiв в УкраТ'ш" визначено, що професшна реабшгта-цiя - це система заходiв, спрямованих на подготовку людини до професшноТ' дiяльностi, вщнов-пення або отримання професшноТ' працездатно-стi шляхом адаптаци, навчання, перенавчання чи переквапiфiкацiТ з можливим подапьшим працевпаштуванням [12,13]. В комппекснш сис-темi реаб^таци iнвапiдiв «професшна реабтн тацiя» - один з найважпивших засобiв Ытеграцп в сусптьство людей з обмеженими фiзичними можливостями. Державна система заходiв про-фесшноТ реабiпiтацiТ вкпючае: оцiнку виду та ступеню обмеження життедiяльностi; професiй-ну орiентацiю (оцiнку здiбностi до навчання); професшну освiту та працевпаштування [12,13]. При цьому, в реапiзацiТ практично вах компоне-нтiв програми професшноТ реаб^таци (1ПР) приймають участь лiкарi сiмейноТ медицини.
Мета роботи
На прикладi анапiзу потреб iнвапiдiв в про-фесiйнiй реабiпiтацiТ ознайомити лiкарiв загапь-
нот практики-амейно'т' медицини з особливостя-ми складання трудових рекомендацш хворим та швалщам при складаннi шдивщуально'Т програ-ми реаб^тацп.
Матерiали та методи дослщження
Проведено анкетування 869 oci6, що були оглянутi в 2015 роц комiсiями МСЕ Дшпропет-ровськоТ област та аналiз наданих сiмейними лкарями трудових рекомендацiй для 1ПР швалн да.
Результати дослiджень та ix обговорення
Основним шструментом реалiзацiТ реаб^та-цшних заходiв е iндивiдуальна програма реабтн тацiТ iнвалiда (1ПР) [6,7,11]. Нажаль, не завжди лiкарями амейно'Т медицини рекомендацп щодо реабiлiтацiТ хворих та швал^в надаються в по-вному обсяз^ особливо з питань професшноТ' реабiлiтацiТ. За даними державноТ статистики, в 2012 роц 1ПР були складеш для 173931 осiб, яких вперше визнано iнвалiдами, з них 19795 -для оаб I групи, 66092 - для оаб II групи, 88144 - для оаб III групи; для повторно визнаних шва-лщами InP були складеш для 411441 швал^в [2,5]. При цьому, рекомендацп з медичноТ реаб^ лпацп наданi 90% швалщам (480 тисяч), а з питань працевлаштування лише 46,9% швалщам, з питань професшноТ' осв^и - 4,7% швалщам в^ дповщно [1].
Дослщження потреб швал^в у рiзних видах реабiлiтацiТ на пострадянському просторi засвщ-чуе, що 62,6 % оаб з iнвалiднiстю потребують тих чи шших заходiв з професшноТ' реаб^тацп. Ця потреба е особливо високою у iнвалiдiв молодого та середнього вку - 82,8% и 78,7% вщпо-вiдно [14].
Власн дослiдження виявили високу потребу в професшнш реабiлiтацiТ осiб з швалщнютю. В групi оглянутих в 2015 роц лiкарями МСЕ Днт-ропетровськоТ областi iнвалiдiв з причиною «за-гальне захворювання» така частка склала 46,7%. При цьому, рацюнальне працевлаштування для швал^в ^еТ групи вважали найваж-ливiшим питанням для своеТ соцiалiзацiТ. Особи з причиною швалщносп «з дитинства» найбтьш потребували реалiзацiТ свого права на отриман-ня професшноТ освiти, що становило 88,1%. На-гальним для них було i питання працевлаштування в спе^ально створених умовах. Частка таких обстежених становила 90,2%.
Нажаль, недосконалють складання !ПР, не-достатнi рекомендацiТ щодо медичноТ та/або професшноТ реабтггацп призводять до непов-ноцшноТ' адаптацiТ iнвалiдiв, що обумовлюе нега-тивнi соцiально-економiчнi наслiдки для сусшль-ства.
При формуваннi професшноТ' частини !ПР d-мейнi лiкарi повиннi взаемодiяти з центрами за-йнятостi населення, центрами профорiентацiТ молодо центрами професiйноТ реабiлiтацiТ шва-л^в, вiддiлами освiти, управлiннями со^ально-
го захисту населення, лкувально-профiлактичними закладами. Це необхщно для: розробки при необхщност програм додаткового обстеження; використання шформацп про пото-чний стан ринку пращ отримання i використання шформацп' про вакантнi робочi мюця; отримання i використання iнформацiT про можливост на-вчання i перенавчання швал^в.
Трудова рекомендацiя, що повинна бути на-дана сiмейним лкарем iнвалiду, повинна вщпо-вiдати наступним вимогам. Змют рекомендацiT повинний вщповщати стану працездатностi ш-валiда у зв'язку iз ступенем обмежень у трудовш дiяльностi [8, 13]. Трудова рекоменда^я повинна включати докладний опис вах чинникiв та елеменлв майбутньоТ трудовот дiяльностi шва-лща. А саме, враховувати протипоказанi за станом здоров'я швалща чинники професшноТ' дiя-льностi або протипоказання до виконання робо-ти з колишньоТ професп загалом; показанi шва-лiду умови працi (важкють i напруженiсть, режим працi та вщпочинку, форму органiзацiT працi, са-ытарно-ппешчш чинники); в разi можливого про-довження iнвалiдом роботи за своею профеаею iз зменшенням обсягу роботи — необхщш обме-ження щодо виконання окремих посадових i фу-нкцiональних обов'язкiв, планових завдань, норм вироблення. В окремих випадках необхщно враховувати особливi вимоги до охорони прац i те-хшки безпеки (до роботи на висол, бiля мехаш-змiв, що рухаються, з енергоустаткуванням та iн.). ^мейний лiкар при формуваннi трудовот ре-комендацiT повинен знати перелiк рекомендова-них професiй i видiв прац для iнвалiдiв вщпов^ дно його стану здоров'я. При цьому, конкрет-нють трудовоТ рекомендацiT передбачае ч^ку ю-лькiсну i якiсну регламентацш протипоказаних та показаних чинникiв професшно'|' дiяльностi, вiдповiдно до тарифно-квалiфiкацiйних вимог щодо професш i спецiальностей, класифкацп важкостi, напруженостi, шкiдливостi та небезпе-чностi працi, санiтарними нормами i правилами та iн. Зазначенi у трудовш рекомендацп протипоказання та обмеження в робот повинш вщповщати характеру i тяжкостi патолопчного проце-су, ступеню порушення функцш, а також сашта-рно-гiгiенiчнiй характеристик професiT iнвалiда або iнших прикладiв професiй, що йому рекоме-ндують.
При пiдборi можливих професiй для людини з iнвалiднiстю, сiмейний лiкар слщ повинен до-тримуватися таких вимог: професп' повиннi бути нешкiдливими i безпечними для iнвалiда, за мо-жливiстю сприяти вiдновленню або компенсацп порушених функцiй; iнвалiд мае бути придатний до роботи у профеаях, що рекомендуються йому, якюно, ефективно та у повному обсязi вико-нувати посадовi та функцюнальш обов'язки, бути конкурентоздатним у даних профеаях на ринку пращ професп' повинш вщповщати схильнос-тям i бажанням iнвалiда навчатися i в них пра-цювати; професп', що рекомендуються, повиннi
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1 303
як найбтьш повно вщповщати piBHKi загальноо-CBiTHboï та професшноТ пщготовки швалща, його професiйному досвiду i знанням, робочому стереотипу, що сформувався, бути перспективними для квалiфiкацiйного зростання; у профеаях, що рекомендуються, мають бути реальш можливос-т для працевлаштування iнвалiда. Потiм, за результатами професшного пiдбору швалщу пот-рiбно визначати показанi та протипоказаш умови працi у вщповщносп до "Гiгieнiчноï класифiкацiï працi за показниками шкщливосп та небезпеч-ност факторiв виробничого середовища, важко-ст та напруженостi трудового процесу" [10]. Для працевлаштування швал^в показанi наступш умови виробничого процесу:
1. Оптимальш i допустимi санiтарно-гiгieнiчнi умови виробничого середовища (1-й i 2-й класи) за фiзичними (шум, вiбрацiя, шфразвук, ультразвук, електромагнiтнi випромiнювання, мiкроклi-мат), хiмiчними (шкiдливi речовини, аерозолi пе-реважно фiброгенноï дм) та бюлопчними ^кро-органiзми, включаючи патогены, бiлковi препа-рати) чинниками.
2. Робота з незначним (1-й клас) чи помiрним (2-й клас) фiзичним динамiчним i статичним на-вантаженням; в окремих випадках - з вираженим фiзичним навантаженням (3.1. клас).
3. Робота переважно у втьнш поз^ сидячи, з можпивютю змiни положення тта; в окремих випадках стоячи або з можливютю ходьби;
4. Робоче мюце, що вiдповiдаe ергономiчним вимогам.
5. Робота переважно не пов'язана зi значни-ми перемiщеннями (переходами).
6. Робота переважно в одну (денну) змшу.
7. Робота, що характеризуемся незначним (1-й клас), помiрним (2-й клас), в окремих випадках - вираженим (3.1 клас) штелектуальним, се-нсорно-емоцшним навантаженням, без ризику для життя та вщповщальносп за безпеку iнших людей.
8. Робота без вираженоТ монотонностi прац [10].
Загальними умовами працi, якi протипоказаш для працевлаштування швал^в, е: шкiдливi i небезпечнi умови працi; умови i характер пращ при яких внаслщок порушення санiтарних норм i правил можливий вплив небезпечних i шкщли-вих факторiв виробничого середовища в зна-ченнях, що перевищують гiгiенiчнi нормативи, а також там психофiзiологiчнi фактори трудовоТ дiяльностi, що викликають функцiональнi змiни в оргашзм^ якi можуть призвести до стшкого зни-ження працездатностi або порушення здоров'я працюючих [13]. Таким чином, для працевлаштування швал^в протипоказаш:
1. Шкiдливi i небезпечнi умови прац - 3-й клас (див.). У окремих випадках допускаеться використання прац швал^в в умовах, що вщно-сяться до 3.1 класу умов працк
2. Вплив пщвищених рiвнiв шуму, вiбрацiï, електромагнiтних полiв, несприятливого мiкрок-
лiмату та шших шкщливих i небезпечних фiзич-них чиннимв, токсичних речовин.
3. Значш постiйнi фiзичнi динамiчнi i статичш навантаження з пiдiймання, перемiщення i утри-мання вантажiв. У окремих випадках допускаеться значне фiзичне динамiчне i статичне навантаження (3.1 клас умов прац^.
4. Робота переважно у вимушених позах, пе-реважно стоячи, без змiни робочого положення тта; тривала ходьба.
5. Регламентований (заданий) темп i ритм роботи.
6. Виражена монотоннють працк
7. Значно виражеш iнтелектуальнi та емоцшш навантаження, в окремих випадках допускаеться значно виражене нервово-психiчне навантаження (3.1 клас умов прац^.
2. Робота в екстремальних умовах, на висот, з пщвищеним ризиком для життя.
Важливим аспектом визначення можливост надання правильних трудових рекомендацiй ш-валiдам е розумiння термiну «робоче мюце швалща» та вимог до його облаштування. Робоче мюце швалща - це окреме робоче мюце або дь лянка виробничо'Г площi на пщприемс^ (об'ед-нанш), в установi та органiзацiï (пщприемство) незалежно вiд форм власностi та господарю-вання, де створено необхщш умови для прац iнвалiда. Робочим мюцем iнвалiда може бути:
- звичайне робоче мюце, якщо за умовами прац та з урахуванням фiзичних можливостей iнвалiда воно може бути використано для його працевлаштування;
- спецiалiзоване робоче мюце швалща - робоче мюце, обладнане спе^альним техшчним оснащенням, пристосуваннями i пристроями для прац швалща залежно вщ анатомiчних дефектiв чи нозологiчних форм захворювання та з урахуванням рекомендацп' медико-соцiальноï експер-тноï комiсiï (МСЕК), професiйних навичок i знань швалща [13]. Це робоче мюце може бути створено як на виробництв^ так i вдома.
Робоче мюце швалща вважаеться створеним, якщо воно вщповщае встановленим вимогам робочого мюця для швал^фв в^ов^цно!' нозоло-гп, атестоване спе^альною комiсiею пщприемс-тва за участю представнимв МСЕК, органiв Держнаглядохоронпрацi, громадських оргашза-цiй iнвалiдiв, i введено в дш шляхом працевлаштування на ньому швалща. Ергономiчне проек-тування шдивщуальних робочих мiсць iнвалiдiв включае розробку прийомiв працi з урахуванням особливостей ^ал^изую^' патологи, визначення положення швалща в робочш зош i розра-хунок ïï параметрiв з урахуванням бiомеханiчних можливостей швалща i використовування ним спецоснащення i пристосувань, а також випро-бування i освоення прийомiв прац безпосеред-ньо на робочому мiсцi. Залежно вщ виконуваноГ операци', ваги оброблюваного предмета i класу необхщних рухiв, можпивi такi основнi положення швалща у процес роботи: сидячи, стоячи i
змiнно (cидячи-cтоячи), а також виконання низки опepaцiй пiд чac pyxy, на xодy.
Bибip пози, як пpaвипо, визнaчaeтьcя xapa^ тepом тexнопогiчного пpоцecy, обcягом i важкю-тю pобочого нaвaнтaжeння. Bicb тiпa пpaцюючо-го повинна з ма^имапьною вipогiднicтю ^впа-дати з в^ю pобочоï зони, а дeтaпi, pобочi вузпи мexaнiзмiв, iнcтpyмeнти та вiдвaпьнi обcяги ма-ють знaxодитиcя в зонi оптимапьноТ або пeгкоï доcяжноcтi. Поза "cидячи" зacтоcовyeтьcя на pоботax, що вимагають вeпикоï точноcтi, пщви-щeноï уваги, pоботi двома pyкaми в нeвиcокомy тeмпi пpи нeвeпикомy pозмaxy pyxiв i pобочомy зycиппi до 5 кг. Пpи вeпикиx зycиппяx нeобxiдно зacтоcовyвaти yпоpи для cпини пpи pyxax "вщ ceбe" i yпоpи для шг пpи pyxax "на ceбe", пово-pотниx i обepтaпьниx в c6cx ппощинax з чepгy-ванням нaвaнтaжeння на piзнi гpyпи м^в. Oœ-бпиву увагу cпiд звepнyти на конcтpyкцiю pc6c-чого ^дшня, що зaбeзпeчye пpaвипьнe pe^Ki-вання опоp для cпини, pyк, шг щодо зpоcтy шва-пiдa i оcобливоcтяx пaтопогiï опоpно-pyxового aпapaтy. Нижш кiнцiвки в цiй позi повинш pозтa-шовyвaтиcя у вiпьномy пpоcтоpi з обcягом нe мeншe 680x530x450 мм.
В позi "cтоячи" можпива бiпьшa кiпькicть py-xiв iз зycиппями, що пepeвищyють 10 кг. Звичай-но, що у такш позi pоботa здiйcнюeтьcя з нaxи-пом тупуба до 10-15 фад., що для бiпьшоcтi ш-вал^фв, як пpaвипо, нeпpийнятно. Kpiм того, ця поза e утомпивою, ошпьки пpи нiй пpикпaдa-ютьcя додaтковi зycиппя на пiдтpимкy вepтикa-пьного положeння, тому нeобxiднe оcнaщeння такого pобочого мicця cидiнням iз пинкою для пepiодичного вiдпочинкy.
Opгaнiзaцiя i вимоги до pобочого мicця шва-пiдa визнaчaютьcя також i cпeцифiкою пpофeciï. Пpофeciï pобiтникiв i ^ужбов^в, овоподiння якими дае iнвaпiдaм найбтьшу можпивicть бути конкypeнтоздaтними на peгiонaльниx pинкax пpaцi, можуть бути pоздiлeнi на pяд кaтeгоpiй: квaпiфiковaнi для фaxiвцiв з вищою оcвiтою; опepaтоpcькi i виконaвcькi для пepcонaпy з ce-peдньою пpофeciйною оcвiтою; квaлiфiковaнi pобочi пpофeciï, що пpипycкaють початкову пpофeciйнy оcвiтy; мaпоквaпiфiковaнi pобочi пpофeciï, що пpипycкaють навчання на pобочиx мicцяx; пpофeciï моподшого обcпyговyючого пe-pcонaпy в пpомиcповоcтi i комунально-побутовш cфepi.
Вимоги до обcягy та ппанування pобочого м^ cця швалща тaкi: кyбaтypa виpобничиx пpимi-щeнь на одного пpaцюючого iнвaпiдa повинна становити нe мeншe 15 м3, ппоща пpимiщeння -нe мeншe 4,5 м , виcотa - нe мeншe 3,2 м. Втьна ппоща кожного поcтiйного i нeпоcтiйного pобочо-го мicця повинна бути нe мeншe, нiж 1,0x1,6 м бeз ypaxyвaння ппощi пpоxодiв, пpоïздiв та пpо-мiжниx мicць ^ладування мaтepiaпiв. Apxiïeiay-pно-ппaнyвaпьнi piшeння пpимiщeнь повиннi ви-кпючати можпивicть нaкопичeння пилу, що оciв.
Висновки
Cьогоднi, в yмовax вcecвiтньоï eкономiчноï кpизи, гоофо cтоïть питання отpимaння пpофe-айноУ peaбiпiтaцiï оаб з iнвaпiднicтю з мeтою нaйбiпьш повноï компeнcaцiï обмeжeнь життед^ япьноcтi для iнтeгpaцiï у cy^^c^. Heдоcко-нaпicть peкомeндaцiй щодо пpофeciйноï peaбiпi-тaцiï пюдeй з Ывалщнютю можe пpизводити до нeповноцiнноï aдaптaцiï iнвaпiдiв i cтaвaти пщ^-pyнтям нeгaтивниx cоцiaпьно-eкономiчниx на& пщш для cycпiпьcтвa. Aнaпiз ппaнiв peaбiлiтa-цiйниx зaxодiв, нaдaниx ciмeйними лiкapями тpyдовиx peкомeндaцiй 869 оаб, що бупи оглянул в 2015 pc^ комiciями MCE Днiпpопeтpовcь-ко'|' обпacтi, виявив виcокy потpeбy в пpофeciйнiй peaбiпiтaцiï. Bикпaдeнi в статп вiдомоcтi cпpия-тимуть вдоcконaпeнню знань ciмeйниx пiкapiв з питань пpофeciйноï peaбiпiтaцiï пюдeй з обмe-жeними можливоcтями та якicно pозв'язyвaти пpоблeми peaбiпiтaцiï та iнтeгpaцiï в cyc^^CT^ iнвaпiдiв.
Пepcпeктивнicть подaпьшиx доcпiджeнь обу-мовпюе aктyaпьнicть вивчeння пpобпeми пpо-фeciйноï peaбiпiтaцiïпюдeй з iнвaпiднicтю для зaбeзпeчeння конкypeнтоcпpоможноcтi iнвaпiдiв на pинкy пpaцi.
Лiтература
1. Национальный доклад о пpинятыx мepax, нaпpaвпeнныx на оcyщecтвлeниe Укpaинcй cбязaтeпьcтв в paмкax Kcнвeнции c пpaвax инвалидов. - K., 2014. - 15c.
2. Ocнови мeдикc-ccцiaпьнcï eкcпepтизи i peaS^r'aLiN xвcpиx та iнвaпiдiв. Ч. I / [Л.Ю. Hayмeнкc, В.В. Чeмиpиcов та iн.]. - Днт-pcпeтpcвcьк, 2013. - 327 c.
3. Ocнови мeдикc-ccцiaпьнcï eкcпepтизи i peaбiлiтaцiï xвcpиx та iнвaпiдiв. Ч. II / [Л.Ю. Hayмeнко, В.В. Чeмиpиcов та iн.]. - Днп pcпeтpcвcьк, 2013.- 318 c.
4. Ocновнi показники iнвaпiднccтi та дiяпьнccтi мeдико-ccцiaпьниx кcмiciй Уфа™ за 2015 pk : aнaпiтикc-iнфcpмaцiйний довщник / [A.B. 1патов, B.A. Голк та iн.]. / За peд. C.I. Чepнякa. - Днiпpcпeтpcвcьк : Роял-Пpинт, 2016. - 162 c.
5. Поживтова O.B. Зaпpcвaджeнc нову cпeцiaльнicть 14.01.38 -загальна пpaктикa-ciмeйнa мeдицинa. [Eпeктpcнний pecypc] -Рeжим дccтyпy: http://www.confcontact.com/20101224/5_pozhivil.php.
6. Пccтaнcвa Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни № 757 вiд 23.05.2007p. Положeння пpc iндивiдyaпьнy пpcгpaмy peaбiлiтaцiï iнвaпiдa.
7. Пccтaнcвa Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни №1686 вiд 08.12.2006p. ^о зaтвepджeння Дepжaвнcï типcвcï пpcгpaми peaбiлiтaцiï iн-вaпiдiв.
8. Пccтaнcвa ^б^ту Miнicтpiв Укpaïни вiд 12.05.07 № 716 ^о зaтвepджeння Дepжaвнcï пpогpaми pcзвиткy cиcтeми peaбiпi-тацй' та тpyдовоï зaйнятccтi ccí6 з обмeжeними фiзичними мо-жпивccтями, пcиxiчними зaxвоpювaннями та pcзyмcвcю вiдc-тaпicтю на пepiод до 2011 pc^.
9. Пccтaнcвпeниe Kaбинeтa Mиниcтpcв Уфаины от 20.06.2000 г. № 989 "O кcмппeкcныx мepcпpиятияx по внeдpeнию ceмeйнcй мeдицины в cиcтeмy здpaвооxpaнeния".
10. Пpc зaтвepджeння Дepжaвниx caнiтapниx нcpм та пpaвип «ri-пешчна кпacифiкaцiя пpaцi за показниками шкщливост^ та нe-бeзпeчнccтi фaктcpiв виpобничого cepeдcвищa, вaжкccтi та нaпpyжeнccтi тpyдового пpcцecy»: наказ MoЗ Укpaïни № 248 вщ 08.04.2014, зapeecтpcвaнc в Miнicтepcтвi юcтицiï Укpaïни 6 тpaвня 2014 p. за № 472/25249.
11. Пpc зaтвepджeння фcpм ЫдивщуальноТ пpcгpaми peaбiпiтaцiï iнвaпiдa, дитини-iнвaпiдa та Поpядкy ïx cклaдaння : наказ MOЗ Укpaïни № 623 вщ 08.10.2007 p.
12. Пpc peaбiлiтaцiю iнвaпiдiв в Укpaïнi : закон УфаТни № 2961 вiд 06.10.2005 // Уpядовий кyp'ep («Opieнтиp»). - 2005, 02.11. - № 213.
13. Пpофeciйнa peaбiлiтaцiя iнвaпiдiв / [AB. 1патов, O.B. Cepгieнi, Т.Г. Войтчак, В.В. Kовaлeнко та iн.]; за peд. В.В. Mapyничa. -Днiпpопeтpовcьк : Пcpcги, 2005. - 227 c.
14. Рeaбiлiтaцiя та зайнятють iнвaпiдiв (aнaпiтичнi мaтepiaпи) / Miнicтepcтво ccцiaпьнcï пcпiтики Укpaïни. - Рeжим дccтyпy www.mlsp.gov.ua.
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частинаi 305
Реферат
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ЗНАНИЙ ВРАЧЕЙ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ - СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ ПО ВОПРОСАМ
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ИНВАЛИДОВ
Науменко Л.Ю., Борисова И.С., Березовский В. М.
Ключевые слова: семейный врач, инвалидность, реабилитация.
По состоянию на начало 2016г. количество лиц с инвалидностью в Украине составляет 5,8% от населения страны. Основная задача государства по отношению к человеку с ограниченными возможностями - предоставить возможность полного или частичного восстановления способностей к бытовой, общественной и профессиональной деятельности. Согласно современным требованиям медико-санитарной помощи населению, среди первоочередных задач и обязанностей врача общей практики -семейного врача - по оказанию квалифицированной медицинской помощи больным содержатся задачи: проводить экспертизу временной нетрудоспособности больных, при наличии показаний направлять их на врачебную консультативную комиссию (ВКК); участвовать в работе ВКК и медико-социальных экспертных комиссий (МСЭК) при рассмотрении вопросов, касающихся больных, которых он обслуживает; оформление документов для представления на рассмотрение МСЭК и проводить работу по вопросам медико-социальной реабилитации больных и инвалидов, в том числе по профессиональной реабилитации. Врач семейной медицины принимает непосредственное участие и в решении вопросов реабилитации инвалидов. Профессиональная реабилитация при этом становится важнейшим условием для создания социальной адаптации инвалидов, достижения ими материальной независимости и интеграции в общество. В статье на основе анализа собственных данных, о необходимости инвалидов в профессиональной реабилитации, и на основе детального анализа ряда нових государственных нормативних документов, для врачей общей практики семейных врачей изложены сведения по проблемам профессиональной реабилитации людей с ограниченными возможностями. Изложенные в статье сведения будут способствовать совершенствованию знаний врачей в рамках отчетности и мониторирования выполнения ИПР инвалида и их интеграции в общество.
Summary
IMPROVING KNOWLEDGE OF GENERAL PRACTITIONER ON VOCATIONAL REHABILITATION OF DISABLED PERSONS
Naumenko L., Borisova I., Berezovskiy V.
Key words: family doctor, invalidity, rehabilitation.
At the beginning of 2016 the number of persons with disabilities in Ukraine makes up 5.8% of the population. The main task of the Ukrainian state in relation to disabled persons is to restore full or partial capabilities to domestic, social and professional activities. According to the current requirements of health care, the priorities and responsibilities of general practitioners include the following: to examine and to consult temporary disable patients, and in cases of evidence to send them to a medical advisory committee; to draw up documents for presentation to the medical-social expert commissions and to work on medical and social rehabilitation of disabled persons including the professional rehabilitation. Family physicians are directly involved in matters of medical and social rehabilitation of the disabled persons. Vocational rehabilitation, thus, is essential for their social adaptation and contributes considerably to their reaching financial independence and integration into social life. The article is based on an analysis of our own data analysing the needs of disabled persons in vocational rehabilitation, and also based on a detailed analysis of a number of new state regulations for general practitioners and family physicians on issues of vocational rehabilitation. The findings and conclusions presented in the article may be useful in extending GP knowledge on reporting documentation and monitoring the implementation of individual rehabilitation programs for disabled individuals and their integration into society.
УДК 378.147+371.315+616.314 nempyHie В.Б.
1НТЕРАКТИВН1 МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАНН1 ДИТЯЧО1 ТЕРАПЕВТИЧНО1 СТОМАТОЛОГИ
!вано-Франювський нацюнальний медичний ушверситет
У cmammi представлена суть впровадження "case-study" методу як сучасноУ iнтерактивноУ методики навчання для викладання розд'ту дитячоУ терапевтичноУ стоматологи «Захворювання твер-дих тканин зуба у дтей та пiдлiткiв». Дана методика дозволяе покращити р'тень пдготовки сту-дент'!в до практичних та семнарських занять, тдвищуе мотива^ю до самостшноУ роботи у поза-урочний час, розвивае комушкативш навички студент'т.
Ключовi слова: вища освгга, педагопка, Ытерактивы методики, case-study метод, дитяча стоматолопя.
