CC BY
16
УДК 378.01 DOI:10.30977/BUL.2219-5548.2018.80.0.12
ОРГАН1ЗАЦ1Я ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
Чепурна В.О., ХНАДУ
Анотаця. Досл1джуетъся проблема профестного становления висококвал1фтованого тже-нера-педагога у контекст7 використання сучасних комп'ютерних технолог1й навчання. Проек-тування навчання, зд1йснення психод1агностик за допомогою комп'ютерних технолог1й актуа-л1зуетъся у контекст7 сучасних вимог, що висувае профестна педагог1чна д1ялътстъ, в1дпов1-дае нагалъним потребам системи тдготовки Шженерно-педагог1чних кадр1в, професшно! осв1ти та е ключовою проблемою психологИ' профеаонал1зму особистост1.
Ключовi слова: профеайне становлення, тженер-педагог, комп'ютерт технологи, д1агности-ка, дистанщйне навчання, програмний продукт.
Вступ
Стрiмкий розвиток комп'ютерних та ш-формацшних технологш спонукае до пошуку нових mдходiв у формувант професшно! культури майбутшх фахiвцiв будь-яко! галу-з^ оскшьки володшня цими технологiями е запорукою подальшо! професюналiзащ! на належному рiвнi. Знання комп'ютерних тех-нологiй та умшня володiти ними на практищ стають професiйними компетенцiями фахiв-щв рiзних спецiальностей, а для майбутшх iнженерiв-педагогiв - складником професшно! культури. Проектування навчання, здшс-нення психодiагностик за допомогою комп'ютерних технологш актуалiзуеться у контекстi сучасних вимог, що висувають професiйна педагогiчна дiяльнiсть та сучаснi соцiально-економiчнi умови, в як потрапля-ють випускники одразу тсля закiнчення ЗВО. Використання комп'ютерних технологш навчання у процес професшного становлення iнженерiв-педагогiв вщповщае нагаль-ним потребам системи тдготовки шженер-но-педагогiчних кадрiв, професшно! освгги та е ключовою проблемою психологи профе-сiоналiзму особистостi.
У Закон Укра!ни «Про вищу освпу» (2014), Нащональнш доктринi розвитку освь ти визначаються вимоги до сучасного фахiв-ця та напрямки реалiзацil фахово! пiдготовки з метою пiдвищення !х конкурентоспромож-ностi на сучасному ринку пращ. Нащональна стратегiя розвитку освгги в Укра!ш на перiод до 2021 року конкретизуе необхщшсть вирь шення проблеми шформацшно-комуш-кацiйних технологш, програмного забезпе-чення навчально-виховного процесу як нага-
льних умов сучасно! фахово! тдготовки. 1нтерес до проблеми професшно! пiдготовки, професiйного становлення шженерно-педа-гогiчних кадрiв у контекстi впровадження сучасних комп'ютерних технологш зумовле-ний потребою у виршенш суперечностей мiж:
- сучасними потребами студентiв ш-женерно-педагогiчних спецiальностей та ре-альним станом шформацшного забезпечення навчального процесу та матерiально-технiчно! бази ЗВО;
- реальним i необхiдним рiвнем готов-ностi викладачiв унiверситетiв використову-вати комп'ютернi технологи у професшнш пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв;
- обсягом професшно значущо! шфор-маци та навчальним часом, вщведеним на ll' засвоення навчальними планами.
Аналiз публжацш
У другiй пол. XX ст. проблема професшного становлення як складника особистюно-го становлення та щентичносп стала об'ектом дослщження психолопв (А. Адлер, М. Кляйн, М. Малер, A.B. Петровський, К. Роджерс, С.Л. Рубшштейн, З. Фрейд, Е. Ершсон та im) [8, 10]. Мехашзми становлення особистостi у процес дiяльностi та спiлкування дослщжували К. Абульханова-Славська, Л. Анциферов, В. Слободчиков [1, 2, 4, 9]. Так, €. Зеер, Н. Матолигша вважа-ють, що професiйне становлення обов'язково передбачае потребу в розвитку i саморозвит-ку, можливють i реальшсть ll задоволення, а також потребу у професшному самозбере-женнi [3]. Дослщження проблем, пов'язаних
iз використанням сучасних iнформацiйних та комп'ютерних технологiй у педагогiчному процесс знайшли свое висвiтлення у працях таких вчених як А. Верлань, Р. Вшьямс, Б. Гершунський, В. Глушков, А. Сршов,
B. Кухаренко, К. Маклiн, Ю. Машбиць,
C. Пейперт, С. Полат, В. Скшнер та ш. [5, 6].
Сучасш дослiдження теоретичних поло-
жень проблем оргашзацп, змiсту та розвитку техшчно! освiти (В. Бондаренко, О. Коваленко, М. Лазарев, Л. Штефан та ш.) вказу-ють на постшну модернiзацiю навчально-виховного процесу у контексп постiйних змiн шформацшного поля, розвитку техноло-гiй та програмного забезпечення.
Мета i постановка завдання
Мета дослщження полягае в теоретичному обгрунтуванш проблеми використання дистанцшного навчання у процесi професш-ного становлення студентiв шженерно-педагопчних спецiальностей, характеристицi основних можливостей використання склад-никiв комп'ютерних технологш у фаховiй пiдготовцi студентiв вказано! спецiальностi.
Реалiзацiя мети вбачаеться шляхом вико-нання наступних завдань:1) встановити взае-мозв'язок професiйного становлення студен-тiв визначених спецiальностей iз процесом використання дистанцшного навчання у фа-ховш пiдготовцi; 2) дослiдити особливосп оргашзацп дистанцiйного навчання та комп'ютерних психодiагностик у процесi вивчення дисциплш психолого-педагопч-ного циклу та визначити !х вплив на профе-сшне становлення.
Використання елементiв дистанцiйного навчання у процеС професiйного становлення iнженерiв-педагогiв
Формування особистостi людини тривае все життя, втiм перiод навчання у вищш школi вiдiграе особливу роль у цьому процесс Саме в цей час у студента тривае процес професшно! щентифшацп, стан яко! буде впливати на адаптащю у професiйнiй дiяль-ностi, сшввщнесення себе iз професiйною спiльнотою [11]. Студентський вш е перю-дом формування стшких рис характеру, тому слщ придiляти увагу розвитку тих якостей особистосп, що позитивно впливатимуть на професiоналiзацiю та особистiсний розвиток [7]. Для цього система навчально-виховного процесу повинна грунтуватися на гармошза-ци особистiсного розвитку студента та май-бутнього квалiфiкованого фахiвця, професю-нала, що постiйно буде розвиватися у профе-сiйнiй дiяльностi.
У контексп психологи ця проблема знай-шла вiдображення у працях Е. Ершсона, де процес становлення особистосп пов'язаний iз самовизначенням (iдентифiкацiею) людини в сощум^ в якому вщбуваеться И розвиток, у дiяльностi та спшкуванш з iншими людьми [10]. Е. Зеер тлумачить становлення як непе-рервний процес цшеспрямовано! прогресив-но! змiни особистостi пiд впливом сощаль-них дiй i власно! активностi особистостi [3]. С. Рубшштейн розглядав процес становлення людсько! свщомосп i всiх специфiчних особ-ливостей людсько! психши як становлення людини в цшому, вважаючи, що становлення особистосп е тривалим процесом, оргашчно пов'язаним з розвитком трудово! дiяльностi [8].
Професiя iнженера-педагога е шновацш-ною професiею та вiдноситься до складно! групи видiв професiйно! трудово! дiяльностi. Перед людиною цього фаху постае складне завдання - функцюнування одночасно у двох рiзнорiдних системах: «людина-людина», «людина-техшка» та !х модифшащях [4]. Професiя iнженера-педагога передбачае подготовку як до здiйснення педагопчно! дiяль-ностi, так i сформованють компетентностi у тiй галузi, для яко! готуе кадри професшне училище. Таким чином, можна говорити про штегративну дiяльнiсть iнженера-педагога. Здiйснення професшно! трудово! дiяльностi буде вiдбуватися за двома напрямами: про-фесiйно-галузево! та професшно-педагопчно! дiяльностi. Зважаючи на полiфункцiональ-нiсть професi! iнженера-педагога, слiд виок-ремити ключовi вимоги до майбутнього фа-хiвця: по-перше, вiн зобов'язаний володгги теорiею й мати початковий досвщ органiзацi! професiйно-продуктивно! працi учшв, студе-нтiв, знати пов'язанi з цим проблеми; подруге, продуктивна праця та умшня !! оргаш-зовувати потребують певного теоретичного та методичного забезпечення пiд час вивчення бшьш широкого спектру дисциплш i видiв дiяльностi порiвняно iз традицiйно сформо-ваними; по-трете, шженер-педагог може одночасно виконувати теоретичну i практичну дiяльнiсть; по-четверте, вш може й повинен готуватись до викладання ряду додаткових дисциплш, як включають не тiльки сумiжнi загальноосвiтнi дисциплiни, але й гумаштарш; по-п'яте, iнженеру-педагогу доводиться виконувати найрiзноманiтнiшi ор-ганiзаторськi функцi!, яю вiдповiдають виро-бничим вiдносинам нового типу, а також виконувати виховш функцп [2, 4].
Професшне становлення майбутнього ш-женера-педагога передбачае його розвиток як у професшнш сфер^ так i в педагопчнш.
Професiйне становлення особистостi майбутнього шженера-педагога - це результат складно! взаемоди трьох компонентiв його розвитку:
1) шдивщуального становлення особис-тостi, його психiчного розвитку й саморозви-тку через самопiзнання;
2) самовизначення та подальшого вдос-коналення й самовдосконалення особистосп у професшнш дiяльностi;
3) досвiду суспiльно! дiяльностi, соща-льних, культурно-iсторичних особливостей часу й умов, за яких здшснюеться професш-на дiяльнiсть особистостi [1, 2].
Спираючись на аналiз теоретичних поло-жень iнженерно! психологi!, психологи пра-цi, психологi! педагогiчно! дiяльностi та ви-мог до сучасного фахiвця шженерно-педагогiчно! спецiальностi, тд професШним становленням розумiеться розвиток мора-льно-вольових якостей особистостi шженера-педагога у процес фахово! пiдготовки, акти-вiзацiя продуктивного виконання дiяльностi та творчосп у процесi навчання, «проекту-вання» особистостi iнженера-педагога пiд час набуття ним знань, умiнь та навичок для формування вщповщних компетенцш як у технiчнiй, так i в педагогiчнiй сферах дiяль-носп. Аналiзуючи поняття «професiйне становлення», ми можемо виокремити наступш компоненти: мотивацшний, когнiтивний, гностичний, морально-вольовий, оргашза-цiйний, здатнiсть до самоврядування та ко-мунiкативний. Гармонiйний розвиток цих компонента е запорукою ефективного про-фесшного становлення особистостi майбутнього фахiвця iнженерно-педагогiчно! спещ-альностi.
Проективна дiяльнiсть як запорука профе-сшного становлення iнженерiв-педагогiв розвиваеться у процес використання ними сучасних елементiв технологш, у тому числi й комп'ютерних. Використання одного зi складникiв комп'ютерних технологш вбача-еться у процес дистанцiйного навчання, що передбачае створення дистанцшних курсiв з подальшим розмщенням на освiтньому пор-талi ушверситету; створення тестових за-вдань (щагностичних методик) та контроль за !х виконанням шляхом розробки вiдповiд-ного програмного продукту.
Технолопя дистанцiйного навчання сьо-годнi у навчальному процес е невiд'емним
його складником. Ця технологiя передбачае поеднання методiв, форм i засобiв взаемоди з людиною у процес самостшного, проте кон-трольованого засвоення певно! кiлькостi на-вчального матерiалу iз подальшим форму-ванням знань та умшь, роботу з iнформацiею i застосування !! в особистiй дiяльностi [5, 6].
На прикладi навчально! дисциплiни «Пе-дагогiка дистанцiйного навчання» проаналь зуемо процес навчання, який починаеться iз самотестування (використовуеться доступна через 1нтернет комп'ютерна програма), що показуе наявний рiвень попередньо! пiдгото-вки студента до вивчення дано! дисциплши. Одним iз основних принципiв дистанцiйного навчання е вшьне планування часу студента, який може обирати сеанси роботи у зручний для нього час, працювати вщповщно до вла-сних потреб i самопочуття. Тому на початку навчання студент i тьютор встановлюють параметри часово! взаемодi!, домовляються про умови роботи над навчальним курсом.
У дистанцiйному навчанш зберiгаються етичнi, психолого-педагогiчнi аспекти спш-кування студентiв i тьютора, тому важливим моментом е знайомство зi студентами вiрту-ального класу, що розглядаються як партне-ри i помiчники. Як правило, органiзацiя осо-бистюно! комунiкацi! починаеться шляхом списку розсилки (листа, вщправленого одним з учасниюв списку вiртуального класу, отримують уш студенти), куди кожен зi сту-дентiв надсилае електронною поштою iнфо-рмацiю про себе. 1нформацшний лист студента може мютити як звичайнi анкетнi данi, так i iнформацiю про хобi, вподобання студента, сподiвання вiд курсу тощо. Залежно вiд стану розробленосп навчального дистан-цiйного курсу ця шформащя разом iз фотог-рафiями студентiв може бути розмiщена просто у курш, що розташований на сайтi унi-верситету. Щцготовчий етап до роботи над навчальним курсом у вiртуальному спiлку-ванш (дистанцiйному навчаннi) вбачаеться необхiдним i значущим для подальшого навчання. Оргашзащя спiвпрацi студентiв i тьютора мае спиратися на принципи педаго-пки спiвробiтництва, партнерсько! взаемодi!. Тьютор у процеш спiлкування зi студентами на тдготовчому етапi встановлюе !х мотива-цiю у навчаннi, ступiнь тдготовки до вивчення нового матерiалу, рiвень органiзова-ностi та дисциплши тощо.
На сайп курсу надаеться теоретична ш-формацiя (iнодi в декшькох альтернативних варiантах викладення) iз рекомендацiями, як
можна ознайомитися з окремими роздшами за тдручниками, посiбниками, науковими статтями, аудiо- та вiдеокасетами або компакт-дисками.
В. Кухаренко вказуе на значущють альте-рнативностi подано! iнформацi!, яка потрiбна для того, щоб процес навчання i дiяльнiсть студента у ньому були творчими, щоб вш мав можливють не тiльки ознайомлення, але й вибору потрiбно! шформацп для форму-вання знань, необхщних для здiйснення за-плановано! дiяльностi [5, 6]. Таким чином, можна говорити про поеднання трьох аспекта дистанцшного навчання: до вже вщомих свобод щодо вибору мюця й часу навчання додаеться свобода вибору шформацп [5].
У процес вивчення курсу студент може вести навчальний дiалог iз тьютором та студентами, поставити питання вшм учасникам курсу. Засвоення теоретичного матерiалу за-кiнчуеться самотестуванням. Самотестуван-ня дозволяе перевiрити: наскiльки зрозумь лим був навчальний матерiал; чи можна отримаш знання застосувати у практичнш дiяльностi, при розв'язаннi завдань; чи не потрiбно поширити знання з якихось шших джерел. Завдяки самотестуванню вщбуваеть-ся процес керування студентом власним про-цесом навчання й формуеться здатнють до самостiйно! дiяльностi. Ця здатнiсть перевь ряеться пiд час виконання обов'язкових практичних завдань. Рекомендацп на рiвнi зразка виконання, як правило, надаш у курсi
[5, 6].
У процес вивчення курсу студенти мають можливють виконувати завдання у малих групах (2-3 особи). Робота при цьому може оргашзовуватися у рiзний споаб. Наприклад, виконане завдання надсилаеться на перевiрку iншому членовi групи. Тьютор курсу контро-люе як саме виконання завдання, так i умшня оцiнити роботу iншого студента, оскшьки умiння критично оцiнити шшу роботу харак-теризуе якiсть розумшня навчального мате-рiалу.
Основною метою дистанцшного навчання е формування креативно!, самостшно мисля-чо! особистостi, а основним дидактичним методом е проблемне навчання, що поклика-не стимулювати мотиващю студенев на по-шук оригшального, нестандартного способу вирiшення поставлених навчальних завдань. Матерiал подаеться у виглядi навчальних проблем, теоретичних або практичних, розв'язання яких за допомогою гшотез i вибору можливих варiантiв дi! надае процесу
навчання творчого характеру, веде до активного перегляду матерiалу i його обговорення [5, 6]. Проблемш питання роздшу виносяться на обговорення в дискусшний форум.
Дискусiя, як правило, починаеться iз постановки проблеми тьютором, а по^м у роботу включаються студенти, висловлюють вла-сш бачення щодо !! розв'язання. Заключна частина дискуси передбачае резюме вислов-лених студентами думок та тдбивання тд-сумкiв тьютором. Тривалiсть тако! дискусi! -не бiльше тижня. Ус студенти працюють в асинхронному режимi (у рiзний час). Деяю питання виносяться на обговорення до чату (синхронний режим спiлкування - ус учас-ники пiдключаються до курсу у визначений час). Чат iмiтуе режим бесщи з метою спшь-ного обговорення певних питань або проблем. Попередньо тьютор сповiщае про час проведення чату й тему обговорення, встано-влюе тривалють чату, що не перевищуе однi-е! години.
У процеш вивчення дистанцiйного курсу «Педагопка дистанцiйного навчання» для студенев iнженерно-педагогiчних спецiаль-ностей передбачено виконання практичних завдань. Робота над практичним завдання у дистанцшному курш органiзовуеться так, щоб студенти мали можливють ознайомитися з альтернативними варiантами виршення можливих ситуацiй, проаналiзувати рiзнi пi-дходи до здшснення дiяльностi. Таким чином студенти навчаються моделювати, прогнозу-вати наслщки майбутньо! професiйно! трудо-во! дiяльностi, а також вiдбуваеться формування професшно важливих якостей iнжене-ра-педагога: умшня аналiзувати та синтезу-вати шформащю, вiдповiдальнiсть за !! результата, самостшнють.
Передбаченi навчальним курсом лабора-торнi роботи теж мають певш особливостi щодо !х оргашзацп. 1х виконання може здiй-снюватися за допомогою використання комп'ютерно! моделi, що зберiгаеться на сайп унiверситетського порталу чи компакт-диску. Крiм того, невеликi лабораторнi роботи можуть проводитися студентом самостшно з використанням через 1нтернет дистанцшного управлшня приладами, розташова-ними в ушверсшеп [5, 6].
Одшею з переваг дистанцiйного навчального курсу е те, що студент самостшно у будь-який момент може визначити, яких ус-пiхiв вш досяг, i порiвняти сво! досягнення iз досягненнями iнших студентiв. Для студен-тiв iнженерно-педагогiчних спецiальностей
це е важливим моментом, оскшьки сприяе формуванню самоконтролю й оргашзованос-т навчально!, а у подальшому професшно! трудово! дiяльностi. Студент самостшно мо-же здiйснити аналiз власних досягнень, уст-хiв чи невдач, встановити сильнi та слабкi сторони у процес вивчення тих чи шших дисциплiн. У процесi вивчення дисциплши «Педагопка дистанцiйного навчання» студе-нти аналiзують сво! здiбностi щодо оргашза-цп та активiзацi! навчально-тзнавально! дiя-льностi iнших, що у подальшому розвивае рефлексда у професшнш дiяльностi.
Алгоритм оргашзацп дистанцiйного курсу передбачае його розподш за тижнями. Перед першим тижнем презентуються елементи, що вiдносяться до всього курсу. Кожен тиждень мае навчальнi елементи для обов'язкового опрацювання. 1х можна роздшити на двi гру-пи: ресурси та елементи курсу [5, 6].
Частково навчальш матерiали для скоро-чення обсягу шформацп подано у виглядi заархiвованих файлiв. У цьому випадку браузер пропонуе користувачу на вибiр: вщкрити одразу файл чи зберегти його на диску. Файл не рекомендуеться вщкривати, натомють по-трiбно обрати опщю збереження його на диску.
У подальшому робота з файлом вщбува-еться звичайними засобами Windows: якщо файл заархiвований, пiсля збереження його необхщно розархiвувати. Для цього слщ ско-ристатися Провiдником Windows та знайти збережений файл на диску, натиснути на ньому правою клавшею мишi й обрати «Ви-тягти» у поточну папку.
У текстових файлах подано теоретичний матерiал, приклади виконання завдань, конт-рольш роботи (завдання) i вказiвки з !х вико-нання.
Оргашзащя навчального курсу в дистан-цiйному навчаннi мае обов'язковий елемент, що пов'язаний iз поточним та тдсумковим контролем успiшностi засвоення знань - тести. Тест може мати обмеження за часом про-ходження (у хвилинах). У процес прохо-дження тестового контролю студент мае мо-жливють слщкувати за часом, що выводиться для проходження того чи шшого тесту (ця шформащя висвiтлюеться студентовi у вщ-повiдному форматi).
Важливим складником дистанцшного курсу е форум, що розглядаеться як мюце, де в асинхронному режимi (у рiзний час) вщбу-ваються обговорення навчального матерiалу, розмiщуються питання студентiв та виклада-
ча. Форум мае знайомий для студента формат спшкування (прикладом як у сощальних мережах), може мютити вкладенi файли. Пiдписавшись на форум, студент-учасник буде отримувати копи вшх нових повщом-лень на свш e-mail.
Обмiн iнформацiею та станом справ у ви-вченш навчального матерiалу також вщбува-еться у чат^ що дозволяе студентам спшку-ватися у реальному часг Вiдповiдно всi уча-сники обговорення можуть одночасно брати участь у ньому.
За допомогою блоку керування можна одержати доступ до зведено! вiдомостi уст-шносп. Пiсля натискання на «Оцшки» студент мае можливють ознайомитися iз набра-ними балами та продивитися максимально можливi бали кожного завдання. Окремi оцiнки (за тест, урок) виставляються системою автоматично на пiдставi порiвняння вщ-повiдей iз правильними. Окремi оцiнки (за завдання, форум) виставляються викладачем тсля перевiрки особисто.
Перевагою тако! системи оргашзацп навчання е те, що студенти можуть постшно спшкуватися один iз одним та викладачем через форум, чат i прост месенджери. Особ-ливiстю навчання у вiртуальному класi е те, що студенти й тьютор роздшеш у просторi та часi, але пов'язаш iнформацiею i спiльними дiями. У процес вивчення навчально! дисциплши дистанцiйно студент працюе iз рiзно-манiтними навчальними матерiалами (книги, аудю-, вiдеокасети та компакт-диски з ш-формацiею, анiмацiею та гiпертекстом на сайт курсу).
Метою спiлкування, хоча й вiртуального, у дистанцiйному навчанш е формування в iнженерiв-педагогiв шновацшного мислення, знань щодо використання сучасних шформа-цiйно-комунiкацiйних, що у професшному становленнi буде сприяти розвитку сшвробь тництва та партнерсько! взаемодi!, обмшу досвiдом, думками, перетворення знань у дiяльнiсть, взаемного керування i самокеру-вання процесом навчання.
Дистанцiйне навчання та його елементи у процес фахово! пiдготовки iнженерiв-педагогiв активно впроваджуються виклада-чами ХНАДУ. Впровадження навчально! дисциплши «Педагопка дистанцшного навчання» сприяе формуванню сучасних поглядiв на оргашзащю навчально-виховного проце-су, пiдвищуе технологiчну культуру шжене-ра-педагога, а також сприяе професшному становленню. Проективна дiяльнiсть, здат-
нють прогнозувати педагогiчну дiяльнiсть, професшна iдентифiкацiя та становлення ре-алiзовуються у процесi створення студентами власних дистанцшних курсiв у подальшш психолого-педагогiчнiй пiдготовцi («Профе-сiйна педагопка», «Технiчнi засоби навчан-ня», «Риторика», «Методика професшно! освiти», «Технологi! навчання у вищш шко-лi» тощо).
Наступним елементом комп'ютерних тех-нологш е комп'ютерна дiагностика. У психо-лого-педагогiчнiй пiдготовцi iнженерiв-педагогiв ми розглядаемо !! як дiагностику професшного становлення за допомогою комп'ютерних програм, яю студенти навча-ються самостшно розробляти та використо-вувати у навчанш та вихованнi (програмнi продукти впроваджують у дистанцiйнi курси).
Для здшснення якiсно! пiдготовки майбу-тшх iнженерiв-педагогiв до професiйно! дiя-льносп у системi професiйно-технiчно! освь ти необхщна об'ективна iнформацiя про рь вень пiдготовки студентiв та готовнють до професiйного становлення. Педагогiчна дiаг-ностика як система методiв i засобiв вивчен-ня професiйного педагопчного рiвня дозво-ляе визначити сильш сторони майбутнього iнженера-педагога, спланувати шляхи та конкретш способи !х закршлення та розвитку в iндивiдуальному стилi педагогiчно! дiяль-ностi [9]. За допомогою дiагностики можна вносити конкретшсть у дiяльнiсть кожного майбутнього шженера-педагога, нацiлювати його на вирiшення практичних завдань, удосконалювати професшну компетентнiсть [2, 9].
Процедура дiагностування полягае в тому, щоб виявити змши ознак об'екпв, якi вивча-ються, i причини, що викликають цi змши, проаналiзувати спостережуванi явища, вста-новити закономiрнi зв'язки, розкрити !х прояви в конкретних умовах педагопчно! дiяль-ностi [7, 9].
Науково-методична обгрунтовашсть дiаг-ностичних процедур i методик вивчення професiйного становлення шженера-педагога покликана забезпечувати оперативнють i ди-намiзм управлiння системою !х професшно! тдготовки, своечасне виявлення можливих деформацш та !х корегування у процес осо-бистiсно-професiйного саморозвитку.
Дiагностика професшного становлення шженера-педагога передбачае дослщження рiвня !х готовностi до професiйно! дiяльностi за наступними компонентами: гностичним, мотивацiйно-цiннiсним, морально-вольовим,
когнiтивним, комунiкативним, оргашзацшно-дiяльнiсним компонентом та компонентом «здатнють до самоврядування».
Однiею з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодш перед педагопчною наукою взагалi та перед педагогiкою вищо! шко-ли зокрема, е не виршеш до кiнця завдання створення та впровадження у навчальних закладах таких технологш навчання та методик дiагностики, прогнозування й експертизи якосп пiдготовки майбутнiх фахiвцiв. Створення теспв, контрольних та модульних завдань, що перевiряють рiвень засвоення знань навчально! програми, не виршуе про-блеми дiагностики процесу професшного становлення особистосп. Розробка програми, шформацшно-розрахунково! системи «Про-фесiйне становлення» - це спроба дiагносту-вати професшне становлення, саморозвиток студентiв iнженерно-педагогiчних спещаль-ностей, встановити потенцiйну готовнiсть майбутнього фахiвця до професiйно! дiяль-носп. Крiм того, програмний продукт дозволить на рiзних етапах тдготовки фахiвцiв iнженерно-педагогiчних спецiальностей здiй-снювати управлшня якiстю пiдготовки сту-денпв.
Спираючись на особливостi професiйного становлення особистосп та особливостi iн-женерно-педагопчно! дiяльностi, доцiльно використовувати тест «Професшне становлення» для дiагностики студенев iнженерно-педагогiчних спецiальностей.
Висновки
Професiйне становлення е тривалим жит-тевим процесом, одним iз аспектiв загально-го розвитку особистосп, де важливого зна-чення набувае розумшня особистiстю само! себе як професшно тдготовленого фахiвця. Цей процес складаеться з формування адекватно! картини професiйного свiту, уявлення про самого себе та сшввщношення цих двох образiв. Пiд професшним становленням iн-женера-педагога розумiемо розвиток мора-льно-вольових якостей особистостi шженера-педагога у процес фахово! тдготовки, акти-вiзацiю продуктивного виконання дiяльностi та творчостi у процесi навчання, «проекту-вання» особистостi iнженера-педагога тд час набуття ним знань, умшь та навичок для формування вщповщних компетенцiй як в технiчнiй, так i в педагогiчнiй сферах дiяль-ностi. Аналiз поняття професiйного становлення дозволяе виокремити таю компоненти: мотивацшний, когштивний, гностичний, мо-
рально-вольовий, оргашзацшний, здатнiсть до самоврядування та комушкативний. Через розвиток цих компонента вбачаеться ефек-тивне професшне становлення особистостi майбутнього фахiвця шженерно-педагопчно! спецiальностi.
У процесi професiйного становлення ш-женера-педагога використання комп'ютер-них технологш у процесi навчання вбачаеть-ся за допомогою розробки та впровадження дистанцшного навчання: створення студентами дистанцшних курсiв з подальшим роз-мiщенням на освiтньому порталi ушверсите-ту; створення тестових завдань та контроль за !х виконанням та розробка програм iз пси-ходiагностики студента у рамках розробки дистанцшних проекта. У процес вивчення дисциплши «Педагопка дистанцiйного навчання» створено тестовi завдання ^агнос-тичнi методики), здшснено контроль за !х виконанням за допомогою розробки вщповь дного програмного продукту.
Установлений дiагностичний шструмен-тарш для дослiдження процесу професiйного становлення студента шженерно-педаго-гiчних спецiальностей вщповщае професш-ним вимогам до особистосн майбутнього фахiвця та базуеться на тесн «Саморозви-ток». Дана психодiагностична методика ко-ректно вiдображае основш аспекти профе-сiйного становлення педагога через таю компонента: мотивацшний, когштивний, мора-льно-вольовий, гностичний, оргашзацшний, комушкативний та здатнють до самоврядування. За допомогою тесту «Професшне становлення» як такого, що перевiряе рiвень готовностi до професшного саморозвитку, здiйснено дiагностування професiйного становлення студента шженерно-педагопчних спецiальностей.
Практичне значення розроблено! програ-ми полягае в тому, що !! використання в на-вчально-виховному процес дозволяе вирь шити проблему пiдготовки майбутнiх шже-нерiв-педагогiв на рiзних етапах навчання, управлшня якiстю пiдготовки майбутнiх фа-хiвцiв, професiйним вiдбором кадрiв, адекватною самооцшкою студентами сво!х профе-сшно важливих якостей та для подальшого !х розвитку. Впровадження елементiв дистан-цiйного навчання позитивно впливае на про-цес професiйного становлення iнженерiв-педагогiв, на що вказуе активiзацiя навчаль-но-пiзнавально! дiяльностi студентiв у про-цесi виконання вiдповiдних практичних завдань.
Лггература
1. Березина Т.С. Становление профессиональной идентичности педагога / Т.С. Березина // Педагогическое образование и наука. - 2008. - №7. - С. 24-27.
2. Долинська Л.В. Особливосн професшного самовизначення студента педвузу подвшних спещальностей / Л.В. Долинська // Психолопя: зб. наук. пр. - 2000. -Вип. 2(9). - Ч. II. - С. 148-154.
3. Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования: учебник для студ. учреждений высш. проф. образования / Э.Ф. Зеер. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Академия, 2013. - 416 с.
4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.А. Климов. - 4-е изд., стер. - М.: Академия, 2010. - 304 с.
5. Кухаренко В.М. Теори навчання на су-часному еташ розвитку дистанцшного навчання / В.М. Кухаренко // Теорiя та методика електронного навчання: зб. наук. пр. - 2012. -Вип. 3. - С. 153-161.
6. Кухаренко В.М. Про систему дистанцшного навчання у вщкритому дистанцш-ному курс навчання / В.М. Кухаренко // 1нформацшш технологи в освт. - 2012. - Вип. 11. - С. 32-42.
7. Яворовська Л.М. Психолопчш особливосп студентського вшу. На допомогу кураторам / Л.М. Яворовська, Р.Ф. Ка-мишшкова, О.С. Полiванова та ш. - Х.: ХНУ iменi В.Н. Каразша. - 2013. -Вип. 3. - 88 с.
8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - С.Пб.: Питер, 2002. - 720 с.
9. Сластенин В.А. Диагностика профессиональной пригодности молодежи к педагогической деятельности / В.А. Слас-тенин, Н.В. Махар. - М., 1991. - 86 с.
10. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Эрик Эриксон; общ. ред. и пре-дисл. А.В. Толстых. - М.: Прогресс, б.г., 1996. - 285 с.
11. Marcia J. E. Development and validation of ego-identity status / J.E. Marcia // Journal of Personality and Social Psychology. -1975. - Vol. 3. - P. 551-558.
References
1. Berezina, T.S. (2008) Stanovleniye profes-sional'noy identichnosti pedagoga [Becoming a professional teacher's identity]. Peda-
gogicheskoye obrazovaniye i nauka - Pedagogical Education and Science, 7, 24-27 [in Russian].
2. Dolynska, L.V. (2000) Osoblyvosti profe-siinoho samovyznachennia studentiv pedvuzu podviinykh spetsialnostei [Specialized in the professional self-study of pedagogical pedagogues of special subjects]. Psykholohiia - Psychology, 9, 148154 [in Ukrainian].
3. Zeyer, E.F. (2013) Psikhologiya profes-sional'nogo obrazovaniya [Psychology of professional education]. Moscow: Aka-demiya [in Russian].
4. Klimov, E.A. (2010) Psikhologiya profes-sional'nogo samoopredeleniya [Psychology of professional self-determination] Moscow: Akademiya [in Russian].
5. Kukharenko, V.M. (2012) Teorii navchan-nia na suchasnomu etapi rozvytku dys-tantsiinoho navchannia [Theory of teaching at the present stage of development of distance learning]. Teoriia ta metodyka elektronnoho navchannia - Theory and method of elearning, 3, 153-161 [in Ukrainian].
6. Kukharenko, V. M. (2012) Pro systemu dystantsiinoho navchannia u vidkrytomu dystantsiinomu kursi navchannia [About the system of distance learning in an open distance learning course]. Informatsiini tekhnolohii v osviti - Information technology in education, 11, 32-42 [in Ukrainian].
7. Yavorovska, L.M., Kamyshnikova, R.F., Polivanova, O.Ye., Yanovska, S.H., Kudelko, S.M. (2013) Psykholohichni osoblyvosti studentskoho viku. Na do-pomohu kuratoram [Psychological peculiarities of student ages. To help the curators]. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina [in Ukrainian].
8. Rubinshteyn, S.L. (2002) Osnovy obshchey psikhologii [Basic psychology]. SPb.: Piter [in Russian].
9. Slastenin, V.A., Makhar, N.V. (1991) Di-agnostika professional 'noy prigodnosti molodezhi k pedagogicheskoy [Diagnostics of professional availability of youth for pedagogical activity]. Moscow [in Russian].
10. Erikson, E. (1996) Identichnost': yunost' i krizis [Identity: youth and crisis]. Moscow: Progress [in Russian].
11. Marcia, J. E. (1975) Development and validation of ego-identity status. Journal of Personality and Social Psychology, 3, 551558 [in English].
Чепурна В.О., канд. пед. наук, доцент, кафедра фшософн та педагогжи професш-ноТ пщготовки,
Хар^вський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет, вул. Ярослава Мудрого, буд. 25, 0999161792, [email protected]
ORGANIZATION OF DISTANCE LEARNING IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF FUTURE ENGINEERS-TEACHERS
Chepurna V., KhNAHU
Abstract. The problem of professional formation of a highly skilled engineer-teacher in the context of the use of modern computer training technologies is researched in this paper. Planning of teaching, the implementation of psychodiagnostics with the help of computer technologies is actualized in the context of modern requirements, which promotes professional pedagogical activity, corresponds to the urgent needs of the system of training of engineering and pedagogical personnel, vocational education and is a key problem of the psychology of professionalism of the individual. The goal of the research is to substantiate the theoretical basis of the problem of using distance learning in the process of professional formation of students of engineering and pedagogical specialties, description of the main possibilities of using computer technology components in the professional training of students of the given specialty. The methodology is based on the analysis of the concept ofprofes-sional formation related to formation of the following components: motivational, cognitive, gnostic, moral-volitional, organizational, ability to self-management and communicative. Due to the development of these components, an effective professional formation of the personality of a future specialist in engineering and pedagogical specialization is seen. Under the professional development of a teacher-engineer, we understand the development of the moral-volitional qualities of the personality of the engineer-teacher in the process of professional training, activating the productive performance of activity and creativity in the learning process. The results are in the process of professional development of a teacher-engineer, the use of computer technology in the learning process is seen through the development and implementation of distance learning: the creation of distance learning courses by students, followed by placement on the University's educational portal; creation of test tasks and control over their implementation and development of programs for psychodiagnostics of students. Originality deals with diagnostic tools for studying the process of professional formation of students of engineering and pedagogical specialties, are in line with the professional requirements for the personality of the future specialist and is based on
the «Self-development» test. With the help of the «Professional formation» test as the one that verifies the level of readiness for professional self-development, the diagnosis of the professional formation of students of engineering and pedagogical specialties were carried out. The practical value of the developed program is in the fact that its use in the educational process allows to solve the problem of training future engineers-teachers at different stages of training, quality management of training future specialists. Implementation of the elements of distance learning positively affects the process of professional formation of engineers-teachers, as indicated by the activation of educational and cognitive activity of students in the process of performing the relevant practical tasks.
Key words: professional formation, engineer-teacher, computer technologies, diagnostics, distance learning, software product.
ОРГАНИЗАЦИЯ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СТАНОВЛЕНИЯ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ
Чепурная В.О., ХНАДУ
Аннотация. Исследуется проблема профессионального становления высококвалифицированного инженера-педагога в контексте использования современных компьютерных технологий обучения. Проектирование обучения, осуществления психодиагностики с помощью компьютерных технологий актуализируется в контексте современных требований, которые выдвигает профессиональная педагогическая деятельность, соответствует насущным потребностям системы подготовки инженерно-педагогических кадров, профессионального образования и является ключевой проблемой психологии профессионализма личности.
Ключевые слова: профессиональное становление, инженер-педагог, компьютерные технологии, диагностика, дистанционное обучение, программный продукт.
