CC BY
22
УДК 342.92
Р. Л. Сопшьник
НДЕКЦ при ГУМВС Укра!ни у Львiвськiй обласп, старший експерт, KaniTaH мшци, канд. юрид. наук, доцент
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛ1ННЯ У СУД1 В УМОВАХ СВРОПЕЙСЬКО1 1НТЕГРАЦП
© Сотльник Р. Л., 2015
Розглянуто проблематику реформування управлшня у судi в умовах европейськоТ штеграцн. Наведено iсторико-правовi витоки засад вирiшення проблеми доступности правосуддя у зв'язку з налагодженням ефективноТ системи управлiння в судь Дослiджено питання управлiння персоналом та правовий статус пращвнитв апарату суду, окреслено евроштеграцшний вектор удосконалення управлiння в судi.
Ключовi слова: управлшня у судц евроiнтеграцiя, доступшсть правосуддя.
Р. Л. Сопильнык
ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ УПРАВЛЕНИЯ В СУДЕ В УСЛОВИЯХ ЕВРОПЕЙСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ
Рассмотрена проблематика реформирования управления в суде в условиях европейской интеграции. Приведены историко-правовые истоки основ решения проблемы доступности правосудия в связи с налаживанием эффективной системы управления в суде. Исследованы вопросы управления персоналом и правовой статус работников аппарата суда, обозначены евроинтеграционный вектор совершенствования управления в суде.
Ключевые слова: управление в суде, евроинтеграция, доступность правосудия.
R. L. Sopilnuk
THE ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF GOVERNANCE REFORMS IN THE COURT IN TERMS OF EUROPEAN INTEGRATION
The article deals with problems of governance reforms in the court in terms of European integration. An historical origins and legal foundations to solve the problem of access to justice in connection with the establishment of effective management in court. The issue of personnel management and legal status of court staff, outlined the European integration vector of improving the management of the court.
Key words: management in court, European integration, access to justice.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ТТ зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. Ефективна оргашзащя роботи суду е запорукою додержання прав людини у судовому процесс зокрема доступносп правосуддя, на чому особливо наголошуеться у европейських нормативних актах з приводу реформування судово! системи. Вщтак важливою проблемою сучасносп е визначення оргашзацшно-правових засад реформування управлшня у судi в умовах европейсько! штеграцп.
Анашз останшх дослщжень i публiкацiй, в яких започатковано виршення щеТ проблеми i на якi спираеться автор, видшення не вирiшених ран1ше частин загальноТ проблеми, котрим присвячено статтю. Проблеми управлшня в судi у контексп европейсько! штеграцп та судово! реформи е певною мiрою дослщженими вiтчизняними i заруб1жними вченими, зокрема А. Терновенко, С. Обрусною, I. П. Голостченко, П. Г. Соломоном, О. О. Аюмовим, Н. I. Лущак. Проте обгрунтування органiзацiйно-правових засад реформування управлiння у судi в умовах европейсько! штеграцп потребуе подальших дослiджень у цьому напрямi.
Формулювання щлей статтi (постановка завдання). Метою дослщження е обгрунтування органiзацiйно-правових засад реформування управлшня у сущ в умовах европейсько! штеграцп.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатiв. Питання доступу до правосуддя е важливою науковою та практичною проблемою сучасностi. У цьому контексп набувають актуальностi питання подолання перешкод у доступ до правосуддя, обслуговування ктенпв та надання послуг, використання стандарта ефективносп роботи сущв тощо. Загалом цi питання мютяться у полiнауковому просторi, що формуеться з положень юридично! науки у частит обгрунтування органiзацiйно-правових засад удосконалення управлшня в сущ, так i управлiнсько-адмiнiстративних засад. Перемiщення вказано! проблеми у полiнаукових простiр зумовлюе складнiсть !! вирiшення.
Наприкiнцi XIX - на початку ХХ ст. розпочався рух "Доступ до правосуддя". Перш за все "доступ до правосуддя" розглядався у суто економiчному сенс та зводився до визнання "права бщносп", яке звшьняло вщ несення судових витрат. Разом з тим зазначена проблема пов'язувалася з правовими умовами, що забезпечують безсторонне, "правильне" та рiвне для вшх судочинство, швидкий розгляд справ, спрощення й ушфшащю судово! системи, введення единого суду, який юнуватиме замють рiзноманiтних типiв судiв з рiзною компетенцiею i до якого зможе звернутися будь-яка особа незалежно вщ свого сощального становища чи територiального наближення суду до населення. У межах всесвггнього руху "Доступ до правосуддя" розпочалося активне вивчення проблеми доступу до правосуддя. Ц скерування мали на мет зробити судовий захист прав ошб ефективнiшим. Як зазначав один з учасниюв руху, I. Джекоб, потреба у достут до правосуддя е подвшною. Вона полягае у гарантувант того, що права громадян визнаються та ефективно реалiзовуються (шакше вони не будуть реальними, а лише шюзорними), а також у здатносп вирiшувати правовi суперечки за допомогою правосуддя [1].
Проблема доступу до правосуддя дослщжувалась у трьох напрямах, як отримали назву хвиль (див. рисунок). "Перша хвиля" скерована головним чином на полегшення доступу до правових шститупв представниюв соцiально не захищених, бщних верств населення. У межах ще! "хвилi" також дослiджувалися питання судових витрат та механiзмiв, за допомогою яких можна зменшити вартiсть судового розгляду в офщшних державних судах.
"Друга хвиля" пов'язувалася з виршенням проблем представництва групових та колективних штерешв у справах споживачiв та у справах, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища. "Третя хвиля" наукових дослщжень була продовженням перших двох i стала реакцiею на певне розчарування, викликане повшьним виршенням проблеми розширення можливостей доступу до права. У цих працях вади та недоступнють правосуддя пов'язувались, по-перше, з перешкодами матерiального характеру, яю не давали можливостi бiдним верствам населення звернутися за захистом сво!х прав до суду; по-друге, з вщсутнютю спещальних процедур, якi б давали можливють ефективно захищати права й штереси не окремо! особи, а певно! групи, колективу, яких неможливо персошфшувати на момент порушення справи в сущ; по-трете, зi складнiстю, дорожнечею судочинства та дуже повшьним розглядом справ у судах, необхщнютю спрощення судочинства, введення спещальних альтернативних процедур для виршення певних категорш справ [1]. У^м малодослщженим залишався такий аспект забезпечення доступносп правосуддя, як органiзацiя управлiння в сущ.
Напрями до^дження проблеми доступу до правосуддя наприюнц Х1Х - на початку ХХ ст.
Примтка. Сформовано автором на 0CH0Bi □ 1 □
У встут до фундаментального пошбника з сучасного управлшня в сущ зазначено, що вироки та ршення, як виносять судщ, з бшьшою м1рою ймов1рност1 будуть справедливими, оперативними, належно обгрунтованими i добре сприйматимуться суспшьством, якщо суди, де судд1 займаються вщправленням правосуддя, функцiонуватимуть як добре налагоджеш оргашзацп. Вiдповiдне твердження пропонуеться як аксюма ^2, с. 5^.
Сьогодш основним органом, що здiйснюе управлшня в судах, е Державна судова адмшстращя. Зпдно з п. 1. ст. 148 ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв", "Державна судова адмшстращя Укра!ни е органом у OT^^i судово! влади, який здiйснюе оргашзацшне та фiнансове забезпечення дiяльностi оргашв судово! влади у межах повноважень, установлених законом" □ 3 □. До повноважень вщповщного органу передано забезпечення належних умов дiяльностi судiв, вивчення кадрових питань апарату судiв, забезпечення необхщних умов для пiдвищення квалiфiкацil пращвниюв апарату судiв тощо.
С. Обрусна зазначае, що правосуддя е лише одним з компонента реатзацп судово! влади, оскшьки !! здiйснення е ширшим за справляння правосуддя. Судова влада, на думку науковця, реалiзуеться у дiях суду, безпосередньо не пов'язаних з розглядом справ, яю, утiм, мають велике соцiальне значення, зокрема здiйснення органiзацiйних та шформацшно-аналггичних функцiй.
До комплексу дш, що належать до вказаних функцш та позначаються термшом "оргашзацшне забезпечення дiяльностi судiв", входять створення судiв, кадрова робота тощо П4, с. 58 □.
Одним з ключових елементiв системи управлiння в сущ е управлiння персоналом суду. Крiм загальноприйнятих засад управлiння персоналом у випадку управлiння персоналом сущв вступають у дiю особливостi, пов'язаш з правовим статусом суддiв. Зокрема, поширеною нинi е думка щодо того, що суддi, оскiльки вони не е державними службовцями, не належать до категорш апарату та персоналу сущв. Натомють апарат суду е допом1жним iнститутом органу, що здшснюе правосуддя ^5, с. 164 □.
Ниш керiвник апарату суду не тдпорядкований, а пiдконтрольний головi суду. Такий шдхщ уможливив вивiльнення судщв вiд виконання управлiнських функцiй, як вiдволiкають вiд безпосередньо! дiяльностi зi справляння правосуддя [6, с. 209]. Проте у зв'язку з цим виникають запитання щодо методики контролю за роботою адмшстративно! ланки з боку голови суду. Серед юнуючих форм контролю е таю: визначення комплексу показниюв (ознак) ефективного управлшня; налагодження регулярного надходження шформацп, звтв про стан виршення управлiнських питань; застосування методу спостереження, штерв'ювання тощо [2, с. 49].
Зпдно з п. 6 ст. 152 ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв" правовий статус працiвникiв апарату суду визначаеться Законом Укра!ни "Про державну службу" □Э^. Виняток становить технiчний персонал. Отже, можна стверджувати, що процеси евроштеграцп у контекстi реформування управлшня у судi потребують нових пiдходiв та методiв, що враховували б правовий статус не лише суддiв, але i апарату. З цього приводу О. О. Аюмов зазначае: "Джерелами впливу на укра!нську систему державного управлiння виступають европейсью структури та шституцп, державнi та галузевi полiтики, наднацiональне законодавство, сощальш артефакти, цiнностi, норми й правила, юторичш й культурнi традицп, евроштеграцшний досвiд iнших кра!н. Чинниками впливу слугують базовi принципи европейсько! штеграцп... Вплив евроштеграцшних процесiв зумовлюе адаптащю державного службовця як члена суспшьства й формально! соцiально! групи (службовщ) до нових умов роботи, схиляе до засвоення проевропейських норм, цшностей i соцiальних ролей, наприклад, "европейського чиновника". Окрiм цього, iмперативи державно! штеграцшно! полiтики вимагають вiд них у професшно-функцюнальному планi змiни пiдходiв для ефективного вирiшення проблем громадян на рiвнi европейських стандартiв надання державних послуг" [7, с. 36].
Окремим аспектом, що потребуе вдосконалення у контексп европейсько! штеграцп, е запровадження цшнюних орiентацiй у судовому управлшш. У сучаснiй парадигмi науки про управлшня передбачаеться, що оргашзащя, зокрема суд, мае певш цш, мету, напрям роботи незалежно вщ !х офiцiйно! декларацi! [2, с. 76]. У цьому контексп важливим е поширення узгодженосп офiцiйних та неофщшних цiлей, а у контексп побудови сучасно! системи управлiння в судi - вдосконалення пiдходiв до забезпечення доступносп правосуддя як важливо! цiнностi.
П. Соломон зазначае, що сутшсть поняття доступу до правосуддя е предметом широких дискусш, упм, незалежно вiд його розумiння, на думку науковця, прюритетнють належного обслуговування громадян мае стати основою фшософсько! концепцп забезпечення ефективного доступу до правосуддя [2, с. 191]. Бачимо у такому пiдходi вiяння захщного менеджменту, зокрема концепцiю орiентацi! на ктента. Далi науковець зазначае, що розташування судiв, внутрiшнiй устрiй судових примщень, адмiнiстративнi процедури та уважнють працiвникiв суду до вiдвiду-вачiв мають бути визначальними чинниками у контекст доступностi судiв [2, с. 192]. У цьому контексп стосовно ситуацп в Укра!ш зазначимо, що Р. О. Куйбща наголошуе на юнуванш проблем, не характерних для клiент-орiентованого органiзацiйного середовища: "Одним з найбшьш актуальних питань, якi стоять зараз перед Державною судовою адмшстращею, е забезпечення судiв примiщеннями, спещально пристосованими для здiйснення правосуддя. Усупереч вимогам процесуальних закошв суддi нерщко змушенi вирiшувати справи у сво!х кабiнетах через вiдсутнiсть достатньо! кшькосп судових зал" [6, с. 207].
Трансформащя системи адмшютрування унаслiдок впливу европейських цiнностей призво-дить до формування вимог та передумов виникнення нових зразюв управлшня в сущ. Так, О. О. Аюмов зазначае, що внаслщок дй' на державних управлшщв iмперативiв державно! iнтеграцiйноï полiтики вщ них вимагаеться змiна пiдходiв для ефективного виршення проблем громадян на рiвнi европейських стандартiв надання державних послуг [7, с. 57].
Загалом евроштеграцшний вектор е позитивним началом реформування вiтчизняноï практики управлшня в сущ. О. О. Аюмов зазначае, що важливим питанням для нашоï держави е пошук шляхiв i механiзмiв налагодження взаемозв'язкiв з глобальним свггом, вирiшення якого дасть змогу чггко визначити ïï мiсце i роль у загальноевропейському простора У цьому контексп, утiм, зiставлення украшських поглядiв та позицiй Свропейського союзу засвщчуе наявнiсть низки суперечностей [7, с. 4].
Аналiзуючи досвiд адмшютрування апеляцшного суду Iвано-Франкiвськоï областi, Н. I. Лущак наголошуе на низщ змiн, впроваджених у зв'язку з реалiзацiею судово1' реформи, ствердженням шформацшного суспiльства, соцiально-правовою скерованiстю розвитку держави. Серед таких змш - автоматизащя дiловодства, залучення працiвникiв до програм обмшу досвiдом, змiни у штатному розпис та обсязi посадових обов'язюв працiвникiв. У контекстi реформування судового адмшютрування Н. I. Лущак видшяе низку етатв, управлiння за якими тдвищуе ефективнiсть виконавсько1' дiяльностi, мораль, почуття справедливостi та власно1' пдносп у працiвникiв. Це такi етапи: рекрутування та добiр; професiйний розвиток, навчання; управлшня досягненнями та ефективнютю роботи; дисциплшарш заходи та звшьнення; взаемини мiж працiвниками на робочому мющ; управлiння змiнами; побудова команди та комушкацп [8, С. 213]. Слщ зазначити, що крiм формального рiвня реформ судового адмiнiстрування, що проводяться за зазначеними вищи етапами, можливо видшити також неформальний рiвень, на якому трансформацiï вiдбуваються у колективi чи у межах окремо1' особистостi працiвника апарату суду. Зокрема, О. О. Аюмов наголошуе на таких явищах, пов'язаних з евроштеграцшними процесами, що вiдбуваються в особистюно-психолопчних структурах державного службовця, як розширення свiтогляду, корегування та подолання стереотитв, трансформацiя цiнностей, розвиток й удосконалення поведшкових компетенцiй [7, с. 57].
Важливим та малодослщженим аспектом управлшня в судах е шформацшна складова, зокрема зв'язки з громадськютю. У п. 8 ст. 149 ЗУ "Про судоустрш i статус сувдв" серед шших повноважень Державно1' судово1' адмiнiстрацiï вказано комп'ютеризацiю судiв. Призначенням вщповщного процесу названо забезпечення здшснення судочинства, дiловодства, шформацшно-нормативного забезпечення судово1' дiяльностi та забезпечення функщонування автоматизовано1' системи документообiгу в судах D3D. У контекстi сучасного шформацшного суспшьства цього недостатньо. Досвiд адмшютрування сущв у Сполучених штатах Америки вказуе на брак двостороншх комушкацш, що е дивним за умови значного рiвня iнформатизацiï суспiльства. К. Бурке з цього приводу наголошуе на низщ тенденцш, яю мають згубний вплив на iмiдж суду. Серед ключових тенденцiй науковець наводить таю: з трьох гшок влади найменше iнформацiï громадяни мають про судову гшку; громадяни не задоволеш роботою судiв; громадяни, якi е найбшьш поiнформованi про роботу судiв, мали певнi вiдносини iз судом, виявляють незадоволенiсть 1'х роботою [2, с. 205, 206]. Певною мiрою iнформацiйне забезпечення та зв'язки з громадськютю охоплюються функцiями, передбаченими Типовим положенням про апарат мюцевого, апеляцшного сущв, затвердженим наказом Державно1' судово1' адмiнiстрацiï Укра1'ни. Зокрема, у сферi комунiкацiй перебувають такi функцiï апарату суду, як оргашзащя та проведення мiжнародних зустрiчей, прес-конференцiй, забезпечення заходiв взаемодiï суду iз засобами масово1' iнформацiï; iнформацiйне наповнення веб-сайта суду D9D. На наше переконання, у вказаному перелшу функцiй е вщчутний брак врахування принципу двосторонньо1' комушкаци, який е основою побудови клiент-орiентованоï системи адмiнiстрування в судi.
Слщ зазначити, що задеклароваш европейськi цшносп та стандарти мають обмежене вщображення у сучасному законодавствi. Зокрема, правовий статус пращвниюв апарату судiв, що визначаеться положеннями ЗУ "Про державну службу", потребуе удосконалення з урахуванням
специфши та важливосп !х дiяльностi. Передбачеш ст. 3 згаданого закону принципи державно! служби □ 10□, зокрема служшня народу Укра!ни; демократизму i законносп; гуманiзму i соцiально! справедливости прiоритету прав людини i громадянина; професiоналiзму, компетентностi, iнiцiативностi, чесностi, вщданосп справi; персонально! вiдповiдальностi за виконання службових обов'язюв i дисциплiни; дотримання прав та законних штерешв оргашв мiсцевого i регiонального самоврядування; дотримання прав шдприемств, установ i оргашзацш, об'еднань громадян слiд, на нашу думку, деталiзувати у вiдповiдних положеннях про апарат суду.
Висновки з цього дослщження i перспективи подальших розвiдок у цьому напрям1.
Отже, серед важливих напрямiв реформування управлшня в сущ слiд назвати вдосконалення управлшня персоналом апарату суду, виршення проблем оргашзацп забезпечення судового процесу, комплексне удосконалення нормативно-правового забезпечення процешв управлшня в суд^ що у сукупносп формуватиме пiдстави для реалiзацi! сучасного ключового вектору реформування судово! системи вщповщно до вимог евроштеграцшно! парадигми, зокрема сприя-тиме забезпеченню доступностi правосуддя.
1. Сакара Н. Ю. Проблема доступност1 правосуддя у цивтьних справах : дис. на здабуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.03 "Цивтьне право i цивтьний процес; амейне право; м1жнародне приватне право" /Наталiя ЮрИвна Сакара. - Х., 2006. - 20 с. 2. Сучасне управлшня в судi : навч.-практ. поаб. / вiдпов. редакт. I. П. Голостченко, П. Г. Соломон. - К. : Юршком 1нтер, 2010. - 528 с. 3. Закон Украгни "Про судоустрш i статус суддiв" вiд 07.07.2010 № 2453-VI (Редакщя вiд 01.04.2015) ПЕлектронний ресурс П / Верховна Рада Украгни // Офщйний веб-сайт Верховног Ради Украгни. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17. - Назва з екрану. 4. Обрусна С. Органiзацiйно-правовi засади управлшня судовою системою Украгни: сучасний стан та перспективи розвитку в умовах судовог реформи / С. Обрусна // Вiсник Кигвського нацюнального ушверситету iм. Т. Шевченка. Юридичт науки. - 2010. - №83. - С. 57-60. 5. Терновенко А. Органiзацiйно-правовi засади управлшня персоналом суду / Терновенко А. // Слово Нащональног школи суддiв Украгни. - 2013. - № 3 (4). - С. 162-166. 6. Судоустрш Украгни : тдручник / за ред. М. А. Погорецького, О. Г. Яновськог. - К. : Юршком 1нтер, 2015. - 244 с. 7. Аюмов О. О. Профе-сшна дiяльнiсть державних службовщв в умовах eвроiнтеграцiг Украгни: питання формування психологiчног готовностi : моногр. / О. О. А^мов. - К. : Центр учбовог лтератури, 2014. - 176 с. 8. Лущак Н. I. Устшний досвiд адмiнiстрування апеляцшного суду 1вано-Франювськог областi / Н. I. Лущак //Вiсник Вищог ради юстицИ. - 2011. - № 1 (5). - С. 207 - 215. 9. Наказ Державног судовог адмтстрацп Украгни вiд 28 вересня 2012 року № 115 "Про затвердження Типового положення про апарат мЩевого, апеляцшного судiв" [Електроннийресурс] /Державна судова адмтстращя Украгни // Судова влада Украгни. - Режим доступу : http://dsa.court.gov.ua/userfiles/115.doc 10.Закон Украгни "Про державну службу" вiд 16.12.1993 № 3723-XII (Редакщя вiд 26.04.2015) / Верховна Рада Украгни // Офщйний веб-сайт Верховног Ради Украгни. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/3723-12.
