CC BY
15
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 328.126:[342.56.047(477):006.012(4)
С. М. Бiлостоцький
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри конститущйного та мiжнародного права
ПИТАНИЯ РЕФОРМУВАННЯ СУДОВО1 ВЛАДИ В ПРОГРАМАХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й УКРА1НИ ТА еВРОПЕЙСЬК1 СТАНДАРТИ ПРАВОСУДДЯ
© Быостоцький С. М., 2015
Дослщжено програми парламентських партш УкраТни в частинi реформування судовоТ системи, ефективностi запропонованих новел та Тх узгодженостi з европейськими стандартами, кторичним та практичним досвiдом демократичних держав. Аналiз положень програм здшснено в контекстi розумiння та конститущйного закршлення принципiв незалежностi судiв та самостшност суддiв у европейських державах, ефективност правосуддя.
Ключовi слова: европейськ стандарти, полiтичнi партн, правосуддя, суд, самостшшсть суддiв, конституцiя, незалежнiсть судiв.
С. М. Билостоцкий
ВОПРОС РЕФОРМИРОВАНИЯ СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ В ПРОГРАММАХ ПАРЛАМЕНТСКИХ ПОЛИТИЧЕСКИХ ПАРТИЙ УКРАИНЫ И ЕВРОПЕЙСКИЕ СТАНДАРТЫ СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ
Исследовано программы парламентских партий Украины в части реформирования судебной системы, эффективности предложенных новел и их соответствия европейским стандартам, историческому и практическому опыту демократичных государств. Анализ положений программ осуществлено в контексте понимания и конституционного закрепления принципов независимости судов и судей в европейских государствах, эффективности правосудия.
Ключевые слова: европейские стандарты, политические партии, правосудье, суд, независимость судей, конституция, независимость судов.
S. М. Bilostotskyy
THE REFORM OF THE JUDICIARY IN THE PROGRAMMES OF PARLIAMENTARY POLITICAL PARTIES OF UKRAINE AND EUROPEAN JUDICIAL AUTHORITIES STANDARDS
The programs of parliamentary parties in Ukraine in part of judicial reform, the effectiveness of the proposed novelties and their compliance with European standards, historical and practical experience of democratic states are researched. The analysis of the
statutes of the programs is carried out in the context of understanding and constitutional consolidation principles of judicial independence and autonomy of judges in the European countries and the efficiency of justice.
Key words: European standards, political parties, judiciary, court, judicial independence, constitution, independence of the courts.
Постановка проблеми. Забезпечення ефективного функцюнування судово! влади як незалежно! i piBHonpaBHoi' з iншими органами державно! влади - одне з найактуальшших питань сьогодення. Особливо гостро питання реформи судiв постали пiсля пoдiй, Karpi вщбулися в листoпадi 2013 -лютому 2014 роюв пiд час Революцп Гiднoстi. Ефективнiсть реформування залежить не тiльки вщ iнiцiaтив громадянського суспiльствa, але й вщ бажання парламентських пoлiтичних пapтiй, !хшх полггачних цiлей i завдань щодо втшення новаторських, iнoдi дoвoлi радикальних щей. Згщно зi стpaтегieю сталого розвитку "Укра!на-2020", схваленою указом Президента Укра!ни вщ 12. 01. 2015 р. реформа судово! влади зарахована до одного з прюритетних вектс^в - безпеки держави [24]. Метою реформи е забезпечення функцioнувaння судово! влади, що вщповщала б суспiльним очшуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також европейськш системi цшностей та стaндapтiв захисту прав людини [24]. Реформа мае проводитись у два етапи. Другий передбачае запровадження системних змiн у зaкoнoдaвствi шляхом прийняття ново! Конституцп Укра!ни та на !! oснoвi - нових зaкoнiв, кoтpi стосуються судоустрою та судочинства, шших сумiжних правових шститупв. Реaлiзaцiя цiе! стpaтегi! безпосередньо пов'язана з парламентом Укра!ни.
Стушнь наукового розроблення проблеми. Питань судово! влади стосуеться значна кшьюсть наукових дослщжень. З впчизняних нaукoвцiв слiд вщзначити дoслiдження В. Бойка, В. Бринцева, С. Головатого, В. Маляренка, А. Селiвнoвa, В. Нора, П. Рабшовича, М. Козюбри, Ю. Шемшученка, С. Шевчука. У польськш нaуцi питань судово! влади стосувались дослщження Б. Банашака, А. Висiлевськoгo, Л. Гарлщького, А. Зелiнськoгo, Т. Еpецiнськoгo, В. Санетри, Л. Моравського, К. Пясецького, А. Шмита.
Мета дослiдження. У статп зроблено спробу пpoaнaлiзувaти програми парламентських партш Укра!ни в частиш реформування судово! влади, ефективнoстi запропонованих новел та !х узгoдженoстi з европейськими стандартами, юторичним та практичним досвщом демократичних держав. Реaлiзaцiя поставлено! мети здшснюватиметься визначенням европейських кра!н з нaйефективнiшим функцioнувaнням судiв, дослщженням кoнституцiйнoгo статусу судово! влади в цих кра!нах з урахуванням !х iстopичних особливостей, форми держави в контекст врегулювання питань, визначених у програмах парламентських пapтiй Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Ефективнiсть i незалежшсть правосуддя в програмах полiтичних партш За результатами вибopiв 2012 року до укра!нського парламенту ввiйшли представники таких партш: „УДАР (Укра!нський Демократичний Альянс за Реформи) Впалт Кличка", Всеукра!нське об'еднання „Батьювщина", Всеукра!нське об'еднання „Свобода", Пария Регioнiв, Кoмунiстичнa пария Укра!ни.
Кожна з цих партш вказала у сво!й пpoгpaмi на необхщшсть реформування судово! влади. Зокрема, пол1тична парт1я „ УДАР Втал1я Кличка" питанням реформування судiв присвятила окремий poздiл в программ Суть реформ зводиться до подолання: 1) залежносп судiв i суддiв вiд пoлiтичнo! влади; 2) репресивносп системи кpимiнaльнo! юстицi! та використання !! в пoлiтичних цiлях; недофшансування судiв з боку держав; 3) неналежного виконання судових ршень; 4) декларативносп надання безплатно! правово! допомоги для малозабезпечених [22].
Забезпечити незалежшсть судiв i суддiв пропонувалося за допомогою змiни системи добору суддiв, належного фiнaнсувaння судiв та виплати „гщно! зapoбiтнo! плaтнi" суддям. Суддi пoвиннi призначатися безстроково Вищою Радою Юстицп. До Вищо! Ради Юстицп мають входити незaлежнi висoкoпpoфесiйнi авторитетш фaхiвцi, бiльшiсть з яких мають обирати судщ.
Пропонусться створити „окрему Дисциплiнарну комiсiю, як б ефективно реагувала на порушення суддею вимог щодо статусу". Належне фшансування судiв потрiбно здiйснювати, надаючи можливiсть органам суддiвського самоврядування „брати реальну участь у бюджетному процесГ'.
У передвиборнiй програмi ця пар^я ставить за мету „перезавантажити" судову систему шляхом призначення ушх суддiв Вищою Радою юстицп, склад яко! мае формуватися виключно на з']дщ суддiв Укра!ни, та запровадити суд з 12 присяжних для розгляду тяжких злочишв [2].
„Всеукрагиське об'еднання „Батькгвщииа" пропонувало реформувати судову владу шляхом проведення антикорупцшно! люстрацп суддiв, лшыдаци Конституцiйного суду, скасування недоторканносп для суддiв [17].
Всеукрагиське об 'едиаиия „ Свобода " у полггичнш та передвиборчiй програмах забезпечення ефективносп судово! влади вбачае у змш порядку формування корпусу суддiв: „Запровадити обрання: мiсцевих суддiв: - громадою строком на 5 роюв, сувдв апеляцiйних судiв - з'!здом суддiв мiсцевих судiв строком на 7 роюв, суддiв Верховного Суду - з'!здом суддiв Укра!ни строком на 10 роюв", „пiдвищити вшовий ценз до 30 роюв" [18]; „забезпечити територiальним громадам право вщкликати суддiв мiсцевих судiв"[19].
У передвиборчш програм1 Партп регютв вiдсутнi положення щодо реформування судово! влади. Разом з тим, потреба у реформуванш судово! системi зазначена у передвиборчш програмi 2007 р. Вказуеться на необхщшсть реформи для „затвердження незалежного правосуддя та прямо! виборносп судщв громадянами" [20].
Комуигстичиа парт1я Украгии один iз засобiв подолання корупцп в кра!нi вбачае у змт способу добирання кандидатiв на посади судщв - „виборностi суддiв" [21].
Отже, парламентсью партi! Укра!ни каденцп 2012-2014 рр. забезпечення незалежностi судово! влади, подолання корупцп вбачали у змш принцитв добору суддiв; забезпечент належного фiнансування судiв i сувдв; створеннi окремо! iнституцi!, уповноважено! застосовувати дисциплшарш стягнення до суддiв (Дисциплшарна комiсiя); змiнi складу i принцитв формування Вищо! ради юстицi! Укра!ни; лiквiдацi! Конституцiйного суду Укра!ни; проведенш антикорупцiйно! люстрацi! суддiв; скасуваннi недоторканносп суддiв.
На позачергових виборах до Верховно! Ради Укра!ни 2014 р. до парламенту ввшшли полiтичнi партп „Народний фронт", „Блок Петра Порошенка", ВО „Батькiвщина", „Об'еднання Самопомiч", Радикальна пар^я Ляшка, Правий сектор, Опозицшний блок.
У сво!х передвиборних програмах питання реформування судово! влади подають доволi стисло.
Так, у передвиборч1й програм1 партИ „Блок Петра Порошеика" зазиачеио, що „тшьки незалежний суд може забезпечити захист прав та свобод i недоторканшсть власносп, що е важливою умовою для притоку внутршшх i зовнiшнiх iнвестицiй". „Народит фроит" обстоюе необхiднiсть реально! судово! реформи, яка передбачала б кадрове очищення i „перезавантаження", суттевi шституцшш змiни; „ Об 'едиаиия Самопомгч" вщстоюе „очищення суддiвського корпусу, усунення Президента та парламенту вщ формування судщвського корпусу, удосконалення механiзмiв добору i дисциплiнарно! вiдповiдальностi суддiв, для змщнення незалежностi"; Правий сектор стверджуе про необхщшсть реформування судово! влади за допомогою „забезпечення справжньо! незалежносп суддiв, широке запровадження iнституту суду присяжних, введення шституту обрання сувдв"; ВО „Батькгвщииа" пропонуе „перейти до виборносп суддiвського корпусу, розширення судщвського самоврядування"; Полтичиа парт!я „ ОпозщШиий блок' пропонуе сформувати суд присяжних, обирати мiсцевi суди народом.
Отже, аналiз програм полiтичних партш показуе, що основним завданням партш в парламентi е забезпечення незалежносп судово! влади та вщновлення поваги сусшльства до не!. Досягти поставлено! мети планують удосконаленням механiзмiв добору та дисциплшарно! вiдповiдальностi суддiв („Об'едиаиия Самопомгч"); запровадженням суду присяжних (Правий сектор, Опозицтиий блок); запровадженням процедури виборностi суддiв (Правий сектор, Опозицтиий блок, ВО „Батькгвщииа").
Разом з тим, якщо порiвнювати полiтичнi програми парламентських партш 2012 i 2014 роюв, то можна дiйти висновку, що тд реформою судово! влади розумдать не змiни, спрямованi на
зaбезпечення незaлежностi судово1' вiд зaконодaвчоï i викотавчо1' влaди тa сaмостiйностi сyддiв, a посилення вiдповiдaльностi сyддiв тa пiдконтpольностi (див. таблицю).
№ Пpопозицiï 2012 2014
1 Удоскогалення меxaнiзмiв дисциплiнapноï вiдповiдaльностi судд1в üaprá „УДАР" üap™ „Об'eднaння Caмопомiч"
2 Змiнa ^инцишв добоpy судд1в (вибоpи судд1в) Пapтiя „УДАР" ВО „^обод^', КПУ ВО „Бaтькiвщинa", Пpaвий сектоp, Опозицшний блок
3 Зaбезпечення нaлежного фiнaнсyвaння суд1в i судд1в Пapтiя „УДАР"
4 Змiнa склaдy i пpинципiв фоpмyвaння Вищо1 Paди Юстицп Укpaïни Пapтiя „УДАР"
5 Л^дащя Конституцшного Cyдy Укpaïни ВО „Бaтькiвщинa"
6 Пpоведення aнтикоpyпцiйноï люстpaцiï судд1в ВО „Бaтькiвщинa", ВО „^обод^'
7 Cкaсyвaння недотоpкaнностi судд1в ВО „Бaтькiвщинa"
8 Зaпpовaдження суду пpисяжниx Пapтiя „УДАР" Пpaвий сектоp, Опозицшний блок
Доцiльнiсть i ефективнють вкaзaниx пpопозицiй, вiдповiднiсть ïx пpинципaм пpaвовоï демокpaтичноï пpaвовоï деpжaви можнa дослiдити чеpез пpизмy eвpопейськиx стaндapтiв пpaвосyддя, досвiдy фyнкцiонyвaння оpгaнiв пpaвосyддя y кpaïнax Gвpопейського ^юзу.
Ефективнiсть оргaнiв правосуддя в оцшщ мгжнародних iнституцiй
Питaння ефективно1' дiяльностi оpгaнiв пpaвосyддя e пpедметом yвaги тa aнaлiзy дiяльностi мiжнapодниx шституцш, зокpемa: Gвpопейськоï комiсiï ефективностi пpaвосyддя (CEPEJ) [10; 33], Амеpикaнськоï неypядовоï оpгaнiзaцiï „Пpоект свiтового пpaвосyддя (WJP)" [1].
В оцiнцi CEPEJ ефективнють оpгaнiв пpaвосyддя пов'язaнa з фiнaнсовим зaбезпеченням сyдiв, витpaтaми нa безоплaтнy пpaвовy допомогу. Зa pезyльтaтaми дослщжень 2013 p. встaновлено, що 3a paxyнок деpжaвного бюджету було оплaчено пpaвовy допомогу в нaйбiльшiй кшькосп спpaв у Нiдеpлaндax (3 074 з pозpaxyнкy нa 100 000 таселення, 3a сеpеднix витpaт 701 €), Фшляндп (1 557 3a сеpеднix витpaт 834 €), Лита (1 453 зa сеpеднix витpaт S3 €) [33, с. 10]. Cеpеднiй вiдсоток коштiв у деpжaвномy бюджетi кpaïн Gвpопейського Cоюзy, що видшялися нa зaбезпечення дiяльностi сyдiв, пpокypaтypи i пpaвовоï допомоги, сгановив - 23,4 %, у Нiдеpлaндax - 9,7 %, Фiнляндiï -9,1 %, Лита - 8,3 %, Чеxiï - 8,2 %, Польщi - 31,2 % [33, с. 11]. Нйвищий зapобiток сеpед сyддiв пеpшоï iнстaнцiï зaгaльниx сyдiв мaли сyддi Шотлaндiï - 150 106 € бpyтто. У Нiдеpлaндax сyддi зapобляли 74 000 € та piк, Фiнляндiï - 57 250 €, Чеxiï - 24 324 €, Польщi - 20 737 €, Лита - 18 072 € [33, с. 23].
„^оект свггового пpaвосyддя WJP" здшснюе оцiнкy ефективностi дiяльностi судово1' влaди зa 9 кpитеpiями: pегyлятоpнi (стpимyвaльнi) ypядовi чинники; вiдсyтнiсть коpyпцiï; в^^итий ypяд; фyндaментaльнi пpaвa; зaмовлення i оxоpонa; pегyлятоpнi чинники; цивiльне пpaвосyддя; кpимiнaльне пpaвосyддя; aльтеpнaтивне пpaвосyддя [40, с. 5-9].
Зa оцiнкою, у 2011 p. щодо цивiльного пpaвосyддя кpaïн Cxiдноï Gвpопи i Центpaльноï Азiï пеpше мiсце посiлa Естошя, дpyге - Чеxiя, тpетe - Kaзaxстaн, п'яте - Польщa, осганне - Укpaïнa; щодо кpимiнaльного пpaвосyддя, то нa пеpшомy мiсцi - Чеxiя, дpyгомy - Естонiя, тpетьомy -Польщa [38, с. 112].
Зпдно зi звiтом зa 2012-2013 pоки зa оцiнкою цивiльного пpaвосyддя сеpед кpaïн Cxiдноï Gвpопи i Центpaльноï Азiï 1-ше мiсце пос^ Естонiя, 2-ге мiсце - Чеxiя, 3-те - Бiлоpyсiя, 4-те -Польщa; щодо кpимiнaльного пpaвосyддя та пеpшомy мiсцi - Естонiя, дpyгомy - Польщa, тpетьомy - Чеxiя. Укpaïнa вiдповiдно pозмiстилaся нa 12-му i 18-му мiсцяx з-помiж 20 ^arn [39].
Зa aнaлiтичним звггом 2014 p. нaйефективнiшою з-помiж 99 ^arn свiтy визнaно пpaвовy систему Дaнiï (пеpше мiсце) [40, с. 14]. Деpжaви, якi в ощнщ CЕPЕJ визнaнi нaйефективнiшими:
Фiнляндiя - 4-те мiсце, Нiдерланди - 5-те, Польща - 22-ге, Чехiя - 23-те. Укра!на посiла 68-ме мiсце [40, с. 15].
Отже, з викладеного зрозумшо, що мiжнароднi неурядовi органiзацi! ефективнiсть судово! влади пов'язують з: 1) гарантами надання правово! допомоги малозабезпеченим верствам населення; 2) бюджетними витратами на утримання судiв; 3) заробггною платнею суддiв; 4) ефективнiстю проведених реформ.
З огляду на зазначеш оцiнки, пропонуемо розглянути, яю стандарти правосуддя закршлеш в конституцiях держав, судова влада яких визнана найефектившшою.
Свропейськ стандарти судовоТ влади та Тх конституцшне закрiплення
Незалежнiсть судовот влади. Незалежнють судово! влади виступае однiею з головних умов забезпечення верховенства права та основоположною гарантаю справедливого судового розгляду. Згщно з европейськими стандартами правосуддя, незалежнють суду повинна бути закршлена в конституци або законах держави [16; 23]. Щц нею розумдать повну неупередженiсть з боку суддiв [4]. Характеризуеться забороною виконавчим органам контролювати суди шляхом !х адмшютрування [15]; забороною виконавчим органам влади закривати або призупиняти дiяльнiсть судiв [15]; гарантуванням судовим органам можливосп вирiшувати переданi !м справи безпосередньо, на основi фактiв i вiдповiдно до закону [16].
Фшансування судiв тiсно пов'язане з питанням незалежносп суддiв, оскiльки воно визначае умови, у яких суди виконують сво! функци. Хоча рiвень фшансування судiв, який може собi дозволити держава, залежить вщ полiтичного ршення, необхiдно також подбати про те, щоб у системi, яка грунтуеться на розподiлi влади, анi органи виконавчо!, анi органи законодавчо! влади не могли чинити тиск на судову владу тд час визначення бюджету. Ршення про видшення кошта для роботи судiв повиннi прийматися iз суворим додержанням судово! незалежносп. Для прикладу, у Литвi ршенням Конституцiйного Суду вiд 21 грудня 1999 року встановлено принцип, зпдно з яким кожен суд мае право на власний бюджет, з окремим рядком у державному бюджет^ що схвалюеться Парламентом [5].
Конституцшний статус оргашв правосуддя кра!н Свропейського Союзу був визначений у рiзнi юторичш перюди та багато в чому залежить вщ державницьких традицш кра!ни, форми правлiння, устрою.
За ощнками мiжнародних органiзацiй, найефективнiшими визнаш системи правосуддя Данi!, Нiдерландiв, Швеци, Фiнляндi!. З-помiж зазначених держав тшьки конституцi! Данi! та Швецi! визначають принцип незалежносп судово! влади. Згщно з конститущею Данi! (1953), тд незалежнiстю органiв правосуддя розумiють !х повний iмунiтет вiд виконавчо! влади, пщпорядкованють законам, заборону створення державних шституцш, надiлених судовими функцiями (§ 61, § 62) [31].
Конститущя Нiдерландiв (2008) визначае питання, як мають бути врегульованi законами. А саме: категори справ, що можуть бути виршеш у судовому порядку (ст. 112 ч. 2); принципи дисциплшарно! вщповщальносп (ст. 113 ч. 2); особливосп вiйськового кримiнального права (ст. 113 ч. 4); система оргашв судово! влади (ст. 116 ч. 1); склад, компетенщя i повноваження оргашв судово! влади (ст. 116 ч. 2); народне представництво при розглядi судових спорiв (ст. 116 ч. 3); нагляд за органами правосуддя (ст. 116 ч. 4); пщстави i порядок звшьнення суддiв з посад за власним бажанням чи тсля досягнення вшу (ст. 117 ч. 1); правовий статус пращвниюв оргашв правосуддя (ст. 117 ч. 2); завдання Верховного Суду, крiм визначених конститущею (ст. 118 ч. 3); питання амнютп (ст. 122) [35].
Серед держав постсощалютичного табору ефективш реформи судово! влади провели Естошя, Латвiя, Литва, Польща, Чехiя. 1х досвщ заслуговуе на увагу i тому, що вони за приблизно однаковий промiжок часу трансформували сво! сощалютичш правовi системи до стандарта кра!н-члешв Свропейського Союзу, хоч рiзнилися за цшою низкою показникiв. Принцип незалежносп судiв закрiплений в конституцiях Естони (1992) [13], Литви (1992) [12], Латвп (в редакцi! 2007) [11], Польщi (1997) [34]. Жодна з них не подае його визначення. Тому Конституцшний суд Республши
Польщa незaлежнiсть сyдiв визнaчив як оpгaнiзaцiйнy i фyнкцiонaльнy вiдокpемленiсть сyдовиx оpгaнiв вiд iншиx оpгaнiв деpжaвноï влaди, що нaдae 1'м певно1' сaмостiйностi у питaнняx pозглядy спpaв i пpийняттi piшень, a пiд сaмостiйнiстю сyддiв - тaкy дiяльнiсть судд^ якa rpyнтyeться виключно нa пpaвi, вiдповiдно до сyмлiння тa його внуфшньо!' волi, пpоявляeться чеpез його безстоpоннiсть до yчaсникiв пpоцесy, вш не пеpебyвae пiд впливом позaсyдовиx оpгaнiв, xapaктеpизyeться сaмостiйнiстю вiдносно сyдовиx тa iншиx оpгaнiв влaди, e незaлежним вiд полiтичниx чинникiв [37].
Отже, незaлежнiсть судово1' влaди e однieю з фyндaментaльниx зaсaд демокpaтичноï, пpaвовоï деpжaви, якa pеaлiзyeться вщо^емленням сyдiв вiд iншиx оpгaнiв влaди; гapaнтieю ïx бюджетного фiнaнсyвaння; пpaвом доступу гpомaдян до суду тa зaбоpоною iншим оpгaнaм влaди обмежyвaти це пpaво; гapaнтieю оплaти npa^ сyддiв; пpоцесyaльними гapaнтiями pозглядy спpaв, свободою оцiнки докaзiв. Вонa не мae aбсолютного xapaктеpy, бо œ^^a судово1' влaди, пpинципи сyдiвництвa, обсяг повновaжень сyдiв визнaчaються зaконaми.
Чинта Kонститyцiя Укpaïни не зaкpiплюe цього ^инципу. Жоднa з пapлaментськиx пapтiй у свош пpогpaмi не вкaзye нa необxiднiсть його конститyцiйного зaкpiплення.
Сaмостiйнiсть (незaлежнiсть) суддiв. Вистyпae однieю з основ пpинципy веpxовенствa пpaвa. G фyндaментaльною склaдовою для зaбезпечення зaxистy пpaв i свобод особи вщ нaпaдiв з боку деpжaви тa iншиx гpyп тиску. Вота повиннa бути невiдчyжyвaною тa гapaнтyвaтися деpжaвою. Згiдно з Mонpеaльською yнiвеpсaльною деклapaцieю пpо незaлежнiсть пpaвосyддя, незaлежнiсть сyддi пеpедбaчae можливiсть бути вшьними тa обов'язок пpиймaти безстоpоннi piшення згiдно з влaсною оцiнкою фaктiв i знaнням пpaвa, без будь-amx обмежень, впливiв, спонyкaння, пpимyсiв, зaгpоз aбо втpyчaння, пpямиx aбо непpямиx, з будь-якого боку i з будь-amx пpичин [15, с. 22]. Польський дослщник Л. Гapлiцький доводить, що сaмостiйнiсть сyддi склaдaeться з особистиx тa зaгaльнопpофесiйниx гapaнтiй. До особиста гapaнтiй зapaxовyють стaбiльнiсть посaди сyддi -пpизнaчення нa посaдy нa постiйно, тобто до досягнення пенсшного вiкy; неyсyвaльнiсть з посaди -суддя може бути звшьнений з посaди тiльки нa пiдстaвi piшення суду тa у випaдкax, визнaчениx зaконом; зaбоpоною пеpеведення сyддi нa iншy посaдy чи в шший суд всyпеpеч його волц сyддiвський iмyнiтет - суддя може бути ^итягнений до кpимiнaльноï вадповдальносп чи позбaвлений волi виключно та пiдстaвi piшення суду, визнaченого зaконом; дисциплiнapнa вiдповiдaльнiсть - пpитягaeться до вадповдальносп дисциплiнapним судом, що склaдaeться виключно iз сyддiв, пpизнaчениx шляxом голосyвaння, i тiльки зa поpyшення пiд чaс виконaння пpофесiйниx обов'язюв; несyмiснiсть - зaбоpоняeться зaймaти чи виконyвaти бyдь-якi iншi деpжaвнi посaди чи фyнкцiï, дотpимyвaтись aнтикоpyпцiйниx ^ипишв; позaпapтiйнiсть - не може бути членом будь-яко1' полiтичноï пapтiï, ^офе^йного об'eднaння тa здiйснювaти пyблiчнy дiяльнiсть, що сyпеpечить пpинципaм незaлежностi суду i сaмостiйностi сyддi; нaлежноï зapобiтноï плaтнi. Пiд зaгaльнопpофесiйними гapaнтiями pозyмiють те, що суддя в свош дiяльностi кеpyeться пpaвом тa пiдпоpядковyeться лише Kонститyцiï тa зaконaм; вш не може вiдмовити у зaстосyвaннi зaконy з пiдстaв його невщповщносп Kонститyцiï, xочa мae пpaво звеpнyтися до Kонститyцiйного Тpибyнaлy з вщповщним подaнням; суддя не зв'язaний пiдзaконними aктaми, що дae йому пpaво ïx не зaстосовyвaти у paзi ïx невiдповiдностi Kонститyцiï тa зaконaм [25, с. 788-795; 32, с. 333-335].
Caмостiйнiсть сyддi зaкpiпленa ^arcim^ у всix конститyцiяx кpaïн Gвpопейського Cоюзy, як i в Укpaïнi [14], xоч обсяги ïï piзняться. Тaк, згiдно з Kонститyцiями Дaнiï (ст. б4), Фiнляндiï (§ 103), Лaтвiï (п. 84), Литви (ст. 109), Румуни (ст. 124), Укpaïни (ст. 129) незaлежнiсть сyддiв гapaнтyeться тим, що сyддi пiд чaс виконaння своïx обов'язкiв кеpyються виключно зaконaми [31; 3б; 29]. В конститyцiяx Польщi (ст. 178), Естони (ст. 14б) сyддi кеpyються „конститyцieю i зaконaми", в Cловaччинi - „конститyцieю, конститyцiйними зaконaми, мiжнapодними договоpaми" (ст. 144) [34; 13; 30]. ^изгачення нa посaдy нa постшно гapaнтовaно конститyцiями Бельгiï (ст. 152), Польщi (ст. 179), Pyмyнiï (ст. 125), Естони (ст. 147), Чеxiï (ст. 93). ^инцип неyсyвaльностi зaкpiплений у конститyцiяx Бельгiï (ст. 152), Дaнiï (б4), Естонiï (ст. 147), Фшляндп (ст. 103), Польщi (ст. 180). Kонститyцiйнy гapaнтiю судового iмyнiтетy мaють сyддi Польщi (ст. 181), тд нею pозyмiють гapaнтiю того, що суддя не може бути зaтpимaний, ^итягнений до кpимiнaльноï вадповдальносп
без згоди уповноваженого дисциплшарного суду. Затримання та арешт допускаються у раз^ коли суддю застали на мющ вчинення злочину. Суддiвський iмунiтет не поширюеться на адмiнiстративнi правопорушення та цившьну вiдповiдальнiсть [26, с. 804-806]. Суддi мають бути надiленi особистим iмунiтетом вiд судового переслiдування за фшансову шкоду, спричинену в результат хибних дiй чи упущень тд час здiйснення ними сво!х судових функцш [16, с. 17].
Важливою гаранпею самостiйностi суддi е порядок його обрання i звiльнення з посади. В мiжнародних актах вказуеться, що единою умовою визначення способу обрання суддiв мае бути те, що вш гарантуватиме: призначення суддiв буде здшснюватися за чесними мотивами [15, с. 24], вщповщатиме об'ективним та прозорим критерiям та грунтуватиметься суто на професiйнiй квалiфiкацi!. Якщо обрання на посаду не вщбуваеться шшим шляхом згiдно з встановленою та глибоко вкоршеною традицiею, то таке обрання мае здшснювати незалежний орган, в який входить достатня кшькють представниюв судово! влади [9, с. 36-37]. В Сврот юнуе багато рiзних систем, пов'язаних з призначенням суддiв на посади: Президент, Парламент, Уряд, Комiсiя або Рада за рекомендащею судових органiв. Зокрема, Президент призначае суддiв одноособово в Фшлянди (ст. 102), Iрландi! (ст. 35) [27, с. 140], за поданням Ради судiвництва в Польщi (ст. 179), Румуни (125), Словаччиш (141 а), за поданням Державного суду - Естони (§ 150). Парламент призначае суддiв у Латвп (п. 84). У Литвi суддiв Верховного Суду призначае парламент за поданням Президента, апеляцшно! iнстанцi! - Президент за погодженням з Парламентом, суддiв першо! iнстанцi! - Президент (ст. 112). Уряд призначае суддiв в Швеци (розд. 11 § 6) [30], Найвища рада судiвництва - у Болгарп (ст. 129), Португалп (ст. 217) [27]. На думку Мiжнародно! асоцiацi! суддiв, найефектившшим способом добору суддiв е !х призначення Урядом за поданням незалежного органу, бшьшють в якому мають суддi [3, с. 51]. Ефективнють призначення суддiв Президентом за поданням Ради судiвництва пiдтверджена високою ощнкою мiжнародних iнституцiй дiяльностi суддiв Польщу Така процедура узгоджуеться з европейськими стандартами правосуддя.
Вщтак, пропозицi! окремих полггичних партiй усунути Президента вщ процедури призначення суддiв, запровадити обрання суддiв мiсцевих суддiв громадами на певний строк не грунту-ються на европейському досвда та не узгоджуються iз загальновизнаними стандартами правосуддя.
Щодо вдосконалення механiзмiв притягнення до дисциплшарно! вiдповiдальностi суддiв, то зауважимо, що вони безпосередньо пов'язаш iз самостiйнiстю суддiв та залишаються недосконалими. Венещанська комiсiя неодноразово вказувала на невщповщнють европейським стандартам укра!нського законодавства з цього питання [6-8].
Зауваження стосувалися переважно тдстав, складу дисциплшарно! комюи та дисциплшарного провадження. Вказувалося на таю загальш, нечггю за змiстом пiдстави дисциплшарно! вщповщальносп, як „аморальнi дi!", „грубе чи систематичне нехтування сво!ми обов'язками - що е несумюним зi статусом суддi або виявило його явну невщповщнють займанiй посадi". Критикували i введення до складу Дисциплшарно! комюи суддiв представникiв Президента, Верховно! Ради i мiнiстра юстицi!. З цього приводу Венещанська комюя зазначила, що „така позищя, згiдно з якою виконавча i законодавча влада завжди мусять бути представленi в органах, де виршальною мае бути думка суддiв, свiдчить про певною мiрою викривлене розумiння „противаг i стримувань" [6]. З огляду на те, що дисциплшарна вiдповiдальнiсть е одним з найвагомшим чинникiв впливу на безстороннють судi, пiдстави, наслщком яких е звiльнення з посади, варто закршити в Конституцi!.
Висновки. Незалежнють судiв i самостiйнiсть суддiв - фундаментальнi засади демократично!, правово! держави, якi мають бути закршлеш в конституцi!. Вiдокремлення судiв вщ iнших органiв влади, заборона останшм будь-яким способом обмежувати незалежнiсть судiв, реальна правова допомога малозабезпеченим, належне бюджетне фшансування, гiдна заробiтна плата пращвниюв суду, гарантi! неусувальностi, iмунiтету, призначення суддi на постiйно, визначення чггких i прозорих процедур призначення i звiльнення з посади суддi та притягнення до дисциплiнарно! вщповщальносп, процесуальнi гарантi! розгляду справ в судi - правовi гарантi!, що сприятимуть ефективносп укра!нського правосуддя та вщповщносп европейським стандартам.
У програмах парламентських партш Украши вщсутш 4iTKi концепцiï реформування судово! влади. Полгшчш партiï не е послщовними в питаннях реформування судiв. ïxhî пропозицiï, значною мiрою, е популютськими. Зокрема, не вiдповiдають европейським стандартам незалежного правосуддя пропозицп щодо безпосереднього обрання судщв мiсцевими громадами на певний строк, скасування судщвського iмунiтету.
Такий стан речей великою мiрою пов'язаний з тим, що полггичш партiï системно не працюють над вивченням, аналiзом дiяльностi органiв правосуддя, виявленням причин ïx неналежного функщонування та надання пропозицiй для ïx усунення.
1. Американська позаурядова оргатзащя „Проект свтового правосуддя" була створена в 2006роц з тщативи президента Американськог стлки Бар (American Bar Association, АВА) Втляма Нейкома. У 2009роц гг перетворено на незалежну, неурядову оргатзацт. Центри знаходяться у Вашингтон та Сiетлi. Дiяльнiсть грунтуеться на засадах: правопорядок е тдставою для рiвних можливостей у соцiумi; мультидисциплшарна ствпраця е найкращим способом досягнути правопорядку. Проводить до^дження в 99 крагнах свту. 2. Виборча програма полiтичноï партИ' „ УДАР (Украгнський Демократичний Альянс)" [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://klichko. org/about/viborcha-programa/. 3. Висновки „Призначення та сощальний статус суддiв" (Перша експертна комШя Мхжнародног асощацп суддiв, 1988 рк) // МИжнародт стандарти незалежностi суддiв: зб. документiв. - К.: Полираф - Експрес, 2008. - С.50-52. 4. Висновок № 1 (2001) Консультативног ради европейських суддiв для Комтету мiнiстрiв Ради Свропи про стандарти незалежностi судових оргатв та незмiнюванiсть суддiв вiд 1 ачня 2001 року // Мiжнароднi стандарти незалежностi суддiв: зб. документiв. - К.: Полираф - Експрес, 2008. - С.107-125. 5. Висновок № 2 (2001) Консультативног ради европейських суддiв до уваги Комтету Мiнiстрiв Ради Свропи щодо фшансування та управлтня судами у контекстi ефективностi судовог влади та статтi 6 Свропейськог конвенцИ' з прав людини //Мiжнароднi стандарти незалежностi суддiв: зб. документiв. -К.: Полираф - Експрес, 2008. - С. 126-129. 6. Свропейська комШя "За демократiю через право" (Венещанська комШя) Стльний експертний висновок щодо проекту Закону Украши "Про судоустрт i статус суддiв" вiд 16. 03. 2010 року CDL-AD (2010)003. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. scourt. gov. ua/clients/vsu/vsu. nsf/7864. 7. Свропейська комШя "За демократiю через право" (Венещанська комШя) Стльний висновок щодо Закону Украши "Про судоустрт i статус суддiв" вiд 18 жовтня 2010 р., Висновок № 588 / 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. scourt. gov. ua/clients/vsu/vsu. nsf/(documents)/229B826C8AC787DEC2257D87004987C3. 8. Свропейська комШя "За демократiю через право" (Венещанська комШя) Стльний висновок до Конституцп Украши в частит правосуддя, затвердженого Конституцтною Комiсiею, 4 вересня 2015 року 26 жовтня 2015 року, Висновок № 803/2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. scourt. gov. ua/clients/vsu/vsu. nsf/(documents)/229B826C8AC787DEC2257D87004987C3. 9. Загальна (Утверсальна) хартiя суддi, ухвалена 17 листопада 1999 року Центральною Радою Мхжнародног Асо^ацп Суддiв в Тайпег (Тайвань) // Мiжнароднi стандарти незалежностi суддiв: зб. документiв. - К. : Полираф -Експрес, 2008. - С. 35-38. 10. Комiсiя ефективностi правосуддя була створена 18.09.2002 року на пiдставi розпорядження Комтету Мiнiстрiв Ради Свропи Res (2002) 12. Згiдно si Статутом, метою дiяльностi КомШг е до^дження дiяльностi оргатв правосуддя для тдвищення ефективностi гх функцюнування держав-члетв Свропейського Союзу. Критерiями оцтки ефективностi е: 1) доступ до правосуддя, справедливе i ефективне його функщонування; 2) статус i мЩе правниюв (суддiв, прокурорiв, юристiв); 4) правосуддя i управлтня судами; 5) використання тформацтних технологий i комуткацт. // Детальнше див: Resolution Res (2002)12 establishing the European Commission for the efficiency of justice (CEPEJ). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://wcd. coe. int/ViewDoc. jsp?Ref=Res (2002)12&Sector=secCM&Language=lanEnglish&Ver= original&
BackColorInternet=9999CC&BackColorIntranet=FFBB55&BackColorLogged=FFAC75. 11. Конституция Латвийской Республики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. satv. tiesa. gov. lv/ ?lang=3&mid=8. 12. Констит^я Литовськог Республти, прийнята громадянами Литовськог Республти на референдумi 25 жовтня 1992 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.
rada. gov. ua/LibRada/static/LIBRARY/ catalog/law/lit_konst1. htm. 13. Конституция Эстонской Республики, принята на референдуме 28 июня 1992 года. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. concourt. am/armenian/ legal_resources/world_constitutions/constit/estonia/estoni-r. htm. 14. Конституц1я Украгни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/ show/254%D0%BA/ 96-%D0%B2%D1%80. 15. Монреальська универсальна декларация про незалежшсть правосуддя, ухвалена на ПершШ свтовШ конференцИ' по незалежност1 правосуддя, Монреаль, 1983 // М1жнародт стандарти незалежност1 судд!в: зб. документ1в. - К.: Полираф - Експрес, 2008. -С. 22-27. 16. Основш принципи незалежност1 судових оргатв, схвален резолюциями 40/32 та 40/146 Генеральног Асамблег ООН в1д 29 листопада та 13 грудня 1985 року // М1жнародт стандарти незалежност1 судд!в: зб. документ1в. - К.: Полираф - Експрес, 2008. - С. 13-18. 17. Передвиборча програма ВО "Батьшвщина ", затверджена XI з 'гздом Всеукрагнського обеднання "Батьшвщина " 30 липня 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. cvk. ua. 18. Програма Всеукрагнського об'еднання „Свобода" затверджена установчим з'гздом СНПУ 09 березня 1995 року з! змтами i доповненнями. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://svoboda. org. ua/party/program/. 19. Передвиборча програма Всеукрагнського об'еднання "Свобода" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. cvk. ua. 20. Передвиборча програма Партп регютв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. unian. ua/print/206282. 21. Передвиборча програма Комушстичног партп Украгни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. cvk. ua. 22. Програма полтичног партп „ УДАР Вiталiя Кличка". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://klichko. org/about/programma/.
23. Рекомендащя № (94) 12 „Незалежшсть, дiевiсть та роль суддiв", ухвалена Комтетом Мiнiстрiв Ради Свропи на 518 заадант заступниюв Мiнiстрiв вiд 13 жовтня 1994 року // Мiжнароднi стандарти незалежностi суддiв. Збiрка документiв. - Кшв.Полкраф - Експрес, 2008. - С. 86-90.
24. Стратегiя сталого розвитку „Украгна - 2020", схвалена указом Президента Украгни вiд 12 ачня 2015 року №5/2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada. gov. ua/laws/show/5/2015. 25. Banaszak B. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Komentarz / B. Banaszak. -Warszawa: Wydawnictwo C. H. BECK, 2009. 26. Bunreacht na Héireann, Constitution of Ireland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. constitution. ie/Documents/Bhunreacht_na_hEireann_web. pdf. 27. Constitution of the Portuguese Republic. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. concourt. am/armenian/legal_resources/world_constitutions/ constit/portugal/portug-e. htm. 28. Constitution of Romania. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. cdep. ro/pls/dic/site. page?id=371. 29. Constitution of the Slovak Republic. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. vop. gov. sk/constitution-of-the-slovak-republic. 30. Constitution of Sweden (1974). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. equalrightstrust. org/ertdocumentbank/CÜNSTITUTIÜN%o20ÜF%o20SWEDEN. pdf 31. Denmark's Constitution of 1953. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ttps://www. constituteproject. org/constitution/Denmark_1953. pdf. 32. Garlicki L. Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykladu / L. Garlicki. - Warszawa, 2014. - 424 s. 33. Judicial systems of the European Union countries. Analysis of data by the European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ) Council of Europe. - June, 2013. 34. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. // Dziennik Ustaw, 1997. -Nr. 78, poz. 483. 35. The Constitution of the Kingdom of the Netherlands (2008). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. government. nl/documents/regulations/2012/10/18/the-constitution-of-the-kingdom-of-the-netherlands-2008. 36. The Constitution of Finland 11 June 1999 (731/1999, amendments up to 1112 / 2011 included). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. finlex. fi/en/laki/kaannokset/1999/en19990731. pdf. 37. Wyrok Trybunalu Konstytucyjnego z dnia 24 pazdziernika 2007 r., sygn. akt SK 7/06 // Dziennik Ustaw. - 2007. -Nr.204, poz. 1482. 38. WJP Rule of Law index 2011 by the World Justice project. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://worldjusticeproject. org/publication/rule-law-index-reports/rule-law-index-2011 -report. 39. WJP Rule of Law index 2012-2013 by the World Justice project. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://worldjusticeproject. org/publication/rule-law-index-reports/rule-law-index-2012-2013-report. 40. WJP Rule of Law index 2014 by the World Justice project. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://worldjusticeproject. org/sites/default/fles/fles/wjp_rule_ofjawjndex_2014_report. pdf.
