CC BY
57
УДК 340.15: 477.75 "12/14"(=13) О. Гавриленко
Харювський нащональний унiверситет внутрiшнiх справ
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Ф1НАНСОВОГО АПАРАТУ ГЕНУЕЗЬКИХ КОЛОН1Й У КРИМУ (ЗА МАТЕР1АЛАМИ СТАТУТУ 1449 р.)
©Гавриленко О., 2014
На 0CH0Bi аналiзу пам'яток права, а також науково!" лiтератури висвiтлено особливостi оргашзащ!" та правовi основи дiяльностi фiнансових оргашв у Каф1, Солдай1, Чембало та шших середньовiчних генуезьких колонiях, що розташовувалися у Пiвнiчному Причорномор'1.
Ключовi слова: фiнансовий апарат, джерела права, казначейство, податки, мито, статут, Кафа, генуезью колони.
O. Gavrylenko
INSTITUTIONAL FRAMEWORK OF THE FINANCIAL APPARATUS OF THE GENOESE COLONY IN THE CRIMEA (BASED ON THE 1449 CONSTITUTION)
On the basis of the analysis right monuments and also wide volume of the scientific literature the revealed features of the organization and the legal framework for the financial authorities in Kaffa, Soldaye, Cembalo and other medieval Genoese colonies, which are placed in the Nothern Black Sea region.
Key words: financial apparatus, sources of law, treasury, taxes, fees, regulations, Kaffa, the Genoese colony.
А. Гавриленко
ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ФИНАНСОВОГО АППАРАТА ГЕНУЭЗСКИХ КОЛОНИЙ В КРЫМУ (ПО МАТЕРИАЛАМ УСТАВА 1449 г.)
На основе анализа памятников права, а также широкого объема научной литературы раскрыты особенности организации и правовые основы деятельности финансовых органов в Кафе, Солдайе, Чембало и других средневековых генуэзских колониях, что располагались в Северном Причерноморье.
Ключевые слова: финансовый аппарат, источники права, казначейство, налоги, пошлины, устав, Кафа, генуэзские колонии.
Постановка проблеми. Фшансовий апарат, тобто сукуптсть ycix оргатзащйних структур, що здшснюють управлiння фшансами, е невщ'емною складовою мехатзму будь-яко! держави. Саме фшансовий апарат поряд i3 вшськом варто зарахувати до тих феноменв надбудови, яю визначають !! суттсть, якнайточтше характеризуюсь форму держави. Тому перетворення у сферi управлшня фшансами, переважно торкаються основ фшансово! системи, тдгрунтя державного ладу.
Генеза та еволющя на теренах сучасно! Швденно! Укра!ни середньовiчних мкт, якi перебували пiд управлiнням уряду Генуезько! республжи (Кафа, Чембало, Солдайя, Боспоро та ш.) у другiй половинi XIII - останнш чвертi XV ст. супроводжувалася змшами у !хньому адмшютративному апаратi. Одне з центральних мкць у його структурi посiдали фiнансовi органи. Таке становище було продиктоване винятковою важливiстю головно! мети, що ставилася перед
153
ними верховною владою метрополп (Гену!): забезпечення своечасного надходження матерiальних коштiв для наповнення власних мiських бюджетв для покриття постiйно зростаючих державних витрат.
У перюд, що розглядаеться, реформування фiнансового апарата перетворилося на пер-манентний процес. Обширнiсть об'екта перетворень, складшсть конкретно-юторично! обстановки, специфiка тогочасно! правово! культури визначили внутршню суперечливкть як самого процесу реформування, так i його наслiдкiв. Найяскравiше цей процес ввдображено у нормативних актах, якими закладалися органiзацiйно-правовi основи дiяльностi фiнансового апарата Кафи, Солдай! та шших факторiй. Серед них найвизначшше мiсце посiдае статут, виданий Генуею для !! чорноморських володiнь у 1290 р., шзшший статут 1316 р., де докладно визначалися права та обов'язки консула Кафи [5, с. 195-196], зокрема й та, що стосувалися фшансово! сфери. Але найширше органiзацiйно-правовi засади функцiонування фшансових органiв лiгурiйських колонiй у Криму регламентувалися нормами Статуту генуезьких колонш, розташованих у басейнi Чорного моря (8Ши1ит СерИе), затвердженому у Гену! 28 лютого 1449 р. [9]. Саме щ документа в остаточному тдсумку повиннi визначати найважливiшу функщю держави - фiнансову. Вiд !! устшно! реалiзацil залежало здiйснення умх iнших державних функцiй.
Актуальнiсть ще! теми зумовлюеться такими чинниками: недостатньою вивченiстю загальних закономiрностей становлення фшансового механiзму генуезьких колонiй у Швшчному Причорно-мор'! у другiй половит XIII - останнш чверт XV ст.; значущктю фiнансових органiв у системi адмiнiстративного управлiння генуезьких колонш, яка, своею чергою, якнайточнiше характеризуе форму держави в перюд, що розглядаеться; ввдсутшстю спецiальних наукових праць, присвячених проблемам створення органiзацiйно-правових основ дiяльностi фiнансового апарата генуезьких колонш Швшчного Причорномор'я; необхiднiстю звернення до кторико-правового досвiду у процесi реформування сучасно! фшансово! системи Укра!ни.
Мета дослщження - розкрити особливостi оргашзацй фiнансового апарата генуезьких колонiй, показати його мюце та роль у ввдповвднш фiнансовiй системi, його ввдповвдшсть цiлям державно! полiтики; з'ясувати специфжу органiзацiйно-правових основ дiяльностi фiнансового апарата. Для досягнення ще! мети необхвдно виконати такi завдання: виявити та проаналiзувати нормативно-правовi акти, що закладали органiзацiйно-правовi основи дiяльностi фiнансового апарата генуезьких колонш; виявити функцп фшансових оргашв i ступшь визначеностi цих функцiй у чинному на той час законодавствц визначити принципи оргашзацй фiнансового апарата колонiй.
Стан дослщження. Iсторiя розвитку фiнансового апарата мае велике значення для вивчення закож^рностей удосконалення державного механiзму загалом. Однак дотепер у вщомш авторовi кторико-правовш лiтературi вiдсутнi спецiальнi узагальнювальнi дослвдження, присвяченi фiнансовому апарату генуезьких колонш у Швшчному Причорномор'! друго! половини XIII -останньо! чвертi XV ст. Серед суто правничих дослвджень державного ладу пiвнiчнопричор-номорських колонш можна пригадати лише Грунтовну статтю М. М. Ковалевського [5], що вийшла друком понад сто роюв тому, а також опублiкованi протягом 2010-2012 рр. статл сучасних укра!нських юристiв. З-помiж "цивiльних" iсторикiв до аналiзу окремих аспект1в дiяльностi колошального фiнансового апарата зверталися у сво!х наукових розвiдках М. Н. Мурзакевич, О. Г. вманов, О. Л. Пономарьов, О. М. Барабанов, В. О. Тшаков та ш. [6; 7; 8; 3; 1]. Та щ проблеми торкалися контексту висвгглення соцiально-економiчних та внутрiшньополiтичних проблем. При цьому до поля зору автс^в не потрапили такi важливi питання, як вiдповiднiсть органiзацiйного оформлення фшансових оргатв метi та завданням !хньо! дiяльностi, мiсце i значення того чи шшого органу у фшансовш системi та у державному мехатзм^ взаемозв'язок мiж фiнансовою полiтикою держави й ефектившстю роботи фiнансового апарата, стушнь об'ективно! визначеностi функцiй оргашв фшансового керування у нормативно-правових актах.
154
Виклад основних положень. 1сторичт джерела засввдчують, що вже у середньовiччi у колотях iталiйського мiста-республiки Гену!, розташованих на територи Пiвденного узбережжя Криму - Кафi, Чембало, Солдай!, Ялт, Лустi та iн., - протягом друго! половини XIII - друго! половини XV ст. функцюнував доволi дiевий фiнансовий апарат. Як бачимо, фiнансово-правовi норми у генуезьких колошях на Чорному морi до певно! мiри були схожими на та, якими користувалися у самiй метрополп. Принаймнi, у статтях Статуту 1449 р. постшно пiдкреслюеться обов'язок мапстратав дотримуватися статутiв Гену! та статутв (каттулярпв), нормами яких визначалися права й обов'язки окремих посадовцiв Генуезько! республiки.
Органiзацiя оперативного управлiння фшансами у швшчнопричорноморських колотях здiйснювалася через загальт та спецiалiзованi державнi органи виконавчо! влади. Серед них насамперед варто назвати консула адмшстративного центру умх чорноморських колонiй Гену! -мкта Кафи (сучасна Феодосiя), виборт магiстратури массарпв (Massarii), що управляли фшансами, раду казначейства (Officii Monete) та тклувальний комiтет (Officii Provisionis), а також консулiв i фiнансовi магiстратури Солдай!, Чембало та шших мкт.
Консул Кафи, який обирався у Гену! термiном на рж, стояв на чолi усього генуезького колонiального адмiнiстративного апарату [2, с. 160]. Цей вищий магiстрат повинен був зберiгати у себе общинну печатку та завiряти нею необхвдш, зокрема, фiнансовi документи. При цьому йому заборонялося будь-що "просити, вимагати або стягувати за... папери, де вона прикладена, тд штрафом у п'ять сонмiв. (Один сонм - це зливок срiбла завважки близько 250 г. (8 % унцш), який дорiвнював 200 аспрам - срiбним монетам, що перебували в обиу у генуезьких колонiях в Криму) за кожен раз", який мав стягуватися чиновниками казначейства з консула або шшо! особи, яка порушила б цю настанову (Гл. 1, § 12).
Обов'язком консула Кафи був також продаж з публiчного торгу фшансових ввдкушв -доходiв та зборiв, що призначалися для казначейства. Перед цим вiн мусив скликати управляючих фшансами та чиновников казначейства, якi повинт були пiд присягою заявити йому про ввдсутшсть намiрiв "брати участь у якихось iз мит, що вщдаються на вщкуп". Якщо ж тсля цього консул виявляв, що хтось iз них усе ж защкавлений у вiдкупi, то повинен був одразу ж усунути цих оиб вiд виконання покладених на них функцш та обрати на !хне мiсце нових (Гл. 1, § 13).
Складтсть вiйськово-полiтичного становища у чорноморському репош призводила до того, що консули часто на мкящ затзнювалися iз прибуттям на мкце служби. У зв'язку з цим, iз посиланням на декрет, виданий дожем Гену!, радою старшшин та романським пiклувальним комiтетом 21 квггня 1441 р., § 1 гл. 63 мктив категоричну вимогу, щоб жоден консул "... не смiв i не думав жодним чином, за жодних умов, пiд жодним виглядом..., з жодних, яких тшьки можна уявити причин, прямо чи непрямо, таемно або ввдкрито витратити чи вжити для будь-якого, або дозволити витратити..., а також закласти чи дати облiгацiю на суму велику або малу з прибутюв ввд податкiв та мит, а також шших прибутюв громади i кафського казначейства за перюд, коли вже настали повноваження наступного консула".
Спецiалiзованим фiнансовим органом виступала колегш массарiiв у складi двох осiб. Вона обиралася консулом Кафи разом з попередшм складом колегп управляючих фiнансами, радою старшшин та шшими посадовцями з числа громадян Гену! "шляхом балотування бшими та чорними кулями" квалiфiкованою бшьшютю голосiв - не менше як 2/3. При цьому вони не мали "жодного права ухилятися ввд посади, яка тривае лише шкть мiсяцiв" (Гл. 3, § 1). Обраш массарii за своею посадою входили до складу ради при консулi Кафи та "усякого разу, коли рада збираеться, мають у нш сво! голоси, а коли станеться, що пан консул вийде з палацу, зобов'язаш супроводжувати його та вщдавати йому шану" (Гл. 3, § 2). Окр1м того, вони разом з консулом, радою старшшин та тклувальним комитетом мали брати участь у виборах колегп генеральних синдиюв Кафи (Гл. 4, § 1), чотири члени яко! мусили "замдати у мiсцi суду". На синдиюв покладався обов'язок здшснювати нагляд за чиновниками, зокрема, з метою виявлення скоених ними фшансових порушень.
Кожен з массарпв по черзi протягом трьох мiсяцiв обiймав посаду першого старiйшини (Prior Antianorum). Водночас нормою § 3 гл. 3 встановлювалося, що "хоча молодший (за вжом - О. Г.) з
155
управляючих буде першим старшшиною, але у справах, яю провадяться поза Радою, першкть мае той, хто за часом старший" [9, с. 653-654]. На управляючих фшансами покладався обов'язок принаймш раз на мкяць здшснювати перевiрки книг казначейства та "примушувати чиновникiв казначейства до витребування боргу ввд боржникiв згаданого казначейства" (Гл. 3, § 4).
У § 5 мктився категоричний припис, що массарп "не можуть та не смж>ть жодним чином, прямо чи непрямо, особисто або через шшу особу продавати або уступати (занижувати цiну -О. Г.), або укладати будь-яю угоди з солдатами ввдносно будь-якого начиння чи одеж^ або товарiв пiд загрозою втратити, як покарання, вiдчужену таким чином рiч, третина яко! вiддаеться обвинувачувачу, а решта належить громадГ'. Очевидно, випадки подiбних зловживань управляючих фшансами сво!м службовим становищем не були рвдюстю, що й спонукало законодавця до опрацювання ще! норми права.
Рада казначейства Кафи, що складалася з двох генуезьких та двох мкцевих громадян, половина з яких повинш бути дворянами, а шша половина - мiщанами, як i колегiя массарпв, формувалася шляхом виборiв. Елекцiя вiдбувалася кожнi п1вроку стльно консулом, массарiями, генеральними синдиками та радою казначейства попереднього складу таемним голосуванням. Новообранi мали принести присягу, що "будуть добре та ввдповщно до закошв" виконувати покладеш на них обов'язки та "не будуть скуповувати платш жалування солдат, найманщв, аргузпв (полiцейських чиновникв - О. Г.) або шших, хто перебувае на службi у громади" (Гл. 5, § 1). Голова ради, який мав зберкати печатку колегй, не обирався. Його функцп по черзi виконували усi члени ради.
Нормою § 2 гл. 5 Статуту 1449 р. доволi чгтко визначалася компетенцiя фiнансових мапстратур: "Не може бути жодного платежу, асигнування або задоволення (фiнансового характеру - О. Г.), за видатками звичайними або надзвичайними, на яких би не було печатки пана консула, массарпв та згадано! ради". При цьому уточнювалося, що для надзвичайних видаткiв необхiдно дотримуватися чiтко визначено! процедури. Сам консул разом з управляючими фшансами мав право виплатити у разi нагально! необхвдноста до 500 аспрiв. Якщо ж необхщш витрати перевищували цю суму, то вш повинен був скликати массарпв, раду старiйшин, пiклувальний комiтет та шктнадпять представниюв вiд населення мкта (8 генуезьких та 8 кафських громадян). Рiшення про такi значш видатки мало прийматися квалiфiкованою бшьшктю (2/3 голосiв). Пiсля голосування ршення повинно було обов'язково затверджуватися радою казначейства, без чого "прийняте визначення не е дiйсним i не може бути взятим до виконання". У Статутi генуезьких колонiй особливо шдкреслено, що "не може бути жодного ввдомства, яке б мало право та владу виплачувати грошi iншим порядком" (Гл. 5, § 3).
Посадовцям, якi входили до складу ради казначейства були суворо заборонеш деяю види комерцшно! дiяльностi: вони "...ум разом i кожен окремо не можуть i не владш продавати, уступати або укладати правочини явно, публiчно або таемно, прямо чи непрямо iз жодним солдатом чи найманцем общини з приводу якого б то не було начиння, одежi чи товарiв шд страхом втратити означенi реч^ третину яких буде передано обвинувачувачу" (Гл. 5, § 3).
Члени ради казначейства Кафи повинш були "перебувати на службi принаймш двiчi на тиждень". До кньо! компетенцп належала постiйна ревiзiя книг казначейства, перевiрка рахункiв та вiдкупних сум i скрiплення !х печаткою, а також стягнення належних платежiв з боржниюв казначейства. Окрiм того, посадовщ мали здiйснювати перевiрки фшансово! документацп купцiв (Гл. 5, § 13) та стягувати з них мито. За пiврiччя, поки тривали !хш повноваження, члени ради казначейства "або хоча б двое з них" зобов'язаш були здшснити iнспекцiйнi по!здки до Солдай! та Чембало, де мусили видати платню солдатам та оглянути фортещ (Гл. 5, § 5).
Протягом мкяця пiсля заюнчення повноважень кафського консула чиновники казначейства мали завiрити сво!ми пiдписами та печаткою ум казначейськi книги i передати !х новому консуловi та управляючим фiнансами (Гл. 5, § 4).
Фiнансовi повноваження мав i господарсько-адмiнiстративний орган Кафи - шклувальний комiтет, що також складався з чотирьох омб та формувався шляхом виборiв на шестимiсячний термiн [9, с. 674]. Вш мав шклуватися про будiвництво та пiдтримання у порядку фортечних мурiв,
156
веж, арсеналу та шших громадських будiвель мкта (Гл. 6, § 4), а також водогону (Гл. 6, § 10), стачних канав тощо. При компеп перебував пристав, основним обов'язком якого було "примушувати шкшер1в, що плавають пiд квадратним парусом, привозити до Кафи за кожне плавання одну барку камшня" (Гл. 6, § 11). З метою наповнення мкького бюджету члени комитету мали стягувати мито з чиновниюв, якi вступали на посаду. Наприклад, консули Ялгга та Лусти повинш були сплатити по два сонми, консул Боспоро - чотири сонми, вiйськовi начальники Кафи -в^м сонмiв (Гл. 6, § 6).
На користь комггету надходило й мито з сол^ яке стягувалося з мщан сотниками та десятниками. Параграфом 7 гл. 6 члени тклувального комитету зобов'язувалися "примушувати згаданих сотникiв та десятникiв стягувати зазначене мито через кожш три мкящ", або, якщо вважатимуть за по^бне, вiддати його на вiдкуп. Причому чиновники, яю входили до комггету, у жодному разi не мали права звшьнити будь-кого вiд сплати цього мита. У раз^ якби вони усе ж порушили цю заборону, то мали б бути покараш штрафом у розмiрi 10 сошшв на користь казначейства (Гл. 6, § 8).
Водночас тклувальний комггет був цшком самостiйним у прийнятл рiшень щодо визначення спрямування та обсягiв видаткiв: "Жоден консул у жоден час не смiе доповкти радi, що грошi означеного ввдомства (пiклувального комiтету - О. Г.) витрачеш не так, як постановлено було чи буде згаданими чиновниками. I якщо згаданий пан консул вчинить всупереч сказаному, то буде тдданий за це кожного разу штрафу у 10 сонмiв" (Гл. 6, § 3).
Висновки. Отже, юторш створення правових основ дiяльностi фшансового апарата генуезьких колонш Пiвнiчного Причорномор'я у Криму може мати не лише науковий, але й суто практичний iнтерес. Видатний iсторик В. Й. Ключевський в одному зi сво1х записiв в особистому щоденнику дотепно зауважив, що, хоча i говорять про те, що кторш нiкого та шчому не навчила, життя, однак, ще бiльше мститься тому, хто зовим не знае юторц. Знаменитий учений, прекрасний лектор, писав: "Не кыти винш у тому, що слший 1х не бачить. 1сторш навчае навпъ тих, хто в не1 не навчаеться: вона карае 1х за неуцтво та зневагу" [4, с. 3]. Сучасна державно-правова ситуащя, звичайно, вiдрiзняеться вiд часу становлення та розвитку феодальних республiк (можливо, не так сильно, як здаеться на перший погляд). Однак не можна не зауважити, що багато з проблем, яю доводиться виршувати нишштм реформаторам, аналогiчнi проблемам фшансового управлшня XV ст. Серед них, зокрема, проблема розподшу функцiй фшансового управлшня, проблема оргашзацп фiнансового контролю, проблема впливу фшансово1 полiтики держави на ефектившсть дiяльностi фiнансових оргашв. У процесi дослiдження цих питань накопичуеться багатий кторико-правовий матерiал, вивчення якого допоможе уникнути помилок сьогодш, коли Укра1нська держава знову, вже вкотре, перебувае в умовах перехвдного перiоду.
1. Барабанов О. Н. Новые материалы о статусе Ьыг%етез генуэзской Кафы / О. Н. Барабанов // Причерноморье в Средние века. — Вып. 3. / под ред. С. П. Карпова:— СПб.: Алетейя, 1998. — (Труды историч. ф-та МГУ). — С. 117—125. 2. Гавриленко О. А. Магiстратура консулiв у генуезьких колотях Пiвнiчного Причорномор 'я: iсторико-nравове дослiдження / О. А. Гавриленко // Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького i сучастсть: матер. XXIV Мiжнар. кторико-правовоI конф., 28 квтня — 1 травня 2011 р., м. Львiв. — Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2011. — С. 159—165. 3. Еманов А. Г. Образование городской коммуны Кафы (до сер. XV в.): автореф. дис. ... д-ра ист. наук: по спец. 07.00.03 "Всеобщая история"/А. Г. Еманов. — Екатеринбург, 1997. — 51 с. 4. История России с древнейших времен до наших дней: учеб. — 2-е изд. перераб. и доп. / А. С. Орлов, В. А. Георгиев, Н. Г. Георгиева, Т. А. Сивохина. — М.: ПБОЮЛ Л.В. Рожников, 2001. — 520 с. 5. Ковалевский М. М. Юридический быт генуэзских колоний на Черном море во второй половине XV века / М. М. Ковалевский // Сб. ст. по истории права: Посвященный М. Ф. Владимирскому-Буданову. — К.: Тип. С. В. Кульженко, 1904. — С. 195—228. 6. Мурзакевич Н. Н. История генуэзских поселений в Крыму / Н. Н. Мурзакевич. — О., 1837. — 332 с. 7. Пономарев А. Л. Территория и население генуэзской Кафы по данным бухгалтерской книги — массарии казначейства за 1381—
157
1382 гг. / А. Л. Пономарев // Причерноморье в средние века: Труд. ист. ф-та МГУ. — Вып. 4. — М.; СПб: Алетейя, 2000. — С. 317—443. 8. Типаков В. А. Консульство Чембало во второй половине ХУ века: административное управление / В. А. Типаков // Херсонесский сборник. — Вып. 10. — Севастополь, 1999. — С. 78—81. 9. Устав для генуэзских колоний в Черном море, изданный в Генуе в 1449 году // Записки Одесского общества истории и древностей. — Т. 5. — Одесса, 1863. — С. 632-836.
УДК 340.12 : 342
А. Дутко
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ
ФУНКЦИОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНИХ КОНСТРУКЦ1Й
©Дутко А., 2014
Наводяться ознаки юридичних конструкцш. Аналiзуються функцп, яю властивi юридичним конструкщям: конструктивно-прагматична та нормоутворювальна. На n^CTaBi змктовно! та функщонально! характеристики юридичних конструкцш як зaсобiв законотворчо! техшки визначаеться !х поняття.
Ключовi слова: юридична конструкцiя, зaсiб законотворчо! техшки, моделювання.
A. Dutko
FUNCTIONAL CHARACTERISTIC OF LEGAL CONSTRUCTION
The author signs of are legal construction. Analyzed the functions that characterized the legal construction: constructive and pragmatic and rule-proclaiming. Based on the content and functional characteristics of legal construction as a means of legislative technique is determined by their concept.
Key words: legal construction, the means of legislative technique, modeling.
А. Дутко
ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ
Приводятся признаки юридических конструкций. Анализируются функции, которые свойственны юридическим конструкциям: конструктивно-прагматическая и нормообразующая. На основании содержательной и функциональной характеристики юридических конструкций как средств законотворческой техники определяется их понятие.
Ключевые слова: юридическая конструкция, средство законотворческой техники, моделирование.
Постановка проблеми. Юридичш конструкцп - це один i3 найскладшших 3aco6iB законотворчо! техшки, сутшсть якого е недостатньо науково дослвджена. Сфера правового регулювання постшно розширюеться, але саме завдяки юридичним конструкщям можна чггко та економно впорядкувати суспшьш ввдносини у правовш площиш. Конструкцп полегшують також сприйняття та вивчення явищ правово! дiйсностi, узагальнюють багатоманiтнiсть окремих випадкiв юридично! практики.
Галузевому законодавству вiдомi найрiзноманiтнiшi конструкцп, яю вивчаються галузевими юридичними науками, з огляду на свш предмет дослвдження. Поза тим, завданням загально! теорп
158
