CC BY
74
УДК 336.02:338.242
Боголiб Т.М.,
доктор економмчних наук, професор, декан фЫансово-економмчного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Грип^я Сковороди»
НОВ1 П1ДХОДИ ДО ОРГАН1ЗАЦП ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСОВОГО
КОНТРОЛЮ В УКРА1Н1
У cmammi досл'джено Hoei nidxodu до орган1зацн ф1нансового контролю в Укра1'н1; показано необх1дн1сть зм'1-цнення орган'1в державного фiнансoвoгo контролю в yKpaïHi; прoаналiзoванo процес реформування головного органу фiнансoвoгo контролю в Укран - державноï фiнансoвoï iнспекцiï; обрунтовано подальшу спiвпрацю орган'1в державного фiнансoвoгo контролю i3 М'жнародною oрганiзацieю вищих орган'в фiнансoвoгo контролю (1НТОСА1).
Ключовi слова: державний фiнансoвий контроль, ревiзiя, перев'рка, експертиза, державна фiнансoва iн-спекця, контрольна дiяльнiсть, координаця дiяльнoстi контролюючих орган'1в.
В статье исследуются новые подходы к организации финансового контроля в Украине; показана необходимость укрепления органов государственного финансового контроля в Украине; проанализирован процесс реформирования главного органа финансового контроля в Украине - государственной финансовой инспекции; обосновано дальнейшее сотрудничество органов государственного финансового контроля с Международной организацией высших органов финансового контроля (ИНТОСАИ).
Ключевые слова: государственный финансовый контроль, ревизия, проверка, экспертиза, государственная финансовая инспекция, контрольная деятельность, координация деятельности контролирующих органов.
The article examines new approaches to financial control in Ukraine, shows the need for strengthening of public financial control in Ukraine analyzes the process of reforming the main body of financial control in Ukraine - State Financial Inspection substantiated further cooperation of state financial control of the International Organization of Supreme Audit Institutions (INTOSAI).
Key words: state financial control, audit, inspection, examination, State Financial Inspection, monitoring activities, coordination of regulatory agencies.
Актуальтсть проблеми. В умовах ринкового середовища на шляху до бвропейськоТ штеграцп зростае роль державного фшансового контролю, метою якого е забезпечення стабтьност соц1ально-економ1чноУ пол1тики, за-поб1гання фшансовим порушенням i неефективному використанню державних кошт1в. Особливого значення ф1-нансовий контроль набувае в посткризовий перюд. Адже в держав1 допускаються значн1 порушення фшансово-бюджетно!' дисциплши, причинами яких е недотримання нормативно-правових акпв, неурегульованють, а нерщко i суперечливють чинно!' законодавчо'Г бази у сфер1 державного фшансового контролю. Все це породжуе проблеми i суперечност1 в систем! фшансового контролю. Саме система потребуе нових п1дход1в та реформування, процес якого розпочався в Укра'шк Це потребуе нових наукових дослщжень.
134 Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
© Боголiб Т.М., 2013
Ступiнь дослщження проблеми. Проблематика фiнансового контролю займае важливе мiсце в наукових до-слiдженнях вчених-економiстiв зарубiжноТ та втизняноТ науки. Так, теоретичнi та приклады аспекти оргаызацп та методологи фшансового контролю дослiджуються в працях науков^в В.Д.Андреева, 1.А.Белобжецького, М.Т.Бiлухи, б.В.Калюги, П.В.Мельника, О.М.Петрука, Н.Г.ВиговськоТ, 1.С.Микитюка, М.В.Романiв, 1.Б.Стефанюка.
Увагу дослiдженню теоретичних основ фшансового контролю придтяють ученi зарубiжжя: Р.Адамс, Д.Дуброу, Д.lрвiн, Б.Левалуа, Д.Хан, Д.Ретрей, Дж.Робертсон, Р.Томсон.
Мета дослiдження. Метою написання статт е обфунтування нових пiдходiв до реформування i оргаызацп державного фiнансового контролю в УкраТы.
Наприкiнцi 2011 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцiю «Сприяння пщвищенню ефективностi, пщз-вiтностi, результативностi i прозоростi державного управлiння шляхом змщнення ревiзiйних структур». Поява цього документу пов'язана iз особливiстю стану незалежност органiв фiнансового контролю рiзних краТн i необхiднiстю пд вищення Тх ролi в сучасних умовах. У 2007 роц Мiжнародна органiзацiя вищих оргаыв фiнансового контролю (1НТОСА1) прийняла Мексиканську декларацiю незалежностi. У червы 2011 року бвропейська органiзацiя (6ВРОСА1) зробила спецiальну заяву « В iм'я змiцнення незалежних вищих оргаыв фiнансового контролю». Цi кроки були викли-канi тим, що контроль^ органи деяких краТн повiдомляли про юридичний, полiтичний, адмiнiстративний i фшансовий тиск на них. Втручання в Тх дiяльнiсть ставить пiд загрозу виконання ними своТх функцiй [9, с.53].
Генеральна асамблея ООН заявила, що вищi ревiзiйнi установи можуть дiяти об'ективно i ефективно ттьки тодi, коли вони незалежнi вщ структур, якi перевiряють i захищен вiд зовнiшнього впливу. Ми зпды, що тiльки за таких умов контрольна дiяльнiсть сприяе досягненню нацюнальних цiлей i прiоритетiв в галузi розвитку, результа-тивностi i використання державних кош^в на користь громадян.
УкраТна являеться членом ООН i вона прагне розвивати спiвпрацю iз 1НТОСА1 i змiцнювати власнi ревiзiйнi установи ( у вiтчизнянiй термшологп - органи державноТ фшансовоТ шспекцп (ДФ1)).
Змiцнення органiв ДержавноТ фiнансовоТ iнспекцiТ - це розширення можливостей Тх впливу на стан державного управлшня.
В УкраТнi державний фшансовий контроль здiйснюють як безпосередньо органи влади - законодавчоТ (пред-ставницькоТ) i виконавчоТ - як спе^ально створенi ревiзiйнi установи - контроль^ органи i пiдроздiли. Практично основний об'ем роботи (ревiзiТ, перевiрки, експертизи, заключення) покладаються саме на спецiалiзованi органи i пiдроздiли ДержавноТ фшансовоТ iнспекцiТ УкраТни.
Державна фшансова iнспекцiя УкраТни створена Указом Президента УкраТни на основi Головного контрольно-ревiзiйного управлiння УкраТни №499/2011 вщ 23 квiтня 2011 року.
Вщповщно до положення про Державну фшансову iнспекцiю УкраТни вона являеться центральним органом виконавчоТ влади, дiяльнiсть якого спрямовуеться i координуеться Кабiнетом Мiнiстрiв УкраТни через Мiнiстра фн нанав УкраТни, що входить до системи оргаыв виконавчоТ влади i забезпечуе реалiзацiю державноТ полiтики у сферi державного контролю [ 10].
Органи ДержавноТ фшансовоТ iнспекцiТ УкраТни здшснюють фiнансовий контроль за використанням i збере-женням державних фiнансових ресурав, необоротних та iнших активiв, правильнютю визначення потреби в бю-джетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням кош^в i майна, станом i достовiрнiстю бухга-лтерського обл^ i фiнансовоТ звiтностi у мшютерствах та iнших органах виконавчоТ влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного со^ального страхування, бюджетних установах i суб'ектах господарю-вання державного сектору економки, а також на пщприемствах, в установах та органiзацiях, ям отримують (отри-мували у перюд, який перевiряеться) кошти з бюдже^в усiх рiвнiв, державних фондiв та фоц^в загальнообов'язкового державного со^ального страхування або використовують (використовували у перюд, який перевiряеться) державне чи комунальне майно (далi - пщконтрольы установи), за дотриманням законодавства на вах стадiях бюджетного процесу щодо державного i мiсцевих бюджетiв [ 10].
У своТй дiяльностi Державна фшансова шспекщя керуеться Бюджетним кодексом УкраТни, Кодексом етики внутрш ых аудиторiв, Концепцiею розвитку системи управлшня державними фшансами, Концепцiею розвитку державного вну-трiшнього контролю, Методичними рекоменда^ями з органiзацiТ внутрiшнього контролю, розпорядженням №148-р Ка-бiнету Мiнiстрiв УкраТни, Постановою №1001 Кабшету Мiнiстрiв УкраТни вщ 28.09.2011 року, Стандартами внутрiшнього аудиту, що зареестрован в Мiнпостi 20.10.2011 за №1219/19957 [1;3;4;5;8;11;13]
Державна фшансова шспекщя УкраТни визначила прiоритетнi напрями дiяльностi та реформування:
■ розробка (з внутршнього контролю та методологи) внутршнього аудиту;
■ реалiзацiя заходiв щодо запровадження бвропейськоТ моделi Державного внутршнього фiнансового контролю в УкраТн (проведення навчань, пiлотних проеклв, органiзацiя та участь у зааданнях круглих столiв, брифш-гiв, конференцш i консультацiй та iнших подiбних заходiв);
■ пiдтримка проведення оргаызацшно-структурних змiн щодо утворення пiдроздiлiв внутршнього аудиту; ре-гулювання стану внутршнього аудиту в системi ЦОВВ.
Державна фшансова шспекщя УкраТни запроваджуе новi пiдходи до органiзацiТ державного фшансового конт-
ролю в Украшк
У рамках мiжнародноТ' спiвпрацi iз Мiнiстерством фiнансiв Королiвства Нщерлан^в було розроблено в 2011 роц навчальну методологiю:
■ органiзацiТ' внутршнього контролю та проведення внутрiшнього аудиту, яка детально розкривае сутнiсть внутршнього контролю та його п'яти компонент, описуе ключовi аспекти органiзацiТ' та проведення внутршнього аудиту, визначае роль i обов'язки пiдроздiлiв внутрiшнього аудиту, пщходи до виконання аудиторських завдань, документацп i звiтування;
■ внутршых i зовнiшнiх оцiнок якостi функцп внутрiшнього аудиту, яка мiстить рекомендацп з органiзацiТ' i проведення внутршых оцiнок якостi керiвником пiдроздiлу внутршнього аудиту та зовнiшнiх оцiнок якост^ що проводяться органами Державно''' фшансово''' шспекцп, критери проведення таких оцшок, розробленi за системою 11А, модель ризик-орiентованого вiдбору пiдконтрольних суб'ектiв при плануванн дiяльностi органiв Державно'' фшансово''' iнспекцiТ' з проведення зовнiшнiх оцшок якост та «дорожню карту» аудитора при здшснены дослiджень зовнiшньоТ' оцшки якостi.
Державна фiнансова iнспекцiя Укра'ни проводить значну роботу що до створення з 1 Ычня 2012 року служб внутршнього аудиту в ЦОВВ шляхом участ у робочих групах з питань реформування державного внутршнього фшансового контролю.
Значна увага придтяеться практична допомозi аудиторiв шляхом проведення навчань - обговорення, дискуси, роз'яснення лекцмного матерiалу на практичних прикладах, «дiловi iгри» та формуванню iдеологiТ' керiвникiв мiсцевих органiв виконавчо'' влади стосовно сутностi запроваджених в Укра'''н реформ у сферi ДВФК, роз'ясненню державно'' полiтики в частин удосконалення вiтчизняноТ' системи державного управлшня та управлiння державними ресурсами, розгляду ключових аспектiв та особливостей оргаызаци внутрiшнього контролю i внутрiшнього аудиту в мюцевих органах виконавчо'' влади та важливi аспекти дiяльностi у цьому напрямi.
Важливим кроком нових пiдходiв е регiональний рiвень, законодавчо визначено вимоги щодо утворення служб внутршнього аудиту на рiвнi ОДА, встановлено чiткi термiни 'х утворення 1 сiчня 2013 року.
Ключова роль внутрiшнього аудиту полягае в удосконаленн системи управлiння, запобтання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштiв, а також роз'яснювались практичнi аспекти здшснення дiяльностi iз внутрiшнього аудиту.
Вщправною точкою для запровадження дiяльностi з внутршнього аудиту на центральному рiвнi став 2012 рiк, осю-льки вщповщно до постанови №1001 ус керiвники центральних органiв виконавчо'' влади мають створити та забезпе-чити функцюнування пiдроздiлiв внутрiшнього аудиту з 1 ачня 2012 року. Створення служб внутршнього аудиту на репональному рiвнi передбачено вiдповiдним дорученням Уряду з 1 ачня 2013 року, проте уже у 2012 роц низкою об-ласних державних адмшютрацм вжито вiдповiдних заходiв щодо запровадження внутршнього аудиту.
Незважаючи на створення пщрозд^в внутрiшнього аудиту (введення вщповщних посад чи покладання обо-в'язш з внутрiшнього аудиту на пра^вниюв), фактично в окремих центральних органах виконавчо' влади дiяль-нiсть з внутршнього аудиту не ведеться, а саме: за минулий рк не складалися та до Державно'' фшансово''' шспекцп Укра'ни на погодження не подавалися жодного разу плани проведення внутршых ауди^в та звiти про дiяль-нiсть внутрiшнього аудиту, не проведено жодного внутршнього аудиту [11 ].
Про необхщнють безумовного дотримання вимог законодавства у сферi внутршнього аудиту та вжиття вщпо-вiдних заходiв для здiйснення дiяльностi з внутрiшнього аудиту, Державна фшансова iнспекцiя Укра'ни, як орган, уповноважений на здшснення контролю за станом внутршнього аудиту в системi центральних оргаыв виконавчо'' влади, направила окремим iз них листи, де зобов'язала виршити це важливе завдання.
В апаратах шести ОДА (Ради Мiнiстрiв АРК, Волинсько'', Донецько', Лугансько'', Терноптьсько''' та Хмельниць-ко'') створено пщроздти внутрiшнього аудиту, в апаратi Херсонсько'' ОДА введена посада головного спе^алюта з внутрiшнього аудиту, а в апаратах Харшсько''' та ЧернiвецькоТ' ОДА покладено обов'язки з внутрiшнього аудиту на пра^вниюв структурних пiдроздiлiв; утворено пiдроздiли внутрiшнього аудиту як вщокремлеы структурнi пщроздн ли в дванадцяти ОДА (Вшницькш, Днiпропетровськiй, Закарпатський, Запорiзькiй, Кшвськш, Кiровоградськiй, Львiвськiй, Рiвненськiй, Сумськш, Чернiгiвськiй та Кшвськш мюькдержадмшютрацп), введено посади головних спе^алю^в з внутршнього аудиту як самостiйнi структурнi одиниц в lвано-Франкiвськiй ОДА i Севастопольськш мiськдержадмiнiстрацiТ' [13].
Органи центрально'' виконавчо'' влади не координують свою роботу iз Державною фiнансовою шспек^ею щодо створення пiдроздiлiв внутршнього аудиту, за виключенням Управлiння державно'' охорони, Нацюнально''' ко-мiсiТ' цшних паперiв та фондового ринку, Нацюнально''' комiсiТ', що здiйснюе регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацюнально''' комiсiТ', що здiйснюе державне регулювання у сферi енергетики та Нацюнальна комiсiя, що здiйснюе державне регулювання у сферi зв'язку та шформатизаци НАНУ.
Впродовж 2012 року було проведено двi оцiнки якостi внутршнього аудиту в Мiнiстерствi економiчного розвит-ку та торгiвлi Укра'ни та Укравтодорк
Незважаючи на те, що за результатами уах внутрiшнiх ауди^в пiдроздiлами виявлялись як фiнансовi пору-
шення, так i 3Ha4Hi недолiки у господарськш дiяльностi cy6'eKTÎB аудиту (неефективне управлшня об'ектами державно!' власностi, незадовтьний стан використання державного майна, недосконалють системи внутрiшнього контролю), незначна кшьюсть та результати не мали значного впливу на загальний стан фшансово-бюджетноТ дис-циплiни в системi вiдповiдного органу.
Така ситуацiя склалася через низку органiзацiйно-функцiональних недолiкiв, ям перешкоджали повнотi реалн зацп i розвитку внутршнього аудиту. Це кадровi проблеми аудиторського процесу (органiзацiя, проведення, доку-ментування ходу та результат ауди^в, ïx реалiзацiя, вiдстеження/монiторинг впровадження аудиторських реко-мендацiй).
При перевiрцi виявилося, що дiяльнiсть пiдроздiлу внутршнього аудиту Укравтодору е викладення низки про-грамних питань у виглядi статистично'Г iнформацiï iз перенесенням до тексту звп^ показникiв рiзниx форм зв^ност без надання вiдповiдниx висновюв. При цьому, навiть за умови наявност у описанiй статистичнiй шформацп оче-видних невiдповiдностей та/або ознак можливих порушень, подальi ше дослщження та аналiз таких факторiв не проводиться.
Потребуе покращення стиль викладення шформацп в аудиторських зв^ах. Занадто сти^ резюме аудиторських звтв Укравтодору та подан умовно-позитивнi висновки за результатами аудилв (не зважаючи на встановлення значних порушень), не вщповщапи вимогам нормативних документ i не надавали керiвництву суб'екта аудиту пов-ного та адекватного уявлення про дшсний стан фшансово-бюджетноТ дисциплiни та системи управлшня.
На вщмшу вщ Укравтодору, в Мiнiстерствi економiчного розвитку та торгiвлi УкраТни процес оргаызаци i проведення аудитiв вщповщав вимогам законодавства та забезпечував повноту проведення i документування аудиторських дм. Проте обмеженi термiни ауди^в призводили до звуження аудиторських вибiрок за окремими питан-нями i ризику не виявлення ймовiрниx порушень, зменшення можливостi застосування достатнього обсягу мето-дiв, прийомiв та процедур аудиту.
Визначен в аудиторських рекоменда^ях Укравтодору заходи були спрямованi на повернення подрядниками виявлених сум фшансових порушень, без визначення меxанiзмiв попередження виникнення порушень та усунен-ня недолшв, якi не мають результативного виразу, однак засвщчують присутнiсть проблематики у певних напря-мах дiяльностi органу. Не здiйснювався в пщрозд^ не належному рiвнi монiторинг стану повернення подрядниками необфунтовано отриманих сум.
Внаслщок незастосування не рiвнi Мiнiстерства в повному обсязi заxодiв впливу на керiвництво суб'ектiв аудиту та не впровадження прийнятих управлшських ршень, якими б забезпечувалось удосконалення управлшськоТ дiяльностi, за результатами проведених пщроздтом Мiнiстерства економiчного розвитку та торгiвлi аудитiв вщш-кодовано лише 2% виявлених фшансових порушень. ^м того, у пщрозд^ була практично вщсутня iнформацiя щодо виконання шших вимог i усунення недолшв суб'ектами аудиту.
Основнi недолiки внутршньоТ нормативно-правовоТ бази з внутрiшнього аудиту пов'язан iз суттевим доопра-цюванням внутрiшнix документiв вiдомств, оскiльки у них лише дублюються вимоги нормативно-правових акпв вищого рiвня, замiсть розкриття меxанiзмiв специфiки дiяльностi вiдповiдного пщроздту.
Державна фiнансова iнспекцiя УкраТни активно ствпрацюе iз Мiнiстерством фiнансiв Королiвства Нiдерланди, зi свiтовим банком та МВФ, Агентством м1жнародно1' техычноТ допомоги Мiнiстерства економiки, промисловостi та зайня-тостi i Мiнiстерства бюджету, державних рахунюв державно!' служби та державних реформ Францп (АДЕТЕФ).
Цi кроки допомагають адаптувати державний фiнансовий контроль до мiжнародниx вимог, зробити його ефек-тивним i дiевим.
Державна фшансова шспекщя УкраТни вибудовуе свою роботу на реалiзацiï принципу гласности стилю реакцп на громадську думку.
Кращий досвiд шших держав щодо оргаызацп державного фшансового контролю сконцентрований в Лiмськiй декларацп керiвниx принципiв контролю. Вiн полягае в тому, що все управлшня державними фшансами, незалеж-но вщ того, вщображеы вони в загальному нацюнальному бюджетi чи нi, повинно бути об'ектом вищого контрольного органу.
Висновки. В умовах трансформацшних процеав в економiцi УкраТни зросла роль державного фшансового контролю, який являють реалi затором ефективного використання фшансових ресурав, майна бюджетними уста-новами та ведомствами та господарськими суб'ектами. У системi державного фшансового контролю УкраТни вщ-буваються системы змши. Реоргаызовано Головне контрольно-ревiзiйне управлшня у Державну фшансову шспе-кщю УкраТни, реформуеться система внутрiшнього фшансового контролю в Украшу запроваджуються пшоты про-екти бвропейськоТ моделi Державного внутршнього фiнансового контролю, зокрема шляхом створення пщроздн лiв внутрiшнього аудиту.
Проте процес реформування, запровадження нових пiдxодiв здшснюеться непослiдовно тому, що деяк норми i правила державного фшансового контролю не сумюы з принципом незалежност його установ. Вимоги, як з'явилися щодо обмеження властивостей, звужують можливостi впливу його оргаыв на пiдвищення звiтностi, результативности прозоростi державного управлiння. 1снуе цтий ланцюг пробiлiв у дiяльностi оргаыв ДФК: вiдсутнi
державнi стандарти контролю, немае едино!' методологи, права його оргаыв не взаeмопов'язанi, взаeмодiя не ре-гламентована. Законодавчо не передбачен санкцп до керiвникiв об'екпв контролю, якi не приймають належних заходiв i3 усунення виявлених порушень i i'x причин. Передача матерiалiв, якi мiстять ознаки злочинiв до прокура-тури затримуе i'x реалiзацiю, впливае на розмiри повернень.
У цтому сучасний стан установ контролю характеризуемся тим, що формування системи ДФК, яка б вщповщала вимогам економiчного розвитку i державного устрою кра'ни, ще не завершено. Немае достатньо''' правово''' бази контролю. Контролем держави охоплено не вс належн 'й засоби, особливо в частин ix використання.
Органiзацiя контролю характеризуемся не упорядкованiстю, дублюванням ревiзiй i перевiрок. Перелiки фн нансових порушень в д^чих класифiкатораx слабо обфунтоваы i економiчно i юридично. Не видiляються пору-шення, ям спричинили реальний збиток бюджету або бюджетоотримувачу. В таких умовах установи ДФК перес-тають бути дiевим iнструментом боротьби з корупцiею.
Л^ература
1. Бюджетний Кодекс Укра/ни. - К., 2012. - 112с.
2. Заявление ЕВРОСАИ «Во имя укрепления независимости высших органов финансового контроля». [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://www.eurosai.org/docs/EUROSAI_Statement_final_RU.pdf?menu=about- 2011.
3. Кодекс етики аудитор1в. - К., 2012.
4. Концепця розвитку державного внутр1шнього ф1нансового контролю на пер1од до 2017 року, схвалена розпорядженням Каб1нету М1н1стр1в Украни вд 24.05.2005 № 158-Р (¡з зм1нами вд 22.10.2008 №1347-Р та вд 23.12.2009 №1601-Р);
5. Концепця розвитку системи управл1ння державними ф1нансами. Схвалена розпорядженням Каб1нету Mi-нстрв Укра/ни вд 03.09.2012 №633-Р.
6. Лимская декларация руководящих принципов контроля. Принята IX Конгрессом Международной организации высших органов финансового контроля (ИНТОСАИ), - Лима, 1977.
7. Мексиканская декларация независимости высших ревизионных учреждений XIX Конгресс INTOSAI, 2007.
8. Mетодичнi рекомендацп з орган iзацi/ внутрiшнього контролю розпорядниками бюджетних коштiв у сво/х закладах та у пiдвiдомчих бюджетних установах, затверджен наказом Miнiстерства фiнансiв Укра/ни в'д 14.09.2012 №995.
9. Овсянников Л.Н. Государственный финансовый контроль: учреждения и возможности./ Л.Н. Овсянников // Финансы. - 2012. - №6. - С.53-56.
10. Положення про Державну фiнансову iнспекцiю Укра/ни. Затверджено Указом Президента Укра/ни в'д 23 квiтня 2011 року №499 / 2011. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://Zakon4.rada.gov.ua/laws/show/499/2011.
11. Постанова №1001 Кабiнету Miнiстрiв Укра/ни в'д 28.09.2011 ««Деяк питання утворення структурних пiдроздiлiв внутрiшнього аудиту та проведення такого аудиту в мiнiстерствах, iнших центральних органах виконавчо/ влади, /х територiальних органах та бюджетних установах, як належать до сфери управлiння мi-нiстерств, iнших центральних орган'в виконавчо/ влади. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/9366.
12. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН №А / RES / 66 / 209 ««Содействия повышению эффективности, подотчетности, результативности и прозрачности государственного управления путем укрепления высших ревизионных учреждений»., 2011.
13. Стандарти внутрiшнього аудиту, затвердженi наказом Miнiстерства фiнансiв Укра/ни в'д 04.10.2011 №1247 та зареeстрованi в Miнiстерствi юстиц/i Укра/ни 20.10.2011 за №1219 / 19957 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/9366.
УДК 336. 22 (4)
Девко С.Т.,
викладач кафедри обл1ку, аудиту i контролшгу, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡менл Григор1я Сковороди»
асглрантка кафедри аграрно' соцюлогп та розвитку села НУБП Укра'ни
ГАРМОН1ЗАЦ1Я ПОДАТКОВО1 ПОЛ1ТИКИ КРА1Н СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
В УМОВАХ ШТЕГРАЦП
У статтi розкрита сутнiсть та основнi напрями гармонiзацi/ податково/ полiтики кра/н Свропейського Союзу (СС). Розглянуто та проаналiзовано '/'/ вплив на соцiально-економiчний розвиток кра/н - учасниць Св-росоюзу.
138 Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
© Девко С.Т., 2013
