CC BY
12
Валерш Ц1ПУРА
ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З Ф1НАНС1В
У cmammi розглянута neo6xidnicmb застосування тестових технолог1й nid час навчання студен-mie. Охарактеризовано нормативный i фактичный стан тестових технологш для контролю знань з фи наныв на кафедрi фтанЫв i кредиту ЛНАУ.
Постановка проблеми у загальному виглядi та И зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Украшсью ВНЗ намагаються при збереженн всього власного позитивного вжового доробку запозичувати у сусщнх народiв !х знання. До таких запозичень вiдносять один з основних вид1в контролю — тести з дисциплiни, яю не е достатньо апробова-ними, що передбачае необхiднiсть 1х апробацп.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. У сучаснш лiтературi iснують зауваження як «за», так i «проти» тестових технологш контролю знань. Позитивш якостi теств полягають у зручностi 1х застосування. До негативних слiд вiднести можливкть до контрольного отримання тестiв та ввдповвдей до них студентами, яю можуть не знати основ дисциплши взагалi, й у результат тестування вiдповiдати краще за студенлв, якi вивчають дисциплiну й заздалепдь го-товими вiдповiдями не користуються.
Можливо через негативнi моменти застосування теспв у виданнi [1] щ технологiй не описуються (згадуються контрольн роботи, i тести розглядаються як другорядн технiчнi моменти). Одночасно у ЛНАУ юнуе ряд методичних документiв, якi передбачають застосування тестових технологш у навчанн студентiв [2, 3].
Формулювання цiлей статть Метою роботи е показ стану застосування тестових технологш у ЛНАУ та шляхи його покращення.
Виклад основного матерiалу дослщження. Зпдно з методичними рекомендацiями ЛНАУ «...для проведення модульного контролю провiдний викладач з дисциплши розробляе контрольн завдання або тестовi завдання... Завдання... повинн бути однаково! складносл» [2, 6]. Зпдно з типовою робочою навчальною програмою, «з позицiй Свропейсько! кредитно! трансферно! системи (ECTS) оптимальним iнструментом визначення р1вня засвоення кожного модуля та навчально! дисциплши в цшому е тестовi контрольно-закрiплюючi системи».
Тести — об'ективний i стандартизований вимiр, що легко тддаетъся логiчнiй оцiнцi, ста-тистичнiй обробцi та пор1вняльному аналiзу. Тестовий контроль знань дозволяе швидко опиту-вати значну кiлькiсть студенлв за обмежений промiжок часу i здебiльшого спрямований на пе-ревiрку та оцiнку знань з теоретично! частини дисциплши.
Комп'ютерне тестування мае таю позитивш сторони: тест розвивае лопку мислення через аналiз, поршняння, шту!щю; результат тестування висвiтлюеться негайно, до того ж в1н не мае еле-менпв суб'ект^зму; результатом тестування може бути бальна оцшка за рiзними шкалами: 100-бальною, национальною, ECTS.
Спосiб комп'ютерного тестування: вибiр один з багатьох (multiple choice) — студент мае вибрати одну правильну ввдповвдь з кiлькох запропонованих. Перед початком комп'ютерного тестування студенти ознайомлюються з кшьюстю завдань, часом тестування та правилами ощ-нювання вiдповiдей. Вiдповiдно до прийнято! системи визначення юлькост тестових завдань залежно ввд кiлькостi кредитiв ECTS (1...2 кредити — 100... 200 питань, 2...3 кредити — 200.. .300 питань, 3.4 кредити — 300.400 питань, понад 4 кредити — 400 питань) з дисциплши розробляеться певна кшьюсть тестових завдань (по 100 на змктовий модуль, якщо моду-лiв 2 при 2 кредитах). У 2007-2008 навчальному рощ з дисциплши «Фшанси» передбачалося 3 кредити, тому автором статл були розроблен по 150 теств на кожний модульний контроль.
Стрним для ушверситету залишаеться методика проведення iспиту за модульною системою. Деяю викладачi приймають два модулi, а попм й iспит. На нашу думку, модульна система розподшила iспит, який iснував ранiше, на двi частини, i тому достатньо провести два модуль-них контролi, якi тотожн одному iспиту. Для студентiв, яю незадоволенi результатами тестування, при шдвищенш рейтингу ми пропонуемо вже не та ж тестовi запитання, а традицiйнi ек-заменацiйнi бшети. Однак жоден зi студентiв ще не погоджувався на традицiйний кпит.
128 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №7
Програмою також передбачено «засоби для проведення поточного, модульного i тдсум-кового контролю: пакет методичних матерiалiв для проведення контрольних заходiв; два ком-плекти тестових завдань з ввдповвдних змiстових модулiв дисциплши; контролююча комп'ютерна програма «ТЕСТ» [3].
На даний момент ми не використовуемо програму «ТЕСТ», студентам роздаються тiльки роздрукованi варiанти тестiв. У подальшому можливе використання програми, але проблема конфвденщйност залишаеться актуальною як при паперовому, так i при машинному контролi знань.
У якостi шюстраци тестових технологiй ми пропонуемо витяг з тестових завдань модульного контролю №1 з фшанмв.
1. До фшансових важелш вiдносять: а) податок з доходiв фiзичних омб; б) норма подат-ку; в) податковi пiльги; г) право встановлення трансферта; д) нормативи вiдрахувань до фондiв соцiального страхування.
2. Скшьки рiвнiв iерархп в органiзацiйнiй структурi МФУ: а) 2; б) 3; в) 5; г) 4; д) 1?
3. До фшансових ресурмв з точки зору джерел формування ввдносять: а) статутний фонд; б) статутний фонд, грошовi кошти; в) щнт папери, грошовi кошти; г) кредити банюв, статутний фонд; д) заборговашсть iз заробгшо1 плати, кредити баншв, статутний фонд.
4. До фшансових ресурмв з точки зору 1х матерiальних втiлень ввдносять: а) статутний фонд; б) статутний фонд, грошовi кошти; в) щнш папери, грошовi кошти; г) кредити банкш, статутний фонд; д) заборговашсть iз заробгшо1 плати, кредити банкв, статутний фонд.
5. Наслiдком запозичань е: а) фшансування бюджету; б) борги бюджету; в) кредити бюджету; г) дефiцит бюджету; д) профщит бюджету.
6. За рiвнем розмщення доходи подiляють на: а) податки та неподатковi платежi;
б) централiзованi та децентралiзованi; в) децентралiзованi та регульованi; г) платежi та доходи; д) офщшш трансферти та допомоги.
7. Вщповщно до функцш держави видiляють такi групи видатюв бюджету: а) витрати на освпу; трансферти; б) трансферти; видатки на утримання Обласно1 державно1 адмшстраци;
в) витрати на оборону; витрати на осв^у; г) податковi та неподатковi надходження; д) витрати на сировину та матерiали.
8. Принцип едност бюджетно1 системи передбачае: а) забезпечення единою правовою базою; б) забезпечення единою грошвою системою; в) забезпечення единою бюджетною класифь кащею; г) управлiння бюджетом через структури МФУ; д) усi вiдповiдi вiрнi.
9. Пiд виконанням бюджету розумтоть: а) забезпечення надходження доход1в;
б) забезпечення фшансування видаткiв; в) знаходження балансу бюджету; г) надходження до-ходiв та фiнансування видаткв; д) ум вiдповiдi вiрнi.
10. До стадш бюджетного процесу вiдносять: а) складання проекту бюджету; б) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет Укра1ни; в) виконання бюджету; г) тдготовка та розгляд звпу про виконання бюджету; д) ум вiдповiдi вiрнi.
11. Бюджетна система Укра1ни за iерархiею мае: а) 2 рiвm; б) 3 рiвнi; в) 4 рiвнi; г) 5 рiв-нiв; д) 1 рiвень.
12. Що вiдносять до фшансово! науки: а) встановлена необхiднiсть замши земельного по-датку подохiдним; б) встановлеш права та обов'язки щодо стягнення земельного податку;
в) встановлюеться сшвввдношення стягнення земельного та подомового податюв; г) нема вiрноl ввдповщ; д) усi вiдповiдi вiрнi?
13. Що ввдносять до фiнансовоl стратеги: а) замша натурального податку грошовим; б) зрiвняння доходiв населення; в) шдексащя доходiв держави; г) уведення податкових пiльг; д) усi ввдповщ вiрнi?
14. До фiнансових важелiв вiдносять: а) податок з власниюв транспортних засобiв; б) норми споживання електроенергil; в) податковi пiльги; г) процент по кредиту; д) нормативи ввдрахувань до фондiв соцiального страхування.
15. ВВП розждаляють i перерозподшяють мiж: а) верствами населення; б) тдприемницькими структурами; в) окремими теритс^ями; г) державою та iншими особами; д) ум вiдповiдi вiрнi.
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №7
129
16. Сшвввдношення резидентiв ВВП таю, якщо А — частина резиденлв ВВП, Б — гро-мадяни, якi отримують доход за межами Kpaïrn; В — шоземщ, якi отримують доход у нашш KpaïHi: а) ВВП = А + В; б) ВНП = А + Б; в) ВВП = А + Б; г) ВНП = А + В; д) ВВП = А + Б + В.
17. У захвднш лiтературi для позначення грошових коштав i дохiдно-видатковоï дГяльнос-т держави вживають термiн: а) finance; б) public finance; в) business finance; г) local finance; д) private finance.
18. Що ввдносять до децентралiзованих фондiв: а) державний бюджет; пенсшний фонд; б) мiсцевi бюджети; фонди мкцевих шдприемств; в) амортизацiйний фонд шдприемства;
г) пенсiйний фонд; пенсiï громадян; д) фонд оплати пращ шдприемства?
19. Фшансам притамант 2 основш функцiï: а) вiдтворювальна та збершаюча; б) зберiгаюча та розподiльна; в) розподшьча та розширеного вiдтворення; г) контрольна та роз-подiльча; д) виробнича та контрольна.
20. У фшансах розподiлу пiдлягають: а) ВВП, нацюнальне багатство; б) ВНП, нацюналь-не багатство; в) нацюнальне багатство, ВВП, природш ресурси; г) природш ресурси;
д) iнформацiйнi ресурси.
21. Яю фiнансовi важелi включаються у випадках неекывалентних цiн, коли варткть товару менша за його цшу: а) дотацiï, субсидiï, субвенцп; б) субсидiï; в) акцизний збiр, мито; г) субвенцiï, мито; д) мито, субвенцп?
22. Яю фiнансовi важелi включають у випадках нее^валентних цiн, коли вартiсть товару бшьша за його цiну: а) дотацп, субсидiï, субвенцiï; б) субсидiï; в) акцизний збiр, мито; г) субвенцп, мито; д) мито, субвенцп?
23. Цша може змiнюватися пiд впливом таких фiнансових iнститутiв i важелiв:
а) введення нових податкiв; б) змши iснуючих ставок податкiв; в) норми амортизацп; г) вiдрахування в державш цiльовi фонди; д) ум вiдповiдi вiрнi.
24. Вплив фшанмв на заробггну плату може полягати у такому: а) за допомогою податюв створюються загальнодержавнi фонди фшансових ресурмв, яю у тому числГ спрямовуються на виплату заробiтноï плати; б) стягнеш з юридичних та фiзичних осiб податки обмежують розмiр заробiтноï плати; в) за допомогою загальнодержавних фондiв держава може стимулювати роз-виток окремих вид1в дiяльностi, видiляючи дотацп, субсидiï, субвенцiï; г) розподшятися зароб-лений продукт може у бшьших розмiрах заробiтноï плати, у виглядi додаткових компенсацiй та заохочувань; д) усi вiдповiдi вiрнi.
25. Що вiдносять до джерел фшансових ресурмв для держави: а) статутний каштал;
б) основш засоби; в) оборотш засоби; г) власш ресурси; д) податковi надходження?
26. Що ввдносять до форми власност на фiнансовi ресурси: а) статутний каштал;
б) основш засоби; в) оборотш засоби; г) власш ресурси; д) податковi надходження.
27. Якщо в цш встановлюеться нижне обмеження в розмiрi 10% чи 20% ввд собiвартостi, то основною метою цього заходу е: а) зменшення податкового навантаження; б) збiльшення прибутку держави через податки; в) стимулювання споживання; г) регулювання рiвня рентабельности д) стандартизация розмiрiв прибутюв.
28. Коли уряд вiдносить ряд витрат, яю мають включатися до собiвартостi продукцiï (плата за землю, податок з власниюв транспортних засобiв) до прибутку, вiн мае на мета: а) регулювання цш; б) зменшувати рентабельнiсть; в) зменшувати прибуток товаровиробника; г) завищувати собiвартiсть; д) завищувати цiни.
29. Цiннi папери у 100 грн пiсля погашення обмiнюються на цiннi папери у 170 грн. Це:
а) самокредитування; б) ревальвацiя; в) деномiнацiя; г) рефшансування; д) профiцит.
30. До грошових засобiв вiдносять: а) ощадт облiгацiï; б) рахунки державноï скарбнищ;
в) векселi; г) борговi зобов'язання; д) всi вiдповiдi вiрнi.
31. Середньовiчнi елементи фiнансовоï науки побудоваш на: а) теологiï; б) пури-нтантизмi; в) принципах економiчноï теорп; г) мiнiмуму витрат; д) принципах випдностт
32. До перших систематизатс^в фiнансовоï науки вiдносять: а) А. Смгга, Юстi;
б) Монтеск'е, Юстц в) Юстi, Зонненфельса; г) Зонненфельса, А. Смгга; д) I. Т. Посошкова, В. О. Лебедева.
33. У середньовiччi найпоширешшою основою для стягнення з6орГв були: а) особисткть, майно; б) майно, дохвд; в) дохГд, осо6истГсть; г) послуги феодалiв; д) державнi послуги.
130
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №7
34. Що належить до вдеологп народiв давнього Сходу: а) народне господарство привертае увагу уряду у видах примноження його доходiв; б) мiсце для свавшля; в) фшанси у повному ро-зпорядженн голови держави; г) фiнанси у розпоряджент панiвних класш; д) вiрнi вiдповiдi а)-в)?
35. Державт потреби задовольнялися у первiсних державах в основному: а) натураль-ними послугами; б) вiдбутками народу; в) доходами ввд державних маеткiв; г) роздачею посад у кормлiння; д) ум вiдповiдi вiрнi.
36. У Кшвськш Русi данину збирали: а) оброком, кормлшням; б) кормлшням, держанням;
в) держанням; г) ви!жджаючи на полюддя, поклоном; д) поклоном.
37. З 947 року стабшьне стягнення податкiв було запроваджене у: а) становищах;
б) уроках; в) уставах; з) заставах; д) погостах.
38. У Литовськш державi iснували такi податки: а) дань; б) подимщина; в) серебщина;
г) посощина; д) усi вiдповiдi вiрнi.
39. Головними джерелами прибуткв Вшська Запорiзького низового, крiм природного ба-гатства чорноземного краю, були: а) военна здобич; б) зовнiшня торпвля; в) продаж вина;
г) платня вiд перевозiв, подимний податок; д) ум вiдповiдi вiрнi.
40. З Укра1ни до Криму чумаки везли в основному горшку, олж>, полотно, хутро, залiзо, якi в Криму на Перекош обкладалися офiцiйною оплатою: а) тридцятове; б) сорокове;
в) п'ятидесяте; г) двадцяте; д) десяте.
41. За податковою реформою Петра I 1724 року з'явився единий, сугубо грошовий:
а) повоенний податок; б) подомовий податок; в) промисловий податок; г) подвiрний податок;
д) подушний податок.
42. На свш двiр i рiзного роду урочистостi Катерина II на початку свого царювання ви-трачала у порiвняннi iз витратами двору короля Францп: а) у 5 разш бiльше; б) у 5 разiв менше;
в) у 7 р^в менше; г) у 8 р^в бiльше; д) у 4 рази менше.
43. Гшьдшський збiр був встановлений для: а) мщан; б) селян; в) купецтва;
г) дворянства; д) духовенства.
44. У 1930 рощ в СРСР було здшснено податкову реформу, котра замшила 86 податкових платежiв i зборiв двома (кр1м мiсцевих податюв): а) квартирний податок, податок з обпу;
б) податок з обпу, акцизи; в) акцизи, податок з чистого прибутку; г) податок з чистого прибут-ку, податок з обпу; д) прибутковий податок з населення, акцизи.
45. Що вщносять до оргашзацшних форм фшансово! дiяльностi: а) засiдання рiзних комь сш при пiдготовцi проектiв бюджету, державних позабюджетних фондiв; б) нормативнi фшан-сово-правовi акти; в) законодавчi акти; г) вдивщуальш нормативно-правовi акти; д) вс ввдпо-вiдi вiрнi?
46. Фшансове право — це: а) сукупшсть законодавчих норм; б) сукупшсть фiнансових норм; в) сукупнiсть юридичних норм; г) сукупнiсть економiчних норм; д) сукупшсть мораль-них норм.
47. До основних методiв правового регулювання фiнансового права вiдносять:
а) iмперативний метод, мультиплiкативний метод; б) мультиплжативний метод, санкцiйний метод; в) санкцшний метод, зрiвняльний метод; г) зрiвняльний метод, метод рекомендацш;
д) метод рекомендацiй, iмперативний метод.
48. Вщомосп про належну поведшку у тих чи iнших умовах: а) взiрець; б) норма;
в) стандарт; г) правило; д) припис.
49. Структуру норми фшансового права подшяють на 3 компоненти: а) гшотеза, вiдо-мiсть, санкцiя; б) вщомкть, диспозиц1я, санкцiя; в) диспозицiя; гшотеза; санкщя; г) гiпотеза, диспозицiя, санкщя; д) санкщя, гшотеза; ввдомкть.
50. Припис про те, як повинш поводитися учасники фiнансових вiдносин, тобто визначення 1х прав i обов'язк1в: а) гiпотеза; б) ввдомкть; в) диспозицiя; г) позидiя; д) санкщя.
51. Передбачена нормою права мiра належно! поведiнки: а) суб'ективне право; б) под1я; в) суб'ективний обов'язок; г) дiя; д) юридичний факт.
52. Зовнiшня форма вираження права, спосiб об'ективiзацil державно! волг а) припис;
б) примус; в) джерела права; г) закони; д) шдзаконш акти.
Науковi записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
131
53. Що вщносять до джерел фшансового права за ознакою особливостей 1х правового регулювання i характеру установлення? а) нормативш акти; б) загальнодержавнi нормативнi акти, прецеденти; в) прецеденти; г) договори; д) мiсцевi нормативнi акти.
54. Безпосереднш перевiрцi при фiнансовому контролi пiдлягають такi показники як: а) виручка вiд реалiзацп; б) собiвартiсть; в) прибуток; г) податки; д) вс вiдповiдi вiрнi.
55. У США для подолання розбалансованостi федерального бюджету: а) зменшували витрати на оборону; б) зменшували допомогу шшим кра1нам; в) скорочували програми федераль-но1 тдтримки сiльського господарства; г) передавали тягар фшансування ряду видатюв з федерального бюджету бюджетам нижчого рiвня; д) ум ввдповвд вiрнi.
1. а); 2. б); 3. д); 4. в); 5. б); 6. б); 7. в); 8. д); 9. г); 10. д); 11. а); 12. в); 13. б); 14. а); 15. д); 16. а); 17. б); 18. а); 19. г); 20. в); 21. в); 22. а); 23. д); 24. д); 25. д); 26. г); 27. б); 28. в); 29. г); 30. д); 31. а); 32. в); 33. а); 34. д); 35. д); 36. г); 37. а); 38. д); 39. д); 40. б); 41. д); 42. в); 43. в); 44. г); 45. а); 46. в); 47. д); 48. б); 49. г); 50. в); 51. в); 52. в); 53. б); 55. д).
Висновки. Ми вважаемо тестовi технологи ефективним методом контролю знань тшьки при збереженш конфщенцшноста, яко1 з певних причин досягти неможливо. Тому тестовi технологи повинш бути одним з метсдав, але не единим, який показуватиме рiвень знань студента.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сучасна економ1чна осв1та: Украша i Болонський процес / За ред. В. Д. Базилевича. — К.: Знання, 2006. — 326 с.
2. Вольвак С. Ф. Методичш рекомендаци щодо модульно-рейтингово!' системи оцшювання знань сту-денпв. — Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2006. — 26 с.
3. Методи оцшювання. Оргашзащя оцшки результа-пв роботи студента // Робоча навчальна програ-ма. — Луганськ: Видавництво ЛНАУ (електронний вар1ант), 2007.
Андрт АНДРУХОВСЬКИЙ, Ольга ВЕНГРОВА, Юл1я ПОНОМАРЕНКО
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОСТ1 ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ON-LINE СИСТЕМ
Розглянуто питания розробки програмного комплексу тестування i мошторингу знань cmydeHmie i основи розробки тестових завдання на нечШкш лог1щ.
Актуальною проблемою систем тестування е створення надшного шструменту оргашза-ци тестування та тдтримки бази даних контрольних запитань, визначення складностi завдань для об'ективного ощнювання рiвня знань.
Постановка проблеми. Для викладачiв введення нечiтких характеристик може допомог-ти в розробцi завдань i складаннi тестiв. Наприклад, викладач може доволi швидко визначити, чи е завдання складним або т, та чiтко визначити складнiсть за 100-бальною шкалою, але точно ощнити рiзницю складностi двох завдань буде доволi важко. Однак розумшня складностi питань автором тесту може вiдрiзнятися вiд реальних спроб проходження тесту. Наприклад, автор може написати тест з доволi легкими запитаннями, поставивши рiвень складностi середнш.
Проведений аналiз дослiджень i публшацш показав, що розробка тестiв i обробка резуль-татiв тестування детально викладеш в [1] i [4], а вiдомi моделi тестування - в [3].
Ввдомими на сьогодш методиками [7] пропонуеться проводити вiдбiр запитань так: запи-тання, на яю не вiдповiв жоден з опитуваних, i запитання, на яю вiдповiли усi опитуванi вилу-чати з тесту. Такий шдхвд варто оптишзувати, оскiльки для тесту важливо мати достатньо ве-лику кшьюсть запитань рiзноl складностi. Вiдкидаючи частину запитань, ми iстотно збiльшуе-мо час на запровадження самого тесту, оскшьки перед укладачем необхiдно буде поставити пи-тання про доопрацювання тесту.
Метою дано!" CTaTTi е опис методики визначення складноста питання, що використовуе апарат нечiткоl лопки.
132
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №7
