CC BY
18HISTORICAL SCIENCES
ОРГАШЗАЦШ СИСТЕМИ ДОСЛ1ДНО1 СПРАВИ У БДЖ1ЛЬНИЦТВ1 В КОЛЕКТИВНИХ ГОСПОДАРСТВАХ УСРР/УРСР У 30-Х-50-Х РОКАХ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Коваленко С.Д.
кандидат iсторичних наук, старший науковий ствробтник, Нацюнальна наукова сшьськогосподарська бiблiотека НААН,
Кигв, Украша
ORGANIZATION OF SYSTEM OF THE RESEARCH WORK ON BEEKEEPING IN THE COLLECTIVE FARMS OF THE UKRAINIAN SSR IN THE 30'S - 50'S OF THE 20TH CENTURY
Kovalenko S.D.
PhD of Historical Sciences, Senior Researcher National Scientific Agricultural Library of NAAS,
Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп методом юторико-наукового анатзу розглянуто розвиток бдж1льництва в УРСР у 30-х-50-х рр. ХХ ст. Вивчено джерельну базу, зокрема дослщження i публшацп останшх десятилiть, що вмiщують pi3Hi фактори розвитку бдж1льництва, в яких авторами не ставилося за мету комплексно дослвдити розвиток бджшьництва в системi колгоспно! дослвдно! справи 30-х-50-х рр. ХХ ст. З'ясовано, що бдж№ництво розвивалося швидкими темпами, по вах районах УСРР/УРСР проходило багато рiзних заходiв, присвяче-них щдвищенню фахового рiвня спецiалiстiв i вивченню нагальних питань бдж1льництва. Дослiджено найактуальнiшi питання розвитку бдж1льництва у перюду функцiонування колгоспно! дослщно! справи: розведення та догляд бдж1л, племiнну справу, кормову базу, боротьбу з хворобами i шкодниками бдж1л, бджолозапилення, винахвдництво i рацiоналiзацiю у бджiльництвi.
ABSTRACT
The development of beekeeping in the Ukrainian SSR in the 30's - 50's of the 20th century was considered in the article by the method of historical-scientific analysis. The source base, in particular, researches and publications of the last decades, containing various factors of development of beekeeping, in which the authors did not set the goal to comprehensively study the development of beekeeping in the system of collective farm research in the 1930's - 50's of the 20th century was researched. It has revealed that beekeeping was developing rapidly in all regions of the Ukrainian SSR, took place many different events devoted to raising the professional level of specialists and studying the urgent issues of beekeeping. The most actual questions of development of beekeeping in the period of functioning of the collective farm research work were investigated: breeding and care of bees, breeding work, feed base, fighting diseases and pests of bees, bee pollination, invention and rationalization in beekeeping.
Ключовi слова: бджшьництво, бджола, колгоспна дослвдна справа, колгосп, колгоспна пасша.
Keywords: beekeeping, bee, collective farm research work, collective farm, collective farm apiary.
1сторгя бджшьництва сягае чаав Ки!всько! Русг Його, як один з найдавшших проми^в, мо-жемо розглядати поетапно: дике бджшьництво (збирання меду диких бджш у дуплах дерев), борт-ництво, колодне бджшьництво (утримування бджш у нерозбiрних колодах i бортях, прикршлених на деревах), рамкове бджшьництво. Ниш ця добре ро-звинена галузь вичизняного альського господарс-тва та аграрно-промислового комплексу Укра!ни спецiалiзуeться на розведенш бджш для одержання меду, воску та шших продукпв (маточного молочка, бджолино! отрути, прополюу), а також запилю-вання ентомофшьних сшьськогосподарських культур з метою тдвищення !хньо! врожайносп. Украша належить до п'япрки кра!н найб№ших виробнишв меду поряд з Китаем, Аргентиною, США та Мексикою. Вона щороку забезпечуе запи-лення 4 млн га ентомофшьних альськогосподарсь-ких культур, виробляе значну кiлькiсть продукцп
бджiльництва для потреб населения, харчово!, ме-дично! та iнших галузей промисловостi. У серед-ньому в Укра!ш виробляеться понад 70 тис. тон меду, а на одну особу припадае його бтше 1 кг [1].
Розвиток вичизняного бджшьництва вторично забезпечено сприятливими природно-ктмати-чними умовами кра!ни, достатком медоноав у ль сах, луках i степах, що сприяе одержанню високоя-кiсного меду рiзних ботанiчних сорпв та iнших цiнних продуктiв бджшьництва. 1ншим суттевим чинником досягнутого поступу були активнi по-шуки вггчизняних учених у напрямi розробки та за-провадження новiтнiх ефективних методiв ведення бджiльництва - О.Х. Андаяшева (1826-1907), В.Ф. Ващенка (1850-1918), 1.1. Корабльова (18711951), В.А. Нестерводського (1882-1977), В.Ю. Шимановського (1866-1934) та шших. Щка-вим i неоднозначним виявляеться перiод розвитку бджiльництва у часи колгоспно! дослвдно! справи
(30-Ti-50-Ti рр. ХХ ст.), коли, через проведення ко-лективних дослщв у межах колгоспiв на чолi з аг-рономiчними лабораториями (хатами-лабораторь ями, будинками сшьськогосподарсько! культури, колгоспними дослвдними станцiями), ввдбулися практичш впровадження наукових напрацювань. А вже сучасний етап розвиту бдж1льництва вимагае розумiння iсторичного досввду та його переосмис-лення як основи для подальших досягнень.
Мета дослвдження - вивчити розвиток бджшь-ництва на територи УСРР/УРСР у перiод функцю-нування колгоспно! дослвдно! справи (30-П-50-тi рр. ХХ ст.).
Проаналiзованi дослiдження i публжаци сввдчить, що протягом останнiх к1лькох десятирiчь питання розвитку бджiльництва актуально розглядалися в наукових працях Л.1. Боднарчука [2], В.П. Полщука [3], В.Т. Скурапвського [4], Ю.В. Суперсон [5] та ш. Окремим блоком варто видшити дослiдження 1нституту ютори аграрно! науки, освгти i технiки ННСГБ НААН, що довели про свiтовi здобутки вггчизняно! аграрно! науки з багатьох аграрних питань. Так, академiк В. А. Вергунов стверджуе, що бортництво стало одшею з першооснов на шляху до становлення вггчизняно! йльськогосподарсько! дослвдно! справи як галузi знань [6, 7]. Становленню та розвитку бдж1льництва на наукових основах присвячеш науковi пращ 1.С. Бородай [8], Г.Л. Боднарчука [9, 10], Н.М. Демиденко [11], Капралюк О.В. [12]. Автори порушували рiзнi фактори розвитку бдж1льництва, проте не ставили за мету комплексно дослщити розвиток бдж1льництва в системi колгоспно! дослiдно! справи 30-х-50-х рр. ХХ ст.
З початку 20-х рр. ХХ ст. почало ввдроджува-тися зруйноване за чайв штервенцп i вiйн сiльське господарство, зокрема й бдж1льництво. Мережа бдж1льницько! кооперацп забезпечувала пасiчникiв штучною вощиною, пасчним iнвентарем, оргашзо-вувала рiзнi заходи з поширення знань з бджшьни-цтва, курси, виставки, проводила боротьбу з хворобами бджш та ш. У цей перiод запрацювала Бояр-ська пасiчницька професiйна школа iменi П.1. Прокоповича створена на базi Школи практичного бджшьництва у 1918 р. Вже у 1930 р. l! було реоргашзовано у Боярський сiльськогосподарський технiкум бдж1льництва та шовк1вництва (нинi - Боярський коледж екологi! i природних ресурсiв На-цiонального унiверситету бюресурав i природоко-ристування Укра!ни (БКЕШР)). У жовтнi 1920 р. з'явилася Харшвська дослiдна станцiя бдж1льниц-тва створена Наркомземом Укра!ни. I! розвиток проходив у складних фiнансових i кадрових умо-вах. Але, незважаючи на це, спiвробiтники установи використовували науково-технiчний потен-цiал Укра!ни, розробили висок1 технологi! в бджь льництвi та безперечно надали поштовх новим науковим напрямкам в селекцшнш роботi, генетицi бдж1л, запиленнi рослин [13].
Звичайно розвиток бдж1льництва на наукових основах вимагав розповсюдження спецiалiзованих
знань серед людей як в шдивщуальному (приватному) секторi господарювання, так i у колектив-ному. Саме розвитку колективного сектору господарювання у рiзних галузях сiльського господарс-тва сприяли 30-тi-50-тi рр. минулого столiття.
Сьогодш iснуe думка, що у зв'язку з колекти-вiзацieю сiльського господарства, допущенням сер-йозних помилок у веденш бдж1льництва Укра!ни завдано значно! шкоди i зведено його до нерентабельного заняття [14]. А у п часи на вимогу уряду як СРСР, так i УСРР, селяни повинш були об'еднува-тися у колективнi господарства - колгоспи i вико-нувати поставлен «згори» завдання з метою шдне-сення галузевих досягнень.
З метою набуття фахових знань у галузi бджь льництва у 20-п-30-п рр. ХХ ст. в Укра!ш налГчу-валося 27 журналiв з бджiльництва, зокрема «Шс-ник паачництва» (Ки!в); «Голос пайчництва», «Пайчна старовина» (Харк1в); «Пайчник-колгосп-ник» (з 1930 р. у ХарковГ, з 1936 р. став називатись «Колгоспне бдж1льництво»); «Укра!нське пайчни-цтво» (Львiв); «Укра!нський пасiчник» (Тернопiль); «Пгдкарпатське пчолярство» (згодом «Пчолярс-тво») та багато шших [15].
Однак, все ж на той час вважалося, що сприят-ливi умови для тдйому бдж1льництва таки скла-лися тсля створення великих сшьськогосподарсь-ких щдприемств на основi об'еднання дрiбних се-лянських господарств. Воно стало високорозвиненою i доходною галуззю колгосп-ного i радгоспного виробництва. Завдяки бджолам було пгдвищено врожайнiсть багатьох альськогос-подарських культур. Вживалися ввдповвдш заходи, спрямованi на полiпшення обслуговування i поста-чання колгоспних i радгоспних пасiк, зокрема орга-шзовувалися з'!зди i проводилися виставки-яр-марки. У республжах СРСР, в тому числГ й в УРСР, були засноваш контори бдж1льництва, вiдкритi на-вчальнi заклади з пiдготовки квалiфiкованих фахГв-цiв бдж1льництва i досвщчеш бдж1льницьк1 станцi! на чолi з науково-дослгдним iнститутом бдж1льни-цтва. Колишш способи утримання i розведення бджш «пiшли в небуття». На бГльшосп пасiк засто-совувалися передовi методи бджшьництва, як1 ви-робленi радянськими науковими установами та практиками колгоспного i радгоспного бдж1льниц-тва. На пайках працювали квалiфiкованi фахiвцi, яш достатньою мiрою володiли теоретичними та практичними знаниями в цiй галузi [16].
I якщо у першi десятирiччя пiсля революцi! па-ралельно з земельними органами про потреби бджь льництва, в основному, тклувались добровiльнi то-вариства i бдж1льницька кооперацiя, то з 30-х рр. минулого столитя через лiквiдацiю сшьськогоспо-дарсько! кооперацi!, бдж1льництвом почала отку-ватись держава. Наприклад, у 20-х рр. минулого столггтя вiдбувалося щднесення розвитку бджшь-ництва на Закарпатп. Було створено перше Товари-ство бджолярГв у В. Березному (1920); «Крайове бджолярське об'еднання Пгдкарпатсько! Руй» в УжгородГ (1921); товариство «Рой» в УжгородГ (1924), що вадкрило взiрцеву пасiку в саду мюцево! учительсько! гiмназi!' Г проводило фаховi курси.
Якщо у 1921 р. в кра! працювало 5 бджолярських товариств iз 268 членами, то у 1936 р. - 49 iз 752 членами, яш мали 25600 бджолиних сiмей.
До шнця третього десятирiччя минулого сто-литя бджiльництво розвивалося швидкими темпами. Зокрема, у цей час по вах районах Укра!ни проходило багато форумiв, зокрема нарад, зльотiв, семiнарiв, присвячених вивченню рiзних питань бджшьництва, а також курсiв пiдвищення фахового рiвня колгоспникiв. Зокрема у липш 1936 р. при Глухiвському опорному пункп бджiльництва ввд-булася Нарада з бджшьництва за участю 28 паач-нишв району. В ходi Г! проведення було обговорено стан галузi у районi, намiчено основт завдання, а також ухвалено провести випробування нового способу воскодобування на 20 колгоспних пасжах та взяти участь у вивченш нектарностi i пилконос-ностi червоно! конюшини i ролi бджiл у пiдвищеннi и врожайностi [17]. Наприкiнцi року на УкраТнськш науково-дослiднiй станцií бджiльництва пройшли Курси райгнструкторгв бджшьництва за сприяння Харшвсько! обласно! контори бджiльництва, яш за-к1нчило 22 особи [18]. 7-10 лютого 1937 р. при Ве-тшспекцп НКЗему РСФРР вщбулася Нарада з питань боротьби проти хвороб бджш за участю та доповщдю представника Укра!нського шституту експериментально! ветеринари - Бойка. Шсля його виступу Нарада ухвалила перев1рити ва задекларо-ваш досягнення з метою запровадження !х на прак-тищ [19]. У серпш цього ж року на племшнш пасщ Укра!нсько! науково-дослвдно! станцп 6дж1льниц-тва в Груш1вц1 (Кос1ор1вський район Дшпропетров-сько! обласп) з метою обм1ну досвадом ввдбувся Злт пас1чник1в у шлькосп 44 ос1б 1з Косюр1всь-кого, Кривор1зького, Сталвдорфського та ш. райо-шв. [20]. Наприкшщ листопада вадбувся перший ви-пуск шестимгсячних курив 1з 67 спещатспв при Козельщанськш колгоспнш школ бджшьництва, що на Полтавщиш [21]. У грудш при УкраТнськш науково-дослвднш станцп бдж1льництва за шщити-вою Наркомзему УРСР пройшов п'ятиденний семг-нар з бджшьництва для зав1дувач1в хат-лаборато-рш. Його основне завдання - озброення заввдувач1в хат-лабораторш теоретичним мшмумом та методикою лабораторного дослщження для проведення дослвдно! роботи в бджшьнищта. Програма семь нару включала питання розведення 1 догляду бджiл, запилення сшьськогосподарських рослин та кормо-во! бази бджТльництва, племiнноí справи в галуз^ боротьби з хворобами та шшдниками бджш та ш. [22]. Завершили навчання 54 бригадири-паачники при Обласнш школ бригадирiв-пасiчникiв (хупр Виногради, Черняхiвського району, Житомирсько! областi) для роботи на колгоспних парках. Деяш з них виявили бажання продовжити навчання заочно в Боярському технiкумi бдж^ництва [23]. Працю-вали р1чн1 курси пас1чник1в (платш), як1 без вщриву в1д виробництва готували бригадирiв-пасiчникiв. Курси розташовувалися у Киевi за адресою вул. Ладо Кецховели, 88. Протягом навчального року скликалися сеси, де курсанти слухали лекцп i складали юпити [24]. Рiзноплановi заходи постшно проходили практично до середини 1941 р.
У середиш 30-х рр. минулого столитя в УРСР розпочато селекщю бджш. 1снували породи бдж1л, що утворилися шляхом природного добору, а куль-турних порвд бдж1л ще не юнувало. На колгоспи i радгоспи було покладено завдання запровадження планово! селекци бдж1л з метою тдвищення проду-ктивностi бдж1льництва. На чолi цього процесу стала Укра!нська науково-дослвдна станцiя бджшь-ництва. Саме вш не! хати-лабораторп отримали тематику й методику дослвдно! роботи в галузi селекци бдж1л на виробнищга [25].
Також науковцi Укра!нсько! науково-дослщно! станци бдж1льництва, враховуючи результати дос-лiдiв з принаджування бджш на запах бузку для мо-жливосп утворення у бдж1л умовних рефлекав з метою використання у !х спрямуваннi на певнi рос-лини, тобто для запилення та медозбору (Москов-ська дослвдна станщя бдж1льництва) небезщдста-вно вважали, що щлком можливе спрямування бдж1л на поави конюшини пiд час цвтння. Для цього !х треба було тдгодовувати цукровим розчи-ном iз запахом квiтiв конюшини. Так, розробка цього способу мала велике значения для регулю-вання дiяльностi бджш у полi та для оргашзаци запилення насiнникiв червоно! конюшини. Саме у сезон 1936 р. Укра!нська науково-дослщна станцiя бдж1льництва разом iз 1нститутом бдж1льництва НКЗ РСФРР впроваджували у дiю перевiрку способу принаджування бдж1л до квтв конюшини. З метою одержання найдостовiрнiших результатiв !х проводили масово за допомогою i пiд керiвництвом колгоспних хат-лабораторiй. Технiка дослiдiв дозволяла !х ставити на кожшй колгоспнiй пасiцi, т-двезенiй до поаву червоно! конюшини Результати дослщв ретельно записувались за вiдповiдною формою з метою розумшня процесу запилення конюшини за цим способом та порiвняння кшькосл зiб-раного меду [26]. Ставилися дослщи i стосовно ви-значення шляхiв i засобiв боротьби з хворобами бджш: септицемieю - гострою iнфекцiйною хворобою кровi, бджоляною вошою та нi.).
Ще один важливий момент у розвитку колгос-пного бдж1льництва УСРР означився завершеним переходом до використання рамкових вулишв та переходом вш багатосистемностi до односистемно-стi вулик1в, тобто на едину стандартну рамку. Практика колгоспного дослщництва у бджiльництвi Ук-ра!ни висунула рамку розмiру Дадан-Блата (на 1012 рамок) як найкращу. Однак всi розумiли, що у майбутньому з перебудовою техшки бдж1льництва на нову основу, вимоги до функцюнальносп вулика знову зм^ться [27].
Упродовж 1935-1937 рр. прокотився масовий робiтничий рух за тдвищення продуктивносп працi у бджшьнищга. Багато уваги у цей час придь лялося вивченню розведення та догляду бджш, племшнш справ^ кормовш базi, боротьбi з хворобами i шкодниками бдж1л, бджолозапиленню та винахвд-ництву i рацiоналiзацi!.
З 1 серпня 1939 р. запрацювала Всесоюзна сiльськогосподарська виставка, де серед демонст-рацiйних досягнень колгоспного ладу у павшьйош
«Бдж1льництво» республжами СРСР представля-лися здобутки i методи роботи передових колгосп-них i радгоспних пасiк, кращих пасiчникiв, як1 отримали блискучi результата в одержанш меду, воску, збшьшенш врожаю багатьох йльськогоспо-дарських культур, зокрема найння конюшини при запиленш !х бджолами. Досягнення бдж1льництва в УРСР представили колгоспи «Бiльшовик» (Ки!в-щина), iменi Тельмана, «Добробут» (Чершпвщина) та iншi. Пасiки цих колгоств дали в 1937 та 1938 роках в середньому на бджолойм'ю ввд 60 до 125 кг меду i ввд 1 до 1,5 кг воску. Учасниками ви-ставки стали понад 500 колгоспних i радгоспних па-сiк та передовиков бдж1льництва. Укра!ну у галузi бдж1льництва представили делегати з Житомирсь-ко!, Ки!всько! та Чернiгiвсько! областей [28].
Також i документи Державного арх1ву Закар-патсько! областi сввдчать, що радянський перiод можна вважати позитивним для розвитку галузi бджшьництва. Так, у 1947 р. колгоспи 13 райошв областi мали всього 12 пайк, у яких налiчувалось 115 бджолиних сiмей, а вже на шнець 1949 р. таких було 117 та 1179 ввдповвдно. 1960 р. став для колгоств тковим - 302 пасши на 12000 бджолиних й-мей. Завдяки цьому зiбрали 276 т меду (по 23 кг ввд бджолино! сiм'!) [29].
У 40-х рр. ХХ ст. бдж1льництво могло б продо-вжувати активно розвиватися на основi Постанови РНК ввд 17 травня 1940 р. «Про заходи з розвитку бджшьництва», але з початком Шмецько-радянсь-ко! вшни 1941-1945 рр., як i в cвiй час громадянсь-ко!, бдж1льництво кра!ни почало занепадати [30, С. 1-3]. Отже, розумiемо, що швидш темпи розвитку бдж1льництва в УРСР, як1 тривали у 30-х ХХ ст. припинила Шмецько-радянська вiйна Вона завдала велико1 шкоди сiльському господарству в цiлому, й бджшьництву зокрема. Якщо напередоднi вшни в Укра!ш було 1 млн 300 тис. вулишв, то у 1948 р. лише 50 тисяч [15].
Колгоспи i радгоспи, що перебували на окупо-ванiй територи втратили майже всi пасiки. Чисель-нiсть бджолиних сiмей скоротилася в рiзних районах Укра!ни. Станом на 1 йчня 1946 р. в кра!ш на-лiчувалося лише 4850 тис. бджолиних ймей, що становило 48,5 % вiд довоенного рiвня.
Ввдразу ж пiсля вшни були вжип всi необхiднi заходи щодо ввдновлення i подальшого розвитку бджшьництва. Прийнято кшька основоположних докуменпв. Зокрема, важлива роль в цьому ввдно-шеннi належала постановi Уряду СРСР ввд 26 лютого 1945 р. [31], де визначалися основш завдання щодо розвитку громадського бдж1льництва в кол-госпах i радгоспах, збiльшення чисельностi бджолиних ймей в особистiй власностi громадян, пвдви-щення продуктивностi пасiк, а також було затвер-джено заходи з матерiального постачання бдж1льництва i пiдготовки бдж1льницьких кадрiв. У райони зi слаборозвиненим бдж1льництвом в тсля-военнi роки було завезено для оргатзаци пасiк значу к1льк1сть бджолиних ймей [32]. Так, бджшь-ництво як i ранiше мало велике значення, як висо-копродуктивна галузь сiльського господарства, яка
крГм щнно! продукцп для харчування Г промислово-сп, сприяла значному пгдвищенню врожайносп сшьськогосподарських культур. Передбачалось швидкими темпами збшьшити к1льк1сть бджолиних имей, швидко Г цшковито ввдновити бджГльництво в Укра!ш [31]. Через мюяць було прийнято Постанову РНК УРСР «Про полшшення Г розвиток найн-ництва й селекцп овочевих Г баштанних культур в УРСР» ввд 21 березня 1945 р., положення яко! реко-мендували для збГльшення врожаю у кожному на-йнному колгоспГ оргашзувати пайку, а в перюд квпування вивозити на дГлянки овочевих Г баштанних культур з розрахунку 1 вулик на 2 га найннишв [33, С. 107].
Згодом з'явилися й шшГ нормативно-правовГ акти, на основГ яких тривав ввдбудовчий перюд, Г до середини шютдесятих рошв к1льк1сть бджолиних ймей було доведено до довоенного рГвня. В цей же час ввдбувся науково-техшчний перехгд бдж1льни-цтва на промислову основу. Було впроваджено про-мислову технолопю утримання бджолиних ймей, яка дозволяла однш ланщ пайчнишв обслугову-вати 500 Г бГльше бджолиних ймей. В УРСР оргаш-зували спещалГзоваш господарства з виведення маток Г пакепв бджш [34, С. 7-8].
Формуеться система регулювання бджшьниц-тва, забезпечуеться його обслуговування, розробля-ються плани розвитку галузГ та контроль за !х вико-нанням, проводяться заходи, спрямоваш на селек-цшно-племшну роботу, оргашзовуеться запилення сшьськогосподарських культур, забезпечуеться впровадження на пайках наукових досягнень. Ввд-родження бджГльництва в повоенш роки тривало довгий час, а на результати досягнень вплинула низка нормативно-правових акпв: Постанови РНК СРСР «Про госпрозрахунковГ контори у бджГльни-щта» ввд 15 квггая 1934 р., Постанови ЕкономГчно! ради РСФСР «Про джерела кошпв на утримання оргашзацш з бдж1льництва» ввд 31 травня 1935 р., Постанови Ради народних комюарГв «Про заходи з розвитку бдж1льництва» ввд 26 лютого 1945 р.
У 1948 р. у ки!вському державному видавниц-твГ йльськогосподарсько! лгтератури УРСР поба-чив свГт пойбник для бригадирГв колгоспних пайк - «Бдж1льництво» (укладачг Радько М.К., Розов С.О., Терещенко А.К.) обсягом 247 сторшок, що став у нагодГ вйм бажаючим облаштувати колгоспи пайку належним чином. Серед одинадцяти ро-здшв привернув особливу увагу дев'ятий - «Орга-шзащя бдж1льництва в колгоспах». Вш складався Гз чотирьох шдроздшв: оргашзащя товарно! пайки в колгоспц вибГр Г готування мюця для пайки; оргашзащя та оплата пращ на колгоспнш пайцц плану-вання робГт та облш на пайщ.
Упродовж 1944-1953 рр. бджшьництво збшь-шилося в 9 разГв. 93 % колгоств у цей час уже мали пайки, а середнш розмГр пайки по УРСР становив 65 бджолиних ймей. Знову запрацював розшире-ний Г великий завод бджолиного швентарю, що ви-пускав складш машини для мехашзованих воско-вих майстерень (у Дергачах тд Харковом). Побу-дували завод з виробництва вулик1в (у Броварах тд
Киевом). Вадновили свою роботу техшкуми бдж1-льництва i науково-дослщна станцiя. По багатьох областях УРСР оргашзували вiддiлення бдж1льни-цтва в школах з метою тдготовки колгоспних пайчнишв, а також з'явилися восковi майстерш, обла-CHi розплщники бдж1л. Поблизу Киева запрацював республжанський розплiдник бдж1л. [12].
Оскiльки у 50-х рр. ХХ ст. було взято курс на укрупнения колгоств, то вадповадно ввдбувалося й укрупнения колгоспних i радгоспних пайк.
Отже, за радянських чайв були оргашзоваш спецiальнi бджолинi господарства при колгоспах i радгоспах. Особливий перiод розвитку бджшьництва припав на 30-п-50-п рр. ХХ столптя, коли фу-нкцiонувала колгоспна дослвдна справа. Впрова-джувалося у виробництво багато наукових розро-бок i ставилися дослiди в межах колгоств на чолi з агролабораторiями (хатами-лабораторiями, будин-ками сшьськогосподарсько1 культури, колгосп-ними дослiдними станщями). Майже в усiх колгоспах були пайки, бшьшють з яких, мали компле-ксний напрям - бджш використовували для запилення сшьськогосподарських рослин, а також для збору меду, одержання воску та iншоï продукций. Середня к1льк1сть пайк у колгоспах становила 135, в радгоспах - 150 бджолиних ймей [35].
Лггература
1. Боднарчук Г. Л. Становлення та розвиток бджшьництва в УкраМ : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.04.01. - К., 2011. - 17 с.
2. Боднарчук Л. I., Т. Д. Соломаха Вулики. 1с-торiя створення та рiзнi системи. - К. : Фггосоцю-центр, 1998. - 140 с.
3. Полщук В. Пайчницька освiта i розвиток бдж1льництва в Украш // Науковий вiсник. - К., 2005. - № 29. - С. 3-9. (Аграрш науки).
4. Скуралвський В. Т. «Я вас бджоли, благословляю...». - К. : Техшка, 2005. - 318 с.
5. Суперсон Ю. В. Генезис законодавства Украши у сферi бдж1льництва // Бюлетень Шшстерс-тва юстицiï Украïни. - 2011. - № 3. - С. 106-113.
6. Вергунов В. А. Сельскохозяйственное опытное дело в Украине : ист.-науч. анализ организационных основ / УААН, ГНСХБ. - К., 2009. -96 с. - (1ст.^блюгр. сер. «Аграрна наука в особах, документах, бiблiографiï» ; кн. 34).
7. Вергунов В. А. Агрономiя i становлення науки про тваринництво на теренах Украши та Фран-ци (друга половина XVIII ст. - 1917 рш) : моногра-фiя / УААН, ДНСГБ. - К. : Аграр. наука, 2009. - 278 с. - (1ст.^блюгр. сер. «Аграрна наука в особах, документах, бiблiографiï» ; кн. 33).
8. Бородай I. С. Становлення та розвиток нау-кових основ бдж№ництва в Украш // Iсторiя науки та бюграфютика. - 2009. - № 4. - URL : http://inb.dnsgb.com.ua/2009-4/09boroday.pdf (дата звернення : 20.01.2019).
9. Боднарчук Г.Л. Iсторiя розвитку та сього-дення бдж№ництва в Украш // 1сторичт записки : зб. наук. праць. - Луганськ : Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2009. - Вип. 21. - С. 26-30.
10. БоднарчукГ. Л. Зародження та розвиток вчення про бджшьництво // Iсторiя украшсько1' науки на меж1 тисячолиъ : зб. наук. праць. - К., 2010. - Вип. 47. - С. 22-29.
11. Демиденко Н. М. Жшки в юторп розвитку впчизняного бдж1льництва // Актуальш питання вь тчизияноï, свiтовоï юторп та юторп науки : пошуки, роздуми, знахвдки : матерiали Четверто1' мiжиар. наук. конф., м. Луганськ, 20-2 кшт. 2011 р. - Луганськ, 2011. - С. 40-42.
12. Капралюк О. В. Iсторiя розвитку впчизняного бдж№ництва // Вюник аграрно1' науки : наук.-теоретичн. журн. Нацiональноï академи аграрних наук Украïни. - 2013. - № 11. - С. 74-75.
13. Боднарчук Г. Л., Гаврилюк О. I. Украшська науково-дослщна станщя Бдж1льництва (95 рок1в з дня створення) // Бдж1льництво Украши. - 2017. -Вип. 2. - С. 7-15.
14. Бдж^ництво. Украшсьш традици : офiц. сайт. URL : http://traditions.in.ua/remesla/bdzhilnytstvo (дата звернення : 20.01.2019).
15. Боднарчук Л. I., Мовна У.В. Бдж^ництво // Енциклопедiя сучасно1' Украши. - К., 2005. -URL : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41425 (дата звернення : 20.01.2019).
16. Розвиток бдж№ництва на Украш [24.03.2018]. На пайщ : офщ. стор. - URL : http://pasika.org.ua/оргаиiзацiя-та-плаиування-у-бдж1льни/розвиток-бдж1льництва-на-украш1/ (дата звернення : 25.12.2018).
17. Нарада з бдж1льництва // Колгоспне бджь льництво. - 1936. - № 7 (лип.). - С. 48.
18. Курси iнструкторiв бдж1льництва // Колгоспне бджшьництво. - 1937. - № 2 (лют.). - С. 48.
19. Нарада з питань боротьби проти хвороб бджш // Колгоспне бджшьництво. - 1937. -№ 6 (черв.). - С. 56.
20. Нарада пайчнишв на Грушшвському опорному пункп // Колгоспне бдж1льництво. - 1937. -№ 9 (верес.). - С. 47.
21. Нове поповнення // Колгоспне бджшьництво. - 1938. - № 2. - С. 47.
22. П'ятиденний семшар з бджшьництва // Колгоспне бджшьництво. - 1938. - № 2. - С. 46.
23. Поповнення пайчницьких ка^в // Колгоспне бджшьництво. - 1938. - № 2. - С. 47.
24. Заочш курси пасчнишв : хрошка // Колгоспне бджшьництво. - 1938. - № 2. - С. 48.
25. Селекщя бджш на Украш // Колгоспне бджшьництво. - 1938. - № 4. - С. 26-27.
26. Терещенко А. Посилити ввдввдування i запилення червоного клеверу бджолами // Колгоспне бджшьництво. - 1936. - № 7 (лип.). - С. 36-37.
27. Бабш Л. Т. Поширення рамкових вулишв у колгоспному бдж№ницга УСРР // Колгоспне бджшьництво. - 1936. - № 7 (лип.). - С. 38-41.
28. За право учасп у Всесоюзнш йльськогос-подарсьшй виставщ в 1940 рощ // Колгоспне бджь льництво. - 1939. - № 7. - С. 1-2.
29. Закарпатсьш бджоли в iсторичному аспекта Закарпаття онлайн : офщ. сайт. - URL : https ://zakarpattya. net.ua/Zmi/166461 -Zakarpatski-
bdzholy-v-istorychnomu-aspekti (дата звернення : 25.12.2018).
30. Про заходи з розвитку бдж№ництва : постанова РНК РСФСР № 366 ввд 17 травня 1940 р. // Пчеловодство. - 1940. - № 7. - С. 1-5.
31. Про заходи по ввдновленню та розвитку бджшьництва : Постанова РНК СРСР № 371 вщ 26 лютого 1945 р. // Пчеловодство. - 1945. - № 10. - С. 3 -11.
32. Розвиток бджшьництва на УкраМ. Written by bogdannew. - URL : httpy/pasika.org.ua/ор-гашзащя-та-планування-у-бдж1льни/розвиток-
бджiльництва-на-украíнi/ (дата звернення : 15.01.2019).
33. Хронолопчне зТбрання Закошв, УказТв Президп ВР, Постанов i розпоряджень Уряду УРСР. - Т. 2 : 1942-1951 рр. - К., 1963. - 848 с.
34. Советы пчеловоду / М. Ф. Шеметков, Н. И. Смирнова, М. М. Кочевой. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн. : Ураджай, 1983. - 256 с.
35. Бабич I. А., Мегедь А. Г. Бджшьництво. -К. : Урожай, 1973. - 344 с.
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ НАСЕЛЕНИЯ УЕЗДОВ КУРСКОЙ ГУБЕРНИИ ПОД ВЛАСТЬЮ БОЛЬШЕВИКОВ (1918-1919 ГГ.)
Симонян Р.З.
Курский государственный медицинский университет, Курск, Россия; доцент кафедры организации и менеджмента здравоохранения с учебным центром бережливых технологий
EPIDEMIOLOGICAL STATUS OF THE POPULATION OF DISTRICTS OF KURSK PROVINCE UNDER THE RULE OF THE BOLSHEVIKS (1918-1919 GG.)
Simonyan R.Z.
Kursk state medical University, Kursk, Russia; associate Professor of the Department of health organization and management with the training center of lean technologies
АННОТАЦИЯ
Во время гражданской войны по всей территории России сильно распространились эпидемии сыпного и возвратного тифов, испанки, холеры других болезней. Основной задачей Наркомздрава в те годы была организация медико-санитарного обслуживания Красной Армии и ликвидация эпидемии, угрожавших самому существованию молодой Советской республики.
На VIII Всероссийской конференции РКП(б) в декабре 1919 года В.И. Ленин говорил: «Третья наша задача есть борьба со вшами, которые разносят сыпной тиф среди населения. Этот сыпной тиф среди населения, истощенного голодом, больного, не имеющего хлеба, мыла,, топлива, может стать таким бедствием, которое не даст нам возможности справиться ни с каким социалистическим строительством».
ABSTRACT
During the civil war throughout Russia rampant epidemic typhus and relapsing fever, Spanish flu, cholera other illnesses. The main task of narkomzdrav in those years was the organization of health care of the red Army and the elimination of the epidemic that threatened the very existence of the young Soviet Republic. At the VIII all-Russian conference of the RCP (b) in December 1919, Lenin said: «our Third task is to fight lice that spread typhus among the population. This typhus among the population exhausted by hunger, the patient who does not have bread, soap, fuel, can become such disaster which will not give us an opportunity to cope with any socialist construction».
Ключевые слова: эпидемии, медико-санитарное обслуживание, противоэпидемические мероприятия.
Keywords: epidemics, health care, anti-epidemic measures
Тяжелое санитарное состояние страны, вызванное четырехлетней мировой войной, заставляло Наркомздрав на основе решения VIII съезда партии вплотную заняться организацией санитарного дела в городах и крупных населенных пунктах.
Уже тогда ставились как неотложные задачи в области жилищно-санитарного надзора, участие в работе по планировке городов, в деле водоснабжения и ассенизации населенных мест, в области санитарной охраны труда в промышленности как государственной, так и мелко-кустарной и сельскохозяйственной, в постановке прививочного, лабораторного дела [1].
Вот о чем рассказала в своих воспоминаниях работница Курского спиртзавода Карская, которая в годы гражданской войны работала санитаркой в первой Конной армии С.М. Буденного: «Вспоминаются отдельные эпизоды 1919 года: тиф, бараки. Раненых и больных красноармейцев привозят и привозят без конца. Не хватает ни белья, ни коек, ни медикаментов. Где-то близко под Рыльском бой - наступает Деникин. Обслуживающий персонал бараков в большинстве женщины. Работаем дружно, забывая о сменах, об отдыхе. У всех одна мысль: победить вощь, ибо она угрожает революции не менее чем Деникин. Она всюду, на каждой кепке, ползет по халату, трещит под ногами. С ней трудно бороться, а надо: она ежеминутно вырывает
