CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6708
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 546.3:577.1:638
Bmîct жирних кислот загальних лшвдв i важких металiв у пилку з кульбаби лiкарськоï за pi3Horo техногенного навантаження на довкiлля
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно! медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'на
CmyniHb техногенного навантаження на довтлля визначали за вмктом у пилку з кульбаби лжарсько! (Taraxacum officinale Wigg.) важкихмeталiв (залiза, цинку, мiдi, хрому, нжелю, свинцю, миш'яку та кадмт).
Пилок з кульбаби лжарсько! для лабораторних до^джень вiдбирали на пасжах, розмщених на тeриторiях з рiзною т-тенсивтстю руху транспорту та роботи промислових тдприемств. Зокрема, на навчальнш пасщ Львiвсько! нащонально! академп ветеринарно'1 медицини та бютехнологт iмeнi С.З. Гжицького (тeриторiя з дуже ттенсивнимрухом транспорту та роботи промислових тдприемств) та в приватних паачних господарствах м. Винники та с. Чижиюв Пустомитiвсько-го району Львiвсько! областi (територп з меншою ттенсивтстю руху транспорту та роботи промислових тдприемств). Приватт паЫчт господарства м. Винники та с. Чижиюв розмщет на вiдстанi вiдповiдно 2 - 3 i 5 - 6 км вiд навчально! пасти Львiвського нацюнальногоутверситету ветеринарно! медицини та бютехнологт iмeнi С.З. Гжицького.
Показано, що в пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з середтм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з високим техногенним навантаженням, зменшуеться вмкт залiза, цинку, мiдi, хрому, ткелю, свинцю та кадмiю. Одночасно у ньому в основному за рахунок мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 зростае вмкт жирних кислот загальних лiпiдiв. Найбыьше змтюеться вмкт важких мeталiв i жирних кислот загальних лiпiдiв у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з низьким техногенним навантаженням.
Ключовi слова: жирш кислоти, пилок з кульбаби лжарсько!, важт метали.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье указано, что в пыльце одуванчика медицинского, который произрастает на территории со средней и низкой техногенной нагрузкой, по сравнению с пыльцой одуванчика медицинского, который произрастает на территории с высокой техногенной нагрузкой, уменьшается содержание железа, цинка, меди, хрома, никеля, свинца и кадмия. Одновременно в ней, прежде всего за счёт мононенасыщенных жирных кислот семейств п—7 и п—9 и полиненасыщенных жирных кислот семейств п—3 i п—6, увеличивается содержание жирных кислот общих липидов. Более всего изменяется содержание тяжёлых металлов, анионных и неэстерифицированных форм жирных кислот в пыльце одуванчика медицинского, который растёт на территории с низкой техногенной нагрузкой.
Ключевые слова: жирные кислоты, пыльца с одуванчика лекарственного,тяжелые металлы.
Citation:
Vishchur, V.Y. (2016). The content of fat acids of general lipids and heavy metals in pollen from dandelion under different technogenic impact on environment. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 34-38.
В.Я. Вщур [email protected]
Содержания жирных кислот общих липидов и тяжёлых металлов в пыльцы с одуванчика медицинского га территории с разной
техногенной нагрузкой
В.Я. Вищур [email protected]
The content of fat acids of general lipids and heavy metals in pollen from dandelion under different technogenic impact on environment
V.Y. Vishchur [email protected]
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The level of environmental impact was determined by the content of heavy metals (iron, zinc, copper, chromium, nickel, lead, arsenic and cadmium) in the pollen from dandelion (TaraxacumofficinaleWigg.). Samples ofpollen from dandelion for laboratory tests were taken in apiaries located in areas with different intensity of traffic and industry. In particular, the training apiary of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsky (the area with very heavy traffic and operation of industrial enterprises) and private beekeeping farms in Vynnyky town and Chyzhykiv village in Pustomiti district Lviv region (areas with less intensity of traffic and industry). Private beekeeping farms in Vynnyky town and Chyzhykiv village are located at a distance of 2-3 and 5-6 km from the training apiary of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsky. Moreover, both the training apiary of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsky and private beekeeping farms in Vynnyky and Chyzhykiv of Pustomiti district Lviv Oblast are located along the highway Lviv-Ternopil.
In each of the mentioned above areas samples of the pollen of dandelion. And in each apiary the samples of the pollen of dandelion and newly built honeycombs were taken from three hives. To clarify the origin of species of the dandelion pollen the identification study was performed using the computer programs «LUCIA» (Laboratory Colour Image Analysis) and «Pollen Data Bank».
In the selected samples of the bee pollen heavy metals were found and measured. In the selected samples of newly built honeycombs the concentration of heavy metals, anionic and nonetherified fatty acids and fatty acids of total lipids was measured. The content of heavy metals in the studied biological material was measured on atomic absorption spectrophotometer C-115 PC. The concentration of anionic and nonetherified fatty acids and fatty acids of total lipids in the studied biological material were measured by the gas-liquid chromatography. The resulting digital material was studied and analyzed by variation statistics using the Student's criterion. The arithmetic mean value and arithmetic errors were calculated. Changes were considered probable at p <0.05. For calculations a special computer program Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA) was used.
The pollen of the dandelion which grows in the area with medium and low technogenic load in comparison with the pollen of the dandelion which grows in the area with high technogenic load the amount of iron, zinc, copper, chromium, nickel, lead and cadmium decreases. The pollen of the dandelion which grows in the area with medium and low technogenic load in comparison with the pollen of the dandelion which grows in the area with high technogenic load the amount of fatty acids of common lipids increases mainly due to monounsaturated fatty acids of n-7 and n-9 families and polyunsaturated fatty acids of n-3 and n-6 families. Therefore their energetic, attractive, functional-metabolic and biologic value for the bee organism increases.
The most considerable change in the amount of heavy metals and fatty acids of common lipids is observed in the pollen of the dandelion which grows in the area of low technogenic load.
Key words: fat acids, pollen from dandelions medical, heavy metals.
Вступ
Розвиток промисловосп, сшьського господарства, енергетики та транспорту, штенсивне видобування корисних копалин - все це призводить до зростання надходження важких металiв в повггря, воду, грунт, рослини. Важк метали стали штенсивно нагромаджу-ватися у грунтах, рослинах, тканинах медоносних бджш i продуктах бджшьництва (Pashajan, 2006).
З шшого боку жирш кислоти е життево необхщ-ним компонентом корму для оргашзму медоносних бджш зокрема. Яшсний та кшьшсний жирнокислот-ний склад у пилку рослин впливае на продуктивш та репродуктивш показники оргашзму медоносних бджш . Жирш кислоти в органiзмi медоносних бджш вщкладаються в жировому тш про запас i за необхщ-носп використовуються (Bogdanov, 2006).
Жирш кислоти тюно пов'язаш з обмшом мшеральних елеменлв в органiзмi медоносних бджш . Зокрема, ввд мвд та цинку залежить актившсть ферменлв, яш приймають участь у видовженш вуглецевого ланцюга жирно! кислоти та утворенш у ньому ненасичених зв'язшв. Ввд основних мшеральних елеменпв, в т.ч. важких металiв, а
найб№ше вщ двовалентних, залежить кшьшсть жирних кислот, яК знаходяться в ашоннш формi i визначають бюлопчну цшшсть корму та продукци бдж№ництва .
Наведене вище ввдбиваетъся на життедгяльносп медоносних бджш i продуктивное^ бджолиних амей. Тому актуальним е питания виробництва еколопчно безпечних продукпв бдж^ництва. З огляду на наведене вище науково-практичний штерес становить досладження вмюту важких металiв i рiзних форм жирних кислот у бджолиному обшжж залежно ввд техногенного навантаження на довкшля.
Мета роботи: встановити вмют важких металiв i жирних кислот загальних лшщв у пилку з кульбаби лшарсько! залежно ввд техногенного навантаження на довкшля.
MaTepia™ та методи дослщжень
Стушнь техногенного навантаження на довшлля визначали за вмютом у пилку з кульбаби лисарсько! (Taraxacum officinale Wigg.) важких металiв (залiза, цинку, мщ, хрому, шкелю, свинцю, миш'яку та кад-мш).
Пилок з кульбаби лшарсько! для лабораторних до-слвджень ввдбирали на пасiках, розмiщених на тери-торiях з рiзною iнтенсивнiстю руху транспорту та роботи промислових тдприемств. Зокрема, на навча-льнiй пасщ Львiвськоl нацюнально! академи ветери-нарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького (територiя з дуже iнтенсивним рухом транспорту та роботи промислових шдприемств) та в приватних пасiчних господарствах м. Винники та с. Чижишв Пустомитiвського району Львiвськоl областi (територи з меншою iнтенсивнiстю руху транспорту та роботи промислових тдприемств). Приватш пасчш гос-подарства м. Винники та с. Чижишв розмщет на ввдсгаш вiдповiдно 2 - 3 i 5 - 6 км вщ навчально! пасiки Львiвського нацiонального унiверситету вете-ринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжи-цького.
На кожнiй ¡з наведених вище територiй вiдбирали зразки пилку з кульбаби ткарсько!. Вiдбiр останнього для лабораторних дослiджень на кожнш територи проводили з трьох пасiк.
У вiдiбраних зразках бджолиного обшжжя визна-чали вмiст важких металiв i жирних кислот загальних лiпiдiв. Вмiст важких металiв (залiза, цинку, мiдi, хрому, нiкелю, свинцю, миш'яку та кадмш) у досль джуваному бiологiчному матерiалi визначали на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi С-115 ПК (Bogdanov et al., 2003). Концентрацiю жирних кислот загальних тпвдш у дослвджуваному бiологiчному матерiалi визначали методом газорщинно! хроматог-рафи.
Зразки бджолиного обшжжя в атомно-абсорбцiйний аналiзатор вносили в виглядi розчинiв, якi отримували шляхом сухого озолення та розчинення золи в концентрованiй 10% солянш кислотi.
Вмiст жирних кислот загальних лшвдв у дослвджуваному бiологiчному матерiалi визначали шляхом екстракци лiпiдiв сумшшю хлороформ-метанол (2:1 за об'емом). Звшьнеш вiд хлороформу лiпiди омиляли, а отриманi жирнi кислоти метилювали. Метиловi ефiри жирних кислот вводили в випаровувач газорвдинного хроматографiчного апарату.
Роздшення метилових ефiрiв жирних кислот проводили на хроматографi «Chrom-5>> («Laboratomi pristroje», Praha). Нержавiючу стальну колонку дов-жиною 3700 мм i внутрiшнiм дiаметром 3 мм запов-няли Chromaton-N-AW, розмiром частинок 60 - 80 меш, силанiзованим HMDS (гексаметилдисшзаном), покритим полiдiетиленглiкольадипiнатом (нерухомою редкою фазою) у кiлькостi 10%.
1дентифжацш пiкiв на хроматограмi проводили методом розрахунку «вуглецевих чисел», а також шляхом використання хiмiчно чистих, стандартних розчинiв метилових ефiрiв жирних кислот. Розраху-нок вмiсту окремих жирних кислот, за результатами газохроматографiчного аналiзу - хроматограмах — проводили за формулою, яка включае поправочнi коефщенти для кожно! ¡з них (Rivis and Danylyk, 1997). Поправочнi коефщенти знаходили як вщно-шення площ пiкiв (зокрема висот пiкiв) гептадекано-во! (внутрiшнiй стандарт) та дослвджувано! кислот при концентрацil 1:1 та iзотермiчному режимi роботи газор1динного хроматографа.
Отриманий цифровий матерiал опрацьовували методом варiацiйноl статистики з використанням крите-р1ю Стьюдента.
Результати та ix обговорення
Встановлено, що в пилку з кульбаби лшарсько!, яка росте на територи з середшм i низьким техноген-ним навантаженням, порiвняно з пилком ¡з кульбаби лшарсько!, яка росте на територи з високим техноген-ним навантаженням, е вiрогiдно менший вмiст залiза, цинку, мiдi, хрому, нiкелю, свинцю та кадмш (табл. 1). 1з наведених у таблицi даних видно, що в пилку з кульбаби лшарсько!, яка росте на територи з низьким техногенним навантаженням, метиться най-менша к1льк1сть наведених вище металiв.
Нами встановлено, що в пилку з кульбаби лшарсь-ко!, яка проростае на техногенно забруднених тери-торiях, змiнюеться вмiст жирних кислот загальних лшщв (Bogdanov et al., 2003; Pashajan, 2006). Це впливае на енергетичну , функцiонально-метаболiчну та бюлопчну цшшсть пилку з наведеного вище виду рослини.
Таблиця 1
Вмкт важких металiв у бджолиному оби^жЖ з кульбаби лiкарсько'l, мг/кг повггряно-сухо! маси (М ± m, n = 3)_
Важш метали Ступгнь техногенного навантаження на територта
Високий Середнш Низький
З^зо 51,44 ± 1,946 38,40 ± 1,156** 36,42 ± 0,961***
Цинк 69,80 ± 2,726 57,62 ± 2,575* 49,78 ± 2,038**
М!дь 6,94 ± 0,315 5,80 ± 0,283* 4,36 ± 0,185***
Хром 8,34 ± 0,396 6,57 ± 0,317* 5,23 ± 0,226***
Нгкель 0,99 ± 0,043 0,81 ± 0,046* 0,73 ± 0,035**
Свинець 2,65 ± 0,127 1,92 ± 0,106** 1,60 ± 0,110***
Кадмiй 0,19 ± 0,014 0,14 ± 0,009* 0,14 ± 0,009*
Примтка: у цт та наступтй таблицях *—p<0,05-0,02; **—p<0,01; *** — p<0,001
В енергетичному ввдношенш лшщи е набагато цшшшими за б1лки та вуглеводи. Вважаеться, що чим бшьша кшькють жирних кислот загальних лшщв (насичених, мононенасичених 1 полшенасичених) е у пилку, тим бшьша його енергетична цшнють для оргашзму медоносних бдж1л (Polishhuk, 2001).
Нами встановлено, що вмют жирних кислот загальних лшщв у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територ1ях з середшм 1 низьким техногенним навантаженням, бшьший, н1ж у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з високим техногенним навантаженням (табл. 2). Найбшьш високий вмют жирних кислот загальних лшщв виявлено у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з низьким техногенним навантаженням. Менша шлькють насичених жирних кислот загальних лшщв у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територ1ях з середшм 1 низьким техногенним навантаженням, пор1вняно з пилком 1з кульбаби лжарсько!', яка росте на територп з високим техногенним навантаженням, зумовлена нижчим р1внем в !х склад1 жирних кислот з парною (вадповвдно 10,85 1 10,37 проти 13,11 г/кг повпряно-сухо! маси) та непарною (однозначно сл1ди проти 0,01 г/кг повпряно-сухо! маси) к1льк1стю вуглецевих атом1в у ланцюгу. Б1льша к1льк1сть мононенасичених жирних кислот загальних лшщв у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на наведених вище територ1ях, зумовлена жирними кислотами родин п-7 (вадповвдно 0,34 1 0,47 проти 0,24 г/кг повпряно-сухо! маси) 1 п-9 (5,79 1 5,86 проти 4,94), а полшенасичених жирних кислот - родин п-3 (36,18 1 36,38 проти 34,03) 1 п-6 (вадповвдно 16,61 1 16,72 проти 14,44 г/кг повпряно-сухо! маси). В1дношення полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 при цьому становить в1дпов1дно 2,18 1
Таблиця 2
Вмкт жирних кислот загальних лшщв у пилку з кульбаби лшарськоТ, г/кг повггряно-сухоТ маси
2,17 проти 2,36. Це призводить до змши енергетично!, атрактивно! та бюлопчно! цшносп пилку з кульбаби лжарсько! для оргашзму медоносних бдж1л (Polishhuk, 2001; Bogdanov et al., 2003; Bogdanov et al., 2005).
Загальний вмют коротколанцюгових (10 i менше вуглецевих атомiв у ланцюгу) i довголанцюгових (18 i бiльшe вуглецевих атомiв у ланцюгу) жирних кислот загальних лшщв, яш виконують атрактивну функцш, у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на тeриторiях з середшм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з високим техногенним навантаженням, е б№ший. Зокрема вмют коротколанцюгових жирних кислот загальних лшщв у них становить ввдповадно 0,69 i 0,63 проти 0,83 г/кг повпряно-сухо! маси, а довго ланцюгових - 61,36 i 61,65 проти 56,70 г/кг повпряно-сухо! маси. Найбшьше вони зростають в пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з низьким техногенним навантаженням.
Нами встановлено, що вмют каприново!, лаурино-во!, олешово!, лшолево! та лшоленово! кислот загальних лшщв, яш забезпечують антибактeрiальний та антигрибковий захист оргашзму медоносних бджш i вулика, у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на тeриторiях з середшм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з високим техногенним навантаженням, е бшьший (вадповадно 61,59 i 61,79 проти 57,11 г/кг повпряно-сухо! маси). Найб№ше вш зрос-тае у пилку з кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з низьким техногенним навантаженням.
Жирш кислоти 1. Стушнь техногенного навантаження на територта
та 1х код Високий Середнш Низький
Капринова, 10:0 0,83 ± 0,021 0,69 ± 0,026** 0,63 ± 0,009***
Лауринова, 12:0 2,87 ± 0,029 2,32 ± 0,092** 2,20 ± 0,069***
М!ристинова, 14:0 0,20 ± 0,012 0,14 ± 0,006** 0,12 ± 0,006***
Пентадеканова, 15:0 0,01 ± 0,000 слiди Слщи
Пальмгтинова, 16:0 5,92 ± 0,058 4,92 ± 0,198** 4,73 ± 0,168***
Пальмгтоолешова, 16:1 0,24 ± 0,017 0,34 ± 0,014** 0,47 ± 0,020***
Стеаринова, 18:0 3,29 ± 0,032 2,78 ± 0,097** 2,69 ± 0,093***
Олешова, 18:1 4,94 ± 0,089 5,79 ± 0,060*** 5,86 ± 0,052***
Шнолева, 18:2 14,44 ± 0,049 16,61 ± 0,118*** 16,72 ± 0,127***
Шноленова, 18:3 34,03 ± 0,482 36,18 ± 0,356* 36,38 ± 0,333**
Загальний вмют жирних кислот 66,77 69,77 69,80
в т. ч. насичеш 13,12 10,85 10,37
мононенасичеш 5,18 6,13 6,33
полiнeнасичeнi 48,47 52,79 53,10
n-3/n-6 2,36 2,18 2,17
Нами встановлено, що вмют ненасичених жирних кислот загальних лшщв (пальмгтоолешово!, олешово!, лшолево! та лшоленово!) у пилку з кульбаби л1-
карсько!, яка росте на тeриторiях з середшм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лжарсько!, яка росте на територп з високим
техногенним навантаженням, е бшьший (вщповвдно 58,92 i 59,43 проти 53,65 г/кг повиряно-сухо'' маси). Найбшьше вiн зростае у пилку з кульбаби лжарсько'', яка росте на територи з низьким техногенним наван-таженням.
Дуже високий вмiст ненасичених жирних кислот у пилку з кульбаби лжарсько'' може сприяти зростанню проникливосп його структурних складових для води та водорозчинних речовин. Вш також може сприяти зростанню проникливосп для наведених вище речовин тканин оргашзму медоносних бджш (Manning, 2001).
З таблиц 2 видно, що в пилку з кульбаби лжарсь-ко'', яка росте на територи з середшм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лжарсько'', яка росте на територи з високим техногенним навантаженням, вiрогiдно зменшуеться концентрацiя таких насичених жирних кислот загальних тпвдш, як капринова, лауринова, мiристинова, пентадеканова, пальмiтинова та стеаринова, але збь льшуеться таких мононенасичених жирних кислот, як пальмiтоолеïнова та олешова, i таких полшенасиче-них жирних кислот, як лшолева та лшоленова (Voloshyn et al., 1998; Polishhuk and Lokutova, 2002).
Висновки
У пилку з кульбаби лжарсько'', яка росте на територи з середнiм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лiкарськоï, яка росте на територи з високим техногенним навантаженням, зменшуеться вмют залiза, цинку, мщ, хрому, нiкелю, свинцю та кадмш.
У пилку з кульбаби лжарсько'', яка росте на територи з середшм i низьким техногенним навантаженням, порiвняно з пилком iз кульбаби лжарсько'', яка росте на територи з високим техногенним наванта-женням, в основному за рахунок мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n—6 зростае вмiст жирних кислот загальних лшщв. Тим самим зростае 'х енер-
гетична, атрактивна, функцiонально-метаболiчна та бiологiчна цiннiсть для оргашзму бджш.
Найбшьше змiнюеться вмют важких металiв i жирних кислот загальних лшщв у пилку з кульбаби лжарсько'', яка росте на територи з низьким техноген-ним навантаженням.
Бiблiографiчнi посилання
Pashajan, S.A. (2006). Svojstvam migracii tjazhelyh
metallov. Pchelovodstvo. 9, 12-13 (in Russian). Bogdanov, S. (2006). Contaminants of bee products.
Apidologie. 37(1), 1-18. Voloshyn, O.I. Pishak, O.V., Meshhyshen, I.F. (1998). Pylok kvitkovyj (bdzholyna obnizhka) v klinichnij ta eksperymental'nij medycyni. Bukov. derzh. med. akad. Chernivci (in Ukrainian). Bogdanov, G.O., Polishhuk, V.P., Rivis, J.F., Lokutova, O.A. (2003). Zhyrni kysloty pylku roslyn (bdzholynogo obnizhzhja) ta i'h rol' v metabolichnyh procesah i zhyttjedijal'nosti bdzhil. 5(1-2), 149-158 (in Ukrainian).
Bogdanov, G.O., Polishhuk, V.P., Rivis, J.F., Lokutova, O.A. (2005). Biologichna ocinka bdzholynogo obnizhzhja. Naukovyj visnyk LNAVM im. S. Z. G'zhyc'kogo 7(1), 2, 227-239 (in Ukrainian). Polishhuk, V.P. (2001). Bdzhil'nyctvo. L'viv: Ukrai'ns'kyj
pasichnyk (in Ukrainian). Rivis, J.F. Danylyk, B.B. (1997). Gazohromatografichne vyznachennja vysokomolekuljarnyh neeteryfikovanyh zhyrnyh kyslot v biologichnomu materiali. Ukrai'ns'kyj biohimichnyj zhurnal. 69(1), 79-83 (in Ukrainian).
Manning, R. (2001). Fatty acids in pollen: a revive of their importance for honey bees. Bee World. 82(2), 60-75.
Polishhuk, V.P., Lokutova, O.A. (2002). Biologichni osoblyvosti zhyvlennja bdzhil i zbyrannja kvitkovogo pylku v umovah poliflornogo vzjatku. Biologija tvaryn. 4(1-2), 236-242 (in Ukrainian).
Стаття надiйшла до редакцН 3.09.2016
