CC BY
22
МЕДИЧНА ТА Б1ОЛОГ1ЧНА ОСВ1ТА
© Помогайбо В. М., Власенко Н. О. УДК 57(477)(075.8)
Помогайбо В. М., Власенко Н. О.
ОРГАН1ЧНА ЕВОЛЮЦ1Я
ТА ТТ" ВИСВ1ТЛЕННЯ В УКРАНСЬКИХ П1ДРУЧНИКАХ
Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iм. В. Г. Короленка (м. Полтава)
vlasenko_nataliya@ukr.net
Робота е фрагментом НДР кафедри природни-чих та математичних дисциплш Полтавського нацг онального педагопчного унiверситету iм. В. Г. Короленка «Удосконалення природничо! та математично! пiдготовки студентiв психолого-педагопчних фа-культетiв вищих педагогiчних навчальних закладiв Укра!ни».
Питання про походження життя на Землi залиша-еться вщкритим. Ученi намагаються знайти бтьш-менш правдоподiбнi гiпотези, якi б пояснювали окремi етапи довго! дороги вщ хiмiчних речовин до живо! кгмтини. Визначальним питанням цiеI пробле-ми е механiзм утворення оргаычних речовин iз мше-ральних. Оды вчен припускають, що першi, прост органiчнi речовини (сечовина, вуглеводи, амшокис-лоти тощо) виникли в атмосферi первинно! Землi iз сумiшi газiв (амiаку, метану i т.п.) та водяно! пари пiд дiею потужних електричних розрядiв (блискавки) та сонячних промеыв [12]. Iншi переконанi, що така подiя могла трапитися на дн океану пiд дiею тиску води, температури виверження пiдводних вулкаыв та каталiзаторiв (залiза та нкелю) [34]. Цi гiпотези вдаеться пщкртити експериментально [31,34,38]. Однак це свщчить лише про те, що той чи шший хiд подiй можливий принципово. Потрiбно ще доказати, що така подiя мала мiсце в дмсностк
Ще складнiшою е проблема виникнення кгмти-ни, як структурно-функцюнально! основи життя. Тут, крiм умоглядних припущень [12,31] е цiкавi експери-ментальнi дослiдження [37,41]. Однак, треба визна-ти, що проблема виникнення життя на Землi зали-шаеться невирiшеною.
1сторичний процес розвитку живо! природи на-зиваеться еволюцiею. Стосовно того, що еволю-цiя - факт, н в кого iз сучасних бiологiв не виникае сумнiвiв. Але деталi, механiзми, рушiйнi сили, за-кономiрностi та шляхи еволюцп продовжують бути в центрi сучасних бюлопчних дискусiй.
Серед усiх сучасних уявлень про мехаызм ево-люцмного процесу найбiльш розповсюдженою е так звана синтетична ппотеза еволюцi!, яка сфор-мувалася в першiй половин ХХ ст. в результатi по-
еднання дарвiнiзму з генетикою. За щею гiпотезою единим джерелом спадково! мiнливостi живих орга-нiзмiв е випадковi мутацi! (помилки при котюваны ДНК), а творчим чинником юторичного розвитку ор-ганiчного свiту на нашпй планетi - природний добiр, у основi якого лежить боротьба за юнування. Ствер-джуеться також, що еволю^я йде поступово i з од-наковою швидкiстю в уЫх органiзмiв. Однак резуль-тати численних наукових дослщжень у галузi бiологi! за останнi 20-30 роюв показали, що еволюцiйна дi-евють цих чинникiв значно перебiльшена.
Виявилося, що випадковi мутацi! не можуть бути джерелом еволюцiйно! мiнливостi. По-перше пере-важна бiльшiсть iз них мае шюдливий i навiть леталь-ний наслiдок для органiзму. Лише незначна доля мутацм вважаеться нейтральною щодо життездат-ностi органiзму [18: 213-214]. По-друге, якщо нав^ь уявити, що можуть бути корисы мутаци, то для того, щоб призвести до виникнення якогось нового органу, наприклад ока, необхщне одночасне здмснення мутацiй щонайменше сотень геыв, якi спричинюють формування такого органу. Те ж саме можна сказати i про формування будь-якого шшого нового органу в процеЫ еволюцп органiзмiв. В дiйсностi, навiть при наявнос^ мутагенного чинника, вiдбуваються випадковi мутацi! окремих генiв, якi ыяк не пов'язанi мiж собою. Але якщо навггь допустити таку мож-ливiсть, то такий результат може трапитися лише у поодиноких особин популяцп. Однак даы палеон-тологп свiдчать про те, що новi форми органiзмiв з'являлися на шкалi еволюцiйного лiтопису немов-би зразу i масово. Перехiдних форм мiж попере-днiми i наступними типами органiзмiв не виявлено. До того ж у представниюв виду за час його юнування не виявлено ознак мЫливост^ яю б виходили за межi виду [16,21,25].
Джерелом мЫливос^ може бути мiжвидова чи мiжродова гiбридизацiя. Але вона можлива лише в результатi спрямованих зусиль експеримента-тора, бо у природi iснують численнi перешкоди для здмснення цього явища. Однiею iз перешкод е неможливють заплiднення. Якщо ж заплщнення
i вiдбулося, то порушуеться розвиток зиготи в новий оргаызм. Якщо i вдаеться одержати зртий гiбрид, то вш виявляеться безплiдним. За всю багатовкову iсторiю селекцiI тiльки у ХХ стол^ вченим удалося одержати три життездатних мiжродових гiбрида -рафанобрассика (пбрид мiж редькою та капустою) [8], пшенично-пирмы гiбриди [20] та триткале (п-брид мiж пшеницею та житом) [17]. Однак ц пбриди не можна назвати новими видами чи родами орга-нiзмiв, бо вони нездатнi iснувати самостмно в дикiй природi. Вони можуть iснувати лише в культурi за умови постмного штучного добору з боку селекцю-нера чи насшневода. При вiдсутностi цiеI умови таю пбриди з часом розщеплюються на вихщы форми, якi краще пристосован до умов iснування.
В зв'язку з проблемами джерел еволюцiйноI мшливост органiзмiв варто звернути увагу на таке явище у механiзмах спадковост як мобiльнi гене-тичнi елементи, що являють собою копií геыв i можуть змiнювати свою локалiзацiю у геномi органiзму. Основними функ^ями мобiльних генетичних еле-мен^в е участь у рекомбiнацiйних процесах («пе-ретасовування» генiв шляхом хромосомних абера-цiй, тобто порушення будови хромосом), регуляци активностi генiв та утворенн нових генiв. Саме ц генетичнi процеси, а не випадковi мутацií, i е дмо-вими чинниками еволюцмно'| мiнливостi органiзмiв [6,13,39,40].
Числены палеонтолопчы дослiдження показали, що в еволюци видiв чергуються тривалi перiоди сталостi, коли основы ознаки виду зберкаються не-змшними, i короткi перiоди швидких змш властивос-тей виду. Тодi цей вид або перетворюеться в шший, або розпадаеться на два чи бтьше нових видiв, або вщгалужуе íх вiд себе [15,30: 76-118].
Все чтеше виокремлюеться загальна законо-мiрнiсть еволюцiйного процесу, яка полягае в тому, що структура оргаызму дозволяе лише обмежений набiр можливих перетворень. Крiм того виявлено, що у певний момент еволюцмного часу рiзнi числен-нi групи органiзмiв починають розвиватися в одному й тому ж напрямку [1,3,22,24,35,45]. Все це пщтвер-джуе тезу про спрямованють i навiть визначенiсть еволюцмного процесу. Внаслiдок цього значення природного добору в еволюци виявляеться досить перебтьшеним. Якби природний добiр на основi бо-ротьби за юнування був рушiйним чинником еволю-цмного процесу, то нинi на Землi iснували б тiльки бактерií - найбтьш просто органiзованi i найкраще пристосованi до рiзноманiтних умов юнування орга-нiзми. Однак в дмсност поступово, в процесi еволюци з'явилися численнi «прогресуючi» органiзми, як доповнили попереднi бiльш примiтивнi форми, що привело до сучасного величезного бюлопчного рiзноманiття.
Природний добiр дiе лише в межах виду, бо за-безпечуе виживання здорових, а отже i найбiльш пристосованих до життевих умов цього виду осо-бин. Ц особини спроможнi давати бтьшу долю здорових потомюв, що забезпечить iснування та про-цвiтання виду. Нi в межах виду, н мiж видами так звано'| боротьби за iснування не юнуе - це явище притаманне сусптьним процесам. В межах виду
часто наявна взаемодопомога, а мiж численними видами рiзних органiзмiв юнуе складний i розгалу-жений симбюз, в результатi якого члени симбюзу не можуть iснувати один без одного i еволюцiонують разом [14,28,32,42]. Отже, кожний вид органiзмiв еволюцюнуе не сам по собi, а як член екосистеми. 1ншими словами, хщ еволюцií окремого виду зале-жить вiд еволюцií iнших члеыв цiеí екосистеми. Вщ-так можна сказати, що вся бюсфера еволюцюнуе як едине цте.
Синтетична ппотеза еволюцií стверджуе, що еволюцiя мае виключно дивергентний характер, внаслiдок чого види не спроможн обмiнюватися мiж собою спадковою iнформацiею. Пiсля розходження вони еволюцiонують кожен окремо завдяки випад-ковим мутацiям та природному добору [7]. Однак внаслщок вщкриття горизонтального перенесення генiв мiж рiзними формами органiзмiв як у межах царств, так i мiж ними, стало ясно, що вдалi здобут-ки одних видiв можуть бути доступними для шших [23,26,29,36,44]. Таким чином, хщ органiчноí еволюци нагадуе не дивергентне «дерево», а складне плетиво [27].
Враховуючи викладене вище, авторами ще'| стат-т був здiйснений огляд украíнських пщручниюв для вищих навчальних закладiв та школи, щоб вияви-ти, яким саме чином у них висв^люеться еволю^я живоí природи.
Для студенев вищих навчальних закладiв Украи ни нин доступними е принаймнi два пщручника, якi рекомендованi МОНУ: навчальний поЫбник «Осно-ви еволюцií», пщготовлений кандидатом бюлопч-них наук, доцентом кафедри загально'| та приклад-но'| екологií та зоологií Запорiзького нацюнального унiверситету О. П. Коржем [9], та пщручник «Ево-люцiйне вчення», пiдготовлений доктором бюло-гiчних наук, професором, завщувачем кафедри зоологи Нацiонального педагогiчного унiверситету iм. М.П. Драгоманова В. М. Бровдiем [5].
Цтком задовiльне враження справляе навчальний поЫбник О. П. Коржа. Автор чтео усвiдомлюе, що в даний час незаперечним е лише сам факт на-явност бюлопчно'| еволюцií, але íí причини та меха-нiзми залишаються непiзнаними. Виходячи з цього, вш i презентуе процес еволюци у своему поЫбнику без догматизму, розглядаючи уявлення рiзних вче-них про тi чи шши еволюцiйнi явища. Досить вдали-ми з навчально-методичноí точки зору е перюдичы вставки в текст посiбника пiд назвою «Думки вго-лос», якi спонукають студентiв до аналiтичного мис-лення. Ось одна iз них: «... проблем у сучаснм ево-люцiйнiй теорií не стало менше - навпаки, з кожним днем |'х ктькють невпинно зростае. Це стосуеться не ттьки якихось подробиць, але й основних положень синтетично'! теори еволюцií. Можна сподiватись, що новi, навiть незначн вiдкриття примусять нас пе-реглянути своí уявлення про причини та мехаызми еволюцiонування живоí матерií» [9: 16]. I ще: «Синтетична теорiя еволюци визнае провщну роль лише ^ад^во: мiнливостi, незважаючи на те, що пере-важна бтьшють мутацiй е несприятливою для орга-нiзмiв. Набутi ж ознаки, хоча вони не е спадковими i звичайно мають невеликий ступшь прояву, завжди
мають пристосувальний характер. ... Тодi незрозу-мто, чому ми не надаемо еволюцмного значення цим змiнам властивостей органiзмiв» [9: 49]. Ми б доповнили ц мiркування автора словами: «Адже здатнiсть органiзмiв до набуття неспадкових моди-фiкацiй е спадковою».
Автор навчального поЫбника закликае студентiв не сприймати термш «боротьба за юнування» догматично, як це робить бтьшють еволюцiонiстiв, а як метафору, що вщображуе лише активнiсть оргаыз-му в самозбереженнi [9: 86]. ВЫ також слушно кон-статуе, що «дос головною проблемою еволюцмного вчення залишаеться статус природного добору: вш творець еволюцмних змiн чи виконуе лише функцп редактора?» [9: 93]. До реч^ роздiлу <^кроеволю-цiя», у якому розглядаеться природний добiр, пере-дуе вислiв японського еволюцюнюта С. Оно: «Якщо б еволю^я цiлком i повнiстю залежала лише вщ природного добору, то вщ бактерiй походили б лише числены форми бактерй [9: 11].
У роздл «Макроеволюцiя» О. П. Корж лише кон-статуе факти виникнення та еволюцп оргаыв i нових форм органiзмiв, не намагаючись пояснити !х меха-ызми, бо знае, що задовiльних доказiв цих процесiв все ще не юнуе.
Завершуеться посiбник «Основи еволюцп» вель-ми слушним застереженням для дослщника у будь-якiй галузi науки, а тим паче оргаычно! еволюцi!, про те, що кожний може мати власы погляди на пробле-матичы питання, але ц погляди повиннi бути пщ-тверджеы вiдповiдними доказами [9: 379].
На нашу думку, навчальний поЫбник О. П. Коржа цтком заслуговуе на перевидання з доповненнями про мобтьы генетичы елементи та горизонталь-не перенесення геыв, бо цi два явища е загально бюлопчними чинниками практично безпечно! для органiзмiв спадково! та модифiкацiйно! мшливос-тi [6,13,23,26,29,36,39,40,44]. В такому вигляд вiн стане цтком задовтьним пiдручником для студенев вищих навчальних закладiв Укра!ни.
Пщручник В. М. Бровдiя «Еволюцiйне вчення» [5] виявився несподiванкою. Перш за все, тут у почат-ковому розд^ «Сутнiсть еволюцiйного вчення» наведена схема зв'язюв еволюцiйно! бюлогп з iншими науками [5: 11]. Схему очолюе дiалектико-матерi-алiстична фiлософiя з !! пiдроздiлами - дiалектич-ним та iсторичним матерiалiзмом, яка е щейним пщфунтям марксизму-ленiнiзму - так звано! едино правильно! науки про закони розвитку природи та сусптьства [4: 323-355]. Марксизм-леыызм - свг тогляд комунiстично! партi!, у основi якого лежить людиноненависницьке вчення про класову бороть-бу, що за методами та наслщками в Радянському Союзi виявилася жахливiшою за расизм у вЫх iнших кра!нах свiту разом взятих. Автор пщручника за-уважуе, що еволюцiйна бюлопя стала основою фг лософi! дiалектичного та iсторичного матерiалiзму. Насправдi основою марксистсько-леынсько! фто-софi! стала лише складова частина еволюцiйного вчення - дарв^зм, про що К. Маркс (1818-1883) писав у одному iз листв пiсля прочитання книги Ч. Дарвша (1809-1882) «Походження видiв»: «Праця Дарвiна вельми значна, вона пригодиться меы як
природничо-наукова основа розумшня iсторично! боротьби класiв» [10: 473-475]. З таким вченням, як дiалектико-матерiалiстична фiлософiя, не коректно пов'язувати числены рiзноманiтнi науки.
Виклад матерiалу у пщручнику носить виключно догматичний характер, хоча автор перед цим слушно зауважуе, що «... iснуючi сьогоды науковi данi ви-св^люють можливi шляхи (пiдкреслено авторами статп) походження та етапи еволюцi! одноклггинних та багатоклiтинних органiзмiв» [5: 116]. Мута^ям надаеться виключне значення як джерелу мiнливостi для природного добору [5: 143-146].
Великий роздт присвячено природному до-боровi, де вш трактуеться як рушiйний i спрямову-ючий чинник еволюцi!, та боротьбi за iснування як основi природного добору [5: 153-180]. Розгляда-ються числены !х форми. Але ж природний добiр, як еволюцiйний чинник, дiе протягом досить зна-чних промiжкiв часу, не спiвставних iз тривалiстю життя людини, отже спостертати та аналiзувати його неможливо. У пщручнику наводиться ряд екс-перимеыпв, якi немов би доказують дт природного добору. Цi експерименти названо навггь спецiальни-ми, напевно, для пщвищення доказовостi. Ось опис одного iз таких експериментiв: «На розчищеый вiд трави площi 120 м2 блiдо-бурого кольору на вiдстанi 1 м один вщ одного до ктюв прив'язували богомо-лiв рiзного забарвлення. Протягом 12 днiв дослщу птахи винищували 60% жовтих, 55% зелених i лише 20% бурих богомолiв, у яких забарвлення тта збi-галося з кольором фону» [5: 166]. Результати таких експеримен^в не доказують дт природного добору в еволюци органiзмiв, бо обмежеы в часi i здiйсненi в неприродних для тварин умовах. Адже у приро-дi богомолiв ыхто не прив'язуе до кiлочкiв, i рiзнi !х форми живуть у тому середовищ^ яке за кольором подiбне до кольору !х тта. В кшщ роздiлу про природний добiр наголошуеться на його творчм ролi в еволюцi!, хоча ця теза базуеться лише на мiрку-ваннях Ч. Дарвша (1809-1882) i до цього часу ыким не пiдтверджена [5: 179].
У розд^ «Еволюцiя органiв i функцм» [5: 228235] здiйснена спроба пояснити цей процес, але автор пщручника посилаеться переважно на пращ Ч. Дарвша та О. М. Северцова (1866-1936). Згадують-ся тут i ктька шших учених, але !х життя та творчють завершуеться в середиы минулого столiття. Вини-кае враження, що пiсля них проблеми макроеволю-цi! протягом ывстол^тя не вивчалися. Недоречним у пщручнику е посилання на К. Маркса [5: 313], який був фтософом-соцюлогом i не може слугувати на-уковим авторитетом у бiологi!.
Ми також ознайомилися iз роздiлом «1сторичний розвиток органiчного свiту» двох сучасних пщручни-кiв для укра!нських школярiв 11-их класiв, авторами яких вщповщно е П. Г. Балан i Ю. Г. Вервес [2: 202277] та С. В. Межжерш i Я. О. Межжерiна [11: 216300].
Перший iз них створений знаними в Укра!ы авторами - кандидатом бюлопчних наук, доцентом кафедри зоологи Ки!вського нацюнального унiвер-ситету iм. Т. Г. Шевченка, професiональним вче-ним П. Г. Баланом та доктором бюлопчних наук,
провiдним вченим 1нституту захисту рослин УААН, професором кафедри екобютехнологи та бюенерге-тики Нацюнального технiчного унiверситету Украíни «Ки1вський полiтехнiчний iнститут» Ю. Г. Вервесом. Ознайомлення з цим пщручником викликае досить позитивне враження, бо вш вiдзначаеться високим науковим рiвнем, професмним викладом матер^ алу, добiрною зрозумтою мовою, сприймаеться легко i з цкавютю. У книзi вiдсутнi найменши спроби нав'язати учням певнi догми щодо перебку еволю-цií. Навпаки, тут прямо говориться про числены не-виршен проблеми органiчноí еволюци та наводять-ся рiзноманiтнi уявлення вчених про и перебiг Для прикладу зупинимося на тому, як у пщручнику презентовав найбтьш дискусiйнi проблеми еволюцм-ного вчення: 1) фтогенетичний закон; 2) синтетична теорiя еволюцií чи синтетична ппотеза еволюцií (?); 3) бiологiчний сенс природного добору та боротьби за юнування.
Деяк сучаснi еволюцiонiсти, у тому чи^ i вище згаданий В. М. Бровдм, при пояснены ходу еволюци багатоклiтинних тварин продовжуе посилатися на так званий фтогенетичний закон, який стверджуе, що шдивщуальний розвиток органiзму (онтогенез) повторюе еволюцмний розвиток цього органiзму (фiлогенез). Однак цей «закон» у 1чй половин ми-нулого столiття був спростований рядом вчених (О.А.Ковалевський, I. I. Шмальгаузен, О. М. Север-цов), як встановили, що онтогенез повторюе будову не дорослих стадм предкових форм, а 1хых зародкiв i личинок [2: 212].
У пщручнику П. Г. Балана i Ю. Г. Вервеса сучас-на система поглядiв на еволюцiю живих органiзмiв справедливо називаеться синтетичною гiпотезою еволюци [2: 218-224], а не синтетичною теорiею еволюци, як то мае мюце у розглянутих вище пщ-ручниках для студентiв вищих навчальних закладiв. Адже iстинна наукова теорiя не тiльки описуе пред-мети, оргаызми, явища та процеси своеí галузi, а й пояснюе мехаызми íх функцiонування, пщтвер-джуе своí положення в експериментах безлiч разiв та передбачае подальший перебiг процеЫв та явищ [19: 810]. Всього цього позбавлене сучасне ево-люцмне вчення. Воно лише констатуе реальнють еволюцií, але про це знали ще античн мислителi. Пояснити мехаызми еволюцiйних перетворень ор-ганiзмiв, передбачити 1х подальший хiд, пiдтвердити в природному, а не штучному експеримент бодай одне iз своíх уявлень це вчення неспроможне. Таким чином, воно не може називатися науковою теорiею.
Автори пщручника також спростовують те зна-чення, яке надаеться поняттям «боротьба за юнування» та «природний добiр» правовiрними дарв^ нiстами. По-перше, нiяких особливих механiзмiв «боротьби за iснування» у живих органiзмiв не ви-явлено. По-друге, слово «добiр» означае свiдомий акт, який можна виявити лише у тварин з розвине-ною вищою нервовою дiяльнiстю: вибiр статевого партнера, певних видiв поживи тощо. До реч^ тер-мiн «природний добiр» Ч. Дарвiн увiв за аналопею зi штучним добором, яким користуються селекцiонери для виведення нових сор^в рослин та порiд тварин.
BiH вважав, що природному доборовi притаманний творчий характер [2: 210, 238-239].
Завершуеться роздт про iсторичний розвиток оргаычного свiту в пiдручнику П. Г. Балана i Ю.Г. Вер-веса ознайомленням i3 найпопулярнiшими сучас-ними еволюцiйними гiпотезами та розглядом най-поширенiших уявлень про виникнення та початковi етапи розвитку життя на Землi [2: 240-243,246-250].
На нашу думку, для пщвищення наукового рiвня викладання еволюцiйного вчення у вищих навчальних закладах Укра'ни було би вельми доцтьно на державному рiвнi замовити цим шанованим авторам досконалий пщручник з органiчноI еволюцiI для студенев вищих навчальних закладiв.
Другий пщручник з бюлоги для учнiв 11-ого класу написаний доктором бiологiчних наук, завщуючим в^том еволюцiйно-генетичних основ систематики 1нституту зоологiI НАН Укра'ши С. В. Межжер^ ним та зоологом i письменницею Я. О. Межжершою [11]. У ньому перша тема роздту «1сторичний розвиток оргаычного свiту» - «Основи еволюцмного вчення» теж подаеться догматично, як i в пiдручнику В. М. Бровдiя. Його автори надто перебтьшують, стверджуючи, що бiльшiсть сучасних бюлопв едино правильним тлумаченням механiзмiв еволюцмно-го процесу вважають дарвiнiзм [11: 225]. Можливо це вiрно для росмськомовних та укра1нськомовних публiкацiй. Бтьшють захiдних бiологiв е прибiчника-ми синтетично! ппотези еволюцiI, яка зовЫм не то-тожна дарвiнiзму.
Реальнють еволюци ыхто серед сучасних бюлопв не заперечуе, однак автори пщручника намага-ються II пщтвердити спростованим нинi бiогенетич-ним (фтогенетичним) законом [11: 231]. На пiдставi цього так званого «закону» лише можна заключити, що ембрiони вЫх хребетних тварин подiбнi, бо роз-виваються в однакових умовах - у водному середо-вищi. Виявляеться також, що «зовЫм не обов'язково вивчати викопы рештки прадавнiх риб, щоб зрозу-мiти - земноводы пiшли вiд риб. Для цього досить вивчити будову личинок жаб - пуголовюв. Вони, як i риби, мають хвiст, непарнi плавщ, зябра, двока-мерне серце, одне коло кровооб^ й навiть особли-вий орган чуття - бiчну лiнiю» [11: 231]. Знову ж таки, ця очевиднють у подiбностi будови риб i пуголовкiв може також визначатися лише тим, що вони юнують у подiбних умовах - водному середовищ^ а не озна-чати, що жаби пшли вiд риб. Очевиднiсть не завжди е iстиною Хiба для кожного iз нас не е очевидним те, що сонце протягом дня рухаеться по небосхилу? А насправдi?
С. В. та Я. О. Межжерши стверджують: «Синтетична теорiя еволюци (СТЕ) - одна з основ сучасно! бюлоги... II ютиннють не викликае сумнiву в бть-шостi сучасних бiологiв» [11: 237]. Ычого не сказано про те, що це - не теорiя, а лише ппотеза, яка, правда, пщтримуеться бтьшютю бiологiв. А ппотеза не може бути ютинною, бо це - лише тимчасове уявлення про певы процеси та !х мехаызми. Крiм того, автори пщручника знову помилково ототожнюють дарв^зм i синтетичну теорiю еволюци: «Ниы теорiя Дарвiна, незважаючи на ряд дискусмних положень,
е основною еволюцiйною теорiею, правильнiсть яко! визнае бтьшють бiологiв» [11: 256].
Друга тема роздту «1сторичний розвиток ор-ганiчного свiту» - «1сторичний розвиток i рiзнома-нiтнiсть органiчного свггу» у пiдручнику висвiтлена досить задовтьно. Тут аналiтично розглядаються рiзноманiтнi концепци виникнення та перiоди роз-витку життя на Земл^ система оргаычного свiту та принципи !! побудови, юторичний розвиток рiзних царств живих органiзмiв.
Проведене нами дослiдження показало, що юну-юча дотепер система рецензування та грифування пщручниюв недосконала, бо в абсолютна бiльшостi випадюв е формальною процедурою. Бiльшiсть ав-торiв втратили вiдчуття вiдповiдальностi за якють свое! роботи i пщсвщомо перекладають !! на МОНУ як давальника грифiв. Недаремно чинний уряд Укра-
!ни скасував грифування пщручниюв i навчальних посiбникiв для вищих навчальних закладiв. Вiднинi за якють цих навчальних засобiв вiдповiдальнiсть буде нести автор i той навчальний заклад, який надав рекомендацт до друку. Пiдручникам для за-гальноосвггых навчальних закладiв будуть надава-тися грифи лише пюля ретельно! апробацп !х якостi з боку широкого загалу вчителiв-практикiв.
До речi, на титульних сторiнках зарубiжних навчальних поЫбниюв вiдсутнiй не тiльки гриф яко-гось контролюючого вiдомства чи рекоменда^я унiверситету, а навiть прiзвища рецензентiв. 1нколи в передмовi чи в пiслямовi висловлюеться вдячнiсть особам, як тим чи iншим шляхом сприяли пщготов-цi книги [40: 273; 43: Ш-Х; 46: Х11-Х111]. Таким чином, у розвинених кра!нах вiдповiдальнiсть за якiсть пщ-ручниюв, до того ж реальну, несуть ттьки автори.
Лiтература
1. Андреева С. И. Эволюционные преобразования двустворчатых моллюсков Аральского моря в условиях экологического кри-
зиса / С. И. Андреева, Н. И. Андреев. - Омск: ОГПУ, 2003. - 382 с.
2. Балан П. Г. Бюлопя: пщручник для 11 кл. з. н. з. / П. Г. Балан, Ю. Г. Вервес. - К.: Генеза, 2011. - 304 с.
3. Берг Л. С. Номогенез, или эволюция на основе закономерностей / Л. С. Берг - Петербург: Госиздат, 1922. - 314 с.
4. Большая советская энциклопедия. 2-е издание. Том 26 / Гл. ред. Б. А. Введенский. - М.: БСЭ, 1954. - 652 с.
5. Бровдш В. М. Еволюцшне вчення: пщручник / В. М. Бровдш. - К.: Академiя, 2013. - 336 с.
6. Голубовский М. Д. Нестабильность генов и мобильные элементы: к истории изучения и открытия / М. Д. Голубовский. -
Историко-биологические исследования. - 2011. - Том 3. - № 4. - С. 60-78.
7. Дарвин Ч. Иллюстрированное собрание сочинений. Том 1 / Ч. Дарвин. - М.: Изд. Ю. Лепковского, 1907. - 452 с.
8. Карпеченко Г. Д. Полиплоидные гибриды Raphanus sativus L.4 Brassica oleracea L. (К проблеме экспериментального видоо-
бразования) / Г. Д. Карпеченко // Тр. по прикл. ботан. и селекции. - 1927. - Т. 17. - Вып. 3. - С. 305-410.
9. Корж О. П. Основи еволюцп: навчальний поабник / О. П. Корж. - Суми: Ушверситетська книга, 2006. - 382 с.
10. Маркс К. Сочинения. Издание 2-ое. Том 30 / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М.: Политиздат, 1963. - 758 с.
11. Межжерш С. В. Бюлопя: пщручник для 11 кл. з. н. з. / С. В. Межжерш, Я. О. Межжерша. - К.: Осв^а, 2011. - 336 с.
12. Опарин А. И. Жизнь, ее природа, происхождение и развитие / А. И. Опарин. - М.: Наука, 1968. - 173 с.
13. Пщпала О. В. Мобшьш генетичш елементи геному людини: структура, розподш i функцюнальна роль / О. В. Пщпала,
A.П.Яцишина, Л. Л. Лукаш // Цитология и генетика. - 2008. - № 6. - С. 69-81.
14. Проворов Н. А. Растительно-микробные симбиозы как эволюционный континуум / Н. А. Проворов // Журнал общей биологии. - 2009. - Т. 70. - № 1. - С. 10-34.
15. Раутиан А. С. Палеонтология как источник сведений о закономерностях и факторах эволюции / А. С. Раутинан // Современная палеонтология: методы, направления, проблемы, практическое приложение. Под ред. В. В. Меннера, В. П. Макриди-на. - Т. 2. - М.: Недра, 1988. - 540 с.
16. Рэфф Р. Эмбрионы, гены и эволюция: пер. с англ./ Р. Рэфф, Т. Кофмен. - М.: Мир, 1986.- 404 с.
17. Сечник Л. К. Тритикале / Л. К. Сечник, Ю. Г. Сулима. - М.: Колос, 1994. - 294 с.
18. Тейлор Д. Биология: в 3-х томах. Т. 3 / Д. Тейлор, Н. Грин, У. Стаут; пер. с англ. - М.: Мир, 2007. - 451 с.
19. Философский словарь / Авторы-составители И. В. Андрущенко, О. А. Вусатюк, С. В. Линецкий, А. В. Шуба - К.: А.С.К., 2006. 1056 с.
20. Цицин Н. В. Многолетняя пшеница / Н. В. Цицин. - М.: Наука, 1978. - 287 с.
21. Юнкер Р. История происхождения и развития жизни / Р. Юнкер, З. Шерер. - СПб.: Кайрос, 1997. - 264 с.
22. Boulton I. С. Neisserial binding to СЕАСАМ1 arrests the activation and proliferation оТ CD4 + T lymphocytes / I. C. Boulton, S.D.Gray-Owen // Nature Immunology. - 2002. - V. 3. - P. 229-236.
23. Bowler C. The Phaeodactylum Genome Reveals the Evolutionary History of Diatom Genomes / C. Bowler, A. E. Allen, J. H. Badger, J. Grimwood, K. Jabbari [et al.] (in all 77 authors) // Nature. - 2008. - V. 456. - Iss. 7219. - P. 239-244.
24. Cairns J. The origin of mutants / J. Cairns, J. Overbaugh, S. Miller // Nature. - 1988. - No. 335. - P. 142-145.
25. Carroll R. L. Vertebrate Paleontology and Evolution / R. L. Carroll. - New York: W. H. Freeman and Company Hardback, 1987, -698 p.
26. Davis C. C. Host-to-Parasite Gene Transfer in Flowering Plants: Phylogenetic Evidence from Malpighiales / C. C. Davis, K. J. Wur-dack // Science. - 2004. - V. 305. - P. 676-678.
27. Doolitle W. F. Phylogenetic classification and the universal tree / W. F. Doolitle // Science. - 1999. - V. 284. - P. 2124-2128.
28. Dunbar H. E. Aphid Thermal Tolerance Is Governed by a Point Mutation in Bacterial Symbionts / H. E. Dunbar, A. C. C. Wilson, N.R.Ferguson, N. A. Moran // PLoS (Public Library of Science) Biology. - 2007. - 5(5). - Р. 1006-1015.
29. Dunning Hotopp J. C. Widespread lateral gene transfer from intracellular bacteria to multicellular eukaryotes / J. C. Dunning Ho-topp, M. E. Clark, D. C. Oliveira [et al.] (in all 20 authors) // Science. - 2007. - V. 317. - P. 1753-1756.
30. Eldredge N. Punctuated equilibria: an alternative to phyletic gradualism / N. Eldredge, S. J. Gould // Models in Paleobiology / T.J.M. Schopf, ed. - San Francisco: Freeman Cooper. 1972. - P. 82-115.
31. Fox S. W. Molecular evolution and the origin of life / S. W. Fox, K. Dose. - New York: Marcel Dekker, Inc., 1977. - 370 p.
32. Gill S. R. Metagenomic Analysis of the Ниman Distal Gut Microbiome / S. R. Gill, M. Pop, R. T. Deboy, P. B. Eckburg, P. J. Turnbaugh,
B. S. Samuel, J. I. Gordon, D. A. Relman, C. M. Fraser-Liggett, K. E. Nelson // Science. - 2006. - V. 312. - Р. 1355-1359.
33. Haldane J. B. S. The orgin of life / J. B. S. Haldane // Rationalist Annual. - 1929. - № 3. - Р. 3-10.
34. Huber C. a-hydroxy and a-amino acids under possible hadean, volcanic origin-of-life conditions / C. Huber, G. Wдchtershдuser // Science. - 2006. - V. 314. - Р. 630-632.
35. Jackson D. J. Sponge Paleogenomics Reveals an Ancient Role for Carbonic Anhydrase in Skeletogenesis / D. J. Jackson, L. Macis, J. Reitner, B. M. Degnan, G. Wurheide // Science. - 2007. - V. 316. - P. 1893-1895.
36. Koonin E. V. Horizontal gene transfer in prokaryotes: quantisation and classincation. / E. V, Koonin, K. S. Makarova, L. Aravind // Annual Review of Microbiology. - 2001. - V. 55. - P. 709-742.
37. Mansy S. S. Template-directed synthesis of a genetic polymer in a model protocell / S. S. Mansy, J. P. Schrum, M. Krishnamurthy, S. Tob^ D. A. Treco and J. W. Szostak // Nature. - 2008. - № 454. - Р. 122-125.
38. Miller S. L. Organic compound synthesis on the primitive earth / S. L. Miller, H. C. Urey // Science. - 1959. - No. 130 (3370). -P. 245-251.
39. Mobile genetic elements / Ed. J. A. Shapiro. - New York: Academic press, 1983. - 680 p.
40. Mobile genetic elements: protocols and genetic applications / Eds. W. J. Miller & P. Capy. - New York: Humana press, 2004. - 304 p.
41. Mulkidjanian A. Y Origin of first cells at terrestrial, anoxic geothermal fields / A. Y Mulkidjanian, A. Y Bychkov, D. V. Dibrova, M.Y Gal-perin, E. V. Koonin // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 2012. - V. 109. - № 14. - P. 1821-1830.
42. Newton I. L. G. The Calyptogena magnifica Chemoautotrophic Symbiont Genome / I. L. G. Newton, T. Woyke, T. A. Auchtung, G.F. Dilly, R. J. Dutton, M. C. Fisher, K. M. Fontanez, E. Lau, F. J. Stewart, P. M. Richardson, K. W. Barry, E. Saunders, J. C. Detter, D. Wu, J. A. Eisen, C. M. Cavanaugh // Science. - 2007. - V. 315. - P. 998-1000.
43. Rauchfuss H. Chemical Evolution and the Origin of Life / H. Rauchfuss. - Berlin Heidelberg: Springer-Verlag, 2008. - 354 p.
44. Richardson A. O. Horizontal gene transfer in plants / A. O. Richardson, J. D. Palmer // Journal of Experimental Botany. - 2007. -V. 58. - Iss. 1. - P. 1-9.
45. Ryan P. G. Ecological Speciation in South Atlantic Island Finches / P. G. Ryan, P. Bloomer, C. L. Moloney, T. J. Grant, W. Delport // Science. - 2007. - V. 315. - P. 1420-1423.
46. Stanford C. B. Biological anthropology: The natural history of humankind. 3th edition. / C. B. Stanford, J. S. Allen, S. C. Anton. -USA: Parson, 2013. - 639 p.
УДК 57(477)(075.8)
ОРГАН1ЧНА ЕВОЛЮЦ1Я ТА N ВИСВ1ТЛЕННЯ В УКРАШСЬКИХ П1ДРУЧНИКАХ Помогайбо В. М., Власенко Н. О.
Резюме. Здмснено огляд украшських пщручниюв та навчальних поЫбниюв бюлопчного циклу для вищих навчальних та загальноосвггых зaклaдiв Украши, у яких представлена оргаычна еволю^я. Виявлено, що ви-клад uiei теми в деяких пщручниках для уыверситетв та середньо! школи не вщповщае сучасним даним еволюцмно! науки. Зауважено, що юнуюча система рекомендування цих навчальних зaсобiв до друку та ви-користання вельми недосконала.
Ключовi слова: оргаычна еволю^я, бюлопя, aнaлiз пщручниюв.
УДК 57(477)(075.8)
ОРГАНИЧЕСКАЯ ЭВОЛЮЦИЯ И ЕЕ ОСВЕЩЕНИЕ В УКРАИНСКИХ УЧЕБНИКАХ Помогайбо В. М., Власенко Н. А.
Резюме. Осуществлен обзор украинских учебников и учебных пособий биологического цикла для высших учебных и общеобразовательных заведений Украины, в которых представлена органическая эволюция. Установлено, что изложение этой темы в некоторых учебниках для университетов и средней школы не отвечает современным данным эволюционной науки. Заметим, что существующая система рекомендации этих учебных пособий к печати и использования весьма несовершенна.
Ключевые слова: органическая эволюция, биология, анализ учебников.
UDC 57(477)(075.8)
ORGANIC EVOLUTION AND ITS COVERAGE IN UKRAINIAN TEXTBOOKS Pomohaybo V. M, Vlasenko N. O.
Abstract. The problem of life origin and evolution on the Earth remains undetermined. There is a number of assumptions, but they only demonstrate that one or another course of events was possible on principle and not in reality.
There was made a review of Ukrainian textbooks on biological cycle for higher educational institutions and schools to find out the way of wildlife evolution covering in these textbooks.
At least two textbooks recommended by MESU are available for students of Ukraine higher educational institutions: "Elements of evolution", written by O. P. Korzh, Candidate of biological Science, associate professor of general and applied ecology and zoology of Zaporizhzhya National University. And the textbook "Evolutionism" written by V M. Brovdiy, Doctor of biological science, professor, Head of the Chair of zoology of National Pedagogical Dragomanov University.
In the first textbook, the material is presented with the consideration of different present-day scientific notations about evolutionary. The author does not impose to the student any particular point of view concerning the evolution, but rightly notice that there is only the fact of biological evolution presence is incontestable nowadays, but its reasons and mechanisms remain unknown. And new, even small discoveries will make us to review our understandings about reasons and mechanisms of living matter evolving.
The textbook by V M. Brovdiy "Evolutionism" gives the explanation of evolution process is based on Philosophy of dialectical and historical materialism that is the ideological basis of Marxism-Leninism - so-called "the only correct science about laws of nature and society evolution". Marxism-Leninism is a worldview of Communist Party, the basis of which is a man-hateful idea about class struggle, that with its methods and consequences in the Soviet Union appeared to be the worse than racism in all other countries together. The material presentation in this textbook is purely dogmatic.
We also got acquainted with the paragraph "Historical evolution of organic world" of two present-day textbooks for Ukrainian secondary school students of 11 forms.
One of them was written by well-known authors in Ukraine P. G. Balan, Candidate of biological Science, associate professor of zoology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, professional scientist and Y G. Verves, Doctor of biological science, key scientist of Institute of Plant Protection of NAASU, professor of the ecobiotechnology and bioenergy Chair of National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". This textbook makes a positive impression because it is characterized by a high scientific level, professional presentation of material, choicest understandable language and is perceived easily and with interest. There is no attempts in this textbook to impose to students the certain dogmas concerning the evolution process.
The second textbook written by S. V Mezhzheriny, Doctor of biological science, director of evolution and genetic basis of systematics department of Institute of Zoology NAS of Ukraine and Y O. Mezhzherina, zoologist and writer. The material is given dogmatically as in the textbook by V M. Brovdiy. The authors use the name of "synthetic evolution theory" and rather overestimate the scientific certainty of synthetic evolution hypothesis.
The executed research has shown, that the existing up to now textbook system of reviewing and recommendation is not perfect, because it is a formal procedure in most cases, and most authors have lost the sense of responsibility for their works quality.
Keywords: organic evolution, biology, analysis of textbooks.
Стаття надшшла 02.11.2015 року
