CC BY
50
О.В. Гурнак
канд. екон. наук м. Донецьк
ОСОБЛИВОСТ1 ЕВОЛЮЦ1ЙНОГО П1ДХОДУ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Актуальтсть та постановка проблемы. Домшуван-ня науки серед шших форм шзнання на сучасному етапi розвитку людства обумовлено перш за все значимютю одержуваних знань. Економiчна наука покликана нада-ти суспiльству знання, яю е не менш важливими, н1ж т1, що одержуються у межах шших сощально-гуманггарних, або природних та техшчних науках. Економiчнi знання е основою формування економiчно! политики держави, справляння податкiв, стимулювання шновацшного розвитку i багато чого шшого, що безпосередньо впливае на рiвень економiчного розвитку i добробуту як окре-мих держав, так i кожно! окремо! людини. Разом з тим, сьогодш все частше лунае думка, що сучасна економь чна наука, основою яко! е неокласична теорiя, знахо-диться у кризовому стань Справа не в тому, що еконо-мюти-науковщ втратили хист i наполегливiсть — кшьюсть наукових фахових видань i наукових статей зростае iз року в рк:, але в тому, що одержуваш знання е результатом аналiзу витончених i складних математич-них моделей побудованих на передумовах неокласично! теорн, якi викликають значнi сумнiви у методолопв економiчно! науки. Усе це i обумовлюе ситуацiю, коли наочною стае «невщповщшсть iнтелектуальних витрат одержаним реальним економiчним знанням загально! теори рiвноваги» [1, с. 10]. Отже, найбщьш важливим завданням економiчно! науки на сучасному етат и розвитку е переосмислення и основних постулатiв, i методiв дослiдження. За таких обставин на певну увагу заслуго-вуе еволюцшний пiдхiд до дослщження економiчних систем або, так звана, еволюцшна економiка.
АналЬ остантх джерел. Започаткування еволюцшно! економiки пов'язуеться з iменами Т. Веблена i Й. Шумпе-тера, а подальший розвиток вщображено науковим дороб-ком Р Нельсона i С. Унтера [2], Дж. Ходжсона i Т Кнудсе-на [3], У. Уита [1; 4], Ж.-В. Стоелхорст [5] та шших. На необхщшсть проведення дослщжень на основi еволюцшно! парадигми звертають увагу також вiдомi росiйськi на-уковцi, у тому числ1 В. Маевський [6], В. Макаров [7] та iншi У той же час в украшськш економiчнiй науцi достижения на основi еволюцшно! парадигми лише розпочи-наються. Прикладом таких дослщжень вичизняних нау-ковцiв можуть стати шонерсью роботи В. Вишневського i В.Дементьева [8].
Завданням ще! роботи е узагальнення основних по-ложень еволюцшного пщходу до дослiдження економiч-них систем i визначення передумов його застосування.
Выклад основного матерiалу. Визначення онтолопч-ного аспекту еволюцiйного пщходу пов'язано iз з'ясу-ванням того, якою мислиться економiчна реальнiсть, або якою е картина економiчно! реальность
В межах еволюцшного пщходу основною характеристикою економiчно! реальност визнаеться перма-нентшсть змт. Змши постають не як короткострокове явище, покликане вiдновити порушену впливом екзо-
генних чинниюв рiвновагу, а як постшна i невiд'емна ознака функцiонування економiчних систем. Змiни обу-мовленi внутршньою логiкою функцiонування еконо-мiчноl системи. Саме через це економiчнi змши i заслу-говуе на те, щоб бути у фокусi дослщжень економiстiв. Економiчнi змiни мають сво! причини. При цьому iснуе неперервшсть еволюцiйного процесу, тобто наступний стан економiчноl системи пояснюеться поточним. Складшсть економiчноl реальностi обумовлюе те, що не виключаеться можливкть протiкання змш, певною мiрою автономних, але також i взаемопов'язаних, на рiзних рiвнях економiчного буття.
Хоча наявнiсть перманентних змш i визнаеться всiма економютами-еволюцюшстами, але iснують певнi розбiжностi щодо пояснення !х природи. Перший пщхщ базуеться на уявленнi про те, що виникнення i подальший розвиток економши е не чим шшим як певною стадiею в процеа унiверсальноl еволюцГ!. Бiологiчна еволющя також е одною iз стадш цього процесу, а отже вщсутш принциповi розбiжностi у розумiннi природи економiчних змiн i бiологiчних, чи будь-яких шших змш обумовлених ушверсальною еволющею.
1нший пiдхiд, який можна назвати дуалютичним, Грунтуеться на визнанш рiзноl природи бiологiчноl i еко-номiчноl еволюц1!. Разом з цим, прибiчники дуалiстично-го п!дходу припускають можливим використання метафор, а у окремих випадках точних аналогiй, мехашзм!в 61олог-1чно! еволюцН для пояснення еволюцй економiчноl.
Питання щодо ютинносл онтолог1чних основ еволю-ц1йного пщходу далеке в1д вирiшення на баз! сучасних наукових знань. Здаеться, що на сьогодш вщповщь на це питання для кожного науковця стае бщьше результатом його особисто! в1ри. Проте це не е непереборною перешкодою з точки зору безпосереднього застосування еволюцшного пщходу до дослщження економiчних систем. З цього приводу Дж. Сильверберг, дослщжуючи особливоста моде-лювання еволюцiйних процешв, стверджуе, що «з практично! точки зору не буде особливих розбiжностей м1ж тим, чи застосуемо ми еволюцшний пщхщ до економ^, вико-ристовуючи обмежений метод аналогш, або будемо розг-лядати еволюцш людського суспiльства як певний етап загального еволюцiйного процесу» [9, с. 77].
Зауважимо, що наукове дослщження економiчноl ре-альностi вхдбуваеться на основ1 виокремлення певних еко-ном1чних систем. У залежностi в!д дослщжуваного р1вня, прикладами економiчних систем можуть бути ринок, подат-кова система, пщприемство та багато 1нших. В теорй систем виокремлюють проста i складнi системи. Характеристика складносп застосовуеться до системи у тому випадку, коли вона включае величезну к1льк1сть р1зних об'ектiв, яы фун-кн^онують як едине цие i взаемодiють непростим способом, тобто коли !х взаемодiя по сут1 е взаемозалежнiстю. Кр1м того, дощльним е розум1ння статично! i динамiчно! склад-ност1 системи. Статична складшсть системи пов'язуеться 1з
32
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
складшстю розумшня и структури, взаeмодieю окремих пщсистем. Динамiчна складшсть обумовлюеться повед1нкою системи у час! Ознаки економiчно! реальностi, яы обумов-люють онтологiчну специфiку еволюцiйного пщходу, при-таманнi саме складним економiчним системам. Це дае пщстави зробити висновок, що наявнiсть статично! та/ або динамiчно! скпадностi економiчно! системи е необхщною передумовою застосування еволюцшного пщходу до 11 дос-лщження.
Методологiчний аспект еволюцiйного пiдходу по-в'язуеться iз визначенням алгоритму, за яким реатзують-ся економiчнi змши. Пояснення алгоритму еволюцй живо! природи було запропоновано Ч. Дарвшом i на сьогоднi не викликае сумнiвiв у науковцiв [10]. Робота дарвШвського алгоритму базуеться на iснуваннi трьох механiзмiв, якi забезпечують рiзноманiтнiсть особин (мшливють !х характеристик) в межах бюлопчно! популяцп, природний добiр i спадковiсть. Наявнiсть успад-ковано! мiнливостi ознак особин у межах бюлопчно! популяцп становить вихiдний матерiал для еволюцi!. Оскiльки в межах популяцп вщбуваеться неперервна боротьба за юнування, яка полягае у прагненш не лише вижити, але й розмножитися, то певш переваги отри-мують тi особини, якi випадково успадкували специфiчнi особливостi, що надають !м переваг у цiй боротьбь Цi переваги полягають у тому, що одинищ, якi ними воло-дiють виявляються бiльш адаптованими до умов середо-вища, внаслiдок чого отримують бiльшi шанси вижити i розмножитися, а вiдтак, i передати сво!м нащадкам у спадок т випадковi вiдхилення, що виявилися такими корисними для них. З плином часу, колись випадкова поодинока змша перетворюеться на характерну ознаку i дозволяе видiлити окрему популяцiю або вид.
Дарвшвський алгоритм бiологiчно! еволюцй можна представити у абстрактному вигляд^ що дозволяе його застосовувати у рiзних науках, у тому чит i в економiчнiй. При цьому, як зазначае росшський науковець в ево-люцiйнiй економiцi П. О. Лукша, достатньо вказати на те, яи механiзми в межах тае! чи iншо! системи забезпечують рiзноманiття серед сутностей, що еволюцiонують, добiр ознак (за принципом !х «пристосовуваноста» до даного середовища) i вщтворення цих сутностей [11, с. 22].
Якщо уявити систему, яка мiстить лише мехашзми добору ознак i !х вщтворення, але без механiзму поновлен-ня рiзноманiття, то з плином часу пщ впливом добору така система перетворюеться на систему однорщних сутностей, !! скпаднiсть зменшуеться. Бтьш того, така система у своему граничному стат стае надзвичайно вразливою до зм1н у середовищ^ до яких !! жодна одиниця не мае адаптивних властивостей. Мимоволi виникае думка, що прикладом тако! економiчно! системи може бути радянська економiка з ви-користанням едино! державно! форми власност!
1ншою гшотетичною системою може бути система, у якш за наявностi механiзмiв поновлення i наслщуван-ня вiдсутнiй мехашзм добору. Розвиток тако! системи слщуе принципу «все дозволено». Будь-якi змши унас-лiдуються i у граничному сташ рiзноманiтнiсть сутностей стае настшьки великою, що !х щентифшащя з яко-юсь системою втрачае сенс. Середовище не висувае шя-ких вимог i обмежень. Отже не мае також сенсу оцшю-вати збiльшення складностi одиниць з позици пщвищен-ня !х пристосовуваност до середовища.
I, нарештi, система, яка мютить механiзми поновлення i добору, але позбавлена механiзму наслiдування. Така система не запам'ятовуе т випадковi змiни, якi виявилися у окремих одиниць i сприяли збшьшенню !х ефективностi. З плином часу рiвень пристосовуваностi одиниць не змшюватиметься.
Принциповим моментом при оцшюванш шзна-вально! сили дарвiнiвського алгоритму, е те, що вш е единим, який пояснюе не просто змши у чаш, але змши, що призводять до накопичення складност через збшьшення рiвня адаптаци одиниць системи.
Досить часто в методолопчних роботах присвяче-них еволюцiйному пщходу пщшмаеться питання щодо випадкового характеру змш, який притаманний механ-iзму поновлення в межах дарвiнiвського алгоритму бюлопчно! еволюцй. Економiчнi системи не мислимi без людини. При цьому людина свщомо приймае п чи iншi економiчнi рiшення виходячи iз певно! мети, бачення результапв власно! дiяльностi, тобто дiяльнiсть людини е штенцюнальною. В межах неокласично! економiчно! теорГ! використовуеться передумова рацюнально! пове-дiнки людина, що призвело до формування абстрактно! моделi «економiчно1 людини». Очевидно, якщо еконо-мiчна людина володie усieю наявною шформащею i приймае виключно рацiональнi ршення, то змiни якi виникають не е випадковими, ^ звичайно, при !х пози-тивнiй оцiнцi, вони будуть обов'язково вiдтворенi. Та-кий мехашзм вщповщае еволюцiйнiй концепц!! «наслщу-вання благонабутих ознак» Ламарка. Незважаючи на те, що механiзм еволюцГ! Ламарка е неприйнятним в бю-лог!!, його застосування для пояснення штучно! еволюцй цшком прийнятне, i може застосовуватися в науш i технiцi. Разом з тим дослщжуючи цю проблему Ж. В. Стоелхорст обГрунтовуе, що направлеш змiни лише роблять адаптаци бшьш ймовiрними i не супере-чить можливостям узагальнення дарвiнiвського алгоритму i його використання в еволюцiйнiй економiцi. Крiм того, саме припущення повно! обiзнаностi i рацюналь-ностi економiчно! людини поступово замшюеться кон-цепцieю обмежено! рацiональностi Г. Саймона. У реаль-ностi людина не е таким досконалим комп'ютером, який приймаючи економiчнi рiшення здатен урахувати уш обставини i передбачити уш наслiдки. Природа механi-зму поновлення у економiчних системах «мае знаходи-тися десь м1ж двома крайностями випадкових змш i змш заздалегщь запрограмованих» [5, р. 351].
Отже питання про випадкову чи запрограмовану природу змш в економiчних системах не мае стати принципо-вою перешкодою щодо застосування еволюцшного пщходу до дослщження економiчних систем. Хдентифшащя в межах економiчно! системи механiзмiв поновлення, добору i
Таблиця
Характеристики системи i 11 розвитку
Наявн1 в систем! мехашзми Характеристика розвитку системи
Мехашзми добору 1 вщтворення Досягнення певного р1вня адаптив-но1 складност! — перетворення на однорщну систему
Мехашзми поновлення 1 вщтворення Розвиток за принципом «все дозволено» — характеристика адаптивноТ складност1 втрачае сенс
Мехашзми поновлення 1 вщтворення Розвиток «без пам'ятЬ> — р1вень адаптивноУ складност! не зм1нюеться
Мехашзми поновлення, добору 1 В1-дтворення Адаптивна складшсть збшьшуеться — система еволюц1онуе
2011/№2
33
вщтворення у наступному е достатньою умовою для виснов-ку про те, що розвиток ще'1 системи е еволюцшним i застосування еволюцшного пщходу до ïï дослщження.
Висновки. Еволющя як процес адаптивного усклад-нення притаманна не лише живш природi, але також мае прояв i в економiчнiй реальностi. Дослщження економ-iчноï реальностi вiдбуваеться на основi виокремлення i дослiдження економiчних систем. Необхiдною умовою застосування еволюцшного пщходу до дослщження еко-номiчних систем е складнiсть економiчноï системи, а достатня умова пов'язана з можливютю щентифшацй' в межах дослщжувано'1 економiчноï системи трьох ме-ханiзмiв дарвiнiвського алгоритму: поновлення рiзнома-нптя, тиску добору за певним критерiем, а також меха-нiзму вщтворення. Використання еволюцiйного пщхо-ду до дослщження економiчних систем дозволить одер-жати реалiстичнi прогнози щодо ix довгострокового розвитку, на основi яких можна приймати обГрунтоваш рiшення щодо управлшня цими системами
Лiтература
1. Витт У. Экономическая теория и экономическая история — эволюционный пересмотр / У. Витт // Экономический вестник Ростовского государственного университета. — 2004. — Т.2. — № 3. — С. 9-21.
2. Нельсон Р Эволюционная теория экономических изменений / Р Нельсон, С. Уинтер.- М. : Дело, 2002. — 536 с.
3. Darwin's conjecture: the search for general principles of social and economic evolution / Geoffrey M. Hodgson
and Thorb^rn Knudsen. — The University of Chicago Press, 2010. — 290 р.
4. Witt U. What is specific about evolutionary economics? / Ulrich Witt // Journal of Evolutionary Economics. — 2008. — Vol.18. — № 5. — Pp. 547-575.
5. Stoelhorst J. W. The explanatory logic and ontological commitments of generalized Darwinism / J. W. Stoelhorst // Journal of Economic Methodology. — 2008. — Vol.15. — № 4. — Pp. 343-363.
6. Маевский В. О взаимоотношении эволюционной теории и ортодокси (концептуальный анализ) / В. Маевский // Вопросы экономики. — 2003. — №11. — С. 4-14.
7. Макаров В. О применении метода эволюционной экономики / В. Макаров // Вопросы экономики. — 1997. — № 3. — С. 18-26.
8. Vishnevsky V. P. Problems of innovation in the light of evolutionary theory / V. P. Vishnevsky, V. V. Dementiev // Економiчний вкник Донбасу. — 2010. — № 4 (22). — С. 5-17.
9. Сильверберг Д. Моделирование эволюционных процессов в экономике / Джеральд Сильверберг // Вестник молодых ученых. Серия: экономические науки. — 2000. — № 6. — С. 76-85.
10. Комюаренко С. В. Еволюцшне вчення Чарльза Дарвша i сучасна бюлопя / С. В. Комюаренко, В. М. Данилова // Украшський бiохiмiчний журнал. — 2009. — Т.81. — № 6. — С. 5-16.
11. Лукша П. О. Самовоспроизводство в эволюционной экономике / П. О. Лукша. — СПб. : Алетейя, 2009. — 208 с.
34
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ^
