CC BY
46
uploads/2012/10/IEA_Ukraine-report-2012_summary-plus-ukr.pdf
Рецензент - Перепелюкова О. В., кандидат eKOHOMi4HMX наук, доцент кафедри м^жнародного 6i3Hecy та економйчного аналiзу XapKiBCbKoro нацiонального економiчного yнiверситетy iменi
Семена Кузнеця
REFERENCES
Abramov, A. B. "Ukraina: problemy energosberezheniya i energoeffektivnosti" [Ukraine: problems of energy conservation and energy efficiency]. 22.07.2016. http://nardep.org.ua/ news/19606
Amosha, O. I., Starychenko, L. L., and Cherevatskyi, D. Yu. Stan, osnovni problemy i perspektyvy vuhilnoi promyslovosti Ukrainy: naukova dopovid [State, main problems and prospects of the coal industry of Ukraine: scientific report]. Donetsk, 2013.
Bulhakova, M., and Prystupa, M. Enerhozberezhennia v Ukraini: pravovi aspekty i praktychna realizatsiia [Energy Saving in Ukraine: Legal Aspects and Practical Implementation]. Rivne: O. Zen, 2011.
"Enerhetychna polityka za mezhamy krain - chleniv MEA: UKRAINA 2012" [Energy Policy Beyond the IEA Members: UKRAINE 2012]. http://www.qclub.org.ua/wp-content/up-loads/2012/10/IEA_Ukraine-report-2012_summary-plus-ukr.pdf
Energy Information Administration. https://www.eia.gov/
Khubert, F. "Perekrestnoye subsidirovaniye tarifov v elek-troenergeticheskoy promyshlennosti Rossii ne tak plokho, kak yego reputatsiya" [Cross-subsidization of tariffs in the electricity industry in Russia is not as bad as its reputation]. Ekonomi-cheskiyzhurnal VShE, no. 3 (2002): 343-353.
Kontseba, S. M. "Enerhozberihaiuchi tekhnolohii v Ukraini: ekonomichnyi efekt i perspektyvy vprovadzhennia" [Energy-saving technologies in Ukraine: economic impact and prospects for implementation]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho nat-sionalnoho universytetu sadivnytstva. 2007. http://lib.udau.edu. ua/bitstream/123456789/666/1/Конце6а.pdf
Lukyanenko, D. G. et al. Globalnoye ekonomicheskoye razvitiye: tendentsii, asimmetrii, regulirovaniye [Global economic development: trends, asymmetries, regulation]. Kyiv: KNEU, 2013.
Nakhodov, V. F. et al. "Kompleksnyi pidkhid do vyz-nachennia skladu chynnykiv, shcho vplyvaiut na velychynu enerhospozhyvannia pry vprovadzhenni system operatyvnoho kontroliu enerhoefektyvnosti" [A comprehensive approach to determining the composition of factors affecting the amount of energy consumption in implementing operational energy efficiency monitoring systems]. Enerhetyka: ekonomika, tekhnolohii, ekolohiia, no. 2 (2014): 68-77.
Vlasiuk, O. S., and Preiher, D. K. "Konkurentospromozhnist enerhetyky: stan, problemy, perspektyvy" [Energy competitiveness: state, problems, prospects]. Stratehichna panorama, no. 2 (2009): 26-35.
Volodina, Ye. "Svitovyi dosvid peretvoren enerhetychnoi haluzi" [World experience of energy industry transformations]. http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways_of_development_of_Ukrai-nian_science/article/13076.3.1.013.pdf
Yermilov, S. F. "Derzhavna polityka enerhoefektyvnosti v ukrainskomu ta yevropeiskomu konteksti" [State policy on energy efficiency in the Ukrainian and European context]. Ekonomika i prohnozuvannia. 2007. http://eip.org.ua/docs/ EP_07_2_27_uk.pdf
УДК 338.242 JEL: E66; F63; 030
ДОСВ1Д РОЗВИНЕНИХ КРА1Н У СФЕР1 КРЕАТИВНО1 ЕКОНОМ1КИ
®2019 КАРАСЬОВА Н. А.
УДК 338.242 JEL: E66; F63; 030
Карасьова Н. А. Досвщ розвинених краж у сферi креативно!' економши
У наш час економiчний розвиток будь-яко} крани, так само як добробут и населення, визначаеться р'внем знань, досягненнями ттелектуаль-но} прац1 iнновацiй, розвитком науки i техн'ши, iнформацiйних систем. Актуальн'кть дотдження зумовлена потребою розвитку креативних тдустрш в УкраЫ, що можливе за умови вивчення досвiду економнно розвинутих кран. Метою роботи е дотдження особливостей розвитку креативних галузей економ'жи в економiчно розвинутих кранах. Проведено анал'в особливостей розвитку креативних економк в Азшсько-Тихо-океанському, Европейському та П'вн'тоамериканському регонах. Визначено, що для забезпечення розвитку креативного сектора в розвинених кранах поеднують п'ять ключових наnрямiв д'тльност'к розвиток профес'шних стлок та органiзацiй; розвиток потенфлу системи освти; сти-мулювання створення б'внес-'ткубатор'в, креативних кластер'в iхаб'в; 'ттернацюнал'ваф та вихiд за рамки нацональних економк. З'ясовано, що розвиток креативних 'тдустрш мае чтко виражений урбанiзацшний характер. Проте для сльських територш розвиток креативно}економi-ки також важливий з огляду на потенфл i перспективи синтезу традицйних i креативних вид'в д'тльности Встановлено, що важливим аспектом розвитку креативно}економки кра}н Европейського Союзу е вивчення та тдтримка креативних тдустрш на нафнальному рiвнi. Здшснено пор'вняльну о^нку доходiв р'вних сфер креативно}тдустри розвинених кра}н. На основi анал'ву виокремлено сектори, як кожна окрема кра}на в'дносить до креативно}економки. З'ясовано, що полтика розвинених держав спрямована на: чтке окреслення границь креативно} економки, вiднесення до не}сектор'в економ'жи та вид'в економ'мно'}д'тльност'>; створення типологiчних груп у статистичних вимiрюваннях креативно} економки; визначення напрямiв i джерел фтансово'} та техн'нно'}тдтримки сектор'в i тдсектор'в креативно}економки; впровадження рзно-маштних програм тдтримки на державному рiвнi.
Кпючов'1 слова: креативна економка, розвинен кра}ни, креативний сектор, розвиток, креативна тдустр'т. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-30-37 Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Карасьова Наталiя АнатолИвна - доктор економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародних в'дносин, Ки}вський нацональний ушверси-
тет культури i мистецтв (вул. Евгена Коновальця, 36, Ки}в, 01601, Укра}на)
E-mail: karasyova.natasha@gmail. com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8471-3870
Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-7338-2018
УДК 338.242 JEL: E66; F63; 030 Карасева Н. А. Опыт развитых стран в сфере креативной экономики
В настоящее время экономическое развитие любой страны, так же как благосостояние её населения, определяется уровнем знаний, достижениями интеллектуального труда, инноваций, развитием науки и техники, информационных систем. Актуальность исследования обусловлена необходимостью развития креативных индустрий в Украине, что возможно при условии изучения опыта экономически развитых стран. Целью работы является исследование особенностей развития креативных отраслей экономики в экономически развитых странах. Проведен анализ особенностей развития креативных экономик в Азиатско-Тихоокеанском, Европейском и Североамериканском регионах. Определено, что для обеспечения развития креативного сектора в развитых странах сочетают пять ключевых направлений деятельности: развитие профессиональных союзов и организаций; развитие потенциала системы образования; стимулирование создания бизнес-инкубаторов, креативных кластеров и хабов; интернационализация и выход за рамки национальных экономик. Установлено, что развитие креативных индустрий имеет четко выраженный урбанизационный характер. Однако для сельских территорий развитие креативной экономики также важно, учитывая потенциал и перспективы синтеза традиционных и креативных видов деятельности. Установлено, что важным аспектом развития креативной экономики стран Европейского Союза стало изучение и поддержка креативных инду-стрий на национальном уровне. Осуществлена сравнительная оценка доходов различных сфер креативной индустрии развитых стран. На основе анализа выделены сектора, которые каждая отдельная страна относит к креативной экономике. Выяснено, что политика развитых государств направлена на: четкое определение границ креативной экономики, отнесение к ней секторов экономики и видов экономической деятельности; создание типологических групп в статистических измерениях креативной экономики; определение направлений и источников финансовой и технической поддержки секторов и подсекторов креативной экономики; внедрение различных программ поддержки на государственном уровне.
Ключевые слова: креативная экономика, развитые страны, креативный сектор, развитие, креативная индустрия. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 16.
Карасева Наталия Анатольевна - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры международных отношений, Киевский национальный университет культуры и искусств (ул. Евгения Коновальца, 36, Киев, 01601, Украина) E-mail: karasyova.natasha@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8471-3870 Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-7338-2018
UDC 338.242 JEL: E66; F63; 030 Karasova N. A. The Experience of Developed Countries in the Sphere of Creative Economy
Currently, the economic development of any country, as well as the well-being of its population, is determined by the level of knowledge, achievements of intellectual work, innovation, development of science, technology, and information systems. The relevance of the research is substantiated by the need to develop creative industries in Ukraine, which is possible if we study the experience of economically developed countries. The aim of the publication is studying the development features of the creative sectors of economy in the economically developed countries. An analysis of the development of creative economies in the Asia-Pacific, European and North American regions is carried out. It is defined that five key directions of activities are combined to ensure development of the creative sector in developed countries: development of trade unions and organizations; development of the potential of education system; encouraging the creation of business incubators, creative clusters and hubs; internationalization, and going beyond national economies. It is determined that the development of creative industries has a clearly expressed urbanization character. However, for rural areas, development of the creative economy is also important, given the potential and prospects of the synthesis of traditional and creative types of activity. It is determined that an important aspect of the development of creative economy in the European Union Member States has become the study and support of creative industries at the national level. A comparative assessment of the incomes of various spheres of the creative industry in the developed countries is carried out. On the basis of an analysis, the sectors that each individual country refers to as a creative economy are allocated. It is explained that the policy of developed countries is aimed at: clear definition of the boundaries of creative economy, related classification of economy sectors and types of economic activity; creation of typological groups in the statistical measurements of creative economy; identifying the directions and sources of financial and technical support for the sectors and sub-sectors of creative economy; implementation of various support programs at the State level.
Keywords: creative economy, developed countries, creative sector, development, creative industry. Fig.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 16.
Karasova Nataliia A. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Relations, Kyiv National University of Culture and Arts (36 Yevhena Konovaltsia Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: karasyova.natasha@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8471-3870 Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-7338-2018
У наш час eK0H0Mi4Hrn розвиток будь-яко! кра-ни, так само як добробут ii населення, визна-чаеться piBMM знань, досягненнями штелек-туально! пращ, шновацш, розвитком науки i техш-ки, шформацшних систем тощо. У кра!нах О6СР на сферу послуг припадае бкьше 80% ВВП, а на змшу традицшному виробництву приходять креативш та шновацшш галузь Наявшсть накопиченого досв^ду щодо рiзних напрямшв розвитку креативно! еконо-мши зумовлюе необх^дшсть досл^дження практики розвинених кра!н у цш сферi сусшльного життя.
Креативнш економщ присвячено пращ таких науковщв, як: Дж. Хокшс, який уперше увiв понят-тя креативно! економши в журналi Business Week; Р. Флорида, який сформулював сучасну штерпретащю термша «креативна економша», поклавши в основу ii специфжи ознаку професш, р^д зайнятост пра-
щвниюв у творчш промисловост [9]. Рiзнi питання пов'язаш з особливостями креативно'! економши теоретичного та практичного значення досл^жували у сво'!х працях украшсьш та росшсьй вчеш-економкти: I. Дубша, О. Бкокрилова, С. Головш, М. Каменських, А. Локалов, А. Пакулша, А. Степанов, В. Чорна. Вод-ночас зазначимо, що на тепершнш час не створено достатнього пласта вичизняних наукових робгг, яю б повною мiрою охоплювали широкий спектр питань i проблем, пов'язаних iз розвитком креативно! еконо-мки. Саме тому метою роботи е досл^дження осо-бливостей розвитку креативних галузей економши в економiчно розвинутих кра!'нах.
Якщо системно та комплексно шдшти до визна-чення креативно! економши, то можна констатувати, що вона виступае як:
+ постiндустрiальна економка, оск1льки збкь-шуеться та починае домiнувати частка сфери послуг, а не сфера виробництва; f iнформацiйна економiка, оск1льки шформа-цiя (знання, наука) грае в шй провiдну роль як фактор виробництва i переважае роль творчо'1 працi;
f iнновацiйна економiка, адже знання поро-джують безперервний потк нововведень, в^д-повiдае вимогам динамiчно мiнливих потреб, а часто i формуе ïx. Але принциповою в^дмш-нiстю креативно'1 економiки вiд шновацшно'1 е акцентування на розвитку шдустрИ iнновацiй за допомогою креативного сектора економки як ключового (креативнiсть виступае як характеристика шновацш); f глобальна мережева економка, оск1льки в креативнш економiцi взаемодiя мiж носшми «iдеï» опосередковуеться широкими мере-жевими зв'язками у свковому масштабi (ви-никнення 1нтернету як ново'1 шфраструктури економiки);
f економiка знань, осккьки в нiй зростае зна-чення людського кашталу та iнвестицiй в освку i пiдготовку кадрiв [5].
Особливост креативно'1 економiки як феномена, в основi якого лежать проектне мислення, креативна уява, практична спрямованкть, полягають у:
f високш ролi нових теxнологiй i в1дкриттш
у рiзниx сферах дiяльностi людини; f шновацшному xарактерi розвитку економки; f проривi у сферi 1КТ (шформацшно-комунка-
цiйниx теxнологiй); f мережевому та глобальному xарактерi знань; f появi нових методiв i способiв управлiння
людським капiталом; f формуванш Н1С (нових iндустрiальниx краш) як шституцшно'1 основи економiки.
ЮНКТАД визначае стрiмке зростання за остан-не десятилггтя обсягiв креативно'1 економiки. Так, свь това торгiвля креативними товарами та послугами у 2011 р. становила 624 млрд дол. Середньорiчнi темпи зростання за перюд 2007-2011 рр. експорту товарiв становили 3,71%, iмпорту - 0,58%. За перюд 20122015 рр. щорiчнi темпи зростання обсяпв торгiвлi креативними товарами дещо уповiльнились, зупи-нившись на показниках 0,23% по експорту, i (-0,25)% по iмпорту. Скорочення в^дбулося за рахунок краш, що розвиваються: експорт товарiв у цiй груш щорк-но в середньому знижувався на 1,89%, iмпорт - ще значнiше, на 8,17%. У груш розвинутих краш в^д-бувалося прирощення експорту товарiв на 2,86%, iмпорту - на 3,56% щорiчно в середньому протягом зазначеного перюду. Ц данi свiдчать про те, що кра-ши, що розвиваються, мають обмежеш ресурси для
iмпортy дорогж креативниx товарiв, а також недо-статнi потyжностi для формyвання сталого експорт-ного потоку [6]. ^м того, y кра'iнаx О6СР частка креативнж iндyстрiй уже складае вк, Б% до 9% ВВП [https://unctad.org/en/Pages/DITC/CreativeEconomy/ Networking-and-Synergies.aspx].
3 початку ХХ стомття розвиток креативно'1 еко-номiки загалом зосередився y трьоx свiтовиx регiонаx: Азiйсько-Тиxоокеанськомy, бврош та Пiвнiчнiй Америцi. Азiйсько-Тиxоокеанський ре-гiон - найбiльший y свт ринок креативно'1 iндyстрi'i з максимальною концентрацию споживачiв, високим попитом на газети i вкеокри, мiсце розташування для ряду лiдерiв креативно'1 шдустрИ. Наприклад, виручка китайсько'1 компани Tencent, ключового актора y виробництвi iгор i сервiсiв з обмшу миттеви-ми повiдомленнями, y 2016 р. склала 22,9 млрд дол. США. Японська газета «Yomiuri Shimbun» вжодить тиражем 10 мiльйонiв екземплярiв в день. Iндiйська книжкова iндyстрiя - 10-й за величиною книжковий ринок y свт з найвищими темпами зростання доxо-дiв в1д продажiв книг.
бвропейський ринок креативно'1 iндyстрi'i ба-зуеться на ункальнш концентраци органiзацiй, пов'язаниx з кторичною спадщиною, мистецтвом i модою. Наприклад, 7 iз 10 найбiльш в^дв^дуванж му-зе'1'в свiтy - европейсьш. Iз 69 «креативниx мiст» 30 -европейськь Великобританiя - л1дер на арт-ринку (особливо y сферi сучасного мистецтва). Французька компанiя Publicis е ключовим гравцем y свгговш ре-кламнiй iндyстрi'i. Титани креативно'1 iндyстрii - WPP Group, Pearson, Axel Springer, Universal, Ubisoft та ш. мають европейське поxодження. бвропейська креативна економiка щорiчно приносить доxiд y розмiрi 0,Б трлн евро (близько 4% в^д загального обсягу ВВП кра'1'н бвропи).
Розвиток ринку креативно'1 iндyстрi'i в США та Канадi пов'язано з ринком креативнж сервiсiв i аудю-вiзyальниx медiа - телебачення, кiновиробництва та радю (182, 28 i 21 млрд дол. США в^дпов^дно). Тут зо-середжено найбiльшy кiлькiсть споживачiв цифрового культурного контенту (47%), що бкьше, нiж в АзИ на 2Б% i eвропi на 24%.
Латиноамериканський креативний ринок також швидко розвиваеться (6% виручки свiтового ринку креативно'1 iндyстрi'i, 7% в1д загально'1 кiлькостi робочиx мкць), представлений мyльтимедiйними конгломератами Grupo Globo (Бразилiя), Grupo Televisa (Мексика) i Grupo Clarin (Аргентина), мають великий штерес в медiа-просторi [2, с. 18]. На рис. 1 наведеш середньо-рiчнi доxоди провкню: ринкiв креативно'1 iндyстрi'i.
З'ясовано, що основними детерминантами розвитку для забезпечення розвитку креативнж шду-стрш е:
f розвиток професiйниx сшлок та органiзацiй; f розвиток потенщалу системи освiти;
< э
и §
S
с
S
"х о CI
800 700 600 500 400 300 200 100 0
743
709
603
Азшсько-Тихоокеанський
£вропейський
PerioH
П1вн1чно-Американський
Рис. 1. Середньорiчнi доходи провщних ринкiв креативно!' шдустрп [7, с. 5]
+ стимулювання створення 6i3Hec iHKy6aTopiB,
креативних кластерiв i xa6iB; f iнтернацiоналiзацiя та виxiд за рамки нацго-нальних економiк.
Яскравим прикладом розвитку Bcix п'яти гнф-раструктурних компонентiв е Великобританiя, де вперше здiйснили дослiдження потенцга-лу креативного сектора; сформували урядову про-граму розвитку, що включила пргоритетнг напрями розвитку креативних iндyстрiй (створення агенцгй пiдтримки, гранти та доступнг кредити, творче пгд-приемництво та гн.); уперше застосували спецiальнi статистичнi коди для iдентифiкацГi представникiв креативного сектора з-помгж гнших економгчних суб'ектгв. У результат розвитку креативних гндустргй було створено 1,7 мгльйонгв робочих мгсць, працев-лаштовано понад 7 мкьйонгв осгб. Ниш креативна економгка Великобританг! генеруе майже 10 мгльйонгв фунтгв за годину [8].
Необхгдно видглити особливу роль транснацг-ональних корпорацгй (ТНК) у розвитку креативно! економгки та просуваннг наукового прогресу люд-ства. Щодня ильки одна фармацевтична корпорацгя Pfizer витрачае на дослгдження 100 млн дол., а щоргч-нг витрати на цю мету Fordi IBM становлять 2-3 млрд дол., що перевищуе науково-дослгднг бюджети бага-тьох кра!н. У США практично весь обсяг подгбних витрат R&D приватного бгзнесу припадае на 700 най-б1льш великих компангй i близько 40% цих коштгв -на 15 найбкьших ТНК. Саме ТНК е суб'ектами, якг займаються «перекачуванням мгзкгв», гнвестицгями в освгту та фгнансуванням у великих обсягах науково-дослгдних центргв при унгверситетах. На рис. 2 вгд-ображено гнновацгйну активнгсть пгдприемств у сфе-рг промисловостг.
Для сектора креативних гндустргй характерним е одночасна робота ргзних за органгзацгйно-право-вими формами та масштабами фгрм. Навгть у секторах, де домгнують велик мгжнароднг компанг!, участь
мгкро-, малих г середшх пгдприемств не применшуе !х значення в розвитку галузг. Так, наприклад, в Ав-стрг! у сферг креативних гндустргй функцгонуе понад 38 тис. пгдприемств, 63% з яких - гндивгдуальнг (за-сновник - единий працгвник), що вдвгчг вище, нгж у цглому в економгцг. Кргм того, бгльше 25% креативних пгдприемств мають 2-4 найманих працгвника й лише 5% фгрм - понад 10 зайнятих.
Так, завдяки новим моделям пгдприемств г хо-рошгй гнфраструктург Нгмеччина стала мгжнародно визнаною локацгею стартапгв. Багато гнтернацгональ-них засновникгв вказують на хорошг загальнг умови в Нгмеччинг: майже 10% засновникгв стартапгв г 22% !хнгх спгвробгтникгв прибувають з-за кордону. Також гснування в Нгмеччинг численних акселераторгв, гн-кубаторгв та програм, що часто надають пгдтримку великих фгрм стартапам на початковгй фазг, е показ-ником того, що г класична промисловгсть дедалг бгльше зацгкавлена йти плгч-о-плгч зг стартапами цифро-во! економгки [3].
Розвиток креативних гндустргй мае чгтко вира-жений урбангзацгйний характер. Великг мега-полгси та мгста внаслгдок вищо! частки креативного класу притягують капгтал для розвитку креативних гндустргй, пгдтвердженням чому е двох-трьох-кратне перевищення ргвня креативно! зайнятостг в мегаполгсах по вгдношенню до загальнонацгональних показникгв. Наприклад, зайнятгсть у креативних гн-дустргях в Берлгнг складае 8%, тодг як у цглому в Нгмеччинг лише 3%; для Нью-Йорка та США цг показ-ники становлять вгдповгдно 8,1% та 2,2%; для Вгдня та Австрг! - 14% та 4% [14, с. 92]. бвропейська комг-сгя опублгкувала свгй перший рейтинг европейських мгст, оцгнюючи !х з точки зору культурного г креативного потенцгалу. Дослгдження пгд назвою «Cultural and Creative Cities Monitor» поргвнюе 168 мгст у 30 европейських кра!нах. Так, високг бали отримали не лише мегаполгси, але г невелик провгнцгйнг мгста. 1р-ландський Корк, наприклад, випереджае за кглькгстю
7G 6G 5G Ê 4G
¡j
|| 3G i-
< 2G IG G
U71
39
4G
45,5
ЗЗ
Велига-бpитaнiя
Hiмeччинa
Iтaлiя
Япoнiя
Фpaнцiя Пpoмиcлoвicть Cфepa пocлyг
Рис 2. 1нновацшна активнicть пiдпpиeмcтв у пpомиcловоcтi та cфеpi обcлyговyвання pозвинyтих KpaÏH [13]
культурних установ на одну особу населенна Парижа. Шведський Умео випереджае Берлiн за динамiчнiстю креативного сектора економiки, а Лондон у списках лiдерiв взагалi не значиться. 3i 168 учасникiв досль дження 93 е володарями титулу «Культурна столица бвропи», 22 отримали в1д ЮНЕСКО звання «Кре-ативне мкто», у 53 мiстах 3i списку регулярно про-водяться мiжнароднi фестивалi культури. Загалом за сумарним рейтингом за вама параметрами пере-можцями виявилися Париж, Копенгаген, Единбург i Ейндховен. Незважаючи на це, С. В. Киризюк [4] ви-словлюе думку про те, що для сiльських територiй нова модель розвитку економки на основi креатив-них iндустрiй може бути прийнятною з огляду на на-явний потенщал i перспективи синтезу традицшних i новiтнiх (креативних) форм i видiв дiяльностi.
Важливим досвiдом у розвитку креативно! еко-номiки кра!н Свропейського Союзу стали ви-вчення i пiдтримка креативних iндустрiй на нацюнальному рiвнi. Зокрема, у раншх дослiдженнях основна увага придiлялася вивченню вкладу креативних шдустрш в економку 6С. Така активнiсть про-явилася в публiкацií низки аналiтичних документiв: наприклад, у Великобритани в 1998 р. - Creative 1пу dustries Mapping Document; у Дани у 2000 р. - Dent mark's Creative Potential - Culture and Business Policy Report; в Австри у 2003 р. - Erster Österreichischer Kreativwirtschaftsbericht; у Нидерландах у 2005 р. -Culture & Economy: Our Creative potential. О^м цього, важливкть креативних шдустрш у розвитку економки 6С наголошувалася бврокомккю на над-нацiональному рiвнi в таких стратегiчних документах: «The Lisbon Strategy» (2000 р.); «The Economy of Culture in Europe» (2006 р.); «The European Agenda for Culture» (2007 р.); «The EU Green Paper Unlocking the Potential of Cultural and Creative Industries» (2010 р.); «The Europe 2020 Strategy» (2010 р.); «The Creative Europe Programme 2014-2020» (2013 р.) [1].
Аналiз шдходш ркних краш - членш 6С до стратегкного планування дiяльностi креативних íh-дустрш дозволяе видкити 4 типи стратегш:
+ спецiалiзованi стратеги для зовншньоеконо-mÎ4hoï експанси' безпосередньо креативних iндустрiй (наприклад, у Нидерландах - Policy Programme for the Creative Industries 20092013, Creative Industries Internationalisation Programme 2013-2016; у Фшляндц - Finnish Cultural Export Promotion Programme); + спецiалiзованi стратегй', що передбачають просування всш'1 нацiональноï культури на мiжнародному рiвнi (наприклад, у ШвецИ -Swedish Cultural Internationalisation Strategies); + зовнiшньоекономiчнi стратегй' загально'1 спря-мованостi, що торкаються водночас i експор-тоорiентованого розвитку, i креативного сектора економки (наприклад, у Дани - страте-гiя Value, Growth and Knowledge for Denmark; в Австри - програма Go-international); + вксутнкть окремо'1 цiлiсноï стратегй' зовнш-ньоекономiчноï дiяльностi для креативних iндустрiй, але реалiзацiя рiзних програм i за-ходiв, спрямованих на стимулювання експор-ту продукци цих галузей у межах загально-нацiональноï стратегй' розвитку (наприклад, у Бельги - шдроздк Flanders Image фонду Flanders Audiovisual Fund; у Греци - шдроздк Hellas Film центру Greek Film Centre) [11].
Широкий спектр галузей креативно'1 шдустри' створюе для розвинених краш величезш можливос-тi з планомiрного вибудовування унiкальних тактик розвитку, забезпечуе високий ршень прибутковостi в даному секторi економiки. Порiвняльна оцшка до-ходiв рiзних областей креативно'1 iндустрi'i свiдчить про абсолютне домшування медiапродукцi'i та послуг (больше 50% доходш креативно'1 iндустрi'i), де безумов-ним лiдером е телебачення, яке формуе близько поло-вини даних доходш. Трохи поступаються йому газети i журнали, висока частка яких забезпечена в основно-
му за рахунок штернет-версш видань. Друге мк:це за доходами серед областей креативно! шдустри нале-жить мистецтвам, де понад 70% приносить виручка вк вiзуальних мистецтв. Третю позицго за доходами посiдаe функцiональна творчшть (б1льше 20% вiд су-марних доходiв креативно! шдустри), де пров^дним сектором, що визначае змiни мiж галузями креативно! iндустрГí у 2020 р., е креативш сервiси (рис. 3).
На основi аналiзу зарубiжних кра!н щодо розви-тку !х креативностi В. Я. Чевганова зi спiвавторами виокремили сектори, якi можна взнести до креативно! економки (табл. 1) [12].
3000 -
Виходячи з наведених даних, бачимо, що таи сектори, як реклама, архкектура, дизайн, кь нематограф, шформацшш та комп'ютернi технолог!! та декоративно-прикладне мистецтво, е практично в ус1х кра!нах. На нашу думку, популяршсть цих секторiв зумовлена тим, що вони е найб1льш актуаль-ними у свiтi. Таи сектори, як в1део1гри, телебачення та радю, музика, видавництво та сцешчне мистецтво, вид1ляе як креативнi бкьшшть кра!н. Дек1лька кра!н вид1ляють таи сектори, як мода, туризм, творчi ремесла, преса, ринок антикварiату. Це зумовлено на-явним потенщалом до '!х розвитку. Лише двi кра!ни
и
2500 2000
с
о
5 1500
5
'8 С1
1000 500 0
507
539,3
578,4
1261
518
1350,3
540,8
1426,6
570,5
2013 2016 2020 (прогноз) Р1к
Мистецтво иМед1а ■ Функцюнальна творчкть Рис. 3. Динамiка доходiв областей креативно!' шдустри розвинених кра!'н за перiод 2013-2020 рр. [7]
Таблиця 1
Сектори креативно!' економки розвинених кра!'н
Кра!'на Сектор креативно!' економiки
Францiя Реклама; музика; шематограф; вiдеоiгри; телебачення та радю; видавництво; преса; сцешчне мистецтво; декоративно-прикладне мистецтво
Японiя Реклама; архтектура; дизайн; мода; шематограф; туризм; творчi ремесла; телебачення та радю; шформацмш та комп'ютерш технологи; харчова iндустрiя; ринок антикварiату
США Реклама; архiтектура; дизайн; шематограф; телебачення та радю; музика; видавництво; шформа-цмш та комп'ютерш технологи; сцешчне мистецтво; декоративно-прикладне мистецтво; ринок антикварiату
Ымеччина Реклама; архтектура; дизайн; шематограф; вiдеоiгри; музика; iнформацiйнi та комп'ютерш техно-логГГ; преса; видавництво; сцешчне мистецтво; лгература
Великобританiя Реклама; архтектура; дизайн; мода; кiнематограф; вiдеоiгри; творчi ремесла; телебачення та радiо; музика; шформацмш та комп'ютернi технологи'; видавництво; декоративно-прикладне мистецтво; ринок антикварiату; сцешчне мистецтво
Канада Реклама; архтектура; iнформацiйнi та комп'ютерш технологи'; сценiчне мистецтво; декоративно-прикладне мистецтво; туризм
Нiдерланди Архгектура; дизайн; мода; вiдеоiгри; телебачення та радю; шформацшш та комп'ютернi технологи'; декоративно-прикладне мистецтво
Швейцарiя Реклама; архтектура; дизайн; шематограф; вiдеоiгри; творчi ремесла; телебачення та радю; музика; видавництво; декоративно-прикладне мистецтво; преса; сцешчне мистецтво; вiдеоiгри
Польща Реклама; архтектура; дизайн; мода; шематограф; телебачення та радю; музика; шформацшш та комп'ютерш технологи; лгература; декоративно-прикладне мистецтво; видавництво
Китай Реклама; архтектура; дизайн; мода; туризм; творчi ремесла; харчова iндустрiя; декоративно-прикладне мистецтво; ринок антикварiату; шформацмш та комп'ютернi технологи
Е? со о о
о ^
о <
со
<
о
ш
вид1ляють харчову шдустрш, яка притаманна краь нам Сходу (Японiя та Китай), та литературу, що розви-ваеться як креативний напрям у Шмеччиш та Поль-щi. Японiя принципово вiдрiзняeться вiд зазначеного перелiку кра!н своею кухнею - страви з морепродук-тiв вiдомi в усьому свт. Це передусiм вiдбуваеться через географiчне положення кра!ни, яка знаходить-ся на островах i мае можливкть швидко постачати свiжi морепродукти. Можна зробити висновок, що креативна економжа в уах наведених кра!нах розви-ваеться швидкими темпами в рiзних напрямах. Це зу-мовлюе зб1льшення и частки у ВВП, створення нових робочих мшць, диверсифшащю економiки та стиму-лювання нововведень.
ВИСНОВКИ
1. Розвиток креативно! економши в розвинутих крашах нерозривно пов'язаний з штелектуальним потенщалом, реалiзацiею стратеги сталого розвитку на шновацшнш основi й вкповкно! державно! еко-номiчно! полiтики. Особлива увага придкена шно-вацiйнiй дшльносп, для яко! важливе значення мае креативнкть - здатнiсть генерувати принципово новi iде! та способи ефективного виршення проблем, що е необхкною умовою створення iнновацiй.
2. Здшснювана полiтика щодо розвитку креативно! економки в розвинених кра!нах грунтуеться на усвiдомленнi !! мiждисциплiнарно'! природи - еко-номiчно!, культурно!, сощально!, технологiчно! та екологiчно'! складових.
3. Детально описано три глобальш регюни, якi з початку ХХ столктя стали центрами розвитку креативно! економки. З'ясовано, що полiтика розвинених держави спрямована на: чкке окреслення границь креативно! економки, вiднесення до не! секторiв економiки та видiв економiчно'! дiяльностi; створення типологкних груп у статистичних вимiрюваннях креативно! економки; визначення напрямiв i джерел фiнансово! та технiчно! пiдтримки секторiв i шдсек-торiв креативно! економки; впровадження ркнома-нiтних програм шдтримки на державному рiвнi.
Подальшi дослкження доц1льно спрямувати на проведення аналiзу та узагальнення системи вимiрiв креативно! економки, яка склалася в розвинутих кранах, та застосування !! в нащональнш економiцi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Давимука С. А., Федулова Л. I. Креативний сектор економш: досвiд та напрями розбудови : монографiя. Львiв : ДУ «1нститут регiональних дослiджень iM. М. I. Долшнього НАН Украни», 2017. 528 с.
2. Данильченко А. В., Бертош Е. В., Док Хи О. Креативная экономика как высшая форма развития постиндустриального общества. Экономическая наука сегодня. 2017. Вып. 6. С. 16-25.
3. 1нновацмш стартапи. URL: https://www.tatsachen-ueber-deutschland.de/uk/kategoriyi/ekonomika-y-innovaciyi/ innovaciyni-startapy
4. Киризюк С. В. 1^жнародш та в^чизняш тенденцп розвитку креативно! економш. Науковий всник Херсон-ського державного yHiBepcumemy. Cepin «EK0H0Mi4Hi науки». 2014. Вип. 6. Ч. 1. С. 68-72.
5. Локалов А. А. Инновационная экономика и новая экономика: соотношение процессов и понятий. Вестник Саратовского государственного социально-экономического университета. 2013. № 1. С. 128-131.
6. Мазуренко В. П., Котика Д. В. Нацюнальш та глобальш вимiри розвитку креативно! економш. Молодий вче-ний. 2018. № 8. С. 200-205.
7. Образование и креативная индустрия в зеркале международных и отечественных практик: бюллетень о сфере образования. Сентябрь 2017. № 13. 24 с. URL: http:// ac.gov.ru/files/publication/a/14525.pdf
8. Скиба М. Креативна економжа в £врот: 5 крош для злету // 1нтернет-газета «Укра!нська правда». 21 березня 2016. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2016/03/21/209710/
9. Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее. 2-е изд. М. : Манн, Иванов и Фербер, 2015. 384 с.
10. Холодницька А. В. Актуальн тенденцп розвитку креативних шдустрм в Укра!ш в умовах глобалiзацi!. Економка i сусптьство. 2018. № 14. С. 151-157. URL: http:// economyandsociety.in.ua/journal/14_ukr/19.pdf
11. Циренщиков В. С. Евросоюз: тенденции инновационного обновления. М. : Ин-т Европы РАН, 2015. 68 с.
12. Чевганова В. Я., Введенська А. В., Заплава О. Ю. Креативна економка: свтовий досвщ та уроки для Укра!ни. Економiка i суспшьство. 2018. № 19. С. 680-688.
13. Чистякова А. С. Особенности креативной экономики. Наyково-тeхнiчна iнфоpмацiя. 2016. № 1. С. 32-38.
14. Foord Jo. Strategies for creative industries: an international review. Creative Industries Journal. 2008. Vol. 1. No. 2. Р. 91-113. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download ?doi=10.1.1.463.1200&rep=rep1&type=pdf
15. Howkins J. The Creative Economy. NY. : The Penguin Press, 2001. 116 р.
16. Newbigin J. The Creative Economy: An Introductory Guide. London : The British Council, 2010. 86 р.
REFERENCES
Chevhanova, V. Ya., Vvedenska, A. V., and Zaplava, O. Yu. "Kreatyvna ekonomika: svitovyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy" [Creative Economy: Global Experience and Lessons for Ukraine]. Ekonomika i suspilstvo, no. 19 (2018): 680-688.
Chistyakova, A. S. "Osobennosti kreativnoy ekonomiki" [Features of the creative economy]. Naukovo-tekhnichna infor-matsiia, no. 1 (2016): 32-38.
Danilchenko, A. V., Bertosh, Ye. V., and Dok, Khi O. "Kreativnaya ekonomika kak vysshaya forma razvitiya postin-dustrialnogo obshchestva" [Creative economy as the highest form of development of the postindustrial society]. Ekonomi-cheskaya nauka segodnya, no. 6 (2017): 16-25.
Davymuka, S. A., and Fedulova, L. I. Kreatyvnyi sektor ekonomiky: dosvid ta napriamy rozbudovy [Creative sector of economy: experience and directions of development]. Lviv: DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M. I. Dolishnyoho NAN Ukrainy», 2017.
Florida, R. Kreativnyy klass: lyudi, kotoryye menyayut budu-shcheye [The Rise of the Creative Class. And How It's Transforming Work, Leisure and Everyday Life]. Moscow: Mann, Ivanov i Ferber, 2015.
Foord, Jo. "Strategies for creative industries: an international review". Creative Industries Journal. 2008. http://citese-erx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.463.1200&rep= rep1&type=pdf
Howkins, J. The Creative Economy. New York: The Penguin Press, 2001.
"Innovatsiini startapy" [Innovative startups]. https:// www.tatsachen-ueber-deutschland.de/uk/kategoriyi/eko-nomika-y-innovaciyi/innovaciyni-startapy
Kholodnytska, A. V. "Aktualni tendentsii rozvytku kreatyvnykh industrii v Ukraini v umovakh hlobalizatsii" [Actual tendencies of development of creative industries in Ukraine in the conditions of globalization]. Ekonomika i suspilstvo. 2018. http://economyandsociety.in.ua/journal/14_ukr/19.pdf
Kyryziuk, S. V. "Mizhnarodni ta vitchyzniani tendentsii rozvytku kreatyvnoi ekonomiky" [International and domestic tendencies of creative economy development]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. 1, no. 6 (2014): 68-72.
Lokalov, A. A. "Innovatsionnaya ekonomika i novaya ekonomika: sootnosheniye protsessov i ponyatiy" [Innovative economy and the new economy: the ratio of processes and concepts]. Vestnik Saratovskogo gosudarstvennogo sotsialno-ekonomicheskogo universiteta, no. 1 (2013): 128-131.
Mazurenko, V. P., and Kopiika, D. V. "Natsionalni ta hlo-balni vymiry rozvytku kreatyvnoi ekonomiky" [National and global dimensions of creative economy development]. Molodyi vchenyi, no. 8 (2018): 200-205.
Newbigin, J. The Creative Economy: An Introductory Guide. London: The British Council, 2010.
"Obrazovaniye i kreativnaya industriya v zerkale mezh-dunarodnykh i otechestvennykh praktik: byulleten o sfere obrazovaniya" [Education and the creative industry in the mirror of international and domestic practices: a bulletin on the field of education]. September 2017. http://ac.gov.ru/files/ publication/a/14525.pdf
Skyba, M. "Kreatyvna ekonomika v Yevropi: 5 krokiv dlia zletu" [Creative Economy in Europe: 5 Steps to Take-Off]. Ukrainska pravda. March 21, 2016. https://life.pravda.com.ua/ culture/2016/03/21/209710/
Tsirenshchikov, V. S. Yevrosoyuz: tendentsii innovatsion-nogo obnovleniya [European Union: tendencies of innovative renewal]. Moscow: In-t Yevropy RAN, 2015.
E?
QQ O O
o
CL
o <c
CO
<
o
u
