CC BY
27
УДК 332.1
М1ЖНАРОДНИИ ДОСВ1Д РЕГ1ОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ 1НДУСТР1И
©2017 ТУРСЬКИЙ I. в.
УДК 332.1
Турський I. В. Мiжнародний досвiд регiонального розвитку креативних шдустрш
Метою статт/ е узагальнення м'жнародного досвду регюнального розвитку креативних шдустрш I визначення напрям1в його 'мплементацИ в УкраЫ Узагальнено досв/д кра!н свту щодо регюнального розвитку креативних тдустрш, виявлено тенденцИ та специфку цих процеав розвитку. Визначено взаемозв'язок процесу розвитку креативних ¡ндустрш з ¡нновацшним розвитком регюшв. 1дентиф'шовано перспективи розвитку креативних ¡ндустрш в регюнах Украни та запропоновано напрями ¡мплементацИ зарубжного досвду. Отже, стратегчними заходами щодо розвитку креативних кластера можуть стати вдповдн прюритети культурноI полтики в регюнах, розробка конкретних проект'ю i програм, вдкриття арт-'ткубатор'ю, створення сприятливого твестицшного шмату, фнансово-податков! стимули як умови взаемоди креативностi i б!знесу. Масштаби i динамка свтового креативного сектора, який мае значний потенцал до зростання i меншу вразливкть у ф!нансово-економЫних кризах пор'юняно ¡з традицшним сектором, дозволяе покладати великI надПна розвиток креативних ¡ндустрш i в УкраЫ Ключов'! слова: креативниш кластер, регюнальниш розвиток, iнновацiйний розвиток, креативна ¡ндустря, креативна економ'ша. Рис.: 2. Вбл.: 13.
Турський 1гор Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки i ф'танав, Тернопльськиш нацональниш технч-ниш укверситет iменi 1вана Пулюя (вул. Руська, 56, Тернопль, 46001, Украна)
УДК 332.1
Турский И. В. Международный опыт регионального развития креативных индустрий
Целью статьи является обобщение международного опыта регионального развития креативных индустриш и определение направле-ниш его имплементации в Украине. Обобщен опыт стран мира по региональному развитию креативных индустриш, выявлены тенденции и специфику этих процессов развития. Определена взаимосвязь процесса развития креативных индустриш с инновационным развитием регионов. Идентифицированы перспективы развития креативных индустриш в регионах Украины и предложены направления имплемен-тации зарубежного опыта. Итак, стратегическими мерами по развитию креативных кластеров могут стать соответствующие приоритеты культурнош политики в регионах, разработка конкретных проектов и программ, открытие арт-инкубаторов, создание благоприятного инвестиционного климата, финансово-налоговые стимулы как условия взаимодешствия креативности и бизнеса. Масштабы и динамика мирового креативного сектора, которьш имеет значи-тельныш потенциал к росту и меньшую уязвимость в финансово-экономических кризисах по сравнению с традиционным сектором, позволяет возлагать большие надежды на развитие креативных ин-дустриш и в Украине.
Ключевыеслова: креативныш кластер, региональное развитие, инновационное развитие, креативная индустрия, креативная экономика. Рис.: 2. Библ.: 13.
Турский Игорь Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и финансов, Тернопольскиш национальным техническиш университет имени Ивана Пулюя (ул. Руська, 56, Терно-поль, 46001, Украина)
UDC 332.1
Turskyj I. V. The International Experience of Regional Development of Creative Industries
The article is aimed at generalizing the international experience of regional development of creative industries and defining directions of its implementation in Ukraine. The experience of the world countries on regional development of creative industries has been generalized, tendencies and specificity of these development processes have been identified. The interrelation of the process of development of creative industries with innovation development of regions has been defined. Prospects for development of creative industries in regions of Ukraine have been identified and directions of implementation of foreign experience have been suggested. Thus, strategic measures for the development of creative clusters can be the corresponding priorities of cultural policy in the regions, the development of specific projects and programs, the opening of art-incubators, the creation of a favorable investment climate, financial and tax incentives as conditions for interaction between creativity and business. The scale and dynamics of the world's creative sector, which has a significant potential for growth and less vulnerability in financial-economic crises compared to the traditional sector, gives chance to high expectations for the development of creative industries in Ukraine as well. Keywords: creative cluster, regional development, innovation development, creative industry, creative economy. Fig.: 2. Bibl.: 13.
Turskyj Ihor V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Finance, Ternopil Ivan Pului National Technical University (56 Ruska Str., Ternopil, 46001, Ukraine) E-mail: turihor@gmail.com
Щ
.J—I—Le
вже з почат
'e наприкшщ 1990-х роив креативш шдустри були визнаш ключовим, стратепчно важливим . елементом соцiально-eкономiчного розвитку, i вже з початку 2000-х роив багато кра'1н почили рухатися в напрямi розвитку креативного сектора. Наприкшщ ХХ столгття, коли почали з'являтися зачатки креативного суспкьства, воно вже було сформоване у США, Велико-британи, 1рланди, Бельгп, Нидерландах i скандинавських кра'шах. Останшми роками ряди креативних суспкьств швидко поповнюються азшськими крашами.
Зростаюча значущють мережевих вгдносин, по-ява нових видiв шдприемництва та нових професш на фош розквпу постшдустрiальноl цившзаци потребу-ють бкьш докладного розгляду креативно! економжи
та економжи знань з позицш 1х впливу на структуру регюнального eкономiчного простору та процеси транс-формаци продуктивных сил як основи розвитку шдприемництва. Основш пращ, що стосуються дано'1 проблематики, належать М. Кастельсу, К. Келл^ Ф. Котлеру, Д. Страку, П. Сенге, Л. Тевено.
Метою стати е узагальнення мiжнародного досвг-ду регюнального розвитку креативних шдустрш i визначення напрямiв його iмплeмeнтацil в УкраМ.
Креативш шдустри впливають на формування доходiв (2,25 млрд дол. США у 2015 р., перевершивши доходи вгд телекомушкацшних послуг (1,57 млрд дол. США) i ВВП 1ндГ1 (1,90 млрд дол. США)), створення ро-бочих мюць (30 млн робочих мюць у всьому свт, що
становить 1% св1тового економ1чно активного населен-ня) й експортн1 надходження (за остант 10 рок1в свсто-вий товарооб1г креативно! продукци збкьшився бкьше, н1ж вдв1ч1 та сягнув 624 млрд дол. США) [1].
Виконавче мистецтво е найбкьшим роботодавцем у неформальны економ1ц11, забезпечуючи формальну музику 1 театральн виступи (вуличн1 вистави, фестивал1 та концерти, орган1затори яких не платять за авторськ1 права, приватн виступи на вейллях 1 похоронах тощо), як1 часто е безкоштовними для глядач1в. В Африщ так1 виступи 1нод1 ф1нансуються окремими спонсорами.
Зрш ринки залишаються найбкьш привабливими для 1нвестиц1й креативними компан1ями й оргаш-зац1ями, проте Китай та 1нд1я е ринками, що розви-ваються (це обумовлено 1х потужним зростанням 1 дов-гостроковим потенщалом), а тому саме на них зупиняють св1й виб1р багато б1знесменш. Швидка поява аз1йського середнього класу перетворила регюн у локомотив еконо-м1чного зростання. Поступова штеграцш аз1йських кра-ш в глобальну торговельну систему протягом останнк десятилпъ та пов'язане з нею шдвищення ефективност1 управл1ння забезпечують доступ населення до багатства 1 дозвкля, трансформувавши таким чином його в куль-турних споживач1в. Покращення добробуту 1 грамотнос-т1 дозволяють отримати бкьше культурного розумшня, особливо в Кита1, а також в густонаселених кра1нах з економ1кою, що розвиваеться, таких як 1ндонез1я 1 Ф1-лшпши. Таким чином, кра'1ни Аз1йсько-Тихоокеанського рег1ону останн1ми роками досягнули чималого успиу в розвитку креативно'1 економжи. У сукупност1 вони забезпечують майже три чверт вах свггових шновацш, незважаючи на те, що в них проживае всього лише 9% чисельност1 населення св1ту. Так, найвища частка креативного класу сконцентрована в Сшгапур1 - 47,3% (це вище, н1ж у будь-якш 1нш1й кра'1н1 св1ту), на Фшппшах -20% (для пор1вняння: в Канад1 представник1в креативного класу - 40,8%, а в США - трохи бкьше 35%). Уже сьогодш Азшсько-Тихоокеанський рег1он нараховуе 743 млрд дол. США доходу в1д креативних 1ндустр1й (33% св1тового обсягу продаж1в креативно'1 продукци) 1 пред-ставляе 12,7 млн робочих мкць (43% робочих м1сць у креативних шдустр1ях у св1товому вим1р1).
У багатьох крашах Аз1йсько-Тихоокенського реп-ону спостер1гаеться швидке економ1чне зростання, що стимулюе розвиток ринку, зокрема поле для д1яльност1 арх1тектор1в, як1 конкурують за зведення будинк1в, оф1-с1в 1 розважальних заклад1в. Цей вид д1яльност1 про-довжуе 1нтенсиф1куватися 1 вже випереджае розвинеш кра'1ни. Наприклад, в Япони 87% житла - нов1 буд1вл1 по-р1вняно ш кра'1нами Заходу, де цей показник становить 11-34%. Попит обумовлений своер1дним культурним явищем: будинки зносять 1 замшюють в середньому кож-ш 38 рок1в, оск1льки вони швидко знец1нюються (кожн1 15 рок1в), як споживч1 товари тривалого користування
1 Неформальна економнка - сегмент тшьово! економiки, що виявляеться в дозволешй, але формально не зареестрованш, а отже, i не залученiй до офщмно! статистично! звiтностi економiчнiй дiяльностi.
(автомоб1л1, холодильники). Ентуз1азм щодо в1дновлен-ня заохочуеться 1 в результат! стихшних лих (землетру-с1в, цунам1, пожеж). Це означае, що Япон1я будуе сткьки ж будинк1в щороку, сккьки 1 США, хоча 11 населення на третину менше.
Япон1я е раем для арх1тектор1в: вона мае в чотири рази бкьше спец1ал1ст1в, котр1 користуються вражаю-чою м1жнародною репутащею, на душу населення, н1ж США. Так, японський арх1тектор Тойо 1то - лауреат Пр1тцкер1всько'1 премГ1 2013 р. (найпрестижшшого у св1т1 призу для арх1тектор1в). У 2014 р. Ш1геру Бан виграв той самий приз за переробку матер1ал1в для виготовлення конструкцш у зонах стихшних лих. Кр1м того, два япон-ських арх1тектори - Касуйо Седж1ма 1 Рай Н1ш1зава -спроектували музей Лувр-Ланс у Франци [2]. Таким чином, глобальш змши, що в1дбуваються в арх1тектурному свт, саме зараз кристал1зуються в ЯпонП. Останш п'ять роив вважаються одним 1з найбкьш новаторських пер1-од1в у японськ1й 1сторГ1 дизайну.
Азшський ринок народив таких л1дер1в креативних шдустрш, як Tencent (ключовий учасник з продукування 1гор 1 шдтримки мереж1 обм1ну швидкими пов1домлення-ми), ССТУ (система телев1з1йних канал1в континентального Китаю, де працюють близько 10 тис. спещал1ст1в) 1 Уошшп БЫшЬип (газета, що мае найбкьший об1г у св1т1, наклад яко'1 складае 10 млн екземпляр1в на день).
Вт1м, специф1чною особлив1стю розвитку креативних шдустрш в цьому регюш сьогодш е '1х вплив на мас-мед1а завдяки демограф1чним й економ1чним зм1нам. Найяскрав1шим прикладом в цьому випадку е знову ж таки Япон1я, яка зараз бореться 1з суттевими зм1нами: населення зменшуеться, спостер1гаеться економ1чний за-ст1й, технолопчш компанЦ стикаються з труднощами [3].
1ншою кра'1ною в цьому регюш, де креативш 1ндустрП розвиваються дуже штенсивно, е 1нд1я - другий у свт за обсягом ринок перегляд1в музичних в1део на УоиТиЬе, що становить майже 100 млн перегляд1в на м1-сяць. А шдшська книжкова 1ндустр1я е десятим за величиною книжковим ринком, що переживае найшвидше зростання доход1в у свт в1д реал1зацГ1 книг. У цкому, споживач1 Аз1йсько-Тихоокеанського рег1ону защкав-лен1 у продукуванн1 газет 1 в1део1гор, що становить на 14,2% 1 0,7% вище середнього св1тового показника в1д-пов1дно.
бвропа 1 Швшчна Америка е другим 1 трейм в1д-пов1дно за величиною ринками креативно'1 продукцП. Креативна економжа бвропи сягае сво1м кор1нням в и 1стор1ю: рег1он мае ун1кальну концентрац1ю мистецьких 1 культурних об'ект1в. Разом з тим, бвропа залишаеться законодавцем на св1тов1й арен1, передусш завдяки Ве-ликобританП, де усе й почалося. Коли уряд М. Тетчер зат1яв процес де1ндустр1ал1зацГ1, на креативний сектор звернули увагу фактично вимушено. Це перша краша, де була оргашзовашсть у процесах 1 пол1тика щодо креативно: економжи, яка з'явилася на р1вн1 урядового документа. Вважаеться, що в недалекому майбутньому Ве-ликобритан1я може стати св1товим креативним хабом -зоною культурних обмшв. I це не випадково: саме Ве-ликобритан1я е л1дером на арт-ринку, особливо з огляду
на ïï сучасне мистецтво. Французька компанш Publicis, своeю чергою, e центральним гравцем у сфеpi глобально! реклами. 7 з 10 найбкьш вiдвiдyваних музе!в у свiтi -eвpопейськi (З з них - у Париж^ два - у Лондош) i З0 ш 69 «креативних мiст» згiдно з ЮНЕСКО - також eвpо-пейськi. бвропейська креативна економiка спиpаeться ще й на добре структуровану екосистему, в якш функщ-онують великi гравщ креативних iндyстpiй (WPP Group, Pearson, Axel Springer, Universal, Ubisoft та ш.) [1].
Пiвнiчноамеpиканський ринок шдсилений провц-ними культурними та розважальними учасниками: реп-он e найбкьшим ринком для телебачення (182 млрд дол. США), фiльмiв (28 млрд дол. США) i радю (21 млрд дол. США). Швшчна Америка також знаходиться в авангар-дi цифрових тpансфоpмацiй, представляючи найбкьшу ккьюсть споживачiв цифрового контенту (47% цифро-во! дистрибуци та доходiв, випереджаючи Азiю (25%) i Европу (24%)).
Четверте мiсце посiдаe Латинська Америка i Ка-рибський басейн. Цей регюн володie багатою культурною i природною спадщиною: 1З1 об'eкт внесено до Списку всесв^ньо! спадщини, а багато латиноамериканских письменникiв домоглися глобального визнання. Регюнальний ринок креативних шдустрш також набиpаe оберпв. Мyльтимедiа-конгломеpати, такi як Grupo Globo в Бразили, Grupo Televisa в Мексицi та GrupoClarin в Аргентиш, володiють правами на поши-рення телерадюмовлення i продукують власнi телепро-грами, захопивши чималу аyдитоpiю [4].
Африка i Близький Сх1д займають п'яту позицш, причому гpавцi креативного сектора бачать велию мож-ливост для розвитку саме в цих двох pегiонах. Афри-канська музика займаe центральне мiсце в розвитку популярно! музики в Пiвнiчнiй i Швденнш Амеpицi й навiть в бврош. Сьогоднi афpиканськi суспкьства, во-лодiючи культурними багатствами, намагаються охо-пити i використати можливостi, запропоноваш новими технологшми та комеpцiйними ринками. Продукування
ф!льм1в зараз е рушшним чинником зростання зайня-тост1 в креативних шдустр1ях, демонструючи вражаюч1 успки, так1 як розвиток Ко11ушооё - шгершсько! кшош-дустри, де в даний час безпосередньо працюють 300 тис. ос1б. Однак африканський ринок слабоструктурований, а креативш продукти значною м1рою реал1зуються в неформальна економ1ц1, яка працевлаштовуе бкьше 547 тис. ос1б 1 генеруе 4,2 млрд дол. США [5].
На Близькому Сход1 передов1 позицГ! в креативному сектор1 належать телеринку 1 в1зуальному мистецтву. Значне збкьшення чисельност1 на-селення 1 продовження економ1чного розвитку забез-печують потужш перспективи зростання. Попит 1 спо-живання телемовлення набагато бкьше, шж у бкьшост розвинених кра!н. З метою задоволення споживчого по-питу ТВ-сектор Близького Сходу буквально квггнув, як св1дчить зростання витрат на рекламу в цьому регюш (майже 4,5% в перюд з 2012 р. по 2015 р.) (рис. 1) [6].
Зпдно 1з Всесв1тньою асоц1ац1ею виставково! шду-стрГ! 80% оргашзацш у рег1он1 залишаються оптимютич-ними щодо перспективного майбутнього виставково! шдустрИ, незважаючи на глобальний економ1чний спад у 2008 р. 1 насл1дки «Арабсько! весни» (2011 р.). В1дпо-в1дно, починаючи з 2006 р., спостер1гаеться збкьшен-ня юлькосп орган1зованих торгових ярмарок на 14% 1 збкьшення доступно! виставково! площ1 на 21%. ОАЕ на даний час надають найбкьшу криту виставкову площу, що становить 31% в1д загально! в регюш. Дубай залиша-еться регюнальним центром, який приймае найбкьшу ккьюсть подш ! заход1в серед мют (104), ! представляе максимальну криту виставкову площу - 17% в1д загально! в регюш. 1ран приймае найбкьшу ккьюсть под1й 1 заход1в серед кра!н (219) в шести м1стах. Як пров1дш б1знес-центри Абу-Даб1 та Доха збкьшили ккьюсть проведених виставок на 230%, починаючи з 2006 р.
Кра!ни Близького Сходу багато швестують у вели-ю музе!. Лувр Абу-Даб1 е найкращим прикладом у цьому сенс1. Спроектований Жаном Нувелем, музей е результатом м1журядово! угоди м1ж ОАЕ 1 Франщею, в1дкриття
%
10
PÍK
—•- Зростання реального ВВП Зростання витрат на рекламу
Рис. 1. Компаративна характеристика зростання витрат на рекламу щодо зростання реального ВВП в арабському регюш,
2010-2015 рр.
Джерело: авторська розробка.
якого вцбулося у 2017 р. Вважаеться, що Лувр Абу-Дабi стане одним з найбкьш символiчних музе!в в арабсько-му свiтi, осккьки майбутня культурна динамiчна сила сучасного свггу знаходиться на Близькому Сходi. Бкьше того, Дубай плануе Гнвестувати 136 млн дол. США в «Музей майбутнього» - технолопчний музей, який продуку-ватиме футуристичнi винаходи з використанням пере-дових ЗБ-друкованих конструкцiй i який також вцкрито для публiки у 2017 р. Передбачаеться, що цей музей стане шкубатором цей i проектш та сприятиме становлен-ню ОАЕ як свгтового iнновацiйного центру (рис. 2).
У бврош та багатьох шших регiонах свiту креатив-ний сектор плавно перетворюеться в найважливше гасло соцiально-економiчних змш, при цьому абсолютним лiдером у виробництвi креативно! продукцГ! вважаються США. Туди щороку при!жджае креативна молодь з усГх куточкiв свiту, адже саме в Сполучених Штатах створено умови для реалiзацi! найсмкивших iдей. У даний час креативний клас у глобальному розрiзi представлений майже третиною робочо! сили США, тобто близько 38 млн оаб. Половина зарплаты цiе! кра!ни виплачуються саме в креативному секторi, тобто в тш мiрi, в якiй вона сплачуеться у виробничiй сферi та сферi послуг.
Найбкьша концентращя працiвникiв, пов'язаних з креативними шдустршми, спостерiгаеться у Фран-цГ! (особливо в ПарижО та ВеликобританГ! (особливо в
Лондош). У деяких сегментах цього сектора концентра-цiя представниюв креативного класу е великою: в 1спа-н!!, БельгГ!, Нiмеччинi й 1талГ!. Чималою е концентрацiя пращвниюв у креативних iндустрiях скандинавських кра!н (особливо в !х столицях).
Ашльшсть креативних кластерiв стае стимулом для шдвищення iнновацiйного потенцiалу еконо-мжи в цкому та креативно! економжи зокрема, рйозною альтернативою сировинному економiч-ному розвитку. Визначаючи креативнi шдустрГ! прюри-тетним напрямом, уряди зарубiжних кра!н перетворю-ють цей сектор у важливе джерело доходiв. Усе це веде до загального результату: оренда заводiв, якi пустують, облаштування територiй, оформлення мiського серед-овища, реалiзацiя творчих iнiцiатив, притiк турисйв. [7].
У ВеликобританГ! уряд, який взяв курс на постшду-стрiальний розвиток i креативну економiку, зробив креа-тивнi кластери своерiдним антикризовим засобом, який позитивно вплинув на iмiдж кра!ни i тим самим створив умови для економiчного зростання. У ВеликобританГ! багато старих заводiв, якi колись належали приватним компанiям, виробництво котрих перенесено в Китай. Щ пустi примiщення заповнюються креативними шдпри-емствами у формi багатофункцюнальних офiсiв, мшс-тудiй, бiзнес-iнкубаторiв i бiзнес-акселераторiв.
П1ВН1ЧНА АМЕРИКА США I Канада
Дохщ $620 млрд - 3,3% вщ регюнального ВВП Робоч1 мюця - 4,7 млн
€ВРОПА
КраУни - учасниц €С, Норвепя, Швейцария, 1сланд1я, Балканськ краУни, Туреччина, Рос1я
Дохщ $709 млрд - 3% в1д регюнального ВВП Робоч1 мюця - 7,7 млн
ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА I КАРИБИ Мексика, П1вденна Америка, Центральна Америка I краУни Карибського басейну
Дохщ $124 млрд - 2,2% вщ регюнального ВВП Робоч1 мюця - 1,9 млн
АФРИКА I БЛИЗЬКИЙ СХ1Д КраУни Африки, ПерськоУ затоки IСереднього Сходу (включаючи 1зраУль)
Дохщ $58 млрд - 1,1% вщ регюнального ВВП Робоч1 мюця - 2,4 млн
АЗ1ЙСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКИЙ РЕГ1ОН включаючи Центральну Аз1ю та краУни Кавказу
Дохщ $743 млрд - 3% вщ регюнального ВВП Робоч1 мюця - 12,7 млн
Рис. 2. Характеристика основних репошв свггу з найбшьш розвиненими ринками креативних шдустрш Джерело: авторська розробка.
Креативна економжа сприяе й економiчнiй реинтеграции Наприклад, mîcto Лiверпуль надае допомогу бкьше, нiж 200 креативним органiзацiям, починаючи вiд Лiверпульського фкармошчного оркестру i театру Everyman («Театру для вск») i закiнчуючи малими креа-тивними пiдприемствами локального рiвня. При цьому посил Мiськоï ради Лiверпуля до вск цих оргашзацш полягав у тому, що ïx пiдтримують, але в майбутньому для цього може бути недостатньо кошпв, щоб забезпе-чити ïx грантами; тому щ органiзацiï повиннi стати бкьш заповзятливими i знайти способи заробляти реальш доходи в^д, власно'1 дiяльноcтi. А щоб надати креативним шдприемствам бкьше ентузiазму, мкькрада створила cпецiальну програму, завдяки якш вони не лише навчи-лися отримувати бкьше грошей, а й виробили власне пiдприемницьке мислення.
европейський доcвiд cвiдчить про неоднаковi сце-нарн та форми cоцiально-фiнанcовиx партнерств розвитку креативних iндуcтрiй у регюнах. За да-ними ЮНКТАД, у цкому до креативних iндуcтрiй в 6в-ропейському Союзi належить майже мкьйон компанiй i функцiонуе 1784 креативних кластери. Бкьше 60% шд-приемств з продукування кiнофiльмiв, вцео i музики, вiдеоiгор, програмного забезпечення i сфери дизайну та арх^ектури об'еднаш у кластери. Менш кластеризова-ними е фотоiндуcтрiя, R&D, сфера культури. У середньо-му в кожнш галузi функцiонуе 119 креативних клаcтерiв, причому ця цифра варшеться вiд 10 (сфера культури) до 358 (проектування).
Так, у Хельсшю (Фiнляндiя), коли компан1я «Nokia» перестала виробляти кабель, звкьнеш площi були пере-данi групi людей, яю безпосередньо пов'язанi з мисте-цтвом. Сьогодш там уcпiшно дiе креативний кластер «Cablefactory» з персоналом у ккькосп майже 900 оciб, яю представляють як xудожникiв-авангардиcтiв, так i майcтрiв народних промиcлiв. «Cablefactory» включае примiщення для проведення масових заxодiв, виставок, презентацiй, феcтивалiв, галерею сучасного мистецтва i маленью виcтавковi зали [7, с. 27]. Загалом у Фшляндн до креативних клаcтерiв належать парки атракцюшв i рекреацiйна дшльшсть [8].
У Вiднi (Австр1я) дiе кластер-музей «Museum Quartier 21», особливкть роботи якого полягае в си-нергiйнiй дiяльноcтi. У вiденcькому культурному центрi спкьно працюють талановитi люди в рамках вiзуаль-ного мистецтва. До проектш, якi реалiзовуютьcя, належать: форум дизайну, фестиваль моди i зачкок, пре-зентац1я музичних альбомiв, записаних у студи кластера, кулшарний фестиваль тощо. Усе це в результат формуе мультикультурний центр мистецтва, де можна cпоcтерiгати як процес створення продукту, так i проце-си його презентаци та реалiзацiï. У цкому, формування креативних клаcтерiв вiдбуваетьcя з обов'язковою шд-тримкою з боку держави, яка може створити сприятлиш умови для взаемоди предcтавникiв бiзнеcу i креативного середовища.
У Швеци уcпiшно функцiонуе мультикультурний проект «Subtopia» як пiдтвердження того, що шститути культури, колективи й оргашзаци можуть стати не ви-датковою, а доxiдною статтею бюджету краши [9].
Наймасштабнiшi кластери знаходяться в центральны частинi великих мкт бвропи, якi, як правило, е i культурними центрами. Найрозвинешшими в цьому контекст е Лондон i Париж, де функцюнуе аж по 11 най-потужнiших креативних кластери.
Разом з тим, бвропа потерпае в1д нестачi середньо-го бiзнесу в креативному секторi, осккьки малим шдпри-емствам не вистачае грошей на розширення свое'1 дiяль-ностi. бвропейська комiсiя закликае до створення нових iнструментiв пiдтримки креативних шдустрш i посилен-ня розвитку в них малого бiзнесу. Новi схеми фшансуван-ня мають включати новi шляхи доступу до фшансш, наприклад краудфандинг, цкьове державне фшансування тощо. Так, нiмецька видавнича група Axel Springer через свш американський пiдроздiл успешно iнвестувала в ккь-ка цифрових i креативних стартапш, пристосовуючись таким чином до змш у сферi продукування газет.
Поряд з економiчними вигодами креативна еконо-мiка створюе нематерiальнi цшносп та забезпечуе ста-лий розвиток, орiентований на людину.
З огляду на щ фактори, iнновацiï та креатившсть е одним iз трьох прюритетних напрямiв програми соцiально-економiчного розвитку 6С «бвропа 2020», причому 2009 р. став вцомий як бвропейський рiк креа-тивностi та шновацш (EYCI), метою якого була шдтрим-ка зусиль держав щодо сприяння розвитку творчостi в рамках навчання протягом усього життя, як драйвера для шновацш, ключового фактора розвитку особистос-ri, ïï професiйноï, соцiальноï та шдприемницько'1 характеристик i благополуччя вск членiв суспкьства [10].
Варто вцзначити, що мiжнародний досвiд у цьому контекст доволi рiзноманiтний, осккьки краши практикують усiлякi сценари формування креативних шдустрш, Грунтуючись на нацюнальних i куль-турних особливостях. Наприклад, Естон1я - маленька краша з високим рiвнем довiри до уряду, яка знаходить-ся бкьше в швшчноевропейському цiннiсному просто-рi. Там дшть успiшнi моделi створення креативних ш-кубаторiв для спiвпрацi з мктом, европейськими структурами i фондами.
У Бангкоку (Таканд) зареестровано понад 20 тис. фiрм в однiй ткьки шдустри моди, тодi як у цкому ре-гiонi молодь заробляе на життя дрiбномасштабним дизайном. А в Чiангмаï на пiвночi Таканду почали реалiзо-вувати спкьну шщативу «Чiангмай - креативне мiсто», задумано'1 представниками сфери освiти, приватного сектора, державно'1 влади i мiсцевих громад, як аналь тичного центру i платформи для заведення корисних професшних знайомств. Проект, який опираеться на ва мiсцевi культурнi цiнностi, спрямований на трансфор-мацiю мiста в бкьш привабливе середовище для життя, роботи i кашталовкладень разом з його маркетинговою презентацiею як одного з основних претендентв на ш-вестування, пiдприемницьку дiяльнiсть i розвиток креативного сектора. Асощац1я «Афржультурбан» створила в Пiкiнi (Сенегал) «Хш-хоп академiю», яка пропонуе мкцевш молодi навчання у сферi цифрово'1 графiки та дизайну, створення музичного контенту i вцеовиробни-цтва, управлшня рекламними кампан1ями i маркетингу,
а також курси дГдже!в та англшсько! мови. Ця новатор-ська програма допомагае молодим представникам креативно! шдустрГ! бГльш ефективно дiяти на мксцевому та глобальному ринках, якi зазнають безперервних пе-ретворень мистецького i технологiчного характеру. У Шанха! основний акцент креативних iндустрiй був зро-блений на рекламi i креативних продуктах, створених за допомогою мультимедiа i 3Б, а також було передбачено цГлеспрямоване формування тисячi креативних парив, просторiв й унiкальних зон.
В Аргентиш креативнi iндустрГ! забезпечують ро-бочими мiсцями 300 тис. ойб i становлять 3,5% ВВП кра-!ни [11]. Тодi як у Марокко лише видавнича i друкарська справа забезпечуе роботою 1,8% економiчно активного населення, а загальна виручка становить понад 370 млн дол. США. У 2009 р. музичну шдустрш можна було ощ-нити в бГльш, нГж 54 млн дол. США; з тих шр ця цифра продовжуе зростати.
ДоцГльно навести приклади розвитку шдустрГ! побутових текстильних виробiв у Наньтунi (Китай) i дь яльностi мiсько! влади Буенос-Айреса з пiдтримки ви-робникiв контенту.
Творча дшльшсть сприяе значнiй зайнятосп та розвитку кар'ери молодi в креативному секторГ, який доволi вГдкритий для людей рiзного вiку i професiй. В бврош у креативних iндустрiях бГльше, нiж в шших галу-зях економiки, зайнятi люди вжом 15-29 рокiв. До того ж, креатившстю керуе малий бiзнес або окремi особи, що забезпечуе розвиток гнучкого й шновативного шд-приемництва. Так, бГльше половини (53%) канадських розробникiв iгор е незалежними операторами, а в США художники мають у 3,5 разу бГльше шансГв бути само-зайнятими, шж iншi працiвники кра!ни в цГлому.
Креативнi iндустрГ! мають значний потенщал для створення економiчних можливостей для жшок. У ба-гатьох кра!нах спостерiгаеться тенденцiя сприяння креативного сектора учасй жiнок порiвняно з шшими традицiйними галузями, наприклад жiнки становлять 50% усГх працiвникiв музично! шдустрГ!. Однак це не е нормою для всГх пiдсекторiв чи категорш робочих мiсць креативних галузей: жшки становлять лише 17% всГх режисерiв, сценаристiв, продюсерiв, виконавчих про-дюсерiв, редакторiв i кiнематографiстiв, працюючих над топ-250 касових фiльмiв США. Це той самий показник, який був i в 1998 р. [12].
Укра'ша, звичайно, поки що знаходиться на шляху економiчного розвитку, який вже давно пройшли багато з вищевказанах кра!н, однак досвiд створення i розвитку креативних шдустрш вГд них перейня-ти може. Наша держава багата на природш ресурси i ко-риснi копалини, а також мае потужний людський фактор (штелект нацГ!). Втiм, ускладнена внутршня ситуацш i постiйний зовшшнш тиск стимулюють пошуки нових джерел економiчного зростання г продуктивностГ.
Укра!на залишаеться осередком нацГонально! са-мобутностГ та унГкальностГ завдяки традицшм та кс-торичним подшм мГжнародного значення, динамГчнГй культурГ та людям рГзних нацГональностей, що в сукуп-ностГ забезпечуе !! сталГ переваги та вГдчуття натхнення
г спритностг для посилення економгчного зростання в найближчому майбутньому. Таким чином, в УкраМ е значний потенщал для розвитку як креативних шдустрш, так Г стимулювання креативних проектГв у шших галузях економжи.
В УкраМ спостерГгаеться вГдсутнГсть повноцГнно! ГнформацГ! про креативш ГндустрГ!. Багато представ-ниюв органГв влади стверджуе, що виникають серйоз-нГ труднощГ з формулюванням державно! полгтики у сферГ культури через брак, а часто Г повну вГдсутшсть, необхГдно! ГнформацГ! про практичш методи та стратегГ! управлшня. Разом з тим, проблемою е Г саме розумшня культури, !'! значення в сучасному свГтГ та тГе! ролГ, яку вона може грати в модершзацГ! суспГльства й економГ-ки. I навГть саме трактування культури, яке викорис-товуеться в УкраМ, е застарГлим Г часто дуже вузьким, тому що опираеться на концепцГ! XIX столГття або Где! класично! культури з домшками радянського фольклору. Сприйняття Г формулювання культури й ниш залишаеться радянським, що створюе реальш перешкоди для тих можливостей, яю можуть забезпечити в кра!ш креативнГ ГндустрГ!.
КрГм того, в УкраМ не вистачае широко! взаемодГ! креативних шдустрш Г бракуе кадрового забез-печення, незважаючи на те, що в нацГ! високий штелектуальний рГвень Г значнГ креативнГ здГбностГ ВГдсутнГсть грамотних спецГалГстГв, кураторГв креативних проектГв, арт-менеджерГв, а також посередниюв мГж продуцентом креативних продукпв Г споживачем (кри-тикГв, колекцюнерГв, знавцГв мистецтва Г цГнителГв моди тощо) не дозволяе ефективно використати потенщал креативного сектора. Перепоною е Г те, що питання за-хисту прав штелектуально! власностГ все ще не вирше-не, що призводить до складнощГв реалГзацГ! авторського права: необхГдш змГни на рГвш психологГ!, соцГально! моделГ поведГнки, самозайнятостГ, а ГнГцГатива мае йти знизу вверх.
До того ж, розвиток креативних проектГв в УкраМ потребуе враховування Г загальноукра!нських проблем, якГ сповГльнюють даний процес: низький дохГд бГльшос-тГ населення; стшке ментальне протирГччя мГж творчГс-тю Г комерцГею; слаборозвинений малий Г середнГй бГз-нес; вГдтж творчо обдарованих людей в шшГ кра!ни.
Внесок креативного сектора до ВВП Укра!ни скла-дае 3,47%, а до сфери зайнятостГ - 1,91% у той час, як в АвстралГ! щ показники становлять 10,3% Г 8,0% вГдпо-вГдно. ВтГм, в Укра!нГ спостерГгаеться позитивний вплив креативних ГндустрГй на мГжнародну торпвлю, про що свГдчить збГльшення товарообороту креативною про-дукцГею на 18,8% у 2012 р. порГвняно з 2008 р. Частка експорту збГльшилася на 42,7% у загальнш структурГ експорту. Так, експорт однГе! лише 1Т-сфери складае 42-45 млрд грн. Частка Гмпорту креативно! продукцГ! зросла лише на 7,1% у загальнш структурГ Гмпорту. БГль-шГсть укра!нського Гмпорту надходить з кра!н, що роз-виваються, Г частково з розвинених економГк.
Незважаючи на те, що товарооборот креативною продукцГею збГльшуеться, частка креативних товарГв Укра!ни у свгговому експортГ не перевищуе 0,17%, яю
направляються переважно в краши з перех1дною еконо-м1кою. При цьому товарна структура експорту малоди-ферсиф1кована 1 включае в основному продукц1ю сфери дизайну, видавничо! д1яльност1 та творчих ремесел. До того ж, креативна продукц1я Укра!ни часто реал1зуеться з метою задоволення духовних потреб, а не отримання прибутюв, що не мае позитивного ефекту для в1тчизня-но! економ1ки.
ВИСНОВКИ
Проведене досл1дження дозволяе сформулювати перспективи розвитку креативних 1ндустр1й в УкраМ. Для цього необх1дне:
1. Створення ефективно! модел1 креативного ви-робництва, яка мае забезпечити свободу творчост вс1м авторам ще! сфери. З ц1ею метою галузевий п1дх1д до економ1чного управлшня сл1д зам1нити створенням бази, яка допоможе оцшити економ1чний потенц1ал р1з-них форм креативних 1нституц1й.
2. Стимулювання 1нновац1йного потенц1алу куль-тури та п1дтримка м1жнародного 1 м1жрегюнального сп1вроб1тництва автор1в на основ1 створення поля, де культура буде простором для комушкаци та створення чогось нового, посилить роль культури як фактора ро-зумшня в суспкьствЬ Св1т стае ткнший, е все бкьше можливостей швидко комун1кувати.
3. Перегляд стандарт1в профкьно! осв1ти в б1к в1дкритост1 кращим св1товим практикам, швестици в кадровий потенщал 1 створення мереж1, де професюна-ли спккуватимуться м1ж собою та обмшюватимуться кращими практиками, шдтримають м1жнародну при-сутн1сть кра!ни та стимулюють осв1тн1 1нкубатори в бш-нес-сектор1.
Стратег1чними заходами щодо розвитку креативних кластер1в можуть стати в1дпов1дш пр1оритети культурно! полижи в рег1онах, розробка конкретних проек-т1в 1 програм, в1дкриття арт-шкубаторш, створення спри-ятливого 1нвестиц1йного кл1мату, ф1нансово-податков1 стимули як умови взаемоди креативност1 та б1знесу.
Креативна д1яльшсть - це ключ до шновацшно! економ1ки, а в ниншни умовах без комушкаци й атмосфери творчост1 н1яю шноваци неможлив1. У практищ просторового розвитку це так1 ж ключов1 поняття, як демограф1я й економжа. Варто наголосити, що за розвиток креативних шдустрш 1 креативно! еко-ном1ки в Укра'!н1, на нашу думку, не повинна в1дпов1дати повшстю лише держава, Г! задача - створити комфорт-не середовище для креативност1 (ккьюсть п1дприемств креативного сектора зростае, але !м не вистачае умов для роботи) 1, бажано, взагал1 не втручатися в д1яльшсть творц1в (яю, як зазначалося вище, потребують свободи у своГй д1яльност1, 1 лише за Г! умови можуть продукувати креативш товари 1 послуги).
Як св1дчить м1жнародний досв1д, реал1зац1я кон-цепщ! креативно! економ1ки в1дкривае нов1 горизонти соц1ально-економ1чного прогресу. Креативн1 шдустри, як1 становлять !! матер1альне шдгрунтя, стають дина-м1чним 1 високоприбутковим сектором глобально! еко-
homîkm. Вони спираються на реалiзацiю креативного ка-niTaAy (синергiйне поеднання людського, культурного, сощального й iнститyцiонального капiталy) на мжро-, макро- та глобальному р!внях. Масштаби i динамiка свiтового креативного сектора, який мае значний потенщал до зростання i меншу вразливкть у фшансово-економiчних кризах порiвняно i3 традицiйним сектором, дозволяють покладати великi над!! на розвиток креативних шдустрш i в УкраМ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Panorama des Industries Culturelles et Créatives en France, EY, June 2015. URL: http://www.ey.com/fr/fr/industries/ media---entertainment/panorama-des-industries-culturelles-et-creatives
2. Annual statistics. NSK Japan Newspaper Publishers &Edi-tors Association, 2015. 345 p.
3. Latin America's Media market. US Media Consulting, 2013.
456 p.
4. Creating opportunity, African University of Creative Arts, 2015. 234 p.
5. Arab Media Outlook. Deloitte, 2011-2015. 678 p.
6. Федотова Н. Креативный кластер в контексте социокультурных проблем региона // Материалы Всероссийской научно-практической конференции «Социокультурное пространство современной России: вызовы XXI века» (30 апреля 2013 г.). В. Новгород, 2013. С. 59-68.
7. Творческие индустрии в современном городе // Программа содействия малым проектам приграничного сотрудничества «Тасис/Под ред. Беловой Е., Кантелл Т. и др. СПб.; Хельсинки; Манчестер. Сентябрь 2002 г.
8. Зеленцова Е. Креативные индустрии. Зарубежный опыт прикладных исследований // В кн.: «Культурология. Фундаментальные основания прикладных исследований»/ред. И. М. Быховская. М., 2010. С. 234-356.
9. Энглен П. «Subtopia»: опыт построения успешного творческого кластера в Швеции. URL: http://www. creativeindustries.ru/rus/publications/lecture_englen
10. Taylor, C. W. and Sternberg, R. J. (ed.) Various Approaches to and Definitions of Creativity. The Nature of Creativity. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1988. P. 99-124.
11. Pis Diez, E. and Garcia, F. El desarrollo del mercado audiovisual en Argentina: una industria de exportacion. Palabra Clave. 2014. Vol. 17. Issue 4. P. 1137-1167.
12. Lauzen, M. M. The Celluloid Ceiling: Behind-the-Scenes Employment of Women on the Top 250 Films of 2014. URL: http:// womenintvfilm.sdsu.edu/files/2014_Celluloid_Ceiling_Report.pdf
13. Скавронська I. В. Особливосп розвитку креативних шдустрш в УкраТш // Матерiали II Всеукрашсько! науково-практично! штернет-конференцп з мiжнародною участю «Акту-альш проблеми управлшня соцiально-економiчними системами». Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2016. Ч. 5. С. 218-222.
REFERENCES
Annual statistics. NSK Japan Newspaper Publishers & Editors Association, 2015.
Arab Media Outlook. Deloitte, 2011-2015.
Creating opportunity. African University of Creative Arts, 2015.
Englen, P. "«Subtopia»: opyt postroyeniya uspeshnogo tvorcheskogo klastera v Shvetsii" ["Subtopia": the experience of building a successful creative cluster in Sweden]. http://www.crea-tiveindustries.ru/rus/publications/lecture_englen
Fedotova, N."Kreativnyy klaster v kontekste sotsiokulturnykh problem regiona" [Creative cluster in the context of socio-cultural problems of the region]. Sotsiokulturnoye prostranstvo sovremen-noy Rossii: vyzovy XXI veka. V. Novgorod, 2013. 59-68.
Latin America's Media market. US Media Consulting, 2013. Lauzen, M. M. "The Celluloid Ceiling: Behind-the-Scenes Employment of Women on the Top 250 Films of 2014". http://women-intvfilm.sdsu.edu/files/2014_Celluloid_Ceiling_Report.pdf
"Panorama des Industries Culturelles et Creatives en France, EY, June 2015". http://www.ey.com/fr/fr/industries/media---enter-tainment/panorama-des-industries-culturelles-et-creatives
Pis Diez, E., and Garcia, F. "El desarrollo del mercado audiovisual en Argentina: una industria de exportacion". Palabra Clave. Vol. 17, no. 4 (2014): 1137-1167.
Skavronska, I. V. "Osoblyvosti rozvytku kreatyvnykh industrii v Ukraini" [Features of the development of creative industries in Ukraine]. Aktualni problemy upravlinnia sotsialno-ekonomichnymy systemamy. Part 5. Lutsk: RVV Lutskoho NTU, 2016. 218-222.
"Tvorcheskiye industrii v sovremennom gorode" [Creative industries in a modern city]. In Programma sodeystviya malym proektam prigranichnogo sotrudnichestva «Tasis». St. Petersburg; Helsinki; Manchester, September 2002.
Taylor, C. W., and Sternberg, R. J. (ed.) Various Approaches to and Definitions of Creativity. The Nature of Creativity Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1988.
Zelentsova, Ye. "Kreativnyye industrii. Zarubezhnyy opyt prikladnykh issledovaniy" [Creative industries. Foreign experience of applied research]. In Kulturologiya. Fundamentalnyye osnovaniya prikladnykh issledovaniy, 234-356. Moscow, 2010.
E?
CQ O O
O
CL O
<c
CO
<
o
u
