CC BY
38
УДК 332.242
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГ1ЧНИХ ОР1СНТИР1В КРЕАТИВНОГО РЕПОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
НА ОСНОВ1 КЛАСТЕРНОГО АНАЛ1ЗУ
© 2014 ВАХОВИЧ I. м., ЧУЛЬ о. м.
УДК 332.242
Вахович I. М., Чуль О. М. Формування стратепчних opkHTMpiB креативного регiонального розвитку на 0CH0Bi
кластерного аналiзу
У статтi проанал/зовано стан креативного регюнального розвитку в розр:з1 iндустрш креативно} економки. 1нтегральна оцнка розвитку креативноi економ/ки в регюнальному вим/р/ дала змогу визначити в'ддалешсть регюшв один в/д одного за р/внем такого розвитку. На цй основi, за допомогою використання кластерного анал/зу, зокрема методу кульовоi дивергенцн, регюни об'еднано в кулi, що характеризуются схожим ходом i тенденц/ями розвитку креативно}економши в межах тако: кулi. Для кожно: з отриманих куль авторами окреслено тенденци креативного розвитку. За результатами проведено}оцнки сформовано основi стратег/чш оркнтири подальшо}полтики управл'шня креативним розвитком. Ключов'! слова: креативна економ/ка, креативнi шдустри, регюнальний розвиток, кластерний анал/з, «метод куль», стратег/я. Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 1. Б'бл.: 9.
Вахович 1рина Михайл'тна - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувач кафедри ф/нанав, Луцький нацюнальний техн/чний ушверситет (вул. Льв/вська, 75, Луцьк, Волинська обл., 43018, Украна) E-mail: [email protected]
Чуль Олена Михайл'юна - астрантка, Луцький нацюнальний техн/чний ушверситет (вул. Льв'вська, 75, Луцьк, Волинська обл., 43018, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 332.242
Вахович И. М., Чуль Е. М. Формирование стратегических ориентиров креативного регионального развития на основе кластерного анализа
В статье проанализировано состояние креативного регионального развития в разрезе индустрий креативной экономики. Интегральная оценка развития креативной экономики в региональном измерении позволила определить удаленность регионов друг от друга по уровню такого развития. На этой основе, посредством использования кластерного анализа, в частности метода шаровой дивергенции, регионы объединены в шары, которые характеризуются похожим ходом и тенденциями развития креативной экономики в пределах такого шара. Для каждого из полученных шаров авторами обозначены тенденции креативного развития. По результатам проведенной оценки сформированы основные стратегические ориентиры дальнейшей политики управления креативным развитием. Ключевые слова: креативная экономика, креативные индустрии, региональное развитие, кластерный анализ, «метод шаров», стратегия. Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 1. Библ.: 9.
Вахович Ирина Михайловна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой финансов, Луцкий национальный технический университет (ул. Львовская, 75, Луцк, Волынская обл., 43018, Украина) E-mail: [email protected]
Чуль Елена Михайловна - аспирантка, Луцкий национальный технический университет (ул. Львовская, 75, Луцк, Волынская обл., 43018, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332.242
Vahovych I. M., Chul O. M. Formation of the Strategic Guidelines of the Creative Regional Development Based On the Cluster Analysis
In the article the state of the creative regional development in the context of the industries of the creative economy has been analyzed. The integral assessment of the creative economy development in the regional scale made it possible to determine the remoteness of the regions from each other in terms of the corresponding development level. On this basis, through the use of the cluster analysis, in particular the spherical divergence method, regions were united into balls, characterized by similar progress and trends of the creative economy development within the ball's sphere. For each of the balls the authors have marked its creative development trends. According to the results of the assessment the main strategic guidelines for the further policies of the creative development control were formated.
Key words: creative economy, creative industries, regional development, cluster analysis, «balls method», strategy Pic.: 2. Tabl.: 3. Formulae: 1. Bibl.: 9.
Vahovych Irina M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Finance, Lutsk National Technical University (vul. Lvivska, 75, Lutsk, Volynska obl., 43018, Ukraine) E-mail: [email protected]
Chul Olena M. - Postgraduate Student, Lutsk National Technical University (vul. Lvivska, 75, Lutsk, Volynska obl., 43018, Ukraine) E-mail: [email protected]
Уперюд стшких полп'ичних, економiчних, сощаль-них криз сучасними вимогами функцюнування економiчно! системи стае пошук новггни шстру-менпв !х подолання, формування нових стратепчних орiентирiв розвитку. В основу останнк лягли постулати креативно! економжи, де забезпечення високого рiвня життя населення, досягнення стабкьного сощально-економiчного розвитку, активiзацiя людини в креативному середовищi стають основою и реалiзащ!. Очевид-ним залишаеться той факт, що для Укра!ни питання розвитку креативно! економжи досить нове. Це пов'язане iз застосуванням традицшних пiдходiв до управлшня народним господарством i регюнальним розвиток. Разом з тим, обраний евроштеграцшний шлях розвитку виводить регюни на новi горизонти, руйнуе стереотипи
та вимагае модерншаци 1снуючих шдходш до регюналь-ного управлшня.
Питання функцюнування креативно! економжи досить актуальне в европейських кра!нах. Проблемам розвитку креативного класу, креативно! економжи при-свячеш пращ в1домих свггових науковщв Дж. Хокшс, Ч. Лендр1, Р. Флорца, М. Меттьюс, Дж. О'Конор та ш. В УкраМ питанням розвитку креативно! економжи присвячеш пращ Бриково! I., Антошкшо! Л., Лупац1я В. Головна увага в них зосереджуеться на розвитку креативно! економжи як головно! умови шдвищення кон-курентоспроможносп регюну, тенденц1ях креативного регюнального розвитку. Разом з тим потребуе подаль-шого досл1дження можливост1 креативно! економжи в забезпеченш сощально-економ1чного розвитку регюну, оновлення !х стратепчних ор1ентир1в.
Метою стати е аналiз тенденцiй розвитку креативно! економки за регюнами Укра!ни в розрiзi креа-тивних iндустрiй та на цiй основi формування стратепч-них орiентирiв подальшо! полiтики управлiння креатив-ним розвитком.
Поширення iнтересу до креативно'1 економки в УкраМ потребуе визначення и обсягiв та рiвнiв розвитку в регiональному розрiзi. Враховуючи той факт, що едино! методики оцiнки креативного ре-гiонального розвитку в украшськш науковiй лiтературi немае та спираючись на досвiд европейських кра!н у цьому питанш, проведемо !"1 аналiз за рiвнем розвитку креативних шдустрш. Основною метою тако! оцiнки мае стати не ткьки визначення «креативность регю-нiв, його перспектив щодо запровадження креативних методiв управлiння, а й визначення рiвня диспропорцiй такого розвитку, вцдаленост регiонiв один вц одного за рiвнем розвитку креативно! економки (рис. 1).
З щею метою нами проведено iнтегральну ощнку розвитку креативно! економiки. Останню сформовано на основi узагальнення та ушфкаци показникiв розвитку креативних шдустрш. Так, ощнка була проведена за видкеними нами групами креативних шдустрш [1]: шдустри культурно! спадщини, iндустрi! традицiйного мис-тецтва, шдустри творчих послуг, iндустрi! шновацшно-креативних послуг.
У результатi проведеного аналiзу показникiв, що ха-рактеризують стан розвитку креативно! економки, отри-мано штегральш показники рiвня !! розвитку (табл. 1).
Отриманш результати показали досить високу диференщащю регiонiв за показником штегрального рiвня розвитку креативно! економки. Так, з проведеного аналiзу встановлено, що найвищого рiвня розвитку креативна економiка набула м. Киевi (0,561), Полтав-ськiй (0,294) i Харкiвськiй (0,326) областях. Найменш «креативними» стали Волинська (0,234), Рiвненська (0,219), Закарпатська (0,210), Iвано-Франкiвська (0,217), Ки!вська (0,235), Кiровоградська (0,231), Микола!вська (0,221), Днiпропетровська (0,233), Донецька (0,267), Хер-сонська областi (0,240) та м. Севастополь (0,241).
При цьому рiзниця мiж регiоном-лiдером м. Киевом i групою регiонiв, що мають вищi нiж середньо-украшсью показники розвитку креативно! економiки, досить висою. Останне зумовлено нерiвномiрнiстю шф-раструктурного, фiнансового, кадрового забезпечення розвитку креативно! економки, а також рiзним рiвнем розвитку окремих iндустрiй креативно! економки.
Так, лiдируючi позици за рiвнем розвитку iндустрiй культурно! спадщини займають м. Ки!в (0,545), Одеська (0,427), Полтавська (0,431), Вшницька областi (0,441), АР Крим (0,443). Зокрема, Одеська область та АР Крим до-сягли найвищих показниюв розвитку за щею категорь ею креативних iндустрiй завдяки значному потенщалу для розвитку креативно! економки насамперед у ту-ристичнш сферi. Перш за все це стосуеться оздоровчо-рекреацiйнихзакладiв; розвинено! мережi культурних закладiв (музе!в, театрiв тощо), пам'яток iсторi! та архь тектури, розташованих на територи регiонiв.
Найбкьш несприятливi умови для функщонуван-ня шдустрш культурно! спадщини склалися у Юрово-градськiй (0,344), Запорiзькiй (0,324), Харювськш (0,330), Луганськiй (0,346), Дншропетровськш (0,366), Ки!вськiй (0,280), Тернопiльськiй (0,366) областях. До основних перешкод розвитку шдустрш культурно! спадщини для цих регюшв можна вiднести вiдсутнiсть розповсюдже-ного iмiджу регiону як культурно-кторичного, турис-тичного, а також несформований туристичний просйр, нерозвинена супутня шфраструктура.
Разом з тим вагомий вплив на формування креативного середовища в регiонi мають також шдустри традицшного мистецтва. Найвищi показники розвитку iндустрiй традицiйного мистецтва (театрально! дшль-ностi, музично! шдустри, кшошдустри) спостерiгаемо у Вiнницькiй (0,530), Хмельницькш (0,461), Чернiвецькiй (0,427), Чернггшськш (0,425), Черкаськiй областях (0,413). Такий розподк регiонiв зумовлений тим, що в цих реп-онах наявш найвищi показники инфраструктурного забезпечення функщонування кiноiндустрi!, театрально! дiяльностi та музично! шдустри. Причому на формування цих показникш вплинуло не сткьки виробництво то-варiв традицшного мистецтва (кшопродукту, музичних
Виб|р мети та завдань стратепчного планування креативного репонального розвитку Анал1з р1вня розвитку креативно! економки в репональному розр1з1 Кластеризац1я рег1он1в за р\внем креативного розвитку
V
Анал1з сптьних рис \ тенденцш розвитку креативно! економки в рамках окремого кластера Розробка стратегш розвитку креативно! рег\онально! економ\ки Оцшка потенцшних можливостей та результат реал1зацГГ обрано! стратеги
Рис. 1. Етапи стратепчного планування креативного репонального розвитку Джерело: сформовано авторами.
и
е о
■О
ю
М О
нЗ а о 13 х
№ з
о рэ
К к
к §
со
р> >
К< Ц
2 В
Ш тз К 2
рэ
стч го о
8 при
СО 5Й № ™
ё Ъ § £
* Эч
К Ш
о Э
^ Й
43 Э 5: >
ч ¡3
нЗ Я
к
1-3 рэ
13
£
о н 13
.. 3 о
X >
ГО
В
в л
>
В
о
со
о стч 13 »
° э
Я ё
О да
5 в
о » °
а со
8 > *
о. в £ о
Г я
2 43 £
р 8 ь-> о
КЗ ^
^ о
> £ « -
*£
П)
Р В
I—1 №
ю *
КЗ о.
^ 3
8 оо К1 оо 13 ^
2 > § £
%■ ё
>
I
О № Я О
Ров С
и § Я ^ ^ __
° О стч >
3 >
4 о
п «
13
I £
ё. £
стч а *
. Л
* го
13 *
> §
(у в о
И Я
в
о я р:
со - §
КЗ в
3 §
"I
5 43
о
43 Й С го № 13
я в
О
Л! >
р ё I—1
оо да
^ О
о о
3 о
«и
к ш
£ §
— 13
°
О со
чо ® ^ §
лч 3
о л
Я*
я в' о
, д в
я 43
^ 9 р—
В Й
О нЗ И О
и в
о
1-3 •
а о 13 х
В
О о
о
я >
Й £
«г
ст>-с ^
& л. Е
В > Е- го ^
Я н н
о ГО
3 к Й Й — °
в >
я о °
кн ^
с со >—■
• н
В го
£ 'Э
О
го ^ ~ о 1-3 13
В
Е-1
ё 1 а -
В
о
5 § а
« В! >
О °
у О О
^ нз а
§ ё >
V ^ а
о <ъ
ро > со о
О «
13 в
о >
со -с В
ьа о в
а |-з о
Й 43 »
Й В' ^
Я
ьз
§ I-
№ О
ГО >£-4
рз 43
~ гъ
В
О
-с
ш К
•6"
рз в
нз О
К го
® &
В
X X
о >
0
2'
1 в X
в о а К
В _ £ 43
.. да го В О
а да
ч В
го
В я
о » > в
о В к
в' § >©- 3 о -с
Ор; в
а в я
§ Й
О в оч э-
Е
-с
л
рэ го
1-3
я
со Р2
рэ
5
нЗ № Ш
К
го
о «
о
о ^
в ^
-с я
а 13
Р2 го
в Р2
в 1-3
л а
X
ш В
> о.
а г го ж
рэ о в
о
сЦ Й'
а
В н рэ
о
5 ш 13
2' да Й
го о
а
о -с
=
К 13
рэ
5
X
К
го №
В
рэ
в
о
со К н
а
X
В а
а<
13
-с
оч
>
а
х да
В
Хэ
X ф
■о
ф
тз
к
СП
» В >
^ &
о л
^го л
н- ГО
^ О Э
2 в Р рз о ж
3 Й а
•Ч К* 03
№ а Й
И ~ со
К ^ ^
о 5
2 £ &
2 '-3 ОЧ
ё 5'
3 о Е а 'З >
® го Й
Ц нЗ в
£ -с го
_ И И
>©- з а
0 5 з
1 3 в » ё 1 IN
§ § 3
Я в 2
п Э ж
Ё 2ч
В В т
а а рз
ИНН
в о а
ОЙ«
м. Севастополь щ в. ш' л п> тз X го* о о- ш л п> тз X го* п> ^ ц-ш Черкаська Хмельницька Херсонська X ш "О го' О и Ш Терноптьська Сумська 3) го* X п> X о о- ш Полтавська Одеська МиколаТвська о- го' о и ш Луганська 7ч "а' О ГО О -1 "О ш Из Г» 0" ш Ки'Гвська го ш X о © "О ш X го* г» 0" ш ио ш =1 о "О ы* о- 7^ ш Закарпатська Житомирська Донецька Днтропетровська Волинська Вшницька АР Крим Репон, область
0,209 0,564 0,272 0,265 0,290 0,269 0,258 0,316 0,255 0,258 0,240 0,257 0,243 0,216 0,235 0,224 0,234 0,250 0,205 0,274 0,190 0,255 0,269 0,239 0,249 0,261 0,266 2008 1нтегральний ¡ндекс
Ю 1Л - 1л ю СО СТ\ ГО го СП - ю СО 00 ю ГО ГО ио ГО го СТ\ ю СТ\ ГО ю о о 00 Рейтинг
0,215 0,541 0,259 0,271 0,269 0,265 0,233 0,327 0,256 0,266 0,220 0,258 0,224 0,219 0,235 0,221 0,238 0,251 0,211 0,245 0,212 0,237 0,270 0,224 0,221 0,261 0,264 2009 1нтегральнийшдекс
ю 1л - о СО 1л 00 ГО ГО СТ\ ГО ио - ю ю го го СП СО ГО ю СТ\ СТ\ ю о ГО ю 00 Рейтинг
0,240 0,569 0,259 0,260 0,304 0,297 0,229 0,333 0,253 0,266 0,219 0,279 0,229 0,250 0,233 0,235 0,232 0,220 0,206 0,254 0,198 0,245 0,258 0,219 0,239 0,252 0,248 2010 1нтегральний ¡ндекс
СТ\ - 00 СО № ГО го - СТ\ го 1Л СП ГО СО ю 00 ю о ГО ио ю СТ\ о ГО СП ю ю ГО Рейтинг
0,229 0,560 0,245 0,254 0,278 0,287 0,222 0,302 0,273 0,250 0,219 0,293 0,241 0,223 0,240 0,211 0,210 0,202 0,207 0,251 0,205 0,242 0,245 0,223 0,234 0,247 0,239 2011 1нтегральний ¡ндекс
00 - - СП № го СТ\ ю го го СО ю о СП ГО ио ю го (О 1Л 00 ю СТ\ СО ю ю о СТ\ Рейтинг
0,241 0,561 0,273 0,267 0,265 0,278 0,240 0,326 0,273 0,274 0,219 0,294 0,279 0,221 0,251 0,226 0,231 0,235 0,217 0,250 0,210 0,251 _о То СТ\ ^ 0,233 0,234 0,277 0,255 2012 ¡нтегральний ¡ндекс
- ю - ю СП со ю 00 ю СП СО ГО СП го ио ю ю ю го СТ\ ю о ю ю о СТ\ СО Рейтинг
■с
о
■с
ф
ш о>
ЕК0Н0М1КА
РЕПОНАЛЬНА ЕК0Н0М1КА
набули м. Ки!в (0,465), Полтавська (0,434), Харювська (0,415), Сумська (0,506) область Це пов'язано з наявшс-тю в цих регiонах потужних наукових центрiв, науково-технiчного, виробничого потенщалу, накопиченим знач-ним досвiдом проведення швестицшно-шновацшно! полiтики. Так, позици Харювсько! областi забезпеченi завдяки наявностi промислового комплексу, який е чи не одним iз найбкьших в УкраМ, особливо в галузях машинобудування, фармаци, та наявностi розвиненого освiтнього та наукового потенщалу, що мае потенцшш можливостi розвитку сфери освггнк послуг i створення технопаркiв або креативних кластерiв.
Враховуючи вищевикладене, стае очевидним, що вплив окремих факторiв на формування в регюш креативного середовища та сприятливих умов для розвитку креативно'1 економiки може певною мiрою ускладнити розробку регюнально! полiтики розвитку креативно'1 економiки. Це зумовлено значною диференщащею реп-онiв за рiвнем креативного розвитку та неоднозначшс-тю «спещалiзащ!» регiону на тiй чи шшш групi креативних iндустрiй.
Погоджуючись з думкою багатьох вчених сучас-ностi, вважаемо, що визначення «спещалiзащ!» регiонiв за типами видкених нами груп креативних шдустрш дасть змогу найточнше проаналiзувати стан розвитку креативно'1 економжи, визначити 11 слабк та сильнi сторони, потенцiйнi можливост та на цш основi розробити ефективну регюнальну полiтику 11 розвитку.
З метою обрання найбкьш оптимально! регюнально! полiтики розвитку креативно! економжи для регiонiв Укра!ни проведемо !х кластеризацiю.
Кластерний пiдхiд у групуванш територш iз нерiв-номiрним ршнем соцiально-економiчного розвитку широко використовуеться уже протягом багатьох рокш. За-початкував такий метод оцшки М. Портер [2, с. 258], який наголошуе на тому, що найбкьш успiшнi компани зосе-реджуються в одному ареалi (територп) та мають подiбнi показники розвитку за рiзними групами iндикаторiв.
Вибiр методу багатовишрно! класифжацп для оцш-ки регюнально! креативно! економки зумовлений 11 все-охоплюючим масштабом, вiдсутнiстю и чiтких меж. Це пов'язано з тим, що креативна економка нас^зь пронизуе практично усi сфери економiчно! дiяльностi, адже полягае також у використанш креативних методiв управлiння та розвитку, шдх^в до управлiння та оргашзацп роботи.
Суть методу багатовимiрно1 класифiкацi! зводить-ся до формування, у межах визначено! сукупностi, груп (кластерiв) за однотипнiстю рiзного роду ознак. При цьому дотримуеться вимога того, що жодна з ознак, що входитиме до певно! групи, не е необхцною або до-статньою умовою приналежност об'екта до тiе! чи шшо! групи. Тобто ткьки сукупнiсть ознак i !х однотипнiсть можуть визначити приналежшсть конкретного регiону до визначеного кластера [4; 9, с. 27 - 33]. Перевагою такого аналiзу е те, що метод багатовимiрно1 класифжаци дозволяе опрацьовувати максимальну ккьюсть ознак одного об'екта, що надзвичайно актуально з позици креативно! економки.
З метою оцшки та групування регюшв за рiвнем !х креативного розвитку використовуватимемо метод куль [5]. Цей метод побудований на ощнщ вкстаней мiж об'ектами за кожним з показниюв розвитку, сформова-них у матрицю [8, с. 34 - 39]. Для кожно! з точок по-будуемо кулю з певним радiусом i визначимо кiлькiсть точок, що будуть входити в радiус визначено! кул1 Таким чином отримаемо ккьюсть регiонiв, якi сформують перший кластер. У подальшому регiони, що не увшшли до першого кластера, розподкимо аналогiчним чином. У такий спойб сформуемо необхiдну кiлькiсть класте-рiв, якi охоплять всi регiони за рiзними типами ознак.
Величину «вцсташ» регiонiв визначимо через показники загально! ентропп. Останнi дозволяють визначити мiру внутрiшньо! невпорядкованостi системи, вкхилення вк абсолютно рiвномiрного розподку [7, с. 128 - 137].
Серед показниюв, що характеризують вцстань реп-ошв один вк одного, обираемо «Евклидову вiдстань» [6]:
,=1( Р, - )
2
(1)
де р. - значення штегрального iндексу розвитку шдустрш креативно! економiки дослiджуваного регiону;
qi - значення iнтегрального iндексу розвитку шдустрш креативно! економки «суйднього» регiону
Враховуючи той факт, що ощнку вiддаленостi ре-гiонiв проводитимемо за групами креативних шдустрш, побудуемо матрицю вкстаней мiж кожним регюном за кожним з показником. Зазначимо, що результат штегрально! оцiнки розвитку креативно! економки показав, що м. Ки!в значно випереджае всi без виключення регiони за усiма групами креативних шдустрш, а тому його лiдируючi позици очевидш. З метою недопущення викривлення шформаци щодо ступе-ня вiддаленостi регiонiв за рiвнем розвитку креативно! економiки виключаемо м. Ки!в iз загально! системи та вважаемо таким, що мае виключш переваги за рiвнем креативного розвитку та який сформуе кулю № 1.
Першим етапом групування регюшв е визначення кулi iз найбкьшим радiусом та окреслення групи регюшв, що мають подiбний хк розвитку креативно! економiки.
Як видно з табл. 2, найбкьше значення евклидово! вiдстанi iз сформовано! матриц отримано для м. Севастополь. Таким чином, до ще! кулi належить ще 11 регiонiв, а саме: Харювська, Дншропетровська, Одеська, Луган-ська, Ки!вська, Сумська, Житомирська, Тернопкьська, Донецька, Запорiзька, Полтавська областi (куля № 2).
Наступним етапом визначення рiвня кульово! ди-вергенци креативного регюнального розвитку е виключення iз вихiдно! матрицi регiонiв, що сформували кулю № 2. Подiбнi кроки будемо здiйснювати доти, поки ва регiони не будуть включеш у певну кулю.
Результат проведено! оцшки кульово! дивергенци креативного регюнального розвитку дав змогу видки-ти шють куль, якi характеризуються подiбнiстю ознак, причин i тенденцiй креативного розвитку. Графiчна ш-терпретацiя «методу куль» представлена на рис. 2.
и
Матриця вщстаней репошв за р1внем розвитку креативно'!'економ1ки
АР Крим Вшницька Волинська Дншро-петровська Донецька Житомирська Закарпатська Запор1зька 1вано-Франмвська « ас л и .а "5 ¡С Юровоградська Луганська « ас л и а *5 л с; « ас л и .а с о 5 г Одеська Полтавська Р1вненська Сумська Терноптьська Харшська Херсонська Хмельницька Черкаська « ас л =г ф а Е а. ф з- « ас л « а а. ф з- м.Севастополь
АР Крим 0,000 0,224 0,084 0,114 0,076 0,090 0,100 0,192 0,229 0,189 0,115 0,190 0,039 0,077 0,128 0,187 0,085 0,262 0,132 0,249 0,052 0,157 0,116 0,143 0,122 0,057
Вшницька 0,224 0,000 0,243 0,316 0,230 0,242 0,306 0,341 0,292 0,341 0,212 0,379 0,243 0,242 0,179 0,318 0,239 0,370 0,221 0,347 0,224 0,078 0,132 0,128 0,112 0,226
Волинська 0,084 0,243 0,000 0,092 0,111 0,106 0,116 0,205 0,265 0,134 0,106 0,199 0,066 0,085 0,181 0,242 0,042 0,310 0,158 0,263 0,072 0,173 0,114 0,147 0,140 0,090
Днтро-петровська 0,114 0,316 0,092 0,000 0,111 0,100 0,077 0,146 0,248 0,101 0,136 0,117 0,079 0,098 0,201 0,202 0,117 0,264 0,160 0,228 0,100 0,240 0,191 0,205 0,205 0,105
Донецька 0,076 0,230 0,111 0,111 0,000 0,031 0,113 0,128 0,170 0,165 0,080 0,152 0,060 0,072 0,091 0,137 0,133 0,205 0,061 0,188 0,056 0,156 0,132 0,122 0,122 0,047
Житомирська 0,090 0,242 0,106 0,100 0,031 0,000 0,101 0,115 0,163 0,150 0,061 0,138 0,065 0,055 0,108 0,149 0,129 0,207 0,064 0,196 0,052 0,167 0,142 0,127 0,134 0,043
Закарпатська 0,100 0,306 0,116 0,077 0,113 0,101 0,000 0,156 0,221 0,172 0,134 0,123 0,081 0,073 0,182 0,190 0,117 0,246 0,161 0,268 0,087 0,238 0,197 0,208 0,202 0,086
Запорвька 0,192 0,341 0,205 0,146 0,128 0,115 0,156 0,000 0,146 0,171 0,156 0,077 0,163 0,153 0,180 0,123 0,231 0,142 0,121 0,160 0,162 0,268 0,252 0,223 0,239 0,151
1вано-Франк1вська 0,229 0,292 0,265 0,248 0,170 0,163 0,221 0,146 0,000 0,285 0,172 0,203 0,221 0,189 0,141 0,146 0,278 0,122 0,128 0,238 0,199 0,243 0,260 0,208 0,227 0,183
КиТвська 0,189 0,341 0,134 0,101 0,165 0,150 0,172 0,171 0,285 0,000 0,164 0,165 0,152 0,163 0,250 0,257 0,171 0,308 0,190 0,214 0,163 0,264 0,216 0,220 0,235 0,172
Юровоградська 0,115 0,212 0,106 0,136 0,080 0,061 0,134 0,156 0,172 0,164 0,000 0,184 0,098 0,063 0,119 0,200 0,123 0,246 0,084 0,235 0,067 0,141 0,119 0,093 0,113 0,068
Луганська 0,190 0,379 0,199 0,117 0,152 0,138 0,123 0,077 0,203 0,165 0,184 0,000 0,160 0,156 0,221 0,155 0,221 0,186 0,172 0,209 0,169 0,304 0,274 0,263 0,271 0,161
Львшська 0,039 0,243 0,066 0,079 0,060 0,065 0,081 0,163 0,221 0,152 0,098 0,160 0,000 0,058 0,137 0,180 0,082 0,252 0,119 0,229 0,037 0,171 0,126 0,145 0,135 0,045
МиколаТвська 0,077 0,242 0,085 0,098 0,072 0,055 0,073 0,153 0,189 0,163 0,063 0,156 0,058 0,000 0,133 0,188 0,092 0,243 0,110 0,250 0,031 0,172 0,138 0,138 0,138 0,031
Одеська 0,128 0,179 0,181 0,201 0,091 0,108 0,182 0,180 0,141 0,250 0,119 0,221 0,137 0,133 0,000 0,142 0,190 0,196 0,073 0,218 0,119 0,123 0,141 0,108 0,104 0,107
Полтавська 0,187 0,318 0,242 0,202 0,137 0,149 0,190 0,123 0,146 0,257 0,200 0,155 0,180 0,188 0,142 0,000 0,260 0,091 0,132 0,166 0,184 0,257 0,256 0,232 0,232 0,168
Ршненська 0,085 0,239 0,042 0,117 0,133 0,129 0,117 0,231 0,278 0,171 0,123 0,221 0,082 0,092 0,190 0,260 0,000 0,328 0,180 0,299 0,082 0,176 0,118 0,159 0,145 0,099
Сумська 0,262 0,370 0,310 0,264 0,205 0,207 0,246 0,142 0,122 0,308 0,246 0,186 0,252 0,243 0,196 0,091 0,328 0,000 0,180 0,204 0,248 0,315 0,322 0,284 0,294 0,231
Терноптьська 0,132 0,221 0,158 0,160 0,061 0,064 0,161 0,121 0,128 0,190 0,084 0,172 0,119 0,110 0,073 0,132 0,180 0,180 0,000 0,172 0,103 0,151 0,150 0,110 0,127 0,092
Харгавська 0,249 0,347 0,263 0,228 0,188 0,196 0,268 0,160 0,238 0,214 0,235 0,209 0,229 0,250 0,218 0,166 0,299 0,204 0,172 0,000 0,239 0,280 0,273 0,247 0,261 0,233
Херсонська 0,052 0,224 0,072 0,100 0,056 0,052 0,087 0,162 0,199 0,163 0,067 0,169 0,037 0,031 0,119 0,184 0,082 0,248 0,103 0,239 0,000 0,152 0,114 0,122 0,116 0,018
Хмельницька 0,157 0,078 0,173 0,240 0,156 0,167 0,238 0,268 0,243 0,264 0,141 0,304 0,171 0,172 0,123 0,257 0,176 0,315 0,151 0,280 0,152 0,000 0,066 0,055 0,036 0,155
Черкаська 0,116 0,132 0,114 0,191 0,132 0,142 0,197 0,252 0,260 0,216 0,119 0,274 0,126 0,138 0,141 0,256 0,118 0,322 0,150 0,273 0,114 0,066 0,000 0,069 0,044 0,124
Черн1вецька 0,143 0,128 0,147 0,205 0,122 0,127 0,208 0,223 0,208 0,220 0,093 0,263 0,145 0,138 0,108 0,232 0,159 0,284 0,110 0,247 0,122 0,055 0,069 0,000 0,044 0,124
Чершпвська 0,122 0,112 0,140 0,205 0,122 0,134 0,202 0,239 0,227 0,235 0,113 0,271 0,135 0,138 0,104 0,232 0,145 0,294 0,127 0,261 0,116 0,036 0,044 0,044 0,000 0,120
м. Севастополь 0,057 0,391 0,090 0,105 0,047 0,043 0,086 0,151 0,183 0,172 0,068 0,161 0,045 0,031 0,107 0,168 0,099 0,231 0,092 0,233 0,018 0,155 0,124 0,124 0,120 0,000
Мт 0,039 0,078 0,042 0,077 0,031 0,043 0,073 0,077 0,122 0,152 0,063 0,155 0,037 0,031 0,073 0,091 0,082 0,180 0,092 0,233 0,018 0,036 0,044 0,044 0,120
СП
Джерело: розраховано авторами.
ЕКОНОМ1КА РЕПОНАЛЬНА ЕК0Н0М1КА
А
<
о ^
ш <
=п <
=п о
<
о
ш
Отримаш нами результати дають змогу провести аналiз такого групування регюшв i на цгй основi роз-робити регiональнi стратеги управлшня креативним розвитком. При цьому варто в1дмггити, що кластери-зацш регiонiв методом кульово! дивергенци сформовуе кластери не за рiвнем розвитку креативно! економжи, а об'еднуе регюни за ходом i тенденцiями креативного розвитку в розрiзi груп креативних iндустрiй (табл. 3).
Саме тому формування оптимально! стратеги розвитку креативно! економжи потребуе аналiзу спкьних
ознак, передумов i тенденцiй такого розвитку для кож-но! з отриманих куль.
Так, очевидно, що м. Ки!в представлено як центр креативно! економжи Укра!ни. Це зумовлено i тим, що тут зосереджено найбкьша кiлькiсть креативних шду-стрiй, креативного класу, можливостей для реалiзацi! творчого потенцiалу. З ще! позицГ! важливими е шстру-менти стратеги акцентування креативного розвитку.
Для забезпечення подальшо! позитивно! динамiки розвитку креативно! економжи в регiонi доцкьно продо-
Стратепчж оркнтири креативного репонального розвитку
Репон, область Стратегiя Основы акценти
м. Ки'''в Стратепя акцентування креативного розвитку Модерызаци Ыфраструктури, впровадження креативних методiв управлiння регюнальним розвитком, розробка програм стимулювання шновацм та формування креативних кланов
м. Севастополь, Харкiвська, Днiпропетровська, Одеська, Кшвська, Луганська, Сумська, Житомирська, Тернопiльська, Донецька, Запорiзька, Полтавська Стратегiя змiцнення конкурентних переваг Максимально можливе використання конкурентних переваг, пошук нових резервiв розвитку, налагодження ткно! вза£моди мiж вама суб'вктами креативно! економiки
Херсонська, Черкаська, Закарпатська, Рiвненська, Волинська, Львiвська, Микола'вська обл., АР Крим Стратеги рацюнального вико-ристання креативних ресурсiв Розбудова iмiджу регiонiв як культурних та iсторичних центрiв, розробка заходiв спрямованих розширення ту-ристичних потокiв, розбудова супутньо!' iнфраструктури, пiдтримка та розвиток креативного тдпривмництва
Вшницька, Хмельницька Стратегiя нарощення креативного потен^алу Розширення цiльових ринкiв та цтьово! аудиторп, формування креативних кланов
Чершвецька, Чернiгiвська Вiдновлювальна стратепя креативного розвитку Виявлення та нiвелювання дестаб^зуючих чинникiв креативного розвитку, рацiоналiзацiя використання Ыфраструктурного та фiнансового забезпечення функцю-нування креативно!' економiки
Кiровоградська, lвано-Франкiвська Стратепя диверсифкацшного креативного розвитку Переорi£нтацiя репонального розвитку на основi и креативно! складово!, розробка заходiв формування креативного середовища регюну, розвиток i пiдтримка креативного класу
Джерело: складено авторами.
вжувати лшш розбудови «мiста майбутнього», де головною метою мае стати збкьшення економiчного добробу-ту населення та полiпшення комфорту життя мешканщв. З цiе! позицГ! стратегш креативного розвитку повинна базуватися на подальшш модершзацГ! iнфраструктури, впровадженнi креативних методгв управлiння регю-нальним розвитком, розробщ програм стимулювання iнновацiй та формування креативних кластерiв. При цьому важливим е збереження ушкальност м. Киева як креативного центру та розвитку його самобутностЬ За-безпечення збереження культурно! спадщини, розвиток нових напрямГв культурного життя, збереження г розвиток кторичного обличчя мГста, пГдтримка розвитку людського капГталу мають стати основними елементами регГонально! стратегГ!.
Харювська, ДнГпропетровська, Одеська, Луган-ська, Ки!вська, Сумська, Житомирська, ТернопГльська, Донецька, ЗапорГзька, Полтавська областГ та м. Севастополь за результатами аналГзу об'еднаш у кулю № 2. СпГльними для цих регГонГв е тенденцГ! рГвномГрного розвитку усГх сфер креативно! економГки. Разом з тим, показники такого розвитку (у розрГзГ груп креативних шдустрш) досягають не досить високого рГвня. Серед регГонГв, що потрапили до цГе! кулГ, Харювська, Одеська, ТернопГльська, Донецька, Сумська та Полтавська областГ мають найбГльший потенщал розвитку креативно! економГки. Останне пов'язано зГ стшкими тенденцГями зростання показникГв функцГонування креативних ш-дустрГй, пГдвищення Гнтересу до креативно! економГки усГх !'! суб'ектГв.
НайбГльш ефективною, на нашу думку, для ще! групи регГонГв мае стати стратегГя змГцнення конкурентних переваг. В Г! основу повинш бути покладеш орГентири на забезпечення та впровадження креативних методГв управлГння регГональним розвитком, розвиток мережГ ГнститутГв креативно! економГки, удосконалення пГдходГв до оргашзацГ! !х роботи, пГдвищення якостГ креативних товарГв Г послуг та пГдвищення рГвня забезпеченостГ населення останшми. РеалГза-цГя тако! регГонально! стратегГ! дозволить у найкоротшГ термши сформувати бренд регГону, пГдвищити рГвень його конкурентоспроможностГ та забезпечити стабГль-нГсть наповнення мГсцевих бюджетГв. КрГм того, активна полГтика шдтримки креативного пГдприемництва дасть змогу розширити ринки збуту креативних товарГв Г послуг, а також забезпечить !м можливГсть гГдно! кон-куренцГ! Гз зарубГжними аналогами.
Для кулГ № 3, що об'еднуе Юровоградську та 1вано-ФранкГвську областГ характерною об'еднуючою ознакою е високГ показники розвитку шдустрш традицшного мистецтва та низью значення ГндексГв розвитку Гнду-стрш культурно! спадщини та ГндустрГй творчих послуг, особливо у сферГ телерадюмовлення. ОстаннГ чинять найбГльший вплив на формування креативного середо-вища в цих регюнах. Через такий вплив щ регГони стали найбГльш «вГддаленими» за рГвнем розвитку креативно! економГки вГд його беззаперечного лГдера - м. Киева.
Причиною цього стало також Г наявшсть ряду де-стабшзуючих чинникГв креативного регГонального розвитку. Мова йде про вГдсутшсть защкавленосй влади та
бiзнесу у реалiзацi! та впровадженнi нових форм управ-лiння та ведення бiзнесу, неналежне кадрове та оргаш-зацiйне забезпечення креативних iндустрiй, вцсутшсть креативного середовища в регiонi. Головну увагу зосе-реджено переважно на шдтримщ добре сформовано! системи забезпечення шдустрш традицiйного мисте-цтва. До того ж остання склалася переважно за рахунок товарiв i послуг шоземного походження, що користу-ються значно вищою популяршстю, нiж в^чизняш аналоги. Тодi як просуванню власних креативних товарiв на ринку не придкяеться значно! уваги.
Вважаемо, що головним завданням регiонально! влади повинна стати переорiентацiя регюналь-ного розвитку, розробка заходiв, спрямованих на шдтримку розвитку креативного класу, активiзацiя за-ходiв стимулювання креативного шдприемництва, розробка комплексних програм взаемодй влади, бiзнесу, креативного класу в розбудовi креативного середовища в регюш. Досягнення таких цкей стане можливе в рамках реалiзацi! стратеги диверсифжацшного креативного розвитку, основна мета яко! - пошук нових стратепчних орiентирiв розвитку.
Для кулi, що включае Херсонську, Черкаську, За-карпатську, Рiвненську, Волинську, Львiвську, Мико-ла!вську областi та АР Крим, об'еднуючою ознакою е вцсутшсть чiтко! «спецiалiзацi!» креативного розвитку цих регiонiв, що не дае змоги визначити прюритетш напрями регюнально! полiтики креативного розвитку, а тому в загальному рейтингу !хш позицй однi з найниж-чих. Лише чiтка орiентацiя на туристичну привабливють та формування бренда регюну як туристичного центру для Львiвсько1 областi та АР Крим дозволяе закршити значно вищi позицй за рiвнем розвитку креативно! еко-номiки, нiж регiони, що входять до вказано! кулi.
Важливою в рамках креативного розвитку для цих регюшв е розробка стратеги рацюнального використан-ня креативних ресурсiв. Вважаемо, що головний акцент мае бути поставлений на розвиток шдустрш культурно! спадщини та формування комплексу нацюнальних цшностей. Розбудова iмiджу регюшв як культурних та юторичних центрiв, розширення туристичних потокiв, розбудова супутньо! iнфраструктури дасть змогу най-бкьш ефективно використати конкурентнi переваги регюшв. Стратегш рацiонального використання креативних ресурйв мае на метi забезпечити високий рiвень ефективностi регiонально! полижи розвитку креативно! економiки та на цш основi забезпечити максимальне наповнення мiсцевих бюджетiв.
Вiнницька та Хмельницька област мають досить тюний зв'язок уси груп креативних шдустрш. Яюсна регiональна полiтика розвитку креативних шдустрш, зокрема шдустрш традицшного мистецтва, дае змогу вивести щ регюни на стабкьний шлях креативного розвитку. Разом з тим, потребують удосконалення шд-ходи до управлшня розвитком iндустрiй шновацшно-креативних послуг i творчих послуг. Мова йде про використання стратег^ нарощення креативного потенщалу. У цьому контекст потребуе бкьшо! уваги пошук нових стратепчних прюритейв, зокрема в галузi iнновацiйних
i TexH0A0ri4HMx розробок. Реалiзацiя тако! стратеги дозволить nepeopieHTyBaTM регiони на креативний розвиток з акцентом на його шновацшну складову, розширити цiльовi ринки та цкьову аyдиторiю, забезпечити формування креативного класу. Комплексна програма стимулювання креативно! економжи дозволить у перспективi змщнити та стабiлiзyвати соцiально-економiчний розвиток регiонiв.
Для Чершвецько! та Чернiгiвсько! областей спкь-ним е позитивний вплив окремих шдустрш на загаль-ний показник розвитку креативно! економжи, зокрема тих, що входять до складу шдустрГ! творчих послуг та ш-дyстрiй традицiйного мистецтва. Водночас у цих регю-нах розвиток iндyстрiй iнновацiйно-креативних послуг нижчий, шж середньоукра!нський. Найбкьш динамiч-ною для цiе! групи, на наш погляд, мае стати вцновлю-вальна стратегiя креативного розвитку. Головну увагу в рамках стратеги мае бути зосереджено на пошуку де-стабшзуючих чинникiв креативного розвитку. Швидке реагування та зосередження зусиль на !х нiвелювання разом iз рацюнальним використанням наявних ресyрсiв дозволить вцшукати новi «точки зростання», вiдновити в регюш креативне середовище. Разом з тим, стратегш вiдновлення забезпечить формування особливих конку-рентних переваг, дозволить видкити прiоритетнi сфери креативно! економжи.
Беззаперечним залишаеться той факт, що при розробщ стратегiй креативного регюнального розвитку для yсiх без винятку регюшв варто враховувати те, що креативна економжа тюно пов'язана iз сусп!льною, культурною, наyково-технiчною, еколопчною та iншими сферами народного господарства. Усшшшсть обрано! стратеги визначаеться здатшстю органiв мiсцевого са-моврядування враховувати не ткьки економiчнi потреби регюну, а й стимулювати сощальну вiдповiдальнiсть бiзнесy, влади, пiдприемництва, формувати регюнальну iдентичнiсть та самобyтнiсть регюну, забезпечувати його конкурентоспроможшсть.
ВИСНОВКИ
Проведений аналiз тенденцiй розвитку креативно! економжи в регiональномy вимiрi дав змогу визначити, що формування нових стратепчних орiентирiв, заснова-них на креативнш складовiй, дозволить зменшити дис-пропорцп регiонального розвитку, сформуе новi плат-форми зростання, сформуе новий статус регюшв на мiж-народнiй ареш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Чуль О. М. Система креативних iндустрiй як основа формування креативно! економки в perioHi / О. М. Чуль // Зб. наук. пр. «Економiчнi науки». - Серiя «Облiк та фшанси». - Ви-пуск 10. - 2013. - Луцьк: ЛНТУ.
2. Портер М. Конкуренция / М. Портер / Пер. с англ. - М. : Издательский дом „Вильямс", 2005. - 608 с.
3. UNCTAD, Creative Economy Report 2010 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.unctad.org/ en/docs/ ditctab20103_en.pdf
4. Орлов А. И. Нечисловая статистика / А. И. Орлов. - М. : МЗ-Пресс, 2004. - 513 с.
5. Метод шаров [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://marketoff.ru/text.php?art=1287
6. Евшдова вщстань [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ИН:р://ик.\Мк1ре<^а.огд/\Мк1/Евшдова вщстань
7. Дубров А. М. Многомерные статистические методы : учебник./А. М. Дубров, В. С. Мхитарян, Л. И. Трошин. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 352 с.
8. Dean A. M. Design and analysis of experiment / A. M. Dean, D. V. Voss. - Springer-Verlag New York. Inc, 1999. - Р. 76.
9. Мхитарян В. С. Эконометрика : учебно-методический комплекс / В. С. Мхитарян, М. Ю. Архипова, В. П. Сиротин. - М. : Изд. центр ЕАОИ. 2008. - 144 с.
REFERENCES
Chul, O. M. "Systema kreatyvnykh industrii iak osnova formu-vannia kreatyvnoi ekonomiky v rehioni" [The system of creative in-
dustries as a basis for the formation of the creative economy in the region]. Ekonomichninauky. Seriia «Oblik ta finansy», no. 10 (2013).
Dubrov, A. M., Mkhitarian, V. S., andTroshin, L. I. Mnogomernye statisticheskie metody [Multivariate statistical methods]. Moscow: Finansy i statistika, 2003.
Dean, A. M., and Voss, D. V. Design and analysis of experiment: Springer-Verlag. New York Inc., 1999.
"Evklidova vidstan" [Euclidean distance]. http://uk.wikipedia. org/wiki/EBMigoBa BigcraHb
"Metod sharov" [Method balls]. http://marketoff.ru/text. php?art=1287
Mkhitarian, V. S., Arkhipova, M. Yu., and Sirotin, V. P. Ekonomet-rika [Econometrics]. Moscow: EAOI, 2008.
Orlov, A. I. Nechislovaia statistika [Non-numeric statistics]. Moscow: MZ-Press, 2004.
Porter, M. Konkurentsiia [Competition]. Moscow: Viliams, 2005.
"UNCTAD, Creative Economy Report 2010" http://www. unctad.org/en/docs/ditctab20103_en.pdf
УДК 005.336.4
ЕМШРИЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф0РМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНОГО КАП1ТАЛУ НА МЕЗОР1ВН1
© 2014 ЖУРАВЛЬОВА I. В., НЕМАШКАЛ0 К. Р.
УДК 005.336.4
Журавльова I. В., Немашкало К. Р. Емшричж дослщження формування сощального кашталу на Me3opiBHi
Метою cmammi е досл/дження особливостей формування соц/ального капталу рег/ону як /нструменту формування рег/ональноi громади, з ура-хуванням специф/ки кожного окремого рег/ону. Проведене емп/ричне досл/дження соц/ального капталу мезор/вня 25 рег/он/в Украни з викорис-танням кластерного анал/зу. Вих/дними даними класиф/каци методом кластерного анал/зу було обрано: /нтегральний /ндекс р/вня людського розвитку, рег/ональний ВВП у розрахунку на одну особу та р/вень середньоi заробтноi плати в рег/он/. У результат/ визначено, що рег/они Украни за факторами впливу на формування рег/онального соц/ального кап/талу под/ляються на три кластери. Ключов'! слова: формування соц/ального кап/талу, розвиток соц/ального кап/талу, кластерний анал/з. Рис.: 7. Табл.: 2. Вбл.: 13.
Журавльова 1рина BiKmopiBHa - кандидат економ/чних наук, професор, зав/дувач кафедри ф/нанав, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/вер-ситет /м. С. Кузнеця (пр. Лен/на, 9а, Харк/в, 61166, Украна) E-mail: [email protected]. ua
Немашкало Карина Ромеовна - старший викладач кафедри менеджменту та б/знесу, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Кузнеця (пр. Лен/на, 9а, Харк/в, 61166, Укра'ша) E-mail: [email protected]
УДК 005.336.4
Журавлева И. В., Немашкало К. Р. Эмпирические исследования формирования социального капитала на мезоуровне
Целью статьи является исследование особенностей формирования социального капитала региона как инструмента формирования регионального сообщества, с учетом специфики каждого отдельного региона. Проведено эмпирическое исследование социального капитала мезоуровня 25 регионов Украины с использованием кластерного анализа. Исходящими данными классификации методом кластерного анализа были выбраны: интегральный индекс уровня человеческого развития, региональный ВВП в расчете на одного человека и уровень средней заработной платы в регионе. В результате определено, что регионы Украины по факторам влияния на формирование регионального социального капитала делятся на три кластера. Ключевые слова: формирование социального капитала, развитие социального капитала, кластерный анализ. Рис.: 7. Табл.: 2. Библ.: 13.
Журавлева Ирина Викторовна - кандидат экономических наук, профессор, заведующая кафедрой финансов, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]. ua
Немашкало Карина Ромеовна - старший преподаватель кафедры менеджмента и бизнеса, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 005.336.4
Zhuravlyova I. V., Nemashkalo K. R. Empirical Studies of Social Capital Formation at the Meso-level
The aim of the article is to study the characteristics of the formation of social capital in the region as a tool for the formation of the regional community, taking into account the specificity of each individual region. The empirical study of meso-level social capital of 25 regions of Ukraine was conducted using cluster analysis. Outgoing data classification selected the following by cluster analysis: the integral index of human development, the regional GDP per capita and the level of the average wage in the region. As a result, it was determined that the regions of Ukraine on the factors influencing the formation of a regional social capital are divided into three clusters. Key words: the formation of social capital, social capital development, cluster analysis.
Pic.: 7. Tabl.: 2. Bibl.: 13.
Zhuravlyova Irina V. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Finance, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]. ua
Nemashkalo Karina R. - Senior Lecture of the Department of Management and Business, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
