CC BY
9
Yaroshenko, I. V. "Mekhanizmy derzhavnoi pidtrymky problem-nykh rehioniv" [The mechanisms of state support for troubled regions]. Modeliuvannia rehionalnoi ekonomiky, no. 1 (23) (2014): 114-127.
Yaroshenko, I. V. "Analiz sotsialno-ekonomichnoho rozvytku problemnykh rehioniv krain levropeiskoho Soiuzu" [Analysis of socio-economic development of problematic regions of the European Union]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2014): 45-53.
Yaroshenko, I. V. "Formuvannia systemy teoretychnykh kontsep-tualnykh polozhen ta pryntsypiv stvorennia systemy monitorynhu sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv" [Formation of theoretical conceptual provisions and principles of the creation of monitoring system of socio-economic development of regions]. Konkurentospro-mozhnist ta innovatsii: problemi nauky ta praktyky. Kharkiv: INZhEK, 2014. 486-491.
УДК 332.1:330.46:005.584.1
удосконалення процес1в управл1ння ст1ик1стю розвитку рег10нальн01
економ1ки з використанням нейронен!тких технолопй
© 2015
ДМИТРИШИН Л. I., РОМАИКЮ i. м.
УДК 332.1:330.46:005.584.1
Дмитришин Л. I., Романов I. М. Удосконалення процеав управлiння стiйкiстю розвитку репональноТ економжи
з використанням нейронечггких технологiй
Метою cmammi е досл'дження процеав управлння стшюстю розвитку регональноi економКи з використанням нейронечтких технолог1й. У cmammi обфунтовано актуальнсть застосування теоретичних моделей та технологой нейроннихмереж, що дають змогу розглядати процеси управлння стшюстю розвитку регональ-но! економки за умов, максимально наближених до сучасних реал:й. Побудовано модель о^нювання ефективност'1 управлння стшюстю розвитку регионально! еконо-мки, що передбачае визначення р'юн'ю ефективност'1 економко-фнансово!, социально!iеколог1чноiскладовихстшкостi вдповдно до сформованоi шкали оцнювання, структура якоiдозволяездiйcнювamи детальний анал'/з «внеску» кожного iз показниюв, якiхарактеризують окремi компоненти, урезультуючий показник ефектив-ност'1 управлння стЮтстю розвитку регiонaльноi економiки. Практична реaлiзaцiя моделi оцнювання ефективност'1 управл'шя стЮтстю розвитку регiонaльно¡ економiки надае можливсть обфунтовано вибирати cmрamегiчнi напрями cоцiaльно-економiчного розвитку регону, що виражаеться в конкретних показниках розвитку. Встановлено, що ефективнсть управл'шя cmiйюстю розвитку економiки регiонiв Украни протягом 2009 - 2013 рр. в основному в/'дпов/'дае р'юню недо-статньоiст'йкост'! зiзначеннями, наближеними до прийнятного р'юня, що загрожуе поглибленню кризових процеав у регонах, може спричинити небaжaнi нacлiдки, пов'язaнi з тдвищенням со^ально! напруги у cуcпiльcmвi.
Ключов'1 слова: регiонaльнa економiкa, cmiйкicmь розвитку, нейронечimкi технологи, управлння, ефективнсть. Рис.: 5. Табл.: 4. Формул: 3. Б'бл.: 10.
Дмитришин Леся UopiBHa - доктор економ/'чних наук, доцент, професор кафедри економ'мно! юбернетики, Прикарпатський нацональний ушверситет iм. В. Сте-фаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Укра!на) E-mail: dmytryshyn_l@hotmail.com
Романшв 1рина Михайл'тна- асистент, кафедра економ'мнсИюбернетики, Прикарпатський нац'ональний утверситет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франшвськ, 76018, Украна) E-mail: dmytryshyn_l@hotmail.com
УДК 332.1:330.46:005.584.1 Дмитришин Л. И., Романкив И. М. Усовершенствование процессов управления стойкостью развития региональной экономики с использованием нейронечетких технологий
Целью статьи является исследование процессов управления стойкостью развития региональной экономики с использованием нейронечетких технологий. В статье обоснована актуальность применения теоретических моделей и технологий нейронных сетей, дающих возможность рассматривать процессы управления стойкостью развития региональной экономики в условиях, максимально приближенных к современным реалиям. Построена модель оценивания эффективности управления стойкостью развития региональной экономики, предусматривающая определение уровней эффективности экономико-финансовой, социальной и экологической составляющих стойкости соответственно сформированной шкале оценивания, структура которой позволяет осуществлять детальный анализ «взноса» каждого из показателей, которые характеризуют отдельные компоненты, в результирующий показатель эффективности управления стойкостью развития региональной экономики. Практическая реализация модели оценивания эффективности управления стойкостью развития региональной экономики предоставляет возможность обосновано выбирать стратегические направления социально-экономического развития региона, что выражается в конкретных показателях развития. Установлено, что эффективность управления стойкостью развития экономики регионов Украины в течение 2009 - 2013 гг. в основном отвечает уровню недостаточной стойкости со значениями, приближенными к приемлемому уровню, что угрожает углублению кризисных процессов в регионах, может повлечь нежелательные последствия, связанные с повышением социального напряжения в обществе. Ключевые слова: региональная экономика, стойкость развития, нейронечет-кие технологии, управление, эффективность. Рис.: 5. Табл.: 4. Формул: 3. Библ.: 10.
Дмитришин Леся Игоревна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: dmytryshyn_l@hotmail.com
Романкив Ирина Михайловна - ассистент, кафедра экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: dmytryshyn_l@hotmail.com
UDC 332.1:330.46:005.584.1 Dmytryshyn L. I., Romankiv I. M. Improving the Processes of Managing the Development Persistence of the Regional Economy by Using Neuro-Fuzzy Technology
The article is aimed to study the processes of managing the development persistence of the regional economy by using neuro-fuzzy technology. In the article the relevance of applying theoretical models and technologies of neural networks is substantiated, which make possible to consider the processes of managing the development persistence of the regional economy in conditions as close as possible to current realities. A model for evaluating the effectiveness of management of development persistence of the regional economy was built, including the definition of levels of efficiency of the economic-financial, social and environmental components of persistence according to the formed estimation scale, whose structure helps to carry out a detailed analysis of «contribution» from each of the indicators, characterized through the individual components in the resulting indicator of effectiveness of managing the development persistence of the regional economy. Implementation of the model for evaluating the effectiveness of management of development persistence of the regional economy provides for valid choosing strategic areas of socio-economic development of the region, which will result in the specific development indicators. It has been determined that effectiveness of managing the development persistence of economy management of the Ukrainian regions for 2009-2013 basically meets the level of insufficient persistence with values close to an acceptable level that threatens to deepen the crisis processes in the regions and may cause undesirable effects associated with increased social tensions in society.
Key words: regional economy, development persistence, neuro-fuzzy technology,
management, effectiveness.
Pic.: 5. Tabl.: 4. Formulae: 3. Bibl.: 10.
Dmytryshyn Lesia I. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: dmytryshyn_l@hotmail.com
Romankiv Iryna M. - Assistant, Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: dmytryshyn_l@hotmail.com
Cоцiально-економiчний розвиток регюшв визна-чаеться дieю багатьох чинникiв, у тому числ й дестабiлiзуючого характеру. У цьому контекст стiйкiсть функцiонування регiонiв супроводжуеться необхцшстю виявлення та вiдповiдного реагування на вплив рiзного роду дестабшзуючих чинникiв, що обу-мовлюються збуреннями економiчного чи соцiального характеру. Вцсутшсть адекватного реагування може призвести до розвитку негативних процесiв у регюнах, що виражаються, зокрема, сповкьненням темшв еконо-мiчного зростання, зниженням рiвня життя населення, пiдвищенням сощально! напруги в суспiльствi тощо.
Широке коло питань проблематики сталого розвитку регюшв розробляють провiднi вченi, зокрема, Ге-расимчук З. В. [1], Згуровський М. З. [2], Кизим М. О. [3], Кондiус I. С. [4], Новжова О. Ф. [5], Пурський О. I. [6], Решетило В. П. [7] та шш1 Проте системш трансформаци в УкраМ зумовлюють необхiднiсть формування науково-методологiчних засад i практичних рекомендацiй щодо дослiдження розвитку регюнально! економiки та управ-лiння стшюстю економiки регiону в сучасних умовах. При цьому варто враховувати досвц зарубiжних кра'1н, зокрема, кра'1н бвропейського Союзу, i специфiку розвитку регюшв Украши.
Метою статтi е дослдження процесiв управлiння сталiстю розвитку регюнально! економiки з викорис-танням нейронечиких технологiй.
Пiдвищення ефективностi процейв управлiння сталiстю розвитку регюнально! економжи досягаеться на основi поеднання можливостей теоретичних моделей i технологш нейронних мереж, що дають змогу роз-глядати процеси управлiння сталютю розвитку регю-нально'1 економiки за умов, максимально наближених до сучасних реалш. Поеднання можливостей нейронних мереж з елементами теори нечiтких множин i нечико! логiки виражае суть нейронечиких технологiй, якi мож-на використовувати для оптимiзацi! процесiв управлш-ня сталiстю розвитку регюнально! економжи.
Нейронечiткi мережi за структурою аналопчш ба-гатошаровим нейронним мережам з навчанням, а при-хованi шари таких мереж вцпов^ають етапам функцю-нування нечико! системи [8]:
+ перший шар нейрошв виконуе функцiю вве-дення нечикосй (фазифiкацiя) за допомогою функцш належностi; + другий шар нейрошв вцображае сукупнiсть не-
чiтких експертно-лшгвктичних правил; + третiй шар нейрошв виконуе функцш дефази-фжаци.
Кожний шар нейрошв характеризуеться набором параметрiв (функци належностi, нечiткi експертно-лшгвютичш правила, ваговi коефiцiенти функцюналь-них зв'язкiв), настроювання яких вiдповiдае схемам нейронних мереж, яю складаються з нейроподiбних еле-ментiв - нейрошв, кожний з яких мае деккька вхцних зв'язкiв-синапсiв i один вш!дний зв'язок-аксон. Якщо на вхц нейрона подаються вхiднi сигнали х, то обчис-люеться зважена сума входiв
а вихiдний сигнал нейрона Е визначаеться активацш-ною функщею Е = /(у) вигляду:
[1, у > У, [о, у < у',
|< у', (2)
1, у ^ у',
/ (у):
1
1 + е-у ;
у'-1 у,
/ ( у)--
/ (у) =
1, у <-/,
де у — порiг спрацьовування нейрона.
Поведiнка нейронечггко! мережi визначаеться и вагами, якi можуть коригуватися в процей навчання ме-режi з урахуванням нечiтких експертно-лiнгвiстичних правил.
Oптимiзацiя моделi оцiнювання ефективностi управлiння сталютю розвитку регюнально! еко-номiки полягае в пошуку невiдомих параметрiв функцш належност вах термiв, що мiнiмiзують заданий критерiй оптимальностi. Цього досягають за рахунок ко-ригування вагових коефiцiентiв i параметрiв функций на-лежностi, при яких мiнiмiзуються вцмшносп мiж результатами роботи нейронно! мережi та реальними даними.
Критерш оптимальностi може мати такий вигляд:
£ = 1{СР — СР')2,
(3)
у =
(1)
1=1
де СР, СР'— обчислеш за моделлю i очiкуванi значення результуючо! величини вiдповiдно. У процесi навчання обчислюеться значення виходу величини СР, що вц-повiдае заданiй архiтектурi мережi, а також значення
1 2
ек =— (СРк — СР£) . Далi уточнюються ваговi коефь
цiенти мiжнейронних зв'язкiв та параметри функцш на-лежностi нечого! моделi.
Впровадження запропонованого пiдходу до аналiзу та оцшювання ефективностi управлшня сталiстю розвитку регюнально! економжи надае можливiсть обгрун-товано вибирати стратепчш напрями сощально-еконо-мiчного розвитку регюну, що виражаеться в конкретних показниках розвитку, розрахованих на основi реалiзацi! розроблено! нейронечггко! моделi. Для оцшювання ефек-тивностi управлiння сталштю розвитку регюнально! еко-номiки було визначено шкалу оцiнювання, вiдповiдно до яко! запропоновано таку класифiкацiю рiвнiв сталостi розвитку регюнально! економiки [9]:
— абсолютна стшккть — соцiально-економiчний стан регюну характеризуеться збалансовашстю i рiв-новагою за всiма визначеними складовими i критерiя-ми оцшювання стшкостц наявнi обсяги виробництва продукци (промислово!, скьськогосподарсько!, буддв-ництва) забезпечують статус регюну-донора; фшансо-ва система регюну характеризуеться високим рiвнем ефективност використання фiнансових iнструментiв; обсяг шоземних iнвестицiй дозволяе реалiзувати запла-новаш iнвестицiйнi проекти; збалансований зовшшньо-торговельний оборот; яюсний рiвень забезпечення со-цiальних стандартiв, високий рiвень доходiв населення регiону; вiдсутнiсть або повна нейтралiзацiя шкiдливого впливу викидiв вц стацiонарних i пересувних джерел у
perioHi; незначш обсяги утворення i використання вторинно! сировини;
- прийнятна стшккть - соцiально-економiчний стан регюну характеризуеться збалансовашстю i рГвно-вагою за основними складовими i критерiями оцшюван-ня стiйкостi; наявнi обсяги виробництва продукци (промислово!, скьськогосподарсько!, будiвництва) забезпе-чують статус регюну-донора; фшансова система регiону характеризуеться достатшм рiвнем ефективностi використання фшансових iнструментiв; обсяг iноземних iнвестицiй дозволяе реалiзувати низку запланованих iнвестицiйних проекпв; у цкому збалансований зовнш-ньоторговельний оборот; достатнш ршень забезпечення сощальних стандартiв, рiвень доходiв населення регюну перевищуе середнiй рiвень доходiв за вама регiонами; наслiдки шкiдливого впливу викидiв в1д стацiонарних i пересувних джерел у регiонi усуваються повшстю; обсяги утворення i використання вторинно! сировини не перевищують середнк !х значень за всiма регюнами;
- недостатня стшккть - соцiально-економiчний стан регiону характеризуеться ршновагою лише за окре-мими складовими i критерiями оцiнювання стiйкостi, за шшими виникають труднощi, якi в цкому долаються, осккьки спрацьовують механiзми адаптаци до вк,пов1д-но! ситуаци; наявш обсяги виробництва продукци (промислово!, скьськогосподарсько!, будшництва) забезпе-чують нейтральний статус регiону з тенденц1ями до переходу в статус дотацшного регюну; фшансова система регюну характеризуеться задовкьним рiвнем ефективностi використання фшансових шструментш; обсяг шоземних швестицш не дозволяе повною мГрою реалiзувати шве-стицшш проекти; немае збалансованосп зовншньотор-
говельного обороту; задовкьний ршень забезпечення соцiальних стандартiв, рiвень доход1в населення регiону не перевищуе середнш рiвень доходш за всiма регюнами; насидки шкодливого впливу викидГв в1д стацiонарних i пересувних джерел у регюш усуваються частково; обсяги утворення i використання вторинно! сировини перевищують середнк !х значень за вама регiонами;
- критична стшккть - практично за вама складовими i критер1ями оцiнювання стшкосп виникають труднощ^ яю частково долаються; наявш обсяги виробництва продукци (промислово!, скьськогосподарсько!, будiвництва) недостатш, що виражаються статусом дотацшного регюну; фшансова система регюну характеризуеться незадовкьним рГвмм ефективност використання фшансових шструменпв; обсяги iноземнi швес-тици вцсутш або ж !х обсяги не дозволяють реалiзувати жодного швестицшного проекту; сальдо зовншньотор-говельного обороту поглиблюе кризовий стан фшансо-во! системи регiону; незадовкьний рiвень забезпечення соцiальних стандартiв, рiвень доход1в населення регю-ну значно менший, шж середнiй рiвень доходГв за вама регiонами; наслiдки шюдливого впливу викид1в в1д ста-цiонарних i пересувних джерел у регюш практично не усуваються внатдок браку фшанав; обсяги утворення i використання вторинно! сировини значно перевищують середш !х значення за вама регюнами.
У вк,повк,носп до визначених р1вшв сталостi розвитку регiональноï економжи, як iнтегрального показ-ника, було визначено р1вш для окремих груп показниюв, яю характеризують економiко-фiнансову, сощальну i фiнансову стшюсть регiону. Результати реалiзацiï запро-поновано! в [9] моделi наведено в табл. 1 - 4.
Таблиця 1
P03paxyHK0Bi значення рiвня ефективностi управлiння стшкктю розвитку економiки perioHiB УкраТни за 2009 - 2013 рр.
Репон PiK
2009 2010 2011 2012 2013
1 2 3 4 5 6
Автономна Республка Крим 0,290 0,309 0,311 0,334 0,349
Вiнницька область 0,302 0,299 0,310 0,337 0,344
Волинська область 0,315 0,304 0,325 0,385 0,422
Днтропетровська область 0,377 0,361 0,360 0,370 0,391
Донецька область 0,359 0,365 0,371 0,401 0,403
Житомирська область 0,339 0,339 0,348 0,384 0,394
Закарпатська область 0,352 0,327 0,348 0,328 0,364
Запорiзька область 0,344 0,330 0,321 0,342 0,373
1вано-Франшська область 0,292 0,279 0,250 0,283 0,311
Кшвська область 0,362 0,375 0,321 0,360 0,387
Юровоградська область 0,373 0,362 0,391 0,387 0,409
Луганська область 0,304 0,294 0,325 0,304 0,324
Львiвська область 0,267 0,255 0,259 0,288 0,318
Микола'Гвська область 0,346 0,339 0,326 0,377 0,390
Одеська область 0,404 0,432 0,362 0,374 0,419
Полтавська область 0,402 0,386 0,423 0,446 0,452
Рiвненська область 0,340 0,333 0,340 0,351 0,373
<С
О ^
LU
С
=П
_Q <
=П О
<
о
ш
Закшчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
Сумська область 0,341 0,329 0,348 0,395 0,403
Терноптьська область 0,295 0,265 0,282 0,325 0,334
Харшська область 0,334 0,326 0,306 0,349 0,364
Херсонська область 0,360 0,372 0,387 0,435 0,416
Хмельницька область 0,318 0,303 0,310 0,367 0,379
Черкаська область 0,350 0,361 0,372 0,391 0,397
Черывецька область 0,365 0,351 0,316 0,340 0,384
Чернтвська область 0,381 0,378 0,347 0,411 0,432
м. Ки'Гв 0,597 0,626 0,542 0,656 0,627
м. Севастополь 0,391 0,403 0,367 0,378 0,400
Джерело: розраховано на основi [10].
Таблиця 2
Розрахунковi значення рiвня ефективностi управлiння економiко-фiнансовою стiйкiстю регiонiв УкраУни за 2009 - 2013 рр.
Репон Рк
2009 2010 2011 2012 2013
Автономна Республка Крим 0,264 0,293 0,258 0,255 0,268
Вшницька область 0,302 0,308 0,320 0,301 0,317
Волинська область 0,205 0,215 0,203 0,209 0,224
Днтропетровська область 0,491 0,483 0,479 0,452 0,467
Донецька область 0,477 0,485 0,498 0,461 0,470
Житомирська область 0,221 0,218 0,225 0,255 0,241
Закарпатська область 0,193 0,170 0,160 0,160 0,179
Запорвька область 0,416 0,407 0,373 0,358 0,390
1вано-Франшська область 0,218 0,208 0,217 0,220 0,236
Кшвська область 0,309 0,306 0,312 0,310 0,317
Юровоградська область 0,318 0,329 0,358 0,371 0,365
Луганська область 0,350 0,345 0,398 0,306 0,353
Льв1вська область 0,217 0,211 0,208 0,204 0,228
Микола'вська область 0,331 0,345 0,320 0,357 0,376
Одеська область 0,274 0,281 0,245 0,232 0,260
Полтавська область 0,460 0,464 0,528 0,507 0,491
Р1вненська область 0,253 0,221 0,233 0,220 0,245
Сумська область 0,249 0,262 0,281 0,305 0,318
Терноптьська область 0,218 0,194 0,206 0,217 0,209
Харшська область 0,307 0,270 0,292 0,285 0,298
Херсонська область 0,285 0,314 0,292 0,276 0,283
Хмельницька область 0,240 0,232 0,233 0,257 0,261
Черкаська область 0,352 0,380 0,397 0,391 0,404
Черывецька область 0,214 0,179 0,169 0,166 0,219
Чернтвська область 0,238 0,243 0,251 0,283 0,305
м. Ки'в 0,731 0,729 0,730 0,735 0,741
м. Севастополь 0,234 0,240 0,202 0,188 0,216
<С
О ^
ш <
=П
_а <
=п о
<
2 ш
Джерело: розраховано на основi [10].
Розрахунковi значення рiвня ефективностi управлiння сощальною стiйкiстю регiонiв УкраУни за 2009
Таблиця 3 - 2013 рр.
Регiон Ик
2009 2010 2011 2012 2013
Автономна Республк Крим 0,342 0,350 0,386 0,460 0,475
Вшницька область 0,314 0,299 0,347 0,417 0,430
Волинська область 0,287 0,254 0,317 0,393 0,421
Днтропетровська область 0,436 0,412 0,401 0,488 0,513
Донецька область 0,420 0,435 0,422 0,606 0,584
Житомирська область 0,317 0,270 0,329 0,360 0,392
Закарпатська область 0,293 0,269 0,325 0,369 0,401
Запорвька область 0,380 0,348 0,375 0,447 0,467
1вано-Франшська область 0,371 0,356 0,360 0,395 0,412
Кшвська область 0,543 0,570 0,478 0,559 0,619
Юровоградська область 0,307 0,262 0,319 0,375 0,364
Луганська область 0,416 0,379 0,367 0,435 0,450
Льв1вська область 0,386 0,371 0,399 0,454 0,477
Микола'вська область 0,392 0,345 0,357 0,433 0,451
Одеська область 0,388 0,384 0,415 0,469 0,482
Полтавська область 0,351 0,334 0,362 0,411 0,440
Р1вненська область 0,263 0,274 0,332 0,378 0,393
Сумська область 0,344 0,296 0,347 0,409 0,422
Терноптьська область 0,319 0,259 0,313 0,352 0,375
Харшська область 0,450 0,466 0,390 0,476 0,501
Херсонська область 0,292 0,251 0,322 0,358 0,342
Хмельницька область 0,337 0,303 0,343 0,385 0,390
Черкаська область 0,314 0,298 0,331 0,391 0,376
Чершвецька область 0,306 0,293 0,317 0,374 0,392
Чершпвська область 0,355 0,323 0,329 0,413 0,418
м. Кшв 0,742 0,860 0,687 0,899 0,827
м. Севастополь 0,631 0,652 0,697 0,695 0,683
<
О ^
ш <
=П
_а <
=п о
Джерело: розраховано на основi [10].
Розрахунковi значення рiвня ефективностi управлшня екологiчною стiйкiстю регiонiв УкраУни за 2009
Таблиця 4 - 2013 рр.
Репон Ик
2009 2010 2011 2012 2013
1 2 3 4 5 6
Автономна Республк Крим 0,274 0,289 0,309 0,320 0,335
Вшницька область 0,291 0,286 0,256 0,305 0,294
Волинська область 0,503 0,484 0,510 0,629 0,708
Днтропетровська область 0,151 0,134 0,147 0,132 0,156
Донецька область 0,128 0,121 0,134 0,104 0,122
Житомирська область 0,533 0,582 0,544 0,593 0,617
Закарпатська область 0,640 0,612 0,641 0,528 0,594
Запорвька область 0,203 0,199 0,191 0,212 0,253
1вано-Франшська область 0,316 0,304 0,188 0,258 0,314
Кшвська область 0,254 0,274 0,173 0,230 0,251
<
О ш
Зактчення табл. 4
1 2 3 4 5 6
Юровоградська область 0,518 0,512 0,512 0,424 0,519
Луганська область 0,124 0,133 0,177 0,165 0,154
Льв1вська область 0,217 0,200 0,190 0,238 0,286
Микола'вська область 0,319 0,324 0,302 0,350 0,347
Одеська область 0,607 0,701 0,477 0,481 0,582
Полтавська область 0,371 0,325 0,335 0,392 0,408
Р1вненсы<а область 0,543 0,555 0,501 0,511 0,536
Сумська область 0,472 0,459 0,446 0,510 0,505
Терноптьська область 0,380 0,373 0,359 0,455 0,471
Харшська область 0,255 0,263 0,241 0,310 0,319
Херсонська область 0,539 0,580 0,589 0,741 0,684
Хмельницька область 0,411 0,405 0,388 0,506 0,536
Черкаська область 0,384 0,398 0,378 0,390 0,407
Черывецька область 0,643 0,660 0,527 0,556 0,613
Чернтвська область 0,615 0,628 0,504 0,594 0,629
м. Ки'в 0,257 0,239 0,122 0,292 0,260
м. Севастополь 0,370 0,381 0,267 0,329 0,375
Джерело: розраховано на основi [10].
Як видно з табл. 1 - 4, ефектившсть управлшня сталютю розвитку економжи регюшв Укра!ни за роз-глядуваний перюд в основному вiдповiдають рiвню не-достатньо! стiйкостi зi значеннями, наближеними до прийнятного рiвня, за винятком м. Киева, для якого ефектившсть управлшня сталютю економiчного розвитку вГдповГдае рiвню прийнятно! стiйкостi зi значеннями, наближеними до абсолютно! стшкосп. У цГлому така ситуацiя обумовлюе можливiсть рiзких змiн шд впливом внутршнГх i зовншнГх чинниюв, загрожуе поглибленню кризових процесiв у регюнах, що може в перспективi спричинити небажанi наслiдки, пов'язанi з шдвищенням соцiально! напруги у суспГльствЬ
На основi розрахункових значень окремих груп показникiв ефективностi управлiння стГалютю розвитку економiки регiонiв Укра!ни за 2009 -2013 рр. можна зробити таю висновки.
Рiвень ефективностГ управлшня економш-фшан-совою стштстю регюшв е недостатнш, що обумовле-но низькими рiвнями ефективностi практично за всГма показниками дано! групи. НайбГльшою мiрою це стосу-еться прямих iноземних iнвестицiй (середне значення за всГма регiонами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,125), обсягу реалiзованих послуг на одну особу (середне значення за вйма регюнами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,207) i каштальних швестицш (середне значення за вйма регiонами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,234). Дещо меншою мiрою це стосуеться обсягу реалiзовано! промислово! продукцГ! (товарiв, послуг) на одну особу наявного населення (середне значення за всГма регюнами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,381) i валово! додано! вартост в розрахунку на одну особу (середне значення за вйма регюнами протягом
2009 - 2013 рр. становить 0,297). Виняток становить м. Ки!в, для якого середне значення рiвня ефективностГ управлшня економжо-фшансовою стшюстю протягом розглядуваного перюду дорiвнюе 0,733, що вГдповГдае прийнятному рiвню стiйкостi. Таке значення досяга-еться навiть, незважаючи на нульове значення для по-казника виробництва сГльськогосподарсько! продукцГ! в розрахунку на одну особу.
Рiвень ефективностГ управлiння сощальною стштстю регюшв е також недостатнш, проте за значеннями дещо вищий у порГвнянш зГ значеннями ефективностi управлiння економжо-фшансовою стГйкГстю. 6 також регГони, ефектившсть управлшня сощальною стшюстю яких вГдповГдае прийнятному рГвню, зокрема Ки!вська область (середне значення протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,554), м. Севастополь (середне значення протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,0672), Г абсолютному рГв-ню - м. Ки!в (середне значення протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,803). КрГм того, прийнятний рГвень за 2013 р. мають Дншропетровська область (0,513), Донецька область (0,584), Харювська область (0,501). НайбГльший внесок у рГвень ефективностГ управлшня сощальною стшюстю регюшв дають середньомюячна номшальна заробГтна плата в середньому на одного штатного пра-щвника (середне значення за всГма регГонами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,588) Г наявний дохГд насе-лення в розрахунку на одну особу (середне значення за всГма регГонами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,457). Для показника прийняття в експлуатащю загаль-но! площГ житла середне значення за всГма регГонами протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,292.
РГвень ефективностГ управлшня екологiчною стштстю регюшв характеризуемся значно бГльшим роз-шаруванням за окремими регГонами в порГвнянш з тими
ж рiвнями економко-фшансово! i сощально! стшкостЬ Найнижчi рiвнi ефективностi управлiння еколопчною стiйкiстю регiонiв характернi для Донецько'1 областi (середне значення протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,122) i Дншропетровсько! областi (середне значення протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,144), найвищi - для Херсонсько! област (середне значення протягом 2009 -2013 рр. становить 0,627), Закарпатсько'1 област (середне значення протягом 2009 - 2013 рр. становить 0,603), Чершвецько! област (середне значення протягом 2009 -2013 рр. становить 0,600).
Зважаючи на отримаш значення окремих показниюв ефективностi управлiння сталiстю розвитку регю-нально'1 економiки, можна констатувати наявшсть певного резерву розвитку, що може сприяти досягненню принаймнi прийнятного рiвня ефективностi управлiння стiйкiстю розвитку регюнально! економiки. Практична ж реалiзацiя такого резерву залежить, насамперед, вiд гармоншного узгодження уси складових системи управлшня сталiстю розвитку регюнально! економжи, а вже потiм - вц 1х конкретних кiлькiсних значень.
На прикладi окремих регiонiв проаналiзуемо детальнее, яким чином впливають окремi складовi ефек-тивностi управлiння сталктю розвитку регюнально! економiки на загальний рiвень ефективностi, насккьки вони узгоджуються та взаемодоповнюються.
Як видно з рис. 1 - рис. 4, змша значень ефек-тивност управлiння економiко-фiнансовою стiйкiстю для Дншропетровсько!, Кшвсько!, Львiвськоl та Хар-ювсько! областей значною мiрi визначае тенденцш за-гального рiвня ефективностi управлшня сталiстю розвитку регюнально! економжи. Слiд, однак, вiдзначити дещо бкьшу варiацiю значень ефективностi управлiння сталютю розвитку регюнально! економiки в порiвнян-нi з ефективнiстю управлiння економжо-фшансовою
ст1ик1стю практично для bcix регюнш, як i незначн1 в1д-хилення в тенденц1ях зм1н. Так, для Льв1всько'1 област1 вар1ац1я значень ефективност управл1ння економжо-ф1нансовою ст1Ик1стю становить 2,4% проти 6,3% Bapia-щ! значень ефективностi упpaвлiння стiИкiстю розвитку pегiонaльноï економiки, для Кшвсько! област - 1,1% проти 6,6%, для Львiвськоï облaстi - 2,4% проти 6,3%, для Харювсько! облaстi - 3,7% проти 5,8%.
Зменшення ефективносп упpaвлiння економжо-фiнaнсовою стiИкiстю для Дншропетровсько! облaстi у 2012 р. на 2,8% у поpiвняннi з 2011 р. супроводжуеться пiдвищенням ефективносп упpaвлiння стiИкiстю розвитку регюнально! економiки у 2012 р. на 1,0% у по-piвняннi з 2011 р. Зменшення ефективносп управлшня економжо-фшансовою стiИкiстю для Кшвсько! област у 2012 р. на 2,0% у поpiвняннi з 2011 р. супроводжуеться шдвищенням ефективностi управлшня стшюстю розвитку pегiонaльноï економiки у 2012 р. на 3,9% у по-piвняннi з 2011 р. Зменшення ефективносп упpaвлiння економiко-фiнaнсовою стшюстю для Львiвськоï облaстi у 2011 р. на 0,2% у поpiвняннi з 2010 р. супроводжуеться шдвищенням ефективносп управлшня стшюстю розвитку регюнально'1 економжи у 2011 р. на 0,4% у поpiв-нянш з 2010 р.
Вплив piвня ефективностi упpaвлiння соцiaльною стiИкiстю також у цкому в1дпов1дае тенденц1ям змь ни ршня ефективностi упpaвлiння сталштю розвитку pегiонaльноï економки, однак далеко не завжди е ви-значальним, що яскраво кюструють приклади Кшвсько!, Львшсько! i Харювсько! областеИ (див. рис. 2 - 4). Вод-ночас, наприклад, пiдвищення ефективносп управлшня соцiaльною стiИкiстю для Харкшсько! облaстi у 2010 р. на 1,6% у поршнянш з 2009 р. супроводжуеться зменшенням ефективностi управлшня сталютю розвитку pегiонaльноï економiки у 2010 р. на 0,8% у поpiвняннi з 2009 р.
2009
2010
2011
2012
2013 PiK
□ Економ1ко-фшансова CTil/IKiCTb
□ Еколопчна CTilKiCTb
■ Соц1альна CTilKiCTb
■ Crii/iKÎCTb pозвиткy регюнально! економки
Рис. 1. 3MiHa значень ефективностi управлшня стшкктю розвитку регiональноï економки та ïï складових для Днiпропетровськоï облает за 2009 - 2013 рр.
EKOHOMIKA
РЕПОНАЛЫНА EKOHOMIKA
S
w
e о
"О
IO
4^
NJ О
Ln
> >
* £
^ 9. g
» ^ > ^
to о
re TD
К •
В «
ft да
re ^
►©- я
re о « TD с
-с я
TD
О H TD
g Я
9 fe
S g
> в
> <ъ ä g
X S
t. « --
со
TD to a> О
о Я
да >
a-Я
о
я G
та g s
о Я та
в g. »
« ^ Е'
-с S к
2 о л
CT р— re
G -с я
S3 ^ о
to >
sel
re T-- ►s-
g та я E 'и- О re Я Jill да о
S G
S ш S.
SR g'
re ■ к
Я TD
е? 5'
fr Е
к »
о ге
£2 <т>
55 «
о Ц
E s
о to
g к
С °
S о
• Ö. Cd
о Я
> та
» Я Hä
>
0
2'
1 о 5
о
i-ä
s;
s.
re' i-ä S
л «
я
to TD >
>
to s
в
re Я Я S3
та, 5' я
S3
я
to ►©-
J5
re
> TD
E « E -с » S
0.1 K< о
>G* ■<
K'
Я « G h
CT
W s
о ®
2: Я
àq
* M s
III
о H-
a ^
-с ш я' à та та g g
да tr я to ° re ^ та jj ç- • та
я S
S3 т
to
fe 3 03
1 I
re h-з
w S S3 та
2 S
s ^
s ^
g та
о . д re tr
^ ç
я та s
X
s I
5
ГО
Я
>'
to s
_ в
re re ч Я Я S3
s< S.
re' н
5
Я
да i—1 То
S
да Я
о >
та -с
s
H
-с да В
S'
S3 *
да
TD re
К' 14
Е 2
я «
E. s
со
to о
О to
О to
^ S
та й
я -с
>' та to S
re ^
о'
Я
g
ст Я
О.
ге «
о Я
о g
re
to to
^ S
S to
s
* E
я Я
да s
Я s<
да ге
S3 н
to да
Я Я
-с ге
и 55
о Я
OJ g
ä? ^
to О
I—1
OJ
та -с я
о
е- ?
g Я
3 о
I 3
Я TD
re E
i-з re
* S-
to «
к, « ЬО ,_3
g S
? та I о
£2
о » i—* S
из ч
та J5
Т-î ^
-С «
Я ге'
о и
та 5
> ® та
я Е °
да S3 to
> Я to
с E. g
-с to я
Я
та Я ^
™ Q ге
s ^
я- 5
О S3
s Г> о сл Е
■ ге «
S to
та
да «
та s
■ä та да . to
о
3-
Я
о
«
о я
о g
Е' s -с
to о
I—1
о та
о
оо
SR
ш S
О"
(Б -в-
(Б
О
? 3.
=0 ■<
2. £ S Э.
о- =
X X
о а о q g> s
Ш *
H. q
w 3 a -o ю о о ш о а vo s
Ю '
■с ■с
a о-
(Б Ж О X
о 3
13
о
□
О
тз о
п
0 ^
ш* ь Ö-
1
Змша значень ефективносл управ
?! □ □
0
1
о
о х'
s
s w
e о
■О
io
NJ О
Ln
Ln
to
s я
T2.
о* TD S
i-ä
-С Я TD рэ
to >
E' к
to
S
>
s S
с ° S <"> s
to ^ >' Я О TD
04 К
ö: >
* E' £ к
го Sq
5 ° g i-ä
E" g
s g-
я
2> s P s
n s
»
Я E
TD S
S
к > -c
,5
рэ TD
ï> -g ГО рэ
« >
i-ä 5
TD
О
to to to С
о >
5 s
i-ä 5
TD О со to S
H «
>
о
to я
S 2
X g
ГО -С
-с ^
Я TD TD q
I S
я я л
я -с s
-s я ® S
рз to
Я рэ
Я to
0 S Я
го рэ « >
Э 5 я -с
1 я
К- о S я << 'S
to
Я to
3 >
Я TD
g. О со
M to S
рэ
to g «
£ ° ^
Ä TD TD
ГО го го Ol ч
g -Зз S
SÍ ?
В И tf
s
X
g S 5 P
CT\ СО
го
Ц Я
Я Р>
>
Е'
я «
S Я я
9 TD рз О
РЭ >
TD ^ S „
5 о г: со
«
о 5
-с к<
.•3 g
р> о
в в
о S
S Я
оч > Я
"i s
1 * £
g В О
о Го
to „ и
> О TD
1 I °
& s а
в
о
я
о TD
л >
^ s
£ s
го' ^
л я
TD
с
со to S
а & s к
ч рз « >
со
TD 9
TD Я.
О
со со
to £5
§ К
I
TD * О TD J> го
fó s у
to S
со Я рэ
> Л
S S
со Л S Я Я' го Я 4D S го
-с я
TD
рэ
to >
го TD ч го го
рз со
ГО tr
И ¡4
5 s
00
£ 43 J> го
о S
я
о
ÏS
TD
s
g
* s
о ж
te &
W tö
я g
Çû t-i
2 ъ к к*
&Э ГО
I g 2: ►©-
я
рз го «
к ° * я
э-
о «
TD
H- ^ _J
5 я о
со го
S °
ё а
g 2
g Я
g ?
to го
S 5 Я
% ^
я °
0 to
1
5
to рэ Я го'
-с >
TD ^
- 2 я
w ь ^ ^ S g
TD
О
>
-с я
TD
рэ
to >
E' я
a £
л s
я w
S >
S ®
s p>
S > > s
¡0 >
о
£
w
г
ID "С ID la
О ь о
О"
ID -в-
ID
Si
Ю од
0 а
M
1 а о н. ш 1' -с
■ö 2
■с
о
■с
ID
ш а о-
ID §
X
о 3
13
о
+ +
Q п
=!. о
тз о
0
1
0
1
о
Змша усереднених значень ефективносп управл1ння
о То
о То
р ы
о
о
+1
о о ю
NJ О
NJ О
NJ О
3!
ЕК0Н0М1КА
РЕПОНАЛЬНА ЕК0Н0М1КА
ш S
□ □
ш
£
ф
X О"
ID
-е-
ID К
о ь о
NJ О О Ю
££
5. я о ä
si
о 50
—: rt О H
Ii:
ai ш —
ш тз ю ° о ÏÏ о S
VO =
о -с
—1 л>
ш •а ■и
ID
ш
ID
к о
X
о s
□
о
тз о
<<
тз п>
n о
J=
NJ
о
13
о
I
о. а>
0
1
о
3!
<
о ^
ш <
=п
_Q <
=П О
<
2 ш
ргшень щодо управлгння сталгстю розвитку реггональ-но! економГки в контекстГ визначення конкретних на-прямкГв сощально-економГчного розвитку регГонГв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Герасимчук З. В. Регюнальна стратепя сталого розвитку: методолопя формування, мехашзми реал1зацп / З. В. Герасимчук. - Луцьк : Надстир'я, 2001. - 526 с.
2. Сталий розвиток регюшв Украши : монографт / За ред. М. З. Згуровського. - К. : НТУУ «КП1», 2009. - 197 с.
3. Моделирование устойчивого развития регионов : монография / Под общей ред. Н. А. Кизима. - Х. : ИД «ИНЖЭК», 2010. - 180 с.
4. Кондiус I. С. Прогнозування стшкого розвитку регю-ну : автореф. дис. ... канд. екон. наук, спецтльшсть 08.00.05 -Розвиток продуктивних сил I регюнальна економка / I. С. Кон-д|ус. - Луцьк, 2008. - 24 с.
5. Новшова О. Ф. Сталий розвиток промислового реп-ону: соц1альн1 аспекти : монографт / О. Ф. Новкова, В. П. Ан-тонюк та ¡н. ; НАН Украши, 1н-т економки пром-сп. - Донецьк, 2012. - 534 с.
6. Пурський О. I. Соцтльно-економтний монторинг як фактор стабтьного I збалансованого розвитку регюну / О. I. Пурський, I. О. Мороз, О. I. Мокевнко // Бвнес 1нформ. -2012. - № 6. - С. 39 - 41.
7. Ыституцмш фактори стшкого розвитку регюнальних соцтльно-економтних систем : монографт / В. П. Решетило, Г. В. Стадник, I. А. Островський та ¡н. ; за заг. ред. В. П. Решетило ; Харк. нац. акад. мкьк. госп-ва. - Х. : ХНАМГ, 2013. - 241 с.
8. Зайченко Ю. П. Основи проектування штелектуаль-них систем / Ю. П. Зайченко. - К. : Видавничий дм «Слово», 2004. - 352 с.
9. Романов I. М. Управлшня стшюстю розвитку регю-нально''' економки на основ! моделювання процеав I' монпо рингу / I. М. Романов // Економка. Менеджмент. Пщпривмни-
цтво : зб. наук. пр. Схщноукра'шського нацюнального уыверси-тету ÍMeHÍ В. Даля. - 2015. - Випуск 27. - Ч. 1. - С. 126 - 134.
10. Статистичний збiрник «Регюни Украши» [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukr.stat.gov.ua
REFERENCES
Herasymchuk, Z. V. Rehionalna stratehiia staloho rozvytku: metodolohiia formuvannia, mekhanizmy realizatsii [Regional Strategy for Sustainable Development: Methodology of formation mechanisms of implementation]. Lutsk: Nadstyr'ia, 2001.
Kondius, I. S. "Prohnozuvannia stiikoho rozvytku rehionu" [Prediction of sustainable development]. Avtoref.dys.... kand.ekon. nauk, 08.00.05, 2008.
Modelirovanie ustoychivogo razvitiia regionov [Simulation of regional sustainable development]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
Novikova, O. F. et al. Stalyi rozvytok promyslovoho rehionu: sotsialni aspekty [Sustainable development of industrial region: social aspects]. Donetsk, 2012.
Purskyi, O. I., Moroz, I. O., and Moiseienko, O. I. "Sotsialno-eko-nomichnyi monitorynh iak faktor stabilnoho i zbalansovanoho rozvytku rehionu" [Socio-economic monitoring as a factor of sustainable and balanced development]. Biznes Inform, no. 6 (2012): 39-41.
Reshetylo, V. P. Instytutsiini faktory stiikoho rozvytku rehion-alnykh sotsialno-ekonomichnykh system [Institutional factors of sustainable development of regional socio-economic systems]. Kharkiv: KhNAMH, 2013.
Romankiv, I. M. "Upravlinnia stiikistiu rozvytku rehionalnoi ekonomiky na osnovi modeliuvannia protsesiv ii monitorynhu" [Management stability of the regional economy on the basis of modeling processes of monitoring]. Ekonomika. Menedzhment. Pid-pryiemnytstvo, vol. 1, no. 27 (2015): 126-134.
Stalyi rozvytok rehioniv Ukrainy [Sustainable development regions of Ukraine]. Kyiv: NTUU «KPI», 2009.
"Statystychnyi zbirnyk «Rehiony Ukrainy»" [Statistical publication "Regions of Ukraine"]. http://www.ukr.stat.gov.ua
Zaichenko, Yu. P. Osnovy proektuvannia intelektualnykh system [Fundamentals of intelligent systems]. Kyiv: Slovo, 2004.
