CC BY
93
УДК 330. 340. DOI: 10.5281/zenodo.1220621
ПЕРСПЕКТИВН1СТЬ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНО! ЕКОНОМ1КИ В УКРА1Н1
Федулова Л.1.
Предмет досл'дження - особливостi економ'чних в'дносин, що складаються м'ж суб'ектами господарювання в умовах формування та розвитку креативноУ економки.
Метою написання cmammi е авторське бачення особливостей креативноУ економки, о^нка реального стану УУ розвитку в УкраУнi та розробка пропози^й щодо перспективних напрямiв та розв'язання стратег'чних завдань.
Методологiя проведення роботи - положення теор1'й креативноУ економки та креативних 1ндустр'1й, концепцУУ культурного капiталу. На основi системного пдходу визначено фактори, що впливають на характер ¡'нновац'йно-креативних процес'т в УкраУнi. З використанням метод'т статистичного та експертного анал'зу визначено тенденцУУ реального стану креативноУ економки в кра'Уы. Методами структурування та синтезу виявлено сильнi та слабк сторони потен^алу розвитку креативноУ економки в УкраУнi та розроблено пропозицй' щодо посилення рол!' креативного ресурсу у забезпеченнi економ'чного зростання та виршення со^альних проблем.
Результати роботи - здшснено оцнку стану розвитку креативноУ економiки в УкраУнi та визначено вплив фактор'т, що ускладнюють досягнення поставлених цлей та вимагають посилення зусиль державноУ полiтики на виршення накопичених у суспiльствi й 1'нновац1'йн1'й системi проблем.
Висновки - сучасна украУнська економiка потребуе специф1'чних, вiдмiнних в'д традицшноУ економки, пiдходiв до визначення i реалiзацiУ державноУ полiтики щодо посилення розвитку креативних iндустрiй та формування моделi креативноУ економки. Особливий акцент необх'дно ставити на креативний напрям у реформуваннi освти, зокрема, в тому, щоб в STEM-освту активно включалися творчi, художн дисциплiни, об'еднанi загальним термiном Arts.
Ключов'1 слова: креативна економка, креативний ресурси, державна полтика, креативний каптал.
ПЕРСПЕКТИВНОСТЬ РАЗВИТИЯ КРЕАТИВНОЙ ЭКОНОМИКИ В УКРАИНЕ
Федулова Л.И.
Предмет исследования - особенности экономических отношений, складывающихся между субъектами хозяйствования в условиях формирования и развития креативной экономики.
Целью написания статьи является авторское виденье особенностей креативной экономики, оценка реального состояния ее развития в Украине и разработка предложений относительно перспективных направлений и решения стратегических заданий.
Методология проведения работы - положения теорий креативной экономики и креативных индустрий, концепции культурного капитала. На основе системного подхода определена факторы, влияющие на характер инновационно- креативных процессов в Украине. С использованием методов статистического и экспертного анализа определены тенденции реального состояния креативной экономики в стране. Методами структуризации и синтеза определена сильные и слабые стороны потенциала развития креативной экономики в Украине и разработаны предложения относительно усиления роли креативного ресурса в обеспечении экономического роста и решения социальных проблем.
Результаты работы - проведена оценка состояния развития креативной экономики в Украине и определенно влияние факторов, усложняющих достижение поставленных целей и требующих усилий государственной политики на решение накопленных в обществе и инновационной системе проблем.
Выводы - современная украинская экономика нуждается в специфических, отличающихся от традиционной экономики, подходов к определению и реализации государственной политики относительно усиления развития креативных индустрий и формирования модели креативной экономики. Особенный акцент необходимо ставить на креативное направление в реформировании образования, в частности, на том, чтобы в STEM-образование активно включались творческие, художественные дисциплины, объединенные общим термином Arts.
Ключевые слова: креативная экономика, креативные ресурсы, государственная политика, креативный капитал.
Класифкатор JEL: М210, Z100
PERSPECTIVES OF CREATIVE ECONOMY DEVELOPMENT IN UKRAINE
Fedulova L.
The subject of the study is the peculiarities of economic relations between economic entities in the conditions of a creative economy formation and development. of
The purpose of the article is the author's vision of the peculiarities of the creative economy and the assessment of the real state of its development in Ukraine and the development of proposals for its promising directions and the solution of strategic tasks.
Methodology of the work - is the position of theories of creative economy and creative industries, the concept of cultural capital. On the basis of the system approach, factors that influence the character of innovation and creative processes in Ukraine are identified. Using the methods of statistical and expert analysis, the trends of the real state of
© Федулова Л.1., 2018
EKOHOMi4H^ вюник уыверситету | Випуск № 37/1
63
the creative economy in the country are determined. The methods of structuring and synthesis identify the strengths and weaknesses of the potential of the development of a creative economy in Ukraine and elaborate proposals for strengthening the role of creative resources in ensuring economic growth and solving social problems.
The results of the work - an assessment of the state of development of the creative economy in Ukraine and the impact of factors that complicate the achievement of the goals set and require the strengthening of state policy to address the problems accumulated in society and the innovation system.
Conclusions - the modern Ukrainian economy needs specific, different from the traditional economy, approaches to the definition and implementation of state policy to strengthen the development of creative industries and the formation of a model of a creative economy. Particular emphasis should be put on the creative direction in the reform of education, in particular, in the STEM-education actively involved creative, artistic disciplines by the generic term Arts.
Key words: creative economy, creative resources, state policy, creative capital.
Актуальшсть дослщження. В останш роки креативний фактор глобального соцiально-економiчного розвитку набувае особливого значення й посиленоТ уваги у зв'язку i3 новим технолопчним «стрибком» та прискоренням черговоТ науково-технолопчноТ революцп (здшсненням 4.0.- шдустрп), результати якоТ з кожним днем стають все очевидними й поряд з устхами в промисловому виробниц^ викликають багато питань щодо Тхнього впливу на со^альш аспекти економiчного розвитку, особливо в частит зайнятосп населення. Саме шновацшно-креативний потен^ал людини, за умови створення вщповщного середовища спроможний реалiзуватися в креативний каттал й таким чином, не лише активiзувати шдусщальш процеси, але й суттево вплинути на зниження со^альних ризимв в сусшльствк
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. CTyniHb дослiдження дано! проблеми вченими. У зарубiжнiй науковiй думц серед найбiльш значимих сучасних розробок з питань розвитку нового типу економки е теоретичн аспекти креативно' економки, визначенi тенденци розвитку креативних шдустрш, оцiнка динамiки Тх просторового розмщення,особливостей креативних професiй, механiзми фшансування креативних проектiв та iншi [1-3]. Отже, концеп^я, що формуеться на Тх основу набувае особливоТ актуальност в контекстi мiжцисциплiнарних дослiджень проблем сталого розвитку, нових соцiально-економiчних вщносин, що розгортаються в ньому, й починае задавати вектор шшим напрямам наукових дослщжень. Однак, серед украТнських авторiв спроба розглянути зазначенi питання була пом^ною в публiкацiях 2014-2015 рр., до того ж бтьше в контекстi визначення умов формування креативних Ыдустрш [4-5]. Проте загострення в останнш перiод питань переходу на цифровiзацiю усiх провiдних секторiв нацiонального господарства актуалiзуе зазначену тему й вимагае бшьшоТ уваги до реальних процеав, що вiдбуваеться в краТн i.
Метою написання статт е авторське бачення особливостей креативноТ економiки, оцiнка реального стану ТТ розвитку в УкраТн та розробка пропозицiй щодо перспективних напрямiв та розв'язання стратегiчних завдань.
Постановка проблеми. В останш роки в суспшьсга все бiльше поширюеться й обфунтовуеться думка стосовно того, що креативний (культурний) каштал повинен зростати i створювати новi можливостi для економки краТни. Це можуть бути як традицшш сфери, наприклад галереТ художникiв, кiно, реклама, так i програмування, промисловий дизайн, проникнення творчост в управлiння реальним сектором економки. Експертами прогнозуеться, що шновацп i креатив приростатимуть темпами, якi перевищують окремi темпи розвитку багатьох шших секторiв економiки. У цьому контексп, створення сприятливих умов для розвитку культурних i креативних iндустрiй в УкраТш оголошено одним iз прюрите^в дiяльностi Мiнiстерства культури УкраТни згщно iз статтею 440 Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та GC (УА) та пунктом 459 Плану дш з iмплементацiТ УА, затвердженого розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв УкраТни вщ 17.09.2014 № 847) [6]. Проте, державною владою, як i у випадку з шновацшною економiкою, вщбуваеться активне обговорення зовсiм iнших стратепчних прiоритетiв у напрямi розв'язання соцiально-економiчних проблем.
Результати дослiдження. УкраТнська економка за всi роки своеТ незалежност як з об'ективних, так i суб'ективних причин розвиваеться вкрай повтьно, весь час знаходячись в стаж перманентноТ кризи. Напрями такого розвитку пщтверджують експертнi дослiдження мiжнародних оргашзацш. Зокрема, за Тх оцiнками рейтинг украТнськоТ економiки за багатьма ключовими параметрами в цтому досить низький, так згщно Зв^у про глобальну конкурентоспроможнють ВЕФ (The Global Competitiveness Report) 2016-2017 [7], УкраТна займала 85 мюце мiсце в св^овому рейтингу конкурентоспроможностi серед 138 краТн. (Слщ зазначити, що найвищий результат було зафксовано в 2008 р. - 72-е мiсце). Зокрема, негативними факторами для ведення бiзнесу у нашш краТнi визначено корупцiю, пол^ичну нестабiльнiсть, iнфляцiю, неефективну систему державного управлшня, ускладнений доступ до фшанав, високi податковi ставки, складнiсть податкового законодавства, невщповщну якiсть iнфраструктури, обмежувальне регулювання ринку працi, недостатню здатнють до iнновацiй, низьку якiсть охорони здоров'я та шшк Серед основних проблем автори рейтингу називають повшьш темпи перебудови шституцюнальноТ структури, домшування великих компанiй на внутрiшнiх ринках та низький рiвень конкурентностi ринмв.
Слiд звернути увагу, що найбтьш визнаним у свiтi в контекст теми нашого дослiдження вважаеться Global Creativity Index. Зокрема, у 2015 роц Мартшським iнститутом добробуту (Martin Prosperity Institute), розташованому в Ротманськой школi менеджменту в Унiверситетi Торонто було проведено дослщження рiвня розвитку креативноТ економки в краТнах св^у, започатковане на iндексi 3Т (модель отримала назву «3Т» (Талант, Технологи i Толерантнiсть), який спочатку був запропонований Рiчардом Флорiдой. 1ндекс 3Т
включае технолопю, талант i толерантнiсть як основы шдикатори розвитку креативностi в економщк Данi iндикатори були оцiненi двома способами i в подальшому було виведено узагальнений показник. Дослщження включають оцiнки по 139 краТнам i перiод в 2010-2014 рр. [8]. Найбтьш креативною краТною у 2015 роц визнана Австралiя, за якою слiдують США i Нова Зеландiя. Лiдерами серед европейських краТн стали Дашя, Фiнляндiя та Швецiя (6,7 та 8 мюце вiдповiдно). УкраТна в цьому перелiку посiла 45-те мiсце iз 139. Слiдом за УкраТною слiдують Польща, Чорногорiя i Болгарiя.
Дослiдження показують, що принциповою вiдмiннiстю розвитку креативних iндустрiй у зарубiжних краТнах i в УкраТ'ш е особливiсть базових моделей вщтворення суспiльних форм дiяльностi i ментал^ет нацiй, що вбирае у себе все багатство духовноТ культури мюцевих спiвтовариств, якi проживають на тих або шших територiях, обумовлених Тх iсторико-культурними подiями. Тобто, креативнi шдустрп в УкраТнi - це такий тип со^ально-культурних практик, iнтегруючою домшантою яких е творча компонента, що часто поеднуеться з експериментом, новаторством i тому не завжди переслщуе комерцiйнi цiлi. Зокрема, у експертному середовищi прийнято говорити про те, що в УкраТ'ш складаеться шша модель творчих шдустрш, яка на вщмшу вiд креативних, у своТй основi мае «шдивщуальний творчий початок, навик або талант», але не завжди несе в собi потен^ал створення доданоТ' вартостi i робочих мюць» у сферi виробництва [9].
В той же час, УкраТна мае доки низьку частку креативного сектора в структурi економки. Для обфунтування ^еТ тези скористуемося даними [10], згщно яких в УкраТ'ш 16,9 мтьйошв економiчно активних громадян, з них лише 47000 задiянi в сферах креативноТ економiки. Пра^вники креативних iндустрiй складають лише 2,8% працездатного населення. Вони приносять краТ'ш 105 мiльярдiв гривень, що складае 4,4% ВВП. (Для порiвняння, креативна економка ВеликобританiТ генеруе майже 10 мтьйошв фун^в за годину); 100 тис. чол. працюе в сферi 1Т (Тх внесок - 30 тис. дол.. на людину в рк); в сферi архiтектури, дизайну i мода працюе 3,7 тис. чол.
Внесок креативних iндустрiй у ВВП УкраТни можна вимiряти як обсяг валовоТ доданоТ вартостi, яку вони створюють, що демонструе сталу тенденцш до зростання у довгостроковому перод у фактичних цiнах (табл. 1).
Таблиця 1. Обсяг валово! додано! вартостi, створено! креативними шдус^ями УкраТни, млрд. грн. (у фактичних цшах)_
Секщя видiв економiчно'l дiяльностi за КВЕД-2010 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Iнформацiя та телекомунiкацiТ 33,01 38,39 43,38 48,37 52,72 72,60 89,27
у % 3,1 2,9 3,1 3,3 3,3 3,6 3,7
Професшна, наукова та техшчна дiяльнiсть 27,27 30,47 41,97 47,71 47,14 55,79 68,46
у % 2,5 2,3 3,0 3,3 3,0 2,8 2,9
Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 6,07 7,16 9,73 12,70 12,34 12,36 13,55
у % 0,6 0,6 0,7 0,9 0,8 0,6 0,6
Джерело: складено на основ! [11]
Серед видiв економiчноТ дiяльностi, що вiдображають активнiсть креативних шдустрш УкраТни, найбiльший внесок у ВВП здшснюе «шформа^я та телекомушкацп», частка якоТ у ВВП була наближеною до 3% у 2010-2013 рр., а в 2016 р. становила 3,7%. Далi йде «профеайна, наукова та техшчна дiяльнiсть» (не повнютю може буди вщнесена до креативних iндустрiй), частка якоТ у ВВП була наближеною до 3% у 2010-2014 рр., проте знизилася до 2,9% у 2016 р. I менше 1% ВВП формуе сек^я «мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок».
Роль держави у пщтримц розвитку креативних шдустрш можна уявити (хоча й досить умовно) за динамкою видатш зведеного бюджету УкраТни на окремi со^ально-культурш заходи (табл. 2), що мають тенденцш до зменшення частки таких видатш у ВВП, до того ж найменшi - у 2016 роцк
Таблиця 2. Видатки зведеного бюджету УкраТни на окремi сощально-культурщ заходи
2011 2012 2013 2014 2015 2016
Всього 377842,8 492454,7 505843,8 523125,7 576911,4 684883,7
з них
Культура iмистецтво 6046,5 8017,9 8444,1 8483,5 1804,4 2012,0
Засоби масовоТ шформацп 1147,9 1604,3 1247,2 1024,5 1108,9 1483,7
Фiзична культура i спорт 4290,5 3933,1 3869,4 4280,4 3647,5 1410,7
у % до загально! суми видатмв
Культура iмистецтво 1,6 1,6 1,7 1,6 0,3 0,3
Засоби масовоТ шформацп 0,3 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2
Фiзична культура i спорт 1,1 0,8 0,8 0,8 0,6 0,2
у% до ВВП
Культура iмистецтво 0,6 0,6 0,6 0,5 0,1 0,1
Засоби масовоТ шформацп 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Фiзична культура i спорт 0,4 0,3 0,3 0,3 0,2 0,1
Джерело: [12].
Щодо перспективност iнвестування в креативну eKOHOMiKy Украши, слiд зазначити його високий ступшь ймовiрностi, так як основним ресурсом у креативних шдус^ях е людський капiтал, отже розвиток креативних шдустрш не вимагае значних капiталовкладень (наприклад, як створення нових промислових пщприемств), а може започатковуватися на потенцiалi пра^вниш та пiдприемцiв. (як показуе досвщ iнших краш, для економк, що розвиваеться, е характерними вищi темпи зростання креативних iндустрiй). Отже, швестування в креативну економiку може також стати важливим фактором со^ального розвитку, адже у зв'язку iз сучасними несприятливими соцiально-економiчними умовами в УкраМ багато молодих та талановитих людей вшжджають за кордон у пошуках кращо1 роботи та вищого рiвня життя. 1нвестування в креативн iндустрiï забезпечить необхiдними коштами вже наявний людський каттал, а отже, дозволить талановитим людям реалiзовувати себе в УкраМ та працювати на ïï благо.
Та все ж, незважаючи на позитивнi перспективнi можливосп, ситуацiя у сферi креативних шдустрш в УкраМ складна i неоднозначна. Керiвництво краïни доки не вважае креативнють прiоритетним завданням, оскiльки поняття «креативнють» безпосередньо не пов'язане з культурою. Коли говорять про шноваци або модершзацш, то, в першу чергу, мають на увазi технолопчну модернiзацiю та шновацп у сферi IT. При цьому, наприклад, коли експерти обговорюють питання щодо того як полшшити iнвестицiйний клiмат в краМ, вони зовсiм не придтяють уваги культурним проектам, якi могли б стати ключовим чинником в цш сферi. Проте, слiд зазначити, що на рiвнi мiськоï i репонально'Г полiтики помiтними е прецеденти, коли творчi iндустрiï або креативна економка розглядаеться як прiоритет.
Вщсутнють сприятливого в усiх вiдношеннях середовища в УкраМ стало наслiдком асиметричного розвитку креативних шдустрш. Так, можливост отримання високих прибутш стали рушшним фактором прискореного розвитку теле- й радюшдустрш. Крiм того, в останн роки бiльш активно розвиваеться сфера дизайну, що спричинено пщвищенням попиту з боку медiа-iндустрiй та креативного оздоблення iнтер'ерiв i екстер'ерiв у галузi будiвництва (переважно з боку приватного сектору). Стан решти секторiв креативних iндустрiй е доволi нестабтьним та невизначеним, що обумовлено низкою загальновщомих причин, в тому чи^ низьким попитом в цiлому в УкраМ та суттевою його диферен^а^ею за регiонами, вiдсутнiстю якiсного кадрового забезпечення, наявност прогалини у сферi захисту iнтелектуальноï власностi та авторських прав, зокрема, ключова проблема - вщсутнють ч^коГ державно!' полiтики розвитку креативних шдустрш.
На основi проведених дослщжень нами здiйснено SWOT-аналiз потен^алу розвитку креативноï економiки в УкраМ (табл. 3), який може бути взятий за основу при розробц Стратеги розвитку креативной' економiки в краМ
Таблица 3. SWOT-аналiз потенщалу розвитку креативно! економ^и в Укра1ш
Сильн1сторони Слабк1 сторони
Пол1пшення д1лового кл1мату завдяки намаганню влади ус1х р1вн1в зд1йснювати реформи (дерегуляц1я, л1цензування, багатофункц1ональн1 центри надання державних послуг, послуги електронного уряду). Помггш устхи у напрям1 зниження техычних бар'ер1в для торг1вл1, прийняття нового законодавства (закони про техычш регламенти, стандартизац1ю, метрологи 2014-2016 рр.) та стандарт1в GO. Частка дослщнигав i розробник1в, що мають наукову ступ1нь, одна з найвищих в ¿врот, що свiдчить про високий науковий потен^ал, який потребуе стимулюючих функцм вiд держави. Ефективнiсть наукових дослщжень у сферi технологiчного розвитку пщтверджуеться високим показником поданих патентних заявок на винаходи, корисн моделi i промисловi зразки. Наявнiсть в репонах достатньоТ кiлькостi стратегiчних iнноваторiв - великих пiдприемств, орiентованих на випуск конкурентоспроможноТ продукцiï. Впровадження на промислових пщприемствах високотехнологiчного сучасного устаткування. Наявнють iнституцiйних умов функцiонування базових елемен^в iнновацiйноï iнфраструктури. Показник чисельност персоналу, зайнятого дослiдженнями i розробками, з розрахунку на 10 тисяч економiчно активного населення знижуеться, що говорить про недостатню Ытенсивносл R&D. Недостатне матерiально-технiчне i Ыформацмне забезпечення науково-технологiчноï та iнновацiйноï дiяльностi. Низький рiвень розвитку бiльшостi креативних шдустрш i нерозвинутiсть iнновацiйноï Ыфраструктури в частинi комерцiалiзацiï креативних щей. Вщсутнють комплексное стратегiï розвитку МОП, особливо в умовах посилення полiтики цифровiзацiï. Вiдсутнiсть стратегiï розвитку креативних Ыдустрш/креативно1 економiки Украши. Ускладнений доступ до фшансових коштiв для пщприем^в iз секторiв креативних iндустрiй. Олабка взаемодiя мiж державними органами i недостатне фшансування заходiв щодо пщтримки креативного бiзнесу та iнновацiй. Низька активнють мiсцевоï влади та мюцевих елiт у регiонах стосовно створення умов для формування креативних кластерiв у прюритетних напрямах розвитку креативних шдустрй
Можпивост1 Загрози
Розвиток сучасноУ цифровое iнновацiйноï iнфраструктури (soft), що забезпечуе безперервнють циклу «дослщження -розробки - продукт - ринкова реалiзацiя». Конфлiкт на Сходi краши, що вiдображаеться на макроекономiчнiй ситуацiï та iнвестицiйнiй привабливостi як кражи в цтому, так i окремих сектсрв нацiонального господарства.
Формування самофшансуемо'Т науково-технологiчноí системи, що саморозвиваеться
Стратепчне географiчне положення краТни в i^Tpi Свропи.
Участь в програмi GC «Горизонт 2020» i проектах СвропейськоТ мережi пiдтримки пiдприемництва, участь
у програмах GC «COSME», «Креативна Свропа»
Конкурентоспроможна i достатньо освiчена робоча сила
(високий рiвень грамотностi)
Вщносно розвинений приватний ринок
послуг для бiзнесу (наприклад, консалтинг, iнжинiринг).
Децентралiзацiя в регiонах краТни, що дае можпивють для реалiзацiТ сучасноТ культурноТ полiтики й активiзацiТ мiсцевих громад до Ыклюзивних iнновацiй.
В1дсутн1сть новггшх власних технолог1й, готових до упровадження
Вщ"пк молодих учених з сфери науки. Скорочення фЫансування науки з бюджету
!нституцшна нестаб1льн1сть при формуванн культурноТ та економ1чноТ пол1тики (наприклад, постмш перестановки в компетентних органах); прийняття 1н1ц1атив, що не одержують фшансування I не зд1йснюються на практиц1
Великий неформальний сектор економки, недостатньо опрацьован1 стандарти зв1тност1 I корпоративного управлЫня.
В1дсутн1сть спец1альноТ статистики, що не дозволяе отримати офщмш дан1 про реальний стан розвитку креативних Ыдустрм й в повнш м1р1 1дентиф1кувати креативну економ1ку, окремл ТТ галуз1 й, таким чином, виробити об^рунтовану стратег1ю розвитку._
Джерело: розроблено автором.
Загальнодержавна та регюнальна пол^ика щодо розвитку креативно! економки мае фунтуватися на усвщомленш ТТ мiждисциплiнарноТ природи - економiчноТ, культурно!, со^альноТ, технолопчноТ та еколопчноТ складових. Для цього потрiбнi переконання, що недостатнш рiвень бiзнес-освiти у творчих пщприем^в, альтруТстичний i проектний пщходи, складнощi, пов'язанi з оцшкою нематерiальних активiв, захистом прав штелектуальноТ' власностi, доступом до фiнансових ресурав i т. iнше е наслщком того, що креативнi iндустрiТ вщносяться до категори тих, що розвиваються, а це передбачае, що на рiзних стадiях Тх життевого циклу потрiбнi специфiчнi заходи державно! пщтримки для зростання i просування.
Особливий акцент необхщно ставити на креативний напрям у реформуванн освiти, зокрема, в тому, щоб до STEM-осв^и активно залучалися творч^ художнi дисциплши, об'еднанi загальним термiном Arts. Зокрема, дисциплшами-лщерами в Arts е промисловий дизайн, арх^ектура та iндустрiальна естетика. В подальшому повинен вiдбуватися процес активного руху вiд STEM (природничi науки, технологiя, iнженерне мистецтво, математика) до STEAM-осв^и (природничi науки, технолопя, iнженерне мистецтво, творчiсть, математика). Устх освiтньоТ реформи можливий лише при перетворенн STEM на STEAM-освiту та в перспективi на STREM-освiту («R» - robotics/робототехнiка).
Висновки. Таким чином, сьогодн в свiтi все бтьше актуалiзуеться трансформацiя пiдходiв до оргаызацп господарськоТ дiяльностi та визначення фундаментальних засад економiчного зростання з посиленням ролi iнтелектуальних ресурсiв. Не лише у розвинених краТн, але й значно! кiлькостi краТн, що розвиваються, ч^ко простежуеться тенденцiя до становлення креативноТ економiки, що носить комплексний та штегральний (взаемопроникаючий) характер. Дослщження показують, що цей сектор економки вiдноситься до ™Т сфери сусптьного виробництва, в якiй вiдбуваеться комерцшна реалiзацiя творчостi, знань та Ыформацп. Потенцiал створення креативних продуктiв i нових перспективних ринкових нш стае значимим фактором глобальноТ конкурентоспроможностi. Для того, щоб УкраТна стала мiжнародним бiзнес-гравцем, крiм розробки нових технолопй i продуктiв, важливо сформувати спецiалiзовану креативну iнфраструктуру й середовище для нових ринш (наприклад, сучаснi Ыновацмно-технолопчы та креативнi хаби). В подальшому слщ придiлити увагу визначенню шструмен^в формування нових ринкiв i тактику поведшки вiтчизняних компанiй, особливо регюнального рiвня серед глобальних конкурентiв та вщповюти на питання: як змшити iнновацiйну екосистему в регiонах УкраТни для завоювання лiдерських позицiй на ринках креативних товарiв та послуг.
Список використаних джерел
1. Howkins J. (2013). The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. Penguin Books, 280 p.
2. Lee N. and Rodríguez-Pose A. (2014). Creativity, cities and innovation. Environment and Planning A, 46 (5), pp. 1139-1159.
3. Santiago J. (2015). What is creativity worth to the world economy? // World Economic Forum. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.weforum.org/agenda/2015/12/creative-industries-worth-world-economy/
4. Вахович 1.М., Чуль О.М. Розвиток креативноУ економки в умовах транскордонного спвробтництва/ 1.М. Вахович, О.М. Чуль //Проблеми економ/'ки. - 2014. - №3. - С. 182-186.
5. Олександренко 1.В. Особливостi iнновацiйного розвитку креативноУ економки рег'юну / 1.В. Олександренко // Економiчний форум. - 2015. - № 3. - С. 170-176.
6. Розпорядження КМ «Про iмплементацiю Угоди про асоцацю м'ж УкраУною, з одн'е'У сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським Спвтовариством з атомно'У енергп i Ухнiми державами-членами, з
!ншоУ сторони» в'д 17 вересня 2014 р. N 847-р - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR140847.html
7. The Global Competitiveness Report 2016-2017. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3. weforum. org/docs/GCR20162017/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2016-2017_FINAL.pdf
8. The Global Creativity Index 2015..-[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://martinprosperity.org/media/Global-Creativity-Index-2015.pdf
9. Антошюна Л.1. Креативний розвиток УкраУни /Л.1. Антошюна. - Режим доступу: http://ir.kneu.edu. ua:8080/bitstream/2010/1783/1/Antoshkina.pdf.
10. Скльки укра'Ун^в займаються креативними ндустр'ями. - Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.the-village.com.ua/village/business/number_of_the_day/257505-skilki-ukrayintsiv-zaymayutsya-kreativnimi-industriyami
11. Нацiональнi рахунки УкраУни за 2016 рк: статистичний зб1'рник / За ред. 1.М. НiкiтiноУ - К. : Державна служба статистики УкраУни, 2016. - 179 с..
12. Заклади культури, мистецтва, фiзичноУ культури i спорту УкраУни у 2016 роц!. Статистичний бюлетень. - Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/ bl/05/bl_zkm_16.zip
References
1. Howkins J. (2013). The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. Penguin Books, 280 p.
2. Lee N. and Rodriguez-Pose A. (2014). Creativity, cities and innovation. Environment and Planning A, 46 (5), pp. 1139-1159.
3. Santiago J. (2015). What is creativity worth to the world economy? // World Economic Forum. -https://www.weforum.org/agenda/2015/12/creative-industries-worth-world-economy/
4. Vakhovych I.M., Chul' O.M. Rozvytok kreatyvnoyi ekonomiky v umovakh transkordonnoho spivrobitnytstva [Development of сгeative economy is in the conditions of transfrontal collaboration] Problemy ekonomiky. [Problems of economy], 2014, 3. Р.182-186.
5. Oleksandrenko I. V. Osoblyvosti innovatsiynoho rozvytku kreatyvnoyi ekonomiky rehionu [Features of innovative development of aeative economy of region] Ekonomichnyy forum. [The Economic forum], 2015, 3. P. 170-176.
6. Rozporyadzhennya KM vid 17 veresnya 2014 r. N 847-r «Pro implementatsiyu Uhody pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta Yevropeys'kym Soyuzom, Yevropeys'kym Spivtovarystvom z atomnoyi enerhiyi i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoyi storony». [Order of KM «About iмплементацiю of Agreement about an association between Ukraine, from one side, and European Soyuzom, European Concord from atomic energy and their states-members, from other side from] - September, 17 in 2014 N of 847-р. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR140847.html
7. The Global Competitiveness Report 2016-2017. http://www3.weforum.org/docs/GCR20162017/ 05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2016-2017_FINAL.pdf
8. The Global Creativity Index 2015. http://martinprosperity.org/media/Global-Creativity-Index-2015.pdf
9. Antoshkina L.I. Kreatyvnyy rozvytok Ukrayiny.[Kreativniy development of Ukraine]. http://ir.kneu.edu. ua:8080/bitstream/2010/1783/1/Antoshkina.pdf.
10. Skil'ky ukrayintsiv zaymayut'sya kreatyvnymy industriyamy. [How many Ukrainians are engaged in сreative industries]. http://www.the village.com.ua/village/business/number_of_the_day/257505-skilki-ukrayintsiv-zaymayutsya-kreativnimi-industriyami
11. Natsional'ni rakhunky Ukrayiny za 2016 rik: statystychnyy zbir-nyk [National accounts of Ukraine are for 2015: statistical collection] K.: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny, 2016, 179 р.
12. Zakladzhy kul'tury, mystetstva, fizychnoyi kul'tury i sportu Ukrayiny u 2016 rotsi. Statystychnyy byuleten. -[Organizations of culture, art, physical culture and sport of Ukraine in 2016 year]/ Statistical bulletin. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/bl/05/bl_zkm_16.zip
ДАН1 ПРО АВТОРА
Федулова Любов 1вашвна, доктор економiчних наук, професор кафедри менеджменту Кшвський нацюнальний торгiвельно-економiчний ушверситет e-mail: fedulova2010@ gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Федулова Любовь Ивановна, доктор экономических наук, профессор кафедры менеджмента Киевский национальный торгово-экономический университет e-mail: fedulova2010@ gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Fedulova Ljubov Ivanovna, doctor of economic sciences, professor of management department Kiev national trade and economic university e-mail: fedulova2010@ gmail.com
