Научная статья на тему 'Интеграционно-сетевой потенциал обеспечения технологической конкурентоспособности экономики Украины'

Интеграционно-сетевой потенциал обеспечения технологической конкурентоспособности экономики Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
332
126
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
іНТЕРАЦіЯ / МЕРЕЖЕВИЙ ПіДХіД / ПОТЕНЦіАЛ / НАЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіКА / ТЕХНОЛОГіЧНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНіСТЬ / ИНТЕГРАЦИЯ / СЕТЕВОЙ ПОДХОД / ПОТЕНЦИАЛ / НАЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИКА / ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ / POTENTIAL / NATIONAL ECONOMY / INTEGRATION / NETWORK APPROACH / TECHNOLOGICAL COMPETITIVENESS

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Федулова Л. І.

Розкрито сутність мережевого підходу до організації управління економічними системами та розбудови міжнародних інноваційних систем. На основі системного підходу обгрунтовано умови визначення та залучення інтеграційно-мережевого потенціалу для забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України в умовах інтераційних викликів та входження в єдиний європейський економічний простір. Теоретична значимість дослідження полягає у поглибленні наукових уявлень про зміст, сутність і еволюцію конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації та мережевої інтеграції, в обґрунтуванні концептуального підходу до розвитку інтеграції суб'єктів освітньої, науково-дослідної й виробничої діяльності на основі використання механізму мережевої взаємодії.Раскрыта сущность сетевого подхода к организации управления экономическими системами и развитию международных инновационных систем. На основе системного подхода обоснованы условия определения и привлеченияинтеграционно-сетевого потенциала для обеспечения технологической конкурентоспособности экономики Украины в условиях интеграционніх вызовов и вхождения в единое европейское экономическое пространство. Теоретическая значимость исследования состоит в углублении научных представлений о содержании, сущности и эволюции конкурентоспособности национальной экономики в условиях глобализации и сетевой интеграции, в обосновании концептуального подхода к развитию интеграции субъектов образовательной, научно-исследовательской и производственной деятельности на основе использования механизма сетевого взаимодействия.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Интеграционно-сетевой потенциал обеспечения технологической конкурентоспособности экономики Украины»

УДК 330

1НТЕГРАЦ1ЙНО-МЕРЕЖЕВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОПЧНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ

Федулова Л.1.

Розкрито сутнсть мережевого пдходу до оргамзац) управлння економ1чними системами та розбудови м1жнародних ¡нновац1йних систем. На основi системного подходу обгрунтовано умови визначення та залучення нтеграцйно-мережевого потен^алу для забезпечення технологiчно'i конкурентоспроможно^i економки УкраТни в умовах нтера^йних виклиюв та входження в единий европейський економiчний простiр. Теоретична значимсть досл1дження полягае у поглибленнi наукових уявлень про змiст, сутнсть i еволюц1ю конкурентоспроможно^i нац1ональноГ економки в умовах глобалiзацi'i та мережево) ттеграцЦ в обr'рунтуваннi концептуального пiдходу до розвитку нтеграцИ' суб'е^в освтньо)', науково-до^дно)' й виробничо)' дiяльностi на основi використання мехамзму мережево) взаемодИ

Ключов'1 слова: нтерац1я, мережевий пiдхiд, потен^ал, нац1ональна економка, технологiчна конкурентоспроможнсть.

ИНТЕГРАЦИОННО-СЕТЕВОЙ ПОТЕНЦИАЛ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

Федулова Л.И.

Раскрыта сущность сетевого подхода к организации управления экономическими системами и развитию международных инновационных систем. На основе системного подхода обоснованы условия определения и привлечения интеграционно-сетевого потенциала для обеспечения технологической конкурентоспособности экономики Украины в условиях интеграционмх вызовов и вхождения в единое европейское экономическое пространство. Теоретическая значимость исследования состоит в углублении научных представлений о содержании, сущности и эволюции конкурентоспособности национальной экономики в условиях глобализации и сетевой интеграции, в обосновании концептуального подхода к развитию интеграции субъектов образовательной, научно-исследовательской и производственной деятельности на основе использования механизма сетевого взаимодействия.

Ключевые слова: интеграция, сетевой подход, потенциал, национальная экономика, технологическая конкурентоспособность.

INTEGRATION-NETWORK POTENTIAL PROVIDING OF TECHNOLOGICAL COMPETITIVENESS

OF ECONOMY OF UKRAINE

Fedulova L.I.

Essence of the network going is exposed near organization of management the economic systems and development of the international innovative systems. On the basis of approach of the systems grounded condition of determination and bringing in of integration-network potential for providing of technological competitiveness of economy of Ukraine in the conditions of integration calls and included in single European economic space. Theoretical meaningfulness of research consists deepening of scientific pictures of maintenance, essence and evolution of competitiveness national economy in the conditions of globalization and network integration, in the ground of the conceptual going near development of integration of subjects of educational, research and production activity on the basis of the use of mechanism of network co-operation.

Key words: integration, network approach, potential, national economy, technological competitiveness.

Актуальнють теми. Сучасний етап розвитку cbítoboí економки характеризуемся подальшим поглибленням i розширенням мiждержавних зв'язкв, самостйним виходом господарюючих суб'ектв. на cbítobí ринки. В умовах глобалiзацií об'ективн процеси активного включення Укра'ни у cbítobí економiчнi вщносини ставлять в центр уваги проблеми подальшого розвитку нацонально''' економки, ключовою з яких е вибiр прюритетних напрямiв забезпечення довгостроково''' конкурентоспроможносп кражи, Ыструментв íí формування при вщкритосп внутршнього ринку.

Аналiз лггературних джерел. Дискурс навколо питання щодо мереж i мережевого капталу змушуе обговорювати теорю мереж, проблеми формування науково-технолопчних мереж i вивчати соцалын мереж. Мережевий принцип оргаызаци управлЫня економiчними системами в частин формування необхщно''' галькосп Ыституцй, посилення горизонтальних зв'язгав мiж учасниками ринку розглядаеться в роботах укра'нських та зарубiжних вчених. Зокрема, в фундаментальна робот пщ керiвництвом А. Гриценка зазначаеться, що мережева структура за своею природою надае бтьших можливостей учасникам, втьних у сво'х дiях, i приходить на змЫу традицйним формам оргаызацп бiзнесу - скажмо, корпоративна [1]. З врахуванням Ыновацйного фактору розвитку в робот росйського вченого Голиченка О. обфунтовуеться потреба врахування умов, що викликають необхщнють мережево'' органзац''' Ыновацйно''' дiяльностi, серед яких процеси дезЫтеграци технолопй, яга охопили бтышсть свтових виробничих об'еднань [2]. За науковим визначенням Лисенка В. та бгорова С. [3], Ыновацйна мережа - це складна оргаызацйна ^жоргаызацйна) структура, що забезпечуе максимальне використання наявних науково-технчних ресурсiв для розробки, виробництва i реалiзацií iнновацiйних товарiв i послуг, впровадження технологiчних iнновацiй, розвиток Ыновацмного, виробничого i кадрового потенцалу в межах единого iнформацiйно-комунiкативного простору. Прагнення до розумiння глобального й складного характеру мереж, 'хня динамка й нелУйысть е сьогоднi викликом для национально!' економiки Укра'ни й стае предметом вивчення як теоретико-методолопчних засад так i науково-практичних аспектiв зазначеного питання.

З врахуванням европейського досвщу (його однаково серйозно вивчають науковцi, практики, державнi службовц Укра'ни), зазначене вимагае необхiдностi змЫи механiзмiв iнтеграцií суб'ектiв освiтньоí, науково-дослщно''' й виробничо''' дiяльностi на основi просторового структурування й партнерства. Мережева взаемодiя стае ефективним механiзмом Ытеграцп суб'ектiв нацiональноí iнновацiйноí системи (Н1С), що дозволяе 'м динамiчно розвиватися, забезпечуючи вiдповiднiсть процесiв формування компетенцй людських ресурсiв вимогам економiки знань, сприяе пщвищенню iнновацiйноí активностi, конкурентоспроможносп учаснигав взаемодп.

Мета статтi - розгляд концептуальних засад та розробка завдань реаглзаци напрямiв державно' полiтики забезпечення технологiчноí конкурентоспроможностi Укра'ни на основi визначення та застосування Ытеграцмно-мережевого потенцiалу нацiональноí економiки.

Методи дослщження. Для вирiшення поставлених задач при виявленн закономiрностей та тенденцiй в Ыновацмно-технологiчному розвитку встановлено причинно-наслiдковi зв'язки проблем, що постають перед органами влади усiх рiвнiв у зв'язку з необхiднiстю здiйснення Ытеграцмних процесiв на засадах мережевого пщходу. На пiдставi системного пiдходу використано методи економiчного i статистичного аналiзу, групування, аналогií та структуризацií цлей державно' економiчноí полiтики. Методами узагальнення, порiвняння здiйснювався аналiз функцiонування оргаызацйно''' системи забезпечення технологiчного розвитку нацонально''' економш.

© Федулова Л.1., 2014

Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 22/1

109

Результати дослiдження. Досвщ краТн европейського Союзу показуе, що за умов посилення iнтеграцiйних зв'язгав, все бiльшого значення в рамках единого Економiчного Простору еС набувають основнi елементи мережевоТ моделi взаемодп пiдприeмницьких структур цих краТн, серед яких, наприклад, територiальнi й промисловi кластери, iнновацiйнi кластери, центри переваг, що е джерелами концентрацiТ ЫновацмноТ дiяльностi в регiонах краТн-учасниць еС. Окрiм того, загальна мережева модель економш еС включае поняття единого внутршнього ринку (еВР), у межах якого можуть вiльно пересуватися товари й послуги, i за межами якого (у процес вiдносин з трелми краТнами) функцiонуе единий (загальний) для всiх краТн еС порядок. Таке функцюнування забезпечують полiтика конкуренцп, зовнiшньоторговельна, промислова й податкова полiтика, а результативнiсть взаемодiй суб'ектiв економiчноТ дiяльностi пiдвищуеться формами органiзацiТ Ытеграцмних процесiв у рамках мережевоТ структури як найбiльш успшноТ модифiкацiТ адаптивних структур управлiння складними соцiально-економiчними системами.

Розвиток ыформацмного суспiльства вiдкривае доступ до нових каналiв впливу для Ыновацмного персоналу й iнновацiйних ствтовариств, одночасно з можливостями розвитку своТх iнновацiйних компетенцiй на новому рiвнi. Паралельно з розвитком iнформацiйного сусптьства створюються сприятливi умови для виявлення Ыновацмного потенцiалу, що залишився прихованим, i бiльш ефективного застосування вже задiяного. Зокрема, К. Вагнер у робот [4], розкриваючи важливiсть 1КТ-iнфраструктури для обмiну знаннями й спiвробiтництва мiж вченими, стверджуе, що «незримий коледж» дослiдникiв змiнився пщ впливом технологiй i, що це в деяш мiрi аргумент на користь регулювання мереж, що вигщно краТнам, якi розвиваються.. На наш погляд, позитивним прикладом розв'язання завдань такого рiвня е дiяльнiсть еС щодо вдосконалювання механiзмiв взаемодiТ пщприемств та iнших господарюючих суб'ектiв у рамках функцюнування вiртуальних мереж ствроб^ництва. Так, з березня 2004 р. по червень 2008 р. проводилися фундаментальн й приклады науковi до^дження в рамках проекту «ECOLEAD». У цьому проект брало участь 28 представниюв промислових i академiчних кт з 14 краТн свiту (12 з европи й 2 з ЛатинськоТ Америки). Метою цього проекту була розробка принцитв i механiзмiв створення й функцiонування Спльних мережевих орган1зац1й (Collaborative networked organizations (CNOs), основою функцюнування яких е в1ртуальне середовище розвитку (Breeding Environments (VBE), що вмщуе у собi вс фактори, як мотивують до об'еднання фiзичних i юридичних осiб для ТхньоТ спiльноТ дiяльностi, у тому чи^ культурнi, професiйнi, особистi зв'язки й т!

Практикою доведено, що основними перевагами мережевих структур в рiзних економiчних системах е: адаптивнють до умов, що змiнюються, швидка реакцiя на змiни ринковоТ кон'юнктури; концентрацiя дiяльностi учасникiв мережi на своТх ключових компетенцiях i ункальних процесах; iстотне скорочення витрат, Тхня рацiональна структура; виключення дублювання ряду функцм учасниками мережi; залучення до сптьноТ дiяльностi при виконаннi проекпв у рамках мережi компетентних партнерiв, що володiють необхiдним ресурсним потенщалом; ефективний механiзм обмiну iнформацiею мiж ТТ учасниками, тиражування передового досвщу. Слiд також зазначити, що використання мережевого пщходу дозволяе забезпечити як ефективне функцiонування всiеТ соцiально-економiчноТ системи, так i кожного ТТ елемента окремо. Отже, Ытеграцмне утворення формуеться як Ыститут i передбачае норми вну^мережевоТ координацiТ дiй учасникiв мережк

Зазначенi положення мають безпосередне вщношення до формування iнтеграцiйноТ полiтики УкраТни, особливо за умови, що ТТ внутршнм ринок - один iз перспективних у свiтi за темпами зростання. Однак, маючи такий ресурсний потенщал краТна в сучаснiй iерархiТ свiтового господарства вiдстае вiд лiдерiв економiки, насамперед з причини неефективноТ органiзацiТ економiчноТ системи, що потребуе модерызацп, нарощування конкурентоспроможностi. Уявити ступЫь вiдставання УкраТни в технологiчному розвитку можна за даними рис. 1.

Рисунок 1. Кшькють придбаних та переданих нових технологш в УкраТы, одиниць

Джерело: складено за даними Держстату УкраТни

Обмеженють ринкiв i ресурсiв стримуе технологiчний розвиток нацюнальноТ економiки, що ускладнюеться свiтогосподарськими конкурентними протистояннями окремих краТн i Тхых блокiв. Проте, цiлком природно, що держава прагне як можна бтьшою мiрою брати участь у перерозподтьчому процесi свiтового вiдтворення й, вщповщно, конкурувати в присвоеннi свiтового продукту. Однак, необхщно враховувати ту обставину, що сучасний св^огосподарський устрiй ускладнюе як придбання, так i збереження та посилення глобалыних конкурентних переваг, насамперед Ыновацмного характеру, для довгострокового розвитку нацюнальноТ економки. Держава, що мае конкурентоспроможну економ^, входить у св^ове господарство, як рiвноправний в економiчному й науково-технологiчному вiдношеннi партнер. За таких умов стають усе бтьш важливими тенденцiТ, пов'язанi з виникненням мережевих економiчних вiдносин та формуванням вщповщних iнтеграцiйних характеристик зовнiшныоекономiчних зв'язкiв.

В умовах прийняття полiтичноТ угоди приеднання УкраТни до складу 6С одним iз ключових виклигав для краТни, на нашу думку, стае посилення конкурентноТ боротьби за фактори, що визначають конкурентоспроможнiсты Ыновацмних систем, у першу чергу, за висококвалiфiковану робочу силу й Ывестицп, що залучають у проекти новi знання, технологiТ, компетенцiТ, рiзке пщвищення мобiлыностi цих факторiв. В умовах низькоТ ефективностi нацiоналыноТ iнновацiйноТ системи в УкраТн (деформованiсты ТТ конф^рацп через причину недооцiнювання ключовоТ ролi в ринковiй економiцi) це означае прискорене вилучення iз краТни конкурентоспроможного знанневого потенцiалу - кадрiв, технолопй, iдей, iнтелектуалыного капiталу. Технологiчне зближення економк УкраТни i 6С слщ розглядати в якостi однiеТ з основ пщвищення конкурентоспроможностк

Нинi мiжнародний ринок високотехнолопчно'Т продукцií являе собою розгалужену систему зв'язкiв мiж VI виробниками та споживачами, а також складний мехаызм узгодження Тх технiчних та оргаызацмних рiшень. Власне, для реагпзацп управлiння мiж виробником високотехнологiчноТ продукцп та ТТ кiнцевим споживачем необхщна розбудова мережi. 1снуе необхiднiсть мережевого управлЫня сферою генерацiТ та комерцiалiзацiТ знань в умовах глобальноТ економки; потреба у спiвробiтництвi, кооперацiТ та взаемодп на всiх рiвнях, у тому числл мiжнародному, оскiльки: (1) надто висока вартють iнфраструктури для окремого учасника ринку; (2) скпаднють та масштаб наукових проблем або ж масштабнють процесу дослщження.

В останн роки у розрiзi експорту окремих видiв високотехнологiчноТ продукцiТ серед краТн лiдерiв спостерiгаеться наступна тенденщя: Китай нарощуе експорт у сферi зв'язку, комп'ютерiв, навiть незважаючи на кризовi явища 2008-2009 рр.; США -дещо скоротили у 2010 обсяги експорту наукових приладiв, продукцп аерокосмiчноТ продукцiТ, в цiлому залишаючись лiдером саме в цих ншах; краТни 6С зберiгають провiднi позицп у експортi наукових приладiв, фармацевтичноТ продукцiТ, та аерокосмiчноТ продукцiТ, складаючи таким чином конкуренцiю США; частка Японп постiйно зменшуеться в уах зазначених групах продукцiТ; краТни Азп-8 (lндiя, lндонезiя, Малайзiя, Фiлiппiни, СЫгапур, Пiвденна Корея, Тайвань, ТаТланд.) нарощують свою частку у високотехнологiчному експорт натвпровщнигав, наукових приладiв.

Розподiл свтового виробництва у категорiТ галузей високих технолопй тiсно пов'язаний з витратами на НДДКР, що мiстяться у доданм вартостi галузей, а також у промiжних та iнвестицiйних товарах, що споживаються галузями у виробничих процесах. 1нтенсивнють промислових НДДКР пщприемницького сектору у високотехнологiчних галузях пщтримуеться на рiвнi понад 61% вщ загальних витрат на науку промисловост у США та ВеликобританiТ, 53% - у Францп, 46% - у Японп та 33% - у ^меччинк Помiтною стала тенденщя зростання обсягiв експорту середньо-високотехнологiчноТ продукцп в перюд з 1995 р. по 2008 р. (рис.2) та деяке ТТ зменшення у посткризовому 2010 роцк Експорт низькотехнолопчноТ продукцп також зростае, починаючи з 2004 року, проте досить повтьно, в основному за рахунок Ыших краТн.

Рисунок 2. Динамка експорту продукцп за технологiчним piBHeM

Джерело: Science and Engineering Indicators 2012

Для украТнсыких виробнигав це означае, що Тх вихщ як на свтовий, так i на украТнський ринок можливий за врахування активного обмЫу технологiями мiж окремими виробниками. Тобто розвиток мережевого ствроб^ництва е умовою для вiдновлення i подалышого розвитку украТнсыкоТ промисловостi. З iншого боку, тага змЫи надаюты шанс украТнсыким виробникам: iнтегруючисы у вже юную^ мережi та технологiчнi i збутовi ланцюжки вони збережуты не лише свою виробничу спецiалiзацiю, але й конкуренты переваги. Вихщ на ринок для них можливий в якост виконав^в певного виробничого етапу. До того ж розвиток мережi взаемод^чих учасниюв ринку на замiну iерархiчнiй корпоративнiй структурi, перехiд до модулыних мереж у розробцi та виробниц^ iнновацiйноТ продукцiТ вiдкривае новi можливост для малого та середныого Ыновацмного бiзнесу.

Слiд зазначити, що в Украшу незважаючи на перманентнi полiтичнi перешкоди, поступово формуютыся умови для розгортання масштабноТ нацiоналыноТ iнновацiйноТ мережк розвиваютыся окремi елементи нацiоналыноТ ЫновацмноТ iнфраструктури (технопарки, бiзнес-iнкубатори, iнновацiйно-технологiчнi центри), окремi украТнсыкi компанiТ впроваджуюты у свою практику елементи мережевих структур (використання платформних технолопй, торпвелыних марок, використання аутосорсингу у своТх виробничих ланцюжках). Поглиблення ствпращ, кооперацiТ мiж окремими учасниками iнновацiйноТ дiялыностi (виробничими пщприемствами, науковими установами, вищими навчалыними закладами) е пщфунтям для формування дiевоТ мережi. Зокрема, в УкраТн з 2009 р. реалiзуетыся проект eврокомiсiТ EuropeAid/127644/C/SER/UA, однiею з цтей якого е створення в краТн функцiоналыних iнформацiйних мереж з можливютю Тх подалышоТ iнтеграцiТ з европейсыкими аналогами, а з середини 2010 р. почала функцюнувати Нацiоналына мережа трансферу технолопй (НМТТ, NTTN), за основу методики роботи якоТ взято досвщ СвропейсыкоТ мережi «релей-центрiв» (EEN) та РосмсыкоТ мережi трансферу технолопй (RTTN). Кiнцевою метою проекту е консолщащя iнформацiйних ресурсiв державних, приватних, громадсыких iнновацiйних структур УкраТну едину мережу трансферу технолопй з можливютю ТТ подалышоТ Ытеграцп до EEN. Завданнями функцюнування мережi е трансфер технолопй мiж науковим сектором i промисловiстю; пошук партнерiв (iнвесторiв, розробнигав) при впровадженнi високотехнологiчного наукового продукту; оргаызащя взаемодiТ НМТТ з вщповщними мiжнародними структурами [5]. Управлiння NTTN здмснюе Мiнiстерство освiти, науки УкраТни (через Департамент науковоТ дiялыностi та лщензування вищих навчалыних закладiв), координуе дiялынiсты мережi Академiя технологiчних наук (АТН) УкраТни, адмУструе мережу центр трансферу технолопй АТН УкраТни. Технолопчним брокером мережi NTTN е ТОВ «УкраТнсыка мережа трансферу технологiй» АТН УкраТни.

На базi УкраТнсыкого Ыституту науково-технiчноТ та економiчноТ iнформацiТ створена структура, покликана виконувати функцп «релей-центру» - АСФ1М1Р - автоматизована система формування Ытегрованих мiждержавних iнформацiйних ресурав. На платнiй основi надаютыся послуги з пошуку iнвесторiв, партнерiв для ствпрац та експертiв. На безоплатнм основi в iнформацiйну базу вносятыся вiдомостi про iнновацiйнi технологiТ та розробки, Ывестицмы проекти. Так, на перший квартал 2011 р. у базi даних нових технолопй значилося понад 1,4 тис. назв нових технолопй по 105 напрямах. Найбтыше розробок

було заявлено в напрямах «Бютехнологи», «Будiвництво», «Екологiя», «Енергетика», «Енергозберiгаючi технологiТ», «Зварювалынi технологiТ», «1нструменти», «Металургiя», «Новi матерiали», «Охорона навколишнього середовища», а по напрямах «Приладобудування», «Машинобудування», «Медицина» кiлыкiсты заявлених технологй перевищувала сотню. Втiм, по бшьшосл напрямiв кiлыкiсты заявлених нових технолопй е мiзерною.

Останнiми роками в Укран iстотно полiпшена договiрно-правова база мiжнародноТ науковоТ спiвпрацi. Пiдписано низка угод на мiжурядовому рiвнi про спвпрацю у сферi науки i технологiй. Розвиваеться науково-технологiчна спiвпраця мiж УкраТною i европейським союзом (еС) — головним чином в рамках СьомоТ рамковоТ програми у сферi науково-технологiчного розвитку при фiнансовiй пщтримц КомiсiТ еС з питань науки i технологiй. Зокрема, реалiзуютыся Ыщативи еС у сферi науково-технологчного розвитку програм (НЧТДБ, ТАС1б, СОРЕгглсиэ i iн.).

Сприяння ефективнiй реаглзацп експортного потенцiалу УкраТни е одним iз найважливiших елементiв державноТ промисловоТ i структурноТ полiтики. Зiставлення технологчноТ структури експорту з УкраТни та св^ового експорту засвiдчуе ¡стотне в1дставання УкраТни в сфер\ експорту високотехнолог1чно'Т продукцТ - ТТ питома вага е майже на порядок нижчою, нж в середньому у свт i практично не збтьшилася за останнi роки. Замiсты високотехнологчноТ продукцiТ УкраТна постачае на свтовм ринок товари низького ступеня готовности так звану технологiчну "сировину" та середньотехнологчну продукцiю машинобудування, одночасно закупаючи дорогi готовi зарубiжнi технологiТ, що потребуе супутнього придбання дорогих додаткових послуг (монтаж устаткування i його наступне технчне обслуговування).

Великий вщ'емний торговельний баланс високотехнологiчноТ продукцiТ УкраТни свщчить про низький власний Ыновацмний потенцiал нашоТ краТни. Споживаючи таку продукцю, краТна не створюе власноТ виробничоТ бази для адекватного збтьшення випуску конкурентоспроможноТ прогресивноТ продукцiТ. Такий стан не може задовольняти в контекст необхщност створення передумов для майбутнього економiчного зростання украТнськоТ економки.

Великi надiТ покладаються на Державну цтьову програму „Наука в унверситетах", затверджену Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вщ 19 вересня 2007 року № 1155. Проте, на нашу думку, при юнуванн наявноТ ситуацп в сферi освiти, коли викладачьнауковц перевантаженi навчальною дiялынiстю i бтьше мотивованi саме цим видом роботи, реалiзацiя даноТ Програми суттево не виршить проблему активiзацiТ освiтянсыкоТ науки й ТТ впливу на формування Ыновацмного середовища. Потрiбна абсолютно нова модель за умови переформатування самоТ системи вищоТ школи.

З точки зору розвинутих краТн Заходу, Тх вибiр полягае у визначеннi альтернативи: пошук шляхiв боротьби за ресурси чи формування нового ринкового середовища, що мотивуе зростакм краТни й допомагае Тм створювати сучаснi продуктивн сили скрiзы, де на це виникае соцальне замовлення. Тому однею iз тенденцiй в iнновацiйнiй полiтицi можна назвати пошук шлях1в для спвробтниитва в ¡нноващйнй сфер\ розвинутих краТн та краТн, що розвиваються. Зокрема, розвинут краТни прагнуть з'ясувати, якими засобами можуть просуватися Ыновацп, якщо виходити з того, що краТнам, якi розвиваються, немае необхщносл копiювати складну iнфраструктуру краТн ОЕСР. Отже, головним стимулом для включення роботи iз краТнами, що розвиваються, в Ыновацмну полiтику мае слугувати перспектива усунення нерiвностi, що представляе собою потенцйну загрозу виникнення конфлiктiв, швидкого розповсюдження хвороб i голоду. За допомогою такого спiвробiтництва в краТнах, що розвиваються, можливе формування iнновацiйноТ культури, що сприяе економiчному зростанню й одержанню пов'язаних з ним благ.

В стратепчнм перспект^ ключовими напрямками розвитку мiжнародного спiвробiтництва в сферi iнновацiй повинн стати: пiдтримка виходу украТнських високотехнологчних компанiй на свiтовi ринки, спрощення контрольних процедур у зовнiшнiй торгiвлi високотехнологiчною продукцiею; створення в УкраТы високотехнологiчних виробництв i дослiдницыких центрiв мiжнародних компанiй при залученнi прямих Ыоземних iнвестицiй; активiзацiя мiжнародного науково-технологчного спiвробiтництва.

Проритетними напрямами актив1зац1Тм1жнародного науково-технологЧного сп1вроб1тництва повинн стати наступи: забезпечення активiзацiТ участi украТнських дослщницьких органiзацiй i компанiй у мiжнародних науково-технiчних програмах багатостороннього спiвробiтництва, включаючи рамковi програми еС по дослщженнях, технологiчному розвитку й демонстрацiйнiй дiялыностi, а також мiжнароднi технологiчнi платформи;

укладання двостороннiх i багатостороннiх мiжнародних угод по стимулюванню науково-технологiчноТ й ЫновацмноТ кооперацiТ по прiоритетних напрямах розвитку технолопй. Максимально повинен бути реалiзований потенцал кооперацiТ високотехнологiчних виробництв у рамках Ытеграцп на просторi еС, у тому числi в рамках розвитку спшьноТ виробничоТ й торговельноТ активностi в краТнах сформованого единого европейського економiчного простору;

розвиток мiжнародного спiвробiтництва компанiй з державною участю, у тому числ при реалiзацiТ ними програм iнновацiйного розвитку, стимулювання створення на територп УкраТни мiжнародних науково-технологiчних центрiв, а також корпоративних центрiв дослiджены i розробок;

розширення пiдтримки стажувань украТнських дослщниюв за кордоном i закордонними дослщниками в УкраТнi, проведення в УкраТы мiжнародних наукових конференцiй.

Реалiзацiя державноТ ЫновацйноТ полiтики повинна започатковуватись на застосуванн принципу в1дкритих ¡нновауй, Уцювавши:

1) практичну реалiзацiю iнiцiативи европейськоТ комiсiТ зi створення технологiчних платформ в якост одного iз ефективних механiзмiв взаемодiТ й кооперацiТ органзацй i пiдприемств УкраТни й краТн еС; розробку рекомендацiй органам влади УкраТни щодо вироблення погодженоТ державноТ пол^ики в сферi функцiонування конкретноТ технологiчноТ платформи (особливо в напрямi наукових дослiджены та комерцiалiзацiТ результатв новiтныого технологiчного укладу);

2) створення комункацмноТ платформи щодо органiзацiйноТ взаемодп представниюв бiзнесу, науки, споживачiв i держави з питань вибору прюритетв, визначення стратегiчних цiлей, формування дорожньоТ карти модернiзацiТ й науково-технологiчного розвитку, а також здмснення вiдповiдних НДДКР;

3) практичноТ реалiзацiТ концепцiТ створення технологчних кластерiв за участю мiжнародних органiзацiй.

На рiвнi управлiння Ытеграцмними процесами першочерговими стають тактичнi й оперативн завдання управлiння обумовленi причиною обмеженост ресурсiв, необхiдних для забезпечення надмного функцiонування економiчноТ системи, при цьому системний пiдхiд до управлЫня iнновацiйним розвитком в УкраТнi й до цього часу вiдсутнiй:

розвиток ЫновацйноТ iнфраструктури обмежуеться вiдсутнiстю Тхнього вiлыного доступу до джерел фЫансування iнвестицiйних програм, пов'язаних з несформованютю нормативно-правовоТ бази на державному рiвнi пщтримки iнновацiйного розвитку, вiдсутнiй единий системний пщхщ до взаемодiТ мережевих компанй i науково-дослiдних iнститутiв та органзацм, не сформована експертна мережа, основними функцями якоТ е експертиза Ыновацмних проектiв, iдентифiкацiя iснуючих проблем в Ыновацмному секторi, аналiз ризикв, вироблення шляхiв мiнiмiзацiТ Тхнього впливу;

висут^ технiчна й технологiчна платформи для впровадження й адаптацп закордонних технолопй модернзаци мережевого комплексу держави, а також система ефективного Ыформацмного забезпечення.

У цьому контекст важливим е виявлення, формування та застосування Ытеграцйно-мережевого потенцiалу, до якого вщносяться комунiкацiТ знань, застосування передових технологй (невiд'емний атрибут операцiй, включаючи технчнО, економiчного й

правового середовища (забезпечуе 6a30Bi умови для учаснигав ринку й пщтримуе або обмежуе результативнють 6i3Hecy й ризики), сyспiльство й культура (як i iHini фактори, е фундаментальною вимогою довгострокових можливостей мережевих вiдносин).

Практично вся сукупнють заходiв щодо технопогiчного вдосконапювання виробництва й пщвищення ефективностi органiзацiï виробничого процесу в масштабах мiжнародного Ытеграцмного об'еднання УкраТни й краТн 6С, до числа яких вiдносяться комплексний процес мiжнародноï промисловоТ кооперацiï, заснований на взаемодп виробничих структур краТн-учасниць цього процесу, в остаточному пщсумку спрямована на пщвищення ТхньоТ конкурентоспроможност. Проте, незважаючи на ключове мiсце конкyренцiï у загальному процес мiжнародноï iнтеграцiï промислових потенцiапiв краТн-учасниць, у цей час ця сфера не пiдкрiппена достатньою теоретико-методолопчною основою, що дозволяла б бтьш чiтко визначити прiоритети розвитку Ытеграцмних процесiв на рiзних рiвнях господарськоТ органiзацiï й конкурентно: взаемодiï.

Саме з цим пов'язан скпадностi у формуванн досить виразноТ й активно!' стратеги розвитку на макрорiвнi, i саме ця обставина здатна породити плутанину й проблеми в розвитку Ытеграцмних процеав у майбутньому.

Розробка а й реалiзацiя погодженоТ науково-технолопчноТ попiтики, нацiпеноï на технопогiчне зближення економк краТн, що включае Ытеграцмне спiвробiтництво з iншими економiчними утвореннями i ефективну участь у мiжнародномy технопогiчномy й iнвестицiйномy розвитку, повинн бути започатковане на запyченнi й результативному використання Ытеграцмно-мережевого пiдходy, що сприятиме пщвищенню конкyрентоспроможностi економiки УкраТни, виршенню завдань оптимального використання ïï ресурсного потенцiапy i пiдвищення наукоемност економiки, що в кiнцевомy пщсумку буде сприяти виходу на новий рiвень соцiально-економiчного розвитку.

Спiд зазначити, що европейськ пiдприемницькi мережi в основному мають горизонтальну iнтеграцiйнy структуру, що дозволяе оптимiзyвати всi елементи ТхньоТ пiдприемницькоï дiяпьностi, починаючи iз залучення ресyрсiв i закiнчyючи збутом продyкцiï. Таким чином, конкурентною перевагою пщприемницьких структур 6С, у порiвняннi з пiдприемництвом УкраТни, е його можливють оперативно й ефективно розв'язувати проблеми на основi мережевих взаемодм. Вiдповiдно, мережевi взаемодiï пiдприемницьких структур обумовлюють потреби в розвитку мережевоТ моделi економiки краТн, що, насамперед, передбачае Ыформацмний обмiн мiж учасниками, а також узгодження взаемодiï мiж пiдприемницькими структурами - учасниками мережу що визначае прiоритетне значення Ытеграцмно-мережевого потенцiапy, як елемента пiдприемницького потенщалу.

Таким чином, стратегiчним спiд вважати завдання розробки механiзмy пiдвищення конкурентоспроможност украТнських пiдприемницьких структур у единому економiчномy просторi. Актyапьнiсть вирiшення даного завдання обумовлена також сучасними викликами свтового розвитку, пов'язаними з гострою необхщнютю переходу промислових галузей в^чизняноТ економiки на конкyрентоспроможнi iнновацiйнi траектори розвитку. У свою чергу це тюно пов'язано з необхiднiстю реформування в^чизняноТ промисповостi, ïï вiдновпенням i модерыза^ею на новiй технопогiчнiй i управлЫсьш основi з урахуванням загальносвтових тенденцiй економiчного розвитку й особливостей розвитку свтових ринкiв в умовах глобалiзацiï.

Об'ективна оцiнка значення й мюця iнтеграцiйних та мережевих аспектв у формyваннi конкурентних переваг краТни багато в чому ускладнена вщсутнютю единого методологiчного пiдходy, що вимагае уточнення й подальшого опрацювання методологи проблеми. З iншого боку, розвиток позитивних тенденцм нацiональноï економiки, пщвищення рiвня ïï конкyрентоспроможностi в ^oi^i свтогосподарських зв'язкiв багато в чому стримуються недостат-лм використанням нових ринкових Ыструментв i Тхнього потенцiалy. У цьому зв'язку особливо актуальними стають проблеми формування конкурентоспроможност краТни, питання, пов'язан з оцЫкою конкyрентоспроможностi окремих галузей, компанiй, технологiй i товарiв на сучасних свiтових ринках, вибором основних методiв та iнстрyментiв забезпечення конкурентних переваг у сист^ сучасних свппвих економiчних вiдносин.

Таким чином, зростае значимють розробки концептуальних пiдходiв i вiдповiдного органiзацiйно-методичного забезпечення процесу проектування Ытеграцмних утворень i управлЫня мережевою взаемодiею за умови залучення Тх Ытеграцмно-мережевого потенцiалy, методики оцЫки резyльтативностi мережевоТ взаемодiï, а також моделi iнформацiйно-комyнiкацiйноï системи (1КС), здатноТ забезпечити yправлiння вертикальними, горизонтальними й дiагональними зв'язками сyб'ектiв взаемодп. 1нтеграцмы мережевi структури повиннi стати важливим елементом нацiональноï iнновацiйноï системи, ефективний розвиток якоТ може бути прискорено Ытеграцмними процесами yчасникiв мережу що дозволяють досягати синергетичного ефекту за рахунок мережевоТ взаемодiï, забезпечення погодженост й координацiï дiяльностi вах ïï yчасникiв.

Отже, для подальшого поступального розвитку украТнськоТ економiки особливоТ актyальностi здобувають питання вирiшення наукових проблем формування теоретичних основ, методологи й цтюноТ концепци yправлiння системою нових Ыструментв формування збалансованоТ довгостроковоТ конкyрентоспроможностi нацiональноï економiки на основi реалiзацiï iнтеграцiйно-мережевого потенцiалy iнновацiйно-технологiчного розвитку. Це потребуе розв'язання наступних завдань:

■ обфунтування концептуального пщходу мережевоТ взаемодп сyб'ектiв освiтньоï, науково-дослщноТ, виробничоТ дiяпьностi в процесi Ытеграци та узагальнення свiтових i впчизняних практик yправлiння процесами ^терра^Т в ^oi^i «освiта - наука - виробництво»;

■ обфунтування застосування методологи формування та реа^заци iнтеграцiйно-мережевого потенщалу для пiдвищення пiдприемницькоï активностi украТнських пiдприемницьких структур у единому економiчномy просторi 6С та забезпечення ТхньоТ технологiчноï конкyрентоспроможностi;

■ визначення мехаызму мережевоТ взаемодiï сyб'ектiв та розробка структурно-лопчноТ моделi органiзацiï мережевих об'еднань i системи управлЫня процесом мережевоТ взаемодiï;

■ здiйснення комплексноТ оцЫки резyльтативностi мережевоТ взаемодiï на основi органiзацiйних принципiв формування мережевих структур, аналiзy стiйкостi мережноТ взаемодiï й оцЫки iнтеграцiйно-мережевого потенцiалy yчасникiв мереж^

■ визначення тенденцiй iнтеграцiйних процеав у контекстi змiни парадигми соцiально-економiчного розвитку УкраТни;

■ визначення особливостей мiжнародноï конкуренцп краТн в умовах глобалiзацiï та конкретизувати глобальне порiвняння конкyрентоспроможностi нацiональних економiк УкраТни i краТн 6С;

■ вироблення основних напрямiв вдосконалювання стратегiï пiдвищення мiжнародноï конкyрентоспроможностi УкраТни на базi вже юнуючих та перспективних конкурентних переваг комплешв, галузей, технологiй i продуктв;

■ розробити прогнози в галyзi iнновацiйноï модернiзацiï УкраТни з врахуванням можливостей та напрямiв реалiзацiï Ытеграцмно-мережевого потенцiалy;

■ розробити iнновацiйно-орiентованi мехаызми реалiзацiï iнтеграцiйно-мережевого потенцiалy для забезпечення глобальноТ конкурентно: переваги нацiональноï економки, започаткованi на прiоритетномy розвитку людського капралу, модернiзацiï державноТ конкурентно: полiтики, пiдтримцi забезпечення нацiональноï економiчноï безпеки, консолщаци зусиль держави, бiзнесy й сусптьства;

■ розробити рекомендацiï щодо проектування та впровадження мiжнародноï Ыформацмно-комункацмноТ системи УкраТни та краТн 6С для yправлiння процесами пiдвищення технолопчноТ конкyрентоспроможностi краТн та ефективностi мережевоТ взаемодiï в рамках фyнкцiонyвання Ытеграцмних утворень.

Теоретична значимiсть вирiшення даних питань полягае у поглибленн наукових уявлень про змют, сyтнiсть i еволюцю конкyрентоспроможностi нацiональноï економiки в умовах глоба^заци та мережевоТ Ытеграци; в обфунтуваны

концептуального пiдходу до розвитку Ытеграцп cy6'eKTÎB ocBiTHboï, науково-доспщноТ й виробничоТ дiяльностi на ochobî використання механiзму мережевоТ взаeмодiï, у рамках якого розробпено органзацйно-методичн основи Ытеграцп базових cy6'eKTÎB Н1С при виконанн вузом ропi кпючового центра, методика оцнки резупьтативностi мережноТ взаемодп на основi змiни iнтеграцiйного потенцал учасникiв мережi.

Практична значимiсть полягае в тм, що резупьтати досглдження можуть бути використанi:

по-перше, науково-дослщними органiзацiями й анапiтичними центрами для оцнки ефективностi заходiв економiчноï полiтики в гапузi конкурентоспроможностi, пiдготовки рекомендацй для органiв державноТ влади, створення стратегй модернiзацiï нацiонапьноï економiки;

по-друге, у концептуальному обфунтуванн державноï конкурентно!' полiтики; по-трете, у прогнозуваннi динамки свтогосподарських зв'язкiв;

по-четверте, у використанн органiзацiйно-методичних моделей iнтеграцiï з базовими суб'ектами Н1С у системi державного стратепчного управпiння.

Все це дозволить розглядати конкуренты переваги як важливi напрями реатлзацп соцiапьноï функцiï держави, що безпосередньо виражають i предметно конкретизують ïï сутнiсть стосовно задоволення соцальних потреб членiв суспiльства, враховують соцiальнi iнтереси суспiльства й людини, рiзних соцiальних груп. Розробленi механзми управлiння технологiчною конкурентоспроможнiстю будуть спрямован на досягнення соцiальних цiлей на основi новiтнього технологiчного базису, що сприятиме переходу економки вiд експортно-сировинного до Ыновацйного соцiапьно орiентованого типу розвитку, дозволить розширити конкурентнi переваги нацiональноï економiки за рахунок нарощування ïï порiвняльних переваг у науц, освiтi i високих технологiях i на цй основi задiяти новi джерела економiчного зростання та пщвищення добробуту людей. За таких умов, джерелом високих доходiв, зокрема, стае не тльки можпивiсть одержання ренти вщ використання природних ресурсiв, обумовлена сприятливою свiтовою кон'юнктурою, але й виробництво нових щей, технолопй i соцальних Ыновацй.

Висновки. Iнтеграцiйний процес покликаний стати важливим предметом стратеги економiчного розвитку Украïни, спрямованоï на активiзацiю науково-виробничого потенцiалу, на розвиток наявних вщтворюваних контурiв виготовлення високотехнологiчноï продукцiï з високою доданою вартютю, що вiдрiзняеться широкою кооперацiею та спецiалiзацiею виробництва. Причина цього в тм, що дiяльнiсть пiдприемницьких структур економiчно розвинених краïн i пщприемницьких структур Украïни супроводжуеться жорсткою конкуренцею у всiх територiальних та виробничих сферах:

Для Ыституцйно вразливих краж, у тому числi й УкраТни, остання глобальна фiнансово-економiчна криза рiзко загострила умови, за яких Тхня соцiально-економiчна система неминуче збiльшуе свм вiдрив вiд конкурентiв, безнадiйно вщстаючи у сферi високих технологiй та небезпечно експериментуючи зi зростанням соцiальноï нерiвностi. Такий стан робить модернзацю соцiально-економiчних вiдносин на основi переходу на якюно вищий технологiчний рiвень не лише бажаним, а життево необхщним стратегiчним кроком. У сучасних умовах мiжнародноï конкуренцiï взагалi не юнуе iншого вибору для УкраТни щодо моделi динамiчного економiчного розвитку, нж мобiлiзацiя нацiонального потенцiалу для ефективного входження украïнськоï економiки у технологчну траекторiю еволюцiï людськоï цив^зацп.

Список використаних джерел

1. Гриценко А.А. Институциональные и сетевые структуры в экономическом сотрудничестве России и Украины / А.А. Гриценко // Вюник ¡нституту економки та прогнозування. - К., ДУ «1нститут економки та прогнозування» НАН УкраГни. - №1, 2008 р. - С. 47-48.

2. Голиченко О. Г. Современная технологическая революция и новые возможности инновационного развития «догоняющих» стран / О. Г. Голиченко. - //Инновации, №3 (137), - СПб, - 2010 г. - С. 12-23.

3. Лисенко В.С., Егоров С.О. Побудова в Укра1'н1 нац1ональноï ¡нновацЮно!' мереж1 / В.С. Лисенко, С.О. Егоров //Математичн системи i машини. - 2010. - №1. - С. 122-126.

4. Wagner C. The New Invisible College: Science for Development. Washington, D.C.: Brookings Institute Press, 2008.

5. На^ональна мережа трансферу технологй [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nttn.org.ua.

References

1. Gritsenko А.А. Institutsional'nye i setevye struktury v ehkonomicheskom sotrudnichestve Rossii i Ukrainy // Visnik institutu ekonomiki ta prognozuvannya. K., DU «Institut ekonomiki ta prognozuvannya» NАN Ukraïni. №1, 2008. S. 47-48.

2. Golichenko O.G. Sovremennaya tekhnologicheskaya revolyutsiya i novye vozmozhnosti innovatsionnogo razvitiya «dogonyayushhikh» stran. // Innovatsii, №3 (137), SPb, 2010. S. 12-23.

3. Lisenko V.S., Cgorov S.O. Pobudova v Ukraïni natsional'noï innovatsijnoï merezhi //Matematichni sistemi i mashini. 2010. №1. S. 122-126.

4. Wagner C. The New Invisible College: Science for Development. Washington, D.C. : Brookings Institute Press, 2008.

5. Natsional'na merezha transferu tekhnologij : www.nttn.org.ua

ДАН! ПРО АВТОРА

Федулова Любов 1ваывна, доктор економiчних наук, професор кафедри менеджменту КиУвський нацюнальний торгiвельно-економiчний унiверситет e-mail: fedulova2010@ rambler.ru

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Федулова Любовь Ивановна, доктор экономических наук, профессор кафедры менеджмента Киевский национальный торгово-экономический университет e-mail: fedulova2010@ rambler.ru

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

DATA ABOUT THE AUTHOR

Fedulova Ljubov Ivanovna, doctor of economic sciences, professor of management department Kiev national trade and economic university e-mail: fedulova2010@ rambler.ru

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.