CC BY
27
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ СЕКТОРАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
PRIORITY PROBLEMS OF INDUSTRIAL SECTORS' ECONOMICS
УДК 658.871
ДОСВ1Д РОЗВИТКУ ТОРГОВИХ ЦЕНТР1В У ВЕЛИКОБРИТАНИИ
B.I. Приймак, д.е.н., професор Львiвський нацюналъний унгверситет iMeni 1вана Франка, Львгв, Украгна М. Кнехт-Тарчевська, к.е.н.
Вища офщерська школа сухопутних вшськ iM. Ген. Т. Костюшки у Вроцлав1, Вроцлав, Республгка Польща
Приймак В.1., Кнехт-Тарчевська М. Досвгд розвитку торгових центрiв у Великобритани.
Дослщжено процес зародження i розвитку торгових цен^в у Великобритани, проаналiзовано проблеми, як при цьому виникали, i пiдходи до 1х вирiшення. Розглянуто вплив досягнень науки i техшки та модершзаци технологiй на цей розвиток. Висвгглено суть сучасно1 стратеги концентровано! торгiвлi та послуг у Великобритани, а також ди мкько! влади щодо залучення iнвесторiв до побудови сучасних торгових центрiв, як стосуються надання 1м допомоги у ощнюванш реально! ситуаци для отримання прибутку за тих чи шших ршень. Наведено результати анкетного опитування орендарiв торгових площ, менеджерiв та шших вщповщальних працiвникiв орендарiв у 12 найбшьших торгових центрах мкта Мiдсбро у Великобритани, якi вказують на задоволення бшьшоси з цих орендарiв такою спiвпрацею з власниками цих центрiв.
Ключовi слова: торговий центр, магазин, орендар, оренда торгових плащ, торгова мережа, Великобриташя
Прыймак В.И., Кнехт-Тарчевская М. Опыт развития торговых центров в Великобритании.
Исследован процесс зарождения и развития торговых центров в Великобритании, проанализированы проблемы, которые при этом возникали, и подходы к их решению. Рассмотрено влияние достижений науки, техники и модернизации технологий на это развитие. Отражено суть современной стратегии концентрированной торговли и услуг в Великобритании, а также действия городских властей по привлечению инвесторов к построению современных торговых центров, касающиеся оказания им помощи в оценке реальной ситуации для получения прибыли при тех или иных решениях. Приведены результаты анкетного опроса арендаторов торговых площадей, менеджеров и других ответственных работников арендаторов в 12 крупнейших торговых центрах города Мидсбро в Великобритании, которые указывают на удовлетворение большинства из этих арендаторов таким сотрудничеством с собственниками этих центров.
Ключевые слова: торговый центр, магазин, арендатор, аренда торговых площадей, торговая сеть, Великобритания
Pryimak V.I. Knecht-Tarczewska M. Experience of development of shopping centers in the Great Britain.
Is investigated process of origin and development of shopping centers in м&е Great Britain, and problems which thus arose, and approaches to their decision are analyzed. It is considered the significant effect on trade organization of achievements of science and technology and upgrade of technologies. The essence of modern strategy of the concentrated trade and services in the Great Britain, and also actions of the city authorities for involvement of investors to creation of the modern shopping centers concerning rendering to them the help in an assessment of a real situation on receiving profit of these or those decisions is captured. Results of questionnaire of tenants of floor spaces, managers and other ranking officers of tenants are given in 12 largest shopping centers of the Middlesbrough city in the Great Britain.
Keywords: shopping center, shop, tenant, rent of floor spaces, sales network, the Great Britain
Упереважнш бшьшосл кра!н найбшьша частка !хтх нацюнальних ринк1в припадае на ринок продукпв. На цьому ринку в1дбуваеться обмш товар1в i послуг як особистого, так i виробничого призначення. Номенклатура сучасного виробництва настшьки велика, що централ1зоване управлшня тут неможливе.
Сл1д зазначити, що товари i послуги е одним з найчисленшших сегменлв не тшьки господарсько! даяльносп, але i ринку пращ в кожнш краш. Адже для виконання трансакцш на ринку продукпв в першу чергу потр1бш люди. Без людей, як1 оргашзовують щ трансакцп, домогосподарства на зможуть купити потр1бш товари чи послуги. Разом з цим, для ефективного функцюнування ринку продукпв потр1бш транспортш засоби, фшансов1 ресурси, торговельш та складсьм примщення, примщення для побутового обслуговування населення тощо. Особливе м1сце на цьому ринку займають торговельш тдприемства.
Протягом тривалого часу магазини, кюски i пункти надання 1нших послуг були одним з найбшьших сегменлв нац1онального ринку пращ Польщ1, але тепер масштаб цього ринку подво!вся i становить близько 54% сукупносп вс1х зайнятих у кра!н1. Хоч i меншими темпами, але досить швидко в1дбуваються зм1ни i в аналог1чному сегменп ринку прац1 Укра!ни. В1дпов1дно до цього,швидкими темпами зм1нюеться панорама торпвл1: к1льк1сть точок продажу, форми обслуговування, квал1ф1кацп прац1вник1в, специф1ка професш прац1вник1в торг1вл1 i надання послуг.
Усе менше е малих, окремих магазишв i пункт1в надання послуг, а все бшьш великих
об'екпв, як включають цi дв1 форми обслуговування ктенпв. Це е багатоповерхов! торгов! центри а також 1х мереж!. Останш в бшьшосп можна побачити в форм! супермаркепв, яш пропонують переважно товари першо! необхвдносп (з бшьшою, у пор1внянн1 з гшермаркетом, наявнютю продовольчих товар1в). Натомють торгов! центри кр1м продовольчих i господарських товарiв включають пункти побутового обслуговування. Це об'екти в яких переважно шдприемщ орендують примiщення у 1хнього власника. В результатi тако! 1хньо! спiвпрацi виникае багато проблем, яш потребують свого вирiшення. Одночасно постае питання задоволення цiею ствпрацею кожною i3 вказаних сторiн. Тому для Укра!ни i Польщi корисним е досвщ Великобританп у розвитку 11 торгових центрiв i розумшш способiв вирiшення тих проблем, яш при цьому виникають.
Амaлiз останшх дослiджень та публiкацiй
Змiни анатоми торгiвлi i послуг так1 швидш, що не встигае за ними навиъ лiтература. Якщо закордоннi науковщ теорiею концентровано! торгiвлi займаються вщносно активно, то в Польщi так1 проблеми дослщжують заледве дек1лька оаб, а в Укра1'т взагалi вщсутш науковi працi з ще1 проблематики, хоча питань, яш 11 стосуються стае усе бшьше.
Проблеми торгових центр!в, 1х зв'язок з покупцями дослiджуе англiйський науковець А. Адбургхам (Adburgham, 1981). Вiн стверджуе, що кожна людина обирае для покупки таю товари, мюця i способи, яш вiдповiдають 11 соцiальному статусу [1]. Зародження i розвиток торгових центр!в у Великобритании запозичення досвщу iнших кра1н щодо створення цих центр!в, змiни у поведiнцi покупщв вивчав М. Катрин (Kathryn, 2003) [2]. Дослщженням трансформацп конкрет-них магазишв у торговi центри займався Б. Вiлсон (Wilson, 2009) [3]. Функцюнування торгових центрiв конкретного мюта вивчали А. Полард (Pollard, 1996) [4], Е. Харлес (Charles, 1986) [5] та iншi наковщ.
Серед польських вчених дослiджували розглянутi проблеми Я. Мжолайчик (Mikolajczyk, 2015), К. Циран (Cyran, 2013), С. Червшсш (Czerwinski, 2012), А. Рахмановска (Rachma-nowska, 2015) i деяк1 iншi науковцi [6-9]. У 1'хтх працях висвiтлено стан та перспективи розвитку торгових центр!в у Польщi, результати соцюлопчних обстежень покупцiв, продавцiв, орендарiв та орендодавцiв торгових площ, проблеми, яш виникають в процесi функцюнування та дослщження цих центрiв тощо.
Видшення iieiuipiiiieiiiix panirne частин загальноТ проблеми
Розвиток торгових центрiв в Укрш'ш та Польщi досить динамiчний. В такому темпi дуже важко забезпечити повну вiдповiднiсть цих об'екпв до специфiчних потреб i умов ринку, а також до очжувань орендарiв щодо власник1в цих центр!в. Тому вивчення розвитку торгових центр!в у
Великобритании де протягом багато рошв вони пристосовувалися до ринку,мае для науковцiв i практиков значну цiннiсть. Ураховуючи невеликий промiжок часу функцюнування таких ценпв у Польщ^ а особливо в Укра1ш, вщсутшсть таких дослiджень у цих кра1нах,вивчення досвiду Великобританп у вирiшеннi вказаних проблем е особливо актуальним для наших кра1н.
З практично1 точки зору щнною е iнформацiя щодо генезису створення та дiяльностi торгових центр!в, способiв вирiшення сучасних проблем i прийняття орiентованих на майбутне ршень на ринку Велико1 Британп, яка е колискою тих форм торпвл^ а також демонстрацiя найщкавших результатiв таких дослiджень.
Метою cmammi е вивчення процесу становлення мереж! торгових центр!в у Великобританп, аналiз проблем, як1 при цьому виникали, i тдход!в до 1х виршення, дослiдження теперiшнiх взаемовiдносин м!ж орендарями i власниками торгiвельних та складських примiщень, а також сучасного стану вщповщного сегменту нацiонального ринку пращ ще1 кра1ни.
Виклад основного мaтepiaлу дослiджeммя
1. Генеза торгових ценпв у Великий Британп
Вивчаючи кругопопк ресурсiв, продукпв i доход!в, науковщ при цьому розглядають два основних ринки: ринок ресурав i ринок продукпв. На другому з цих риншв домогосподарства використовують отриманий в!д продажу ресурсiв грошовий дохщ для кутвл! товарiв i послуг. Видатки домогосподарств на товари i послуги е виторгом для ф!рм чи надходженнями в!д продажу цих товарiв i послуг [10]. Грошов! кошти, як1 використовують домогосподарства на ринку продукпв можуть мати i шше походження: проценти в!д депозипв, кредитш ресурси, кошти, як1 виграш у лотере1 тощо. Наприклад, коли пощкавилися у В. Шхолсон, домогосподарки з Йоркшира, яка виграла у 1961 р. в лотере1 152 317 англшських фунпв стерлшпв, що вона зробить з виграною сумою, то 11 вщповщь була проста: «I'm going to spend, spend, spend!», що в переклад! означае: я маю нашр витрачати, витрачати, витрачати. I сьогодш чи то переможець лотере1, чи будь-яка переачна особа кожного дня витрачае, витрачае i ще раз витрачае грош! на певш покупки чи послуги.
Щоб витрачати потр!бш не тшьки грош!, але й мюця в яких можна було б це робити. Великобриташя мае великий юторичний досвщ у цьому питанш. Тому на приклад! досвщу англшщв варто ознайомитись з ютор!ею виконання покупок в цш кра1ш здавна i до сьогодш, а також ютор!ею перетворення малих маркепв в потужш торгов! центри.
Шотнг е важливою частиною економ!чно1 i сощально1 д!яльносп. Вш поеднуе у соб! тих, хто виробляе i тих, хто купуе. Такий обмш товар!в е одшею з основних потреб людини, пов'язаною з
bhpo6hhhhm процесом i noBcaKgeHHHM ®HTTaM cno®HBaniB.
Внро6ннцтво TOBapiB i nomupeHHa 1x cno®H-BaHHa Mi® jMgbMH, e nonaraoM 3arajbHoro процесу noKynoK. 36ijbmeHHa cno®HBaHHa cepegHiM KjacoM iHHoBauiHHHx i goporux TOBapiB y 1880-x poKax xapaKTeproyBajoca aK «Hapog®eHHa» cno®HBaHHa i cno®HBaniB. ^oMy cnpuajo 3pocraHHa 3apo6iTHoi' njaTH a thm caMHM KymBejbHo! cnpoMo®HocTi HacejeHHa. y BejHKo6pHTaHi1 ueH nepiog BBa®aBca nacoM CTBopeHHH MacoBoro cno®HBaHHa.
y Bcix цнx cmyauiax, Mara3HHH BigirpaBaju KjMnoBy pojb b 3a6e3neneHHi gocryny go цнx ToBapiB Ta 3aoxoneHHa ix BHRopucraHHa, a TaKo® nonmy 3 6oKy cno®HBaniB. ycBigoMjeHHa cyTHocTi noKynKH e KjMneM go po3yMiHHa 3MiH, ^o Big6yBaroTbca y cno®HBaHHi.
noKynKH TicHo noB'a3aHi 3 oco6ucTicTM cno®HBana i, TaKHM hhhom, bohh Bigo6pa®aMTb He TijbKH couiajbHi no3Hui1, aje h BigMiHHocTi KjaciB. ToBapu i nocjyru MaMTb He jume aKTyajbHe i цiкaвe 3acTocyBaHHH cepeg noKynuiB, a h cuMBojinHe 3HaneHHH. Bohh BigirpaMTb Ba®jHBy pojb y ^opMyBaHHi oco6ucTocTi i 11 3Hany^ux couiajbHux no3HuiH.
AjicoH Ag6yprxaM (Alison Adburgham, 1981) 3 nocujaHH^M Ha «e$eKT Be6jeHa» (T. Be6jeH Teopia go3BijbHoro Kjacy) BKa3ye Ha Te, ^o ejirai ToBapu i nocjyru xapaKTepu3yMTb couiajbHHH cTaTyc jMguHH, aKHH 6e3yMoBHo KugaeTbca b oni [1]. AHajoriHHo,Ba®jHBHMH ejeMemaMH 11 cTaTycy e cnoco6u i Micua, b aKHx BoHa Kynye ToBapu Ta oTpuMye nocjyru. To6to Mo®Ha cTBepg®yBaTH ^o noKynKH BigirpaMTb Ba®jHBy pojb y ^opMyBaHHi couiajbHoro cTaTycy jMguHH Ta 11 igemuHHocri. ^h icTopuHHHH gocBig noBHHeH cjy®HTH aHaToMieM no6ygoBH cneKTpa nocjyr, ^o HagaMTbca cycnijbcTBy cborogHi.
KyniBja Ta npoga® b ocHoBHoMy noB'a3aHa 3 MicTaMH. CTapi ByjuHHi phhkh nacre ^opMyBaju $i3HHHy i eKoHoMinHy cTpyKTypy MicT. PiBeHb po3BHTKy uiel c^epu y MicTi BKa3ye Ha Horo eKoHoMinHe craHoBH^e. no6ygoBaHi cynacm Mara3HHH i BejHKi cynepMapKeTH npHKpacHjH MicTa. Bohh nocTynoBo cTaju uempoM MicbKol icTopil Ta neBHoM MipoM ueHTpoM eKoHoMiHHoro po3BHTKy MicT.
2. Po3bhtok Mara3HHiB y BejHKiH BpuTaHil
Ao Burjagy cucreMH cynacHol TopriBji y BejHKin BpuTaHil cnpHHHHHjHca 3MiHH, aKi
noB'a3aHi 3 Mara3HHaMH i noKynKaMH. B ocHoBHoMy ue TopKaeTbca nuTaHHa BHKopucTaHHa HaHHoBimux gocarHeHb HayKH i TexHiKH, Micua po3TamyBaHHa ToproBux ueHTpiB, 3MiHH njo^i, $opMH o6cjyroByBaHHa to^o. OnumeMo kopotko ocHoBHi 3
uHx 3MiH.
CyTTeBHH BnjHB Ha opram3auiM TopriBji cnpu-HHHHja MogepHi3auia TexHojoriH b XVII ct. 3ok-peMa, b pe3yjbTaTi 36ijbmeHHa Bupo6HuuTBa i 3hh-®eHHa Bupo6HHHHx BHTpaT, 6yB gocTyn go gemeB-moro cKja. BHacjigoK uboro 6araTo opeHgapiB Morju go3BojHTH co6i BirpuHH 3i cKja, aKi npuBa6-jMBaju 6ijbme KjieHTiB. .HerKo yaBHTH co6i, aKe ue
6yjo paguKajbHe HoBoBBegeHHa. KjieHTH Tenep Maju Mo®jHBicTb no6anuTH nepe3 cKjaHy BiTpuHy Bce, ^o 3HaxoguTbca BcepeguHi. B HacrynHHx nepiogax nacy po3TamyBaHHa ToBapy y cKjaHux BiTpuHax cTajo ^e 6ijbme 3aoxonyBaTH KjieHTiB KynyBaTH Te, ^o TaM 3Haxogujoca.
HacTynHHM BejHKHM kpokom y nojinmeHHa TopriBji 6yjo po3bhtok i po3mupeHHa Mara3HHiB 3a paxyHoK BHKopHcTaHHa xopomoro i gemeBoro 3aji3a. Ha ueH pa3, opeHgaTop Mir go3BojHTH co6i 36ijb-muTH cbo! npuMi^eHHa i BcTaHoBHTH nepmi ji^TH, aKi 3HanHoM MipoM gonoMorju opiemyBaraca b Mara3HHax.
Pa3oM 3 po3bhtkom TpaHcnopTy b KiHui XIX cto-jirra, noaBHjaca Mo®jHBicTb mBugKo nepeMi^a-Tucb 3 ogHoro Micua b iHme, ^o, 6e3yMoBHo, nojermujo ®HTTa noKynuiB Bcboro MicTa. npoTe, Mara3HHH 6yju po3TamoBaHi b caMoMy ueHTpi MicTa. TijbKH nicja Toro, aK b cepeguHi gBaguaToro cTojiTTa 3HanHo 36ijbmujaca KijbKicTb aBToMo6ijiB, cTajo mo®jhbhm po3TamyBaHHa ToproBux ueHTpiB 3a Me®aMH MicTa. Tenep He 6yjo HiaKux npo6jeM 3 TpaHcnopToM, KjieHTH MorjH jerKo noTpanHTH TygH, Kygu bohh xoTiju. iHogi ue 6yjo Kpa^e, Hi® no13gKa b nepenoBHeHe MicTo. OgHaK, HaH6ijbme po3BHTKy TopriBji nocjy®HB BHHaxig nanepy Ta 3MeHmeHHa Horo uiHH i, TaKHM hhhom, 36ijbmeHHa Mo®jHBocTi gpyKyBaHHa peKjaMHHx MaTepiajiB, jHcTiBoK, KaTajoriB 3 $oTorpa$iaMH i T.n.
BejHKe 3HaneHHa Maja 3MiHa po3TamyBaHHa Mara3HHiB. KoHueHTpauia BejHKux Mara3HHiB Bnju-Hyja Ha cnoci6, 3a gonoMoroM aKoro 6yju 3po6jeHi noKynKH. npoTe, ue 6yja $opMa o6cjyroByBaHHa KjieHTiB bhkjmhho npogaBueM. 3rogoM, kojh ui Mara3HHH cTaju 6ijbmuMH, 6yjo BBegeHo MeTog caMoo6cjyroByBaHHa, aKHH BBa®aeTbca
6puTaHcbKHM BHHaxogoM. B nogajbmoMy ueH MeTog TaKo® nonaju BHKopucToByBaTH i iHmi Kpa1HH.
y npoueci cBoro po3BHTKy aHrjiHcbKi Mara3HHH BHKopucToByBaju 6araTo igeH 3 ycboro cBiTy, oco6-jhbo 3 ®paHuiI. 3oKpeMa, ue cTocyeTbca 6ygiBHuuTBa, 3oBHimHboro Burjagy Mara3HHiB Ta MapKeTHHroBux cTpaTeriH. y XX ct. 6ijbme yBaru BpuTaHcbKux BjacHHKiB Mara3HHiB nonaju npuBep-TaTH aMepuKaHcbKi Tpaguui1. Byjo BBegeHo ropu3oH-TajbHe po3TamyBaHHa Mara3HHiB, caMoo6cjyroBy-BaHHa i Bce 6ijbm cTajo nonyjapHHM BigKpuTTa ToproBHx ueHTpiB 3a Me®aMH ueHTpy MicTa.
HacjigyMHH 3apy6i®Hi TeHgeHui1, 6yjo cTBopeHo BejHne3Hy KijbKicTb gy®e cxo®ux Mara3HHiB. y 3B'a3Ky 3 uhm, npu no6ygoBi hobhx ToproBux ueHTpiB apxiTeKTopu nonaju bhochth 3MiHH b 1x 3oBHimHiH BHrjag. npu uboMy ogHi BjacHHKH Mara3HHiB 6a®aju, ^o6 BHrjag 1xHix no6ygoBaHux cnopyg MaB cynacHi apxiTeKTypHi $opMH, a iHmi HagaBajH nepeBary «cTapoMy», TpaguuinHoMy BurjagoBi. Cjig 3ayBa®HTH, ^o BejHKa nacTHHa nignpueMuiB, 6a®aMHH 36ijbmuTH npouBiTaHHa cBoro 6i3Hecy i npoga®i Bupo6jeHux ToBapiB nonaja e^eKTHBHo BHKopucTOByBaTH iHTepHeT.
OcTaHHe npo ^o TyT Tpe6a cKa3aTH, ue 3MiHa no-BegiHKH caMux cno®HBaniB. PaHime npogaBui HagaBajH 6ijbm geTajbHy iH^opMauiM npo aKicTb npo-
дукцп, про те, як вибрати найкращу. KpiM того, поведшка покупцiв по вщношенню до продавця була шша. Вiд давна було так, що покупки були зpобленi для задоволення. Ця тенденцiя неперервно еволюцiонуe. Рашше клieнти часто робили з процедури купiвлi товару певне шоу, щоб себе показати. Це мае мюце i сьогоднi. Проте тепер, ми все часпше вирушаемо до мюта, торгового центру з друзями, знайомими аби подивитися на новi пропозицп в мод!, а iнодi просто для приемно! зустpiчi.
Як було сказано вище,згодом невелик! ринки перестали привертати увагу клiентiв. 1х замшили велика торгов! центри. Особливютю цих процеав е те, що бшьшють власнишв почали вщкривати магазини, розташоваш в багатих районах мюта. Це приносило !м бшьший дохщ. Однак, була велика частина шдприемщв, як1 будували магазини в менш заможних районах мюта, де почали продавати уживаш реч! Слвд зауважити, що в обох цих випадках з розвитком магазишв збшьшувався попит на буд!вельнишв, що також забезпечувало модершзацп магазишв [2, 11].
3. Характеристика торгових центр!в
Торговий центр це один або калька магазишв, як працюють в одному комплекс! i з'еднаш переходами, щоб полегшити ктентам перемщатися через сво! фшп. Кожний торговий центр повинен мати паршнг для ктенпв. З вище сказаного випливае, що торгов! центри це не що шше, як внутршня верая традицшних вуличних ринк1в [12].
Один з перших торгових центр!в в Англп -Oxford Covered Market був вщкритий в 1874 рощ i функцюнуе до сьогодн! Вш був побудований на основ! плану облаштування вуличних ринк1в в центр! мюта. Щкаво, що в 1872 рощ група людей, частина яких мешканщ мюта, а частина сшвробггники ушверситету, виршили видшити 916,10 фунпв стерлшпв для побудови 20 м'ясних магазишв. Ще 20 були побудоваш через рж. З того часу м'ясо можна було продавати тшьки тут. Ринок почав рости швидкими темпами, вшкривалися все бшьше i бшьше нових магазишв, серед них було магазини з овочами i фруктами, з рибою, молоком i т.п. [4].
На сьогодш цей торговий центр включае в себе велику шльшсть магазишв, система яких нагадуе традицшш вуличш ринки де продають св!ж продукти, так1 як овоч! та м'ясо. £ також сувешрш магазини, магазини з одягом, взуттям, книгами, магазини солодощ!в та шших кондитерських вироб!в. Зараз магазини в цьому торговому центр! набагато бшьш!, шж в минулому, натомють зменшилася !х шльшсть. I хоча цей торговий центр не зовам асощюеться у нас з сучасними торговими центрами, вш доа приваблюе багатьох ктенпв, це дуже жваве мюце, особливо по суботах.
Наступний торговий центр - Harrods, група власнишв якого мае також шш1 установи - банки, маетки, ав!ацшну компашю тощо. Диверсифжащя дгяльносп забезпечуе !м бшьш мщш позицп на
багатьох ринках i тим самим велику економ!чну стабшьшсть. Центр займае 18000 м2 земельно! площ!, 330 примщень якого мають 90000 м2 торгових площ. Це робить Harrods одним з найбшьших торгових центр!в у свт. Але все ж вш е набагато меншим вш швденнокорейського Bussan Mall, який мае 293 905 м2 торгових плащ i офщшно е найбшьший торговим центром у свт.
На жаль, в 1943 рощ цей центр був спалений в результат! вибуху бомби. Незважаючи на це, пращвникам Harrods в цьому рощ тд час Р!здва, вдалося доставити ва замовлеш покупки до сво!х ктенпв, що дало змогу отримати рекордш прибутки. Вщразу шсля того, як буд!вля була побудована заново, Harrods вперше збшьшив обсяги кредитування сво!м постшний ктентам [5]. Традицп i модершзащя зробили свое, тому що у 2006 рощ, власник Harrods заробив 72 млн. фунпв стерлшпв, а роком рашше 39 мшьйошв фунпв [5].
У 1951 рощ було побудовано торговий центр Chrisp Маркет. Даний центр був розроблений Фредержом Пбертом i побудований в рамках фестивалю Британп. Його головною визначною пам'яткою е вежа з годинником, продуктов! магазини, кафе i шоски з! св!жою !жею.
Останнш великий лондонський торговий центр - Burlington Arcade був вшкритий у 2009 рощ. Вш вшомий як один з найсучасшших торгових центр!в. Спочатку вшкритий з метою продажу ювел!рних вироб!в i дорогих продукпв для заможних ктенпв, попм вш перетворився в торговий центр для р!зних категорш ктенпв.
4. Розвиток колись i тепер
Дослщжуючи розглянуту проблему, треба вказати на розвиток ново! стратег!!, суть яко! полягае не тшьки у концентрацп комерцшних буд!вель, а й у диверсифжацп торгових центр!в. Тобто формуеться мережа шших об'екпв, яш сумюш з цими центрами з точки зору компл!ментарносп комерцшно! пропозицп i супутнього спектра послуг. При побудов! цих об'екпв ураховуеться можливють швидкого i легкого добирання до них та зручного паркування. Причому стоянки для автомашин можуть розм!щуватись у шдвалах будиншв i повинш мати не менше 500 мюць для паркування.
В якосп прикладу ефективного застосування ще! стратег!! можна вказати торговий центр Fine Fare. На додаток до основного об'екта площею 35000 м2, вш мае 130 нових супутникових магазишв, площею вш 1000 до 4500 м2.
Зразковим торговим центром також вважаеться South Mall, який мае 600 мюць для паркування, площу 31000 м2 i 300 магазишв. Вш зосередив у сво!й мереж! найбшьш! i найкращ! магазини.
Оск!льки соцюлопчш опитування, як! були нам проведен!, стосувалися дгяльносп торгових центр!в мюта Мшлсброу Великобритании про що буде сказано дал!,то охарактеризуемо бшьш детально ситуащю з розвитком таких центр!в у цьому мюп. Присутшсть торгового центру South Mall у мюп Мшлсбро змщнила позицп цього мюта як субрегюнального центру [5]. Тепер влада
цього м1ста створюе можливосп для розбудови шших торгових центр1в. Зокрема, найближчим часом плануеться знесення деяких старих буд1вель, в результат чого звшьниться до 200000 м2 земельно! площг Вона буде використана для побудови нового торгового центру, який мютитиме велик! магазини, м1сця для паркування автомобшв, р1зноман1тн1 ресторани i кафе [13].
Слад зауважити, що оргашзацп як1 не займаються продажом надають пщтримку в розвитков1 торгових центр1в. Для того щоб не забирати м1сце у самому об'екп, так як його можна здати в оренду, щ оргашзацп в бшьшосп розташован неподалш торгових ценпв.
Як зазначалось, немае якихось принцишв чи стандарпв стосовно спектру пропонованих у торгових центрах товар1в i послуг. Це питання вир1шують власники i дизайнери. Кожний торговий центр мае сво! засади i стратеги пристосован до локального ринку. Що стосуеться м1ста Мщлсбро, то дан стратеги е тд контролем Impact Study [14]. Важливим ор1ентиром при плануванн об'екту в цьому мгсп е опрацювання програми розвитку Cleveland County Council, яка дае змогу швесторам оцшити реальну ситуацш i на основ! цього спланувати зайняпсть персоналу та розробити свою лопстичну стратегш кушвель, постачання та шших важливих операцш Дана програма була опублшована в якосп звггу пвд назвою Issues Report в ачш 1986 [14]. 5. План структури
У вказанш вище программ яка опублшованш в Рад1 графства Кл1вленд (до нього на час публшаци програми вщносилось м1сто Мщлсбро) описуеться питання розвитку торговельних центр1в та шших магазишв. Якщо говорити про Польщу, то в тй також функщонують плани просторового облаштування, у яких вказан стратеги розвитку послуг. Цих стратегш ва дотримуються. Р1зноман1тн1 стратегИ економ1чного i сощального розвитку розробляють i в Украшг У стосунку до м1ста можна побачити !х велику гнучк1сть. Хоча для великих м1ст Укра!ни таш плани ще недостатньо конкретизован1.
Для можливосп адаптацИ заруб1жних р1шень до укра!нських чи польських реал1й опишемо коротко особливост1, висновки та рекомендаци Кл1влендсько! програми та 1нших ршень:
— торговий центр Middlesbrough розвиваеться в напрямку «субрегiонального центру», що узгоджуеться з! структурою плану Shopping Policie. Ц! плани були устшно реал!зован! i в даний час торговий центр надае кл1ентам широкий спектр товар1в i послуг, яш краще п1дходять для !хн1х потреб, шж в 1нших торгових центрах. Це призвело до появи велико! шлькосп нових магазин1в, а новий i швидкий розвиток, очевидно, представляе винах1длив1сть нового плану. Однак були проблеми з л1м1том нових центр1в i склад1в;
— з 1987 року було занотовано 36 заявок про вщкриття великих магазишв i склад1в. Чотири
з них отримали рекомендацИ i дозволи. С1м мали бути розглянуп у найближчих планах, а два шших були розглянуп, але не в1дпов1дали стратег!!, що проводиться м1стом;
— в нишшшх умовах структура торгово! мереж1 нал1чуе 19 центр1в, що д1ють в репош. З них 11 з загальною площею 327000 м2 розташоваш поза межами основного центру м1ста, але це не забезпечуе адекватний р1вень насичення в агломерацИ, що розвиваеться [14];
— юнуюча структура торгово! мереж! повинна бути спрямована на тдтримку якнайб1льшого задоволення потреб населення;
— необхщно також адм1н1стративно унормувати в1дносини м1ж оптовою i роздр1бною торг1влею, хоча часто на практищ магазини одночасно продають товари оптом i в роздр1б;
— деяк1 пропозицИ щодо розвитку торгових центр1в за межами центу були вщхилеш, проте, деяш з них впроваджен1 п1сля звернень. Таким чином, юнуе необх1дн1сть в постшному мон1торингу зм1н у планах, якщо вони м1стять достов1рну шформацш;
— ефективне управл1ння м1ською мережею послуг для надшного обслуговування потреб населення мае грунтуватись на складних потребах кл1ент1в, продавц1в, постачальник1в товар1в та 1нвестор1в, а також тих хто не тшьки використовуе центри для торгових операц1й, а й живе поряд. Ц1л1 нин1шньо! структури можна п1дсумувати таким чином: забезпечити широку мережу магазин1в та асортимент товар1в i послуг для всього суспшьства, а також безперервний розвиток життездатносп i рiзноманiтностi великих торгових цен^в;
— передбачаеться, що зпдно нових планiв для мiста зберпаються !снуюч! центри. Але вони повинш бути оновленi i могти устшно конкурувати з новими об'ектами,забезпечувати не тшьки широкий асортимент продукцп, а й розваги доступш для всього суспшьства, мати достатню к1льк1сть мюць для паркування автомашин i до них можна було б зручно до!хати громадським транспортом;
— треба виконувати мон!торинг спонтанного розвитку цих цеш^в, зберiгаючи розма!ття магазинiв, соцiальних i економiчних потреб населення [15].
6. Мюце i структура опитаних при проведеннi соцюлопчного обстеження
Метою дано! статтi було не тшьки вивчення процесу становлення мереж1 торгових центрiв у Великобританп та аналiз проблем, як1 при цьому виникали, а й дослщження р!вня розвитку торг!вл! у мюп М!длс6ро у ц!й кра!Hi. Для цього було проведено анкетне опитування мешканщв цього мiста, яке за структурою можна пор!вняти з деякими з мегаполiсiв. Це опитування населення, безумовно, мае тзнавальну ц!нн!сть для ктеипв та iнвесторiв. Тепер вказане мюто мае 6!ля 500 тис. мешканщв. Саме на такш територп i при такому населеннi можна найкраще провести дане дослщження. В цьому репош структура
npoMucnoBocri 3Mrnunaca goKopiHHo. 3 1984 no 2004 poKH 3aHHHTicTb Ha nignpueMcTBax 3MeHmunaca 3 44% go 31%. y toh ®e Hac 3aHHHTicTb HaceneHHa 3pocna b c$epi nocnyr 3 44% go 60%. CborogHi Mignc6po 6opeTbca 3 6e3po6iTTaM, piBeHb aKoro cKnaB 23,2% (no Bcin KpaiHi - 11,7%) [16].
,3,na Toro, ^06 3HH3HTH piBeHb 6e3po6iTTa, MicbKa Bnaga aKTHBHo nigTpuMye MicueBy npoMucnoBicTb 3a paxyHoK mBec'ruum b iH^pacrpyKrypy aK gna hobhx, TaK i B®e icHyronnx KoMnaHin, a TaKo® 3aoxoHye rnmux 3a Me®aMu perioHy iHBecTyBaTH y MicbKy rocnogapKy. Bce 6inbme $aKTiB noKa3yroTb, ^o цe MicTo 3anyHae Bce 6inbme i 6inbme KnieHTiB ToproBux uempiB, aKi po3Mi^ern b MicTi. Ane TaKo® M0®Ha no6aHmu, ^o MicTo b toh ®e Hac noHuHae BTpanaTH HacruHy TaKux KnieHTiB. npHHHHoro цb0Г0 e noaBa Mogu noKynKH 3a Me®aMH MicTa b goBKonummx HaceneHux nyHKTax, aKi nponoHyroTb 6inbm mupoKHH cneKTp ToBapiB i nocnyr, a TaKo® MaroTb BenuKi nno^i gna napKyBaHHa aBToMamHH.
BKa3aHe onrnyBaHHa 6yno npoBegeHo y nepiog 3 ciHHa no TpaBeHb 2010 poKy n'aTbMa nonbcbKHMH i necbKHMH cTygeHTaMH, ^o HaBHanuca b paMKax o6MiHy Erasmus, y 12 o6paHux ToproBux uempax.^na npoBegeHHa gocnig®eHHa HaMH 6yno p03p06neH0 aHKeTy Ta onuraHo 116 nignpнeмцiв i MeHeg®epiB npoBigHux Mara3umB, po3TamoBaHux b ToproBux цeнтpax. Cepeg pecnoHgeHTiB 64 ^aKraHHi opeHgapi, 52 MeHeg®epu i/a6o iHmi BignoBiganbHi npaцiвннкн opeHgapiB. PecnoHgemu 6ynu nrogu y вiцi Big 20 go 50 i 6inbme poKiB, 3 hhx 89 ®iH0K i 27 HonoBiKiB.
ImepB'ro npoBogunuca b 0cH0BH0My b Mara3HHax 3 oge®ero, ge 6yno nerme Becra p03M0By, a TaKo® y Mara3HHax 3 xapH0BHMH npogyKTaMH Ta anTeKax. TepMiH opeHgyBaHHa npuMi^eHb y ToproBux цeнтax onuTaHHMH e TaKun: go 1 poKy -2 opeHgaTopi, Big 1 poKy go 5 - 34 opeHgaTopi, Big 5 go 10 poKiB - 43 opeHgaTopi, Big 10 poKiB i 6inbme -37 opeHgaTopiB.
7. AHani3 aHKeTyBaHHa opeHgapiB ToproBux цeнтpiв MicTa Mignc6po y BenHKo6pHTami'
nuTaHHa aHKeTH crocyBanuca po6oTH ToproBux цeнтpiв i l'xHboro кepiвннцтвa, nnaHiB po3BuTKy 6i3Hecy opeHgapaMu, a TaKo® noBegiHKu i'xHix KnieHTiB. y pe3ynbTaTi gocnig®eHHa BignoBigen pecnoHgeHTiB BuaBneHo neBHi oco6nuBocTi. OnumeMo KopoTKo ocHoBHi 3 hux.
fflpgo opгaнiзaцii opeHgu, to b 0cH0BH0My opeHgapi 3agoBoneHi 3i cBoei' cniвnpaцi 3 ToproBuM цeнтpoм, y aK0My bohu opeHgyroTb ToproBi nno^i. Binbma nonoBuHa 3 hux (70%) 3aaBunu npo ycnimHicTb i'xHboro 6i3Hecy y цb0мy uempi, i TinbKu 7% cKa3anu, ^o 'xHi 6i3HecoBi cnpaBu e He HaftKpa^i. Ctocobho 3agoBoneHHa Big cniBnpaui 3 oco6aMu, aKi KepyroTb ToproBuMu цeнтpaмн, to 33% onuTaHux ournunu Ty cniBnpauro HaftBu^uM 6anoM 3 n'aTu M0®nuBux, a 53% - 6anoM 4. npunoMy Ha gyMKy 60% pecnoHgeHTiB cnoci6 ynpaBniHHa rpomoBuMu KomTaMu BnacHuKa ToproBoro цeнтpy e go6puH, a Ha gyMKy 17% - gy®e go6puH. OgHaK,
17% onuTaHux BBa®aroTb, ^o цi KomTu BuKopucroByroTbca noraHo, ane HixTo He gyMae, ^o bohu BuK0pucT0ByMTbca gy®e noraHo.
HeMae HiKoro 3 opeHgapiB, aKi 6ynu 6u noBHic™ 3agoBoneHi 3aranbHuM cTaH0M ToproBux цeнтpiв, ane HixTo 3 hux He ouiHroe ui цeнтpн цinкoм noraHo. 87 BigcoTKiB onuraHux BKa3anu Ha Te, ^o цi цeнтpн BignoBigaroTb noTpi6HuM BuMoraM. npunoMy TinbKu 7% pecnoHgeHTiB Konu-He6ygb Manu HenpueMHi cнтyaцii, aKi noB'a3aHi 3 TexmHHuM cTaH0M 6ygiBni a6o 3 po6otom TexHiHHoro nepcoHany. fflpgo opгaнiзaцii 6e3neKu b 6ygiBnax uempy, to 97% pecnoHgeHTiB BignoBino, ^o B0Ha e go6poro i 3% onuTaHux He gano Ha ue 3anuTaHHa HiaKo' BignoBigi.
BinbmicTb opeHgapiB (79%) BBa®ae, ^o Hinoro 3MiHMBaTu b ToproBoMy цeнтpi He n0Tpi6H0, i nume 21% onuTaHux 3aaBunu npo Heo6xigHicTb TaKux 3MiH, ogHaK, TinbKu HeBenuKa HacTuHa 3 hux BKa3ana Ha KoHKpeTHi noTpe6u, 30KpeMa, nepeg6anuTu Mo®nuBicTb 36inbmeHHa TepMiHy opeHgu i BuKopucTaHHa 6inbme cBiTna, HagaHHa $iHaHcoBo' gonoMoru gna HoBoro 6i3Hecy, BuKopucTaHHa nopo®Hix npuMi^eHb to^o. Ctocobho noninmeHHa MapKeTuHry, To geaKi 3 onuTaHux Ha3Banu 36inbmeHHa ciMenHux nignpueMcTB, 6inbme peKnaMu, 30KpeMa - Ha Tene6aneHHi. npunoMy nonoBuHa (52%) pecnoHgeHTiB BBa®ae, ^o BugineHoro 6wg®eTy Ha MapKeTuHroBy gianbHicTb BucTapnae, a 48% BBa®ae, ^o 3aMano.
Bci pecnoHgeHTu 3aaBunu, ^o HixTo 3 iHmux opeHgapiB 'm He 3aBa®ae. BinbmicTb (70%) BBa®aroTb iHmux opeHgapiB go6puMu cycigaMu no opeHgi, a 30% onuraHux - gy®e go6puMu. npunoMy cycigu HiaKuM huhom He BnnuBaroTb Ha ^ pimeHHa, aKi npuftMaroTb opeHgapi.
Ha nuTaHHa aHKeTu ^ogo cTaTi, BiKy i 3aHarra KnieHTiB, cnoco6iB 'x go6upaHHa go ToproBoro ^mpy BignoBinu He Bci onuTaHi. KpiM цb0Г0, BHacnigoK cKnagHocTi Bu3HaneHHa geaKux 3 цнx xapaKTepucTuK, He 3aB®gu y 3aranbHux nigcyMK0Bux цн$pax cyMa Bcix BapiaHTiB BigcoTKiB piBHa 100. OT®e, cepeg noкynцiв 87% ®iH0K i 13% HonoBiKiB. noHag nonoBuHy (57%) KnieHTiB Mara3uHiB MaroTb 30-40 poKiB, 47% - 20-30 poKiB, MeHme 20 poKiB - 20% i crapme 40 poKiB - 18%. Cepeg noKyn^B 63% TaKux, ^o npauMMTb, 43% -crygemiB i 17% tux, ^o He npauMMTb, 60% -go6upanucb go ToproBoro цeнтpy BnacHuM aBT0M06ineM, 23% - aBTo6ycoM a6o nimKu i 17% -iHmuMu cnoco6aMu.
Ti caMi noKyn^ noaBnaMTbca b Mara3uHax gocuTb perynapHo. Cepeg ycix KnieHTiB ToproBux цeнтiв KinbKa pa3iB Ha Tu®geHb BigBigyroTb Mara3uHu 43% tux caMux noкynцiв, ^ogeHHo -27%, KinbKa pa3iB y Mica^ - 20% i ^o KinbKa мicaцiв - 7%. HaftHacrime ^ogeHHa cepegHa KinbKicTb noкynцiв y ogHoMy Mara3uHi (43% Big 3aranbHo' KinbKocTi gHiB) BapiweTbca b Me®ax 100200 oci6, ane gocuTb HacTo ua KinbKicTb nepeBu^ye Hucno 200 (gna 33% ycix gHiB). HacTo (y 83 BigcoTKiB BunagKiB) KnieHTu nw6naTb KynyBaTu T0Bapu rpynaMu. OnuTyBaHHa noKa3ano, ^o 23%
KjieHTiB Mara3HHiB npH BigBigyBaHHi ToproBoro uempy 3aB®gu i 7% Man®e 3aB®gu mocb Kynye.
cTocyeTbca caMHx opeHgapiB, to 80% 3 hhx y Han6jH®HoMy MaH6yTHboMy njaHyMTb mocb 3MiHMBaTH (BBegeHHa hobhx nocjyr, 3aBe3eHHa HoBoro acopTHMeHTy ToBapiB, 3oKpeMa 6peHgoBHx
Tomo). 3MiHHTH uiHoBy nojiTHKy njaHyMTb 20% onHTaHHx. npunoMy gBi TpeTHHH 3 hhx 6ygyTb opieHTyBaTuca Ha 3aMo®HHx KjieHTiB, i TpeTHHa - Ha MeHm 3a6e3neneHHx noKynuiB. nepeBa®Ha 6ijbmicTb (73%) opeHgapiB He MaMTb HaMipy bhochth 6ygb-aKi 3MiHH y urnoBy nojiTHKy. Ha 1xhm gyMKy, BcTaHoBjeHi HHMH uiHH e po3yMHHMH uiHaMH gja Bcix KjieHTiB. ^epe3 Te, mo ui uiHH e gocuTb HH3bKHMH HeMae noTpe6u 1x MiHaTH.
nepeBa®Ha 6ijbmicTb 3 ycix opeHgapiB MaMTb HaMip 3ajumaTuca b uernpi 6ijbme 10 poKiB, i TijbKH 10% 3 hhx 3aKjMHHjH goroBopu opeHgu Ha TepMiH MeHme 10 poKiB. AHajoriHHo, 6ijbmicTb onHTaHHx He njaHyMTb opeHgyBaTH ToproBi njomi b
rnmux ToproBHx ueHTpax, a 22% 3 ycix pecnoHgeHTiB xonyTb ue 3po6uTH. HixTo 3 onuTaHHx He gyMae 3MeHmyBaTH opeHgoBaHi ToproBi njomi, i TijbKH 7% 3 hhx MaMTb HaMipu 1x 36ijbmyBaTH. Han6jH®HHM HacoM 79% npogaBuiB 6ygyTb 3MiHMBaTH ToproBi BirpuHH y cbo1x Mara3HHax. npuTOMy 67% opeHgapiB 3MiHMe 3oBHimHiH BHrjag cbo1x Mara3HHiB KijbKa pa3iB Ha Micaub, a 20% 3 hhx - Ko®Horo TH®Ha. To6to nignpueMui, aKi opeHgyMTb ToproBi njomi y gocjig®yBaHHx ueHTpax g6aMTb npo peKjaMy cbo1x Mara3HHiB i cTapaMTbca TaKHM hhhom npocyHyTH CBin ToBap i nocjyru 6ju®He go 1xHboro cno®HBana.
Biiciiobkii
BuKoHaHi gocjig®eHHa icTopi1 i eBojMuu KoHueHTpoBaHo1 TopriBji Ta nocjyr y BejHKo6pHTaHi1 gaMTb 3Mory 3po6uTH HacTynHi y3arajbHeHHa. He3Ba®aMHH Ha Te, mo ^opMyBaHHa Ta po3bhtok me! $opMH TopriBji b yKparni Ta nojbmi Big6yBaMTbca no-pi3HoMy, Hami ToproBi ueHTpu Mo®yTb nepeHHaTH gocBig BejHKo1 BpuTaHi1 i nigBHmuTH piBeHb o6cjyroByBaHHa cbo1x KjieHTiB.
Ay®e Ba®jHBoM, Ha Ham norjag, e cBo6oga 6pHTaHcbKux iHBecTopiB. Bohh goTpuMyMTbca npaBHj puHKy b npuHHaTTi crpaTeriH Ha nonaTKoBoMy eTani BegeHHa BjacHoro 6i3Hecy. OgHaK cjig 3ayBa®HTH, mo TyT He noBHicTM 6ygyTb npauMBaTH pHHKoBi 3aKoHH ocKijbKH y BejHKo6pHTaHi1 po3mupeHHa Mepe®i ToproBHx ueHTpiB Big6yBaeTbca 3rigHo npocropoBHx njaHiB po3BHTKy Ko®Horo MicTa.
Ao HegaBHboro Hacy iHBecrop njaHyBaB CBin 6i3Hec Ha BjacHHH cTpax i pu3HK. Tenep, Micro 6epe Ha ce6e BignoBigajbHicTb 3a nonaroK 6i3Hecy i
BHMarae mo6 no6ygoBa Ta po3bhtok ToproBHx uempiB Big6yBajuca 3rigHo 1xHix njaHiB. MicbKa Bjaga iH^opMye iHBecTopiB npo o6'eKTH i Micua mogo MaH6yTHboro po3MimeHHa neBHHx o6'eKTiB, 3oKpeMa ToproBHx uempiB, y MicbKin iH^pa-cTpyKTypi. Ha ocHoBi uboro Mo®Ha npu6jH3Ho nepeg6anHTH eBojMuiM KyniBejbHo1 cnpoMo®Hocri. Aja Hac ni3HaBajbHoM mHHicrM e Te, mo MicbKe njaHyBaHHa BpaxoBye TaKo® imepecu iHBecTopiB.
npoeKTyBajbHHKH nigKa3yMTb HH eKoHoMiHHo BurigHo BKjagaTH KomTH b neBHi o6'eKTH, 3oKpeMa ToproBi ueHTpu. ^ KjacuHHi nopagu He TijbKH mogo iHBecTuuiH, a h ctocobho po3BHTKy TopriBji i eKoHoMiKH. Ha ®ajb, b yKpa1Hi Ta nojbmi nogi6Ho1 npouegypu He TijbKH HixTo 3gincHMe, aje h He BMie 11 po6hth. ToMy gouijbHo 6yjo 6 ctbophth b Ko®HoMy MicTi BignoBigHi opraHH, aKi 3aHMajuca 6 nogi6HHMH nHTaHHaMH. Bohh 3aoxonyBaju 6 hobhx iHBecTopiB, BHKopucToByMHH uiHHy iH^opMamM MicTa mogo noro 6i3Hec-njaHiB i nepcneKTHBHo1 po36ygoBH.
y cbo1h 6ijbmocTi opeHgapi ToproBHx njom y BejHKHx ToproBHx ueHTpax 3agoBojeHi Big TaKo1 cniBnpaui. 3agoBojeHHi bohh i po6otom KepiBHuuTBa uux uernpiB, Horo He Mo®Ha CKa3aTH npo aHajoriHHux opeHgapiB y nojbmi Ta yKpa1Hi. ^k noKa3yMTb geaKi ny6jiKaui1 y npeci, crocyHKH Mi® BjacHHKaMH ToproBHx uempiB i opeHgapaMH y Hac Bigpi3HaMTbca Big amjincbKHx. Hami opeHgapi He xBajaTb ynpaBjiHHa uux uempiB. reHe3uc KoH^jiKTy e HH3bKa eKoHoMiHHa e^eKTHBHicrb BegeHHa 6i3Hecy. BhcoR opeHgHa njaTa Ta BigcoTKH 3a KpegHTaMH, HH3bKa KyniBejbHa cnpoMo®mcrb HacejeHHa Ta iHmi npuHHHH He gaMTb 3Moru oco6jhbo yKpa1HCbKHM opeHgapaM oTpuMyBaTH BignoBigHi npu6yTKH, mo npu3BoguTb go Heo6xigHocTi 3MiHH acopTHMeHTy nponoHoBaHoro ToBapy hh Bugy nocjyr, nojumeHHa uboro 6i3Hecy i HaBiTb go 1x 6aHKpyTCTBa. BpaxoByMHH CKa3aHe, b yKpa1Hi Ta nojbmi gep®aBi noTpi6Ho 6ijbm e^eKTHBHe BMimyBaTuca y ui npouecu. Ha 3aKoHogaBHoMy piBHi noTpi6Ho BperyjMBaTH BigHocHHH Mi® BjacHHKaMH ToproBHx uempiB i
thmh oco6aMH, aKi opeHgyMTb y hhx ToproBi njomi.
Aja 6ijbm geTajbHoro po3yMiHHa uux npoueciB y Hamux Kpa1Hax noTpi6Hi nogajbmi HayKoBi gocjig®eHHa, aKi nojaraju 6 y comojoriHHHx o6cTe®eHHax opeHgapiB ToproBHx njom y TaKux ueHTpax, CTaTHCTHHHoMy o6po6jeHi oTpuMaHHx pe3yjbTaTiB Ta Bupo6jeHHi BignoBigHHx BHCHoBKiB. Cjig 3ayBa®HTH, mo TaKi gocjig®eHHi B®e npoBogaTbca y nojbmi i Han6jH®HHM HacoM 6ygyTb ony6jiKoBaHi 1xHi pe3yjbTaTH.
Abstract
Thesis is devoted to research of formation of shopping centers in the Great Britain. Origin and development of these centers are considered, problems that at the same time arose, and approaches to their solution are analyzed. It is noted the significant effect on trade organization of achievements of science and technology and upgrade of technologies, in particular, production of glass, iron, paper and development of transport, entering of a method of self-service, etc.
The largest shopping centers of London, their parameters and features are characterized. Is given the examples of use of modern strategy of the concentrated trade and services in the Great Britain. Its essence based not only on concentration of commercial buildings, but also on diversification of shopping centers, forming of a network of other objects which are compatible to these centers in terms of complementarity of the commercial offer and the accompanying range of services. Actions of the city authorities for attracting investors to creation of certain objects of city infrastructure, including shopping centers are determined, and the possibilities of adaptation of foreign decisions for the Ukrainian and the Polish realities are considered. In particular, are analyzed features, conclusions and recommendations of the Cleveland program and other decisions concerning the help to investors in their assessment of a real situation and on the basis of it planning of employment of personnel and development of the logistic strategy of purchases, delivery and other important transactions.
Results of questionnaire of tenants of floor spaces, managers and other ranking officers of tenants are given in 12 largest shopping centers of the Middlesbrough city in the Great Britain. The majority of the tenants of floor spaces in these centers are satisfied with such cooperation and consider that it isn't necessary to change anything cardinally in shopping center.
JEL Classification: L81, M31.
Список л^ератури:
1. Adburgham Alison. Shops and Shopping / Alison Adburgham // British Publishing company, 1981.
2. Kathryn Morrison. English shops and shopping: an architectural history / Morrison Kathryn // Yale University Press, 2003.
3. Wilson Brian. Harrod's Stores Limited / BrianWilson //British Publishing Company, 2009.
4. Pollard A.J. Middlesbrough: town and community, 1830-1950 / A.J. Pollard // Sutton in association with Middlesbrough Borough Council, 1996. - p. 202.
5. Charles E. Goad shopping centre report: Middlesbrough / E. Charles // Goad Ltd, 1986.
6. Mikolajczyk Jan. Centra Handlowe - stan i perspektywy / JanMikolajczyk // Uniwersytet Ekonomiczny: Poznan, 2015.
7. Cyran Kazimierz. Centra Handlowe jako wyznacznik wspólczesnych trendów i konsumpcji / Kazimierz Cyran //Uniwersytet Rzeszowski: Rzeszów, 2013.
8. Czerwinski Slawomir. Centrum Handlowe - glówne problemy badawcze / SlawomirCzerwinski // Uniwersytet Wroclawski: Wroclaw, 2012.
9. Rachmanowska Agnieszka.Centra Handlowe / AgnieszkaRachmanowska // Uniwersytet Lódzki: Lódz, 2015.
10. Аналогична економгя: макроекономжа i мжроекономжа: У 2 кн. - Кн. 1: Вступ до аналогично! економп. Макроекономжа / за ред. С. Панчишина i П. Островерха. - 4-те вид., випр. i доп. - К.: Знання, 2006. - 723 с.
11. Skorupka D. Risk Management in Projects using the Example of Construction Undertakings / D. Skorupka, A. Duchaczek // International of Contemporary Management. - 2013. - № 12 (2). - S. 916.
12. The Oxford Covered Market [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://www.oxfordcity.co.uk/shops/market/.
13. Middlesbrough Borough Council. Middlesbrough official guide. / Middlesbrough Borough Council // British Publishing Company, 1997.
14. Cleveland County Council. Midd. lesbrough Structure Plan. / Cleveland County Council // Cleveland County Council, 2007
15. Middlesbrough Council [Електронийресурс] - Режим доступу: http://www.middlesbrough.gov.uk.
16. British-history [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://www.british-history.ac.uk.
References:
1. Adburgham, A. (1981). Shops and Shopping. British Publishing company.
2. Kathryn, M. (2003). English shops and shopping: an architectural history. Yale University Press.
3. Wilson, B. (2009). Harrod's Stores Limited. British Publishing Company.
4. Pollard, A.J. (1996). Middlesbrough: town and community, 1830-1950. Sutton in association with Middlesbrough Borough Council.
5. Charles, E. (1986). Goad shopping centre report: Middlesbrough. Goad Ltd.
6. Mikolajczyk, J. (2015). Centra Handlowe - stan i perspektywy [Shopping centers - the state and prospects]. Uniwersytet Ekonomiczny: Poznan [University of Economics: Poznan].
7. Cyran, K. (2013). Centra Handlowe jako wyznacznik wspólczesnych trendów i konsumpcji [Shopping centers as determinants of current trends and consumption]. Uniwersytet Rzeszowski: Rzeszów [University of Rzeszow: Rzeszow].
8. Czerwinski, S. (2012). Centrum Handlowe - glówne problemy badawcze [Shopping Center - the main objectives of the study]. Uniwersytet Wroclawski: Wroclaw [University of Wroclaw: Wroclaw].
9. Rachmanowska, A. (2015). Centra Handlowe [Shopping Centers]. Uniwersytet Lódzki: Lódz [University of Lodz: Lodz].
10. Panchyshyn S., Ostroverkh, P. (2006). Analitychna ekonomiia: makroekonomika i mikroekonomika [Analytical economy: macroeconomics and microeconomics] Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
11. Skorupka, D. (2013). Risk Management in Projects using the Example of Construction Undertakings. International of Contemporary Management, 12(2), 9-16.
12. The Oxford Covered Market. Retrieved from http://www.oxfordcity.co.uk/shops/market/.
13. Middlesbrough Borough Council (1997). Middlesbrough official guide. British Publishing Company.
14. Cleveland County Council (2007). Middlesbrough Structure Plan. Cleveland County Council.
15. Middlesbrough Council. Retrieved from http://www.middlesbrough.gov.uk.
16. British-history. Retrieved from http://www.british-history.ac.uk.
HagaHO go pegaKmHHoi' KO^erii 10.03.2016
npHHMaK Bacn^b iBaHOBHH / Vasyl I. Pryimak
pryimak_vasyl@ukr. net
KHexT-TapneBCbKa Mapa / Maria Knecht-Tarczewska
maria. knecht@wp.pl
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Досвiд розвитку торгових qeHmpie у Великобританп [Електронний ресурс] / В. I. Приймак, М. Кнехт-Тарчевська //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. - 2016. - № 2 (24). - С. 47-55. - Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2016/n2. html
