CC BY
91
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6922
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
y^K 330.13:631.115.75:634.1/.7
Пiдвищення eKOHOMÍ4HOi ефективностi збуту сунищ садовод на ринок переробки
Т.Г Пенцак, А.В. Галяс tpentsak@ukr.net
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно'г'медицини та бютехнологт шет С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
Яггдництво в сучаснихумовах в основному зосереджуеться на застосувант новттх технологт вирощування та просу-вання яггдно! продукцй задля збыьшення рентабельностг. В Укратг виробники суниц садовоi (полунищ) при плануванш нових посадок в быьшостг концентрують свою увагу на збутг на свгжий ринок, а це оптовг ринки та супермаркети. Проте, быьшгсть з них не беруть до уваги такий вагомий сегмент ринку як переробку, керуючись судженням, що на переробку слгд продавати тыьки неяюсну та другосортну ягоду. В дангй статт1 проведено аналгз сучасного стану збуту суниц садовог як сыьськогосподарськими тдприемствами ргзних форм власностг так i особистими селянськими господарствами (ОСГ) на ринок переробки, а саме на подальшу заморозку. Описано шляхи тдвищення економiчноi ефективностi збуту суниц садовог на цей ринок через дотримання виробниками умов вирощування, збирання, доробки та транспортування ягоди до покупця. Надано практичн рекомендацп виробникам суниц щодо методiв вирощування Проаналiзовано можливостi збуту ягiд дрiбними виробниками через сшьськогосподарсью обслуговуючi кооперативи.
Доведено, що у виробниюв суниц садовог Захiдних областей Украши окрт збуту на свiжий ринок е можливостi продавати на ринок переробки, а саме заморозки, проте вона повинна вiдповiдати яюсним вимогам. В свою чергу яюсть ягоди закладаеться починаючи вiд посадки i зактчуючи правильним перюдом збору та логiстикою з поля до камер охолодження.
K.mnoei слова: економiчна ефективтсть, суниця садова (суниця), збут, ринок переробки, заморозка, сыьське господар-ство, реалiзацiя, тдприемство, кооперативи.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Ягодоводство в современных условиях в основном сосредотачивается на применении новейших технологий выращивания и продвижения ягодной продукции для увеличения рентабельности. В Украине производители земляники садовой (клубники) при планировании новых посадок в большинстве концентрируют свое внимание на сбыте на свежий рынок, а это оптовые рынки и супермаркеты. Однако, большинство из них не принимают во внимание такой весомый сегмент рынка как переработку, руководствуясь суждением, что на переработку следует продавать только некачественную и второсортную ягоду. В данной статье проведен анализ современного состояния сбыта земляники садовой как сельскохозяйственными предприятиями различных форм собственности так и личными крестьянскими хозяйствами (ОСГ) на рынок переработки, а именно на дальнейшую заморозку. Описаны пути повышения экономической эффективности сбыта земляники садовой на этот рынок через соблюдение производителями условий выращивания, сбора, доработки и транспортировки ягоды к покупателю. Даны практические рекомендации производителям земляники о методах выращивания Проана-
Citation:
Pentsak, T., Halyas, A. (2016). Increase economic efficiency of marketing of the strawberry into processing market. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 113-117.
Повышение экономической эффективности сбыта клубники садовой на рынок переработки
Т.Г. Пенцак, А.В. Галяс tpentsak@ukr.net
лизированы возможности сбыта ягод мелкими производителями через сельскохозяйственные обслуживающие кооперативы.
Доказано, что у производителей земляники садовой Западных областей Украины кроме сбыта на свежий рынок есть возможности продавать на рынок переработки, а именно заморозки, однако она должна соответствовать качественным требованиям. В свою очередь качество ягоды закладывается начиная от посадки и заканчивая правильным периодом сбора и логистикой с поля в камеры охлаждения.
Ключевые слова: экономическая эффективность, земляника садовая (клубника), сбыт, рынок переработки, заморозка, сельское хозяйство, реализация, предприятие, кооперативы.
Increase economic efficiency of marketing of the strawberry into processing market
T. Pentsak, A. Halyas tpentsak@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
In current conditions berries production is concentrated on implementation of modern technologies ofproduction and marketing of berries products for increasing ofprofitability. Planning activities Ukrainian strawberry producers are mainly focused on selling to fresh market through wholesale markets and supermarkets. In the same time majority of them do not take into consideration opportunities given by industrial market. They are ruled by judgment that industrial market consume only low quality, second sort berries. In the article conducted analysis of current situation with strawberry sale by agricultural enterprises and householders for processing, in particular for freezing. Described ways of strawberry sale economic effectiveness increasing through respecting of production, handling and harvesting technologies by producers. Analyzed opportunities to sell berries by small producers through agricultural services cooperatives.
Proved that in strawberry producers from Western Ukraine there is opportunity to sell strawberry to industrial market including frozen apart fresh one. But strawberry should correspond to quality requirement. In the same time the quality of berries begin from plantation and end by right harvesting period and logistic from the field to cooling chamber.
Key words: economic effectiveness, strawberry, sale, industrial market, freezing, marketing, enterprise, cooperatives.
Вступ
М1ж бшьшютю виробнишв япдно!' продукцп, а особливо сунищ побутуе думка, що ринок переробки е апрюр1 невипдним та туди можна здавати продук-цш будь-яко! якосп, яка не продалася на св1жому ринку або е зшсованою. Але сл1д пам'ятати, коли низька якють то 1 щна не можу бути високою.
Справд1, такий стереотип сформувався коли в по-няття переробки япдно! продукцп закладали тшьки вичавлювання соку на концентрати або ж виробницт-во джем1в та наповнювач1в. Часто якють шнцевого продукту не була високою, ввдповщно 1 до сировини вимоги були в1дпов1дш.
В сучасних умовах плодово-ягодного ринку, вели-ку популярнють набувае заморожена продукщя, яка пюля глибоко! шоково! заморозки може зберпагися до двох роив не втрачаючи смаков1 властивосп та корисносп. Проте, такий споаб переробки япд вима-гае якюно! сировини, яка мае вщповвдну консистен-щю, лежкють, форму, запах, кол1р, а також буде при-датною до миття та подальшо! переробки. Окремим пунктом варто вщзначити питания вщсутносп плодо-н1жки, за ягоду сунищ садово! без якюно видалено! плодошжки переробник готовий платити значно бь льше. Щоб досягнути вщповвдного р1вня видалення потр1бно мати необхщш знання для кер1вного складу сшьськогосподарських пвдприемств (агроном, бригадир), як1 в свою чергу мають !х передати збирачам ягоди. Анал1з економ1чно! ефективносл впроваджен-ня цих та шших шдход1в при збут1 япдно!' продукцп 1 будуть проанал1зоваш нижче в статл.
Anani3 ocmaHHix до^джень i публiкацiй. Питаниями теорп та практики ефективносп сшьськогоспо-дарських тдприемств загалом та плодово-ягвдних зокрема займалися вичизняш вчеш-економюти О.Ю £рмаков, О.В. Кравець, В.В Лазня, Т.А. Марина, О.А. Полюхович, 1.Н. Пр1мишев, В.А. Рульев, О.М. Шестопаль, А.1. Шумейко та шш1. Проблеми, пов'язаш з адаптащею сшьськогосподарських шдпри-емств до умов ринку, дослщжували В.1. Бойко, Ю.С. Коваленко, В.1. Криворучко, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Теоретичш, методичш та практичш аспекти розвитку, управлшня та регулювання господарсько! д1яльносп, формування експортного потенщалу тдприемств Укра!ни, в тому числ1 в сшьськогосподарських, розг-лянут1 у працях А. Альохша, В. Авер'янова, В. Будк1на, I. Бураковського, В. Власова,
А. Гальчинського, В. Гееця, В. Горьового, В. Губенка, Б. Данилишина, С. Дем'яненка, Т. Зшчук, С. Кваш1, О. Кириченка, Л. Михайлово!, А. Мошя,
О. Онищенка, М. Павловського, М. Портера, П. Саблука, О. Шпичака та шших вчених. Вище пере-л1чеш дослщження дуже важлив1, однак вони недо-статньо дають ввдповщ на виклики, як1 постають перед виробниками ягодник культур, зокрема сунищ садово! в тепершшх умовах. Так в !'хшх роботах не в повнш м1р1 розкриваеться потенщал ринку переробки япдно! продукцп, як одного з перспективних та поки що мало розвинутого.
Метою статп е анал1з чиннишв, яш впливають на тдвищення ефективносп збуту сунищ садово! в аль-ськогосподарських пвдприемствах та ОСГ на переро-
6Ky. TaKo® po3rgagamMeTbca porn cigbcbKorocnogap-CbKHx o6cgyroByonux KoonepaTHBiB (COKiB) b $opMy-BaHHi gaHuora 36yTy arigHoi npogyKqii gga Magux Ta cepegHix Bupo6HHKiB.
Pe3y^bTaTH Ta ix oSroBopeHHH
ngogoBo-arigHuH HanpaMoK cigbcbKoro rocnogapc-TBa yKpai'HH e Hag3BuHaHHo Ba®guBuM cerMeHToM arpa-pHoi' eKoHoMiKH. OKpiM 3a6e3neneHHa cno®uBaniB cBi-®ok npogyKqieo, a bhpo6hhk1b npuroKoM ^maHcoBux pecypciB, BiH Bigirpae 3HaHHy coцiagbнy pogb, aKa noga-rae b npunuHeHHa gerpaga^i Ta 3aKgagaHHa ochob gga po3BHTKy cigbcbKux TepuTopin. Цe 3yMoBgeHo thm, ^o arigHHH HanpaMoK BHMarae BegHKoi' KigbKocTi po6onoi cugu, ^o He Mo®Ha cKa3aTH cKa®iMo npo 3epHoBun ceKTop. TaK gga npuKgagy gga gorgagy 3a ogHHM reKra-poM nogyHHHHHx Hacag®eHb noTpi6Ho 5 oci6, a b ce3oH 36opy 10 - 12 oci6. ^k^o BpaxyBaTH, ^o cepegHe nogy-HHHHe rocnogapcTBo Mae 3 ra Hacag®eHb, to cyKynHa KigbKicTb 3aHHaTHx oci6 cTaHoBHTHMe 30-36 oci6, ^o e xopomuM noKa3HHKoM b yMoBax ToTagbHoro 6e3po6irra B yKpaiHcbKoMy cegi.
-flrigHu^Bo e TaKo® ogHHM 3 HanonTHMagbHimux mgaxiB po3BHTKy cigbcbKux poguH, aKi MaiOTb b cboih BgacHocTi 3eMegbHi nai. Ag®e cigbcbKa poguHa - ciMen-Ha $epMa MaoHu y BgacHocTi Big 1 go 3 ra Mo®e ycnim-ho po3BHBaTH cBiH npuBaTHHH 6i3Hec 3aKgaBmu ngama-цiro arig, gga npuKgagy cyннцi cagoBoi. npu cepegmn Bpo®aHHocri 10 T/ra., poguHa Mo®e orpuMaTu 200 -250 thc. rpH. npu6yTKy 3 ogHoro reKTapa, TaKHM huhom noKpuBmu iнвecтнцii b nepmuH ®e piK ngogoHomeHHa. BapTo 3a3HaHuTu, ^o cyHuua e arogoo, aKa 3a6e3nenye mBugKy o6opoTHicTb KomTiB. CnogiBaeMocb, ^o po3Bu-TKy ciMeHHoro ^epMepcraa cnpuaTuMe i npuHHaTTa b 2016 poцi 3aKoHy yKpaiHu «npo BHeceHHa 3MiH go 3a-KoHy yKpaiHu «npo $epMepcbKe rocnogapcTBo» ^ogo cTuMygoBaHHa cTBopeHHa Ta giagbHocTi ciMeHHux $ep-MepcbKux rocnogapcTB».
nepeBa®Ho 6igbmicTb cigbcbKorocnogapcbKux nign-pueMcTB Ta oco6guBo OCr e 3opieHToBaHuMu Ha 36yT arig cyннцi Ha cBi®un puhok, MeHme 3 hux npogaoTb aK Ha cBi®oMy puHKy TaK i Ha nepepo6Ky. 3BicHo cBi®uH puhok e 6igbm цiкaвнм 3 tohku 3opy цiнн, aK^o npogy-M^ia e xopomoi' aKocTi, npaBugbHo npegcTaBgeHa, a Ha puHKy HeMae nepeHacuHeHHa пponoзнцii. npoTe, puhok cyннцi 3 poKy b piK e pi3HuM i rpangaoTbca nepiogu nepeHacuHeHoi npono3u^i, Kogu puhok He Mo®e cno-®ura BeguKoi KigbKocTi arogu i Togi цiнa cBi®oro puHKy Ta nepepo6Ku Mo®e BupiBHaracb. ToMy gga Bupo6HuKiB cyннцi, oco6guBo Ti xto Mae Big 1 ra i 6igbme BapTo цiкaвнтнcb Mo®guBicTO Buxogy Ha puhok nepepo6Ku, oco6guBo 3BepTaoHu yBary Ha 3aMopo3Ky. BiH e o6'eMHuM, norpe6u HacTigbKu Begum, ^o yKpaiHa Ha gaHuH Hac BgacHoo npogy^ieo 3aKpuBae BgacHi noT-pe6u TigbKu Ha 30 - 40% cboix noTpe6. iHmi 60% iMno-pryoTbca 3 KuTao, nogb^i Ta rnmux KpaiH.
OT®e aKi ocHoBHi nepeBaru po6oTu 3 puhkom nepe-po6Ku:
1. rapaHToBaHuH 36yT;
2. nocTanaHHa BeguKux o6'eMiB ogHoMy a6o geKi-gbKoM nepepo6HuKaM.
3. EKoHoMia Hacy, 3ycugb Ta KomTiB Ha 36yT arogu Hepe3 gpi6Hun rypT;
4. CTa6igbHa ^Ha aK MiHiMyM ^gun ce3oH - 3a yMoBu nonepegHboro KoHTpaKTyBaHHa Ta BuKoHaHHa goMoBgeHocTeH;
5. Buxig Ha 3oBHimHi puHKu, 3aMopo®eHa aroga bucokoi aKocTi go6pe цiнyeтbca;
6. 3pocTaHHa ^hu Ha nogyHuuo Hepe3 Magi o6'eMu nocagoK npoTaroM ocTaHHix 2015 - 2016 poKiB.
He Bca cyHuua 6yge MaTu ogHaKoBy BapTicTb, ocKi-gbKu nepepo6Hi nignpueMcTBa cTaBgaTb ochobhoo bu-Morooo BucoKy aKicTb, BigcyTHicTb ngogoнi®кн Ta 6e3-neHHicTb arig. ^,ga цboro aroga noBuHHa 6yra «kohcuc-TeHTHoo, ogHopigHoo no crenern cTurgocTi, 6e3 cto-poHHboro 3anaxy a6o npucMaKy, aroga цiga, HucTa, cyxa, He nepecTurga, 6e3 ngicHaBu, 6e3 MexaHiHHux nomKo-g®eHb Ta nomKog®eHb mKigHuKaMu i xBopo6aMu.». TaKe Bu3HaHeHHa arogi cyHu^ nepmoro Kgacy 6e3 ngo-goHi®Ku gae KoMnaHia «ArpaHa ®pyT», ^o y Biнннцi.
зa6eзпeннтн aKicHy arogy cigbcbKorocnogap-cbKoMy Bupo6HuKy Heo6xigHo BuKoHaTu HacTynHi Kpo-
Ku:
- BuKopucToByBaTu BignoBigHi copTu, aKi 3a6e3-neHyBaTuMyTb ge®KicTb Ta TpaHcnopTa6egbHicTb arogu;
- bhocutu Heo6xigHi go6puBa b TiH nponopцii, KigbKocTi Ta B cTpoKu, peKoMeHgoBaHi TexHogorieo;
- BHocuTu Heo6xigHi 3aco6u 3axucTy pocguH gga ynepeg®eHHa noaBu mKigHuiciB Ta xBopo6, aKi Mo®yTb nomKoguTu arogy;
- 36upaTu arogy npu 80 - 85% cTurgocTi, He ne-pecTurgy;
- cgigKyBaTu ^o6 36upani He M'agu, He Kugagu arogy b a^uK;
- ngogoHi®Ka Mae Bunu^aTucb TaK ^o6 He 3a-gumagocb ®ogHoro ii 3agumKy Ha arogi.
Ha PucyHKax 1 Ta 2 noKa3aHo npuKgagu BipHoro Ta He BipHoro 36opy cyHu^ 6e3 ngogoHi®Ku.
npu пpннoмцi Ha nepepo6Hux nignpueMcTBax Begu-Ka yBara npuHMagbHuKiB npugigaeTbca iнcneкцii arig, ge geTagbHo orgagaoTb Ko®Hy nageTy i mgaxoM Bu6ipKu BcTaHoBgooTb piBeHb B^paKoBKu. npu 3Haxog®eHHi HeBignoBigHux no aKicHux xapaKTepucTuKax arig, a caMe: rHugux, ge^opMoBaHux, 6pygHux, noM'aTux, He-gocTurgux, nepecTurgux Big6yBaeTbca пpoцec Bu6paKy-BaHHa, ^o no3HanaeTbca Ha KigbKocTi npuHHaToro ToBa-py Big Bupo6HuKa. ^k^o KigbKicTb HeBignoBigHoi arogu nepeBu^ye 6 - 8% (b 3age®HocTi Big nignpueMcTBa), to nageTa a6o Bca MamuHa Mo®e 6yTu 3apaxoBaHoo b gpy-run Kgac a6o 3 ngogoHi®Koo. Ha PucyHKax 3 i 4 3o6pa-®eHo BipHuH Ta He BipHuH piBeHb cTurgocTi cyннцi gga nepepo6Ku Ha 3aMopo3Ky.
Phc. 2. He BipHe OHH^eHH» 11. loma суннцi Big nrogoHmKn (©oto aBTopa)
Phc. 3. Bipiiiiii piiein, cranocri суннцi Ha nepepoÖKy
Phc. 4. He BipHnö piiein, cranocri сyнnцi Ha nepepoÖKy
nig nac 36opy, cyHHUM noTpiÖHO bhbc3th 3 nona npoTaroM 2 — 3 rogHH, 6a®aHo b KaMepy oxonog®eHHa gna npHBegeHHa 11 go onTHManbHoi' TeMnepaTypH Ta Hegony^eHHa neperpiBaHHa Ha noni. TeMneparypHHH pe®HM b KaMepi noBHHeH CTaHoBHTH +4— 8 C.
HoricTHKy cyннцi Heo6xigHo npoBogHTH TepMo-aBToMo6ineM 3 xonogHnbHHKoM 3 TeMneparypHHM pe-®hmom +4-6 C. B TaKHx yMoBax aroga Kpa^e TpaHcno-pTyeTbca Ta i'i' Mo®Ha nepeMi^yBara Ha Bigganb go 300 km i 6inbme.
36yT cyHH^ Ha 3aMopo3Ky Big6yBaeTbca nepeBa®Ho Ha mgnpueMcTBa, aKi MaiOTb TyHenbHy iHgHBigyanbHy mBHgKy 3aMopo3Ky (IQF) Ta 3gaTHi nepepo6HTH 3a ro-
gHHy 6ina 5 t arig. TeMnepaTypa b TyHeni nig nac 3aMo-po3KH cTaHoBHTb 6ina -40 C.
^HoBa noniTHKa Ha пonyннцo Ha nepepo6Ky BHrna-gae TaKHM hhhom, ^o 3a arogy 6e3 nnogoHi®KH nepeBa-®Ha 6inbmicTb nepepo6HHx nignpueMcTB nnaTHTb Ha 3 rpH/Kr 6inbme Hi® 3 nnogoHi®Koo. B cboo nepry BHpo-6hhk 36upanaM nnaTHTb 3a 36ip 6e3 nnogoHi®KH Ha 0,5 — 1,00 rpH/Kr gopo®ne. OT®e eKoHoMiHHHH 3hck oneBH-gHHH i cTaHoBHTb 2 — 2,5 rpH 3 KinorpaMa.
AHani3yoHH цiнн Ta phhok cyннцi BHgHo, ^o npo-TaroM 4 ocTaHHix poKiB cra6inbHo 36epiraeTbca piзннцa Mi® cyHH^o 3 nnogoHi®Koo Ta 6e3 Hei'.
Таблиця 1
Вар'пси, суницi за типами_
Вартасть сунищ, грн/кг без ПДВ
Тип сунищ 2013 2014 2015 2016
3 плодошжкою 6,00 7,00 11,00 11,50
Без плодошжки 9,00 10,00 14,00 15,00
Даш в Таблиц 1 базуються на власних дослвджен-нях автора протягом останшх чотирьох маркетинго-вих рок1в. 36ip даних проходив у Льв1вськ1й, Терно-шльсьшй, Волинськiй та Вiнницькiй областях шляхом опитування сiльськогосподарських пiдприeмств -виробнишв суницi та переробникiв, як спецiалiзу-ються на заготiвлi япд.
Таблиця 2
Варткть суницi на свiжому ринку та ринку пере-
робки
Вартють сунищ, грн/кг без ПДВ
Тип ринку 2013 2014 2015 2016
Свiжий ринок 11,00 13,00 15,00 20
Ринок переробки (суниця без плодошжки) 9,00 10,00 14,00 15,00
3 даних наведених в табл. 2 видно, що до 2016 року рiзниця у вартосп суницi на свiжий ринок та на заморозку без плодон1жки не була кардинальною, що зумовлено порiвняно великою шльшстю пропозицй' ягоди на ринку пвд час масового достигання. Слiд врахувати, що щна свiжого ринку подаеться з враху-ванням пiкового перiоду збуту. Очевидно, що ранню та тзню суницю не мае жодного сенсу здавати на переробку з огляду на щнову пол1тику та неможли-вють формування великих партiй. Починаючи з 2016 року, спостертаеться подорожчання сунищ на св1жо-му ринку, коли переробка не готова була так стрiмко пвдвищувати цiну.
Причинами зростання цiни на 25% е:
• загальне скорочення площ насаджень сунищ садово! через,
• переорiентування уваги виробник1в на посадку малини, цiна на
яку в 2015 рощ була рекордною;
• не сприятливi погодш умови, а саме вкрай посушливе лiто осiнь 2015 року, дешлька днiв в груд-нi 2015р. з екстремально низькою температурою -26-28С, а також квiтневi заморозки весною 2016 року;
• девальващя гривнi.
Особливу роль в збуп суницi садово! можуть вщ-гравати обслуговуючi кооперативи, яш окрiм ролi заготiвельника та об'еднуючо! ланки м1ж виробником та переробником вщграють навчальну та просвггаи-цьку роль. Вони мають доносити до виробнишв шфо-рмацiю про новi технологи, сорти, добрива та засоби захисту, методики пiдвищення врожайностi та шше.
Наглядним прикладом е СОК в селi Лосятин Тер-нотльсько! областi, який займаеться заготiвлею та збутом не пльки суницi садово!, а i малини. Маючи завдяки проекту м1жнародно! допомоги добре облад-нану виробничу базу, яка включае в себе камеру охо-лодження на 40 тон та термо-автомобшь, кооператив заготовляе япдну продукщю акумулюючи товарнi
парти, охолоджуе и та власним автомобiлем постав-ляе переробникам.
Також вже бiльше трьох рошв працюе «япдний» кооператив «Агрофрут» в Перемишлянському paйонi Львiвськоi' область СОК активно розвиваеться, мае необхвдне нaвiсне обладнання для надання послуг, залучае нових членiв та проводить просвгтницьку роботу щодо розвитку самозайнятосп сiльського на-селення, розбудови амейних ферм та покращення !хнього добробуту.
Висновки
Успiшне ведення господарсько1 дiяльностi щдпри-емствами та ОСГ, яш вирощуються ягоди та зокрема суницю садову багато в чому залежить вiд вмiння випдно продати вирощену пpодукцiю. Адже суниця мае вкрай короткий строк збер^ання та повинна бути проданою протягом доби тсля збору без охолоджен-ня та протягом двох дiб за умов регульовано! темпе-ратури.
На даний час свiжий ринок викликае нaйбiльший штерес у виробник1в, оск1льки цiнa на ньому перева-жно е вищою шж на ринку переробки. Проте, вироб-ники не завжди правильно ощнюють можливостi ринку переробки, яка може давати стабшьну цiну та закупляти великi пapтii суницi, яку в тковий пеpiод важко продати на свiжому ринку. Так одшею з мож-ливостей е робота з переробниками, яш заморожують ягоду сунищ та ввдповщно, платять пpемiaльну цiну за товар без плодошжки, але в той самий час е вимог-ливими до якосл.
Правильно налагодивши роботу з вирощування, збору та доробки яг1д сунищ на переробку, сшьсько-господapськi шдприемства та ОСГ через кооперативи можуть розраховувати на хорошу цiну, а також змен-шення затрат часу та кошпв на пошук збуту тшьки на свiжому ринку.
Бiблiографiчнi посилання
Gubenko, V.I. (2013). Mehanizm zrostannja konku-rentospromozhnosti tovariv APK na svi-tovomu rynku. Agroinkom. 1-2, 60-68 (in Ukrainian). Kernasjuk, Ju.V. (2015). Ekonomichni perspektyvy vyroshhuvannja jagid. Ag-robiznes s'ogodni. 10(305), 20-22 (in Ukrainian). Latynin, M.A. (2007). Derzhavne reguljuvannja ag-rarnogo sektora ekonomiky Ukrai'ny: av-toref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja dok. ekon. nauk: spec. 25.00.02 «Mehanizmy derzhavnogo upravlinnja^». Donec'k.
Ulanchuk, V.S., Anishhenko, G.Ju. (2011). Spozhyvchyj rynok plodojagidnoi' produkcii': stan ta perspektyvy rozvytku. Visnyk ekonomichnoi' nauky Ukrai'ny. 1, 158 (in Ukrainian). Sabluka, P.T., Ambrosova, V.Ja., Mazneva, G.Je. (2001). Problemy efektyvnogo funkcionuvannja APK v umovah novyh form vlasnosti ta gospodarjuvannja: U dvoh tomah. K.: IAE, 1, 831 (in Ukrainian).
Стаття надiйшла до редакцп 10.10.2016
