CC BY
14
Анфлова М. Р. ЕПЩЕМЮЛОГ1ЧН1 ТА КЛ1Н1ЧН1АСПЕКТИ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА СИФ1ЛЮ...
УДК 616/618:616-002.6:616.9-036.2
ЕшдемюлоНчш та клтчш аспекти захворюваносл на сифМс у ваптних жшок
Анфiлова М. Р.
Вшнщький национальный медичний университет гм. М. I. Пирогова
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ И КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ СИФИЛИСОМ СРЕДИ БЕРЕМЕННЫХ ЖЕНЩИН Анфилова М. Р.
Представлены некоторые эпидемиологические и клинические особенности сифилитической инфекции у 142 беременных женщин, находившихся на лечении в Винницком областном кожно-венерологическом диспансере.
EPIDEMIOLOGICAL AND CLINICAL ASPECTS OF SYPHILIS IN PREGNANT FEMALES Anfilova M. R.
Some epidemiological and clinical features of syphilitic infection in 142 pregnant women treated at the Vinnytsia regional STI clinic are presented.
В ступ. СифЫс залишаеться одшею з най-бшьш розповсюджених шфекцшних хвороб у багатьох крашах [8]. За даними ВООЗ, щорiчно сифшюом у свт хворiе бшьше 10 млн. ошб; також сучасш дослщження свщчать про те, що клшчний перебш та ешдемюлопя сифшггично! шфекци змiнилися [7, 9]. Дослщження пошире-ностi сифштично! шфекци виявляе тенденцiю до зростання захворюваност серед вагiтних. Вагiтнiсть у жшок на фонi сифштично! шфекци може супроводжуватись гестозом, анемiею, пе-редчасними пологами, слабкiстю родово! дiяль-ностi [1, 4]. Беззаперечним е також той факт, що захворювашсть на сифшс серед вагiтних жшок загострюе проблему вродженого сифiлiсу; адже i лiкаря, i майбутню мати найбшьше цiкавить прогноз стану майбутньо! дитини [10, 13]. Залишаеться багато невиршених питань щодо тако! вагiтностi: чому у деяких жшок, як отримали адекватну терапiю i якi пройшли курс профшак-тичного л^вання вагiтнiсть iнодi закiнчуеться самовшьними викиднями, мертвонародженням, передчасними пологами або народженням дитини з вродженим сифшсом [2, 3, 6], - хоча сучасш методи лшування дозволяють з великою вiрогiд-нiстю попередити вроджений сифшс у дитини за умов проведення протисифштично! терапи у першi два триместри вагiтностi. Специфiчне лiкування вагiтних е основним ланцюгом антенатально! профiлактики вродженого сифшсу [12].
Хвороби, якi передаються статевим шляхом, бшьш нiж iншi шфекци тддаються впливу на-вколишнього середовища [11]. 1снуе декiлька основних факторiв, якi впливають на ешдемю-лопчну ситуацiю [7, 8]:
- бюлопчш фактори мiкросередвища ^муно-логiчнi, нейроендокринш);
1-4 201 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
- фактори, яю визначають поведшку суб'екта (психологiчна характеристика особистостi, р> вень культури, стереотипи статево! поведшки);
- фактори макросередовища (соцiальна за-хищенiсть, стабiльнiсть).
За даними ряду авторiв, суттеву частину вагiтних, хворих на сифшс, складають жiнки з певними соцiально-демографiчними особли-востями. Вiдмiчають переважно молодий вiк, високу питому вагу незамiжнiх жшок з сощально негативною поведiнкою, якi не стають на облiк у жiночi консультаци для ведення вагiтностi [5]. Тому для оргашзащ! щлеспрямовано! пер-винно! профiлактики iнфекцiй, що передаються статевим шляхом, зокрема, сифшсу, необхiдне вивчення як особистiсних характеристик хворих, так i соцiальних, епiдемiчних факторiв, як спри-яють iнфiкуванню та несвоечасному зверненню ваптних жiнок для дородового спостереження.
Спостереження останнiх рокiв у Вшницькш обл. за тенденцiями щодо сощально значущих хвороб показали, що незважаючи на статистичне зниження кшькост вагiтних, хворих на сифiлiс, ситуащя з вродженим сифiлiсом залишаеться надзвичайно актуальною: лише за 2009-2010 роки було зафшсовано 5 випадюв вродженого сифшсу. Тому ми вирiшили опрацювати та узагальнити вс матерiали по данш проблемi з метою виявлення факторiв ризику для найбiльш вразливих контингентiв хворих на сифiлiс, якими е ваптш жшки та новонароджеш.
Метою дослiдження було визначення ешде-мiологiчних та клiнiчних аспектiв захворюванос-тi на сифiлiтичну iнфекцiю серед ваптних жшок у Вшницькш обл. Для досягнення ще! мети нами було ретельно проаналiзовано 142 медичних карти стащонарних хворих вагiтних жшок, що
ОБМЕН ОПЫТОМ
лшувалися з приводу сифшсу у Вшницькому ОШВД з 2007 по 2010 роки. Статистична об-робка проводилася з використанням програми Microsoft Excel-07.
Результати та Тх обговорення. Серед 142 вагiтних жшок, хворих на сифiлiс:
- найбшьша кiлькiсть - 95 жiнок були у вщ вiд 20 до 29 роюв, тобто у вщ найбшьшо! репро-дуктивно! активностi;
- 30 жшок були у вщ до 19 роюв,
- 11 - вшом 30-34 рокiв;
- 6 - вшом 35-39 роюв.
Дана вагiтнiсть була:
- першою - у 65 жшок;
- другою - у 40;
- третьою - у 23;
- четвертою - у 7;
- п'ятою - у 6;
- сьомою - у одше! жшки.
Ц данi пiдтверджують також, що найбшь-ша кiлькiсть жiнок, хворих на сифшс, зна-ходиться у в^ репродуктивно! активностi, коли народжуеться перша або друга дитина. Аналiзуючи термiни вагiтностi жiнок, хворих на сифшс, якi поступили до ВОКШВД на л> кування, ми бачимо, що переважна бшьшють вагiтностей знаходиться у другому (71 жшка) та третьому (45 жшок) триместрах i лише 26 - у першому триместр^ хоча вагiтнi жiнки мають пройти першу васерманiзацiю та огляд гшеколога у жiночiй консультаци до 12 тижшв.
Було дiагностовано:
- первинний сифшс - лише у 12 ваптних;
- вторинний свiжий - у 27;
- сифшс прихований раннiй - у 84.
Превентивне л^вання було проведене трьом
ваптним, а профiлактичне - 16 ваптним жшкам.
Супутнi захворювання, що можуть передава-тися статевим шляхом, було дiагностовано у бшь-шо! половини вагiтних жшок, хворих на сифшс:
- трихомоноз - у 24 жшок;
- кандидоз - у 19;
- гарднерельоз - у 17;
- хламщюз - у 14;
- гонорея - у двох жшок.
Помiж ваптних жшок, хворих на сифшс, були направлеш до обласного шюрно-венеролопчного диспансеру:
- тсля васермашзаци в жшочш консультаци - 93 особи;
- з активними проявами шфекци, виявленими гiнекологом при оглядi - 37 жшок;
- виявлеш, як статевий контакт, - 12 жшок. При проведенш роботи щодо виявлення дже-
рела зараження було встановлено, що джерелом зараження був
- чоловш - у 20 (14 %) жшок;
- ствмешканець - у 23 (16 %);
- знайомий - у 7 (5 %);
джерело зараження виявлено не було у 92 (65 %) жшок, шфшованих сифштичною шфекщею. Помiж обстежених жшок, вказали:
- лише одного статевого партнера - 90 (63 %) жшок;
- двох статевих партнерiв - 42 (30 %);
- трьох статевих партнерiв - 6 (4 %);
- чотирьох статевих партнерiв та бшьше -4 (3%).
Аналiз сощального статусу ваптних жшок показав:
- бшьша половина з 142 обстежених жшок була не замiжня або розлучена - 79 (56 %), лише 15 (10 %) жшок працюють;
- мешканками мюта були лише 36 (25 %), а з сшьсько! мюцевосп, вщповщно, 106 (75 %) ваптних жшок;
- шкiдливi звички (тютюнопалшня та вжи-вання алкоголю) мали 113 (80 %) ваптних жшок.
Ктшчш прояви сифштично! шфекци у жшок були представленi такими ознаками:
- хворi у первинному перiодi (12 жiнок) мали твердий шанкер:
1) на статевих губах - 10 жшок;
2) у ротовш порожниш - двi жшки;
- помiж хворих на вторинний свiжий сифiлiс (27 жшок):
1) ус мали розеольозний висип, яскраво-рожевого кольору, який розташовувався на переднш черевнiй стiнцi та бокових поверх-нях тулуба;
2) були вiдмiченi залишки твердого шанке-ру на статевих органах - у 10 жшок.
Уим ваптним жшкам було призначено спе-цифiчне протисифiлiтичне лiкування вщповщно схемам, затвердженим МОЗ Украши.
1з 142 вагiтних жшок, хворих на рiзнi стади сифiлiсу, лише у двох (1,4 %) була наявна темпе-ратурна реакцiя Ярш-Лукашевича-Герксгеймера: у одше! температура склала 39,2°С, у шшо! -38,8°С; обидвi жшки мали первинний сифшс. Пюля проведеного лiкування титри антитiл:
- зросли - у 28 (20 %) жшок;
- знизились - у 28 (20 %);
- залишились абсолютно без змш - у 86 (60 %) жшок.
Висновки
Останшми роками у Вшницькш обл. вщ-мiчаеться негативна тенденцiя до збшьшення захворюваностi на вроджений сифшс, лише за 2009-2010 рр. було зафшсовано п'ять випадюв.
Аналiз вшово! структури хворих на сифiлiс жшок свщчить про стабiльну перевагу ошб найбiльш репродуктивного вiку - 20-29 роюв, коли жiнки народжують першу та другу дитину,
також висока захворюванють вiдмiчаеться серед пiдлiткiв 15-19 роюв (у осiб цих вшових груп особливо виражена сексуальна актившсть, висока вiрогiднiсть значно! кшькосп сексуальних партнерiв; вони часто вибирають партнерiв iз груп високого ризику - осiб аморально! поведш-ки, яю зловживають алкоголем, наркотиками).
Якщо порiвнювати питому вагу рiзних стадш
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2011
Анфлова М. Р. ЕПЩЕМЮЛОГ1ЧН1 ТА КЛ1Н1ЧН1АСПЕКТИ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА СИФ1Л1С.
сифшсу у ваптних жшок, то необхщно вщм> тити, що близько 60 % складають хворi на при-хований раннш сифшс, що, як правило, слугуе основою для подальшого зросту захворюваносп на сифшс.
Бшьше 90 % ваптних жшок, хворих на сиф> лю, були виявлеш в жшочих консультащях при постановщ на облiк та черговому огщщ у гше-колога. Але особливе занепокоення викликае той факт, що бшьше 80 % ваптних жшок на момент постановки дiагнозу сифшс знаходились на 2 та 3-му триместрах ваптносп (коли блща трепо-нема вже може потрапити до оргашзму плоду), особливо враховуючи той факт, що у бшьше шж 75 % ваптних вже наступили явища сшрохетеми, бо в них було дiагностовано вторинний сифiлiс та сифшс прихований раннiй.
Сифiлiс у ваптних жшок бшьш нiж у 50 % випадюв перебiгае як мшст-шфекщя у виглядi трихомонозу, кандидозу та хламшозу.
Незважаючи на те, що 27 % ваптних жшок мали активш прояви сифштично! шфекци, лише у двох (1,4 %) спостерпалась температурна реак-цiя на початку специфiчного лiкування, що може свщчити про змiнену iмунологiчну реактившсть.
Пiсля проведеного специфiчного лiкуван-ня титри антитш знизились лише у 20 % хворих, у 60 % вони залишились без змш, а у 20 % хворих вони навпъ зросли, що може свщчити також про змшену iмунологiчну реактившсть жшок, хворих на сифшс, або недосконалють лабораторно! дiа-гностики.
Iснуючi так зваш «перевiренi часом» методи Л1ТЕРАТУРА
1. Сифилис и беременность / М. А. Иванова и др. // Вестник дерматологии и венерологии. -2000. - № 6. - С. 63 - 66.
2. Переб1г ваптносп та !! результат у залежносп вщ термшу лшування сифштично! шфекци / Л. Д. Калюжна та ш. // Дерматолопя та вене-рологiя. - 2008. - № 4 (42). - С. 34 - 40.
3. Короткий Н. Г. К вопросу о передаче сифилитической инфекции от матери плоду / Н. Г. Короткий, Е. Г. Чиченова // Российский журнал кожных и венерических болезней. -2000. - № 6. - С. 46 - 47.
4. Кунгуров Н. В. Эпидемиологические аспекты заболеваемости сифилисом беременных и новорожденных / Н. В. Кунгуров, Т. А. Сыр-нева, Л. Ю. Бердицкая // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2008. - №1. - С. 56 - 58.
5. Етдем1олог1чш та ктшчш особливосн сиф> люу у ваптних / В. П. Логунов та ш. // Дерматолопя та венеролопя. - 2003. - №1 (19). - С. 50 - 51.
6. Мавров Г. И. Влияние сифилиса на течение беременности и внутриутробное развитие плода / Г. И. Мавров, Т. В. Губенко // Дерматолопя та венеролопя. - 2002. - № 4. - С. 41 - 43.
1-4 201 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
профшактики сифшсу серед ваптних жшок та вродженого сифшсу, основою ефективносп яких е своечаснють взяття ваптних на облш в жшочш консультаци, у сучасних умовах часто не спра-цьовують через вщсутшсть або неадекватшсть пренатального нагляду за ваптними, через особливосн !х сощального статусу, рiвня культури, а також клшчних проявiв хвороби. Це можливе лише за умови усунення сощальних факторiв поширення 1ПСШ та вдосконалення принцитв саштарно-просвпницько! роботи, спрямовано! на профшактику захворювань, що передаються статевим шляхом, шюдливих звичок, небажано! ваптносп. Особливо актуальним питанням за-лишаеться налагодження дiево! системи взаемо-дi! двох служб - акушерсько-гшеколопчно! та дерматовенерологiчно! у проведеннi комплексу протиепiдемiчних заходiв та у безпосереднш роботi з кожною вагiтною жшкою.
Враховуючи теперiшню епiдемiологiчну ситуацiю щодо захворюваносп на сифшс та наявшсть вродженого сифшсу, актуальним е проведення бшьш поглибленого дослщження соцiально-демографiчних, етдемюлопчних, психологiчних та iнших факторiв, яю сприяють несвоечасному зверненню вагiтних жшок до ж> ночих консультацiй та вщсутносп у них насторог стосовно ведення безпечного способу життя. Слщ розробити спещальну програму, яка буде направлена на необхщнють звернення ваптних жшок до жшочих консультацш у першi мiсяцi вагiтностi та подальше обстеження в кожному з тримес^в.
7. Мавров Г. И. Проблемы современной сифилидологии / Г. И. Мавров // Дерматолопя та венеролопя. - 2006. - № 2 (32). - С. 9-21.
8. Мавров И. И. Половые болезни / И. И. Мавров.
- Харьков : Факт, 2005. - 760 с.
9. МиличМ. В. Эволюция сифилиса / М. В. Ми-лич. - М.: Медицина, 1987. - 160 с.
10. Чакова Т. В. ИФА-диагностика сифилиса у беременных / Т. В. Чакова, О. Б. Немчанинова // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2007. - № 2. - С. 64 - 66.
11.Шапошников О.К. Венерические болезни / О. К. Шапошников . - М. : Медицина, 1991.
- 544 с.
12.Шкробот Т. С. Критери безпечного грудного вигодовування тсля проведеного специфiч-ного i профшакгичного л^вання сифшсу у ваптних / Т. С. Шкробот // Дерматолопя та венеролопя. - 2005. - № 2 (28). - С. 55 - 59.
13.Шувалова Т. М. Сифилис у беременных в Московской области: клинико-эпидемио-логические аспекты, тактика, прогноз / Т. М. Шувалова // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2000. - № 2. -С. 52 - 59.
