CC BY
10
УДК 616/618:616-002.6:616.9-036.2
Сучасш регюнальт клшжо-ешдемюлоНчш особливост сифшггичноУ шфекщ?
Анфiлова М.Р.
Вгнницький национальный медичний университет гм. М.1. Пирогова
СОВРЕМЕННЫЕ РЕГИОНАЛЬНЫЕ КЛИ-НИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СИФИЛИТИЧЕСКОЙ ИНФЕКЦИИ
Анфилова М.Р.
Рассматриваются некоторые аспекты проблемы заболеваемости сифилисом в Винницкой обл. и на общегосударственном уровне за период 1999-2008 гг. Проанализирован уровень заболеваемости сифилисом за указанный период, соотношение удельного веса различный периодов сифилитической инфекции. Выделены региональные особенности инфекции в районах Винницкой обл., которые позволят более рационально подойти к разработке лечебно-профилактических мероприятий.
CURRENT REGIONAL CLINICAL-AND-EPIDEMIOLOGICAL FEATURES OF THE SYPHILITIC INFECTION Anfilova M.R.
Some aspects of the syphilis morbidity problem in Vinnyt-sia region and at the national level too during the period of 1999-2008 have been examined. The level of syphilis morbidity for the indicated period, and also the correlation of role of different periods of syphilitic infection have been analyzed. The local features of the infection in districts of the Vinnytsia region, having been marked out, will allow to make the most efficient use of the treatment-and-prophylactic undertakings being working out.
Сифшс е одним з найбшьш розповсюджених та небезпечних шфекцшних захворювань людини, а реакщя оргашзму на попадання до оргашзму збудника сифшсу - бтдо! трепонеми надзвичайно складна та багатоланкова. З моменту зараження сифшс може тривати багато роюв; захворювання вщзначаеться хвилеподiб-ним перебпом iз змшою прихованих перiодiв та перiодiв загострення [1].
Вщомо, що захворювашсть на венерич-ш хвороби е нерiвномiрною; були намагання пов'язувати перюди И пiдйомiв та спадiв з со-нячною активнютю, геомагштними коливання-ми та шшими космiчними змiнами, з великими громадськими (вiйни) та стихiйними (землетру-си) явищами. Але висота та швидюсть збiль-шення захворювань, що передаються статевим шляхом, - поняття, ще недостатньо вивченi, якi потребують подальшого з'ясування [5, 6].
Безумовним е те, що хвороби, як передають-ся статевим шляхом, бшьш нiж iншi шфекцп
3-4 (11)' 2008
тддаються впливу навколишнього середовища. 1снуе декiлька основних факторiв, як вплива-ють на епiдемiологiчну ситуащю [2]:
- бiологiчнi фактори мшросередовища ^му-нологiчнi, нейроендокриннi);
- фактори, як визначають поведiнку суб'екта (психолопчна характеристика особистостi, р> вень культури, стереотипи статево! поведiнки);
- фактори макросередовища (соцiальна захи-щенiсть, стабшьнють)
Високий рiвень захворюваностi на сифшс в Укра!ш може бути обумовлений зашзншою санацiею вогнищ шфекци на фош незадовшь-них соцiально-економiчних умов [3]. Але для об'ективного ешдемюлопчного аналiзу важли-во уникати традицшних пiдходiв до його ощн-ки, в основi яких лежать лише даш по захворю-ваностi. Фактично нагляд за захворюванiстю направлений не на И причину, а на наслщок [4].
Останшм часом увагу дослщниюв та прак-тичних лiкарiв привертае вивчення динамiки
розповсюдження венеричних хвороб на окремi територи, бо встановлення причин та законо-мiрностей розповсюдження венеричних шфек-цiй на регiональному рiвнi дозволить запропо-нувати конкретнi заходи по подоланню !х розповсюдження та наданню оптимально! медико-сощально! допомоги хворим в окремому репош з обов'язковим урахуванням мiсцевих умов та можливостей [3].
Матерiали та методи дослщження. Ма-
терiалами для дослщження слугували статис-тичнi даш щодо захворюваностi населення на сифшс у Вiнницькiй обл. (за даними Вшниць-кого обласного шкiрно-венерологiчного диспансеру за 1999-2008 рр). Проведено кореляцшний аналiз отриманих даних.
Результати та Тх обговорення. Результа-ти аналiзу показали, що в перюд з 1999 по 2008 р. захворювашсть на сифiлiс серед жи-телiв Вшницько! обл. зменшилась у 2,9 разу (Рис. 1). Найвищий шк захворюваностi припадав на 1999 р. та складав 84,6 на 100 тис населення; по^м вщбулося зниження захворюваностi на протязi 2000-2002 рр. - до 48,7 на 100 тис. А перюд 2003-2005 рр. характеризувався вщносною
стабшьнютю показниюв на рiвнi 41,7 та 42,1 на 100 тис., знизившись у 2007 р. до 27,5; але вже у 2008 р. нам^илась тенденщя до шдвищен-ня - до 28,8 на 100 тис. населення
Якщо порiвнювати iз ситуацieю на рiвнi де-ржави, то можна вiдмiтити, що з 1999 р. захворювашсть на сифшс серед населення зменши-лась у 4,6 разу (Рис. 1).
Показник захворюваност на 100 тис. складав:
- у 1999 р. - 113,9;
- у 2000 р. - 91,5;
- у 2001 р. - 77,1;
- у 2002 р. - 63,8;
- у 2003 р. - 54,7;
- у 2004 р. - 48,7;
- у 2005 р. - 42,0;
- у 2006 р. - 34,3;
- у 2007 р. - 29,9;
- у 2008 р. - 25,0.
Порiвнюючи захворювашсть на сифшс на всеукрашському та обласному рiвнях, не-обхвдно вщм^ити ще одну негативну особ-ливють: починаючи з 2005 р., рiвень захво-рюваностi на сифшс у Вшницькш обл. фак-тично вщповщае загальнодержавному рiвню,
120
к 100 х
х
ф
с
ф
о га х
о о
га х
80 —
60 40 20 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
роки
□ по Вшницьмй обл. □ по УкраГш в цшому
Рисунок 1. Захворювашсть населення Вшницько! обл. та Укра!ни в цшому на сифшс за 1999-2008 рр.
а в 2008 р навггь його перевищив (28,8 проти 25,0). Але при бшьш детальному дослщжен-ш розподiлу рiзних форм сифiлiсу в Украïнi за
80
2001-2008 рр. (Рис. 2) можна вщмггити таю тенденций
—" I "—I-1-1-1-1-1-
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
70 -60 50 40 -30 20 10 0
-»-Раншй сифшю -"-Раннш латентний сифшю -*-Пзнш сифшю
Рисунок 2. Розподш рiзних стадш
а) захворюванiсть на раннш сифiлiс зменши-лась у 3,4 разу:
- у 2001 р - 76,3;
- у 2002 р - 62,8;
- у 2004 р - 47,2;
- у 2005 р - 40,2;
- у 2006 р - 32,1;
- у 2008 р - 22,5 на 100 тис. населення;
б) частка раннього латентного сифшсу змен-шилась в 1,9 разу:
- у 2001 р - 30,6
- у 2002 р - 26,7;
- у 2004 р - 20,8;
- у 2005 р - 19,3;
- у 2006 р - 16,2 на 100 тис. населення;
в) у той же час питома вага шзнього сифшсу збшьшилась в 2,5 разу:
- у 2001 р. - 0,4;
- у 2002 р. - 0,4;
- у 2004 р. - 0,6;
- у 2005 р. - 0,6;
- у 2006 р. - 0,8;
- у 2008 р. - 1,0 на 100 тис. населення;
г) занепокоення викликае збшьшення реест-раци шших та неуточнених форм сифшсу в 5 разiв (!):
- у 2001 р. - 0,3;
- у 2002 р. - 0,5;
- у 2004 р. - 0,9;
- у 2005 р. - 1,1;
сифшсу в Украш за 2001 2008 рр.
- у 2006 р. - 1,4;
- у 2008 р. - 1,5 на 100 тис.' населення;
д) у той же час, якщо порiвнювати питому вагу рiзних стадш сифшсу у Вшницькш обл. за 2001-2008 рр. (Рис. 3), то необхщно вщмггити, що з 2001 по 2008 р захворювашсть на раннш сифшс зменшилась в 1,2 разу:
- у 2001 р. - 64,3;
- у 2002 р. - 61,0;
- у 2004 р. - 63,5;
- у 2005 р. - 58,2;
- у 2006 р. - 58,0;
- у 2008 р. - 54,3 на 100 тис. населення;
е) частка раннього латентного сифшсу зрос-ла в 1,5 разу:
- у 2001 р. - 35,7;
- у 2002 р. - 38,9;
- у 2004 р. - 36,1;
- у 2005 р. - 41,7;
- у 2006 р. - 41,8;
- у 2008 р. - 42,2 на 100 тис. населення;
е) у той же час питома вага шзнього сифшсу збшьшилась у 6 разiв:
- у 2002 р. - 0,1;
- у 2004 р. - 0,3;
- у 2005 р. - 0,1;
- у 2008 р. -0,6 на 100 тис. населення;
ж) спостершалося збшьшення реестрацп ш-
ших та неуточнених форм сифшсу в 29 разiв (!):
3-4 (11)' 2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
20
10
2000
2002
2004 роки
2006
2008
0
-♦-Раннш сифшю -"-Ранит латентний сифшю -А-^знш сифшю
Рисунок 3. Розподш р1зних стадш сифшсу у Вшницьш обл. за 2001-2008 рр.
- у 2004 р. - 0,1;
- у 2006 р. - 0,2;
- у 2008 р. - 2,9 на 100 тис. населення.
Рiзке та суттеве збшьшення неуточнених
форм сифшсу на всеукрашському та репональ-ному рiвнях може бути пов'язано з такими чин-никами [1]:
- патоморфоз сифшсу;
- змша класичних термшв шкубацшного пе-рiоду;
- поступове зникнення характерних ктшч-них вiдмiнностей мiж стадiями сифштично! шфекцп;
- наявшсть у значно! кшькост хворих супут-нiх венеричних захворювань
При бiльш детальному аналiзi розпод^ рiзних стадiй сифштично! шфекцп у районах Вшницько! обл. (Табл. 1) можна видшити такi особливостi.
Найбшьше серед усiх районiв областi пер-винний перiод сифiлiсу рееструють у м. Вшни-цi (23,5 на 100 тис. населення) та центральних районах Вшницько1 обл.: Лiтинському (21,4), Немирiвському (25,4), Тульчинському (20,1) та Томашпшьському р-нi (23,1), який розташова-ний пiвденнiше.
Найнижча питома вага первинного сифшсу (у 4-5 разiв нижче) рееструеться в Могилiв-Подiльському (5,0) та Ямпiльському районах (6,8), яю розташованi на крайньому швдш Вш-ницько1 обл.
Питома вага вторинного свiжого сифiлiсу також дещо вища в центральних районах Вшницько! обл.: Вшницькому (43,1), Гайсинсько-му (47,3), Iллiнецькому (42,0), Калишвському (42,8), Липовецькому (45,8) та Погребищенсь-кому (48,5), - але в двох твденних районах - Пщанському (20,6) та Могилiв-Подiльському (21,7) частка вторинного свiжого менша за вш iншi у 2,2 разу.
Якщо аналiзувати питому вагу вторинного рецидивного сифшсу, то видно, що найбшьше за все вш рееструеться на швдш - у Могилiв-Подшьському р-ш (37,3), на сходi - Гайсин-ському р-нi (17,0), на пiвночi - Козятинському р-ш (11,0) та на заходi - Барському р-ш (11,0); найменша частка спостерпаеться в пiвденних районах - Пщанському (2,1), Чечельницькому
(2.4), Чершвецькому (3,1), Томашпшьському
(4.5), у м. Вшнищ (3,9) та Погребищенському
р-н (2,0).
Частка прихованого раннього сифшсу най-бiльша в усiх твденних та найвщдалешших районах Вiнницькоl обл. - Ямпшьському (42,6), Чечельницькому (46,3), Чершвецькому (48,5), Теплицький (41,7), Томашпшьському (42,6), Пщанському (57,7), Крижопшьському (44,5) та одному центральному райош - Тиврiвсько-му (45,2). З точки зору розвитку епiдемiчного процесу, збшьшення питомо! ваги прихова-них форм сифшсу е надзвичайно несприятли-вим прогностичним фактором щодо значного
Таблиця 1 - Питома вага р1зних стадш сифшсу в районах Вшницько!' обл. за 1999-2008 рр.
Район Стад1я
I сифшс II сифшс св1жий II сифшс рецидивний Сифшс прихований раннш
Барський 18,8 39,1 11,0 31,1
Бершадський 18,6 44,0 6,2 31,2
В1нницький 19,2 43,1 5,4 32,3
Гайсинський 11,7 47,3 17,0 24,0
Жмеринський 17,0 37,5 7,5 38,0
1лл1нецький 17,7 42,0 6,4 33,9
Калишвський 15,5 42,8 6,2 35,5
Козятинський 13,9 39,4 11,0 35,7
Крижоп1льський 17,7 33,0 4,8 44,5
Липовецький 17,1 45,8 6,1 31,0
Л1тинський 21,4 34,7 5,8 38,1
Мог-Подшьський 5,0 21,7 37,3 36,0
Мур-Куриловецький 17,5 35,0 8,8 38,7
Немир1вський 25,4 41,2 6,4 24,0
Орат1вський 13,5 41,6 10,1 34,8
П1щанський 19,6 20,6 2,1 57,7
Погребищенський 10,1 48,5 2,0 39,4
Теплицький 14,1 37,5 6,7 41,7
Томашп1льський 23,1 29,8 4,5 42,6
Тро стянецький 11,8 38,2 9,0 41,0
Тивр1вський 15,4 31,4 8,0 45,2
Тульчинський 20,1 41,3 5,3 33,3
Хм1льницький 17,5 40,6 7,7 34,2
Черн1вецький 15,6 32,8 3,1 48,5
Чечельницький 15,9 35,5 2,4 46,3
Шаргородський 14,8 40,4 5,5 39,1
Ямп1льський 6,8 40,5 10,1 42,6
м. В1нниця 23,5 37,6 3,9 35
збшьшення кшькосп хворих на сифiлiс [3]. А найбшьша розповсюдженiсть прихованого ран-нього сифшсу в майже вшх швденних районах Вшницько! обл. може бути пов'язана з певними гелюмагштними умовами цих райошв та, мож-ливо, з особливостями сексуально! поведшки.
Найменше всього прихованого раннього си-фшсу було вiдзначено в центральних районах Вшницько! обл.: Гайсинському (24,0), Липо-вецькому (31,0), Барському (31,1) та Немирiв-ському (24,0)
Таким чином, аналiзуючи розподш рiзних стадiй сифiлiтично! iнфекцi! у районах Вшницько! обл., можна зробити висновок, що ранш форми сифштично! iнфекцi! найбiльш час-
3-4 (11)' 2008 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
то рееструються у м. Вшнищ та центральних, недалеко розташованих вщ обласного центру районах; це може бути пов'язано з тим, що мю-то та близько розташоваш райони вiдрiзняють-ся вiд шших:
- кiлькiсним та якiсним станом матерiаль-но-технiчно! бази шкiрно-венерологiчних за-кладiв;
- наявнiстю достатньо! кшькосп приватних лiкувальних та дiагностичних установ;
- бшьш високим квалiфiкацiйним рiвнем л> карiв-дерматовенерологiв;
- якiстю, своечасшстю та мобiльнiстю проведено! саштарно-просв^ницько! роботи.
Висновки
1. Захворювашсть на сифшс серед населення Украши з 1999 по 2008 р. зменшилась у 4,6 разу, а серед мешканщв Вiнницькоï обл. -у 2,9 разу. Починаючи з 2005 р. рiвень захво-рюваност на сифшс у Вшницькш обл. фактич-но вщповщае загальнодержавному рiвню, а в 2008 р. навггь його перевищив.
2. При бшьш детальному дослщженш пито-моï ваги рГзних форм сифшсу в Украш можна вадм^ити такi тенденцiï: з 2001 по 2008 р захворювашсть на раннш сифшс зменшилась у 3,4 разу; частка раннього латентного сифшсу зменшилась в 1,9 разу, а питома вага шзнього сифшсу збшьшилась у 2,5 разу. Встановлено збшьшення реестраци шших та неуточнених форм сифшсу в 5 разiв (!).
3. У Вшницькш обл. за 2001-2008 рр. захворювашсть на раннш сифшс зменшилась в 1,2 разу; частка раннього латентного сифшсу зросла в 1,5 разу. У той же час питома вага шзнього сифшсу збшьшилась у 6 разiв; а збшьшення реестраци шших та неуточнених форм сифшсу становило 29 разiв (!).
4. Збшьшення неуточнених форм сифшсу на всеукрашському та регюнальному рГвнях може бути пов'язано з патоморфозом сифшсу, зм>
Л1ТЕРАТУРА
1. Мавров Г.И. Проблемы современной сифилидологии // Дерматолопя та венеролопя. -2006. - № 2 (32). - С. 9-21.
2. Мавров Г.И., Щербакова Ю.В. Скрытый сифилис на современном этапе // Украшський журнал дерматологи, венерологи та косметологи. - 2003. - № 4. - С. 58-61.
3. МавровИ.И., ТундаАВ.Актуальность изучения распространенности сифилиса на отдельной территории //Дерматолопя та венеролопя. - 2001. - № 3 (13). - С. 7-15.
ною класичних термшв шкубацшного перюду, поступовим зникненням характерних ктшчних вщмшностей мГж стадiями сифiлiтичноï шфекци, наявнютю у значно1' кшькосп хворих супут-шх венеричних захворювань.
5. Аналiзуючи розподш рГзних стадш си-фштично1' шфекци у районах Вшницько1' обл., можна зробити висновок, що ранш форми си-фштично1' шфекци найбшьш часто реестру-ються у м. Вшнищ та центральних, недалеко розташованих вщ обласного центру районах. Це може бути пов'язано з тим, що мюто та близь-ко розташоваш райони вщрГзняються вщ шших кшьюсним та яюсним станом матерiально-техшчно1' бази шкiрно-венерологiчних закладiв; наявнiстю достатньо1' кшькосп приватних лшу-вальних та дiагностичних установ; бшьш висо-ким квалiфiкацiйним рiвнем лiкарiв дермато-венеролопв; яюстю, своечаснiстю та мобшьшс-тю проведення санiтарно-просвiтницькоï робо-ти.
6. Визначення питомо1' ваги рГзних стадш за-хворювання в рГзних районах Вшницько1' обл. мае важливе практичне значення, бо дасть мож-ливють бшьш рацюнально планувати профшак-тичш, лiкувальнi та протиепiдемiчнi заходи.
4. Мавров И.И., Чикина Н.А., Каменев В.И. Анализ факторов риска заболеваемости сифилисом // Дерматолопя та венеролопя. -2006. - № 4 (34). - С. 49-53.
5. Милич М.В. Эволюция сифилиса. - М.: Медицина, 1987. - 160 с.
6. Шапошников О.К. Венерические болезни. - М.: Медицина, 1991. - 544 с.
