CC BY
13
удк 616.972
Сощально-ешдемюлоНчна характеристика хворих на сифШс у Чорноморському регюш УкраУни
Ковальова Л. МД Ковтун Л. О.*
^ Одеський нацгональний медичний университет ХКНП «Одеський обласний шк1рно-венеролог1чний диспансер» Одеськог обласног ради»
Вивчен соцiально-епiдемiологiчнi i медико-со^апьш аспекти сифiлiсу за останнi чотири роки (2014-2017 рр.) у Чорноморському регюш УкраТни. Встановлено, що питома вага раншх форм сифтюу (97,2 %) у спiввiдношеннi до тзшх форм сифiлiсу скпадае 34,4 : 1. Найбтьшу питому вагу констатували при ранньому прихованому си-фоа у загапьнiй структурi захворюваностi на сифтю, що скпадае 8,9 випадюв на 100 тис. насепення. Рiвень i структура захворюваностi на сифтю значною мiрою запежить вiд соцiально-демографiчних чинникiв, епще-мiопогiчних, соцiапьно-економiчних тощо. Усе це може поспужити основою для розробки запобiжних заходiв. Отриман резупьтати дозволять оптимiзувати перспективнi напрями з урахуванням юнуючо'Т епiдемiопогiчноí кон'юнктури у приморському регiонi.
КлючовI слова: захворюванiсть, приморський регiон, сифтю, соцiально-демографiчний чинник.
На початку третього тисячолотя сифiлiс серед захворювань, що передаються статевим шляхом, як i ранiше е однieю з найбшьш важли-вих медико-соцiальних проблем. Сифшс зали-шаеться однiею з шфекцш, що викликае особли-ве занепокоення у всьому свiтi [5, 7, 17, 20, 27, 42-45]. Оргашзащя боротьби з сифшсом з урахуванням результапв ешдемюлопчно1 ситуацн е передумовою створення системи державного управлiння соцiально-небезпечними iнфекцiями у багатьох крашах [16, 19, 21, 22, 33, 38, 46-49]. В Украш продовжуеться рiст захворюваностi на сифшс у зв'язку з несприятливими ешде]шч-ними прогнозами внаслiдок рiзних об'ективних причин (вiд соцiальних i економiчних катактз-мiв до неадекватного л^вання i т. п.) [6, 15, 24, 25, 34, 36, 41]. Усе частше рееструються при си-фiлiсi урогенiтальнi шфекцн, ВIЛ-iнфекцiя, вь руснi гепатити С i В, що вщбиваеться на репро-дукцн i здоров ! наци [2, 3, 8, 9, 14, 37, 39, 40].
В останнi десятирiччя змшився патоморфоз сифшсу, зокрема симптоматика захворювання; почастшали випадки серорезистентносп [4, 13, 18, 30, 31], виникнення малосимптомных, стертих форм, атитчного перебиу хвороби, що ускладнюе д1агностику 1 призводить до несвоечасного вияв-лення захворювання [11, 12, 23, 35]. Значна поши-ренють сифшсу в Чорноморському регюш створюе ешдемюлопчну небезпеку не тшьки за рахунок змь ни симптоматики перебпу сифшсу, але й у зв'язку з особливостями шдивщуально-психолопчного зр1зу особистосп пащент1в, зокрема:
- шкiдливi звички;
- прагнення приховати факт заражения;
- самолшування;
- аношмне лiкування;
- труднощi у виявленш джерел захворювання i притягнення до обстеження статевих партнерiв.
Змши ешдемюлопчно1 кон'юнктури, ктшч-ного переб^ сифiлiсу на сучасному етапi не за-вжди дозволяють досягти позитивних результа-тiв у лiкуваннi [1, 10, 28, 29, 32]. Тому представ-ляеться перспективним у новому тисячорiччi у Швденному регiонi провести поглиблений еш-демiологiчний аналiз захворюваност на сифiлiс.
Мета роботи - вдосконалення протиешде-мiчних органiзацiйних заходiв, спрямованих на боротьбу з поширенням сифiлiсу в Чорноморському регюш.
Матер1али 1 методи дослщження. Даш з
питань ешдемюлогп в ошб, якi захворiли на сифшс протягом останнiх чотирьох рокiв, вивче-нi й оцiненi з урахуванням факторiв, що мають установчу природу. Проаналiзовано данi захво-рюваностi на сифшс, зареестроваш в комуналь-ному неприбутковому пiдприемствi «Одеський обласний шюрно-венеролопчний диспансер» Одесько! обласно! Ради» (КНП «ООШВД» ООР») за перiод 2014-2017 рр. У робот вико-ристано ешдемюлопчш методи дослiдження -ретроспективне вивчення:
- рiчних статистичних звтв;
- таблиць порiвняльноl характеристики за-хворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
- медичних карт (амбулаторних та юторш хвороби пацiентiв);
- матерiалiв громадських органiзацiй <^ра.
Надiя. Любов» та «Партнер» тощо.
Розглянуто динамщу частоти, структури захво-рюваносп на сифшс в Одеському регюш у залеж-носп вщ вку, стал, виду роботи, фактора часу 1 т. п.
Ул хвор1 на сифшс тдлягали комплексному клшшэ-лабораторному обстеженню, що включало:
- ретельний анамнез (особливо алерголопчний);
- огляд шкiрних покривiв i слизових оболонок;
- дослiдження внутршшх органiв i систем (усi хворi обстеженi терапевтом, невропатологом, окулютом та при необхiдностi - шшими спецiалiстами до та пiсля зашнчення лiкування);
- традицiйнi лабораторнi клiнiко-бiохiмiчнi методи дослiдження;
- iмунограми;
- серолопчне обстеження на сифiлiс i В1Л-iнфекцiю;
- дослiдження на блщу трепонему i супутню урогештальну iнфекцiю.
Результати дослiдження та Тх обговорення. У перiод з 2014 по 2017 рр. зареестровано 1559 хворих на сифшс у Чорноморському регюш.
Динамiка захворюваностi на сифшк. Розпо-дiл хворих на сифшс за стадiями хвороби надано у Табл. 1. Як видно з Табл. 1, переважають ран-
т (раннiй i раннiй прихований сифшс) форми сифшсу (97,2 %). Стввщношення раннiх форм до пiзнiх (тзнш i неуточнений) формах сифiлiсу складае 34,4 : 1. На протязi чотирирiчного перь оду число хворих з раншми формами сифiлiсу щорiчно знижувалося у порiвняннi з попередшм роком. Вдалося добитися зниження (роки порiв-няння - 2014 i 2017) числа тих, що захворши:
- на 2,5 % - при ранньому сифшсц
- на 3,5 % - при ранньому прихованому сифшш.
Встановлено закономiрнiсть: зменшення пи-
томо! ваги осiб, що хворiють на раннiй сифiлiс, (42,7 %) за рахунок зростання долi хворих на раннiй прихований сифшс (54,5 %) на 11,8 %.
У загальнш структурi хворих на шзш форми сифiлiсу (2,8 %) припадае:
- на пiзнiй сифшс 1,6 % - вщ 1,7 % (2014 р.) до 0,6 % (2017 р.);
- на неуточнений сифшс 1,2 % - вщ 0,7 % (2014 р.) до 2,8 % (2017 р.).
Стввщношення тзнього до неуточненого сифшсу 1,3 : 1.
Рiвень загально! захворюваносп на сифшс серед осiб Чорноморського регюну демонструе Табл. 2.
Таблиця 1 - Кшьшсть хворих на сифшс серед оаб Чорноморського регюну за 2014-2017 рр.
№ № Д1агноз 2014 2015 2016 2017 Усього
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Раннш сифшс (А51.0+А51.3) 204 43,2 163 39,2 152 43,6 147 45,7 666 42,7
2 Скритий раннш сифшс (А51.5) 257 54,4 237 57,0 191 54,7 164 50,9 849 54,5
3 Шзнш сифшс (А52) 8 1,7 11 2,6 4 1,1 2 0,6 25 1,6
4 Неуточнений сифшс (А53) 3 0,7 5 1,2 2 0,6 9 2,8 19 1,2
РАЗОМ 472 100 416 100 349 100 322 100 1559 100
Частка в1д загального числа п = 1559 30,2 % 26,7 % 22,4 % 20,7 % 100 %
Таблиця 2 - Захворювашсть на сифшс серед оаб Чорноморського регюну за 2014-2017 рр.
№№ Показники 2014 2015 2016 2017 Середнш показник на 100 тис. населення
Кшьшсть населення Одесько! обласл
2385433 2385382 2379229 2375456
Д1агноз
1 Раннш сифшс (А51.0+А51.3)
Абс. 204 163 152 147 7,0
Показник на 100 тис. населення 8,6 6,8 6,4 6,2
2 Скритий раннш сифшс (А51.5)
Абс. 257 237 191 164 8,9
Показник на 100 тис. населення 10,8 9,9 8,0 6,9
3 Шзнш сифшс (А52)
Абс. 8 11 4 2 0,3
Показник на 100 тис. населення 0,3 0,5 0,2 0,1
4 Неуточнений сифшс (А53)
Абс. 3 5 2 9 0,2
Показник на 100 тис. населення 0,1 0,2 0,1 0,4
РАЗОМ
Абс. 472 416 349 322 16,4
Показник на 100 тис. населення 19,8 17,4 14,7 13,6
На протязi чотирирiчного перюду середнш показник захворюваност на сифiлiс у середньо-му складав 16,4 випадк1в на 100 тис. населення, що перевищувало такий показник (7,6 на 100 тис. населення) у 2,2 разу по краш! По роках захво-рювашсть на сифiлiс у Чорноморському регiонi склала у середньому 19,8 на 100 тис. населення у 2014 р. з тенденщею до зниження щорiчно:
- у 2015 р. - до 17,4;
- у 2016 р. - до 14,7;
- у 2017 р. - до 13,6 випадюв на 100 тис. на-селення.
Шк захворюваност у чоловшв (32,8 %) припадав на вш вщ 30 до 39 роюв. У 20-29 рок1в рь вень захворюваност у чоловiкiв в 1,7 разу ниж-чий (29,9 %), шж у ж1нок (51,1 %). У подальших вiкових категорiях захворюванiсть була нер1в-номiрною: у вiцi 30-39 роюв переважали чоло-вiки (32,8 %) в 1,4 разу в порiвняннi з ж1нками (24,3 %). У подальших вшових когортах захво-рюванiсть була нижча, досягаючи у ж1нок (в1-ком 40-49, 50-59 та бшьше 60 рокiв) вщповщно 8,1 %, 7,0 % та 1,9 %. У чоловiкiв захворюванють у цьому вiковому дiапазонi була вдвiчi вища (вщ-повiдно 15,4 %, 14,5 % та 3,9 %), нiж у ж1нок.
У структурi захворюваностi на сифiлiс бшьш половини осiб обох статей страждали на раннi форми сифiлiсу (жшки - 98,9 %, чо-лов1ки - 95,1 %). Частiше порiвну д1агнос-тували раннiй скритий сифшс як у жiнок (54,7 %), так i у чоловiкiв (54,1 %). На долю хворих раншм сифшсом приходилось 44,2 %
Епщемюлопчна ситуащя небезпечна i обу-мовлена значним ростом захворюваност1, що вимагае ретельного вивчення всього спектру факторiв, якi можуть впливати на захворюванють сифшсом у Чорноморському регюш.
Сощально-демограф1чш фактори. Коливан-ня захворюваност на сифiлiс залежно вiд в1ку i статi серед пацiентiв Чорноморського регюну демонструе Табл. 3, з яко! видно, що переважали жшки (53,9 %) проти чоловiкiв (46,1 %) в 1,2 разу; причому жiнки у вiцi вiд 20 до 29 роюв станови-ли 27,5 % вщ загально1 кшькост хворих жiнок).
на ж1нок та 41,0 % на чоловшв (сшввщно-шення 1,1 : 1). Шзш форми сифiлiсу частiше дiагностували у чоловшв - 4,9 % (шзнш -3,1 % та неуточнений сифшс - 1,8 %); у жшок -1,1 % (вщповщно 0,4 % i 0,7 %). Стввщношення пiзнiх форм сифiлiсу (чоловши/жшки) 4,5 : 1.
Гендерний розподш хворих на сифiлiс у Чорноморському регюш за останш чотири роки -на користь жшок, особливо при раншх формах сифшсу.
Професшний склад контингенту хворих на сифшс надано у Табл. 4, з яко! бачимо, що перше мюце (57,3 %) належить бомжам (29,9 %) та не працюючим (27,4%). З iнших представниюв семи професiй найбiльшу епiдемiологiчну не-безпеку представляють робiтники (12,8 %), утри-манцi (9,4 %), декретоваш (6,6 %), учнi/студенти (4,7 %), службовцi (3,8 %) та пенсюнери (3,7 %); останне мiсце посщають iнвалiди (1,7 %).
Захворюванiсть на сифшс за професшними
Таблиця 3 - Статево-вжова частота р1зних форм сифшсу у Чорноморському регюш за 2014-2017 рр.
Д1агноз Стать хворих К1льк1сть хворих (п) В1к хворих (роки) Усього
До 20 20-29 30-39 40-49 50-59 Бшьше 60
Абс. %
Раннш сифшс (А51.0+А51.3) Чолов1ки 666 13 112 104 36 20 10 295 41,0
Ж1нки 37 210 88 14 19 3 371 44,2
Скритий раннш сифшс (А51.5) Чолов1ки 849 12 103 125 71 67 11 389 54,1
Ж1нки 27 219 116 52 34 12 460 54,7
Шзнш сифшс (А52) Чолов1ки 25 - - 3 3 12 4 22 3,1
Ж1нки - - - 1 1 1 3 0,4
Неуточнений сифшс (А53) Чолов1ки 19 - - 4 1 5 3 13 1,8
Ж1нки - - - 1 5 - 6 0,7
РАЗОМ Чолов1ки 1559 25 215 236 111 104 28 719 100
Ж1нки 64 429 204 68 59 16 840 100
Частка в1д числа хворих на сифь лю вадпов1днох стат1 (%) Чолов1ки 719 3,5 29,9 32,8 15,4 14,5 3,9 719 100
Ж1нки 840 7,6 51,1 24,3 8,1 7,0 1,9 840 100
Частка в1д за-гального числа хворих на сифь л1с (%) Чолов1ки 1559 1,6 13,8 15,1 7,1 6,7 1,8 719 46,1
Ж1нки 4,1 27,5 13,1 4,4 3,8 1,0 840 53,9
Таблиця 4 - Розподш хворих на сифшс по професшним групам у Чорноморському регiонi за 2014-2017 рр.
№№ Професи Ранн1й сиф1л1с (А51.0+А51.3) п = 666 Скрит! нш си (А5 п = ш ран-[фшс 1.5) 849 Шзнш сифь лю (А52) п =25 Неуточнений сифшс (А53) п =19 Усього п =1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Не працюють 182 27,3 228 26,9 10 40,0 7 36,9 427 27,4
2 Робггники 98 14,7 101 11,9 - - 199 12,8
3 Службовш 21 3,2 38 4,5 - - 59 3,8
4 Учш / студенти 45 6,8 28 3,3 - - 73 4,7
5 Декретоваш 1) 25 3,8 78 9,2 - - 103 6,6
6 1нвалщи 10 1,5 12 1,4 2 8,0 2 10,5 26 1,7
7 Пенсюнери 13 1,9 35 4,1 5 20,0 5 26,3 58 3,7
8 Утриманц1 62 9,3 85 10,0 - - - - 147 9,4
9 Бомж1 210 31,5 244 28,7 8 32,0 5 26,3 467 29,9
РАЗОМ 666 100 849 100 25 100 19 100 1559 100
Частка ввд загального числа хворих на сифь лс (п =1559) 42,7 % 54,5 % 1,6 % 1,2 % 1559 100
ПРИМ1ТКА: ') До декретованих професiй вiдносять вчителiв, моряшв, медпрацiвникiв, продавцiв, кухарiв.
категор1ями мае сво! особливостi. Звертае увагу високий рiвень захворюваностi раннiм i раншм прихованим сифiлiсом серед бомжiв (31,5 % та 28,7 %), а також у не працюючих (27,3 % та 26,9 %) вщповщно. Подальшi мiсця по питомiй вазi серед хворих раннiм сифiлiсом займають робiтники (14,7 %), утриманцi (9,3 %), учнi/ студенти (6,8 %) i раннiм прихованим сифш-сом - вщповщно робiтники (11,9 %), утриманщ (10,0 %), декретованi (9,2 %). Серед хворих на ранш форми сифiлiсу превалювали пацiенти з раншм скритим сифшсом серед декретованих, пенсiонерiв, службовцiв (спiввiдношення - 2,4:1, 2,2:1, 1,4:1 вщповщно). Пiзнi форми сифшсу по професiйним групам констатували в такiй по-слiдовностi: не працюкта, бомж1, пенсiонери
Питома вага раннього сифшсу у пащеш!в, яю проживали у мiстi, в 1,8 разу вища, нiж у хворих у сшьськш мiсцевостi, а раннш скритий сифiлiс - вiдповiдно у 1,7 разу. Шзш форми сифшсу в 1,8 разу часпше констатували у пащен-тiв iз сшьсько! мiсцевостi. В епiдемiологiчному аспект мiськi мешканцi е групою ризику по за-хворюваностi на сифшс, що може свiдчити про вплив процешв урбашзацн на епiдемiологiю си-
та швалщи (спiввiдношення 1,7:1,3:1:1). Шзнш сифiлiс дiагностували в 1,3 разу частше, нiж неуточнений. Основна група хворих виконували неквалiфiковану роботу або були безроб^ними.
Питания щодо ролi професп, як чинника, спри-яючого формуванню певних епiдемiологiчних умов вщносно сифiлiсу в Чорноморському репо-нi, непростий: характер працi - складна комплексна сощальна категорiя. Але переважання серед пацiеитiв з сифшсом бомжiв i не працюючих вка-зуе на найбiльшу етдемюлопчну небезпеку осiб, що не займаються трудовою дiяльнiстю.
Аналiз демографiчних даних (Табл. 5) показав, що 61,5 % хворих на сифшс проживали в мют постшно, а 38,5 % хворих мали постшне мюце проживання в сiльськiй мюцевосп.
фiлiсу в морському регiонi.
Омейний стан хворих на сифiлiс у Чорноморському регюш демонструе Табл. 6. При порiв-няннi за амейним станом основна маса пащен-тiв представлена хворими, що не перебувають у шлюбi (87,8 %); серед них неодруженi, розлученi i овдовiлi складали вiдповiдно 38,3 %, 31,9 % та 17,6 %. Сшввщношення пацiентiв одружених до тих, що не перебувають у шлюб^ - 1 : 7,2.
1-4 2017
Таблиця 5 - Розподш хворих на сифшс за мюцем проживання в Чорноморському регюш за 2014-2017 рр.
№№ Мюце проживання населення Раннш сифшс (А51.0+А51.3) п = 666 Скритий раннш сифшс (А51.5) п = 849 Шзнш сифшс (А52) п = 25 Неуточнений сифшс (А53) п =19 Усього п =1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Мюьке 425 63,8 518 61,0 9 36,0 7 36,8 9559 61,5
2 Сшьське 241 36,2 331 39,0 16 64,0 12 63,2 600 38,5
РАЗОМ 666 100 849 100 25 100 19 100 1559 100
Ковальова Л. М, Ковтун Л. О. СОЩАЛЬНО-ЕПЩЕМЮЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХНА СИФ1ЛЮ... Таблиця 6 - Розподш хворих на сифшс за амейним станом у Чорноморському регюш за 2014-2017 рр.
№№ Омейний стан Раннiй сифшс А51.0+А51.3) п=666 Скритий раннш сифшс (А51.5) п=849 Шзнш сифшс (А52) п=25 Неуточнений сифшс (А53) п=19 Усього п=1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Не одружеш / не зашжш 238 35,7 352 41,5 4 16,0 3 15,8 597 38,3
2 Розлученi 197 29,6 287 33,8 7 28,0 7 36,8 498 31,9
3 Одруженi / замiжнi 99 14,9 87 10,2 3 12,0 1 5,3 190 12,2
4 Удцвщ / удови 132 19,8 123 14,5 11 44,0 8 42,1 274 17,6
РАЗОМ 666 100 849 100 25 100 19 100 1559 100
Характеристика за освггшм р1внем представлена у Табл. 7. Основна маса хворих на сифь лю мала неповну середню (37,0 %) та начальну (34,1 %) освпу. У третини пащенпв в освггаьому ценз1 вщм1чалася середня спещальна (19,1 %) та вища (9,8 %) освгга. Сшввщношення хворих за р1внем осв1ти (неповна середня, начальна, середня спещальна та вища) - вщповщно 3,8 : 3,5 : 1,9 : 1,4. Ранш та шзш форми сифшсу у 2-3 рази частше д1агностували у ос1б з начальною та неповною середньою освгтою: низький р1вень осв1ти спричиняе байдуже I безвщповь дальне ставлення хворих до свого здоров'я.
Анатз сезонних коливань захворюваност на сифшс показав нер1вном1рне шф1кування у ва пори року (Табл. 8). У пащенпв спостернали пщ-йом захворюваност на сифшс частше у лггаьо-оаннш сезони (70,7 %) - перюд, ствпадаючий з1
Таблиця 7 - Розподш хворих на сифшс за освггою у Чорноморському регюш за 2014-2017 рр.
№№ Рiвень освгги Раннш сифшс (А51.0+А51.3) п=666 Скритий раннш сифшс (А51.5) п=849 Шзнш сифшс (А52) п=25 Неуточнений сифшс (А53) п=19 Усього п=1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Вища 81 12,2 70 8,2 1 4,0 1 5,3 153 9,8
2 Середня спещальна 157 23,6 126 14,8 7 28,0 8 42,1 298 19,1
3 Неповна середня 201 30,2 362 42,7 9 36,0 5 26,3 577 37,0
4 Початкова 227 34,0 291 34,3 8 32,0 5 26,3 531 34,1
РАЗОМ 666 100 849 100 25 100 19 100 1559 100
Таблиця 8 - Розподш хворих на сифшс за сезоншстю в Чорноморському регюш за 2014-2017 рр.
№№ Сезон року Раннш сифшс (А51.0+А51.3) п=666 Скритий раннш сифшс (А51.5) п=849 Шзнш сифшс (А52) п=25 Неуточнений сифшс (А53) п=19 Усього п=1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Весна 101 15,2 90 10,6 7 28,0 8 42,1 206 13,3
2 Лгго 231 34,7 352 41,5 4 16,0 1 5,3 588 37,7
3 Осшь 196 29,4 304 35,8 7 28,0 8 42,1 515 33,0
4 Зима 138 20,7 103 12,1 7 28,0 2 10,5 250 16,0
РАЗОМ 666 100 849 100 25 100 19 100 1559 100
значним припливом вщпочивальниюв на курортне мюцеве узбережжя. У лггньо-оаннш перюд раннш сифшс (п = 666) констатували у 64,1 % хворих, а раннш скритий (п=849) - у 77,3 % хворих вщповщно. На зимне-весняний перюд приходилась третина хворих - вщповщно 35,9 % { 22,7 %. При тзшх формах сифшсу зараження частше всього вщбувалося навесш, восени та зимою.
Деян особливостi ешдемшлогп в Чорноморському репош. Стимулюючий фактор шф1кування - алкогольне сп'яншня { прийом наркотишв. При з'ясуванш обставин зараження 70,3 % опитаних хворих з раншми формами сифшсу 1 74,4 % хворих з шзшми формами констатували шф1кування у зв'язку ¡з вживанням алкоголю. Спроби залучення до наркотичних засоб1в (часпше - кустарно приготована рос-
линна сировина: (мак, коноплi тощо) мали мю-це у 37,9 % пащенпв при раншх формах сиф> лiсу i у 36,4 % - при шзшх формах вщповщно. Характерно терпиме вщношення пацieнтiв до рiзних вiдхилень вщ здорового способу життя.
При вивченш формування контингенпв певний штерес представляли вщомосп щодо виявлення хворих на сифшс (Табл. 9). При анал1з1 шлях1в виявлення хворих на сифшс 23,5 % { 23,3 % виявле-ш, вщиовщно, при профшактичному огляд1 { при серолопчному досл1дженш соматичних пащенпв. За иерюд 2014-2017 рр. шляхи виявлення хворих розиодшялися у такш иослщовносп:
- при обстеженш лiкарями сумiжних спещ-альностей - 16,1 %;
- при обстеженш гшекологами - 14,7 %;
- при самостшному зверненш - 12,1 %.
На статевi контакти прийшлось 6,2 % i на джерела зараження - 4,1 %. Як видно iз наведе-них даних, структура шляхiв виявлення хворих змшилася головним чином за рахунок проф> лактичних оглядiв та серолопчного дослщжен-ня соматичних пащенпв.
Високу небезпеку в епiдемiологiчному ас-пектi представляе група вагiтних, донорiв i непо-внолiтнiх (Табл. 10). Як видно з Табл. 10, вщ за-гально! кiлькостi хворих на сифшс за чотирьох-
рiчний перiод («=1559) приходиться:
- на ваптних - 9,8 %, серед них у 2014 р. -11,4 %, у 2017 р. - 10,2 %;
- на донорiв - 2,1 %, серед них у 2014 р. -2,5 %, у 2017 р. - 1,6 %;
- на неповнолпшх - 4,8 %, серед них у 2014 р. - 8,5 %, у 2017 р. - 1,6 %.
На протязi всього перюду проводилось до-слщження всiх хворих на сифiлiс на УГ1, В1Л, гепатити С, В. Розподiл хворих на сифiлiс серед груп ризику в Чорноморському регюш демон-струе Табл. 11. На В1Л/СН1Д страждають 8,6 %, на гепатити В, С - 9,0 % вщ загального числа хворих на сифшс.
Найбшьший штерес викликае поеднання В1Л-шфекцп та сифiлiсу. Вщома можливiсть реактиваци однiеi шфекцп, що протiкае латентно, внаслiдок зараження шшою, а також 1х взаемопосилення [9]. Бшьш нiж у 50 % пащенпв констатували затяжний перебiг ерозивно-виразкових дефектiв генпалш при виявленнi Treponema pallidum i ВIЛ-iнфекцii на фонi В1Л-асоцшованих дерматозiв.
Також усi пацiенти були обстежеш щодо урогенiтальних iнфекцiй. Серед 1559 пащенпв, хворих на сифшс, виявили супутнi урогенi-
Таблиця 9 - Вар1анти виявлення хворих на сифшс у Чорноморському регюш за 2014-2017 рр.
Вар1анти виявлення Раннш сиф1л1с (А51.0+А51.3) n=666 Скритий раннш сифшс (А51.5) n=849 Шзнш сифшс (А52) «=25 Неуточнений сифшс (А53) «=19 Усього «=1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
При самостшному зверненш 121 18,2 68 8,0 - - - - 189 12,1
Як джерела зараження 25 3,8 39 4,6 - - - - 64 4,1
Як статев1 контакти 53 7,95 44 5,2 - - - - 97 6,2
При профшактичному огляд1 145 21,8 215 25,3 4 16,0 2 10,5 366 23,5
При серолопчному дослвджен-ш соматичних пашенпв 118 17,7 228 26,9 9 36,0 8 42,1 363 23,3
При обстеженн1 г1некологами 96 14,4 124 14,6 5 20,0 4 21,1 229 14,7
При обстеженш л1карями сум1жних спец1альностей 108 16,2 131 15,4 7 28,0 5 26,3 251 16,1
РАЗОМ 666 100 849 100 25 100 19 100 1559 100
Таблиця 10. Кшьшсть хворих на сифшс серед ваптних, донор1в i неповнол1тн1х за 2014-2017 рр.
Хвор1 на сифшс 2014 2015 2016 2017 Усього («=1559)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Кшьтсть ваптних, хворих на сифшс 54 11,4 37 8,9 29 8,3 33 10,2 153 9,8
Кшьтсть донорiв, хворих на сифшс 12 2,5 7 1,7 8 2,3 5 1,6 32 2,1
Кшьшсть неповнолггшх, хворих на сифшс 40 8,5 15 3,6 16 4,6 5 1,6 76 4,8
РАЗОМ («=261) 106 40,6 59 22,6 53 20,3 43 16,5 261 100
Частка вш загального числа хворих на сифшс, «=1559 6,8 % 3,8 % 3,4 % 2,7 % 16,7 %
Таблиця 11 - Розподш хворих на сифшс серед груп ризику в Чорноморському репош за 2014-2017 рр.
№№ Групи ризику Раннш сифшс (А51.0+А51.3) п=666 Скритий раннш сифшс (А51.5) п=849 Шзнш сифшс (А52) п=25 Неуточнений сифшс (А53) п=19 Усього п=1559
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
1 Шкiдливi звички 248 37,2 281 33,1 12 48,0 5 26,4 546 35,0
2 В1Л/СН1Д 55 8,3 77 9,1 2 8,0 2 10,5 136 8,6
3 Гепатити В, С 47 7,1 88 10,4 4 16,0 2 10,5 141 9,0
РАЗОМ 350 52,6 443 52,2 18 72,0 9 47,4 820 52,6
Частка ввд загального числа хворих на сифшс (п=1559) 350 22,4 443 28,4 18 1,2 9 0,6 820 52,6
Частка ввд загального числа хворих груп ризику (п=820) 350 42,7 443 54,0 18 2,2 9 1,1 820 100
тальш шфекцп у 61,1 %, у тому числк
- при раншх формах сифшсу - у 60,3 %;
- при шзшх формах сифшсу - у 0,8 %. Анатз супутшх урогенпальних шфекцш у
хворих на сифшс у Чорноморському репош детально буде викладено у наступному повщомлеш.
Супутш захворювання контингенту хворих на сифшс (2014-2017 рр.) демонструе Табл. 12. Як видно з таблищ, супутш захворювання у хворих на сифшс виявили у 93,5 % таких хворих, i лише 6,7 % хворих з раншми формами виявилися у цшо-
му здоровими. Суттев1 в1дм1нност1 спостер1галися i в якюному склад1 супутньо! патологи. У пащен-пв превалювали захворювання нервово! системи, ендокринно!, захворювання шлунково-кишково! системи i т. д.; питома вага В1Л/СН1Ду - 8,6 %, а в1русних гепатипв В, С - 9,0 %.
Використовуючи первинну облшову доку-ментащю, проведено анал1з, що вщображае число статевих { побутових контакпв у хворих на сифшс, серед них таких, що шдлягають об-стеженню 1 обстежених (Табл. 13). За чотирьох-
Таблиця 12 - Супутш захворювання у хворих на сифшс у Чорноморському репош за 2014-2017 рр.
№№ Захворювання Раннi форми сифiлiсу, п=1515 Шзш форми сифшсу, п=44 Усього
Абс. % Абс. % Абс. %
1 Захворювання дихально! системи 102 6,7 1 2,3 103 6,6
2 Захворювання серцево-судинно! системи 87 5,8 7 15,9 94 6,2
3 Захворювання шлунково-кишково! системи 141 9,3 7 15,9 148 9,5
4 ГРВ1 139 9,2 2 4,5 141 9,0
5 Захворювання нирок 121 8,0 2 4,5 123 7,9
6 Захворювання ЛОР-оргашв 146 9,6 4 9,1 150 9,6
7 Захворювання шшри 79 5,2 - - 79 5,1
8 Захворювання ендокринно! системи 150 9,9 3 6,8 153 9,8
9 Захворювання нервово! системи 181 12,0 8 18,2 189 12,1
10 Вiруснi гепатити В i С 135 8,9 6 13,7 141 9,0
11 В1Л / СН1Д 132 8,7 4 9,1 136 8,6
12 Здоровi 102 6,7 - - 102 6,6
РАЗОМ 1515 100 44 100 1559 100
Частка ввд загального числа хворих на сифшс (п=1559) 1515 97,2 44 2,8 1559 100
Таблиця 13 - Дослвдження статевих контакпв у хворих на сифшс у Чорноморському репош за 2014-2017 рр.
Роки Кшьшсть хворих на сифшс Шдлягало обстеженню Обстежено Виявлено хворих п=1513
Усього На одну особу Абс. % На одну особу Абс. %
2014 472 890 1,9 533 60,0 1,2 230 43,2
2015 416 845 2,0 426 50,4 1,0 211 50,7
2016 349 786 2,3 299 37,8 1,0 150 43,0
2017 322 692 2,2 255 36,9 0,8 123 38,2
РАЗОМ 1559 3213 2,1 1513 47,1 1,0 714 47,2
р1чний перюд у середньому залучено до досл> дження 47,1 % статевих контакпв, що склало 1,0 статевих контакпв на одного хворого. Низь-кий р1вень залучення до обстеження статевих контакпв можна пояснити:
- зашзншим обстеженням статевих контакпв хворих на сифшс;
- недостатшми вщомостями про контакти хворих;
- несвоечасним отриманням даних;
- неоператившстю листування з шшими на-селеними пунктами;
- територ1альною вщдаленютю мюця зара-ження у зв'язку з мнращею;
- незначною допомогою пращвниюв вщпо-вщних служб для встановлення контакту { т. д.
1з залучених до обстеження статевих контакпв виявили 42,7 % хворих на сифшс.
За останш роки полшшилось виявлення дже-рел зараження у хворих на сифшс (Табл. 14).
Середнш показник виявлення джерел зараження шфекцп у хворих на сифшс склав 21,9 %;
Таблиця 14 - Середш показники виявлення джерел зараження у хворих на сифшс
Роки Кшьшсть хворих на сифшс Виявлено джерел зараження - усього
Абс. %
2014 472 110 23,3
2015 416 94 22,6
2016 349 63 18,1
2017 322 74 23,0
РАЗОМ 1559 341 21,9
Л1ТЕРАТУРА
1. Анфыова М. Р. Сучасш регюнальш клшко-ешдемюлопчш особливост сифштично! ш-фекцп. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2008. № 3-4 (11). С. 85 - 90.
2. Афонин А. В., Молочков В. А., Буеверов А. О.
Гепатиты как причина серорезистентности при сифилисе и ложноположительных реакций. Российский журнал кожных и венерических болезней. 2003. № 2. С. 48 - 50.
3. Баркалова Э. Л. Нейроспецифическая эно-лаза, как индикатор поражения нервной системы при разных формах нейросифилиса. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2010. № 3-4. С. 56 - 59.
4. Волкова Е. Н., Митичкина Е. В., Платонов В. В.
Серорезистентность при сифилисе: актуальность проблемы сохраняется. Российский
даний показник коливався вщ 23,3 % у 2014 р. до 18,1 % у 2016 р. \ зрю до 23,0 % у 2017 р. Повш данш про джерела зараження повщомила третина хворих. Анатзуючи дат про джерела зараження, встановлено, що можливост повщомлення де-тальних ведомостей про сво! статев1 контакти у багатьох хворих невелию. Виявлена значна р1з-ниця у р1вш виб1рковосп сексуально! поведшки серед людей штелектуально! пращ \ особами, не занятими у сферах громадсько! пращ.
Висновки. На пщстав1 результапв комплексного сощально-епщемюлопчного обстеження 1559 оаб, хворих на сифшс, за чотирир1чний перюд (2014-2017 рр.) встановлено, що за цей про-м1жок часу сшввщношення питомо! ваги раншх форм сифшсу (97,2 %) до шзшх форм сифшсу становить 34,4 : 1. Захворювашсть на сифшс найвища при скритому ранньому сифшс - 8,9 випадюв на 100 тис. населення. Р1вень та структура захворюваносп на сифшс у Чорномор-ському регюш у значному ступеш залежить вщ сощально-демограф1чних фактор1в, сощально-економ1чних, медичних, епщемюлопчних та ш-ших, якi можуть впливати на захворювашсть та послужити пщгрунтям для розробки запоб1жних заход1в. Розкрити причинно-наслщков1 законо-м1рност1, що стосуються поширення сифшсу у швденному регюш Украши. Отримаш резуль-тати дозволяють ошшшзувати перспективш на-прями робп з урахуванням юнуючо! епщемюло-пчно! кон'юнктури у приморському регюш.
журнал кожных и венерических болезней. 2010. № 4. С. 51 - 54.
5. Волкославська В. Н., Гутнев А. Л. Динамша захворюваносп патолопею шюри та шфек-щями, що передаються статевим шляхом, населення Украши за останш роки (2000-2009 рр.). Журнал дерматологи та косметологи ¡м. М. О. Торсуева. 2011. № 1-2 (24). С. 6 - 12.
6. Волкославская В. Н., Гутнев А. Л. Очерк заболеваемости инфекциями, передающимися половым путем, в Украине. Журнал дерматологи та косметологи ¡м. М. О. Торсуева. 2013. № 1-2 (30). С. 108 - 126.
7. Волкославська В. М. Захворювашсть дитячого
населення сифшсом в Укра!ш та в сусщшх державах Тези III (Х) з'!зду Украшсько! асо-щацп лшар1в-дерматовенеролопв { космето-
1-4 2017
лопв 22-23 листопада 2017 р., Льв1в. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2017. № 4 (67). С. 110 - 111.
8. Гамарник Л. И. Клинико-эпидемиологические
особенности инфекций, передающихся половым путем, в группах риска. Журнал дер-матологп та косметологи ¡м. М. О. Торсуева. 2010. № 3-4 (22). С. 67 - 69.
9. ГречанськаЛ. В. Клшчш вияви та переби си-
фшсу у ВЫ-шфшованих. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.
2006. № 1 (20). С. 74 - 76.
10. Дерматология, венерология : Под ред. В. И. Степаненко. К. :КИМ, 2012. С. 771 - 774.
11. Захаров С. В., Захаров В. К. Прихований сифшс (ешдемюлопя, д1агностика, диферен-цшна д1агностика, л1кування). Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.
2007. № 1-4 (10). С. 194 - 223.
12. Захаров С. В., Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Захаров В. К. Деяю особов1 особливосп жь нок, хворих на прихований сифшс. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2010. № 3-4. С. 190 - 193.
13. Захаров С. В. Оцшка ефективност л1кування цефтр1аксоном хворих на серорезистентний сифшс. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2012. № 1-4. С. 193 - 203.
14. Захаров С. В., Захаров В. К., Горбунцов В. В., Макагон I. М., Скотаренко О. Г. Сифшс I печшка. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2015. № 1-2. С. 81 - 85.
15. Захаров С. В., Захаров В. К., Синиця П. В. Ран-нш прихований сифшс: медико-сощальш, ешдемюлопчш та д1агностичш аспекти за остання 30 роюв. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2014. № 1-4. С. 153 - 160.
16. Иванова М. А., Романова О. В. Заболеваемость инфекциями, передаваемыми половым путем, в Российской Федерации за период с 2010 по 2014 гг. Интер-медикал. 2016. № 1 (17). С. 59 - 61.
17. Ковальова Л. М., Ковтун Л. О., Слободямк Я. I. Деяю сощально-ешдемюлопчш аспекти у хворих на сифшс у Одеському ренонс Тези III (Х) з'!зду Укра!'нсько! асощаци л1кар1в-дерматовенеролопв { косметолопв 22-23 листопада 2017 р., Льв1в. Украшський журнал дерматологи, венерологи, космето-
логп. 2017. № 4 (67). С. 111 - 112.
18. Коляденко В. Г., Степаненко Р. Л. Проблема серорезистентносп при сифшс та перспек-тиви 11 розв'язування. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2004. № 1. С. 88 - 89.
19. Короленко В. В. Анатз етдемюлопчно! си-туаци щодо сифшсу в кра!нах Свропейського Союзу та Сполучених Штатах Америки, як передумова створення системи державного управлшня сощально небезпечними шфекщя-ми. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2016. № 2 (61). С. 98 - 103.
20. Кубанова А. А., Лесная И. Н., Кубанов А. А., Мелехина Л. Е., Каспирович М. А. Анализ эпидемиологической ситуации и динамика заболеваемости инфекциями, передаваемыми половым путем и дерматозами на территории Российской Федерации. Вестник дерматологии и венерологии. 2010. № 5. С. 4 - 21.
21. Кубанова А. А., Кубанов А. А., Мелехина Л. Е. Организация оказания медицинской помощи по профилю «дерматовенерология» в Российской Федерации. Динамика заболеваемости инфекциями, передаваемыми половым путем, болезнями кожи и подкожной клетчатки. Вестник дерматологии и венерологии. 2016. № 3. С. 12 - 28.
22. Линник С. О. Реал1зац1я в Укра1ш стратеги ВОЗЗ щодо глобально! лшвщаци вродженого сифшсу та профшактики шфекцш, яю пере-даються статевим шляхом. Державне управлшня: удосконалення та розвиток. 2015. № 17. С. 1 - 3.
23. Л1тус О. I., Кутова В. В., Ылоконь О. М., Бон-даренко Г. М., Мавров Г. I., Щербаков Ю. В. Сучасш можливоси серолопчно! д1агностики сифшсу (пор1вняльний анал1з). Дерматолопя та венеролопя. 2013. № 4 (62). С. 34 - 43.
24. Мавров Г. И., Щербаков Ю. В. Эпидемиологические особенности скрытого сифилиса. Журнал дерматологи та косметологи ¡м. М. О. Торсуева. 2004. № 1-2 (8). С. 54 - 62.
25. Мавров Г. И., Чинов Г. П., Ярошенко А. А. Проституция и инфекции, передающиеся половым путем: медицинские, социальные и правовые аспекты. Дерматолопя та венеролопя. 2006. № 3 (33). С. 7 - 25.
26. Мавров И. И. Половые болезни: руководство для врачей, интернов и студентов. - 5-е изда-
ние, переработанное и дополненное. Харьков : Факт, 2005. 760 с.
27. Потекаев Н. Н., Пташинский Р. И., Фриго Н. В., Лебедева Г. А., Негашева Е. С. Эпидемиологическая ситуация по заболеваемости сифилисом в Москве. Terra Med^. 2015. № 2. С. 25 - 28.
28. Радионов В. Г., Шатилов А. В., Радионов Д. В. Оценка эффективности лечения больных сифилисом дюрантными препаратами пенициллина. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2013. № 2 (49). С. 23 - 28.
29. Радионов В. Г. Энциклопедический словарь дерматовенеролога. Луганск: ОАО «ЛОТ», 2009. 616 с.
30. Радионов Д. В. Серорезистентность после лечения сифилиса и некоторые причины ее возникновения. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2014. № 1 (52). С. 7 - 13.
31. Радионов Д. В., Радионов В. Г., Шатилов А. В. Терапевтическая эффективность дюрантных препаратов пенициллина в лечении больных ранними формами сифилиса и их роль в развитии серорезистентности. Сб. тез. 2-го Конгресса Евро-Азиатской ассоциации дерматовенерологов (ЕААДВ). М., 2012. С. 110 - 111.
32. Симоненко В. С., Л1тус О. I., Свирид С. Г. Патогенетична терашя хворих на ранш форми сифшсу з урахуванням стану кштин периферично! кровг Украшський науково-медичний молод1жний журнал. 2010. №3-4. С. 72 - 76.
33. Станская А. А. Проституция несовершеннолетних - социальная и правовая проблема общества. Юридический центр Пресс, 2005. 323 с.
34. Степаненко В. И., Степаненко Р. Л. Эпизоды исторической хроники научного изучения сифилиса. Современное состояние проблемы сифилиса и перспективные пути ее решения. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2005. № 3. С. 168 - 177.
35. Табуйка О., Мушет Г. К вопросу об оптимизации диагностики скрытого сифилиса. Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2011. № 1 (40). С. 78 - 82.
36. УфимцеваМ. А., Гурковская Е. П., Бересне-ва Т. А. Современная эпидемиологическая ситуация по заболеваемости инфекциями, передаваемыми половым путем, в крупном
промышленном городе. Международный журнал прикладные и фундаментальные ж-^едований. 2017. № 6-2. С. 250 - 252.
37. Фyчuжu И. С., ЛебедюкM. H., Гамаpнuк Л. И. Об оcобeнноcтяx эпидем^е^ого раотро-странения BИЧ-инфeкции в Украине и некоторые зaдaчax по ее стабилизации. Teзи до-повщей II (IX) З'1'зду Украш^кох' Acоцiaцiï лiкapiв-дepмaтовeнepологiв i коcмeтологiв, 20-22 жовтня 2010 р., Одeca. Украш^кий журнал дерматологи, венерологи, коcмeто-логи. 2010. № 3 (38). С. 155 - 156.
38. Чeбоmаpeв В. В., ЧeбоmаpeваH. А. Aктyaль-на ли проблема етфилжа ^годня? Клиниче-отая дерматология и венерология. 2015. № 3. С. 52 - 56.
39. Шевченко А. Г., Глyзмuн М. И., Князева Г. А. К вопpоcy выявления кapдиовacкyляpного ^фил^а в проце^е №рининга пациентов c профильной патологией. III Bcepоccийcкий конгрете дерматовенерологов: Teзиcы научные работ. Казань, 2009. С. 97.
40. Яpeмчyк Т. П., Heкpаcова О. А., Бойчyк Т. М., Мацьюв О. Й. Суча^ клшшо^агностичш аотекти конгешального ^фишу. Жшочий лкар. 2009. № 4. С. 31 - 35.
41. Яpошeнко А. А. Оcобeнноcти раотро-странения половые инфекций в крупном промышленном и портовом городе. Журнал дерматологи та коcмeтологiï iм. М. О. Tapcy-ева. 2008. № 1-2 (16). С. 66 - 73.
42. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention. Sexually transmitted diseases treatment guidelines. MMWR. 2006. Vol. 55. 94 p.
43. Goh B., Van Voorst Vader P. C. European guideline for the management of syphilis. International Journal of STD&AIDS. 2001. Vol. 12, No. 3. P. 14 - 26.
44. Herring A., Ballard R., Mabey D., Puling P. W. WHO/TDR Sexually Transmitted Diseases Diagnostics Initiative. Evaluation of rapid diagnostic tests: syphilis. Nat. Rev. Microbiol. 2006. No 4 (12 Suppl.). P. 33 - 40.
45. Holman K.M., Hook E. W. 3rd Clinical Management of Early Syphilis. Expert Rev. Anti Infect. Ther. 2013. Vol. 11, No 8. P. 839 - 843.
46. Lipozencic J., Morinovic B., Gruber F. Endemic syphilis in Europe. Clinics in Dermatology. 2014. Vol. 32, No 2. P. 219 - 226.
1-4 2017
47. Rodriguer R., Hernander R., Fuster F. et al. Genital infection and infertility. Entern. Infec. Microbiol. Clin. 2001. Vol. 19. P. 261 - 266.
48. Sheila A., Lukehart, Charmie Godornes, Barbara J. Macrolide Resistance in Treponema pallidum in the United States and Ireland. New Engl. J. Med. 2004. Vol. 2 (351). P. 154 - 158.
49. World Health Organiration. A strategic approach to strengthening control of reproductive tract and sexually transmitted infection: use of the programme guidance tool. WHO Department of Reproductive Health and Research. World Health Organiration, 2009. 44 p.
СОЦИАЛЬНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ СИФИЛИСОМ В ЧЕРНОМОРСКОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ Ковалёва Л. Н., Ковтун Л. А.
Одесский национальный медицинский университет КНП «Одесский областной кожно-венерологический диспансер» Одесского областного совета»
Изучены социально-эпидемиологические и медико-социальные аспекты сифилиса за последние четыре года (2014-2017 гг.) в Черноморском регионе Украины. Установлено, что удельный вес ранних форм сифилиса (97,2 %) в соотношении к поздним формам сифилиса составляет 34,4 : 1. Наибольший удельный вес констатировали при раннем скрытом сифилисе в общей структуре заболеваемости сифилисом, что составляет 8,9 случаев на 100 тыс. человек. Уровень и структура заболеваемости сифилисом в значительной степени зависит от социально-демографических факторов, эпидемиологических, социально-экономических и т. д. Всё это может послужить основанием для разработки предупредительных мер. Полученные результаты позволят оптимизировать перспективные направления с учетом существующей эпидемиологической конъюнктуры в приморском регионе.
Ключевые слова: заболеваемость, приморский регион, сифилис, социально-демографический фактор.
SOCIAL AND EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTIC OF PATIENTS WITH SYPHILIS IN THE BLACK SEA REGION OF UKRAINE Kovalyova L. M., Kovtun L. O.
Odesa National Medical University
Odesa Regional Clinic of Skin and Venereal Diseases of
Odesa Regional Council
The social-epidemiological and medico-social aspects of syphilis prevalence among general populations in Black Sea region of Ukraine (2014-2017) have been studied. It has been established that a rate of the early forms of syphilis (97.2 %) in comparison with the late forms of syphilis is 34.4 : 1. The highest rate is noted for the early latent syphilis in the overall structure of syphilis incidence, which is 8.9 cases per 100,000 people. The incidence and prevalence of syphilis largely depend on social and demographic factors, epidemiological origins, economic trends, etc. Quantifying syphilis prevalence and incidence is important for planning the preventive measures. The obtained results can provide insight into the potential impact on syphilis prevention and management strategies taking into account the current epidemiological situation in the seaside region of the country.
Keywords: incidence, seaside region, social and demographic factor, syphilis.
Ковалёва Людмила Николаевна - доктор медицинских наук, профессор кафедры дерматологии и венерологии Одесского национального медицинского университета.
Ковтун Лариса Александровна - кандидат медицинских наук, заведующая венерологическим отделением КНП «Одесский областной кожно-венерологический диспансер» Одесского областного совета».
lkovalyova3@gmail.com
