CC BY
22
УДК 616.972
Тк • «_» и 1 ' '
Раннш приховании сиф1Л1с: медико-сощальш, еп1дем1олог1чн1 та д1агностичш аспекти за останн1 30 роюв
Захаров С. В.t, Захаров В. К.t, Синиця П. В.*
1ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» ХКЗ Кировоградский ОКВД
Вивчено медико-сощальш, епщемюлопчш та дiагностичнi особливосл раннього прихованого сифiлiсу за останш 30 рокiв. Встановлено, що питома вага раннього прихованого сифтюу в загальшй структурi захворюваностi на сифтю збiльшилася на 20 %. Активне виявлення хворих зменшилося у два рази. Серед супутшх захворювань у жшок найчастiше зустрiчаються iнфекцií, що передаються статевим шляхом, а у чоловшв - алкоголiзм i нарко-манiя. Середнiй вiк хворих на сифтю зменшився з 36 до 26 роюв. Контингент хворих за 1980-1999 рр. виявився бтьш здоровим, шж контингент хворих за 2000-2014 рр. Серед найбтьш вiрогiдних причин зростання захво-рюваностi на раннш прихований сифтю можна назвати неконтрольоване застосування антибютиюв та iмуно-супресивний вплив Ыфекцм, що передаються статевим шляхом ^русш iнфекцií). Особливостi серолопчних реакцiй у спостережуваних хворих останшм часом вiдрiзняються значним вiдсотком сироваток кровi зi слабкими або низькими потениями; 'х кiлькiсть за останш 10-12 рогав збiльшилася у три рази. Ктькють слабопозитивних i негативних результа^в трепонемних тестiв також збтьшилася.
КлючовI слова: сифiлiс прихований раннш, епщемюлопя, дiагностика, трепонемнi тести, нетрепонемш тести.
Bостаннi роки спостертаеться структурний перерозподiл клiнiчних форм сифштично! шфекцп; головним чином, це торкасться прихо-ваних И форм. [1, 8, 10]
У структурi захворюваност на прихований сифiлiс вiдмiчаeться невпинне збшьшення пи-томо! ваги раннього прихованого сифшсу, на-слiдками якого можуть бути [3, 13]:
- шзш ускладненш форми сифiлiсу нервово! та серцево-судинно! системи;
- серорезистентшсть;
- вроджений сифiлiс.
Захворюванiсть на прихований сифшс не-впинно зростае з 70-х рокiв минулого столотя, -так, уже наприкiнцi 80-х роюв И рiвень подво!вся i досяг майже 30 %. Наступна, незрiвнянно бiльш висока хвиля тдйому захворюваностi виникла у 90-х роках; вона була спричинена еmдемiч-ним характером розповсюдження сифiлiсy Так, в Укра!ш у 1997 р. рiвень захворюваностi тдви-щився майже у 40 разiв. За останнi роки юлькють хворих на прихований сифшс також продовжуе збiльшуватися незважаючи на стабшзацш за-хворюваностi на сифшс на значно нижчому, нiж у 90-х роках 20 столбя рiвнi. Його питома вага давно вже перевищила 50 %, а в окремих репо-нах - навгть i 70 %. Ще бшьш високий рiвень за-хворюваностi на прихований сифшс спостерна-еться у ваптних - питома вага останнього збшь-
шилась у них до 60-70 % [2, 9, 14, 15].
Зростання захворюваност на прихований сифшс вщбуваеться за рахунок раннього прихованого сифшсу. Так, захворювашсть на прихований сифшс за останш роки зросла у 3 рази, а на неуточнений прихований сифшс - у 6 разiв. Приведет дат дають привщ висловити сумшв щодо масштабiв стабшзацп захворюваност на сифiлiс та висловити думку, що зменшення кшькост за-реестрованих в останнi роки хворих на заразш його форми у певнш мiрi пов'язано з викривлен-ням статистичних даних, чому сприяе [4]:
- самолiкування;
- л^вання хворих приватними лiкарями, а iнодi - навiть фахiвцями, яю мають погане уяв-лення про наслщки хвороби та принципи лшу-вання сифiлiсу;
- певними труднощами дiагностики прихованого сифiлiсу.
Небезпечна ситуащя, яка обумовлена значним ростом захворюваносп на раннiй прихований сифшс, вимагае ретельного вивчення у кожному окремому регюш Укра!ни всього спектру факторiв (соцiально-економiчних, ешдемю-логiчних, медичних та ш..), якi можуть вплива-ти на захворювашсть та послужити пiдrрунтям для розробки запобiжних заходiв [5-7, 11, 12].
У вщповщност до принцитв сощально! науки, методологiчним базисом науково! працi е
розгляд проблеми венеричних захворювань i кожного хворого у единш канвi iсторичного процесу, у зв'язку з чим у дослщжеш була пе-редбачена цiла низка еташв, кожен з яких охо-плюе певний вiдрiзок часу.
Мета дослщження - вивчення медико-сощ-альних, ешдемюлопчних та клiнiчних (сероло-гiчнi реакци) особливостей раннього прихова-ного сифшсу за останнi 30 рокiв.
Матерiали та методи. Проаналiзованi данi щодо хворих на прихований сифiлiс, яю були на лiкуваннi у ктшщ шкiрних та венеричних хвороб ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ Украши». У роботi використанi:
- ешдемюлопчш методи дослiдження (ре-троспективне вивчення амбулаторних карт та юторп хвороб пацiентiв);
- клiнiчнi методи дослщження;
- серолопчш дослiдження кровь
Нами було вивчено медико-сощальш i ешде-мiологiчнi особливостi прихованого сифшсу:
- за перiод 1980-1999 рр. - у 1147 хворих;
- за перюд 2000-2014 рр. - у 1670 хворих.
Дiагноз прихованого сифшсу встановлював-
ся на пiдставi клшко-анамнестичного i сероло-гiчного обстеження хворих з використанням загально прийнятих критерив верифшаци сиф> лiсу (МКХ-Х).
Особливу увагу звертали на анамнестичш i клiнiчнi даннi щодо супутньо! патологи, пере-несених ранiше захворювань, даш конфронтацп. Для деталiзацil та оцiнки iнтеркурентних захворювань було залучено:
- терапевта;
- невролога;
- окушста;
- оториноларинголога;
- фахiвцiв з методiв шструментально! дiа-гностики;
- рентгенолога.
Також цi пацiенти були обстежеш на предмет урогештальних iнфекцiй:
- гонорея;
- трихомонiаз;
- хламщюз;
- мiко-уреоплазмоз;
- бактерiальний вагшоз;
- урогенiтальний кандидоз;
- гештальний герпес;
- папiломавiрусна iнфекцiя.
Проведений нами аналiз архiвних iсторiй
хвороб дозволив зробити таю висновки:
- за перюд 1980-1990 рр. (1147 хворих на прихований сифшс):
1) раннш прихований сифшс було дiа-гностовано у 78,9 % хворих;
2) шзнш прихований - у 12,8 %;
3) неуточнений прихований - у 8,3 %;
- за перюд 2000-2014 рр. (1670 хворих на прихований сифшс):
1) раннш прихований сифшс було дiа-гностовано у 95,2 % хворих;
2) шзнш прихований - у 3,7 %;
3) неуточнений прихований - у 1,1 %. Таким чином, наведет вище дат за перюд
часу 30 роюв свщчать про суттеве шдвищення питомо! ваги раннього прихованого сифшсу (на 16,3 %), що вщповщае сучасним тенденщ-ям. На тлi останнього спалаху захворюваносп на сифшс майже не рееструються випадки:
- пiзнього прихованого сифiлiсу (!х питома вага зменшилася з 12,8 % до 3,7 %);
- неуточненого прихованого сифшсу (!х пи-тома вага зменшилася з 8,3 % до 1,1 %).
Серед хворих на раннш прихований сиф> лю в основному були пащенти, яю проживали у мютах. Так, за 30 роюв питома вага мешкан-щв мiст збiльшилась з 71 % до 86,5 %, що може свщчити про вплив процешв урбашзацп на епi-демюлопю прихованого сифiлiсу.
Гендерний розподiл хворих на прихований сифшс за останш 30 роюв майже не змшився (у жiнок ця форма сифшсу рееструеться частше):
- жiнки - 60-65 %;
- чоловши - 35-40 %.
При аналiзi шляхiв виявлення хворих на прихований сифшс нами було отримано таю даш:
- за перюд 1980-1990 рр. шляхи виявлення хворих були таю:
1) при обстеженш у соматичних стацюна-рах - 35,7 %;
2) при конфронтацп - 41,4 %;
3) у лшаря-гшеколога - 20,7 %;
4) звернулися самi - 2,2 %;
- за перюд 2000-2014 рр. шляхи виявлення хворих були таю:
1) при обстеженш у соматичних стацюна-рах - 51,4 %;
2) при конфронтацп - 20,7 %;
3) у лшаря-гшеколога - 15,6 %;
4) звернулися самi - 12,3 %.
Таким чином, як видно iз наведених нами даних, структура шляхiв виявлення хворих, у порiвняннi з перюдом 1980-1990 рр., змшилась головним чином за рахунок:
- зменшення у 2 рази юлькосп oci6, що були виявлеш при конфронтацп;
- збшьшення кшькосп хворих, якi звернулися caMi i якi були виявлеш у соматичних стащ-онарах.
Серед хворих на раннш прихований сифшс:
- 71 % виконували некватфшовану роботу або були безроб^ними;
- понад 80 % жшок i чоловiкiв не мали им'ц
- переважали молодi (у вщ вiд 18 до 30 роюв) жшки та чоловiки середнього та похилого в^, бiльшicть з яких через aлкоголiзм та нарко-мaнiю втратили ciм'ю та вели невпорядковане статеве життя;
- 26 % хворих не мають повно1 середньо1 оcвiти i тiльки 20 % хворих набули середню спещальну оcвiту.
Уci вище згaдaнi чинники спричинили бай-дуже i безвщповщальне ставлення хворих до свого здоров'я. Саме з цих причин бшя 60 % ваптних хворих на прихований сифшс iз зашз-ненням стають на облiк у жшочих консультащ-ях, а 25 % взaгaлi нехтують ними або ж зверта-ються до лiкaря тшьки вимушено - при зaгрозi викидня. У 80 % жiнок було виявлено супутш 1ПСШ, 42 % чоловтв страждали на алкого-лiзм, який у значний чacтинi з них призвiв до тяжких уражень внутршшх оргaнiв, нервово1 i псих1чно1 сфери. Частина хворих ухилялася вщ лiкувaння з приводу cифiлicу; термш 1х роз-шуку розтягувався на багато мюящв. Хворi пiд час лшування часто вживали aлкогольнi напо1, пропускали iн'eкцiï, грубо порушували режим л^вання, не завершували курс терапп.
Таким, на нашу думку, е «портрет» особи, яка хворiе на прихований сифшс у перше де-сятитття 21 cтолiття. Що змшилося за 30 ро-кiв? Порiвняльне вивчення медико-cоцiaльних acпектiв у хворих на раннш прихований сифшс дозволило встановити цшу низку суттевих вщ-мiнноcтей у пaцiентiв:
- наприюнщ 20 cтолiття (1 група - 1147 па-цiентiв);
- на початку 21 столотя (2 група - 1670 па-цiентiв).
Середнш вiк хворих на рaннiй прихований сифшс
- у перюд 1980-1999 рр. (1 група) - 36,5 ± 1,7 року;
- у перюд 2000-2014 рр. (2 група) - 26,1 ± 1,2 року),
тобто хворi 2 групи були значно молодш^ шж хворi 1 групи (р < 0,01). Цшаво, що за останш
роки в1дм1часться суттеве зменшення в1ку хворих за рахунок пащенпв молодше 20-23 роюв; значний прирют захворюваносн в цьому випад-ку обумовлюеться особами 16-18 роюв (21,3 %).
Суттевих вщмшностей м1ж 1 та 2 групами хворих за р1внем освгги не було.
За фахом серед хворих 1 i 2 групи найбшьшу частку складали:
- робггники (35,3 % та 20,1 %, вщповщно);
- службовщ (30,1 % та 22,4 %, вщповщно).
У перiод 2000-2014 рр. суш^ змiни спосте-
рпалися у спiввiдношеннi мiж особами, зайня-тими або не зайнятими у сферах громадсько1 працi:
- юльюсть хворих, якi не працювали, збшь-шилась у 4,4 разу;
- кiлькiсть студентiв i учшв збiльшилась у 5,4 разу.
Серед хворих на раннш прихований сифшс питома вага ошб, яю не були в шлюбi або були розлучеш, складала
- у 1 груш (1147 пащенпв) - 46,2 %;
- у 2 груш (1670 пащенпв) - 63,8 %.
Якщо у 1980-1990-х рр. джерелом шфшуван-ня були подружжя - 71,1 %, а малознайомi особи складали тшьки 15 %, то у перюд 2000-2014 рр. подружжя були джерелом шф^вання у 30 %, тодi як частка малознайомих ошб, як джерела шф^вання, збiльшилась майже до 60 %. Змша стереотипiв поведiнки дiтей на початку 21 столгг-тя стала причиною дуже раннього початку стате-вого життя, в яке вони вступили поза шлюбом:
- 81 % жшок - у вщ 12-18 роюв;
- 92 % чоловтв - у вщ 13-19 роюв.
Таким чином, серед хворих 1 групи середнш
вш початку статевого життя був вищий (19-21 рш); це особи, яю хворши на прихований сиф> лiс у 1980-1990 рр.
Як видно з табл. 1, хворi на прихований сифшс 1 групи (обстежеш у 1980-1990 рр.) часн-ше хворши на серцево-судинш захворювання, а хворi 2 групи (обстеженi у 2000-2014 рр.) час-тiше мали захворювання шлунково-кишково1 системи, лор-органiв, ГРВ1, шкiри, 1ПСШ.
Як видно з табл. 2, контингент хворих на раннiй прихований сифшс 1 групи (1980-1990 рр.) виявився в цшому бiльш здоровим, шж контингент хворих 2 групи (2000-2011 рр.), бо юльюсть захворювань на одну особу становила:
- у 1 груш - 1,68;
- у 2 груш - 3,25.
Суттевi вщмшносн спостерпались i в яюс-ному складi супутньо1 патологи. У хворих 2
Таблиця 1 - Перенесет захворювання у хворих на раннш прихований сифiлiс
№ Захворювання 1 група «=1147 2 група п=1670
%%
1 Захворювання дихально!' системи 17,3 19,2
2 Захворювання серцево-судинно! системи 15,1 10,8
3 Захворювання шлунково-кишково! системи 20,1 24,5
4 Захворювання нирок 10,4 12,3
5 Захворювання очей 1,0 2,3
6 Захворювання лор-оргашв 3,4 7,2
7 Онколопчш захворювання 3,9 1,2
8 Захворювання ендокринно! системи 5,1 6,2
9 ГРВ1 42,4 54,2
10 «ДитячЬ> iнфекцi! 23,6 28,3
11 Захворювання нервово! системи 5.3 6,4
12 1ПСШ 12,4 28,3
13 Захворювання шири 6,1 14,9
14 Здоровi 6,4 3,1
групи превалювали захворювання шлунково-кишково! системи, ГРВ1, захворювання шюри, туберкульоз, 1ПСШ; здорових ос1б було у 3 рази менше шж у 1 груш.
У зв'язку з тим, що у 1980-1990 рр. досл> дження на в1русш гепатити { В1Л майже не проводились, то провести пор1вняльний анатз не-можливо.
Вище наведеш факти свщчать, з одного боку, про суттеве шдвищення сексуально! активност за рахунок збшьшення серед хворих на раннш прихований сифшс ос1б у молодому вщ1, з ш-шого боку - про шдвищення якост д1агностики { збшьшення спектра лабораторних дослщжень.
Полггичш та сощально-економ1чш змши в Укра!ш, л1бератзащя суспшьних вщносин сут-тево послабили державний вплив на боротьбу з розповсюдженням сифшсу та шших 1ПСШ. Держава перестала контролювати стан здоров'я громадян з найбшьш вираженою сощально-негативною поведшкою.
Безвщповщальнють перед законом призво-дить до тривалого 1 навггь повного ухиляння виявлених хворих вщ обстеження та л1кування, що в значнш м1р1 знецшюе всю подальшу про-фшактичну роботу у вогнищах шфекци через
Таблиця 2 - Супутш захворювання у хворих на раннш прихований сифшс
№ Захворювання 1 група п=1147 2 група п=1670
%%
1 Захворювання серцево-судинно! системи 12,7 14,1
2 Захворювання шлунково-кишково! системи 26,2 42,4
3 Захворювання дихально! системи 14,5 22,3
4 ГРВ1 39,7 57,1
5 Захворювання нирок 3,3 4,1
6 Захворювання лор-оргашв 7,9 8,7
7 Захворювання шшри 11,7 17,8
8 Захворювання ендокринно! системи 4,2 5,6
9 Захворювання нервово! системи 5,3 6,8
10 Вiруснi гепатити В i С - 14,3
11 В1Л/СН1Д - 10,7
12 Туберкульоз 2,3 11,6
13 1ПСШ 17,9 41,2
14 Здоровi 7,1 2,2
И несвоечаснють. Усе це обеззброюе дермато-лопчш заклади, ускладнюе проведення ними повноцшного комплексу диспансерних заход1в, спрямованих на виявлення та санащю вогнищ сифштично! шфекци.
Так, в останнш час значно зменшилась кшь-юсть розшуканих та залучених до обстеження статевих контакпв - у середньому, по 0,9-1,0 на одного хворого на раннш прихований сифшс.
Серед найбшьш в1ропдних причин збшьшення питомо! ваги прихованих форм сифшсу насамперед слщ в1дм1тити неконтрольоване за-стосування населенням антибютиюв, внаслщок чого блща трепонема втрачае частину сво!х ан-тигенних властивостей. В останш роки ми спо-стер1гаемо тенденщю до зниження позитивнос-т серолопчних теспв. Вживання антибютиюв, навггь короткотермшове 1 в невеликих дозах з приводу штеркурентних захворювань, 1ПСШ та ш., здатне значно прискорювати регрес ктшч-них прояв1в раннього сифшсу, змшювати його перебк- та сприяти зростанню прихованих форм сифшсу. За результатами отриманих нами да-них, близько 50 % хворих за 3-12 мюящв до встановлення !м д1агнозу прихований сифшс приймали антибютики. Третиш цих хворих ан-
1-4 2014
тибютики призначались з приводу штеркурент-них захворювань. В шших випадках прийом антибiотикiв був пов'язаний з л^ванням сиф> люу у приватних лiкарiв чи самолшуванням.
Значну негативну роль у зростанш захворюва-ностi на раннiй прихований сифшс вшграло ль кування сифшсу бензатин-бензилпенщилшом. За нашими даними, як найменше 15 % хворих напередодш отримали масивну антибютикоте-рапiю, призначену, бiльш за все, приватними лшарями. Така ситуацiя склалася у 2000-2014 рр.; навпаки у 1980-1990 рр. антибютики не так часто вживалися хворими на сифшс.
Для оцшки особливостей серолопчних ре-акцiй у хворих на раннш прихований сифшс, в обох групах хворих був проведений порiвняль-ний аналiз МР, РЗК, Р1Ф-абс, Р1Ф-200, Р1Т.
Особливосп серолопчних реакцш при ранньо-му прихованому сифша на даний час в1др1зня-ються значним вщсотком хворих ¡з слабкими або ж низькими потенц1ями сироваток кров1 у РЗК -23,2 %; у пор1вняин1 з даними 1980-1990 рр. частота таких вщповщей у РЗК зросла майже у 3 рази.
У 1 груш хворих спостерпались вщносно висою потенцп сироваток кровi - у титрах 1:801:320 (слабкими ж у н роки вважалися РЗК у титрах 1:20-1:40).
Зазначеш особливосп, а саме низью потенцп сироватки кровi хворих у сучасних умовах мо-жуть бути пов'язаш з впливом багатьох чинни-кiв, а саме iмуносупресивним впливом 1ПСШ та iнших супутнiх захворювань, нездоровим способом життя; але головним з них, на нашу думку, е насамперед поширена антибютикоте-рашя з рiзних причин, у тому чи^ - самолшу-вання, лшування у приватних лiкарiв.
У перюд 2000-2014 рр. також помггно збшь-шилась кiлькiсть хворих на раннш прихований сифшс з негативними результатами дослщжен-ня РЗК. За результатами проведених досл> джень, !х питома вага серед хворих на раннш прихований сифшс сягае 4 %; а 30 роюв тому серонегатившсть сягала 0,5 %, тобто збшьши-лась майже у 10 разiв.
У бшьшосн випадюв збшьшення вщсотку хворих на раннш прихований сифшс з негативними вщповщями у РЗК викликане попередшм вживанням антибютиюв. Треба мати на увазi, що негативащя РЗК можлива тiльки при масив-нiй антибютикотерапп у високих дозах, призна-чення яких неможливе без втручання лшаря. Ми спостерпали достатню кiлькiсть хворих на раннш прихований сифшс, коли у випадках ко-
роткотермшового лшування з приводу 1ПСШ або застудних захворювань зберпаюгься рiзко позитивнi результати РЗК, переважно у високих i середшх титрах.
Розшзнавання хворих на рaннiй прихований сифшс з негативною РЗК завжди пов'язане з певними труднощами через те, що дiaгноз раннього прихованого сифшсу у цих випадках грунтуеться тiльки на неодноразово позитивних результатах трепонемних теcтiв (Р1Т, Р1Ф, 1ФА) та даних конфронтaцiï. У таких випадках ми рекомендуемо проводити постановку Р1Ф-200 з розведенням сироватки 1:400, 1:800; 1:1600, 1:3200, 1:6400. У деяких випадках приводом до постановки трепонемних теспв у хворих з негативними результатами РЗК е ешдемюлопчш чинники, в шших - позитивш результати мшро-реакцп преципiтaцiï.
Зважаючи на, нерiдко, випадковий характер дiaгноcтики раннього прихованого cифiлicу з негативними результатами РЗК через обмеже-не використання cпецифiчних реaкцiй, можна стверджувати, що значна частина таких хворих виявляеться несвоечасно. Мiж тим, недiaгноc-тований серонегативний раннш прихований сифшс може стати в майбутньому причиною шзшх cпецифiчних уражень нервовоï системи та внутршшх оргaнiв. Тaкi хворi ставлять також небезпеку в ешдемюлопчному acпектi через можливе зараження ошб, що мають з ним нсш стосунки. yci згaдaнi вище обставини диктують необхiднicть поглибленого обсте-ження з обов'язковим повторним проведенням трепонемных реaкцiй в уciх випадках, коли у статевих контакнв хворих на сифшс одержу-ють негативш результати доcлiдження РЗК на rai слабко-позитивних результaтiв МР.
За останш 15-20 рокiв, за даними наших спо-стережень у 1 та 2 групах хворих, спостерпа-лись наступш змiни у «cерологiчному статусЬ> хворих на рaннiй прихований сифшс:
- питома вага рiзко позитивних результанв РЗК з титром 1:80 складала:
1) у 1 груш (1980-1990 рр.) - близько 50 %;
2) у 2 груш (2000-2014 рр.) - трохи бшь-ше 25 %;
- питома вага позитивних результанв РЗК з титром 1:20 - 1:40 складала:
1) у 1 груш (1980-1990 рр.) - трохи менше 30 % (27,8 %);
2) у 2 груш (2000-2014 рр.) - бшьше 40 %, тобто збшьшилась майже у два рази;
- питома вага позитивноï РЗК з титром 1:5-
1:10 залишилася майже без змш; у пор1внянш з 1 групою хворих на раннш прихований сифшс, у 2 груш у 12 % хворих результати РЗК були або слабо позитивним, або позитивним тшьки з одним з антигешв.
Негативш та слабо позитивш результати до-слщження Р1Ф:
- по Р1Ф-абс були зареестроваш:
1) у 1 груш - у 2,2 % хворих;
2) у 2 груш - у 4,1 %.
- по Р1Ф-200 були зареестроваш:
1) у 1 груш - у 6,3 % хворих;
2) у 2 груш - у 14,5 %,
тобто за останш 30 роюв вщсоток слабо по-зитивних { негативних результата дослщження Р1Ф шдвищився майже у 2 рази.
Вщносно Р1Т - то за останш 30 роюв:
- юльюсть позитивних реакцш зменшилась на 17 %;
- юльюсть негативних результапв досл1джень ще! реакцп зросла на 8 %.
Приведен! даш переконливо свщчать про «серолопчний патоморфоз» раннього прихова-ного сифшсу, який ми спостершаемо в останш 30 роюв. Таю змши можна пояснити низькими потенщями сироватки кров! хворих внаслщок вживання антибютиюв або зменшенням штен-сивност ¿мунно! вщповш оргашзму хворо! лю-дини на антигени само! блщо! трепонеми.
У цей час д1агностична цшнють нетрепонем-них ! трепонемних теспв, яю використовують-ся для д1агностики сифшсу ! зокрема раннього прихованого сифшсу, виглядае таким чином:
- мшрореакщя прециштацн (класичний варь ант) - ця реакщя мае високу (99 %) чутливють без сумшву, може використовуватися для д1агнос-тики раннього прихованого сифшсу, але вона мае
низьку специф!чн!сть (майже 15 % досл1джень не шдтверджують д1агноз сифшсу), тому вона може бути позитивною в ошб, яю не хворши на сифшс;
- реакщя зв'язування комплементу - ця реакщя досить добре ! надшно д1агностуе раннш прихований сифшс, !! чутливють сягае:
1) з кардюлшшовим антигеном - 94 %;
2) з трепонемним антигеном - 99 %; д1агностична цшнють ще! реакц!!:
1) з кардюлшшовим антигеном - 40 %;
2) з трепонемним антигеном - 50 %; необхвдно звернути увагу на випадки, коли
ця реакщя негативна або слабопозитивна, а саме негативш результати РЗК з трепонемним антигеном можуть свщчити про вщсутнють сифштично! шфекци;
- реакщя 1мунофлюоресценцп з абсорбщ-ею (Р1Ф абс) мае:
1) найвищу ¿з специф1чних тест1в «старого стандартного комплексу» д1агностичну чутливють (97 %);
2) досить високу д1агностичну специф1ч-н!сть (80 %), -
тому ця реакщя безумовно повинна викорис-товуватись у д1агностищ раннього прихованого сифшсу; найбшьшу цшнють мае негативний результат ще! реакц!!, який може свщчити про вщсутнють сифшсу;
- Р1Ф-200 - це реакщя менш чутлива, але !! специф1чнють вище у пор1внянш з Р1Ф-абс, !! позитивний результат прогностично бшьш на-дшний у пор1внянш з Р1Ф-абс; разом з тим, негативний результат ще! реакц!! прогностично менш надшний.
Що до Р1Т, то, враховуючи складшсть !! постанови ! велику вартють, вважаемо за необхщне обговорити можливють !! замши РПГА або 1ФА.
Висновки
1. За останн! 30 роюв питома вага раннього прихованого сифшсу зросла майже на 20 %; за цей же пром1жок часу питома вага шзнього прихованого сифшсу зменшилась майже на 10 %, що вщповщае сучасним тенденщям ешдемюлогп сифшсу. Кшьюсть хворих на раннш прихований сифшс, як проживають у мютах, збшьшилась з 70 % до 86 %. Як ! 30 рок1в тому, гендерний розподш хворих на раннш прихований сифшс залишився на тому ж р!вш Кшьюсть хворих на раннш прихований сифшс, як! були виявлеш активно за останн! 30 роюв, зменшилась у два рази.
2. До особливостей сучасного переб1гу раннього прихованого сифшсу слщ вщнести те, що
у 80 % хворих жшок виявлеш супутш шфекци, що передаються статевим шляхом, а 42 % хворих чоловЫв хворши на алкогол1зм та наркомашю. Серед хворих, - як чоловЫв, так ! жiнок, - 80 % не мали им'!, понад 70 % хворих виконували не-квал!фшовану роботу. Середнш вш хворих зни-зився на 10 роюв (з 36 до 26 роюв), тобто раннш прихований сифшс «помолодшав». Зменшення середнього в1ку хворих вщбулося за рахунок оаб вшом 12-18 роюв, питома вага яких за останн! роки зросла на 20 %. Кшьюсть хворих, яю не працювали, за останн! роки зросла майже у 5 раз1в, а юльюсть студенпв та учшв - майже у 6 раз1в. Майже на 20 % збшьшилась кшьюсть хво-
рих, яю не перебували у шлюбь Якщо 30 роюв тому джерелом шф^вання, головним чином, були одружеш особи, то в останнш час це мало-знайомi люди (збiльшення у 4 рази).
3. Контингент хворих на раннш прихований сифшс у перюд 1980-1999 рр. був значно здо-ровшим, шж у перюд 2000-2014 рр., осюльки юльюсть захворювань на одну особу зросла, вщповщно, з 1,68 до 3,25. Якщо 30 роюв тому хворi найбшьш часто страждали на серцево-судинну патологго, то в останнш час (2000-2014 рр.) це захворювання шлунково-кишкового тракту, ЛОР-оргашв, ГРВ1, туберкульоз, вiрусm гепатити, В1Л.
4. Серед найбшьш суттевих причин збшьшення питомо1 ваги хворих на раннш прихований сифшс е неконтрольоване застосування антибютиюв, внаслщок чого блiда трепонема втрачае частину сво1х антигенних властивос-тей. Особливостi серологiчних реакцiй у хво-
Л1ТЕРАТУРА
1. Базиков И. А. Эпидемиологические аспекты сифилиса на Ставрополье / И. А. Базиков,
B. В.Чеботарев, М. А. Земцов, Л. Г. Дробина // Рос. журнал кож. и вен. бол. - 2000. -№ 5. - С. 43-45.
2. Бердницкая М. Ю. Психологический портрет
беременных, больных сифилисом / М. Ю. Бердницкая, Т. Н. Сырпеева, С. В. Глухов-ская, Г. М. Романова // 10 Всерос. съезд дер-матовенерол : Тез. научн. работ. - М. - 2008.
- С. 52.
3. Дмитриев Г. А. Сифилис дифференциальный
клинико-лабораторный диагноз / Г. А. Дмитриев, Н. Ф. Фриго. - М.: Мед. книга, 2004.
- С. 363.
4. Захаров В. К. Вновь возвращаясь к проблемам скрытого сифилиса / В. К. Захаров, В. П. Федотов, А. Д. Дюдюн // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006.
- № 2-3 (4). - С. 40-43.
5. Захаров С. В. Епщемюлопчш та дiагностичнi
особливосп прихованого сифшсу / С. В. Захаров // Тез.допов.1(8) з'1зду УАЛДВК. - К., 2005.- С. 199.
6. Захаров С. В. Вплив факторiв зовшшнього середовища на розповсюдження прихова-ного сифшсу у Придшпровському регюш /
C. В. Захаров, В. К. Захаров, Д. Г. Башмаков // Журнал дерматовенер., косметол. iм. Тор-суева. - 2006. - № 1-2 (12). - С. 245-246.
7. Захаров С. В. Клшшо-епщемюлопчш особли-
восп сифштично1 шфекцп у оаб, що страж-
рих на раннш прихований сифшс на даний час в^^зняються значним вщсотком iз слабкими або низькими потенщями сироватки кровi (у 23 % хворих). У порiвняннi з даними 1980-1990 рр., частота низьких або слабких потенцш сироватки кровi на даний час зросла майже у 3 рази. Такий стан речей можна пояснити наявню-тю супутшх захворювань, iмуноcупреcивним впливом 1ПСШ, але все ж головним чинником е застосування антибютиюв.
5. В останш роки пом^но збшьшилась юльюсть хворих на раннш прихований сифшс, яю мають негативш результати РЗК. За нашими даними, 1'х питома вага збшьшилась з 0,5 % до 4 %. Вщсоток слабко позитивних i негативних результанв Р1Ф пщвищився майже у 2 рази. Вщ-носно Р1Т за цей же перюд - юльюсть позитивних результанв зменшилась на 17 %, а юльюсть негативних результанв збшьшилась на 8 %.
дають на хрошчний aлкоголiзм / С. В. Захаров, В. К. Захаров, Д. Г. Башмаков, I. В. Жила // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 3-4 (9). - С. 29-32.
8. Захаров С. В. Прихований сифшс (епщемю-лопя, дiaгноcтикa, диференцшна дiaгноcти-ка, лшування) / С. В. Захаров, В. К. Захаров // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4 (10). - С. 194-224.
9. Захаров С. В. Деяю оcобовi вщмшносн ж> нок, хворих на прихований сифшс / С. В. Захаров, В. К. Захаров, А. Д. Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - № 3-4 (12). - С. 190-193.
10. Захаров В. К. Прихований сифшс. Навчаль-ний поабник / В. К. Захаров, А. Д. Дюдюн, С. В. Захаров. - 2011. - С. 121.
11. Захаров В. К. Деяю оcобовi вщмшносн чо-ловтв, хворих на прихований сифшс/ В. К. Захаров, С. В. Захаров, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2011. - № 1-4 (13). - С. 167-171.
12. ИвановаМ. А. Развитие эпидемиологической ситуации по ИППП в России за последние 10 лет (1994-2004) / М. А. Иванова, О. К. Лосева // Рос. журнал кож. и вен. б-ней. - 2006. -№ 3. -С. 53-56.
13. Мавров Г. И. Скрытый сифилис на современном этапе / Г. И. Мавров, Ю. В. Щербакова // Укр. журнал дерматовенерологии и косметологии. - 2003. - № 4 (4). - С. 58-62.
14. Чеботарев В. В. О скрытых формах сифилиса / В. В. Чеботарев, М. Н. Земцов, Н. В. Чеботарева // Вестн. дерматол. венерол. - 2006. - № 3. - С. 52-54.
15. Юлдашев К. А. К вопросу скрытого сифилис / К. А. Юлдашев, Н. К. Курбанова, К. В. Юлдашев // 3 Всерос. конгресс дерматовенер.: тез. научн. работ. - Казань. - 2009. - С. 97-98.
РАННИЙ СКРЫТЫЙ СИФИЛИС: МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ, ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ И ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЗА ПОСЛЕДНИЕ 30 ЛЕТ
Захаров С. В., Захаров В. К., Синица П. В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины» КЗ Кровоградський ОКВД
Изучены медико-социальные, эпидемиологические и диагностические особенности раннего скрытого сифилиса за последние 30 лет. Установлено, что удельный вес раннего скрытого сифилиса в общей структуре заболеваемости сифилисом увеличился на 20 %. Активное выявление больных уменьшилось в два раза. Среди сопутствующих заболеваний у женщин чаще всего встречаются ИППП, а у мужчин - алкоголизм и наркомания. Средний возраст больных сифилисом уменьшился с 36 до 26 лет. Контингент больных за 1980-1999 гг. оказался более здоровым, чем контингент больных за 2000-2014 гг. Среди наиболее вероятных причин роста заболеваемости ранним скрытым сифилисом можно назвать неконтролируемое применение антибиотиков и иммуносупрессив-ное воздействие ИППП (вирусные инфекции). Особенности серологических реакций у наблюдаемых больных в последнее время отличаются значительным процентом сывороток крови со слабыми или низкими потенциями; их количество за последние 10-12 лет увеличилось в три раза. Количество слабоположительных и отрицательных результатов трепонем-ных тестов также увеличилась.
Ключевые слова: ранний скрытый сифилис, эпидемиология, диагностика, трепонемные тесты, нетрепо-немные тесты.
EARLY LATENT SYPHILIS: MEDICAL-AND-SOCIAL, EPIDEMIOLOGICAL AND DIAGNOSTIC ASPECTS OF THE PAST 30 YEARS Zakharov S. V., Zakharov V. K., Synytsya P. V.
"Dnepropetrovsk Medical Academy, Ministry of Health of Ukraine", SE
Kyrovograd Regional Dermatovenerologic Prophylactic Centre ME
The medical-and-social, epidemiological and diagnostic features of early latent syphilis in the last 30 years have been studied. It is found that the position of early latent syphilis in the overall incidence of syphilis has increased by 20 %. Active case finding has diminished twice. Among related diseases the most common infections in women is STD, in men - alcoholism and drug addiction. The average age of syphilitics has reduced from 36 to 26 years. The group of patients (1980-1999) has been identified healthier than the group of patients (2000-2014). Among the most likely causes of the increasing incidence of early latent syphilis, the uncontrolled use of antibiotics and immunosuppressive impact of STD (viral infection) may be mentioned. Recently the features of serological reactions in the observed patients have been characterized by a significant percentage of sera with weak or low potency; their number for the last 10-12 years has trebled. The number of low positive and negative results of treponemal tests has increased too.
Keywords: early latent syphilis, epidemiology, diagnosis, treponemal tests, non-treponemal tests.
Захаров Сергей Вячеславович - канд. мед. наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Захаров Вячеслав Константинович - канд. мед. наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Синица Пётр Владимирович - врач-дерматовенеролог Кировоградского ОКВД. zakhar-s@i. ru
