CC BY
11
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.5-002-085.218.2-053.36 DOI: 10.22141/2224-0551.14.7.2019.184620
Беш Л.В. d , Мацюра О.1. < , Слюзар З.Л. ©
Льв'вський нацональний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
AooBiA застосування препарату Фенокгг у лкуваны aToni4Horo дерматиту в Aiтей раннього вку
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(7):410-414. doi: 10.22141/2224-0551.14.7.2019.184620
Резюме. Актуальтсть. Щорiчно близько 35 % населення 3emni звертаються по медичну допомогу з клЫтними симптомами алерги. Першим ii проявом, як правило, е харчова алергiя, яка дiагностуeться вже в ранньому дитячому вщ й переважно проявляеться атотчним дерматитом. На сторшках спещальног' лтератури активно обговорюються дискусшт питання щодо термiнологii, клжчних особливостей i лкування атошчного дерматиту. Зокрема, неоднозначно трактуеться застосування антигктамшних препаратiв у лжувант даног' патологи в дтей раннього вку. Метароботи — представити власний досвiд застосування препарату Фенокт. Матерiали таметоди. До^джувану групу склали 50дтей з атотчним дерматитом (перебилег^i або середньог' тяжкостi) вком вiд 1 до 18мс. Критерiями виключення були супутт соматичт та неврологiчнi захворювання, тяжка форма атотчного дерматиту. Монторинг перебиу захворювання здшснювали на пiдставi ощнки ступеня тяжкостi захворювання за шдексом SCORAD, вираженостi свербежу, реестраци лкарем частоти небажаних явищ та побiчних ефектiв, якостi життя пацieнтiв. Результати. Спостере-ження дтей впродовж мсяця дозволило виявити позитивну динамку клгтчних симптомiв (зниження шдексу SCORAD з 29,2 до 3,5; регрес свербежу з 6,4 до 0,3) i суттеве покращання якостi життя пацieнтiв (з 19,1 до 4,2). У процеа до^дження вибули четверо дтей, оскыьки виникла потреба приеднання до схеми лжування додаткових препаратiв (тошчних кортикостероiдiв). У трьох пацieнтiв були зафксоват побiчнi ефекти (ешзодична нудота, дратiвливiсть), ят не потребували вiдмiни препарату. Висновки. Антигiстамiнний препарат Фенокт дозволяе ефективно контролювати прояви атотчного дерматиту в дтей раннього вку. Ключовi слова: дти раннього вку; атопiчний дерматит; л^вання; Фенокт
Вступ
fflppi4H0 близько 35 % населення Землi звертаються по медичну допомогу з кшшчними симптомами алерги'. Першим дзвшочком алерпчно!' патологи' в дггей, як правило, е харчова алерпя, яка переважно проявляеться атошчним дерматитом. Поширенють атотчного дерматиту в рiзних крашах свгту, зпдно з даними International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC), становить: в Австри' — 9,7-19,9 %, Латви' — 5,4-6,5 %, Польщi — 13,2-15,5 %, Фшлян-дд — 15-19 %, Швеци' — 46,9-48,8 %, у Роси' — 5,940 % [1]. Водночас, зпдно з даними офщшно!' статистики, частота дано!' патологи' в Укра'1Ш коливаеться в межах 3-10 на 1000 дггей [2, 3]. Таку ситуацш можна пояснити наявнютю термшолопчних вщмшностей
у трактуванш атошчного дерматиту в дггей, рiзними методичними шдходами до проведення статистичних дослщжень, ктшчним i вшэвим полiморфiзмом захворювання [4]. Значна поширешсть дано!' патологи', неухильне зростання il частоти в усьому свт, горе-звюний «алерпчний марш», який, стартуючи в ранньому дитинст, нерщко супроводжуе хворого протягом усього життя, зумовлюють надзвичайну актуальшсть дано!'проблеми.
Протягом останшх роыв активно обговорюються дискусшш питання щодо термшологп', кшшчних особливостей i лжування атошчного дерматиту. Зокрема, неоднозначно трактуеться застосування рiзних груп антипстамшних препарапв у терапи' захворювання. 1снують дослщження, яы доводять, що сьогодш не-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Беш Леся Васшвна, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри пед1атрГ|" № 2, Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, Укра"""на; e-mail: lesya.besh@gmail.com
For correspondence: Lesya Besh, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Pediatrics 2; Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: lesya.besh@gmail.com
Full list of author information is available at the end of the article.
мае переконливих доказiв високого piBHH, яы пд-тверджують або спростовують ефективнiсть i безпеку пероральних антигiстамiнних препаратав (антагонiстiв Н1-рецепторiв) у лiкуваннi атошчного дерматиту [5]. Водночас в шших публiкацiях вiдзначаеться, що цi препарати традицшно застосовують як монотерапiю для лшування свербежу при атопiчному дерматип, що мае великий вплив на яысть життя хворого. Крiм антипстамшного та протизапального ефекту, анти-пстамшш препарати виявляють заспокiйливу даю, що для л^вання атопiчного дерматиту е надзвичай-но актуальним [6, 7]. У цьому контекст на особливу увагу заслуговують антигiстамiннi препарати першо'1 генерацй', якi, маючи седативний i антихолiнергiчний ефекти, здатнi усунути свербiж шкiри, а отже, i по-рушення сну, якi супроводжують ураження шкiри у хворих на атошчний дерматит. Тривалий i безпечний кшшчний досвiд застосування препаратiв ще'1 групи робить 1х привабливими для застосування в дггей ран-нього вшу.
Викладена вище ситуацiя диктуе потребу кротт-ко1 роботи щодо шдбору антигiстамiнниx препаратiв для лiкування датей, хворих на атопiчний дерматит. У цьому контекст нас зацiкавив препарат Феноыт (СУ1П ТОВ «Сперко Украша») (диметиндену мале-ат). Чому саме цей препарат? Феноыт (диметиндену малеат) — антипстамшний препарат I поколшня, конкурентний iнгiбiтор Н1-гiстамiновиx рецепторiв, який завдяки висоый селективностi й афшносп щодо рецепторiв мае виражений антипстамшний ефект [7, 8]. Водночас препарат проявляе потужний стабшза-цшний вплив на мембрани тканинних базофшв, що сприяе опосередкованому протизапальному ефекту [7]. Виражеш xолiнолiтичнi ефекти (таxiкардiя, нудо-та, збудження) при застосуванш препарату в терапев-тичних дозах практично не розвиваються [8].
Диметиндену малеат, о^м гiстамiновиx рецепто-рiв, блокуе ефекти iншиx медiаторiв алерпчного запа-лення (кiнiнiв, серотонiну), що також дозволяе змен-шити прояви алерпчного запалення й свербежу. Будучи блокатором Н^пстамшових рецепторiв I поколшня, диметиндену малеат е високолшофтьним препаратом, що дозволяе йому легко проникати через гемато-енцефал1чний бар'ер, зв'язуватися з Н^пстамшовими рецепторами головного мозку i виявляти седативний ефект [8].
Вибiр диметиндену малеату Грунтуеться на його основних фармаколопчних характеристиках. Тривалий досвiд його перебування на фармацевтичному ринку (понад 70 роыв) робить цей препарат особливо привабливим для дослщження [8, 9].
Мета: ощнити ефектившсть перорального анти-гiстамiнного препарату першого поколшня Феноыт у л^ванш атопiчного дерматиту в дггей раннього вшу.
Матерiали та методи
Ми провели в!дкрите обсервацiйне постреестра-цiйне клiнiчне дослщження з ощнки ефективностi та переносимосп препарату Феноыт при лiкуваннi атошчного дерматиту в дггей раннього вшу.
Критерiями включення в дослщження були: bîk дитини 1—18 мю.; уперше дiагностований атопiчний дерматит (nepe6ir легко!' або середньо1 тяжкоcтi); груд-не або змiшане вигодовування; згода батьыв на участь дитини в дослщженш
Критери' виключення: cупутнi соматичш та невроло-гiчнi захворювання, тяжка форма атошчного дерматиту.
Методи обстеження:
— загальноклшчний анал!з кров1 та сечц
— УЗД органiв черевно1 порожнини;
— конcультацiя дитячого невролога;
— ощнка ступеня тяжкост1 атошчного дерматиту за шдексом SCORAD;
— опитувальник для матерiв i3 метою ощнки вира-женоcтi свербежу;
— опитування батькiв щодо якост1 життя дитини з атошчним дерматитом (Infant's Dermatitis Quality of Life Questionnaire);
— реестращя лшарем частоти небажаних явищ та по61чних ефектiв.
Дослщжувану групу склали 50 пацiентiв, яы як ан-тигicтамiнну терапiю отримували препарат Фенокiт у до6ов1й доз1 2 краплi/кг, роздiленiй на три прийоми. Тривалють застосування препарату становила вщ 14 до 20 дшв. Для догляду за шкурою використовували емо-лiенти.
Спостереження за дпъми проводили в умовах Льв1вського мюького дитячого алергологiчного центру Комунального некомерцшного пiдприемcтва «Мюь-ка дитяча ктшчна лiкарня м. Львова». Передбачалося п'ять в1зит1в у кл1н1ку — на старта лшування та щотиж-ня в динамщ впродовж м1сяця.
Мониторинг перебiгу атопiчного дерматиту здш-снювали на пiдcтавi оц1нки ступеня тяжкост захворювання за iндекcом SCORAD (Scoring of Atopic Dermatitis), вираженосп свербежу, реестраци' лiкарем частоти небажаних явищ та по61чних ефектiв, якосп життя пацiентiв.
При проведеннi ощнки ступеня тяжкост атошчно-го дерматиту за шкалою SCORAD заповнювали спещ-альний бланк. Оц1нку кл1н1чних симптом!в проводили за допомогою шкали SCORAD на пщстав! поширеноcтi висипу (%) (А) та штенсивносл симптом1в (бали) (В).
Оц1нку поширеноcтi уражень на поверхш шыри ви-значали в дослщжуваних трупах за правилом «дев'ятки» (табл. 1).
Визначення та iнтенcивнicть морФолог1чних еле-ментiв оцiнювали за чотирибальною шкалою (вщ 0 до 3):
— еритема (гшеремгя);
— набряк/папула;
— мокнуття/ырки;
— екcкорiацiï;
— лiхенiфiкацiï;
— сухость.
SCORAD = A/5 + 7 х B/2,
де А — площа ураження шыри у вщсотках; B — сума балiв ощнки штенсивносп морФолог1чних елементiв дерматиту.
Найтяжчим симптомом, який мае великий вплив на яысть життя дггей, хворих на атошчний дерматит, е свербiж шыри [2, 3]. Боротьба 3i свербежем, який може негативно вплинути на сон дитини, — важлива скла-дова терапй' захворювання. Якщо дитина переживае тяжку безсонну шч, то виснажуються i батьки, й iншi члени сiм'ï. Ми оцшювали свербiж за 10-бальною шкалою 3i слiв батьыв (0 — вгдсутнш, 10 — максимально виражений).
Опитування батьыв щодо якост життя дитини з атошчним дерматитом (Infant's Dermatitis Quality of Life Questionnaire) проводили за допомогою стандартизовано!' анкети, призначено'1' для дггей вгд 0 до 4 роыв. Анкета включала 10 запитань, кожне з яких оцшювали за чотирибальною шкалою — вгд 0 до 3. Запитання мю-тили iнформацiю про сон, настрш, активнiсть дитини, а також переживання, пов'язанi зГ споживанням 1ж1 та отриманим лшуванням. Мшмальна ктьысть балГв становила 0, а максимальна — 30. Таким чином, чим нижча сумарна бальна ощнка, тим краща яысть життя дитини.
Результати та обговорення
У процеш дослгдження Гз загально! групи 50 дггей вибуло четверо, осыльки виникла потреба приеднання до схеми лГкування додаткових препаратав (тошчних кортикостерощв).
На рис. 1 показана динамша зниження шдексу SCORAD у пащенпв упродовж лшування.
1нтенсившсть свербежу становила 6,4 бала на початку лшування й суттево зменшилася протягом спо-стереження (до 0,3). Динамша штенсивност свербежу вгдображена на рис. 2.
35 30 25 20 15 10 5 0
29,2
21,4 17,8
11,6
3,5
п
Bi3Kr 1 Bi3Kr 2 Вiзит 3 Вiзит 4 Вiзит 5
Рисунок 1. Динамка зниження '¡ндексу SCORAD у пац1ент1в упродовж л1кування
Сьогодш, ощнюючи ефектившсть будь-яких спо-собГв лшування, шддають аналГзу не лише об'ективш показники, але й суб'ективну ощнку впливу хворо-би на життя дитини. Суб'ективний показник задово-лення власних потреб у житп прийнято визначати як яысть життя. Яысть життя Гз загального поняття пере-творилася на предмет наукових дослгджень; il почали враховувати практичш лшарГ, осыльки вона визначае стушнь комфортност пащента. Середнш загальний бал опитування батьыв щодо якост життя дитини з атошчним дерматитом ощнювався батьками на старт дослгдження та протягом лшування дитини. Динамша ощнки якост життя наведена на рис. 3.
Як бачимо, на початку лшування середнш загальний бал ощнки якост життя становив 19,1. Повторна ощнка проведена через 4 тижш й показала суттеве по-кращання показниыв якост життя (до 4,2 бала). Без-печшсть i переносимють препаратГв ми оцшювали за наявшстю чи вгдсутшстю побГчних ефекпв.
Рисунок 2. Динамка ¡нтенсивност1 свербежу в дтей у процес! л'1кування
Рисунок 3. Динамка оцнки якост життя дитини з атоп1чним дерматитом в процес! л1кування
Таблиця 1. Ощнка поширеност висипу (%)
Частина тша Передня частина Задня частина
Голова 4,5 4,5
Тулуб 18 18
Верхня шнщвка 4,5 4,5
Нижня шнщвка 9 9
Кисть 1 1
Зовшшн craTeBi органи 1 -
Пд час застосування препарату у трьох пацieнтiв були зафiксованi no6i4Hi ефекти, серед яких у 2 датей спостерiгалася епiзодична нудота, в 1 — шдвищена дратiвливiсть. Зареeстрованi випадки no6i4Hoï да не потребували вiдмiни препарату.
Вагомим недолiком багатьох представнитв блока-торiв H1-гiстамiнових рецепторiв I поколiння e феномен тахiфiлаксiï, який полягае в суттевому зниженнi лiкувального ефекту при повторному застосуванш препарату, що зумовлюе потребу нетривалого ïx застосування (впродовж 7—10 дшв) iз наступною замiною на iнший препарат [10].
Препарат Феноыт показав високу клшчну ефек-тивнiсть при застосуванш протягом 14—20 дшв, що ро-бить можливим його тривале застосування.
Висновки
У процесi проведеного дослщження отриманi пе-реконливi результати ефективност застосування препарату Феноки" у лщуванш дiтей, хворих на атошчний дерматит. На пiдставi аналiзу запропонованих у досль дженнi об'ективних i суб'ективних критерй'в можна стверджувати, що даний препарат виявився ефектив-ним у 87 % пашенпв i не викликав значних побiчниx ефектав.
Конфлiкт iHTepeciB. Не заявлений.
References
1. The ISAAC Programme. Available from: http://isaac. auckland.ac.nz/index.html. Accessed: December 2012.
2. Besh LV, Besh OM. Atopic dermatitis in children: a practical look at the problem. Sovremennaya pediatriya. 2007;(16):62-66. (in Ukrainian).
3. Lasycja OL, Lasycja TS, Nedel'ska SM. Alergologija dyt-jachogo viku [Allergology of childhood]. Kyiv: Knyga pljus; 2004. 367 p. (in Ukrainian).
4. Akdis CA, Akdis M, Bieber T, et al. Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults: European Academy of Allergology and Clinical Immunology/American Academy of Allergy, Asthma and Immunology/PRACTALL Consensus Report. Allergy. 2006 Aug;61 (8):969-87. doi: 10.1111/j. 1398-9995.2006.01153.x.
5. Potekaev N, Khamaganova I, Vorontsova I. Antihistamines in Atopic Dermatitis Therapy. J Allergy Disord Ther. 2015;(2):003. doi: 10.24966/ADT-749X/100003.
6. Yamanaka K, Motomura E, Noro Y, et al. Olopatadine, a non-sedating H1 antihistamine, decreases the nocturnal scratching without affecting sleep quality in atopic dermatitis. Exp Dermatol. 2015 Mar;24(3):227-9. doi: 10.1111/exd.12630.
7. Chrostowska-Plak D, Salomon J, Reich A, Szepietowski JC. Clinical aspects of itch in adult atopic dermatitis patients. Acta Derm Venereol. 2009;89(4):379-83. doi: 10.2340/00015555-0676.
8. Dobmeyer T. Urgency and more than 40 years of experience in using dimethindene maleate. Vrach. 2012;(4):51-54. (in Russian).
9. Abaturov AE, Krivusha EL, Agafonova EA, Tokareva NM, Babich VL. The effectiveness of first-generation antihistamines in the treatment of allergic diseases in children. Zdorov'e rebenka. 2018; 13(4) :394-400. doi: 0.22141/2224-0551.13.4.2018.137026. (in Russian).
10. Polos'iants OB. Overview of antihistamines of the first and second generations, a rational approach to use in clinical practice. Lechaschii Vrach. 2011;(7):66-68. (in Russian).
OTpuMaHo/Received 11.10.2019 Pe^H30BaH0/Revised 18.10.2019 npmHQTO go gpyKy/Accepted 21.10.2019 ■
Information about authors
L.V. Besh, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Pediatrics 2; Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine; e-mail: lesya.besh@gmail.com; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-1897-7461
O.I. Matsyura, Assistant at the Department of Pediatrics 2; Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine; e-mail: omatsyurar@gmail.com; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-2656-259X
Z.L. Slyuzar, Assistant at the Department of Pediatrics 2; Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine; e-mail: zoryana.slyuzar@gmail.com; ORCID iD: 0000-0001-5001-8063 Information about funding
The work is carried out in accordance with the scientific research plan of the Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine. The research funding institution is the Ministry of Health of Ukraine.
All patients and their parents signed the informed consent for participating in this study.
БешЛ.В., Мацюра О.И., Слюзар З.Л.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Опыт применения препарата Фенокит в лечении атопического дерматита
у детей раннего возраста
Резюме. Актуальность. Ежегодно около 35 % населения Земли обращаются за медицинской помощью с клиническими симптомами аллергии. Первым ее проявлением, как правило, является пищевая аллергия, которая диагностируется уже в раннем детском возрасте и преимущественно проявляется атопическим дерматитом. На страницах специальной литературы активно обсуждаются дискуссионные вопросы терминологии, клинических особенностей и лечения ато-пического дерматита. В частности, неоднозначно трактуется применение антигистаминных препаратов в лечении данной патологии у детей раннего возраста. Цель работы — пред-
ставить собственный опыт применения препарата Фенокит. Материалы и методы. Исследуемую группу составили 50 детей с атопическим дерматитом (легкой или средней тяжести) в возрасте от 1 до 18 мес. Критериями исключения были определены сопутствующие соматические и неврологические заболевания, тяжелая форма атопического дерматита. Мониторинг течения заболевания осуществляли на основании оценки степени тяжести заболевания по индексу SCORAD, интенсивности зуда, регистрации врачом частоты нежелательных явлений и побочных эффектов, качества жизни пациентов. Результаты. Наблюдение детей в течение месяца
позволило выявить положительную динамику клинических симптомов (снижение индекса SCORAD с 29,2 до 3,5; регресс зуда с 6,4 до 0,3) и существенное улучшение качества жизни пациентов (с 19,1 до 4,2). В процессе нашего исследования выбыли четверо детей, поскольку возникла необходимость добавления в схему их лечения дополнительных препаратов (топических кортикостероидов). У трех пациентов были за-
фиксированы побочные эффекты (эпизодическая тошнота, раздражительность), не требующие отмены препарата. Выводы. Антигистаминный препарат Фенокит позволяет эффективно контролировать проявления атопического дерматита у детей раннего возраста.
Ключевые слова: дети раннего возраста; атопический дерматит; лечение; Фенокит
L.V. Besh, O.I. Matsyura, Z.L. Slyuzar
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Experience of using Fenokit in Abstract. Background. About 35 % of world population request for medical support for clinical allergy symptoms annually. Its first sign as usual is food allergy, which is diagnosed in early childhood and mainly manifests by atopic dermatitis. On the pages of special literature, the issues of terminology, clinical features and treatment of atopic dermatitis are debated a lot. In particular, the use of antihistamines for the treatment of this pathology in infants is interpreted ambiguously. The purpose is to presents our experience of using drug Fenokit. Materials and methods. The study group enrolled 50 children with atopic dermatitis (mild to moderate course) aged from 1 and 18 months old. Exclusion criteria were as follows: somatic and neurological diseases, a severe form of atopic dermatitis. The disease was monitored based on an assessment of
infants with atopic dermatitis
the disease severity by the SCORAD index; severity of itching; the frequency of adverse events and side effects registered by the doctor; quality of life of patients. Results. The follow-up of children within a month revealed positive dynamics of clinical symptoms (decrease of SCORAD index from 29.2 to 3.5; itching regression from 6.4 to 0.3) and significant improvement of quality of life of patients (from 19.1 to 4.2). Four children dropped out of the study because they need additional drugs for treatment (topical cortico-steroids). Three patients developed side effects (episodic nausea, irritability), but they did not require discontinuation of the drug. Conclusions. Antihistamine Fenokit makes it possible to control the manifestations of atopic dermatitis in infants effectively. Keywords: infants; atopic dermatitis; treatment; Fenokit
