CC BY
24
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.3:616.516.5]-053.2-085.37 DOI: 10.22141/2224-0551.14.6.2019.179243
Няньковський С.Л.1 , Няньковська О.С.1 , Городиловська М.1.1 С, Томюв Я.В.2, BiB4apiBCbKa Г.З.2, Шайдич В.Д.2, Горайська О.М.2, ЗаставнаЛ.В.2, Возняк А.В.1, Троцький Г.М.1, Лсний А.С.1, Томкв З.В.1
1Льв1вський нацюнальний медичний унверситет ¡менi Данила Галицького, м. Львв, Укра/на 2Комунальне некомерцйне пдприемство «Мська дитяча клiнiчнa ^карня м. Львова», м. Львiв, Укра/на
ОцЫка ефективносл застосування пробютиюв при атотчному дерматит на фон харчовоТ алергп
в дiтeй
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(6):356-365. doi: 10.22141/2224-0551.14.6.2019.179243
Резюме. Актуальтсть. За даними European Academy of Allergy and Clinical Immunology, у середньому в ев-ропейських крагнах 17,3 % населення мають прояви харчовог алергН протягом життя. При цьому тдвищена концентращя специфiчних IgE до харчових продуктiв визначаеться у 12,2 % дтей i тдлттв i 4,1 % дорослих. Атотчний дерматит — це поширене хротчне запальне захворювання шпри, що вражае до 20 % дтей i 10 % дорослих в iндустрiальнорозвинених кранах свту. Метоюроботи було вивчити ефективтсть проботичного препарату Лактiале для дтей i Лактiале малюк у дтей з атопчним дерматитом на фот харчовог алергН. Матерiали та методи. Шд нашим спостереженням перебували 97 дтей вком вiд 6 мс. до 9 ротв з дiа-гнозом харчовог алергН i атошчного дерматиту. Дти були розподшет на 2 групи. Основна група — 59 дтей, ят отримували проботичний препарат Лактiале для дтей або Лактiале малюк протягом 3 мкящв. Група контролю — 38 дтей, ят не отримували пробiотичний препарат. 1м надавалися лише загальт рекомендацН. Результати. Харчова алергiя та атотчний дерматит на сьогодт залишаються одтею з актуальних проблем сучасног педiатрii, оскыьки поадають одну з домтуючих позицш у структурi захворюваностi дтей раннього вшу. Встановлено, що в дтей основног групи переби атошчного дерматиту на фот харчовог алергН був тяж-чим, симптоматика порушення загального стану й показники копрологiчного й бактерiологiчного аналiзiв калу були вiрогiдно гiршими, тж у дтей групи контролю, проте наприктщ до^дження спостеркалася вiрогiдно краща позитивна динамжа саме в дтей основног групи, ят додатково отримували проботичний препарат Лактiале для дтей або Лактiале малюк, що свiдчить про його ефективтсть i можливсть рекомендувати його включення в схеми лжування алергологiчних захворювань, харчовог алергН й атошчного дерматиту зо-крема.
Ключовi слова: харчова алергiя; атотчний дерматит; Лактiале; Лактiале малюк; дти
Вступ
Харчова алерпя (ХА) — це no6i4Ha реакщя на '1жу, зу-мовлена iмунологiчними мехашзмами, тому цей термш охоплюе IgE-опосередковаш, не-^Е-опосередковаш й змшаш (IgE-опосередковаш й не-^Е-опосередковаш) реакци. Алерпчш реакци можуть виникати на будь-яю харчовi продукти, але найчастше — на коров'яче молоко, куряче яйце, пшеницю, сою, арахис, лiсовi гс^хи, рибу й морепродукти [1].
За даними European Academy of Allergy and Clinical Immunology [2], у середньому в европейських кра!нах 17,3 % населення мають та чи iншi прояви ХА протягом життя. При цьому шдвищена концентращя специфiч-них IgE до харчових продукпв визначаеться у 12,2 % да-тей i тдлггюв (втэм до 18 роыв) i 4,1 % дорослих [3, 4].
Попршення якост життя хворого, тюний зв'язок i3 хрошчними хворобами травно! системи, ензимопапями, шшими алерпчними й соматични-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Няньковський Серий Леонщович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри пед1атрГ|" № 1, Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, Укра"""на; e-mail: nianksl@gmail.com; контактний тел.: +380322917851
For correspondence: Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail:
nianksl@gmail.com; phone: +380322917851
Full list of author information is available at the end of the article.
ми хворобами, а також розма!ття харчових алергешв i варiантiв алерпчно! вщповщ роблять проблему ХА дуже актуальною [5].
Атошчний дерматит (АД) — це поширене хронiчне запальне захворювання шкiри, що вражае до 20 % дь тей i 10 % дорослих в шдусщально розвинених кра!нах свiту [6]. Поширенiсть АД зросла протягом останнiх 30 роыв [7]. Пiдраховано, що 7 % дггей i 2—8 % дорослих з АД мають тяжкий переб^ захворювання [8, 9].
Дебют захворювання найчастше мае мiсце в ран-ньому дитячому вiцi. У дггей АД вперше проявляеться до 6 мюящв у 45 % випадыв, упродовж першого року життя — у 60 %, до 5 роив — у 85 % випадыв.
АД е одшею з атотчних хвороб, до яких також належать алерпчний ришт, алерпчна бронмальна астма, алерпчний кон'юнктивп" та деяы алергiчнi захворювання шлунково-кишкового тракту [10].
Епiдемiологiчнi данi наводять на думку, що збшь-шення захворюваностi на алергiчну патологiю мо-жуть зумовлювати такi фактори, як змши в кишковш мшрофлор^ зниження частоти шфекцш, що пере-даються фекально-оральним шляхом, i зменшення вмюту мiкроорганiзмiв у продуктах харчування. Непрямим свщченням на користь цього е факт, що в дг-тей Гз атопiею мiкрофлора кишечника мютить бiльше колГморФних бактерш i клостридш i менше бГфГдо- i лактобактерш, шж мкрофлора дней без атотчних за-хворювань [11].
Мехашзм дГ1 пробютиыв штенсивно вивчаеться. На сьогодш чГтко доведено, що певш пробГотичнГ штами (Lactobacillus rhamnosus — Lactobacillus GG, Американська колекщя типових культур 53103) мо-жуть впливати на Гмунш функцп рГзними шляхами, включаючи дГю на ентероцити, антигенпрезентукш клГтини, локальнГ дендритнГ клГтини, регуляторш Т-клГтини, ефекторнГ Т- i В-клггани [12]. Науково доведено, що бактерп-коменсали зменшують мюце-вий запальний процес [13] i здатнГ сприяти змщнен-ню кишкового бар'ера [14], потенцшно зменшуючи можливГсть антигенного навантаження. Деылька протизапальних ефектГв пробГотикГв здГйснюються опосередковано через ТоП-подГбш рецептори (TLR), включно з TLR9 i, можливо, TLR2, TLR3 i TLR4 ентероцитГв [15]. 1нтестинальна мГкробГота також сприяе продукуванню ентероцитами фактора некрозу пухлини (TNF) бета i простагландину E2, яы сприяють розвитку ГмунологГчно! толерантносп за участю дендритних клГтин [16]. У роботах вчених було показано, що вживання пробютичних бактерш дпъми з атопГчними захворюваннями або ХА приводить до зростання рГвшв штерферону гамма (IFN-y), ГнтерлейкГну (IL) 5, IL-10, TNF-a. 1ншГ дослгдження довели, що пробГотики збГльшують актившсть дендритних клГтин, посилюють актившсть i диферен-цiацiю T1-хелперiв, збшьшують iмунорегулюючу активнiсть у травнiй системi [17], посилюють синтез iмунорегуляторних цитоышв (IL-10) [18]. ВГдомо, що алерпчш захворювання частково пов'язанi з по-рушенням Thl/Th2-цитокiнового балансу в сторону активацп Th2-клiтин, що приводить до збтьшення
Th2-цитокiнiв, таких як IL-4, IL-5 i IL-13, що, у свою чергу, обумовлюе iндукцiю синтезу IgE та IgA, акти-вацш тучних клiтин та еозинофiлiв, яы пов'язанi з бiльшiстю алергiчних симптомГв. Пробiотичнi бакте-pii здатнi шпбувати Th2 i активiзувати Thl-вiдповiдь, продукцш Thl-цитокiнiв, таких як IFN-y, IL-2 i IL-12 [19].
Lactobacillus GG продемонструвала безпечнiсть при застосуваннi в ранньому вщ й ефективнiсть при лку-ваннi алергiчного запалення i харчово! алергй'.
Лактiале — сучасний синбютик (пробiотик + пребiотик), який мгетить комплекс семи корисних бактерш — бiфiдобактерiй, лактобактерiй i стрепто-кока, якi в нормi присутш в мiкрофлорi кишечника здорово! людини, i пребiотик — фруктоолГгосаха-риди. Кожен пакетик мютить 7 корисних штамiв пробiотичних мiкроорганiзмiв: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium longum, Lactobacillus bulgaricus — су-марно 1,00 • 109 КУО на 1 пакет у Лакпале малюк i 5,00 • 108 КУО на 1 пакет у Лакпале для дггей, а також фруктоолГгосахариди.
Мета роботи: вивчити ефективнiсть пробютичного препарату Лактiале малюк i Лакпале для дiтей у дiтей втэм вгд 6 мюящв до 9 роыв з атотчним дерматитом на фош харчово! алергй'.
Матерiали та методи
Пащенти. У клiнiчне дослгдження, яке проводилось протягом 2018—2019 рр., було залучено 100 дггей втэм вгд 6 мю. до 9 роыв з дiагнозом атошчного дерматиту на фош харчово! алергй'.
КритерГ! включення в дослгдження: вк: вгд 6 мюящв до 9 роыв; дГагноз — атошчний дерматит на фош харчово! алергГ!; доношена дитина (термш гестацГ! — 37— 42 тижнГ); маса при народженш — понад 2500 г; згода батьыв на отримання препарату й повторний огляд та обстеження тд час i шсля заынчення терапГ!.
КритерГ! виключення Гз дослгдження: неперено-симють препаратiв або !х компонентiв; недотримання протоколу призначено! терапи; наявнiсть тяжких су-путшх захворювань, вроджених вад розвитку; гостра кишкова iнфекцiя.
У результатi заынчили дослiдження 59 дiтей з основно! групи i 38 дггей Гз групи контролю. Причиною ви-буття 3 дiтей Гз дослгдження було недотримання протоколу дослгдження (рис. 1).
Отже, шд нашим спостереженням перебувало 97 да-тей вшэм вгд 6 мю. до 9 роыв (середнш вк — 4,5 ± 2,2 року) з дГагнозом харчово! алергГ! та атошчного дерматиту, серед них 36 % хлопчиыв i 64 % дГвчаток, яы лГкувалися на базГ мюько! дитячо! кшшчно! лкарш м. Львова.
ДГга були розподглеш на 2 групи. Основна група — 59 дггей (42 % хлопчиыв i 58 % дГвчаток, середнш вГк — 3,62 ± 2,10 року, дГга до 2 роыв — 30,5 %), яы отриму-вали пробютичий препарат. Дни вгд 6 мю. до 2 роыв отримували Лакпале малюк, а дни вгд 2 роыв — Лак-пале для дггей протягом 3 мюящв по 1 пакетику 1 раз
f V Вщповщшсть критер1ям включения \ /
V 7 \/ 7
^ Л Основна група (n = 60) V У г \ Контрольна група (п = 40) V J
\ v/ 7 Вибули (п = 1) \/ Вибули (п = 2)
г Заюнчили дослщження через 3 мюящ (п = 59) Л ) ( Заюнчили дослщження через 3 мюящ I (п = 38) Л У
Рисунок 1. Дизайн дослдження
на день (шсля основного прийому !жг, розчинений у водГ). Група контролю — 38 дггей (26 % хлопчиыв i 74 % дГвчаток, середнш вГк — 5,9 ± 1,7 року), яы не отри-мували пробютичний препарат. Ушм дггам надавалися рекомендацГ! щодо режиму, дГети, догляду за шырою та лГкування зпдно з чинним протоколом. Дгтям, у яких виявлено швазш гельмштами й найпростшими, до-датково проводилась антигельмштна терашя.
Тяжысть атошчного дерматиту була оцшена за шкалою SCORAD (Scoring of Atopk Dermatitis), що була за-пропонована в 1993 р. бвропейською робочою групою з АД. Шкала SCORAD передбачае: А — оцшку площГ ураження шырних покривГв; В — визначення та оцшку штенсивносл морфолопчних елементГв висипки — еритеми (гшереми), набряку/папул, мокнуття/ырок, екскорГацГ!, лГхешфГкаци, сухость Кожний симптом оцшюеться вгд 0 до 3 балГв: 0 — вщсутнють, 1 — легкий, 2 — середнш, 3 — тяжкий. Оцшка площГ ураження й визначення штенсивносл морфолопчних елеменпв висипки умовно вважаються об'ективними критерГя-ми шкали SCORAD. С — оцшка суб'ективних ознак, оцшюються свербГж i порушення сну за 10-бальною шкалою, кожна з ознак за останш 3 доби. Розрахунок величини шдексу SCORAD проводиться за формулою:
SCORAD = А/5 + 7 х В/2 + С,
де А — площа ураження шыри у вгдсотках, В — сума балГв оцшки штенсивносп морфолопчних елеменпв дерматиту, С — сума балГв суб'ективних ознак (свер-бГж + порушення сну).
Стандартизована форма оцшки стану хворого запо-внювалась при включенш в дослгдження, через 1, 2 i 3 мюящ. Ушм дгтям двГчГ, на початку дослгдження й через
3 мюящ, проводилися копролопчне дослгдження, по-шв калу на бюценоз, ультразвукове дослгдження вну-тршшх оргашв, оцшка тяжкосп атошчного дерматиту за шкалою SCORAD.
Статистичш розрахунки проведеш з викорис-танням статистичного пакету прикладних програм Statistica For Windows v.6.0 (StatSoft, USA), електрон-них таблиць Excel 2009 (Microsoft, USA). При прове-денш розрахуныв обчислювали вгдносш (штенсивш й екстенсивш показники) i середш величини. Пер-шочергово ми оцшювали характер змшних (ыльысш, яысш) i нормальнють розподглу варГацшного ряду. За умови правильного (гаусшвського) розподглу змшних для порГвняння двох груп застосовували параметрич-ний метод Гз дослгдженням t-критерш Стьюдента для незалежних вибГрок. За умови непараметричного (неправильного) розподглу змшних для порГвняння двох груп застосовували метод кутового перетворення Фь шера (розрахунок критерш ф). РГзницю двох середшх величин вважали вГроггдною при значеннях р < 0,05 (вГропднють помилки менше вгд 5 %), вгдтак щ даш можна перенести на генеральну сукупнють з вГропд-нютю 95 %.
Результати та обговорення
За даними форм оцшки стану хворого, у дггей обох груп спостеркалася харчова алерпя на рГзш продукти. Так, алерпя на молочш продукти мала мюце в 83 % да-тей основно! групи й 79 % дггей групи контролю, на какао (шоколад) — у 25,4 i 18,4 % дггей вГдповгдно, на цитрусовГ — у 16,9 i 42,1 % дггей вГдповгдно, на малину — у 5,1 i 21,1 % дггей вГдповгдно, на яйця — у 6,8 i 10,5 % дггей вГдповгдно, на пшеницю — у 3,9 i 10,5 % дггей вГдповгдно, на суницю й гречку — у 6,8 % дггей осно-
Суниця Пшениця Яйця Малина Цитрусов! Какао (шоколад) Молочж продукти
□ Група контролю
40 50 60 I Основна група
90%
Рисунок 2. Структура причинних харчових алергенiв у дтей досл'щжуваних груп
вно! групи, на мед — у 5,1 % дггей основно! групи, на томати, курятину, арахю, яблука, вiвсянку й моркву — у 3,9 % дггей основно! групи, на укуси комах — у 3,9 % дггей основно! групи (рис. 2).
Отже, найпоширешшими причинними харчовими алергенами в нашому дослщженш були молочш продукти, какао (шоколад) i цитрусовг Щ результати вщ-повiдають наявним мiжнародним даним.
У формах ощнки стану хворого вщзна-чали наявнiсть симптомiв, якi свщчили про ступiнь порушення загального стану дитини до початку нашого дослщження, через 1 мь сяць, через 2 i 3 мiсяцi.
Нами встановлено, що дiарейний синдром без температури до початку дослщжен-ня спостериався в 39 % дггей основно! групи й 31,6 % дггей групи контролю, на той час як через 3 мюящ — лише у 3,4 % дггей основно! групи (табл. 1).
Генетичне тестування в анамнезi на визначення лактазно! недостатност проводилось у 64,4 % дггей основно! групи i 18,5 % дией групи контролю. Так, генотип С/Т було визначено у 25,4 % дггей основно! групи й 8 % дггей групи контролю, а генотип С/С — у 39 i 10,5 % дггей вщпо-вщно. Проте щншсть цього генетичного дослщження в педiатричнiй практищ мь шмальна.
Було визначено, що запори до початку дослщження спостериалися в 39 % дггей основно! групи й 47,4 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 3,4 i 10,5 % дггей вщповщно (табл. 2). Синдром кишкових кольок до початку дослщження спостериався в 42,3 % дггей основно! групи й 21 % да-тей групи контролю, тодi як через 3 мюящ вш не спо-стериався в жоднш груш (табл. 3).
Здуття живота до початку дослщження спостериа-лося в 91,6 % дггей основно! групи й 50 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 10,2 % дггей основно! групи (табл. 4).
Таблиця 1. Частка дтей з д1арейним синдромом без температури в досл 'щжуваних групах
на початку та в кнц дослдження
Група Частка дггей, %
До початку дослщження Через 1 мкяць Через 2 мюяц Через 3 мкяц
11 21 11 21 11 21 11 21
Основна група (п = 59) 27,1 11,9 17 5,1 10,2 0 3,42 0
Група контролю (п = 38) 31,6 0 0 0 0 0 02 0
Примтки: 1 — 1 — незначний ступ1нь вираженост — до 3 рдких випорожнень на добу, 2 — значний — понад 3 рдк випорожнення на добу;2 — в1ропдно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
Таблиця 2. Частка дтей ¡з запорами в досл1джуваних групах на початку та в юнц дослдження
Група Частка дггей, %
До початку дослщження Через 1 мкяць Через 2 мюяц Через 3 мкяц
11 21 11 21 11 21 11 21
Основна група (п = 59) 27,12 11,9 27,1 0 15,3 0 3,43 0
Група контролю (п = 38) 47,4 0 39,5 0 10,5 0 10,53 0
Примтки: 1 — 1 — незначний ступiнь вираженост — тверд1 випорожнення до 1 разу на 2 дш, 2 — значний — тверд! випорожнення рдше вд 1 разу на 2 дш; 2 — в1ропдно (р < 0,05) щодо групи контролю; 3 — в1ропдно (р < 0,05) щодо даних на початку досл'!дження.
Осыльки дiти bîkom до 2 роыв належали до основног групи, то синдром зригування зустргчався лише серед них: у 10,2 % дггей на початку дослщження, через мюяць — у 6,8 % дггей i не виявлявся взагалг через 2 мюящ.
Нудота до початку дослщження спостеркалася у 28,8 % дггей основног групи й 50 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — не спостерггалася в жоднш груш. Блювання до початку дослщження спостергга-лося у 22 % дггей основног групи й 7,9 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ не спостерггалося в жоднш груш (табл. 5).
Поганий сон до початку дослщження спостерггався в 91,6 % дггей основног групи й 68,4 % (р < 0,05) дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 37,3 i 39,5 % да-тей вгдповгдно. Неспоый до початку дослщження спо-стерггався в 66,1 % дггей основног групи й 18,4 % дггей
групи контролю, а через 3 мюящ — у 15,3 г 15,8 % дггей вгдповгдно (табл. 6).
Можна зробити висновок, що шсля проведеного лгкування вгдсоток дггей гз дгарейним синдромом без температури, запорами, синдромом кишкових кольок, здуттям живота, нудотою, поганим сном i неспоко-ем вгроггдно зменшився в обох групах, проте тяжысть прояву деяких симптомгв (синдром кишкових кольок, здуття живота, поганий сон i неспоый) була вгроггдно вищою в дггей основног групи.
Свербгж шыри до початку дослгдження спостерг-гався у 81,3 % дггей основног групи й 89,5 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 15,3 i 39,5 % дггей вгдповгдно. Сухють шыри до початку дослгдження спосте-ркалася у 96,6 % дггей основног групи та 100 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 61 i 89,5 % дггей вгдповгдно (табл. 7).
Таблиця 3. Частка дтей ¡з синдромом кишкових кольок у дослджуваних групах на початку та в кнц дослщження
Група Частка дггей, %
До початку дослщження Через 1 мюяць Через 2 мюящ Через 3 мюящ
11 21 11 21 11 21 11 21
Основна група (n = 59) 27,1 15,32 342 0 6,8 0 03 03
Група контролю (n = 38) 21 0 0 0 0 0 03 03
Примтки: 1 — 1 — незначний ступ1нь вираженост — до 3 годин на добу, 2 — значний — понад 3 години на добу та вночi; 2 — в1ропдно (р < 0,05) щодо групи контролю; 3 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
Таблиця 4. Частка дтей 3i здуттям живота в дослджуваних групах на початку та в юнц досл1дження
Група Частка дггей, %
До початку дослщження Через 1 мюяць Через 2 мюящ Через 3 мюящ
11 21 11 21 11 21 11 21
Основна група (n = 59) 57,6 34,02 57,62 5,1 25,42 0 10,23 0
Група контролю (n = 38) 50,0 0 29,0 0 0 0 03 0
Примтки: 1 — 1 — незначний ступiнь вираженост — через день i рдше, 2 — значний — кожен день; 2 — в1ропдно (р < 0,05) щодо групи контролю;3 — в1ропдно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
Таблиця 5. Частка дтей iз нудотою та блюванням у досл1джуваних групах на початку
та в к 'шц '! дослдження
Ознака Група Частка дней, %
До початку дослщження Через 1 мюяць Через 2 мюящ Через 3 мюящ
11 21 11 21 11 21 11 21
Нудота Основна група (n = 59) 23,72 5,1 15,3 0 5,13 0 03 0
Група контролю (n = 38) 50,0 0 10,53 0 0 0 03 0
Блювання Основна група (n = 59) 18,6 3,4 3,4 0 3,4 0 3,4 0
Група контролю (n = 38) 7,9 0 0 0 0 0 0 0
Примтки:1 — 1 — незначний ступiнь вираженост — рдше вд 1 разу на тиждень, 2 — значний — 1 раз на тиждень i частше; 2 — в1ропдно (р < 0,05) щодо групи контролю; 3 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо даних на початку досл'1дження.
Почервоншня шкiри/висипка спостерiгалися до початку дослщження в 93,2 % дiтей основно! групи й 100 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 28,8 i 100 % дггей вщповщно. Розчоси шыри спостериалися до початку дослщження у 40,7 % дггей основно! групи й 39,5 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 13,6 i 21 % (р < 0,05) дггей вщповщно (табл. 8).
При ощнщ тяжкост атошчного дерматиту за шкалою SCORAD на початку дослщження середнш бал становив 28,6 ± 10,7 в основнш груш й 17,3 ± 4,6 — у груш контролю, а через 3 мюящ — 7,50 ± 6,95 i 13,4 ± 4,3 (р < 0,01) вщповщно (рис. 3).
На початку дослщження в 5,1 % дггей основно! групи було виявлено мокнуття шири, але через мюяць вщ початку лгкування його вже не спостериалося.
Вгрогщне зменшення вщсотка дггей гз сухютю й свер-бежем шири, а також з почервоншням/висипкою г роз-чосами шири в основнш груш свщчить про ефективнють препарату Лакпале в дтей з атошчною шкгрою. Це пщ-тверджуеться також тим, що в дггей, якг отримували за-значений пробютичний препарат, спостериалось вгро-гщне зменшення середнього балу за шкалою SCORAD протягом лкування (28,6 ± 10,7 бала на початку досль дження проти 7,50 ± 6,95 бала в инщ дослщження).
Таблиця 6. Частка дтей дослджуваних груп, у яких спостер1галися поганий сон i неспоюй,
на початку та в кнц досл1дження
Ознака Група Частка д^ей, %
До початку дослщження Через 1 мюяць Через 2 мюящ Через 3 мюящ
11 21 11 21 11 21 11 21
Поганий сон Основна група (n = 59) 56,0 35,62 72,9 6,83 47,5 3,403 37,33 03
Група контролю (n = 38) 68,4 0 58 0 39,5 0 39,53 0
Неспошй Основна група (n = 59) 44,12 22,02 59,32 0 39,02 0 15,33 03
Група контролю (n = 38) 18,4 0 26,3 0 15,8 0 15,8 0
Примтки: 1 — 1 — незначний ступiнь вираженост'1, 2 — значний ступiнь вираженост'г, 2 — вiрогiдно (р < 0,05) щодо групи контролю;3 — вiрогiдно (р < 0,05) щодо даних на початку дослщження.
Таблиця 7. Частка дтей дослджуваних груп на початку та в юнц дослдження, у яких спостерiгалися
сверб'ж i сухсть шюри
Ознака Група Частка дггей, %
До початку дослщження Через 1 мюяць Через 2 мюящ Через 3 мюящ
11 21 11 21 11 21 11 21
Свербiж шшри Основна група (n = 59) 57,62 23,72 67,8 10,2 25,4 3,4 15,32' 3 03
Група контролю (n = 38) 89,5 0 79,0 0 39,5 0 39,53 0
Сухють шшри Основна група (n = 59) 71,2 25,4 83 8,5 79,7 0 61,0 03
Група контролю (n = 38) 89,5 10,5 79,0 10,5 89,5 0 89,5 0
Примтки: 1 — 1 — незначний ступiнь вираженост'1, 2 — значний ступiнь вираженост'г, 2 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо групи контролю;3 — в1ропдно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
Таблиця 8. Частка дтей дослджуваних груп на початку та в юнц дослдження, у яких спостерiгалися
почервонння шк'ри/висипка й розчоси
Ознака Група Частка д^ей, %
До початку дослщження Через 1 мюяць Через 2 мiсяцi Через 3 мюящ
11 21 11 21 11 21 11 21
Почервонiння шкiри/висипка Основна група (n = 59) 52,52 40,72 76,32 13,6 69,5 0 28,82' 3 03
Група контролю (n = 38) 79,0 21,0 100 0 79,0 0 100 0
Розчоси шшри Основна група (n = 59) 30,5 10,2 28,8 0 13,6 0 13,6 0
Група контролю (n = 38) 29,0 10,5 21,0 0 21,0 0 21,0 0
Примтки: 1 — 1 — незначний ступiнь вираженост'1, 2 — значний ступiнь вираженост'г, 2 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо групи контролю;3 — в1ропдно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
17.3
7.5
13,4
Основна група (Р < 0,01)
■ Середый бал
на початку дослщження
Група контролю
□ Середый бал у KiHL|i дослщження
Рисунок 3. Бальна оц1нка тяжкост атопiчного дерматиту за шкалою SCORAD на початку та в к'шц'! дослдження
На початку лгкування вщносно задовтьний загаль-ний стан спостеркався в 39 % дггей основно! групи й 31,6 % дггей групи контролю, незадовтьний — у 61 i 68,4 % вГдповГдно. Через 3 мюящ 18,4 % дггей групи контролю (р < 0,05) все ще мали незадовтьний стан, на той час як уш дни основно! групи мали задовтьний загальний стан (р < 0,05).
При об'ективному обстеженш в 3,4 % дггей основно! групи спостеркалося вщставання у фгзичному й психомоторному розвитку. Ощнка проводилася вщпо-вщно до Наказу МОЗ Украши № 149 «Кшшчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною вжэм до 3 роив».
На початку нашого дослщження середня маса т1ла дггей основно! групи становила 16,2 ± 4,9 кг, групи
контролю — 20,3 ± 5,8 кг, а через 3 мюящ — 16,5 ± 5,0 кг i 20,5 ± 6,1 кг вщповщно.
Середнш рют на початку дослщження в дггей основно! групи становив 101,7 ± 17,6 см, групи контролю — 121,2 ± 19,7 см, а через 3 мюящ — 102,0 ± 17,4 см у дггей основно! групи й практично не змшився в дггей групи контролю.
При дослщженш калу на мкробюценоз на початку нашого дослщження було виявлено патолопчш зм1ни в склад! кишково! мкрофлори в значно! к1лькост1 дггей.
Так, др1жджопод16ш гриби роду Candida було виявлено у 64,5 % дггей основно! групи та 29 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 22 % (р < 0,05) i 10,5 % дггей вщповщно (табл. 9).
Недостатня кшькють Bifidumbacterium (< 107 КУО/г) на початку дослщження була виявлена в 45,8 % дней основно! групи й 8 % дней групи контролю (р < 0,01), а через 3 мюящ — у 15,3 % (р < 0,05) дней основно! групи. Дефщит Lactobacillus (< 107 КУО/г) був виявлений у 71,2 % дней основно! групи та 8 % дней групи контролю (р < 0,01), а через 3 мюящ — у 22 % (р < 0,05) дней основно! групи. Патогенш мкрооргашзми родини кишкових на початку дослщження було виявлено в 45,8 % дней основно! групи й 60,5 % дней групи контролю, а через 3 мюящ — у 6,8 % (р < 0,05) i 42,1 % дней вщповщно (табл. 10).
Отже, у бтьшосп дггей основно! групи на початку дослщження основш показники мшробюценозу ви-порожнень були вгрогщно незадовшьними, проте через 3 мюящ лшування вони стали вгрогщно кращими.
При копрологгчному дослгдженнг калу на початку до-слщження патолопчш змши було виявлено в 94,9 % дггей
Таблиця 9. Частка дтей досл1джуваних груп, у яких виявлено гриби роду Candida при дослiдженнi калу,
на початку та в кнц дослдження
Група Частка дней, %
До початку дослщження Через 3 мюящ
11 21 31 11 21 31
Основна група (n = 59) 47,52 13,6 3,4 22,03 0 0
Група контролю (n = 38) 21,0 8,0 0 10,5 0 0
Примтки: 1 — 1 — «+» або 103-104 КУО/г, 2 — «++» або 105 КУО/г, 3 — «+++» або 106 КУО/г i бльше; 2 — в1ропдно (р < 0,05) щодо групи контролю;3 — в1ропдно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
Таблиця 10. Динамка кишкового м'кроб'юценозу в дтей дослджуваних груп
Склад мжрофлори Група Частка дней, %
До початку дослщження Через 3 мюящ
Bifidumbacterium (< 107 КУО/г) Основна група (n = 59) 45,8! 15,32
Група контролю (n = 38) 8,0 0
Lactobacillus (< 107 КУО/г) Основна група (n = 59) 71,2! 22,02
Група контролю (n = 38) 8,0 0
Патогены мтрооргашзми родини кишкових Основна група (n = 59) 45,8 6,82
Група контролю (n = 38) 60,5 42,1
Примтки:1 — в1ропдно (р < 0,05) щодо групи контролю;2 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо даних на початку дослдження.
Таблиця 11. Динамiка при копролопчному обстеженш в дтей досл1джуваних груп
Ознака Група Частка д^ей, у яких виявлено патолопчш змши при копролопчному дослщженш калу, %
До початку дослщження Через 3 мюящ
11 21 31 11 21 31
М'язовi волокна Основна група (п = 59) 22,0 23,7 1,7 5,1 03 0
Група контролю (п = 38) 21,0 18,4 10,5 18,4 0 0
Нейтральний жир Основна група (п = 59) 15,3 37,3 3,4 15,3 03 0
Група контролю (п = 38) 0 42,1 10,5 42,13 03 0
Крохмаль Основна група (п = 59) 18,6 10,2 6,8 10,2 0 0
Група контролю (п = 38) 0 10,5 10,5 0 10,5 0
Слиз Основна група (п = 59) 3,4 5,1 5,1 1,7 0 0
Група контролю (п = 38) 0 0 10,5 10,5 0 0
Рослинна клпковина Основна група (п = 59) 6,8 10,2 3,4 6,8 0 0
Група контролю (п = 38) 0 18,4 10,5 18,4 10,5 0
Йодофтьна флора Основна група (п = 59) 18,6 10,22 25,4 11,9 11,9 03
Група контролю (п = 38) 10,5 71,1 18,4 42,13 29,03 0
Жирш кислоти Основна група (п = 59) 5,1 0 3,4 3,4 0 0
Група контролю (п = 38) 0 8,0 0 8,0 0 0
Яйця аскарид Основна група (п = 59) 6,82 0
Група контролю (п = 38) 29,0 10,5
Цисти лямблш Основна група (п = 59) 5,1 0
Група контролю (п = 38) 10,5 0
Примтки: 1 — 1 — «+», 2 — «++», 3 — «+++»; 2 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо групи контролю; 3 — в1рог1дно (р < 0,05) щодо даних на початку досл'!дження.
основно! групи i 100 % дггей групи контролю. Так, м'язовi волокна спостериалися у випорожненнях 47,4 % дггей основно! групи й 49,9 % дггей групи контролю, нейтраль-ний жир — у 56 i 52,6 % дггей вщповщно, крохмаль — у 35,6 i 21 % дней вщповщно, слиз — у 13,6 i 10,5 % дггей вщповщно, рослинна кликовина — у 20,4 i 28,9 % дггей вщповщно, йодофтьна флора — у 54,2 i 100 % (р < 0,05) дней вщповщно, жирш кислоти — у 8,5 i 8 % дггей вщповщно, яйця аскарид — у 6,8 i 29 % дггей вщповщно, цисти лямблш — у 5,1 i 10,5 % дггей вщповщно.
Через 3 мюящ лшування ми спостериали позитив-ну динамiку в показниках повторного копролопчного дослiдження. Так, патолопчш змiни було виявлено в 45,8 % (р < 0,05) дггей основно! групи й 89,4 % дггей групи контролю (табл. 11).
Можна пщсумувати, що бтьшють показниыв мь кробiоценозу й копрологiчного дослщження стали вь рогiдно кращими в дггей основно! групи, на той час як у дггей групи контролю спостериалася лише тенденщя до покращення.
При ультразвуковому обстеженш на початку на-шого дослщження незначш вiдхилення вщ норми (ре-активнi змiни) у структурi пiдшлунково! залози було
виявлено в 55,9 % дггей основно! групи й 68,4 % дггей групи контролю, а через 3 мюящ — у 13,6 % (р < 0,05) i 21 % (р < 0,05) дггей вщповщно.
Висновки
Атотчний дерматит на фош харчово! алерги за-лишаеться одшею з актуальних проблем сучасно! пе-дiатрi!, оскiльки мае доволi тяжкий перебiг, порушуе яюсть життя дiтей i !х родин, посщае одну з домiнуючих позицiй у структурi захворювань дiтей раннього вшу.
Лшування дiтей з атопiчним дерматитом на фош харчово! алерги е доволi складним завданням, що ви-магае ретельно! оцiнки стану дитини, алерготестуван-ня, вивчення копрологiчних i бактерiологiчних особли-востей випорожнень. Тривале застосування (протягом 3 мiсяцiв) пробютичного препарату Лактiале для дiтей/ Лакпале малюк (вiдповiдно до вiку дггей) по 1 пакетику 1 раз на день ютотно покращуе ефективнють комплексно! терапи атотчного дерматиту на фонi харчово! алерги, що супроводжуеться вiрогiдно кращою динамь кою загального стану, iстотним покращенням оцiнки тяжкостi атопiчного дерматиту за шкалою SCORAD, моторно! функци кишок, зменшенням функщональ-
них розладiв травно! системи, зменшенням свербежу, почервоншня й cyxocTi шкiри, покращенням мкробю-ценозу кишок i копролопчних показникiв, що свiдчить про його ефективнють i доцiльнiсть включення у схеми лкування атопiчного дерматиту на фош харчово! алер-
У нашому дослiдженнi ми не визначили ознак не-переносимостi чи побiчниx дш цього пробiотичного препарату.
Конфлжт штересш. Не заявлений.
References
1. Chernysh YuR, Okhotnikova OM. Modern features of management children with gastrointestinal food allergy. Zdorov'e rebenka. 2018;13(2):215-223. doi: 10.22141/2224-0551.13.2.2018.129556.
2. Muraro A, Roberts G, Worm M, et al. Anaphylaxis: guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology. Allergy. 2014 Aug;69(8):1026-45. doi: 10.1111/all.12437.
3 . Okhotnikova OM, Chernysh YuR. Risk factors and pathogenesis of gastrointestinal food allergy in children. Zdorov'e rebenka. 2016;(76):87—93. doi: 10.22141/2224-0551.8.76.2016.90831.
4. Nwaru BI, Hickstein L, Panesar SS, et al. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis. Allergy. 2014 Jan;69(1):62-75. doi: 10.1111/all.12305.
5. Okhotnikova OM, Hladush Yul, Bondarenko LV, et al. Gastrointestinal Food Allergy in Children — Pressing Issue at Present. Zdorov'e rebenka. 2015;(60):29-35. doi: 10.22141/2224-0551.1.60.2015.74936.
6. Flohr C, Mann J. New insights into the epidemiology of childhood atopic dermatitis. Allergy. 2014 Jan;69(1):3-16. doi: 10.1111/all.12270.
7. Kapur S, Watson W, Carr S. Atopic dermatitis. Allergy Asthma Clin Immunol. Allergy Asthma Clin Immunol. 2018Sep 12;14(Suppl 2):52. doi: 10.1186/ s13223-018-0281-6.
8. Silverberg JI, Simpson EL. Associations of childhood eczema severity: a US population-based study. Dermatitis. 2014 May-Jun;25(3):107-14. doi: 10.1097/DER.0000000000000034.
9. Barbarot S, Auziere S, Gadkari A, et al. Epidemiology of atopic dermatitis in adults: Results from an international survey. Allergy. 2018 Jun;73(6):1284-1293. doi: 10.1111/all13401.
10. Ministry of Health of Ukraine. Order 670: Unified clinical protocol of primary, .secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care: Atopic dermatitis. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0670282-16. Accessed: Juli 04 2016.
11. Viljanen M, Savilahti E, Haahtela T, et al. Probiotics in the treatment of atopic eczema / dermatitis in infants: a double-blind placebo-controlled study. Allergy. 2005Apr;60(4):494-500. doi: 10.1111/j.1398-9995.2004.00514.x
12. Prescott SL, DunstanJA, Hale J, et al. Clinical effects ofprobiotics are associated with increased interferon-gamma responses in very young children with atopic dermatitis. Clin Exp Allergy. 2005Dec;35(12):1557-64. doi: 10.1111/j.1365-2222.2005.02376.x.
13. Kelly D, Campbell JI, King TP, et al. Commensal anaerobic gut bacteria attenuate inflammation by regulating nuclear-cytoplasmic shuttling of PPAR-gamma and RelA. Nat Immunol. 2004Jan;5(1):104-12. doi: 10.1038/ni1018.
14. Rosenfeldt V, Benfeldt E, Valerius NH, Paerregaard A, Michaelsen KF. Effect of probiotics on gastrointestinal symptoms and small intestinal permeability in children with atopic dermatitis. J Pediatr. 2004Nov;145(5):612-6. doi: 10.1016j. jpeds.2004.06.068.
15. Rachmilewitz D, Katakura K, Karmeli F, et al. Toll-like receptor 9 signaling mediates the anti-inflammatory effects of probiotics in murine experimental colitis. Gastroenterology. 2004 Feb;126(2):520-8. doi: 10.1053/j.gas-tro.2003.11.019.
16. Newberry RD, McDonough JS, Stenson WF, Lorenz RG. Spontaneous and continuous cyclooxygenase-2-dependent prostaglandin E2 production by stromal cells in the murine small intestine lamina propria: directing the tone of the intestinal immune response. J Immunol. 2001 Apr 1;166(7):4465-72. doi: 10.4049/ jimmunol.166.7.4465.
17. Veckman V, Miettinen M, Pirhonen J, Siren J, Matikainen S, Julkunen I. Streptococcus pyogenes and Lactobacillus rhamnosus differentially induce maturation and production of Th1-type cytokines and chemokines in human monocyte-derived dendritic cells. J Leukoc Biol. 2004 May;75(5):764-71. doi: 10.1189/ jlb.1003461.
18. Lammers KM, Brigidi P, Vitali B, et al. Immunomodulatory effects of probiotic bacteria DNA: IL-1 and IL-10 response in human peripheral blood mononuclear cells. FEMS Immunol Med Microbiol. 2003 Sep 22;38(2):165-72. doi: 10.1016/S0928-8244(03)00144-5.
19. Fölster-Holst R Probiotics in Treatment and/or Prevention of Allergies. In: Michail S, Sherman PM, editors. Probiotics in Pediatric Medicine. HumanaPress; 2009. 243-267pp. doi: 10.1007/978-1-60327-289-6.
OTpuMaHo/Reeeived 25.08.2019 Pe^H30B3H0/Revised 09.09.2019 npmHQTO go gpyKy/Accepted 17.09.2019 ■
Information about authors
Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-0658-9253. O.S. Nyankovska, MD, PhD, Professor at the Department of pediatrics and neonatology of Faculty of postgraduate education, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-7683-9588.
M.I. Horodylovska, MD, PhD, Assistant at the Department of pediatrics 1, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-4962-3455.
Y.V. Tomkiv, children's gastroenterologist at the Municipal nonprofit organization "Lviv city children's clinical hospital", Lviv, Ukraine.
H.Z. Vivcharivska, children's gastroenterologist at the Municipal nonprofit organization "Lviv city children's clinical hospital", Lviv, Ukraine.
V.D. Shaidych, children's gastroenterologist at the Municipal nonprofit organization "Lviv city children's clinical hospital", Lviv, Ukraine.
O.M. Horayska, children's gastroenterologist at the Municipal nonprofit organization "Lviv city children's clinical hospital", Lviv, Ukraine.
L.V. Zastavna, children's gastroenterologist at the Municipal nonprofit organization "Lviv city children's clinical hospital", Lviv, Ukraine.
A.V. Vozniak, MD, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 1, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine.
H.M. Trotskyy, MD, PhD, Assistant at Department of pediatrics and neonatology of Faculty of postgraduate education, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine. A.Y. Lisnyy, MD, PhD, Assistant at Department of pediatrics and neonatology of Faculty of postgraduate education, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine. Z.V. Tomkiv, MD, PhD, Assistant at Department of pediatrics and neonatology of Faculty of postgraduate education, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine.
Няньковский СЛ.1, Няньковская Е.С.1, Городиловская М.И.1, Томкив Я.В.2, Вивчаривская Г.З.2, Шайдыч В.Д.2,
Горайска О.М.2, Заставна Л.В.2, Возняк А.В.1, Троцкий Г.М.1, Лисный А.Е.1, Томкив З.В.1
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
21Коммунальное некоммерческое предприятие «Городская детская клиническая больница г. Львова», г. Львов, Украина
О0енка эффективности применения пробиотиков при атопическом дерматите на фоне пищевой аллергии у детей
Резюме. Актуальность. По данным European Academy of Allergy and Clinical Immunology, в среднем в европейских странах 17,3 % населения имеют проявления пищевой аллергии в течение жизни. При этом повышенная концентрация специфических IgE к пищевым продуктам определяется
у 12,2 % детей и подростков и 4,1 % взрослых. Атопический дерматит — это распространенное хроническое воспалительное заболевание кожи, поражающее до 20 % детей и 10 % взрослых в индустриально развитых странах мира. Целью работы было изучить эффективность пробиотического
препарата Лактиале для детей и Лактиале малыш у детей с атопическим дерматитом на фоне пищевой аллергии. Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 97 детей в возрасте от 6 мес. до 9 лет с диагнозом атопического дерматита и пищевой аллергии. Дети были разделены на 2 группы. Основная группа — 59 детей, получавших проби-отический препарат Лактиале для детей или Лактиале малыш в течение 3 месяцев. Группа контроля — 38 детей, не получавших пробиотический препарат. Им предоставлялись только общие рекомендации. Результаты. Пищевая аллергия и атопический дерматит на сегодня остаются одной из актуальных проблем современной педиатрии, поскольку занимают одну из доминирующих позиций в структуре заболеваний детей раннего возраста. Установлено, что у детей
основной группы течение пищевой аллергии и атопического дерматита было тяжелее, симптоматика нарушения общего состояния и показатели копрологического и бактериологического анализов кала были достоверно хуже, чем у детей группы контроля, однако в конце исследования наблюдалась достоверно лучшая положительная динамика именно у детей основной группы, которые дополнительно получали пробиотический препарат Лактиале для детей или Лактиале малыш, что свидетельствует о его эффективности и возможности рекомендовать его включение в схемы лечения аллергических заболеваний, пищевой аллергии и атопического дерматита в частности.
Ключевые слова: пищевая аллергия; атопический дерматит; Лактиале; Лактале малыш; дети
S.L. Nyankovskyy1, O.S. Nyankovska1, M.I. Horodylovska1, Ya.V. Tomkiv2, H.Z. Vivcharivska2, V.D. Shaidych2, O.M. Horayska2, L.V. Zastavna2, A.V. Vozniak1, H.M. Trotskyy1, A.Ye. Lisnyy1, Z.V. Tomkiv1 1Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
2Municipal Nonprofit Organization "Lviv City Children's Clinical Hospital", Lviv, Ukraine
Evaluating the efficacy of probiotics in atopic dermatitis on the background
of food allergy in children
Abstract. Background. According to the European Academy of Allergy and Clinical Immunology, about 17.3 % of European population has food allergies throughout life. At the same time, an increased concentration of specific immunoglobulins E to food is determined in 12.2 % of children and adolescents and in 4.1 % of adults. Atopic dermatitis is a common chronic inflammatory skin disease affecting up to 20 % of children and 10 % of adults in developed countries. The purpose of our research was to study the efficacy of probiotics Lac-tiale for children and Lactiale baby in children with atopic dermatitis and food allergy. Materials and methods. We observed 97 children aged from 6 months to 9 years with atopic dermatitis and food allergy. They were divided into 2 groups. The main group consisted of 59 children who received probiotics Lactiale for children or Lactiale baby for 3 months. The control group consisted of 38 children who did not receive probiotic. They were given only general recommen-
dations. Results. Food allergy and atopic dermatitis are one of the actual problems in modern pediatrics, because they occupy one of the dominant positions in the structure of young children diseases. It was found that the food allergy and atopic dermatitis were more severe in children of the main group, the symptoms of the disorder of the general condition and the indicators of scatological and bacteriological feces studies were significantly worse than in the children of the control group. But at the end of the study, there was a significantly better positive dynamics in the group, which additionally received probiotics Lactiale for children or Lactiale baby that testifies to its efficacy and the possibility of recommending its inclusion to the treatment regimens in allergic diseases, food allergies and atopic dermatitis in particular.
Keywords: food allergy; atopic dermatitis; Lactiale; Lactiale baby; children
