CC BY
51
коративних водойм, шдпорних стшок, сходiв, малих архггектурних форм, але й паркових фiтоценозiв, якi мають бути довговiчними, стшкими до несприят-ливих умов середовища. Такими ж надiйними мають бути аде!, живоплоти, тераси, перголи, обвит лiанами i т. iн.
Рис. 3. Минуле, сучасне i майбутне в ландшафтшй архiтектурi Табл. 1. Тр'шда Штрув'ш (IIпол.-Iст. до н. е.)
М1цн1сТь (тёхн1чн1сть) Корйсть (фунщюнальнютъ) Краса (ОСТОГИ"! НОТ!»)
Вища математика Теоретичн1 та методичы основи проектування Рисунок, живопис, скульптура
1нформатика АрхЬектурне проектування 1стор!я мистецтв
Нарисна геометр1я Ландшафтне проектування 1сторш арх1тектури та м1стобудування
Основи екологи Композиция Ландшафтний дизайн
Буд1вельна ф!зика Садово-паркове будшництво 1стор1я ландшафтноТ архпектури
Пдролопя та пдротехнпчш споруд Ландшафтна архгектура Тотарне мистецтво
Основи геодези Комп'ютерне проектування Садово-паркова композиц^
Безпека життед1яльност1 Соц1альн1 основи проектування
Основи охорони прац! Основи реконструкцГта реставрацГГ арх1тектурних комплекав
Конструкция буд1вельта споруд Газони
Матер1алознавство Квгники
1нженерне обладнання будтель \ споруд Рекультивация та ф!томелюрац1я
1нженерний благоустрм населенихмюць
Технолопя буд1вництва
Основи мютобудування
Геоботаыка
Паркова фггоценолога
Гео1нформац1йн1системи в ландшафтый арх1тектур1
Цю "надшшсть" забезпечують дисциплши: математика, будiвельна фь зика, геодезiя, гiдрологiя i гiдротехнiчнi споруди, технолопя будiвництва та iн. технiчнi дисциплши. Але як тут обштися без дисциплш природничого
циклу - основ екологп, Грунтознавства, парково! фпоценологл, геошформа-цiйних систем. Усi щ дисциплiни формують iнженерне мислення i вмiння розрахувати "мiцнiсть".
Функцiональнiсть об'екпв ландшафтно! архiтектури забезпечить одер-жання майбутшм фахiвцем знань iз теоретичних та методичних основ проекту-вання, ландшафтно! архггектури i соцiальних основ проектування, садово-паркового будiвництва тощо. Естетичне начало майбутньому творцю об'екпв ландшафтно! архiтектури закладають образотворчi дисциплiни - рисунок, живо-пис, скульптура, iсторiя мистецтва, ландшафтний дизайн та iншi дисциплiни.
Проведений аналiз навчальних планiв, за якими навчаються бакалаври ландшафтно! архiтектури Укра!ни i США, показав, що блок професшних дис-циплiн у нас майже щентичний iз американськими ВНЗ. Водночас кшьюсть дисциплiн з циклу гумаштарно! та соцiально-екологiчно! пiдготовки у нас в 4 рази бшьша (16 i 4), це ж стосуеться природничо-науково! тдготовки: теж майже в 4 рази бшьше (11 i 3). Загалом нашi студенти вивчають в 2 рази бшь-ше дисциплiн (65), нiж американськi (32).
Табл. 2. Дисциплни гу.шш 'шшрноУта сощально-економ1чно1' тдготовки
УкраТна США
lсторiя УкраТни lсторiя Америки
УкраТнська мова Навики розмовноТ мови
(за професiйним спрямуванням) та публiчних виступiв
1стс^я украТнськоТ культури Культура народiв свiту
Релтезнавство -
ПолЬолопя -
Фiлософiя -
Соцiологiя -
1ноземна мова -
Фiзична культура -
Психологiя -
Економiчна теорiя -
Правознавство -
1нтелектуальна власнiсть -
Мiстобудiвельне законодавство -
Педагопка -
Цивiльна оборона -
У нас бакалаври навчаються 4,5 роки, у США - 5 роюв, але 5-й рж в американщв - це обов'язкова практика за кордоном, що дае !м змогу побачи-ти свгт i пiдготувати цiкавi проекти. Загалом, справа за яюстю викладання i якiстю навчання, якi потребують постiйного вдосконалення.
Для реалiзацi! поставлених завдань у справi пiдготовки висококвалiфi-кованих спецiалiстiв, кафедра, яка 20 роюв тому, як вже згадувалось, не ма-ючи аналогiв ш в тодiшньому Радянському Союзi, ш в Укра!нi, пiдготувала необхiднi науковi кадри. Сьогоднi на випускаючiй кафедрi працюе 2 доктори наук, 13 кандидата наук, 11 доцентiв, 3 старших викладач^ 5 асистентiв, добре тдготовлений iнженерний склад.
Табл. 3. Дисциплти природпичо-пауковоТ п кдготовки
УкраТна США
Вища математика Математика
1нформатика 1нформатика
Нарисна геометрiя -
Основи теорп споруд -
Будiвельна фiзика -
Гiдрологiя та пдротех. споруди -
Основи геодезй' -
Грунтознавство -
Основи екологп Загальна еколопя
Безпека жип^яльносп -
Основи охорони прац -
Табл. 4. Дисциплши професшпоТ па практичноïтдготовки
УкраТна США
Теоретичш та методичнi основи проектування Основи графЫи та дизайну
АрхЬектурне проектування Студю по проектуванню
Композицiя
Рисунок, живопис, скульптура Основи рисування для ландшафтноТ архтектури
1стг^я мистецтв Мистецтво, культура, ландшафт
1стг^я архiтектури та мiстобудування
Матерiалознавство -
Конструкщя будiвель та споруд Будiвельна документацiя
1нженерне обладнання будiвель Технiчна документацiя
1нженерний благоустрiй населених мкць Освгглення в ландшафтнiй архiтектурi
Технологiя будiвництва -
Садово-паркове будiвництво Бу^вельш технологи в ландшафтнiй архiтектурi
Основи економЫи та оргашзацп будiвництва -
Основи мктобудування Мктобудування
lсторiя ландшафтноТ архiтектури lсторiя ландшафтноТ' архiтектури
Основи реконструкцп та реставрацп архiтектурних комплекав -
Ландшафтний дизайн Ландшафтний дизайн
Комп'ютерне проектування Комп'ютерне проектування
Ландшафтна архтектура Вступ в ландшафтну архтектуру
Основи ландшафтноТ архггектури
Соцiальнi основи проектування Со^ально-культурш фактори в ландшафтнш архiтектурi
Геоботашка Загальна ботанiка
Паркова фiтоценологiя Рiзноманiтнiсть рослинного свгту
Дендрологiя Дендрологiя
Урбоекологiя Ландшафтна та мкька екологiя
Газони -
КвЬники -
Тотарне мистецтво -
Озеленення iнтер,eрiв -
Садово-паркова композицiя Рослинний дизайн
Методи дослiдження у мктобудуванш 1нвентаризащя та перед проектний аналiз
Ландшафтне проектування Студiо з ландшафтно' архiтектури
Ландшафтне планування Ландшафтне планування
Реконструкщя, реставрацiя та консервацiя паркiв Природнi процеси в дизайн та плануваннi
Геошформацшш системи в ландшафтнiй архiтектурi -
Парко лковпорядкування -
Лiсопаркове господарство з основами лкознавства -
Рекультивацiя та фiто мелюращя -
Ландшафтознавство та краезнавство ЛЬературш твори та навколишне середовище
Курси за бажанням
5-ий курс - проектна практика за кордоном
Крiм навчально-науково! роботи, працiвники кафедри, залучаючи сту-дентiв, виконують значну проектну роботу на замовлення мюьких, селищних i сiдьських рад, установ освiти, науки, культури i медицини. Бiдьшiсть сту-дентських дипломних проектiв виконують на реальних об'ектах i могли б, у випадку подiпшення економiчноl ситуацп в Украш, бути впровадженнi в життя. У зв'язку з тдготовкою до вiдзначення 750-дiття з дня заснування Львова та пiдготовкою до Свро-2012, проектними групами кафедри було роз-роблено 15 проектiв з ландшафтного облаштування паркiв Львова, а проекти з реставрацп та реконструкцп паркiв iм. 1вана Франка, Стрийського та "Висо-кого замку" були реалiзованi, зокрема й за участю студентiв.
Формуванню навчально-методичних компдексiв, яю забезпечують фа-хову пiдготовку ландшафтних архiтекторiв та iнженерiв садово-паркового гос-подарства, сприяе спiвпраця з аналопчними кафедрами Нацiонального ушвер-ситету бюресуршв i природокористування Укра!ни та його Кримського фЫ-алу, Уманського державного аграрного ушверситету, Бiдоцеркiвського державного аграрного ушверситету, Тавршського нацiонального ушверситету iм. В.1. Вернадського, Львiвського нацюнального унiверситету iм. 1вана Франка, боташчними садами: НБС (Ки!в), Нiкiтським БС (Ялта), дендропарками НАН Укра!ни - "Софпвка" та " Одександрiя". З Боташчним садом НЛТУ Укра!ни створено навчально-науковий стацiонар в учдiсокомбiнатi. Доброю основою для архитектурно! пiдготовки слугують ствпраця з Львiвським державним ш-ститутом мiстобудування та iнститутом "Укрзахiдпроектреставрацiя". Окремо варто наголосити на тюнш сшвпращ з архiтектурними кафедрами НУ "Львiвська подiтехнiка", якi допомагають кадрами i методичними матерiалами.
Значний iмпудьс творчш працi колективу кафедри додають мiжнарод-нi зв'язки. Впродовж останнiх п'яти рокiв кафедра успiшно спiвпрацюe з Де-
партаментом ландшафтного планування i ландшафтно! архiтектури Вщенсь-кого аграрного унiверситету, iз пращвниками якого здiйснено спiльний мiж-народний науковий проект з проблем урбатзацшних процешв у гiрських ре-гюнах Укра!нських Карпат та Австрiйських Альп. Триват творчi стосунки склалися мiж викладачами i студентами Люблiнського католицького ушвер-ситету (Польща). Студенти Львова i Люблiна розробили низку проекпв iз розвитку ландшафтного заказника "Знесшня".
Особливо цiнними е стосунки з нашими випускниками, як створили чимало об'ектiв ландшафтно! архiтектури, ведуть педагопчну роботу, зокре-ма в нашому унiверситетi, Таврiйському нацiональному унiверситетi iм. В.1. Вернадського, Нацiональнiй академi! керiвних кадрiв культури i мис-тецтв (м. Ки!в), Болехiвському лiсовому коледжi тощо.
Назрiла необхiднiсть повернутися до практики (50-80-х роюв минуло-го столптя) розвитку мiських систем озеленення - комплексних зелених зон, яка зробила нашi тслявоенш мiста зеленими i квiтучими. До вирiшення цих завдань потрiбно залучати широкi верстви громадськостп На часi сто!ть прийняття Верховною Радою Укра!ни Закону "Про комплексну зелену зону мiста", який унеможливить скорочення площ мiських зелених насаджень, пе-редбачить !х постшне розширення з урахуванням економiчних i планувально-архiтектурних факторiв. Ландшафтнi архиектори мають брати активну участь у розробленш генеральних планiв розвитку населених мюць Укра!ни.
Укра!на володiе багатою iсторичною культурною спадщиною i !! пала-цово-парковi комплекси та старовинш парки щорiчно вiдвiдують тисячi вгт-чизняних i закордонних туристiв. Тому питання реставрацп, реконструкцп та консервацп пам'яток садово-паркового мистецтва мае стати турботою лан-дшафтних архiтекторiв.
Одним iз важливих завдань, якi ставить перед ландшафтною архитектурою Свропейська ландшафтна конвенцiя, е вiдтворення природного сере-довища на вiдвалах, териконах, кар'ерах, смптезвалищах. Усi вони, як це ро-биться в Сврот, мають перетворитись у зеленi територп рекреацiйного приз-начення. Ландшафтнi архпектори разом з екологами мають брати активну участь у рекреацшному засвоенш вiдпочинкових зон в Карпатах, Криму, По-лiссi, Приазов'! тощо.
Двадцять роюв тдготовки ландшафтних архiтекторiв - термт з одного боку, короткий, а з шшого - достатнш, щоб подiлитися досвiдом, який мо-же стати в нагсда тим вищим навчальним закладам, розпочнуть пiдго-
товку фахiвцiв цього профшю. Укра!на - держава великих просторiв, якi че-кають творчих умiв i роботящих рук. I чим бшьше навчальних закладiв буде вести тдготовку ландшафтних архiтекторiв, тим бшьша можливiсть розвину-ти змагальтсть у створеннi сучасних садiв i парков, формуваннi вiдкритих просторiв у наших мютах i селах.
Кучерявый В.П. К 20-летию подготовки ландшафтных архитекторов в Украине
Рассмотрены проблемы и особенности подготовки ландшафтных архитекторов, подводятся итоги 20-летней работы в этой области коллектива кафедры ландшаф-
тной архитектуры, садово-паркового хозяйства и урбоэкологии. Обостряются основные проблемы, связанные с современным состоянием подготовки специалистов -ландшафтных архитекторов.
Ключевые слова: ландшафтная архитектура, бакалавр, специалист, магистр, ландшафтное планирование, ландшафтное проектирование, ландшафтный дизайн.
Kucheryavy V.P. For 20 years of training landscape architects in Ukraine
The article exposed the problems and peculiarities of landscape architects, summarizes 20 years of work in this area department staff Landscape Architecture, Garden and urban ecology. More acute major problems associated with the current state of training -Landscape Architects.
Keywords: landscape architecture, bachelor, specialist, master, landscape planning, landscape design, landscape design.
УДК 504.75 Проф. А.Д. Жирное, канд. с.-г. наук - Национальная академия
руководящих кадров культуры и искусств, г. Киев
ОПЫТ И ПУТИ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ГОРОДСКОЙ СРЕДЫ В КОНТЕКСТЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
Мировой опыт развития ландшафтного дизайна городской среды все больше склоняется к принципам ландшафтного урбанизма - продукта, открытого для интерпретации, проектирования и трансформации, продукта - процесса, которым можно управлять и который постоянно находится в процессе устойчивого развития. Реализация этого процесса проходит в рамках формирования "вне архитектурных" пространств с использованием широкого набора пластических средств интерпретации материалов природы: линий, форм, силуэтов, цвета, света и тени, коллажа, аппликации и др. Основными элементами дизайна ландшафта остаются поверхность земли, форма растительности, вода, но значение ландшафта существенно растет по двум параллельным стратегиям: экологической и социальной. Экологическая составляющая лечит город в техногенных зонах, социальная решает проблемы отдыха, просвещения, воспитания, памяти, творчества, здоровья и красоты.
Ключевые слова: ландшафтный урбанизм, дизайн ландшафта, экология, социальная ориентация, слоистое проектирование, дух места, линия, форма, силуэт, коллаж.
Тенденции преобразования городской среды сегодня - это следование концепции устойчивого развития (1987), разработанной Международной комиссией по окружающей среде и развитию при Организации Объединенных Наций во главе с Гро Харлем Брунтландом. Происходит в период ландшафтного ренессанса - возрождения интереса к отрасли, которая не только и не столько украшает наше жизненное пространство, сколько его радикально структурирует, лечит, приспосабливает к изменившемуся окружению человека.
Мы традиционно и аккуратно учим специалистов истории садово-паркового искусства, рисуем "ангельские" и другие парки, отвлекая молодой разум от действительных истоков ландшафтного проектирования, от родных диких ландшафтов, диких - не страшных, диких - первозданных. Около Де-мерджи, в долине Привидений, в Крыму лежат огромные обломы, которые упали с горы очень давно, некоторые раскололись, но сохранили общую массу. По сравнению с ними рукотворные композиции Метцеля в Софиевке должны почтительно молчать и слушать такую величественную красоту. А у подножья этих гигантов находятся дивной красоты природные альпинарии.
Обрамлением природной картины служат известняковые скульптуры, созданные водой, ветром и духом Места, их можно рассматривать бесконечно, как ночное небо. Вот источник мастерства ландшафтного проектирования, вот куда нужно сделать резкий поворот в поисках природной составляющей нашего творчества.
Среди новейших инициатив преобразования городской среды наибольшего внимания заслуживает ландшафтный урбанизм название, в котором как в жизни сталкиваются два противоречивых понятия. Его апологеты: Джеймс Корнер, директор нью-йоркского бюро Field Operations, Чарльз Вайлдхейм, директор программ по ландшафтному урбанизму в Университете Торонто и Мохсен Мостафари, декан Высшей архитектурной школы Гарвардского университета. Для них революционерами являются Бернар Чуми и Рем Колхас с парком Ла Виллет в Париже. Бернар Чуми, победив в 1983 году 500 конкурентов в конкурсе на проект парка, реализовал свои идеи, изложенные в "Манхэттенских транскрипциях", написанных в 1976-1981 годах. Этот теоретический труд, в котором исследуются взаимоотношения между событием, движением и пространством, как основными составляющими восприятия архитектуры, принес Бернару Чуми мировую известность. В это же время профессор Игорь Середюк, декан архитектурного факультета Львовской политехники, издает великолепную книгу "Восприятие архитектурной среды" (Львов, "Вища школа", 1979), в которой исследует влияние информатики, общей теории систем, семиотики, психологии на рождение новых закономерностей в области архитектурного творчества и воспитания. Прошло больше тридцати лет, пока эти исследования стали активно использоваться в формировании новой городской среды.
Парк Ла Виллет стал материализованным манифестом нового подхода к строительству ландшафтных объектов (площадь - 50 га, строился 15 лет, обошелся в 300 млн долларов). Новая слоистая методика проектирования сложных объектов подтвердила свое право на жизнь - в парке Ла Виллет мы можем четко прочитать три слоя: точек, линий, поверхностей. Находка проекта система точек ортогональной сетки, спроецированной на план парка, образованная 35 ярко-красными конструкциями - фолиями, размещенными друг от друга на расстоянии 120 м, в которых расположились кафе, беседки, киоски, сцены и другие помещения. Для обозначения структур-инсталяций "Folies", в традиционном переводе с французского на русский - "каприз", Чуми использует первозданное значение слова - "безумие". Фолии Бернара Чу-ми буквально интерпретируют формальные приемы русского авангарда от Константина Мельникова до Эль Лисицкого, а некоторые критики сравнивают их с постконструктивистскими архитектурными фантазиями павлоградца Якова Чернихова, и уж если говорить о раскованности и яркости, то ни с чем другим фолии Чуми нельзя сравнить, как только с фантазиями Чернихова.
Слоистая форма реализации проекта ставит под вопрос традиционную систему функционального зонирования территории парка. Например, для приближения детского сектора ко всем входам в парк, его придется разбить на несколько частей, что даст возможность удобно пользоваться детскими
