CC BY
30
тывать при проектировании. "Дух Места - трудно уловимое чувство, которое состоит из такого количества компонентов, что ощутить его в понятиях не удается, Место не может говорить словами". Мы должны почувствовать суть этого фрагмента земли и ощутить его душу. Сохранишь эту душу, и тогда она наполнит собою твои сады, твои дома и саму твою жизнь. Мы можем вслушаться в то, что Место просит, познать то, что оно демонстрирует [5].
Реализация декоративных возможностей растительности в виде знаковых систем в создании образа современного парка проиллюстрировал Парк Андре Ситроена (14 га, конкурс 1985 г.), архитекторы: Альвен Провост, Жиль Климан, Патрик Берже. Знаменитыми стали сады Серии: Золотистый сад, Серебристый сад, Оранжевый сад, Голубой сад, Черный сад, построенные на месте цехов органических красителей как "знаки места" парка Ситроен.
Большинство мест, созданных человеком, раскрываются посредством линий или графика движения, который ведет в направлении к объекту, сквозь него, под ним или рядом, над ним. Мы обычно мыслим линей, но глаз не видит самой линии, он регистрирует грань, вдоль которой один цвет или тон встречается с другим. По практическим соображениям удобства монтажа или составления мы используем прямую линию и ее побочный продукт -прямоугольную форму. Но это не те формы, которые мы находим в теле человека, в его движениях или где бы то ни было в природе [3].
Малые архитектурные формы обогащают палитру дизайнера ландшафта, увеличивают возможности автора в психологическом воздействии на посетителя, формируют настроение ландшафта. Поэтому отсутствие качественных малых форм говорит о невнимании архитектора к своему произведению и его ландшафтному окружению.
По словам Рема Кулхааса, сегодня "Ландшафт, а не архитектура, становится первичным элементом городского порядка". А Джеймс Корнер в своей статье "Terra fluxus" - земля текучая подтвердил вывод Р. Кулхааса тем, что наметил четыре примерных темы перехода к ландшафтному урбанизму: приоритет процесса над формой (то, что профессор В. Кучерявый изложил в своей книге "Урбоэкологические основы фитомелиорации.Ч. 1. Ур-боэкология, 1991" [7]), приоритет поверхности в объединении различий между ландшафтом и зданием, объединение инженеров с поэтами и мечтателями и образный строй, как вместилище коллективной памяти [6].
Литература
1. Корнер Дж. Terra fluxus / Дж. Корнер. - М. : Изд-во АСС, 2011. - C. 96-99.
2. Нефедов В.А. Городской ландшафтный дизайн : учебн. пособ. / В.А. Нефедов. - СПб. : Изд-во "Любавич", 2012. - 320 с.
3. Жирнов А.Д. Бiобiблiографiчний покажчик / А.Д. Жирнов. - К. : Вид-во НАККК1М. -2012. - Вип. 3. - 159 с.
4. Лихачев Д.С. Поэзия садов. К семантике садово-парковых стилей. Сад как текст / Д.С. Лихачев. - СПб. : Изд-во "Наука", 1991. - 372 с.
5. Дэй К. Места, где обитает душа / К. Дэй // Архитектура и среда как лечебное средство : пер. с англ. В.Л. Глазычева. - М. : Изд-во "Ладья", 2000. - 280 с.
6. Вайлдхейм Ч. Ландшафтный урбанизм: генеалогия / Ч. Вайлдхейм. - М. : Изд-во АСС, 2011. - C. 92-95.
7. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации / В.А. Кучерявый. Ур-боэкология. - М. : НТ "Информация". - 1991. - Ч. I. - 357 с.
Жирное А.Д. Досв1д та шляхи перетворення мкького середовища у контекст1 сталого розвитку
Св^овий досвiд розвитку ландшафтного дизайну мюького середовища все бiльше схиляеться до принципiв ландшафтного урбанiзму - продукту вщкритого для штерпретаци, проектування i трансформаций продукту процесу, яким можливо уп-равляти i який знаходиться в процес сталого розвитку. Реалiзацiя цього процесу проходить у рамках формування зовшшнього середовища з використанням широкого набору пластичних засобiв штерпретаци матерiалiв природи: лшш, форм, силу-етiв, кольору, свггла i тiнi, колажу, аплжацп тощо. Основними елементами дизайну ландшафту залишаються поверхня землi, форми рослинностi, вода, але значення ландшафту ютотно зростае за двома паралельними стратепями: екологiчною i сощаль-ною. Еколопчна складова лiкуе техногеннi зони мюта, соцiальна вирiшуе проблеми вiдпочинку, просв™, виховання, пам'ятi, творчостi, здоров'я, краси.
Ключовi слова: ландшафтний урбанiзм, дизайн ландшафту, еколопя, соцiальна орiентацiя, шарувате проектування, дух мiсця, лiнiя, форма, силует, колаж.
Zhirnov A.D. Experience and transformation of urban environment in the context of sustainable development
The world experience of landscape design development of urban environment ever more inclines to the principles of landscape urbanism as a product of vanguard landscape architecture open to interpretation, designing and transformation. Also it is a process that can be controlled and is in sustained development. The implementation of this process occurs in the formation which is beyond the architecture using a wide range of stratum for interpretation of natural materials: line, form, silhouette, colour, light and shadow, collage, applique and etc. The basic elements of landscape design are the earth's surface, the form of vegetation, water, but significantly increases the role of the landscape along two parallel strategies: environmental and social. Environmental component treats the city in technological areas, solve the problem of social recreation, education, training, memory, creativity, health and beauty.
Keywords: landscape urbanism, landscape design, environment, social parks, level projecting, atmosphere of the place, line, form, silhouette, collage.
УДК 712.41 Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук;
астр. Н.Ю. Бреус - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ПАРКИ КИЕВА - ОБ'еКТИ ЛАНДШАФТНО1 АРХ1ТЕКТУРИ У СВ1ТЛ1 £ВРОПЕЙСЬКО1 ЛАНДШАФТНО1 конвенцп
Дослщжено динамжу кшькосп паргав Киева упродовж 2004-2012 рр. Проведено натурне обстеження 100 паргав мюта, уточнено видовий склад красиво квггучих кущових рослин. Виявлено низку особливостей щодо композицшно-просторово! структури, яга властивi бшьшост паркових територш Киева.
Ключовг слова: парки мюта, зелеш насадження, ландшафт, озеленення.
Вступ. Упродовж останшх десятилтя у заруб1жних та в1тчизняних дослщженнях в галуз1 ландшафтно! арх1тектури придшяють дедал1 бшьше уваги проблемам великих мют [4-6, 8, 9, 11]. З одного боку, це свщчить про зростаюче значення мюьких територш у житп сустльства, з шшого - про серйозш проблеми, яю виникають у процес !х формування та розвитку.
Зокрема, для переважно! бшьшосп великих мют Укра!ни, основними актуальними питаннями в озелененш залишаються зменшення площ зелених зон та нехтування проблемами адаптацп юнуючих парюв до умов сучасних
мегаполiсiв. Виршення цих питань набувае особливо! значущосп у зв'язку зi стрiмким збшьшенням мiського населення та ущiльненням житлово! забудо-ви. Так тенденцп у розвитку великих мiст супроводжуються скороченням об'ему чистого повиря, води, зеленого простору i тишi, чого так не вистачае сучаснш людинi з !! штенсивним темпом життя у мютах i мегаполiсах. Проблема взаемодп урбашзацп та навколишнього середовища, будучи глобальною i багатоплановою, свщчить про погiршення загального психологiчного стану людини. Великий потiк шформацп, а також високий стутнь трансформацп середовища практично унеможливили спокiйний i тихий вщпочинок населення мiста. Зростання та ущшьнення забудови мiського простору просто витю-няе зеленi насадження, де людина могла б комфортно вщпочити та вiдновити сво! фiзичнi та психологiчнi резерви.
Об'ектом дослщження е парки Киева.
Метою дослщжень е аналiз динамiки кiлькiсного та яюсного стану паркових територiй Киева.
Матер1али 1 методи досл1джень. Для детального аналiзу питання проведено лиературний пошук, проаналiзовано письмовi, картографiчнi, ар-хiвнi, iконографiчнi матерiали та документи, якi були наданi Ки!вським кому-нальним об'еднанням зеленого будiвництва та експлуатацп зелених наса-джень "Ки!взеленбуд" та здiйснено натурне обстеження 100 парюв Киева вщ-повiдно до шструкцп з техшчно! швентаризацп зелених насаджень у мютах i селищах мюького типу Укра!ни [2].
Результати дослщжень. Незважаючи на те, що домiнуюче мiсце в системi озеленення територiй Киева належить насадженням загального ко-ристування, мiсто с^мко втрачае сво! позицп, як одного iз наймальовничь ших та найбшьш насичених зеленими насадженнями мегаполiсiв свпу. Станом на 01.01. 2004 р., у Киевi налiчувалось 139 парюв (приблизно 5,5 тис. га), що вщповщали типолопчним ознакам та планувальним вимогам насаджень ще! категорп [8]. У 2009 р. за лиературними даними у Киевi нараховувалось 133 парки вiдпочинку [3], а вже у 2012 р. юльюсть парюв, що знаходилися на утриманш Ки!вського комунального об'еднання зеленого будiвництва та експлуатацп зелених насаджень "Ки!взеленбуд" скоротилася до 111, що скла-дае близько 2,8 тис. га. Виходячи зi зазначеного вище, можна прослщкувати негативну тенденцiю до зменшення паркових територiй мiста за останш 8 ро-кiв (рис.), як за юльюстю об'ектiв, так i за площею.
Рис. Динамжа ктькост парки; Киева упродовж 2004-2012 рр.
Аналiз отриманих результапв дае змогу зробити висновок про те, що кiлькiсний показник зменшення паркiв мiста становить 27 одиниць (близько 20 % вщ загально! кiлькостi паркiв), тодi як показник скорочення площi зеле-них насаджень мае достатньо критичне значення - за 8 роюв площа територш, яю вiдведенi тд парковi територп скоротилась майже вдвiчi.
За офiцiйними даними, 7 вересня 2005 р. Укра!на ратифiкувала Свро-пейську ландшафтну конвенцiю [1] для забезпечення формування скоордино-вано! едино! политики европейських кра!н на шляху до еколопчно-збалансо-ваного розвитку та здшснення практичних крокiв подолання проблем, пов'язаних з ландшафтами, спираючись на таю положення:
• ландшафт вщграе важливу суспшьну роль у культурнш, еколопчнш, приро-доохороннш та сощальнш сферах [ е ресурсом, який сприяе економ1чнш д-яльностц його охорона, регулювання та планування можуть сприяти ство-ренню нових робочих мюць;
• ландшафт сприяе формуванню мгсцевих культур [ е основним компонентом европейсько! природи та культурно! спадщини, який сприяе добробуту людей та консолщацп европейсько! щентичностц
• ландшафт е важливою складовою якоста життя людини всюди: у мгстах [ сшьськш мгсцевосп, у занедбанш мгсцевосп та мюцевосп високо! якосп, у мгсцевосп винятково! краси та звичайнш мгсцевостц
• ландшафт е ключовим елементом добробуту людини [ суспшьства, його охорона, регулювання [ планування призводять до виникнення прав [ обов'язкш кожно! людини.
Проаналiзувавши наведенi данi, особливу увагу варто звернути на те, що весь цивЫзований свiт вважае "ландшафт ключовим елементом добробуту людини i суспшьства" [4]. Натомють, ми виявили, що iз 100 дослщжених об'ектiв Киева у 5 парках (парк вщпочинку бiля озера "Вербне", парк вщпо-чинку бшя озера "Йорданське", парк вiдпочинку бшя озера "Редьюне", парк вiдпочинку бшя озера "Богатирське", парк вiдпочинку бшя озера "Кирилiвсь-ке") не було будь-яких спроб створити ландшафтний проспр, принаймнi нез-начною мiрою адаптований до потреб мешканщв мiста - площi цих паркiв були вщведеш пiд парковi простори без проведення будь-яких заходiв щодо покращання !х благоустрою та стану озеленення територш.
Здшснивши натурне обстеження 100 парюв Киева та проаналiзувавши !х вiзуальний стан, можна виокремити низку особливостей щодо компози-цшно-просторово! структури, яю властивi бiльшостi паркових територiй мюта. Насамперед - це те, що !хня щентичнють та вiзуальна тотожнiсть, що характерна для бшьшосп обстежених об'ектiв, створюють вщчуття дешдивщу-алiзацi! паркiв та повно! байдужосп до рiзнопланових потреб вiдвiдувачiв, спираючись на !х соцiальну градащю (вiк, стать, рiд дiяльностi тощо). Крiм того, невiдповiднiсть планувально! структури переважно! бшьшосп паркiв вiдносно функцш, як вони виконують, не дае можливосп сприймати !х як единий, цшюний архiтектурно-ландшафтнiй ансамбль.
На думку бшьшосп вчених-паркознавцiв, ландшафтних архiтекторiв, зокрема одного iз вiдомих ландшафтних архiтекторiв Л.1. Рубцова (1952), найефективнiшим шляхом оптимiзацп паркових територiй е розширення
асортименту красивоквпучих кущових рослин. Це обумовлено тим, що кра-сивоквiтучi кущовi рослини мають низку переваг над деревними: вони мають коротший термiн досягнення фази росту i зршосп i тому вщразу пiсля посадки надають створеним композицiям завершеного вигляду; iдеально тдходять для використання у мютах за рахунок менш розгалужено! коренево! системи; поряд iз деревами, вони е важливим бiологiчним фактором стшкосп насаджень; створюють гармоншне та сприятливе середовище iснування, додаючи територп пластичностi та рельефу.
Як показали результати швентаризацп, парковi насадження мюта Киева представленi 20 видами красивоквпучих кущових рослин, що належать до 17 родiв та 9 родин. Найбшьш широко представлена родина Rosa-ceae L. - iз красивоквпучих кущових рослин, що входять до складу ще! роди-ни, у парках Киева зростае 5 видiв Spirea L., Chaenomeles maulei (Mast.) C.K. Schneid, 8 видiв Crataegus L., Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall., Kerria japónica (L.) DC.та ш.). Переважна бшьшють представлених рослин використо-вуеться у групах "шаблонно" (майже в кожному парку Киева створено моног-рупи iз Spiraea vanhouttei або Syringa vulgaris, а також спостер^аеться поеднання в однш композицп Spiraea vanhouttei та Spiraea xbillardii) [10]. 1з 100 обстежених паркових територш Киева красивоквiтучi кущовi рослини вiдсутнi у 23 парках.
Спираючись на отримаш результати дослiджень, варто зазначити, що пошук шляхiв гармошзацп паркових ансамблiв е бiльш ефективним, якщо ви-ходити з положення, що рослинш форми - це рiвнозначна архиектурна скла-дова мiських просторiв. За таких умов значення зелених насаджень ютотно зростае. 1х участь у видшенш i збагаченнi окремих елеменпв паркових насаджень стае незамшною, саме вони сприяють виявленню шдивщуальносл елементiв паркових територiй та !х комплексiв.
Висновки. Парки великих мют потребують ново! фшософп свого роз-витку, ново! стратеги, ново! концепцп паркобудування. В основi такого положення лежить думка про те, що безпосередне створення, реконструкщя або реставращя будь-якого садово-паркового об'екта стае не головною кшцевою метою, а сходинкою для досягнення загально! позитивно! ще! оптимального гармоншного поеднання природних та антропогенних просторiв.
Будь-яка змша паркового простору, за рахунок озеленення територп та введення нових рослинних елеменпв, повинна гармонiювати з юторични-ми, природними, психологiчними прiоритетами бшьшосп людей, яких цей простiр охоплюе. З метою тдвищення декоративностi юнуючих насаджень доцiльним i рацiональним е розширення асортименту красиво квiтучих кущо-вих рослин у паркових насадженнях Киева.
Л1тература
1. Свропейська ландшафтна конвенщя. Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. - 2005. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_154.
2. ¡нструкщя з техшчно! швентаризацп зелених насаджень у мютах i селищах мюького типу Укра!ни. затв. Державним комитетом буд1вництва, архггектури та житлово! полггаки вщ 24.12.2001 р., № 226, зареестр. у Мшютерст Укра!ни 25.02.2002 р., № 182/6470.
3. Ковалев П.С. За пять лет в Киеве реконструируют 49 парков / П.С. Ковалев // Сегодня. - 2008. - 17 Июня.
4. Колшько В.В. Ки'в - священний простор. Вщ фшософи та стратеги розвитку Киева до контурiв нацюнально'' iдеï / В.В. Колшько, Г.К. Куровський. - К. : Вид-во "Ки'вська ландшаф-тна шщатива", 2006. - 232 с.
5. Лаптев О.О. Еколопчна оптимiзацiя бюгеоценотичного покриву в сучасному урбо-ландшафт : монографiя / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
6. Ларионов В.Г. Проблемы больших городов на пороге XXI столетия / В.Г. Ларионов, Е.С. Шершнев // Российское предпринимательство. - 2000. - № 11 (11). - C. 84-87.
7. Левон Ф.М. Створення зелених насаджень в умовах урбашзованого середовища: ви-моги, лiмiтуючи чинники, шляхи оптимiзацiï / Ф.М. Левон // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - № 13.5. - C. 157-161.
8. Ршення КМР "Про затвердження Програми розвитку зелено'' зони м. Киева до 2010 року та концепци формування зелених насаджень в центральнш частиш мюта" вщ 19.07.2005 р., № 806/3381. - 2008. - 32 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon.nau.ua/doc/?uid=1024.10120.0.
9. Самойленко Ю.П. Основш еколопчш проблеми м. Киева та шляхи 'х виршення / Ю.П. Самойленко // Зелений свгг : газета. - 2010. - № 780 (243). - C. 3-4.
10. Олексшченко Н.О. Видовий склад та особливосп сезонного розвитку красивоквггу-чих кущових рослин у паркових насадженнях м. Киева / Н.О. Олексшченко, Н.Ю. Бреус // Науковий вюник НУБШ Укра'ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Укра'ни. - 2011. - № 162, ч. 2. - C. 126-133.
11. Гасьмаева О.В. Трансформация окружающей природной среды в процессе урбанизации территорий / О.В. Гасьмаева, А.С. Курбатова, Н.П. Тарасова, 2011. - 5 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.msuee.ru/science/1/tom 1/1_114.doc.
12. Характеристика крупнейших городов Европы, 2011. - 14 с. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://worldgeo.ru/lists/? id=6&loc=europe.
Олексийченко НА., Бреус Н.Ю. Парки Киева - объекты ландшафтной архитектуры в свете Европейской ландшафтной конвенции
Исследована динамика количества парков Киева в течение 2004-2012 гг. Проведено натурное обследование 100 парков города, уточнен видовой состав красивоц-ветущих кустарниковых растений. Выявлен ряд особенностей композиционно-пространственной структуры, свойственный большинству парковых территорий Киева.
Ключевые слова: парки города, зеленые насаждения, ландшафт, озеленение.
OlekseychenkoN.O., Breus N.Yu. Parks in Kyiv - objects of landscape architecture according to European Landscape Convention
The dynamics of the number of parks in Kyiv during 2004-2012 is examined. 100 parks are inspected full-scale in the city, a species composition of beautiful blooming shrub plants is specified. The features of composition and spatial structure are revealed. They are in most of park areas in Kyiv.
Keywords: city parks, plantations, landscape, planting of greenery.
УДК 721.011 Доц. Н.В. Шолух, д-р арх.; магистр Е.А. Кривенко -
Донбасская национальная академия строительства и архитектуры
ОПЫТ АДАПТАЦИИ ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦИОННЫХ ПРОСТРАНСТВ ДОНЕЦКА К ПОТРЕБНОСТЯМ МАЛОМОБИЛЬНЫХ ГРУПП НАСЕЛЕНИЯ
Рассмотрена проблема создания благоприятной ландшафтно-рекреационной среды в структуре промышленного мегаполиса на примере города Донецка. Авторами акцентировано внимание на том, что данные объекты играют существенную роль в жизнедеятельности населения и должны быть доступными как для людей преклонного и пожилого возраста, матерей с детьми, так и для инвалидов различных меди-
цинских категорий (слепых, слабовидящих, с нарушением опорно-двигательного аппарата и т.д.). Подчеркнута важность сохранения естественной природной среды при проектировании парковой территории с учетом обеспечения комфортных условий для отдыха. Рассмотрены потенциальные возможности адаптации ландшафтно-рек-реационной среды к специфическим потребностям маломобильных групп населения. На основе результатов натурных обследований и социального опроса сделан вывод о необходимости и целесообразности проведения ряда мероприятий планировочного и конструктивно-технического характера, учитывая требования к проектированию для указанных категорий населения.
Ключевые слова: люди с ограниченными физическими возможностями, лан-дшафтно-рекреационная среда, парковые территории, адаптация, ориентиры.
Постановка проблемы, ее связь с важными социальными задачами. Городская среда - динамически развивающаяся система. Процесс увеличения городского населения в мире обусловлен численным ростом городов, возникновением и развитием мегаполисов и сложных систем городов [8-10]. Значительные масштабы и темпы современной урбанизации обусловили необходимость изучения архитектурно-планировочной закономерности регулирования взаимодействия человека и природы [8-10]. Необходимость повышенного первоочередного внимания именно в этом направлении опирается на урбоэкологические и региональные условия и факторы, которые вызвали тенденции к дальнейшему возрастанию количества инвалидов и физически слабых людей в общей массе населения современного города. Одной из главных задач, которую рассматривают авторы, является создание "хороших" биогеоценозов, т. е. архитектурно-ландшафтной среды, учитывая специфические потребности инвалидов.
Около трети населения Украины нуждается в специфических условиях. Донбасс имеет повышенный процент инвалидности среди населения из-за большого количества людей, работающих на промышленных предприятиях с высоким риском травматизма [7]. Таким образом, необходимость создания архитектурно-ландшафтной среды психологически, физически и социально комфортной для маломобильной группы населения является актуальной. Частью данной среды, имеющей весомое значение в социальной адаптации, являются: парки, скверы, бульвары и другие подобные объекты массового посещения.
Одной из важнейших потребностей человека, которая находит яркое проявление в архитектуре - это так называемая потребность расширения социального пространства. В данный момент в Донецке насчитывается ограниченное количество безбарьерных мест отдыха. В этой связи чрезвычайно актуальным видится исследование данных объектов на предмет выявления потенциальных возможностей их функционирования в новых условиях, а также на предмет выявления возможных путей их совершенствования и дальнейшего развития.
Анализ последних исследований и разработка по теме исследования. По вопросам формирования ландшафтно-рекреационных пространств в структуре современных городов, подвергающихся негативному влиянию ура-банизационных процессов, работали ряд известных отечественных специалистов: Н.Я. Крыжановская, В.В. Шамраевский, В.В. Ануфриенко, В.Е. Вязовский, В. А. Нефедов и др.
