До двадцятиріччя підготовки ландшафтних архітекторів в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ПЕРЕДМОВА

Ландшафтна архитектура, яка сво!м корiнням сягае в сиву давнину, займаеться творенням культурних ландшафтiв. Мйж культурним i природним ландшафтом немае значно! рiзницi. У культурному ландшафтi зберiгаються ге-ологiчна будова, морфологiчнi риси рельефу, основш особливостi природного клiмату. Культурний ландшафт перебувае тд впливом важливих географiчних закономiрностей - зональностi та азональность

Свiдоме конструювання культурного ландшафту, яким займаеться ландшафтна архитектура, базуеться на шзнанш зв'язкiв як мiж компонентами ландшафту (рельефом, клшатом, Грунтами, гiдрологiею, рослинним i тваринним свiтом), так i мiж його морфологiчними складовими частинами (мюцевостями, урочищами, фацiями) i передбачае максимальне вiдтворення природних ресур-сiв, запоб^ання несприятливим природним процесам, створення здорового се-редовища для життя людей.

Ландшафтна архiтектура, яка сьогодш черпае творче естетичне начало iз садово-паркового мистецтва усiх перiодiв його вторичного розвитку (старо-давнього свпу, середньовiччя, ренесансу, бароко, класицизму, модерну), вступила в нове тисячолптя з новими iдеями i формотворенням. Особливо це сто-суеться участ ландшафтно! архiтектури в урбанiстичних процесах, яю через ш-тенсифiкацiю мюького способу життя змушують шукати дедалi новi поеднання архiтектурних i природних елеменлв урбанiзованого ландшафту.

Брати Олмстеди, працюючи над створенням знаменитого мюького парку в Нью-Йорку, внесли у садово-паркове мистецтво дух техшчного прогресу, об'еднавши !х у запропонованiй назвi "ландшафтна архiтектура" - архiтектура вщкритих просторiв. Ландшафтнi архiтектори, поряд з подальшим розвитком садово-паркового мистецтва, формують ландшафти промислових i житлових ком-плексiв, автомагiстралей та !х вирiшення, створюють вiдпочинковi комплекси, вщновлюють зруйнованi господарською дiяльнiстю ландшафти.

Наукова, практична i освiтянська робота у галузi ландшафтно! архгтекту-ри впродовж останнього двадцятирiччя пiдтвердила закономiрнiсть i необхщ-нiсть появи цього напряму дiяльностi в суспiльному життi незалежно! Укра!ни. Передусiм, це стосуеться залучення ландшафтних архiтекторiв у процеси вщ-новлення iсторичних об'ектiв, зокрема палацово-паркових комплексiв, озеленен-ня населених мюць, розвитку iнтродукцiйного процесу, вiдтворення природи на зруйнованих, техногенних, девастованих ландшафтах.

У цьому випуску "Наукового вiсника" НЛТУ Укра!ни публiкуються на-уковi статтi, пов'язанi з рiзними аспектами сучасно! ландшафтно! архiтектури та озеленення населених мiсць.

В.П. Кучерявий

доктор с.-г. наук, професор, зав1дувач кафедри ландшафтно! архгтектури,

садово-паркового господарства та урбоекологп Нацюнального люотехшчного ушверситету Укра!ни, член М1жнародно! федерацп ландшафтних арх1тектор1в (ШЬА)

Зм1ст

9

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши

1. ЛАНДШАФТНА АРХ1ТЕКТУРА

УДК 71.630 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в

ДО ДВАДЦЯТИР1ЧЧЯ П1ДГОТОВКИ ЛАНДШАФТНИХ АРХ1ТЕКТОР1В В УКРАШ1

Розглянуто проблеми та особливост пiдготовки ландшафтних архiтекторiв, пiдбито шдсумки 20-р1чно! роботи в цiй галузi колективу кафедри ландшафтно! архь тектури, садово-паркового господарства та урбоекологи. Акцентовано на основних проблемах, пов'язаних iз сучасним станом шдготовки фахiвцiв - ландшафтних архь текторiв.

Ключовг слова: ландшафтна арх^ектура, бакалавр, спецiалiст, мапстр, лан-дшафтне планування, ландшафтне проектування, ландшафтний дизайн.

Минуло 20 рокiв з того часу, коли в Укра!ш у Львiвському люотехшч-ному шститут було розпочато пiдготовку ландшафтних архiтекторiв - фахiв-цiв цього надзвичайно важливого для незалежно! Укра!ни напряму госпо-дарсько! дiяльностi. Адже красива за сво!ми природними умовами наша кра-!на мае стати ще красивiшою завдяки творчiй працi ландшафтних архиекто-рiв та фахiвцiв садово-паркового господарства.

У 1967 р., в час, коли в Радянському Сокга перестали функцюнувати закритi в 50-х роках факультети садово-паркового господарства, у Львiвсько-му лiсотехнiчному iнститутi на люогосподарському факультетi було вiдкрито спецiалiзацiю "садово-паркове господарство", яка згодом, у 1989 р. стала спе-щальнютю "садово-паркове господарство", а у 1992 р. на 11 базi було вщкрито спецiальнiсть "ландшафтна архiтектура", яка цшком необгрунтовано у 1995 р. була переведена в спецiалiзацiю у спещальносп "Мiстобудування", напрям "Архiтектура". За 20 роюв унiверситетом пiдготовлено 520 ландшафтних архiтекторiв, зокрема спещалюпв 211, бакалаврiв 282, магiстрiв 27.

Як видно iз графiка (рис. 1), тсля перетворення спецiальностi у спещ-алiзацiю, вiдбувся рiзкий вщтж абiтурiентiв, оскiльки появилась певна невиз-наченiсть. Лише з 2002 р., коли абiтурiент вiдчув стабiльнiсть у цьому питан-нi, прийом на ландшафтну архiтектуру почав зростати. Назрша негайна необ-хiднiсть вiдновлення спещальносп "Ландшафтна архiтектура" в межах напряму "Архитектура".

Нинiшня кафедра ландшафтно! архгтектури, садово-паркового господарства та урбоекологи була першою в Укра!ш i на теренах СНД, яка розпо-чала пiдготовку ландшафтних архiтекторiв. Варто зазначити, що в колишньо-му Радянському Союзi фахiвцiв такого профшю не готував жоден вуз. У той перюд архiтектори, до реч^ це тривае i дош, вважали, що вони е самодостат-нiми фахiвцями у цiй галузi знань, iгноруючи те, що ландшафтна архиектура сво!м корiнням походить iз садово-паркового мистецтва i до цього часу пос-луговуеться основними композицшними принципами, взятими у свого "пра-родичка". Брати Олмстеди, якi створили у 60-х роках Х1Х ст. величний пейзажний мюький парк у Нью-Йорку, вжили вперше термш "ландшафтна архиектура".

1998 1999 2000 20012002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Рис. 1. Випуски фах1вщв за спещальшстю "Ландшафтна архтектура"

(1998-2012 рр.)

У 1992 р. колективу кафедрi довелося розпочинати все, образно кажу-чи, з нуля. Аш навчального плану, аш навчальних програм, методичного за-безпечення та власних шдручниюв i поЫбниюв. Працювали, як говорять, "з колiсм: вчили студентiв i самi вчилися. Ми вдячнi нашим колегам-архггекто-рам, якi вчили нас, переважно лiсiвникiв, архiтектурному мисленню. Це, пе-редусiм, стосуеться архiтекторiв: професора А. Д. Жирнова, доцента Н.А. Ci-рооченко, старших викладачiв О. С. Cмурiкова, Л.В. Пархуця, З.Ю. Шереме-ти, асистента Б.Б. Машталярчука.

Художню образнiсть несли i несуть у середовище викладачiв i студен-тiв випускники Львiвськоï академiï мистецтв О.С. Пилат, О.В. Безпалюв, Т.В. Федяй, Т.А. Береза, В.О. Волошенко. Останнi роки доклався до цього випускник цiеï ж академи професор 1.М. Туманов.

Ландшафтш архiтектори мають добре володiти науками про землю i профшь. Потенщал кафедри дае змогу це зробити, маючи добрi кадри грун-тознавщв - доцентiв А.П. Диду, Я.В. Геника, С.Б. Марутяк, асист. 1.В. Хмшя, а також екологiв, лiсiвникiв та паркознавцiв доцентiв Р.М. Данилик, Р.Б. Ду-дина, О.1. Каспрук, М.П. Курницьку, О.Р. Олейнюк, В.М. Скробала, асистен-тiв Т.М. Левуся, С.М. Мельничук, М.1. Ладнюк, до реч^ випускникiв кафедри. Будiвельноï справи навчае Заслужений будiвельник Украши доцент Шевчук Григорiй Петрович.

1. Ландшафтна арх^ектура

11

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

Сьогоднi для шдготовки студенпв створена необхiдна MaTepianbHO-техшчна база, облaднaннi класи для ведення образотворчих студш, курсового та дипломного проектування, щороку кpaщi дипломш проекти бaкaлaвpiв, спeцiaлiстiв та мaгiстpiв виставляють на всеукрашських конкурсах арх^ек-турних шкiл. Вiдпpaвною точкою для ландшафтних apхiтeктоpiв стала Свро-пейська ландшафтна конвенщя, прийнята у 2000 р. i paтифiковaнa Верховною Радою у 2004 р. Завдання, як поставила Свропейська ландшафтна конвенщя, полягають у вдосконaлeннi ландшафтного планування, проектування та дизайну (рис. 2).

Удосконалення i збереження природных ландшафтр1в

-► • Наука -► • Практика

Удосконалення, збереження та створення нових культурных ландшафтр1в

-► • Наука -► • Практика

Вщновлення зруйнованих техногенних ландшафт!в

-► • Наука -► • Практика

Рис. 2. Завдання Свропейськог ландшафтноХ конвенци

Дисциплши ландшафтне проектування i ландшафтний дизайн забезпе-чет тдручниками, посiбниками, методичними розробленнями. Вперше для ландшафтних архiтекторiв читаеться дисциплша "ландшафтне планування", досвiд викладання яко! запозичили в австрiйських колег з Вщенського аграрного унiверситету. Наукову конференщю вирiшено було назвати "Ландшафтна архитектура i сучаснiсть", адже нашi студенти повиннi вiдповiдати сучас-ним вимогам, якi пред'являють фахiвцям ландшафтно! архiтектури сьогоднi. Водночас студенти мають навчитися дивитися у майбутне, у його новий змют i новi засоби формотворення.

У сучасностi, а особливо це стосуеться творчих дисциплш, до яких на-лежить ландшафтна архитектура, е два крила - минуле i майбутне (рис. 3). Ландшафтна арх^ектура черпае духовшсть i образне вирiшення у зразках минулого, водночас, заглядаючи в майбутне, творить новi форми, позначенi урбашстичною складовою нинiшнього суспiльного життя.

Минуло понад 2 тисячолгття, а ми все користуемося дороговказом знаменитого римського архитектора Вiтрувiя (останне столбя до н.е.), який вва-жав основою дiяльностi архiтектора трiаду: мщшсть - технiчнiсть; користь -функцюнальшсть; красу - естетичнiсть. Усi щ напрями арх^ектурно! практики забезпечуються навчальними дисциплiнами, якi рекомендованi Навчально методичною комiсiею МОН Укра!ни, i якi можна з певною умовшстю згрупу-вати, користуючись трiадою Вiтрувiя (табл. 1).

Як у будiвництвi будiвель i споруд, так i в будiвництвi об'ектiв ландшафтно! архгтектури необхiдно забезпечувати "мiцнiсть", чи надшшсть того, що ми створюемо. I це стосуеться не лише паркових дорiжок, мiсткiв, де-

коративних водойм, шдпорних стшок, сходiв, малих архггектурних форм, але й паркових фiтоценозiв, якi мають бути довговiчними, стшкими до несприят-ливих умов середовища. Такими ж надiйними мають бути але!, живоплоти, тераси, перголи, обвит лiанами i т. iн.

Рис. 3. Минуле, сучасне i майбутне в ландшафтшй архiтектурi Табл. 1. Тр'шда Штрув'ш (IIпол.-Iст. до н. е.)

М1цн1сТь (тёхн1чн1сть) Корйсть (фунщюнальнютъ) Краса (ОСТОГИ"! НОТ!»)

Вища математика Теоретичн1 та методичы основи проектування Рисунок, живопис, скульптура

1нформатика АрхЬектурне проектування 1стор!я мистецтв

Нарисна геометр1я Ландшафтне проектування 1сторш арх1тектури та м1стобудування

Основи екологи Композиция Ландшафтний дизайн

Буд1вельна ф!зика Садово-паркове будшництво 1стор1я ландшафтноТ архпектури

Пдролопя та пдротехнпчш споруд Ландшафтна архгектура Тотарне мистецтво

Основи геодези Комп'ютерне проектування Садово-паркова композиц^

Безпека життед1яльност1 Соц1альн1 основи проектування

Основи охорони прац! Основи реконструкцГта реставрацГГ арх1тектурних комплекс1в

Конструкция буд1вельта споруд Газони

Матер1алознавство Квгники

1нженерне обладнання будтель \ споруд Рекультивация та ф!томелюрац1я

1нженерний благоустрм населенихмюць

Технолопя буд1вництва

Основи мютобудування

Геоботаыка

Паркова фггоценолога

Гео1нформац1йн1системи в ландшафтый арх1тектур1

Цю "надшшсть" забезпечують дисциплши: математика, будiвельна фь зика, геодезiя, гiдрологiя i гiдротехнiчнi споруди, технолопя будiвництва та iн. технiчнi дисциплши. Але як тут обштися без дисциплш природничого

1. Ландшафтна архггектура

13