CC BY
15
Лiтература
1. Голубинський И.Н. Биология прорастания пылицы. - К. : Вид-во "Наук. думка". -1974. - 236 с.
2. Кемп П. Армс К. Введение в биологию. - М. : Изд-во "Мир". - 1988. - 665 с.
3. Кириченко О.1., Дешко Л.О. Вивчення пилку сосни звичайно'1' у географiчних культурах // Лювництво i агролюомелюращя. - 1999. - Вип. 96. - С. 47-51.
4. Кретович В.Л. Биохимия растений. - М. : Изд-во "Высш. шк." - 1986. - 502 с.
5. Резникова С.А. Цитология и физиология развивающегося пыльника. - М. : Изд-во "Наука", 1984. - С. 13-35.
6. Терещенко Л.1. Життездатнють шкроспор та особливосп росту пилкових трубок сосни звичайно'1 // Матерiали м1жнародно'1 ювшейно! науково! конференцп "Л1С, НАУКА, СУСП1ЛЬСТВО", присвячено'1 75^ччю iз дня заснування УкрНД1ЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харюв). - Харюв, 2005. - 133 с._
УДК630*9: 631.57 Ст. наук. ствроб. О.П. Рябоконь1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. В.А. Головашкт1; ст наук. ствроб. В.А. 1гнатенко2, канд.
с.-г. наук; мол. наук. ствроб. В.П. Самодай2
ОПТИМВАЦ1Я ЛАНДШАФТНО1 РОСЛИННОСТ1 УКРА1НИ
Вперше запропоновано оптимiзацiю структурно-функщонально'1 оргашзацп еко-систем агролюосадових ландшафтiв. Рекомендовано певне екологiчно збалансоване стввщношення корiнних едифiкаторiв природи на в^оламних позицiях, схилових землях i рiвнинах i3 використанням вiдповiдних видiв рослинностi: дуба звичайного i його "шуби" - липи дрiбнолистоi; деревних порiд з високими споживчими властивос-тями: яблунi, грушi, горiха волоського, абрикоса, сливи, вишш, глоду, кизилу та ш-ших; зернових i просапних сiльськогосподарських культур у рiвнинних умовах. Роз-глянуто екологiчнi, господарсью i лiсiвничi у разi застосуванш такого способу.
Senior research officer A.P. Ryabokon1; senior research officer V.A. Golovashkin1; senior research officer V.A. Ignatenko2; junior research officer V.P. Samoday2
The optimization of landscape vegetation in Ukraine
For the first time the optimization of structural & functional organization of agroforest and garden landscapes was proposed. Certain ecologically balanced ratio of native natural ediphycators was recommended on wind-break positions, on slopes and plain lands by using of proper tree species: Quercus robur and its "fur-coat" - Tilia coradata; tree species with high consumer properties: Malus sylvestris, Pyrus communis, Juglans regia, Armeniaca, Prunus domestica, Cerasus, Crataegus, Cornus; cereals and other agricultural plants in plain conditions. Ecological, management and forestry advantages are shown for this method.
Стихшна неконтрольована даяльшсть людини протягом стор1ч в Украш1 призвела до знецшення деревно-чагарникового покриву ландшафтов у р1зних ль сорослинних зонах, до змши його малоцшними видами. У ринкових умовах ви-никае нагальтсть перегляду погляддв та ощнки т1а чи iншоi породи i пере-ор1ентащя на види, цшш в еколопчному, сощальному та економ1чному аспектах.
Рашше вздовж Дншра до його гирла простиралися цшш д1брови, як були знищеш протягом стор1ч, а сьогодш у багатьох населених пунктах ль состеповоi зони не можна вщшукати дуба звичайного - найбшьш високояюс-ноi деревноi породи украiнських лшв.
1 Украшський НД1 люового господарства та агролкомелюрацп 1м. Г.М. Висоцького (Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Amelioration named after G.M. Visotsky)
2 Краснотростянецька ЛНДС УкрНД1ЛГА (Krasnotrostyanetska Forest Research Station of UkrRIFFA)
У сшьськш мюцевост вщсутне направлене озеленення територи з вра-хуванням особливостей рельефу i лiсорослинних умов, споживчих властивос-тей порiд; недовикористовуе рослинний свгт Украши сонячну енергiю, ос-новне багатство держави - земельш ресурси, недоотримують цiннi продукти харчування з деревних i чагарникових порiд.
Метою дослщжень передбачено управлiння рослинним свгтом Украши шляхом розгортання стацюнарно! "парасольки" з високоякiсних хлоропласта цiнних деревних порiд для формування каркасу природи зi врахуван-ням рельефу, плiвки життя екологiчно збалансованими ландшафтами за учас-тю коршних едифiкаторiв природи.
Вiдомий спосiб природно! фгтомелюраци без участi людини [17], що супроводжуеться зарощуванням у двi сукцесiйнi змiни: сингенетичну (т-онерне засвоення породи без видимо! конкуренци рослин) та ендоекогене-тичну, яка характеризуеться напруженою внутрiшньовидовою та мiжвидо-вою конкуренцiею i формуванням протягом тривалого часу бiльш-менш ста-бшьних фiтоценозiв. Але при цьому заростання вщбуваеться малоцiнними i малопродуктивними видами трав'янисто! i деревно! рослинностi. Наприклад, у лiсостеповiй зонi, на чорноземах - це спориш, грицики, чорнощир нетребо-листий, полин гiркий, лопух справжнш, клен американський, берест, бузина чорна, акащя бiла. Переведення упдь пiд природне залуження малопродук-тивне з неефективним вщновленням родючостi грунпв.
Вiдомий спосiб сшьськогосподарсько! мелюраци [17], за якого виро-щуються сшьськогосподарсью культури з переведенням цих земель у ршлю, кормовi та iншi види сiльськогосподарських угiдь iз обов'язковим передба-ченням економiчноl дiяльностi. Але в умовах нестшкого зволоження у Люос-тепу Украши (нерiвномiрний розподш вологи протягом вегетацiйного перь оду - 550 мм) не завжди вдаеться виростити бажаний врожай сшьськогоспо-дарських культур. О^м того, на схилових землях розвиваються ерозiйнi процеси, що призводять до нерентабельного ведення господарства на фот постшного зростання щн на енергоноси.
Найбiльш близький за техшчною суттю спосiб люогосподарсько! фгтомелюраци [17], який здшснюеться створенням лiсових культур, але вш не дае харчово! продукци, о^м побiчного користування лiсом. Останне, в умовах високо! щiльностi населення Украши i високого антропогенного навантаження на люи, не завжди мае промислове значення. Використання в ролi едифжато-рiв украшсько! природи малоцiнних деревних порщ (рiзнi види тополi, каштан кшський, клен американський) призводить до знецшення споживчих власти-востей деревних порщ для отримання конкретних видiв харчово! продукци.
У ринкових умовах необхщно провести переоцiнку деревних порщ i використовувати !х для покращення якостi природи Украши вiдповiдно до притаманних !м властивостей.
Приклад 1. Дуб звичайний характеризуеться повшьним ростом у пер-шi роки життя i здатний кущитися за вiдсутностi пiдгону, свiтлолюбний, бо-!ться верхiвкового затiнення, чутливий до приморозкiв [9], мае стрижневу кореневу систему - 5 м, велику вгтростшюсть, живе до 2000 роюв [7], переносить морози до - 40...450 i спеку: +40...+45°С [15]. До 38 роюв дуб за висо-
тою перевершуе решту деревних порiд: ясен, липу, клен, берест [9]. Дуб зви-чайний досягае висоти до 40-45 м, дiаметра - декшькох метрiв, е головним едифiкатором широколистяних лiсiв [7]. За потужнiстю бюенергетичного поля дуб звичайний перебувае на першому мiсцi [18]. Саме у спшкуванш з цiею породою рашше формувалася сила, характер i воля слов'янських племен [38].
Про потенцшш можливостi ще! породи свщчать розмiри, яких вона може досягати в Тростянецьких люах [27, 28]. Тут, на берегах Нескучансько-го ставка, налiчуеться 18 дубiв-патрiархiв з дiаметром у дiапазонi 127-240 см (И = 30,3 м). У смт. В. Кирикiвка-Писарiвського району Сумсько! областi об-лiковано 5 люових патрiархiв iз дiапазоном варiювання дiаметра 115-145 см (И = 22,1-31,0 м). На пл. Свободи м. Харкова добре зростають 3 дуби з дiамет-рами: 29-52 см; висотами: 19,7-23,1 м. На територи пам'ятки природи мюце-вого значення: "1нститутська" (м. Харюв, УкрНД1ЛГА) ростуть два дуби зви-чайнi, вщповщно: ё = 90; 58 см; И= 21,7; 21,0 м. На територи парку iм. Т.Г. Шевченка (м. Харкiв) нараховано 45 великих старовжових дубiв. Найбiльш крупнi екземпляри: ё = 154 см, И = 22 м, дiаметр проекцш крон -25^27 м; ё = 117 см, И = 14,7 м, дiаметр проекцiй крон 25*27 м; ё = 116, 116, 115, 114 см, И = 26.4, дiаметр проекцiй крон 25*28 м. Решта дубiв мають дь аметри у дiапазонi вщ 38 до 108 см. Наведет приклади свiдчать, що в умовах iндустрiального м. Харкова дуб звичайний усшшно витримуе антропогенний прес i техногенне забруднення, досягае велетенських розмiрiв i утворюе ком-фортне середовище. Ця порода придатна для озеленення в мюькш мiсцевостi, але на сьогодш з цiею метою використовуеться, на жаль, недостатньо.
Через високу яюсть деревини дуб звичайний дуже потерпае вщ люди-ни. За чаЫв Петра I самовiльна рубка якоьнебудь деревно! породи обходила-ся штрафом у 10 рублiв, а за рубку дерева дуба звичайного людина ризикува-ла життям [36]. Розповщають, що напередоднi першо! св^ово! вiйни тд-приемець з Великобритани запропонував росiйському помiщику безкоштов-но очистити ставки серед дiбров за умови: все, що буде знайдено на дт, стане власшстю англшця. Завантаженi 14 вагонiв мореного дуба потрапили у Нь меччину на сам початок вшни. Шмецька влада секвеструвала деревину, про-те, на знак поваги до приватного шдприемництва, залишила англiйцю один вагон, який був переправлений через Ла-Манш. Бiзнесмен застосував деревину у меблевому виробнищш i отримав прибуток бшьший, нiж витрати, поне-сеш на очищення ставкiв, транспортування 14 вагошв деревини i затрати на виробництво продукци iз залишеного вагона.
Яюсш показники деревини дуба в Укра1ш характеризуються такими параметрами: кшьюсть рiчних шарiв у 1 см - 6 шт., вщсоток шзньо! дереви-ни - 68 %, щшьшсть - 723 кг/м , межа мщнос^ (МПа) за: статичного виги-ну - 99,2; за стискання вздовж волокон - 59,8, твердють (Н/мм2): торцева -67,4; радiальна - 56,7; тангентальна - 52,5 [3], деревина використовуеться у мебельнш промисловостi, машинобудуваннi, бондарному виробнищш та iн-ших галузях. При експортних поставках кубометр деревини досягае 200 Ц^Б.
Позицil дуба звичайного у природi Укра!ни невиправдано дуже потю-ненi тополями, котрих справжне мюце у заплавах рш, а в лiсових культурах -дубом червоним [33, 34]. Наведет дат свщчать про те, що нарiвнi з симво-
лом Украши, котрим е калина, саме дуб звичайний необхщно визнати за на-цiональне дерево держави (нацiональним деревом кол. СРСР була модрина, в Япони - сакура, у Канадi - клен i т.д.), незамшний для створення каркасу агролюосадових екосистем нашо1 природи.
Приклад 2. Липа звичайна досягае висоти 40 м, дiаметра - до 2 м (шко-ли до 5 м). Коренева система потужна, глибока, з добре вираженим стрижне-вим коренем, порода доживае до 1200-1300 роюв [19]. Яюсш показники дере-вини: кшьюсть рiчних шарiв - 6,8; щшьшсть - 485 кг/м , межа мщност (МПа) за: статичного вигину - 73; стискання вздовж волокон - 42,5; твердють (Н/мм ): торцева - 25; радiальна - 16,7; тангентальна - 17,4 [3]. Деревина м'яка, однаково легко розрiзаеться вздовж i поперек волокон, не коробиться i не розтрюкуеться, добре фарбуеться i полiруеться, використовуеться для ху-дожнього промислу, не вражаеться гризунами, добре утримуе тепло [36]. Одне дерево липи дае 5 вщер нектару [40], до 16 кг меду, один гектар липових наса-джень - до одше1 тонни меду [2, 5, 14, 35]. Липа володiе фгтонцидними влас-тивостями та енергетикою, здатною зробити людину щасливою [18]. Ранiше липу широко застосовували слов'янсью племена для виготовлення взуття.
Наведенi данi свiдчать, що липа може не тiльки утворювати "шубу" для дуба звичайного, а ще й росте окремо деревами, алеями, насадженнями. 100-рiчна алея липи кримсько1, яка цвiте на два тижш пiзнiше вiд липи зви-чайно1, створена в ур. Нескучне на територи Краснотростянецько1 ЛНДС у Сумськш областi. У двох рядах дiапазон варiювання дiаметрiв для липи кримсько1 становить вiд 33 см до 62 см, висот - 19,4-23,1 м, кшьюсть дерев -35 шт., а доповнення з липи звичайно1 характеризуеться дiаметрами: 23,031,0 см, кшьюсть дерев - 4 шт. 76^чна алея липи американсько1 в м. Трос-тянщ цвгте щорiчно, зiмкнувшись кронами, утворюе своерiдний комфортний тунель, в якому особливо приемно знаходитися в л^ню спеку тд час цвтн-ня липи. Дiапазон змiни дiаметрiв для липи американсько1 становить вiд 36,7 до 57,0 см, висот - 17,5-21,5 м, кшьюсть дерев - 103 шт., а доповнення з липи звичайно1 характеризуеться дiаметрами: 3,5-10,0 см, висоти становлять: 1,0-5,0 м, кшьюсть дерев -13 шт. У 1930 р. у садшш але1 брав участь дад пер-шого автора - А.Н. Рябоконь.
Липу звичайну використовують i в озелененш м. Харкова (вул. Пуш-юнська, проспект 50-рокiв СРСР, проспект Тракторобудiвникiв та iн.). З 2005 р. цш породi надано прiоритет керiвництвом м. Харкова в озелененнi мюта пiсля трагiчного випадку, коли загинула дитина внаслщок падiння то-полево1 гiлки. З повагою ставляться до липи в Укра1ш, а ще бшьше шанують ïï за кордоном, зокрема в Шмеччиш. У Берлт одна з головних вулиць названа: "Unter den Linden" ("Шд липами"), а в озелененнi Шмеччини липа займае 40 % серед шших деревних порiд.
Липа звичайна, як i дуб звичайний, мае стрижневу кореневу систему, володiе високими споживчими властивостями, ïï теж доцшьно використати для формування скелету агролiсосадiв Украïни.
Приклад 3. М1ста: Люботин Харкiвськоï областi; Тростянець, Охтирка Сумсько!" областi "потопають" у садах, що шдтверджуе можливiсть поширення
масового i масивного розведення садав в Укршт. Але на вiтроламних позицiях часто трапляються малоцiннi породи: тополi, каштан, клен американський.
Треба взяти до уваги шдхщ, який застосовують для рекультиваци земель у США з трьох послiдовно замiщуваних груп насаджень [10]: а) попе-редньо!: акацiя бiла, вiльха чорна; б) промiжноï: платан, тополя вiргiнська, тополя срiбляста; в) заключноï: дуб, тюльпанне дерево, ясен бiлий, горiх. В Укршт, на багатих чорноземах, нема потреби застосовувати в озеленент ма-лоцiннi породи, якi належать до шонерних та промiжних видiв, а необхщно вiдразу створювати природний скелет з найбшьш цiнних деревних порщ: дуба звичайного i липи звичайно1', а насадження на схилах - з горiха волосько-го, яблут, грушi, сливи, вишнi, глоду, кизилу та ш.
Горiх волоський здатен досягти врожайност до 200 кг/дерево [6], його споживання гарантуе довголггтя [2]. Ренет Симиренко i Стговий Кальвiль здатнi досягти врожайност^ вiдповiдно, 800 i 727 ц/га [41], а груша до 1 то-нни/дерево [36]. Глщ тошзуе роботу серцевого м'язу людини, знижуе кров'яний тиск, нетоксичний [26, 35, 39]. На основi глоду можна приготувати цшющий напiй [11].
Оптимiзацiя ландшафтноï рослинностi здiйснюеться [12,13] шляхом формування еколопчно збалансованих агролiсосадових ландшафта коршни-ми едифiкаторами природи на втроламних позищях (водороздiли, переважа-ючi потоки повiтря за розою вiтрiв у населених пунктах, вздовж периметра сшьськогосподарських угiдь, обабiч дорiг у сшьсьюй мiсцевостi) iз дуба звичайного i липи дрiбнолистоï, а рослиншсть на схилових землях, що приляга-ють, формують через 5-15 роюв i шзтше, створенням садiв з широким асор-тиментом дерев iз високими споживчими властивостями: яблуня, груша, го-рiх волоський, абрикос, слива, вишня, глщ, кизил та шших; вирощуванням у pieHUHHUX умовах - вирощуванням зернових та просапних культур з позитивною дiею бюеколопчних властивостей деревних порщ за рахунок позамеж-ного впливу, або лiсовоï пертиненцiï, створених лiсосадiв на агроекосистеми.
Висновки. Формування ландшафта за вказаними пропозищями дае змогу отримати таю еколопчш, господарсью i лiсiвничi переваги:
• в еколопчно збалансованому ландшафта створити агролюосадову екосисте-му: на водороздтах й шших вггроламних позицiях - гасити пориви дом1ну-ючих в1тр1в, усувати в1трову i водну ерози, пилов1 бур1, захищати врожа1, на-копичувати запаси стгу, знизити висушування грунту, створити комфортний м1крокл1мат; сади на схилових землях - усунути водну ерозш, утворити мага-зини вологи, отримати високояшст продукти харчування [23]; у ргвнинних умовах Полюся, Лшостепу i Степу - отримати тдвищет врожа1 сшьськогос-подарських культур;
• здшснювати управл1ння рослинтстю Украши [29-32] шляхом розгортання стационарно! "парасольки" з високояшсних хлоропласт1в щнних деревних по-рвд, створених 1з селекцшного круииомiриого садивного матер1алу з високими споживчими властивостями i укршлення природи, як еколопчно1 иiшi ю-нування украшського сустльства. Щорiчие (иавесиi) розгортання тимчасово1 "парасольки" з хлоропласт^в сiльськогосиодарських культур i отримання иа-вiть рекордних врожа1в (до 50 млн т. зернових) не в змозi зробити Украшу багатою i процвгаючою;
• ввдновити ландшафтну рослиннiсть украшсько1' природи аборигенними де-ревними породами (дуб звичайний, липа звичайна), знищених ранiше люди-ною лiсiв Ï3 корiнних порвд в Украïнi, що простиралися з Полшся до гирла р. Дншро [4, 9];
• досягти в Украш показнишв оптимальноï водоохоронно1' лшистост при еко-логiчно збалансованих ландшафтах з орieнтацieю на згадан1 вище щиш де-ревнi породи: Полюся - 39 %, Лiсостеп - 20 %, Степ - 17 % [21], до яко1 не вистачае 2,55 млн га нових лiсiв [24];
• краще використати еколопчиий потенщал Украши у ввдтворент продукпв харчування: нестшке зволоження (нерiвномiрний розподш опадiв протягом вегетащйного перюду) краще переносять деревн1 породи. Потреби лшу у во-лозi становлять 150-175 мм, що вдвiчi менше рiчноï потреби для сшьськогос-подарських культур [20]. Врожайн1сть деревних порiд на схилах бiльша, тж на рiвнинних д^иках за рахунок регулювання поверхневого стоку на схилi (переведениям його у внутрiшнiй), рационального використання вологи деревами протягом вегетащйного перiоду;
• акумулювати енергоощадним виробництвом невичерпнi запаси соиячно1' енерги, секвестрування вуглекислого газу, реалiзувати ктматичт i Iрунтовi переваги Украши при вирошувант високоякiсних продукпв харчування з деревних порвд в умовах постшно зростаючого дефiциту нафти i газу (за ощиками експерт!в нафти в Роси залишилось на 40 рошв);
• виведення такоï деревноï породи як дуб звичайний на простори Украши (на яких сьогодт домiиуе тополя, каштан кiнський, клен американський) буде сприяти змiцнению позицл дуба в украшськш природi за рахунок полiпшен-ия його врожайностi при зростант в умовах бiльш в1льного стояния, перет-вореиню цiеï породи в нащональне дерево Украши;
• позитивно вплинути на як1сть природного середовища в Украïиi за рахунок наведених деревних порiд ("фабрик холоду"): яшсть середовища дiбров найкраща вiд усiх iнших титв лiсу, дуб звичайний - найбшьш щииа в еколо-гiчному плат порода [8]; зволожити бiльш сухi мiсцезростаиня та пом'якши-ти ^мат континентальних умов Украши, що призведе до штенсифшаци фотосинтезу [9];
® U
• реалiзувати невикористаиий резерв у вiдтвореинl високояк1сиих еколопчно безпечиих продукпв харчування за рахунок щиних деревиих пор1д без зм1ии структури пос1виих площ сiльськогосподарських культур у р!внииних умовах;
• ввдновити родючють 1рунпв, укр1пити природно-ресурсиу базу функщоиу-вання життя в Украш, продовжити його тривалiсть [22] через пол!пшення якост1 навколишиього середовища та якост харчування;
• створити потужну кормову базу для тварииництва i бджшьництва. Останне, через хiмiзац1ю сшьськогосподарського виробництва, хвороби 6дж1л i слаб-ко1" кормово1" бази знаходиться в Украш пвд загрозою зникнения. У 1991 р. в Украш нараховувалося 5 млн бджолошмей, у 2005 р. - 3 млн бджолошмей i заготовлено лише 60 тис. т. меду;
• у зв'язку з тим, що кожна людина за свое життя споживае 70 т продукпв [37], 100 м3 деревиии [1] i 35 тис. л. питно!" води для укршления природно-ресур-сного потенu1алу життя в Украш бажано ввести зазвичай традицию (у першу чергу у сшьськш мiсцевостi): народився у см'1' син - в честь нього посади нащональне дерево Украши - дуб звичайний або горгх волоський, абрикос, глвд, кизил. Народилася донька - посади липу, яблуию, грушу, сливу, вишню. Зростаючи разом вони будуть приносити подв1йиу радшть i користь батькам та людям;
• задовольнити природну щкатсть члетв шкшьиих люництв до плодово-япд-них порвд [38] 1 надати !м змогу безпосередньо користуватися плодами деревних порщ тд час перебування в шшльному л1сництв1 1 и1двищити престиж професи лшвиика;
• створити в Украш "крашу - сад" [29-32] або поцюстороннш рай - "айво-лои", що у переклад1 з кельтсько! мови озиачае "кратна яблук" [14];
• друге диво св1ту [25] - сади на схилах - iитеисивио розповсюджувати на територи Украши;
• перетворити фотосинтез - фундаментальне явище природи i госшдарсько! дiяльиостi людиии в один iз головиих чиииикiв для розвитку самостшиого украшського бiзиесу у зв'язку з особливостями краши (1/3 св^ових заиасiв чориоземiв). Якими б ие були привабливими иафтогазовi проекти - цей 6Гз-иес у тдсумку иалежить постачальиикам иафти та газу в Украшу: Роси, Тур-кметстаиу, Казахстану.
Л1тература
1. Бобров Р.В. Беседы о лесе. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1970. - 240 с.
2. Большая книга леса / сост. Стрижов А.Н. - М. : Изд-во "Олма-Пресс", 1999. - 731 с.
3. Боровиков А.М., Уголев Б.Н. Справочник по древесине / под ред. Б.Н. Уголева. -М. : Изд-во "Леси. пром-сть", 1989. - 296 с.
4. Вакулюк П.Г. Нариси з ютори л1ав Украши. - Фаспв : Вид-во "Пол1фаст", 2000. -
624 с.
5. В чудесном мире пчел / состав. А.И. Ивлев. - Л. : Изд-во "Лениздат", 1988. - 254 с.
6. Доронина Р. Ярыгии лес. - М. : Изд-во "Знание", 1974. - 127.
7. Дуб / Лесная энциклопедия. Том I. - М. : Советская энциклопедия, 1985. - С. 286-291.
8. Дуб - порода третьего тысячелетия / Сборник научных трудов ИЛ АН Беларуси. -Вып. 48. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 1998. - 400 с.
9. Жуков А.Б. Дубравы УССР и способы их восстановления // Дубравы СССР. - М-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1949. - Т. I, № 28. - С. 30-352.
10. Зайцев Т.Л., Моторина Л.В, Данько В.Н. Лесная рекультивация. - М. : Изд-во "Леси. пром-сть", 1977. - 128 с.
11. Заявка на винахщ № а 2005 01779/4023. Споаб виготовлення украшського чаю / О .П. Рябоконь (Украша) : заявл. 25.02.2005 р. - 4 с.
12. Заявка на винахщ № а 2005 10998. Споаб укршлення пшвки життя люосадом / О.П. Рябоконь, В. А. Головашкш, В. А. 1гнатенко (Украша) : заявл. 21.11.2005 р. - 20 с.
13. Заявка на винахщ № а 2005 08549/4234. Споаб вирощування ландшафтно! рослин-ност / Рябоконь О.П., Головашкш В.А., 1гнатенко В.А., Самодай В.П. (Украша) : заявл. 05.09.2005 р. - 16 с.
14. Ивченко С. Загадки цинхоны. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1968. - 252 с.
15. 1з книги рекорд1в УкраТни: "Природа навколо нас" // Сшьсью вют1, 2005. - № 88. - С. 6.
16. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2001. - 440 с.
17. Кучерявий В.П. Фгтомелюращя. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. - 540 с.
18. Лепкович И.П. Ландшафтное искусство. - М. : Изд-во Диля, 2004. - 396 с.
19. Липа/ Лесная энциклопедия. Том II. - М. : Советская энциклопедия, 1985. - С. 6-8.
20. Мелехов И.С. Лесоведение. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 408 с.
21. Михович А.И., Ромашов Н.В., Поляков В.А., Лебедев В.Е. О повышении уровня многоцелевого лесопользования в Украинской ССР // Лесоводство и агролесомелиорация. -1986. - № 73. - С. 3-10.
22. Нестеров В.Г. Лес и долголетие человека. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1964. - 85 с.
23. Пат. 62994 УкраТна. МК1 А 01 В 79/02; А 01 С 23/00. Споаб сшьськогосподарсько-го використання схилових земель / О.П. Рябоконь (Украша). - № 2000084057 : заявл. 03.08.2000 : опубл. 15.01.2004. Промислова власнють. - № 1. - С. 3.1.
24. Проблеми 1 стратепя виконання Украшою Рамково! конвенци ООН про зм1ну кшма-ту/ Шевчук В.Я., Трофимова 1.В., Трофимчук О.М. та шш1 - К. : Вид-во У1НС1Р, 2001. - 96 с.
25. Райхардт Г. Семь чудес света : пер. с нем. - М. : Слово/ 81оуо, 1998. - 48 с.
26. Решетняк В.В. Цигура И.В. Травник. - Х. : Прапор, 1993. - 463 с.
27. Рябоконь А.П. Редкие экземпляры // Лесное хозяйство. - 1991. - № 5. - С. 35.
28. Рябоконь А.П. Гибель лесных великанов // Лесное хозяйство. - 1992. - № 2. - С. 48.
29. Рябоконь О.П. Реальний шлях виходу Украши з кризи // Тези доп. М1жнар. симпоз. : "Бюетика на пороз1 Ш тисячолггтя" - Х. : ХНУ iM. В.Н. Каразша, 2000. - С. 184-185.
30. Рябоконь О.П. Управлшня рослинним св1том Украши // Матер1али XI з1зду Укрансь-кого ботатчного товариства. - X. : НАН Украши, 2001. - С. 334-335.
31. Рябоконь О.П. Невикористат резерви професи лтавника // Вюник ХДАУ. - 2001. - №
4. - С. 85-90.
32. Рябоконь О.П. Украшська економчна модель // Вестник науки и техники. - 2001. - №
5. - С. 49-58.
33. Рябоконь О.П., Нейко 1.С., Прокопенко А.Я., Римар О.В. Результати вирощування дуба бореального в культурах // Матер. XI з1зду Украшського ботан. тов-ва. - X. : НАН Украши, 2001. - С. 335-336.
34. Рябоконь О.П., Шевчук В.В., Прокопенко А.Я., Стовбир А.Г., Римар Ю.В. Люо-господарська оцшка дуба червоного // Лшвництво i агролюомелюращя. - 1996. - № 93. -С. 11-16.
35. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1996. - 311 с.
36. Сафроненко В.Н. Секреты древесины. - М. : Изд-во Аст, 2003. - 544 с.
37. Свиридов Г. Здоровья кладезь - природа. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1990. -
271 с.
38. Столбин А.П. Школьные лесничества. - М. : Изд-во "Просвещение", 1973. - 224 с.
39. Харченко М.С. та ш. Лшарсью рослини i ix застосування. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1981. - 232 с.
40. Шабаршов И.А. В стране медоносных пчел. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1989. -
216 с.
41. Яблоня. Сорта и агротехника / под ред. В.К. Зайца. - К. : Вид-во "Урожай", 1995. -
264 с.
УДК 630,5*. 116,64 Ст. наук. ствроб. Е.В. Турис, канд. с.-г. наук;
директор Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук -Кримська гiрсько-лiсова науково-доШдна станця
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТАН1В У Л1СОВОМУ
ГОСПОДАРСТВ1 КРИМУ
Дано характеристику морфо-еколопчних особливостей деревних порщ роду платан, вивчено можливост ix використання в люогосподарському виробницга Криму.
Ключов1 слова: платан, лiсовi посадки, штродукщя
Senior research officer E. V. Turis; director Yu. V. Plugatar -Crimean mountain-forest research station
Prospects of use of plane trees in the forestry of Crimea
The given characteristic morphological and ecological features of tree species of a plane tree, opportunities of their use in a forestry of Crimea.
Keywords: a plane tree, forest plantings, introduction
Рщ платан (Plataus), який e единим родом родини платанових (Plata-naceae) об'еднуе на сьогодш 10 вид1в. Платани швидкоросл^ могутш, свггло-любив^ листопадш дерева з густою, широкою кроною. Листя довго черешко-в1, широю, у бшьшш або меншш м1р1 лопатевидш. Кора у верхнш частиш стовбур1в i на гшках лущиться i опадае великими пластинками, оголюючи внутршш свiтлi дiлянки кори. Завдяки цьому дерева платана мають плямис-тий, наче мармуровий вигляд, чим пояснюеться його давня iсторiя використання у декоративному садiвництвi.
