Научная статья на тему 'Оптимізація ландшафтної рослинності України'

Оптимізація ландшафтної рослинності України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
52
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — О П. Рябоконь, В А. Головашкін, В А. Ігнатенко, В П. Самодай

Вперше запропоновано оптимізацію структурно-функціональної організації екосистем агролісосадових ландшафтів. Рекомендовано певне екологічно збалансоване співвідношення корінних едифікаторів природи на вітроламних позиціях, схилових землях і рівнинах із використанням відповідних видів рослинності: дуба звичайного і його "шуби" – липи дрібнолистої; деревних порід з високими споживчими властивостями: яблуні, груші, горіха волоського, абрикоса, сливи, вишні, глоду, кизилу та інших; зернових і просапних сільськогосподарських культур у рівнинних умовах. Розглянуто екологічні, господарські і лісівничі у разі застосуванні такого способу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The optimization of landscape vegetation in Ukraine

For the first time the optimization of structural & functional organization of agroforest and garden landscapes was proposed. Certain ecologically balanced ratio of native natural ediphycators was recommended on wind-break positions, on slopes and plain lands by using of proper tree species: Quercus robur and its "fur-coat" – Tilia coradata; tree species with high consumer properties: Malus sylvestris, Pyrus communis, Juglans regia, Armeniaca, Prunus domestica, Cerasus, Crataegus, Cornus; cereals and other agricultural plants in plain conditions. Ecological, management and forestry advantages are shown for this method.

Текст научной работы на тему «Оптимізація ландшафтної рослинності України»

Лiтература

1. Голубинський И.Н. Биология прорастания пылицы. - К. : Вид-во "Наук. думка". -1974. - 236 с.

2. Кемп П. Армс К. Введение в биологию. - М. : Изд-во "Мир". - 1988. - 665 с.

3. Кириченко О.1., Дешко Л.О. Вивчення пилку сосни звичайно'1' у географiчних культурах // Лювництво i агролюомелюращя. - 1999. - Вип. 96. - С. 47-51.

4. Кретович В.Л. Биохимия растений. - М. : Изд-во "Высш. шк." - 1986. - 502 с.

5. Резникова С.А. Цитология и физиология развивающегося пыльника. - М. : Изд-во "Наука", 1984. - С. 13-35.

6. Терещенко Л.1. Життездатнють шкроспор та особливосп росту пилкових трубок сосни звичайно'1 // Матерiали м1жнародно'1 ювшейно! науково! конференцп "Л1С, НАУКА, СУСП1ЛЬСТВО", присвячено'1 75^ччю iз дня заснування УкрНД1ЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харюв). - Харюв, 2005. - 133 с._

УДК630*9: 631.57 Ст. наук. ствроб. О.П. Рябоконь1, канд. с.-г. наук;

ст. наук. ствроб. В.А. Головашкт1; ст наук. ствроб. В.А. 1гнатенко2, канд.

с.-г. наук; мол. наук. ствроб. В.П. Самодай2

ОПТИМВАЦ1Я ЛАНДШАФТНО1 РОСЛИННОСТ1 УКРА1НИ

Вперше запропоновано оптимiзацiю структурно-функщонально'1 оргашзацп еко-систем агролюосадових ландшафтiв. Рекомендовано певне екологiчно збалансоване стввщношення корiнних едифiкаторiв природи на в^оламних позицiях, схилових землях i рiвнинах i3 використанням вiдповiдних видiв рослинностi: дуба звичайного i його "шуби" - липи дрiбнолистоi; деревних порiд з високими споживчими властивос-тями: яблунi, грушi, горiха волоського, абрикоса, сливи, вишш, глоду, кизилу та ш-ших; зернових i просапних сiльськогосподарських культур у рiвнинних умовах. Роз-глянуто екологiчнi, господарсью i лiсiвничi у разi застосуванш такого способу.

Senior research officer A.P. Ryabokon1; senior research officer V.A. Golovashkin1; senior research officer V.A. Ignatenko2; junior research officer V.P. Samoday2

The optimization of landscape vegetation in Ukraine

For the first time the optimization of structural & functional organization of agroforest and garden landscapes was proposed. Certain ecologically balanced ratio of native natural ediphycators was recommended on wind-break positions, on slopes and plain lands by using of proper tree species: Quercus robur and its "fur-coat" - Tilia coradata; tree species with high consumer properties: Malus sylvestris, Pyrus communis, Juglans regia, Armeniaca, Prunus domestica, Cerasus, Crataegus, Cornus; cereals and other agricultural plants in plain conditions. Ecological, management and forestry advantages are shown for this method.

Стихшна неконтрольована даяльшсть людини протягом стор1ч в Украш1 призвела до знецшення деревно-чагарникового покриву ландшафтов у р1зних ль сорослинних зонах, до змши його малоцшними видами. У ринкових умовах ви-никае нагальтсть перегляду погляддв та ощнки т1а чи iншоi породи i пере-ор1ентащя на види, цшш в еколопчному, сощальному та економ1чному аспектах.

Рашше вздовж Дншра до його гирла простиралися цшш д1брови, як були знищеш протягом стор1ч, а сьогодш у багатьох населених пунктах ль состеповоi зони не можна вщшукати дуба звичайного - найбшьш високояюс-ноi деревноi породи украiнських лшв.

1 Украшський НД1 люового господарства та агролкомелюрацп 1м. Г.М. Висоцького (Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Amelioration named after G.M. Visotsky)

2 Краснотростянецька ЛНДС УкрНД1ЛГА (Krasnotrostyanetska Forest Research Station of UkrRIFFA)

У сшьськш мюцевост вщсутне направлене озеленення територи з вра-хуванням особливостей рельефу i лiсорослинних умов, споживчих властивос-тей порiд; недовикористовуе рослинний свгт Украши сонячну енергiю, ос-новне багатство держави - земельш ресурси, недоотримують цiннi продукти харчування з деревних i чагарникових порiд.

Метою дослщжень передбачено управлiння рослинним свгтом Украши шляхом розгортання стацюнарно! "парасольки" з високоякiсних хлоропласта цiнних деревних порiд для формування каркасу природи зi врахуван-ням рельефу, плiвки життя екологiчно збалансованими ландшафтами за учас-тю коршних едифiкаторiв природи.

Вiдомий спосiб природно! фгтомелюраци без участi людини [17], що супроводжуеться зарощуванням у двi сукцесiйнi змiни: сингенетичну (т-онерне засвоення породи без видимо! конкуренци рослин) та ендоекогене-тичну, яка характеризуеться напруженою внутрiшньовидовою та мiжвидо-вою конкуренцiею i формуванням протягом тривалого часу бiльш-менш ста-бшьних фiтоценозiв. Але при цьому заростання вщбуваеться малоцiнними i малопродуктивними видами трав'янисто! i деревно! рослинностi. Наприклад, у лiсостеповiй зонi, на чорноземах - це спориш, грицики, чорнощир нетребо-листий, полин гiркий, лопух справжнш, клен американський, берест, бузина чорна, акащя бiла. Переведення упдь пiд природне залуження малопродук-тивне з неефективним вщновленням родючостi грунпв.

Вiдомий спосiб сшьськогосподарсько! мелюраци [17], за якого виро-щуються сшьськогосподарсью культури з переведенням цих земель у ршлю, кормовi та iншi види сiльськогосподарських угiдь iз обов'язковим передба-ченням економiчноl дiяльностi. Але в умовах нестшкого зволоження у Люос-тепу Украши (нерiвномiрний розподш вологи протягом вегетацiйного перь оду - 550 мм) не завжди вдаеться виростити бажаний врожай сшьськогоспо-дарських культур. О^м того, на схилових землях розвиваються ерозiйнi процеси, що призводять до нерентабельного ведення господарства на фот постшного зростання щн на енергоноси.

Найбiльш близький за техшчною суттю спосiб люогосподарсько! фгтомелюраци [17], який здшснюеться створенням лiсових культур, але вш не дае харчово! продукци, о^м побiчного користування лiсом. Останне, в умовах високо! щiльностi населення Украши i високого антропогенного навантаження на люи, не завжди мае промислове значення. Використання в ролi едифжато-рiв украшсько! природи малоцiнних деревних порщ (рiзнi види тополi, каштан кшський, клен американський) призводить до знецшення споживчих власти-востей деревних порщ для отримання конкретних видiв харчово! продукци.

У ринкових умовах необхщно провести переоцiнку деревних порщ i використовувати !х для покращення якостi природи Украши вiдповiдно до притаманних !м властивостей.

Приклад 1. Дуб звичайний характеризуеться повшьним ростом у пер-шi роки життя i здатний кущитися за вiдсутностi пiдгону, свiтлолюбний, бо-!ться верхiвкового затiнення, чутливий до приморозкiв [9], мае стрижневу кореневу систему - 5 м, велику вгтростшюсть, живе до 2000 роюв [7], переносить морози до - 40...450 i спеку: +40...+45°С [15]. До 38 роюв дуб за висо-

тою перевершуе решту деревних порiд: ясен, липу, клен, берест [9]. Дуб зви-чайний досягае висоти до 40-45 м, дiаметра - декшькох метрiв, е головним едифiкатором широколистяних лiсiв [7]. За потужнiстю бюенергетичного поля дуб звичайний перебувае на першому мiсцi [18]. Саме у спшкуванш з цiею породою рашше формувалася сила, характер i воля слов'янських племен [38].

Про потенцшш можливостi ще! породи свщчать розмiри, яких вона може досягати в Тростянецьких люах [27, 28]. Тут, на берегах Нескучансько-го ставка, налiчуеться 18 дубiв-патрiархiв з дiаметром у дiапазонi 127-240 см (И = 30,3 м). У смт. В. Кирикiвка-Писарiвського району Сумсько! областi об-лiковано 5 люових патрiархiв iз дiапазоном варiювання дiаметра 115-145 см (И = 22,1-31,0 м). На пл. Свободи м. Харкова добре зростають 3 дуби з дiамет-рами: 29-52 см; висотами: 19,7-23,1 м. На територи пам'ятки природи мюце-вого значення: "1нститутська" (м. Харюв, УкрНД1ЛГА) ростуть два дуби зви-чайнi, вщповщно: ё = 90; 58 см; И= 21,7; 21,0 м. На територи парку iм. Т.Г. Шевченка (м. Харкiв) нараховано 45 великих старовжових дубiв. Найбiльш крупнi екземпляри: ё = 154 см, И = 22 м, дiаметр проекцш крон -25^27 м; ё = 117 см, И = 14,7 м, дiаметр проекцiй крон 25*27 м; ё = 116, 116, 115, 114 см, И = 26.4, дiаметр проекцiй крон 25*28 м. Решта дубiв мають дь аметри у дiапазонi вщ 38 до 108 см. Наведет приклади свiдчать, що в умовах iндустрiального м. Харкова дуб звичайний усшшно витримуе антропогенний прес i техногенне забруднення, досягае велетенських розмiрiв i утворюе ком-фортне середовище. Ця порода придатна для озеленення в мюькш мiсцевостi, але на сьогодш з цiею метою використовуеться, на жаль, недостатньо.

Через високу яюсть деревини дуб звичайний дуже потерпае вщ люди-ни. За чаЫв Петра I самовiльна рубка якоьнебудь деревно! породи обходила-ся штрафом у 10 рублiв, а за рубку дерева дуба звичайного людина ризикува-ла життям [36]. Розповщають, що напередоднi першо! св^ово! вiйни тд-приемець з Великобритани запропонував росiйському помiщику безкоштов-но очистити ставки серед дiбров за умови: все, що буде знайдено на дт, стане власшстю англшця. Завантаженi 14 вагонiв мореного дуба потрапили у Нь меччину на сам початок вшни. Шмецька влада секвеструвала деревину, про-те, на знак поваги до приватного шдприемництва, залишила англiйцю один вагон, який був переправлений через Ла-Манш. Бiзнесмен застосував деревину у меблевому виробнищш i отримав прибуток бшьший, нiж витрати, поне-сеш на очищення ставкiв, транспортування 14 вагошв деревини i затрати на виробництво продукци iз залишеного вагона.

Яюсш показники деревини дуба в Укра1ш характеризуються такими параметрами: кшьюсть рiчних шарiв у 1 см - 6 шт., вщсоток шзньо! дереви-ни - 68 %, щшьшсть - 723 кг/м , межа мщнос^ (МПа) за: статичного виги-ну - 99,2; за стискання вздовж волокон - 59,8, твердють (Н/мм2): торцева -67,4; радiальна - 56,7; тангентальна - 52,5 [3], деревина використовуеться у мебельнш промисловостi, машинобудуваннi, бондарному виробнищш та iн-ших галузях. При експортних поставках кубометр деревини досягае 200 Ц^Б.

Позицil дуба звичайного у природi Укра!ни невиправдано дуже потю-ненi тополями, котрих справжне мюце у заплавах рш, а в лiсових культурах -дубом червоним [33, 34]. Наведет дат свщчать про те, що нарiвнi з симво-

лом Украши, котрим е калина, саме дуб звичайний необхщно визнати за на-цiональне дерево держави (нацiональним деревом кол. СРСР була модрина, в Япони - сакура, у Канадi - клен i т.д.), незамшний для створення каркасу агролюосадових екосистем нашо1 природи.

Приклад 2. Липа звичайна досягае висоти 40 м, дiаметра - до 2 м (шко-ли до 5 м). Коренева система потужна, глибока, з добре вираженим стрижне-вим коренем, порода доживае до 1200-1300 роюв [19]. Яюсш показники дере-вини: кшьюсть рiчних шарiв - 6,8; щшьшсть - 485 кг/м , межа мщност (МПа) за: статичного вигину - 73; стискання вздовж волокон - 42,5; твердють (Н/мм ): торцева - 25; радiальна - 16,7; тангентальна - 17,4 [3]. Деревина м'яка, однаково легко розрiзаеться вздовж i поперек волокон, не коробиться i не розтрюкуеться, добре фарбуеться i полiруеться, використовуеться для ху-дожнього промислу, не вражаеться гризунами, добре утримуе тепло [36]. Одне дерево липи дае 5 вщер нектару [40], до 16 кг меду, один гектар липових наса-джень - до одше1 тонни меду [2, 5, 14, 35]. Липа володiе фгтонцидними влас-тивостями та енергетикою, здатною зробити людину щасливою [18]. Ранiше липу широко застосовували слов'янсью племена для виготовлення взуття.

Наведенi данi свiдчать, що липа може не тiльки утворювати "шубу" для дуба звичайного, а ще й росте окремо деревами, алеями, насадженнями. 100-рiчна алея липи кримсько1, яка цвiте на два тижш пiзнiше вiд липи зви-чайно1, створена в ур. Нескучне на територи Краснотростянецько1 ЛНДС у Сумськш областi. У двох рядах дiапазон варiювання дiаметрiв для липи кримсько1 становить вiд 33 см до 62 см, висот - 19,4-23,1 м, кшьюсть дерев -35 шт., а доповнення з липи звичайно1 характеризуеться дiаметрами: 23,031,0 см, кшьюсть дерев - 4 шт. 76^чна алея липи американсько1 в м. Трос-тянщ цвгте щорiчно, зiмкнувшись кронами, утворюе своерiдний комфортний тунель, в якому особливо приемно знаходитися в л^ню спеку тд час цвтн-ня липи. Дiапазон змiни дiаметрiв для липи американсько1 становить вiд 36,7 до 57,0 см, висот - 17,5-21,5 м, кшьюсть дерев - 103 шт., а доповнення з липи звичайно1 характеризуеться дiаметрами: 3,5-10,0 см, висоти становлять: 1,0-5,0 м, кшьюсть дерев -13 шт. У 1930 р. у садшш але1 брав участь дад пер-шого автора - А.Н. Рябоконь.

Липу звичайну використовують i в озелененш м. Харкова (вул. Пуш-юнська, проспект 50-рокiв СРСР, проспект Тракторобудiвникiв та iн.). З 2005 р. цш породi надано прiоритет керiвництвом м. Харкова в озелененнi мюта пiсля трагiчного випадку, коли загинула дитина внаслщок падiння то-полево1 гiлки. З повагою ставляться до липи в Укра1ш, а ще бшьше шанують ïï за кордоном, зокрема в Шмеччиш. У Берлт одна з головних вулиць названа: "Unter den Linden" ("Шд липами"), а в озелененнi Шмеччини липа займае 40 % серед шших деревних порiд.

Липа звичайна, як i дуб звичайний, мае стрижневу кореневу систему, володiе високими споживчими властивостями, ïï теж доцшьно використати для формування скелету агролiсосадiв Украïни.

Приклад 3. М1ста: Люботин Харкiвськоï областi; Тростянець, Охтирка Сумсько!" областi "потопають" у садах, що шдтверджуе можливiсть поширення

масового i масивного розведення садав в Укршт. Але на вiтроламних позицiях часто трапляються малоцiннi породи: тополi, каштан, клен американський.

Треба взяти до уваги шдхщ, який застосовують для рекультиваци земель у США з трьох послiдовно замiщуваних груп насаджень [10]: а) попе-редньо!: акацiя бiла, вiльха чорна; б) промiжноï: платан, тополя вiргiнська, тополя срiбляста; в) заключноï: дуб, тюльпанне дерево, ясен бiлий, горiх. В Укршт, на багатих чорноземах, нема потреби застосовувати в озеленент ма-лоцiннi породи, якi належать до шонерних та промiжних видiв, а необхщно вiдразу створювати природний скелет з найбшьш цiнних деревних порщ: дуба звичайного i липи звичайно1', а насадження на схилах - з горiха волосько-го, яблут, грушi, сливи, вишнi, глоду, кизилу та ш.

Горiх волоський здатен досягти врожайност до 200 кг/дерево [6], його споживання гарантуе довголггтя [2]. Ренет Симиренко i Стговий Кальвiль здатнi досягти врожайност^ вiдповiдно, 800 i 727 ц/га [41], а груша до 1 то-нни/дерево [36]. Глщ тошзуе роботу серцевого м'язу людини, знижуе кров'яний тиск, нетоксичний [26, 35, 39]. На основi глоду можна приготувати цшющий напiй [11].

Оптимiзацiя ландшафтноï рослинностi здiйснюеться [12,13] шляхом формування еколопчно збалансованих агролiсосадових ландшафта коршни-ми едифiкаторами природи на втроламних позищях (водороздiли, переважа-ючi потоки повiтря за розою вiтрiв у населених пунктах, вздовж периметра сшьськогосподарських угiдь, обабiч дорiг у сшьсьюй мiсцевостi) iз дуба звичайного i липи дрiбнолистоï, а рослиншсть на схилових землях, що приляга-ють, формують через 5-15 роюв i шзтше, створенням садiв з широким асор-тиментом дерев iз високими споживчими властивостями: яблуня, груша, го-рiх волоський, абрикос, слива, вишня, глщ, кизил та шших; вирощуванням у pieHUHHUX умовах - вирощуванням зернових та просапних культур з позитивною дiею бюеколопчних властивостей деревних порщ за рахунок позамеж-ного впливу, або лiсовоï пертиненцiï, створених лiсосадiв на агроекосистеми.

Висновки. Формування ландшафта за вказаними пропозищями дае змогу отримати таю еколопчш, господарсью i лiсiвничi переваги:

• в еколопчно збалансованому ландшафта створити агролюосадову екосисте-му: на водороздтах й шших вггроламних позицiях - гасити пориви дом1ну-ючих в1тр1в, усувати в1трову i водну ерози, пилов1 бур1, захищати врожа1, на-копичувати запаси стгу, знизити висушування грунту, створити комфортний м1крокл1мат; сади на схилових землях - усунути водну ерозш, утворити мага-зини вологи, отримати високояшст продукти харчування [23]; у ргвнинних умовах Полюся, Лшостепу i Степу - отримати тдвищет врожа1 сшьськогос-подарських культур;

• здшснювати управл1ння рослинтстю Украши [29-32] шляхом розгортання стационарно! "парасольки" з високояшсних хлоропласт1в щнних деревних по-рвд, створених 1з селекцшного круииомiриого садивного матер1алу з високими споживчими властивостями i укршлення природи, як еколопчно1 иiшi ю-нування украшського сустльства. Щорiчие (иавесиi) розгортання тимчасово1 "парасольки" з хлоропласт^в сiльськогосиодарських культур i отримання иа-вiть рекордних врожа1в (до 50 млн т. зернових) не в змозi зробити Украшу багатою i процвгаючою;

• ввдновити ландшафтну рослиннiсть украшсько1' природи аборигенними де-ревними породами (дуб звичайний, липа звичайна), знищених ранiше люди-ною лiсiв Ï3 корiнних порвд в Украïнi, що простиралися з Полшся до гирла р. Дншро [4, 9];

• досягти в Украш показнишв оптимальноï водоохоронно1' лшистост при еко-логiчно збалансованих ландшафтах з орieнтацieю на згадан1 вище щиш де-ревнi породи: Полюся - 39 %, Лiсостеп - 20 %, Степ - 17 % [21], до яко1 не вистачае 2,55 млн га нових лiсiв [24];

• краще використати еколопчиий потенщал Украши у ввдтворент продукпв харчування: нестшке зволоження (нерiвномiрний розподш опадiв протягом вегетащйного перюду) краще переносять деревн1 породи. Потреби лшу у во-лозi становлять 150-175 мм, що вдвiчi менше рiчноï потреби для сшьськогос-подарських культур [20]. Врожайн1сть деревних порiд на схилах бiльша, тж на рiвнинних д^иках за рахунок регулювання поверхневого стоку на схилi (переведениям його у внутрiшнiй), рационального використання вологи деревами протягом вегетащйного перiоду;

• акумулювати енергоощадним виробництвом невичерпнi запаси соиячно1' енерги, секвестрування вуглекислого газу, реалiзувати ктматичт i Iрунтовi переваги Украши при вирошувант високоякiсних продукпв харчування з деревних порвд в умовах постшно зростаючого дефiциту нафти i газу (за ощиками експерт!в нафти в Роси залишилось на 40 рошв);

• виведення такоï деревноï породи як дуб звичайний на простори Украши (на яких сьогодт домiиуе тополя, каштан кiнський, клен американський) буде сприяти змiцнению позицл дуба в украшськш природi за рахунок полiпшен-ия його врожайностi при зростант в умовах бiльш в1льного стояния, перет-вореиню цiеï породи в нащональне дерево Украши;

• позитивно вплинути на як1сть природного середовища в Украïиi за рахунок наведених деревних порiд ("фабрик холоду"): яшсть середовища дiбров найкраща вiд усiх iнших титв лiсу, дуб звичайний - найбшьш щииа в еколо-гiчному плат порода [8]; зволожити бiльш сухi мiсцезростаиня та пом'якши-ти ^мат континентальних умов Украши, що призведе до штенсифшаци фотосинтезу [9];

® U

• реалiзувати невикористаиий резерв у вiдтвореинl високояк1сиих еколопчно безпечиих продукпв харчування за рахунок щиних деревиих пор1д без зм1ии структури пос1виих площ сiльськогосподарських культур у р!внииних умовах;

• ввдновити родючють 1рунпв, укр1пити природно-ресурсиу базу функщоиу-вання життя в Украш, продовжити його тривалiсть [22] через пол!пшення якост1 навколишиього середовища та якост харчування;

• створити потужну кормову базу для тварииництва i бджшьництва. Останне, через хiмiзац1ю сшьськогосподарського виробництва, хвороби 6дж1л i слаб-ко1" кормово1" бази знаходиться в Украш пвд загрозою зникнения. У 1991 р. в Украш нараховувалося 5 млн бджолошмей, у 2005 р. - 3 млн бджолошмей i заготовлено лише 60 тис. т. меду;

• у зв'язку з тим, що кожна людина за свое життя споживае 70 т продукпв [37], 100 м3 деревиии [1] i 35 тис. л. питно!" води для укршления природно-ресур-сного потенu1алу життя в Украш бажано ввести зазвичай традицию (у першу чергу у сшьськш мiсцевостi): народився у см'1' син - в честь нього посади нащональне дерево Украши - дуб звичайний або горгх волоський, абрикос, глвд, кизил. Народилася донька - посади липу, яблуию, грушу, сливу, вишню. Зростаючи разом вони будуть приносити подв1йиу радшть i користь батькам та людям;

• задовольнити природну щкатсть члетв шкшьиих люництв до плодово-япд-них порвд [38] 1 надати !м змогу безпосередньо користуватися плодами деревних порщ тд час перебування в шшльному л1сництв1 1 и1двищити престиж професи лшвиика;

• створити в Украш "крашу - сад" [29-32] або поцюстороннш рай - "айво-лои", що у переклад1 з кельтсько! мови озиачае "кратна яблук" [14];

• друге диво св1ту [25] - сади на схилах - iитеисивио розповсюджувати на територи Украши;

• перетворити фотосинтез - фундаментальне явище природи i госшдарсько! дiяльиостi людиии в один iз головиих чиииикiв для розвитку самостшиого украшського бiзиесу у зв'язку з особливостями краши (1/3 св^ових заиасiв чориоземiв). Якими б ие були привабливими иафтогазовi проекти - цей 6Гз-иес у тдсумку иалежить постачальиикам иафти та газу в Украшу: Роси, Тур-кметстаиу, Казахстану.

Л1тература

1. Бобров Р.В. Беседы о лесе. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1970. - 240 с.

2. Большая книга леса / сост. Стрижов А.Н. - М. : Изд-во "Олма-Пресс", 1999. - 731 с.

3. Боровиков А.М., Уголев Б.Н. Справочник по древесине / под ред. Б.Н. Уголева. -М. : Изд-во "Леси. пром-сть", 1989. - 296 с.

4. Вакулюк П.Г. Нариси з ютори л1ав Украши. - Фаспв : Вид-во "Пол1фаст", 2000. -

624 с.

5. В чудесном мире пчел / состав. А.И. Ивлев. - Л. : Изд-во "Лениздат", 1988. - 254 с.

6. Доронина Р. Ярыгии лес. - М. : Изд-во "Знание", 1974. - 127.

7. Дуб / Лесная энциклопедия. Том I. - М. : Советская энциклопедия, 1985. - С. 286-291.

8. Дуб - порода третьего тысячелетия / Сборник научных трудов ИЛ АН Беларуси. -Вып. 48. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 1998. - 400 с.

9. Жуков А.Б. Дубравы УССР и способы их восстановления // Дубравы СССР. - М-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1949. - Т. I, № 28. - С. 30-352.

10. Зайцев Т.Л., Моторина Л.В, Данько В.Н. Лесная рекультивация. - М. : Изд-во "Леси. пром-сть", 1977. - 128 с.

11. Заявка на винахщ № а 2005 01779/4023. Споаб виготовлення украшського чаю / О .П. Рябоконь (Украша) : заявл. 25.02.2005 р. - 4 с.

12. Заявка на винахщ № а 2005 10998. Споаб укршлення пшвки життя люосадом / О.П. Рябоконь, В. А. Головашкш, В. А. 1гнатенко (Украша) : заявл. 21.11.2005 р. - 20 с.

13. Заявка на винахщ № а 2005 08549/4234. Споаб вирощування ландшафтно! рослин-ност / Рябоконь О.П., Головашкш В.А., 1гнатенко В.А., Самодай В.П. (Украша) : заявл. 05.09.2005 р. - 16 с.

14. Ивченко С. Загадки цинхоны. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1968. - 252 с.

15. 1з книги рекорд1в УкраТни: "Природа навколо нас" // Сшьсью вют1, 2005. - № 88. - С. 6.

16. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2001. - 440 с.

17. Кучерявий В.П. Фгтомелюращя. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. - 540 с.

18. Лепкович И.П. Ландшафтное искусство. - М. : Изд-во Диля, 2004. - 396 с.

19. Липа/ Лесная энциклопедия. Том II. - М. : Советская энциклопедия, 1985. - С. 6-8.

20. Мелехов И.С. Лесоведение. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 408 с.

21. Михович А.И., Ромашов Н.В., Поляков В.А., Лебедев В.Е. О повышении уровня многоцелевого лесопользования в Украинской ССР // Лесоводство и агролесомелиорация. -1986. - № 73. - С. 3-10.

22. Нестеров В.Г. Лес и долголетие человека. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1964. - 85 с.

23. Пат. 62994 УкраТна. МК1 А 01 В 79/02; А 01 С 23/00. Споаб сшьськогосподарсько-го використання схилових земель / О.П. Рябоконь (Украша). - № 2000084057 : заявл. 03.08.2000 : опубл. 15.01.2004. Промислова власнють. - № 1. - С. 3.1.

24. Проблеми 1 стратепя виконання Украшою Рамково! конвенци ООН про зм1ну кшма-ту/ Шевчук В.Я., Трофимова 1.В., Трофимчук О.М. та шш1 - К. : Вид-во У1НС1Р, 2001. - 96 с.

25. Райхардт Г. Семь чудес света : пер. с нем. - М. : Слово/ 81оуо, 1998. - 48 с.

26. Решетняк В.В. Цигура И.В. Травник. - Х. : Прапор, 1993. - 463 с.

27. Рябоконь А.П. Редкие экземпляры // Лесное хозяйство. - 1991. - № 5. - С. 35.

28. Рябоконь А.П. Гибель лесных великанов // Лесное хозяйство. - 1992. - № 2. - С. 48.

29. Рябоконь О.П. Реальний шлях виходу Украши з кризи // Тези доп. М1жнар. симпоз. : "Бюетика на пороз1 Ш тисячолггтя" - Х. : ХНУ iM. В.Н. Каразша, 2000. - С. 184-185.

30. Рябоконь О.П. Управлшня рослинним св1том Украши // Матер1али XI з1зду Укрансь-кого ботатчного товариства. - X. : НАН Украши, 2001. - С. 334-335.

31. Рябоконь О.П. Невикористат резерви професи лтавника // Вюник ХДАУ. - 2001. - №

4. - С. 85-90.

32. Рябоконь О.П. Украшська економчна модель // Вестник науки и техники. - 2001. - №

5. - С. 49-58.

33. Рябоконь О.П., Нейко 1.С., Прокопенко А.Я., Римар О.В. Результати вирощування дуба бореального в культурах // Матер. XI з1зду Украшського ботан. тов-ва. - X. : НАН Украши, 2001. - С. 335-336.

34. Рябоконь О.П., Шевчук В.В., Прокопенко А.Я., Стовбир А.Г., Римар Ю.В. Люо-господарська оцшка дуба червоного // Лшвництво i агролюомелюращя. - 1996. - № 93. -С. 11-16.

35. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1996. - 311 с.

36. Сафроненко В.Н. Секреты древесины. - М. : Изд-во Аст, 2003. - 544 с.

37. Свиридов Г. Здоровья кладезь - природа. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1990. -

271 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

38. Столбин А.П. Школьные лесничества. - М. : Изд-во "Просвещение", 1973. - 224 с.

39. Харченко М.С. та ш. Лшарсью рослини i ix застосування. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1981. - 232 с.

40. Шабаршов И.А. В стране медоносных пчел. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1989. -

216 с.

41. Яблоня. Сорта и агротехника / под ред. В.К. Зайца. - К. : Вид-во "Урожай", 1995. -

264 с.

УДК 630,5*. 116,64 Ст. наук. ствроб. Е.В. Турис, канд. с.-г. наук;

директор Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук -Кримська гiрсько-лiсова науково-доШдна станця

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТАН1В У Л1СОВОМУ

ГОСПОДАРСТВ1 КРИМУ

Дано характеристику морфо-еколопчних особливостей деревних порщ роду платан, вивчено можливост ix використання в люогосподарському виробницга Криму.

Ключов1 слова: платан, лiсовi посадки, штродукщя

Senior research officer E. V. Turis; director Yu. V. Plugatar -Crimean mountain-forest research station

Prospects of use of plane trees in the forestry of Crimea

The given characteristic morphological and ecological features of tree species of a plane tree, opportunities of their use in a forestry of Crimea.

Keywords: a plane tree, forest plantings, introduction

Рщ платан (Plataus), який e единим родом родини платанових (Plata-naceae) об'еднуе на сьогодш 10 вид1в. Платани швидкоросл^ могутш, свггло-любив^ листопадш дерева з густою, широкою кроною. Листя довго черешко-в1, широю, у бшьшш або меншш м1р1 лопатевидш. Кора у верхнш частиш стовбур1в i на гшках лущиться i опадае великими пластинками, оголюючи внутршш свiтлi дiлянки кори. Завдяки цьому дерева платана мають плямис-тий, наче мармуровий вигляд, чим пояснюеться його давня iсторiя використання у декоративному садiвництвi.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.