CC BY
50
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2G13. - Вип. 23.5
УДК 630*27:581.95(477.51) Здобувач В.Б. Брайко1;
проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
Ф1ТОЦЕНОТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1НТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН I ПЕРСПЕКТИВИ ÏXHbOrO ВИКОРИСТАННЯ В Л1СОПАРКАХ ЧЕРН1ГОВА
З'ясовано, що лiсопаpки м. Чepнiгова мають збiднeнe видовe piзноманiття люо-виx дepeвниx pослин, xоча кл1матичш i ^унтст умови спpиятливi для pci^y i pоз-витку автcxтcнниx та багатьоx iнтpcдyкcваниx дepeв i кущ1в. Aкцeнтcванc увагу на тому, що шд час фcpмyвання бicлcгiчнc CTrnrax та eстeтичнc пpивабливиx дepeвcс-ташв нecбxiднc вpаxcвyвати фiтcцeнcтичнi cсcбливcстi дepeвниx pcслин у ïx сис-тeмнiй взаемоди. Показано, що сipий, З1больда, манчжypський та чcpний гcpixи, клeн сpiблястий, мcдpина сибipська та сосна вeймyтова е пepспeктивними для люо-паpкiв м. Чepнiгcва.
Актуальн1сть теми. Фиоцснотичш взаeмовiдносини мiж дepeвними pослинами iстотно впливають на фоpмyвання, pid та pозвиток дepeвостанiв. У лiсопаpкаx м. Чepнiгова пepeважають соснов^ дубов^ тополeвi та вepбовi насаджсння. Вони фоpмyють монодомiнантнi дepeвостани, алс часпшс утво-pюють мшаш, складш, багатояpyснi pослиннi yгpyповання. Водночас, ктма-тичш й rpyнтовi умови лiсопаpковоï зони м. Чepнiгова спpиятливi для pостy i pозвиткy автоxтонниx i багатьоx iнтpодyкованиx дepeвниx pослин. За pаxy-нок останнix можна iстотно збшьшити видова piзноманiття автотpофниx складникiв лiсовиx бiоцeнозiв, що спpиятимe нс лишс пiдвищeнню ïxньоï 6í-ологiчноï стшкосп й пpодyктивностi, а й яюсному виконанню ними сколопч-ниx i соцiально-оздоpовчиx фyнкцiй.
Важливим у цьому аспeктi е вивчсння фiтоцeнотичниx особливосгей iнтpодyкованиx дepeвниx pослин та ïxньоï систeмноï взаeмодiï в конкpeтниx yмоваx мiсцeзpостання. Само цi аспокти i pобота.
Мета досл1джень полягала у виявлснш видового складу iнтpодyкова-ниx дepeвниx pослин, що зpостають у дepeвостанаx Сxiдного Полiсся, та з'ясуванш ïx фiтоцeнотичниx осо6ливостсй i систeмниx взаeмовiдносин як мiж собою, так i з автоxтонними лiсовими дepeвними pослинами.
Для досягтення поставлeноï мсти викоpистовyвали загальнопpийнятi лiсiвничi, лiсокyльтypнi та таксацшш методи.
Результати досл1джень. Важливим заxодом для пiдвищeння сколо-гiчниx i соцiально-оздоpовчиx фyнкцiй лiсопаpковиx насаджбнь е в^ова-джсння iнтpодyцeнтiв та скзопв, якс мае базуватись (за iншиx однаковиx умов) на ïxmx фiтоцeнотичниx особливостяx та систeмнiй взаемодп як мiж собою, так i з шшими складниками дepeвостанy. Важливим заxодом для тд-вищсння пpодyктивностi та бiологiчноï стiйкостi дepeвостанiв, виконання ними важливиx соцiально-eкологiчниx функцш е впpоваджeння iнтpодyцeнтiв та скзопв [1, б, S].
1 Наук. к^вник: пpоф. А.Ф. Гойчук, д-p с.-г. наук
У люопарку "Ялiвщина" в минулi роки зростало до 480 видiв рослин (акшматизовано 460 видiв дерев, кущiв - вихщщв з Японп, Австралп та Дв-шчно! Америки [5]. На сьогодш у лiсопарку ми виявили серед хвойних де-ревних рослин сосну веймутову, сосну чорну, тую захщну, а з листяних по-рiд - катальпу бiгнонiеподiбну, робшю звичайну, оксамитник амурський, гледичiю колючу, сумах пухнастий, черемху Маака, платан захвдний, горiх маньчжурський. У люопарку "Кордiвка" зростае горiх чорний, клен срiбляс-тий, катальпа бiгнонiеподiбна, робшя звичайна та iншi.
Дерева сосни чорно! зростають у кв. 3 вид. 21, площею 0,5 га. Дерева сосни чорно! мають вш 79 рокiв, середню висоту 26 м, середнш дiаметр 32 см, повноту 0,5. Порiвняно з сусщшм деревостаном сосни звичайно! такого ж в^, деревостан сосни чорно! мае дещо меншу середню висоту (на 2 м) та середнш дiаметр (на 4 см). Стовбури та крони дерев вщзначаються високи-ми декоративними властивостями.
У кв. 4 вид. 8 в люопарку "Кордiвка" на дшянщ площею 0,2 га зростае деревостан клена срiблястого. У вщ 40 роюв середня висота деревостану 24 м, середнш дiаметр 24 см, повнота 0,7. У тит люу свiжа грабова дiброва деревостан зростае за 1в класом бонiтету. Однак за матерiалами люовпорядку-вання 2009 р. насадження штродукованих деревних порщ взагалi не було ви-дшено. 1нтродуценти iнших деревних видiв у люопарку зростають у занедба-ному станi. Бiльшiсть з них затшена породами автохтонних деревних рослин та зростае тд наметом деревостанiв. Тому ми проводили пошук дерев - ш-тродуцентiв в умовах, подiбних до лiсорослинних умов лiсопаркiв м. Чернтв.
Найбiльший флористичний склад рослин-штродуценпв та екзотiв ви-явлено у заплавi р. Десни бiля м. Новгород-Оверський, де у 1967-1969 рр. були створенi культури штродукованих деревних рослин [8]. Лiсовi культури створювали рядами у напрямку з твшчного заходу на пiвнiчний схщ, перпендикулярно руслу р. Десни. Розмщення садивних мiсць 1,0x0,5 м. З самого початку створення люових культур проводили детальш спостереження за ростом люових культур та умовами мюцезростання. Особливосп росту та збереженють рiзних видiв дерев та кущiв на початковому етапi вщображено в низцi наукових статей [9]. Впродовж наступних роюв науковцями станцп пе-рiодично проводили обмiри як окремо! групи деревних порiд, зокрема горiхiв [6], так i загалом дерев вше! дiлянки [4]. Пiзнiшi дослiдження висвiтлено в роботах [1-3, 7].
Щд час обстеження в 2010 р. проведено швентаризащю люових культур, визначено морфометричш параметри дерев та основш лiсiвничо-такса-цшш показники деревостанiв. Систематичнi дослiдження науковщв Придес-нянсько! науково-дослщно! станцп та нашi спостереження дають змогу виз-начити найбiльш перспективнi види деревних та кущових рослин для впрова-дження у лiсовi насадження заплав. На час дослщжень не збереглися горiх грецький та лiщина звичайна.
Як показали проведет дослщження, юльюсть дерев у процесi росту деревосташв продовжуе зменшуватися. Вiдзначено свiжi всохлi дерева та ураженi трутовиками ослаблi дерева, бiльшiсть яких знаходиться в тдлеглш
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
частит намету деревостану. Крiм цього, спостережено негативний вплив кулю тих порщ, яю мають кращi показники росту у висоту та пригшчують сво-!ми розвиненими кронами тi породи, яю вiдстають в ростi. Особливо вщчут-но це позначилося на деревах, висаджених лише одним рядом, де до сорока-рiчного вжу збереглося по одному чи кшька дерев. Серед таких порiд вщзна-чимо ялину европейську, клени - прирiчковий та червоний, вiльху сру, дуб червоний. Параметри висоти та дiаметра (на висотi 1,3 м) деревних рослин наведено в таблищ.
Табл. Показники висоти та дiаметра деревних порiд на достднш д 'няшй
№ з/п Порода Висота, м Д1аметр, см
1 Клен ср1блястий 15-19 18-36
2 Ясен зелений 14,5-18 14-20
3 Дуб червоний 12,5-17 10-20
4 Модрина сиб1рська 16-19 14-23
5 Сосна Веймута 18-22 23-32
6 Сосна звичайна 16-22,5 16,5-32
7 Гор1х ирий 16-24,5 18-35
8 Гор1х маньчжурський 16,5-23,5 18-36
9 Гор1х З1больда 16-22 14-32
10 Туя зах1дна 8-12,5 10-14
11 Гор1х чорний 17-25 20-40
12 Береза повисла 22-24,5 21-30
У 42^чному вщ на дшянщ сформовано деревостан мшаного складу. На час дослщжень юльюсть дерев - екзопв помiтно рiзна. Найбiльше збереглося дерев, де висаджували кшька 1х рядiв, найменше - де створювали лише 1 ряд ще! породи. Поодиноко чи невеликими групами збереглись дерева яли-ни европейсько!, клена прирiчкового, вiльхи сро!, дуба червоного. Уш цi дерева, о^м дуба червоного, зростають у дуже пригнiченому станi внаслiдок взаемоди з сусiдними деревами бiльших розмiрiв.
Серед хвойних порiд найбiльше модрини сибiрськоl - 31 та ту! захщ-но! - 55 дерев, значно менше - сосни звичайно! та сосни Веймутово! - 12 та 7 дерев вщповщно. Водночас, на дшянщ зростае значна кшькють горiхiв: сь рого - 82, маньчжурського - 70, чорного - 68, Зiбольда - 16 дерев. Оксамит-ник амурський та ясен зелений нараховують вiдповiдно 55 та 48 дерев. Найчисельшшою (144 дерева) е 8-рядна кулiса клена срiблястого. Дерева сосни веймутово! майже не поступаються за середньою висотою (20 м) деревам сосни звичайно!. Вони зростають за 1а класом боттету. Модрина сибiрська мае дещо меншi показники висоти та дiаметра, тж сосна, проте вона також зростае за 1а класом боттету. Туя захщна зростае тд пригнiченням листяних порiд, тому !! висота не перевищуе 12,5 м (III клас бонiтету).
На лучно-болотному супiщано-мулуватому карбонатному Грунт з рiв-нем Грунтових вод 1,5-2,5 м клен срiблястий вiдзначаеться високими показ-никами росту, але прямих рiвних стовбурiв не формуе.
Середнiй дiаметр клена в 34^чному деревостанi 26,6 см, тсда як на вер-шинi прируслового валу та рiвних дiлянках заплави - 17,4-18,1 см. Висота кле-
на срiблястого сягае 21 м. Враховуючи значну густоту деревостану (830 шт./га в прирусловш частинi та 1200 шт./га на рiвнинних дiлянках центрально! части-ни заплави) продуктивнють деревостанiв на цих мюцеположеннях сягае вщпо-вщно 400 та 300 м3/га. Ясен зелений в цих умовах значно вщстае в росл вiд клена срiблястого, тому продуктивнють його деревостану низька. З шших по-рщ вищою продуктившстю вiдзначався деревостан тополi чорно! та бшо!, який було зрубано в 1988 р. Запас деревини в 21^чному вщ становив 420 м3/га. Се-реднiй дiаметр деревостану - 33,7 см, середня висота - 23,4 м.
Найкращим ростом серед листяних штродукованих порщ вирiзняють-ся горiхи, особливо маньчжурський та чорний, окремi дерева яких мають тов-щину 50 см. Висота цих та деяких шших порщ сягае 25 м. Вони зростають за 1а - 1б класами бонiтету. За середньою висотою дерева горiхiв не поступа-ються автохтоннiй деревнiй породi - березi повислiй, а за дiаметром - пере-вищують 11. Санiтарний стан бшьшосп порiд залишаеться задовiльним. У 2006 та 2009 рр. вщзначено збшьшення кiлькостi дерев, уражених трутовиками, в насадженнях горiхiв, ясена зеленого та клена срiблястого. Значно! шко-ди на окремих частинах дшянки завдае виноград амурський, який значно по-ширився на дшянщ. Обплiтаючи стовбури дерев та досягаючи 1хшх верхiв'lв, вiн розростаеться на верхiвцi, обмежуе доступ свiтла до листя деревна, чим спричиняе його загибель.
Серед штродукованих порщ високою продуктивнiстю вiдзначаеться деревостани горiхiв - сiрого, маньчжурського та чорного. Горiхи сiрий та маньчжурський формують монодомiнантнi деревостани на шаруватих дерно-во-алювiальних Грунтах з рiвнем Грунтових вод 2,5-4,3 м. Горiх чорний, будучи значно зрщженим у молодому вiцi внаслiдок тдмерзання, добре росте в змiшуваннi з шшими породами, зокрема вiльхою чорною, утворюючи висо-копродуктивнi деревостани. Продуктившсть вiльхово-чорногорiхових та чис-тих гс^хових деревостанiв у 25-рiчному вiцi сягае 200 м3/га, а в 35 роюв -300 м3/га. Ц дерева вiдзначаються високою естетичною привабливютю, добре виконують водоохороннi, захисш та iншi екологiчнi функцп.
Спостереження, проведет на закладених в 1967-69 рр. у заплавi р. Десни експериментальних лiсових культурах з використанням понад 30 де-ревних та чагарникових порщ, серед яких багато екзопв, дали змогу видiлити найбшьш перспективнi для використання в заплавному лiсорозведеннi породи та рекомендувати значну кiлькiсть видiв для впровадження !х для створен-ня люових насаджень.
Для лiсопаркiв м. Чершгова найбiльш перспективними штродуцента-ми е гс^хи сiрий, чорний, Зiбольда, маньчжурський, клен срiблястий. З хвойних порщ для умов лiсопарку "Ялiвщина" найбшьш ефективними для вирощування е модрина сибiрська та сосна веймутова. Лiмiтуючим чинником введения сосни веймутово! в культуру е пухирчаста iржа (збудник - СгопагИ-ит г1Ыоо1а Бкг.). Цього захворювання в регiонi дослщжень ми не виявили.
Висновки. Найкращим ростом серед вивчених штродуценпв вирiзня-ються горiхи, особливо сiрий, маньчжурський та чорний. Вони зростають за 1а - 1ь класами боштету, не поступаються за середньою висотою автохтоннш
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
6ерез1 повислш, а за дiаметром перевищують п. Дещо меншi показники росту мають дерева клена срiблястого та дуба червоного.
Дерева сосни веймутово! та модрини сиб!рсько! зростають за I класом бонiтету та майже не поступаються за середньою висотою сосш звичайнiй.
Дерева ялини европейсько!, ту! захдно!, клена прир1чкового, вiльхи шро!, ясена зеленого, оксамитник амурського внаслщок взаемоди з сум1жни-ми деревами швидкорослих порiд, мають меншi показники росту, зростають у складi II ярусу в пригшченому станi.
Л1тература
1. Гал1в М.О. Досвщ використання штродукованих порщ для створення насаджень в заплав1 р. Десни / М.О. Гашв // Вщновлення порушених природних екосистем : матер. IV М1жнар. наук. конф., м. Донецьк, 18-21 жовтня 2011 р. - Донецьк, 2011. - С. 93-94.
2. Гашв М.О. Дослщження по тдбору порщ для захисного люорозведення у заплав1 р. Десни / М.О. Гашв, В.П. Ткач // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 1995. - Вип. 83. - С. 32-35.
3. Галiв М.О. Продуктившсть деревосташв iнтродукованих порiд у заплавi р. Десни / М.О. Галiв // Лгавництво Укра!ни в контекстi свггових тенденцiй розвитку лiсового господар-ства : матер. наук.-практ. конф. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2006. - С. 94-95.
4. Доброленський Г.О. Стшкють до затоплення та рiст деревних порiд на рiзних рiвнях заплави р. Десни / Г.О. Доброленський, М.М. Бурнос, H.I. Дармограй // Лгавництво i агро-лiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 1991. - Вип. 83. - С. 47-50.
5. Карпенко Ю.О. Загадковими стежками "Ялiвщини" / Ю.О. Карпенко, М.В. Графш. -Чернiгiв, 2002. - 40 с.
6. Кузьмин Е.Н. Пойменные культуры некоторых видов орехов в Новгород-Северском Полесье / Е.Н. Кузьмин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1985. - Вып. 70.1-80. - С. 36-38.
7. Матухно Ю.Д. Перспективи вирощування гс^хових насаджень в заплавах рiчок Швшчно-схщно! Укра!ни / Ю.Д. Матухно, Г.О. Доброленський, М.О. Галiв // Пщвищення техшчного рiвня лiсопромислового виробництва i освоення ново! технiки : матер. наук.-техн. конф., 17-18 вересня 1992 р. - Ьано-Франювськ : Вид-во ПКП, 1992. - С. 24-25.
8. Репневский В.В. Устойчивость некоторых древесных и кустарниковых пород к затоплению и их использование для пойменного лесоразведения / В.В. Репневский, М.А. Репневская, Е.Н. Кузьмин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1971. - Вып. 27. - С. 125-131.
9. Репневский В.В. Дифференциация в росте молодых культур на на разных уровнях поймы в прибрежных защитных насаждениях / В.В. Репневский, М.А. Репневская, Е.Н. Кузьмин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1972. - Вып. 29. - С. 90-96.
Брайко В.Б., Гойчук А. Ф. Фитоценотические особенности интроду-цированных древесных пород и перспективы их использования в лесопарках Чернигова
Установлено, что лесопарки г. Чернигова имееют обедненное видовое разнообразие лесных древесных растений, хотя климатические и почвенные условия благоприятны для роста и развития аборигенних и многих интродуцированых деревьев и кустарников. Акцентировано внимание на том, что при формировании биологически стойких и эстетично привлекательных древостоев необходимо учитывать фитоцено-тические особенности в их системном взаимодействии. Показано, что серый, Зиболь-да, маньчжурский и черный орехи, клен серебристый, лиственница сибирская и сосна веймутова являются перспективными для лесопарков Чернигова.
Ключевые слова: интродуцированные древесные растения, фитоценотические особенности, системное взаимодействие, средняя высота, средний диаметр, лесопарки.
Brayko V.B., Gojchuk A.F. Phytocenotic characteristics of introduced plants and the prospects of their use in the forest parks of Chernihiv.
It is studied that forest parks of Chernihiv have depleted species diversity of forest woody plants, although climatic and soil conditions are favorable for the growth and development of many native and introduced trees and shrubs. The formation of biologically sustainable and aesthetically attractive stands must account for phytocenological characteristics of woody plants and their complex system interaction. Gray walnut (Juglans cinerea L.), Siebold walnut (Juglans Sieboldiana Max), mandshuria walnut (Juglans mandshu-rica), black walnut (Juglans nigra L.), maple silver (Acer saccharinum), Siberian larch (Larix sibirica) and Weymouth pine (Pinus strobus) are recommended for introducing in Chernihiv forest parks.
Keywords: introduced woody plants, phytocenological characteristics, system interaction, average height, average diameter, forest parks.
УДК 630*231(23) Доц. Р.1. Бродович1, канд. с.-г. наук; астр. В.М. Гудима1; здобувач Ю.Р. Бродович2, ст. наук. спыроб. Ю.Д. Кацуляк2, канд. с.-г. наук
ПРИРОДНЕ В1ДНОВЛЕННЯ ГОЛОВНИХ Л1СОУТВОРЮВАЛЬНИХ ПОР1Д КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ШТЕНСИФ1КАЦН
Пщсумовано матер1али наукових дослщжень особливостей природного вщнов-лення дуб1в звичайного 1 скельного, бука люового, ялищ бшо! та ялини европейсько!. ОбГрунтовано заходи сприяння природному поновленню головних люоутворюваль-них порщ Карпатського регюну та формування оптимального складу молоднягав. Зроблено висновок, що ор1ентащя на природний шлях люовщновлення мае бути обГрунтованою передушм 1з лгавничих позицш 1 забезпечувати вщтворення коршно-го люового покриву.
Ключовг слова: природне вщновлення, сприяння, дуб звичайний, дуб скельний, бук люовий, ялиця бша, ялина европейська (смерека), кшьгасть, якють, склад.
У системi заходiв, спрямованих на вдосконалення люовщновлення в Укра!нських Карпатах, особливо важливе мюце належить оптимiзацil стввщ-ношення мiж природним i штучним його способами. Переваги природного вщновлення люу добре вiдомi.
Ниш люовщновлення в Карпатах мае переважно змшаний характер. Особливо це стосуеться зрубiв, що з'явилися пiсля рубання коршних чи умовно корiнних деревосташв у багатих типах лiсу на потужних i середньо-потужних бурих прсько-люових Грунтах. Деревостанам цих титв властиве iнтенсивне попередне природне поновлення головних люоутворювальних по-рщ. Однак на значних площах рослинний покрив Карпат значно змшився. Нинi в рубку переважно вщводяться деревостани не коршного породного складу, а це, своею чергою, позначаеться на характерi проходження вщнов-них процесiв. З шших об'ективних факторiв, що безпосередньо на них впли-вають, необхвдно зазначити висоту н.р.м., тип люорослинних умов i тип лiсу, експозищю схилу, площу зрубу тощо. Так дослщженнями Я. А. Сабана (6) бу-
1 Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 УкрНДГпрлк, м. 1вано-Франювськ
