CC BY
21
УДК: 630*81 Проф. В.ПРябчук, д-р с.-г. наук; доц. 1.С. Вттомв, канд. с.-г.
наук; асист 1.П. Тереля, канд с.-г. наук - НЛТУ Украти
ДО 1СТОР11 ДЕРЕВИНОЗНАВЧИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ В УКРА1Н1
Наведено вичерпш вщомосп про вивченiсть фiзико-механiчних властивостей аборигенних та штродукованих порiд Украши. Проаналiзовано публшацп, що стосу-ються впливу лiсогосподарських заходiв на формування деревини з заданими влас-тивостями. Помщено вiдомостi про дослiдження вад деревини. Визначено невщ-кладнi завдання бiологiчного деревинознавства в Укршш.
Ключов1 слова: Деревина, фiзико-механiчнi властивостi, деревш породи, люо-рослиннi умови.
Prof. V.P. Ryabchuk; doc. I.S. Vintoniv; assist. I.P. Terelya - NUFWT of Ukraine A history of wood science researches in Ukraine
An exhaustive information about physical and mechanical properties of native and introduced species of Ukraine wood exploration has been given. The publications about been forestry measures impact on wood wit h special properties forming been analyzed. An information about defects of wood has been published. The urgent of tasks of biological wood science in Ukraine have been determined.
Keywords: wood, physical and properties, wood species, stand conditions.
1сторда розвитку та становления 6удь-яко' галуз1 науки можна i необ-хщно вивчати не лише за сучасною лггературою, але й за друкованими ви-даннями, якi вийшли ранiше. Це однаковою мiрою стосуеться до дисциплiн лiсiвничоi науки. Лише юторичний пiдхiд до вивчення лггератури створюе передумови бiльш глибокого шзнання сучасностi.
Звичайно, в Украiнi, яка е малолюною кра'ною, i деревина не мае такого значення як сировинний ресурс в економщ, порiвнюючи ii з багатолю-ними крашами. Натомiсть, грунтово-кшматичш умови Украши дають змогу культивувати широкий асортимент деревних порщ, деревина яких може мати рiзноманiтне застосування. У шдсумку це позначилось на вивченостi деревини рiзних порiд нашоi краши.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
У 1971 р. Б.Й. Цибик зробив першу спробу узагальнення ведомостей про фiзико-механiчнi властивостi деревних порiд Укра1нських Карпат. По-перше, вказана робота не дае уявлення про вивченiсть деревини порщ, що проростають поза межами анашзованого району. По-друге, в робот не наво-дяться прiзвища авторiв проведених дослiджень.
Переважна бiльшiсть публшацш присвячена вивченню деревини ос-новних промислових порщ Укра1ни.
Деревину смереки вивчали А.Б. Жуков (1928), К.1. Коленчук (1948), М.А. Голубець (1958), Г.Л. Тишкевич (1962), С.С. Павлик (1969) та ш. Техшчш властивостi деревини сосни вивчали А.Б. Жуков (1928, 1931), М.А. Орлов (1946), В.П. Ковалишин (1971, 1981) та iншi дослщники.
Результати дослщжень К.1. Коленчука (1951) та Н.Л. Леонтьева (1956) давали лише певш уявлення про деревину ялищ. Найбшьш повно фiзико-ме-ханiчнi властивост деревини ще! породи у зв'язку з лiсорослинними умовами висвiтленi у дисертацшнш роботi Б.Й. Цибика (1963). Окремi результати дос-лiджень деревини ялищ наводяться у публiкацiях 1.П. Терелi (1987, 2004).
Деревину дуба з украшських лiсiв дослiджували А.Б. Жуков (1929, 1949), А.Г. Солдатов (1961), I.A. Яхонтов (1929), К.А. Курбатов (1933), С.П. Тимченко та С. Л. Сгоренко (1936) та A.A. Чеведаев (1963).
Всебiчному вивченню деревини бука та li ращональному використан-ню присвячеш роботи В.В. Георпевсько!' (1950), А.Т. Вакша, I.A. Чернцова, М.В. Анкшдшова (1952, 1954), П.1. Молоткова (1966), А.П. Шаповала (1952), А.Л. Синькевич (1967, 1969, 1973 та ш.) та Г.Л. Тишкевич (1984). У 2001 р. I.M. Сопушинський узагальнив дослiдження, виконанi протягом кшькох ро-кiв пiд керiвництвом 1.С. Вiнтонiва, присвяченi впливу люорослинних умов пiвденно-захiдного мегасхилу на властивост деревини бука лiсового. Окремi аспекти формування несправжнього ядра у ще! породи знайшли свое вщобра-ження у дисертацшнш робот Р.М. Вггра (2004).
Деревину ясена звичайного дослщжували Ф. Кржисiк (1933), Г. А. Саф-ронов, А.Н. Флаксерман (1933), А.Б. Жуков, С.П. Тимченко, С. Л. Сгоренко (1936) та А.Г. Солдатов (1961). Техшчш властивост деревини клена гостро-листого вивчали Г.А. Сафронов та А.Н. Флаксерман (1933), С.Л. Сгоренко та С.П. Тимченко (1936) та А.Г. Солдатов (1961).
Ращональному використанню граба в народному господарствi присвячена грунтовна робота Н.С. Середи (1965).
В.П. Левченко (1957, 1959, 1960, 1961) вивчав техшчш властивост деревини модрини европейсько!". Фiзичнi властивост деревини ще! швидкорос-тучо!" породи у культурах 36^чного вшу висвгглив Ю.М. Дебринюком (2000). Об'ектом наукових пошукiв Б.Й. Цибика була деревина таких порщ Заходу Украши: тис ягiдний (1961), сосна прська (1973), кедр европейський (1968, 1971), псевдотсуга зелена (1969, 1972, 1973) (разом з Т.М. Бродови-чем).
Упродовж 20-х i частково 30-х роюв А.Б. Жуков, С.П. Тимченко та С.Л. Сгоренко вивчали техшчш властивост дуба червоного, ясена пухнасто-го, горiхiв, акаци бшо!, осики.
У 1950 р. А. Л. Синькевичем завершено дослщження фiзико-мехашч-них властивостей берези залежно вiд типiв лiсу.
У дисертацшнш робот 1.С. Вiнтонiва (1974) викладено результати грунтовних дослiджень впливу еколопчних умов на будову i фiзико-мехашч-нi властивостi деревини явора з Укра!нських Карпат. Пiзнiше щ дослiдження доповненi оригiнальним спостереженнями селекцшно-деревинознавчого характеру (Вiнтонiв, Данчук, Харитон, 1999).
Деревину сосни веймутово! та модрини сибiрсько! вивчав А.Б. Жуков (1928), диморфанта - М.К. Биков (1938), модрини японсько! - М.Т. Гончар, 1.Я. Олiйник (1976), берези - Г.А. Сафронов та А.Н. Флаксерман (1933), шь-ма - С.П. Тимченко, С.Л. Сгоренко (1936), клена польового - С.Л. Сгоренко та С.П. Тимченко (1936), бархата амурського - М.К. Биков (1954), дуба прсь-кого - З.Ф. Савченко-Погребняк (1955), береки - Б.М. Махмет (1965), череш-m - В.П. Левченко з Л.Я. Садовенко (1965), каштана !сивного - Н.М. Басманова (1972), дуба швшчного - В. А. Майборода (1993) та О.Г. Полякова (1998).
У НЛТУ Укра!ни О.П. Божок нагромадив щнш даш про властивост хвойних порщ Заходу Укра!ни (смереки, ялищ, сосни, тиса та ш.). 1.С. Вшто-шв у спiвавторствi з такими дослщниками як П.В. Бшей, М.А. Щигельська, 1.В. Делеган, М.Г. Сушко, Н.В. Костик, О.С. Iванiв, С.С. Мергель, В.П. Селе-дець, В. Д. Шкудор отримали цiкавi вiдомостi про деревину багатьох абори-генних та штродукованих листяних порiд захiдних областей Укра!ни (бука, горiха чорного, ясена, явора, шьма, горiха грецького, тополi чорно!, вiльхи, осики, кари, дуба червоного, бархату амурського).
Поряд з вивченням властивостей деревини основних деревних порщ, вчеш НЛТУ Укра!ни (Рябчук, Мельник, Заячук, 1995, 1999, 2000) вивчали фь зико-мехашчш властивостi деревних i чагарникових порiд та малорозповсюд-жених дерев: глоду одноматочкового, грушi звичайно!, горобини звичайно!, яблунi люово!, калини звичайно!.
Спiвробiтники НЛТУ Укра!ни (Рябчук, Юськевич, 2000) вивчили будову деревини штродукованих сосен: Банкса, Веймутова, жорстко! та чорно!'. Найбшьшу ширину рiчних шарiв мае деревина сосни жорстко! (1,17-3,98 мм) та сосни Веймутово! (1,24-2,64 мм). У дерев сосни чорно! та Банкса середне значення цього показника становило вщповщно 1,46 та 1,11 мм. Вивченню будови та властивостей деревини кари присвячеш роботи В.П. Рябчука, В.О. Божка (2000, 2001). Встановлено, що !! деревина характеризуеться висо-кою щшьтстю, значним усиханням та високими показниками мехашчних властивостей.
Довщник з деревини А.М. Боровикова та Б.Н. Уголева (1989) мютить вщомост i про показники фiзико-механiчних властивостей деревних порщ Укра!ни. Серед них е багато малопоширених, iнтродукованих порiд. Хоча, на жаль, тут вщсутт як прiзвища авторiв проведених дослiджень, так i район за-готiвлi експериментального матерiалу, лiсорослиннi умови його формування.
П.Г. Кроткевич (1955) присвятив фундаментальну роботу вирощуван-ню високоякiсно! (безсучково!) деревини з застосуванням оригiнально! технологи.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Вирощування високояюсно1 деревини опрацьовував П.Г. Короткевич (1939), А.П. Рябоконь (1969, 1977, 1983, 1985, 1990, 1997, 2000) вивчав фiзи-ко-мехашчш властивост деревини сосни звичайно1 залежно вiд режиму люо-вирощування. Особливостi вирощування високоякiсноï деревини псевдоцуги зелено1 та модрини японсь^' обгрунтували 1.Я. Олiйник та Я.М. Шляхта (1982), Е.П. Сергеева (1975) дослщжувала формування деревини сосни зви-чайноï та кримськоï у зв'язку з типами люорослинних умов у Нижньоднш-ров'ь Лише 1.М. Патлай (1965) вивчав фiзико-механiчнi властивостi та анато-мiчну будову деревини сосни звичайноï у географiчних культурах.
Щшьнють деревини сосни звичайноï як одного з основних показниюв ïï якост та вплив на не1' окремих лiсогосподарських заходiв дослiджував О.1. Полу-боярiнов зi спiвавторами (1971, 1973, 1976, 1980) та В.М. Гриб (1987). Природну та умовну щшьнють деревини та кори сосни, смереки, дуба берези та бука вивча-ли П.1. Лакида (2002); А.Г. Лашенко (2004); Л.М. Матущевич (2004).
У 1965 р. Ю.Ф. Осипенко (1965) завершив роботу з використання тон-комiрмоï деревини вiд освгглень i прочищень для контурного пресування. С.С. Мергель (1994) захистив дисертацшну роботу, присвячену вивченню ре-зонансних властивостей деревини i можливостей ix покращення.
Вiдомостi про вологiсть свiжозрубаноï деревини рiзниx порiд мютять-ся в роботах А.Л. Синькевича (1959, 1968, 1973, 1974), П.1. Молоткова (1961), Г.1. Редько (1968), П.В. Бшея та 1.С. Вiнтонiва (1983). Робота 1.1. Гордiенка (1962) присвячена попередженню гниття деревини малостiйкиx порщ. В.П. Левченко (1961, 1967, 1968, 1969, 1971, 1972) вивчав будову i мехашчш властивост деревини гшок сосни та деяких iншиx порщ, а Т.М. Шкiря (1960) дослщжував фiзико-меxанiчнi властивостi деревини гiлок i вершин бука.
Питанню просочування деревини, в основному бука, присвячеш робо-ти Ф. Кржисiка (1933), П.Г. Кроткевича (1959), П.1. Молоткова (1962), 1.1. Гор-дiенка з ствавторами (1963, 1966). Вади деревини дослщжували 1.В. Турке-вич (1959), В.П. Левченко (1969, 1971, 1973) та Б.Й. Цибик (1970), а та-кож I.A. Алексеев, Р.Б. Братусь, О.В. Цилюрик, с. В. Шевченко та ш
I.A. Яхонтов (1933) вивчав вплив шдсочки сосни на техшчш власти-вост деревини. В.П. Рябчук (1974) вперше виконав дослщження впливу шдсочки на будову та фiзико-меxанiчнi властивост деревини берези. Ним же (В.П. Рябчук, Л.С. Осадчук, 1997) вивчено вплив шдсочки на властивост деревини сосни звичайноï в умовах Захщного регюну Украши.
При розробщ рекомендацiй з вщбору дерев сосни звичайноï шдви-щенноï смолопродуктивностi (Рябчук, Максим, 1996) було достатньо вивчено мшроскошчну та макроскошчну будову деревини.
Дещо осторонь деревинознавчоï тематики стоïть робота Н.А. Степанова (1939), в якш розглядаеться вплив сезону рубок на фiзико-меxанiчнi влас-тивостi деревини листяних порщ. Хоча загальновiдомо, що сезон рубки поз-начаеться лише на бюлопчнш стiйкостi деревини.
За результатами проведених дослщжень Б.Й. Цибик (1963) шдготував визначник деревини порiд захщних областей Украïни. Вагомим внеском у де-
ревинознавство, роздiлом якого е лiсове товарознавство, е навчальний поЫб-ник, шдготовлений Ю.Ф. Осипенком та В.П. Рябчуком (1979).
Результати вггчизняних та зарубiжних дослiджень узагальненi О.П. Божком та 1.С. Вiнтонiвим (1992) в укра!номовних навчальних посiбниках "Дере-винознавство з основами люового товарознавства" та "Практикум з дереви-нознавства та люового товарознавства" (1992, 2002). Це першi навчальнi по-сiбника такого профшю пiдготовленi в Укра!ш.
Наведет у данш роботi вiдомостi деревинознавчого характеру, як стосуються властивостей порщ Укра!ни, не претендують на абсолютну ви-черпнiсть.
Поряд з тим, аналiз змiсту публiкацiй свiдчить про незаперечш успiхи Укра!ни в галузi деревинознавства, зокрема його бiологiчного напрямку. Водночас першочергового вирiшення потребують таю проблеми:
1. Варто розширити дослщження деревини деревних порщ Укра!ни та вплив на не! особливостей формування (густоти, схем створення люових культур, структури насаджень, рубок догляду, прижиттевого користу-вання деревостанами, осушувальних та шших мелюрацш), розкриття бь олопчних процес1в формування деревини.
2. Необхщно актив1зувати вивчення ф1зико-мехатчних властивостей деревини у зв'язку з формовою р1зноматттстю порщ.
3. Опрацювати для основних деревних порщ систему цшеспрямованого формування деревини стосовно титв люорослинних умов, титв л1су.
4. Розширити методичт роботи в галуз1 деревинознавства та дослщження вад деревини з метою об'ективного визначення квал1метри деревних сортименпв.
5. Шдготувати довщник про ф1зико-мехатчт властивост деревини деревних порщ Укра!ни.
Пропонованi першочерговi напрямки наукових дослщжень з вивчення деревини промислових порщ Укра!ни спрямованi на розширення вщомостей про не! та !! рацiонального використання, а в люогосподарськш галузi - на вирощування деревини заданих властивостей. На наш погляд, вичерпна характеристика фiзико-механiчних властивостей деревини вЫх деревних порщ Укра!ни повинна стати невiд,емною складовою сертифшаци лiсiв. Такими ж даними повинна бути доповнена дiагностична характеристика основних ти-пiв лiсу як природно-юторично! основи лiсовирощування.
УДК 582. 471: 712 Ю.1. Шевчук; С.С. Пукас; проф. В.П. Шлапак, д-р
с.-г. наук;Л.А. Колдар -Нащональний дендрологiчний парк "Софивка"
ВИДОВЕ ТА ФОРМОВЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ РОД1В TAXUS L. I SOPHORA L. ТА IX ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ
Розглядаються особливост використання видiв роду Taxus L. та Sophora japónica L. у зеленому будiвницгвi, яю дають можливють розширити та покращити асорти-мент декоративних деревних рослин, що - використовуються при озелененш в Украiнi.
