CC BY
95
1 2
УДК 630* I. Сопушинський ; I. Binmonie ;
А. Тайш^ер3; Р. МЫаляк4; Г. Гриник5
ДО ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ Щ1ЛЬНОСТ1 ДЕРЕВИНИ У ЗВ'ЯЗКУ 13 ЗМ1НОЮ ВОЛОГОСТ1
Розглянуто pi3Hi показники щiльностi та ix значення у практичному викорис-танш. Проаналiзовано особливостi методики визначення щшьносп деревини та ос-новш мiсця закладення помилок. Особлива увага зосереджена на вивченш показни-юв, якi характеризують вмiст бiомaси в одинищ об'ему, що мае важливе значення для бiологiчного i техшчного деревинознавства, швентаризацп i монiторингу лiсiв. Обгрунтовано вaжливiсть визначення основних показниюв щiльностi деревини для нaуково-дослiдницьких та промислових потреб Украши. Проведено досшдження фь зичних властивостей деревини таких порщ: iз лiсового масиву - ясень звичайний (Fraxinus excelsior L.), бук лiсовий (Fagus sylvatica L.); iз дендрaрiю - сосна корейсь-ка (Pinus koraiensis Sieb. & Zucc.), кипарис Лавсона (Cupressus lawsoniana Murray). Наведено статистичну характеристику результат дослiдження та зaлежнiсть експлуатацшно'1' щшьносп (рЕ) вiд вологостi для згаданих порщ.
Dr. Ivan Sopushynskyy6; Doc., Dr. Ivan Vintoniv7;
Prof. Dr. Alfred Teischinger8; Dr. Roman Michalak; Dr. Heorhiy Hrynyk10
To Question Of Determination Methods Of Wood Density Depend On Moisture Change
In the paper different types of wood density and their significance for practical use were considered. Determination methods peculiarities were analysed, putting the stress to the areas where basic mistakes are laid. Special attention was paid to the study of indexes, that characterize a biomass contents in volume unit, what is important right for biological and technical wood sciences, forest inventory and monitoring. Grounded Importance of different uses of wood density for scientific investigations and industrial needs of Ukraine was proved. Physical properties of wood (xylem) of Fraxinus excelsior L. and Fagus sylvatica L. originated from forest stands and - Pinus koraiensis Sieb. & Zucc., Cupressus lawsoniana Murray grown in arboretum were measured and statistically analysed. The results of measurements and analysis, in particular dealing with the relationship between wood density (pE) and its moisture were presented.
Вступ
Продукщя is деревини, отримана у процес виробництва, характеризуемся визначеними властивостями, як сформувалися природним шляхом у ростучих деревах. Пор1вняно з металом, властивосл якого можна в техноло-пчному процес прогнозувати, властивосл деревини залежать вщ деревноi
1 Канд. с-г. наук, асист. (кафедра боташки, деревинознавства i недеревних pecypciB Мсу, УкрДЛТУ, Львiв), стипендат НАТО (ввддш мониторингу i лсовпорядкування шстигугу достижения лсу, Варшава, Польша).
2 Доц., канд. бюл. наук (кафедра боташки, деревинознавства i недеревних ресурав люу, УкрДЛТУ, Львiв).
3 Проф., директор шституту дослщження деревини, ушверситет земельних культур, Ввдень, Австргя.
4 Канд. лсових наук Мкаляк, кервник вдашу мониторингу i лсовпорядкування (шститут дослдження лсу, Варшава, Польша).
5 Ст. наук. сшвроб., канд. с-г. наук (НДС УкрДЛТУ, Львiв).
6 an award holder of the NATO Science Fellowships, Department of Forest Management Planning, Forest Research Institute, Warsaw, Poland.
7 Department of Botany, Wood Science and Non Wood Forest Products, Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv.
8 Institute of Wood Science and Technology, University of Natural Resources and Applied Life Sciences, Vienna, Austria.
9 Department of Forest Management Planning, Forest Research Institute, Warsaw, Poland.
10 Department of Forest Taxation and Management, Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv
породи, походження, люорослинних умов тощо. Для використання деревини в несучих дерев'яних конструкщях е важливим знання И властивостей. При цьому визначення достовiрних середнiх значень е необхiдною умовою для сортування пиломатерiалiв за критерiями мiцностi [18, 21].
Одним iз визначальних критерив мiцностi деревини е щшьшсть. Пра-вильнiсть його визначення е необхщною умовою аналiзу якост деревини. Щiльнiсть як iнтегральний показник якост деревини е одним iз основних факторiв оцiнки вартостi деревини. Визначення цього показника мае важливе значення для люозаго^вельно! та деревообробно! промисловостi, мошторин-гу та швентаризаци лiсiв Украши. Одним iз основних завдань деревинознав-ства полягае у створенш монограм залежностi шiльностi вщ вологостi деревини для промислових порщ, що сприятимуть правильному визначенню якостi деревини та И сортуванню на нижнiх складах та у деревообробних цехах [8, 15, 16, 18].
ЦШ дослщження
Методика визначення рiзних показникiв шiльностi деревини базуеться на визначенш вщношення маси до об'ему (р = m/V, кг/м ). У свiжозрубаному сташ шiльнiсть деревини залежить вщ маси деревно! речовини (фiтомаси) та води в одинищ об'ему [1, 3, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16, 20], тобто
тд. р. + тв (1) Рс.з.с. =—V-, (!)
Vmax
де: рсзс - щшьшсть свiжозрубаноl деревини або природна щшьшсть, кг/м3; тд р - маса деревно! речовини (фiтомаса), кг; тв - маса води, кг; Vmax -
об'ем деревини з волопстю у свiжозрубаному станi (W > 30%), м .
Як вщомо [1, 7, 8, 9, 11, 12, 15, 16, 20], вологють деревини ростучого дерева змшюеться залежно вщ пори року, лiсорослинних умов та висоти н.р.м., а також у межах висоти та дiаметра стовбура. Таким чином, змшюеться вмют води у деревиш i змiнюеться щшьшсть деревини ростучого дерева (див. форм. 1). Дослщження природно! щшьносп деревини (щшьносп деревини свь жозрубаного дерева) основних компоненлв фiтомаси стовбура дерева без од-ночасного визначення абсолютно! вологосп деревини е не коректним [6].
У процесi усихання деревини, при зменшенш маси води i об'ему деревини тобто зменшенш зв'язано! (пгроскошчно!) вологостi (0 < W < 30%) вщ границi насичення клiтинних оболонок до сухого стану, ф^омаса деревини залишаеться незмiнною. У сухому станi щшьшсть деревини (р0) визна-чаеться за такою формулою [7, 15, 16]:
т0
Р0 = Vr, (2)
V0
де: т0 - маса деревини в абсолютно сухому сташ або тдр , кг; V0 - об'ем деревини в абсолютно сухому сташ, м3.
Щшьшсть деревини вщ абсолютно сухого стану i до межi насичення клiтинних оболонок вологою (W < 30%) базуеться на визначенш вщносно!
щiльностi [S, 10, 12, 15, 1б]. У спещельнш лiтерaтурi цей покaзник нaзивaють пaрцiaльною щiльнiстю [V]:
m0
pn= (3)
V W <30%
3
де: pn - пaрцiaльнa щшьшсть деревини, кг/м ; m0 - мaсa деревно!' речовини (фiтомaси), кг; Vw<30% - об,eм деревини з волопстю W < 30%.
Для визшчення бiологiчноï продуктивностi нaсaдження e вaжливим по-кaзник вмюту фiтомaси деревини в одиницi об^му ростучого деревa. Тaким покaзником, який би хaрaктеризувaв вмiст фiтомaси в одинищ об,eму ростучого деревa (при межi нaсичення клiтинних стшок тобто W > 30%), e бaзиснa щiльнiсть (див. форм. 4). Для визшчення об,eму взiрця нaйточнiшим e метод ксилометричний, що зaбезпечуe високу точнiсть. Трaктувaння цього методу як недоцшьного, бо зaнурення деревини у воду призводить до ïï змочувaння, i як нaслiдок, до великих вщносних помилок у визшченш об,eму e не обгрунтовa-ним [б]. Як вщомо [1, V, S, 12, 15, 1б, 20], волопсть деревини ростучого деревa e вищою зa межу нaсичення клггинних стiнок. Отже, зaнурення деревини у воду для визшчення об^му не може призвести до збшьшення об,eму, a тiльки до збшьшення мaси при довготривэлому зaнуреннi у воду.
Мaксимaльний вiдсоток зв,язaноï води у деревиш зэлежить вiд бюло-гiчного виду, структури його деревини тa нaгромaдження фiтомaси в одинищ об^му. Чaстково нa бiосинтез фiтомaси у стовбурi деревноï рослини впливэ-ють екологiчнi умови зростaння. 1з зростaнням фiтомaси деревини в одинищ об^му збiльшуeться вiдсоток зв,язaноï вологост^ що iстотно впливae нa про-цеси усихaння i нaбухaння деревини [1, б, V, S, 9, 12, 15, 1б, 20].
Щшьшсть деревини ростучого деревa aбо бaзиснa e дуже вaжливим покaзником для iнвентaризaцiï тa монiторингу aкумульовaного вуглецю в ль сових мaсивaх. Визшчення вмiсту aкумульовaного вуглецю в основних компонентах фiтомaси стовбурa деревa пов,язaно iз дослiдженням змiни клiмaту тa глобального потеплiння [22]. Виходячи зi скaзaного вище, визнaчення вмюту сухоï деревноï фiтомaси в ростучому деревi можнa проводити зa тэки-ми формулaми [б, S, 1б, 19]:
m0 m0 ...
pр.д. = ^ або p6 = , (4)
V р.д. VW >30%
де: pрд - щiльнiсть деревини ростучого деревa, кг/м3; m0 - мaсa деревини в aбсолютно сухому стэш, кг; Vpд - об,eм деревини з волопстю ростучого де-ревa, м3; p6 - бaзиснa щшьшсть деревини, кг/м3; VW >30% - об^м деревини при межi шсичення клiтинних стiнок.
Цей покaзник дae змогу визнaчити бiологiчну продуктивнiсть деревос-тaнiв зa фiтомaсою з врaхувaнням впливу екологiчних фaкторiв нa формувэн-ня ксилеми у стовбурaх окремих бюлопчних видiв. 3a результaтaми дослщ-жень [11] p6 < p0, эле прямого функщонвльного зв'язку мiж p6 i p0 не спосте-рiгaeться через неоднaкову здaтнiсть деревини окремих порщ до роз6ухэння.
Вщомо [1, 7, 8, 9,12, 15, 16, 20], що щiльнiсть деревини ютотно зале-жить вiд вологость Для виробництва прийнято до використання щшьшсть деревини при вологост 12 %. Таку щiльнiсть прийнято називати нормалiзова-ною (стандартною) i визначають за такою формулою [3, 7, 8]:
Складшстю та недоцшьшстю використання показника стандартно! щiльностi е те, що 11 значення дуже важко отримати безпосередньо пiд час проведення дослщження, тому що вимагае доведення деревини до вологост 12 %. [8]. Обчислення стандартно! щшьност таким методом призводить до не точного визначення експлуатацшно! характеристики деревини у виробни-чих умовах. Поясненням цього е ашзотрошя, яка розкривае складшсть проце-сiв усихання i розбухання деревини залежно вiд напрямку волокон. Зазвичай, р12 визначають шляхом розрахунюв через перерахунковi коефiцiенти на во-логiсть 12 % для груп порщ, що значною мiрою узагальнюе фiзичну власти-вiсть деревини окремих деревних порщ i не враховуе !х бiологiчнi особливос-т! Таким чином закладаеться помилка тд час обчислення даного показника.
У свгговш практицi базисну щiльнiсть, парщальну щiльнiсть i щшь-нiсть деревини в абсолютно сухому сташ називають вiдносною щiльнiстю. За експлуатацiйну волопсть приймають 12... 15 % [10, 12, 13, 16], але на вщмшу вiд нормалiзовано! щiльностi, експлуатацшна щiльнiсть визначаеться вщно-шенням маси абсолютно сухо! деревини (т0) до об'ему при вологостi
Методичш пiдходи визначення щiльностi деревини вщ абсолютно сухого стану до границ насичення клiтинних оболонок базуеться на визначенш вiдносно! щiльностi, яку ще називають парцiальною [7]. Показники нормаль зовано! щiльностi, наведенi у довщковш лiтературi, необхiдно експеримен-тально привести у вiдповiднiсть до мiжнародних стандартiв тобто експлуата-цiйно! щшьност (6). Очевидно, такi показники вщносно! експлуатацшно! щiльностi е бiльш коректш для практичного використання i характеризують дшсш якiснi властивостi деревини, як пов,язанi iз кiлькiстю фiтомаси в оди-ницi об'ему. Особливе значення вивчення експлуатацшно! щшьносп мае для машинного сортування пиломатерiалiв за мщшстю деревини [18].
Усихання е важливою фiзичною характеристикою деревини для тех-нологiчних процесiв !! обробки. Для вивчення усихання деревини для рiзних напрямюв волокон необхiдно визначати коефщент анiзотропностi поперечного усихання (7). Такий коефщент дае змогу аналiзувати процеси, пов'язанi iз внутрiшнiми напруженнями у деревиш, що викликають трщини усихання та деформацiю [1, 7, 15, 16].
12
3
де: р12 - щшьшсть деревини при вологосл 12 %, кг/м ; т12 - маса деревно! речовини з волопстю 12 %, кг; ¥п - об'ем деревини з волопстю 12 %, м .
(5)
12...15 % (^...15):
(6)
КА.ПУ. ~ —
Pt
вг
(7)
Отже, виходячи iз лiтературних даних i сучасних потреб бiологiчного i технiчного деревинознавства, швентаризаци i мошторингу лiсiв, машинного сортування пиломатерiалiв за мщшстю доцiльно для науково-дослiдницьких та промислових цшей в Укрш'т вивчити таю фiзичнi властивостi деревини: щшьшсть ростучого дерева - ррд або рб (4); експлуатацiйну щшьнють - рЕ
(6); щшьнють в абсолютно сухому сташ - р0 (2); коефщент анiзотропностi поперечного усихання КАПУ (7).
Методика
Заготовлення кряжiв для дослщження фiзичних властивостей деревини (див. рис. 1) проводили вщповщно iз чинним стандартом [5]. Шсля двох тижнiв збер^ання пiд наметом з них виготовлено заготовки для дослщниць-ких вз1рщв [2-4].
А- 1.3 м 6 м^ -^ 0,6 м ...... .Я; » 0,6 м
щ ► Ï*---1Й
1 2 3
J)
А)
= •• • ЗЙ
Б)
1 К
? Q
Г, К
,0Jm
Е)
Рис. 1. Схема розмтки стовбура для виготовлення вз1рщв:
а) розмтка модельного дерева для взяття кряж1в; б) випилювання бруска; в) розпилювання бруска на рейки для подальшого виготовлення випробувальних вз1рщв.
Для дослщження фiзичних властивостей деревини прийнято показник точносп Р = 2,5 % i коефщент довiр,я t = 0,95. Розрахунок юлькост B3ip^B проводили вiдповiдно до встановлених коефщент1в варiацiï [1, 7, 8, 15, 16]. Статистична обробка результат дослщження проводилась за допомогою статистичноï програми SPSS 8.0 та електронних таблиць "Excel" з пакету прикладних програм Microsoft Office. Вона охопила визначення фiзичних властивостей деревини та ïx статистичних показниюв (див. табл. 1) [2-4].
Об'екти досл1дження
Для вивчення фiзичниx властивостей деревини охоплено таю деревш породи: iз лiсового масиву - ясень звичайний (Fraxinus excelsior L.), бук люо-вий (Fagus sylvatica L.); iз дендрарiю - сосна корейська (Pinus koraiensis Sieb. & Zucc.), кипарис Лавсона (Cupressus lawsoniana Murray) [17].
Модельш дерева було заготовлено на Прикарпатт - ясеня звичайного (три модел^ Тлумацьке люництво, Iвано-Франкiвський ДЛГ) та Закарпатл -бука лiсового (три модел^ Вишкiвське лiсництво, Хустський ДЛГ) i для кож-
ного штродуцента по однiй моделi (дендрарш "Березинка", Закарпаття). Закладка пробно! плошд в лiсовому масивi проводилась зпдно iз чинним стандартом. Модельш дерева зрубували вiдповiдно до попередньо встановлених !х таксацiйних показниюв, якi визначали за стандартною таксацшною методикою [5]. Коротка характеристика пробних площ така:
для штучного ясеневого насадження: тип люу - волога грабова судiб-рова; тип люорослинних умов - С3; склад насадження - 10Яс+Кл, Дч; вж -53 роки; середнiй дiаметр - 32,6 см; середня висота - 30,5 м; повнота - 1; бо-нггет 1А для букового насадження: тип люу - свiжа грабова бучина; тип люо-рослинних умов - Б2; склад насадження - 10Бк+Г; вiк - 90...100 рокiв; серед-нiй дiаметр - 48 см; середня висота - 32,5 м; боштет - 1А; повнота - 0,7.
Табл. 1. Позначення фiзичних та статистичних характеристик
Показники
Ф1зичних властивостей Позначення Статистичт Позначення
Усихання, % Кшьшсть вз1рщв N
тангенщальне ь
рад1альне вг Мшмальне значення тт
об'емне вг
Коефщ1ент атзотропност1 поперечного усихання КА. П.У. Середне арифметичне значення М
Щшьшсть деревини в абсолютно сухому стат р0, кг/м3 Максимальне значення тах
Щшьшсть експлуатацшна Р Е, кг/м3 Коефщ1ент вар1ацн V, %
Волопсть експлуатацшна ЖЕ, %
Щшьшсть базисна Рб , кг/м3 Помилка вар1ацн Р, %
Волопсть мокро! деревини ^М. Д., %
Обговорення результат1в дослщження
Щшьшсть деревини е iндикатором впливу факторiв довкiлля на якiснi властивостi деревини як у межах одного бюлопчного виду, так i для рiзних деревних порiд. Унiверсальнiсть даного показника окреслюеться простотою i достовiрнiстю визначення [1, 7, 8, 9, 12, 15, 16, 20]. Виходячи з наведеного вище аналiзу методiв визначення щшьност ми дослщили вплив вологост на шiльнiсть деревини ясеня звичайного з кшьцесудинною макроструктурою, бука люового з розсiяносудинною макроструктурою та хвойних порщ - сосни корейсько! i кипариса Лавсона (див. табл. 2).
Результати дослщжень, наведенi в табл. 2, стверджують, що щшьшсть деревини ясеня, бука, сосни корейсько! та кипариса Лавсона характери-зуеться широким дiапазоном значень i залежить вiд вологостi. Так, наприк-лад, експлуатацiйна шiльнiсть деревини перебувае в межах для: ясеня -568.695 кг/м3; бука - 569.668 кг/м3; сосни корейсько! - 334.408 кг/м3; кипариса Лавсона - 356.465 кг/м3. Отже, використання показника експлуата-цшна щшьшсть (6) замють стандартна (5) дае змогу уникнути складност визначення маси при вологост 12 % i отримання достовiрних даних вiдповiдно до мiжнародних стандартiв. Аналiзуючи змiни значень абсолютно! вологост
мокро! деревини слщ зазначити, що дослiдження природно! щiльностi (рсзс) е некоректним без одночасного визначення вологост деревини. Результати дослщження стверджують, що волопсть мокро! деревини перебувае в таких межах для: ясеня - 56.108 %; сосни корейсько! - 154.195 %; кипариса
Лавсона - 114.193 %.
Табл. 2. Статистична характеристика фiзичних властивостей деревини
Показники|М, шт. шт | М | тах | V, % | Р, % N шт. шт | М | тах | V, % | Р, %
Ясеня звичайного Бука л1сового
Усихан-ня, % в 38 7.9 10.0 16.9 14.2 2.3 36 8,6 9.3 12.7 15,5 2,4
вг 38 4.6 6.4 8.3 16.7 2.7 36 5,5 6.3 7.7 15,6 2,4
ву 38 13.5 16.2 23.8 12.0 6.4 36 16,3 19.5 21,8 12,8 2,0
КА.П У. 1.74 1.57 2.04 М 1,56 1,48 1,65 М
1.78 1,56
Р0, кг/м3 38 625 690 770 4.8 1.1 20 585 637 688 4.7 1.1
Ре , кг/м3 38 568 620 695 6.1 1.4 20 569 620 668 5.1 1.1
№Е, % 38 13 24 30 20.5 4.7 20 8.1 9.6 13.0 12.4 2.8
Рб , кг/м3 38 532 579 652 4.9 1.1 20 485 530 572 5.0 1.1
№м . Д% 38 56 81 108 13.9 3.2 - - - - - -
Сосни корейськог Кипариса Лавсона
Усихан-ня, % вt 19 5.1 6.7 8.7 14.9 3.4 19 4.7 6.1 8.4 18.1 4.1
вг 19 2.4 3.6 4.3 15.2 3.5 19 2.9 3.8 4.8 18.5 4.2
вк 19 8.7 10.9 12.9 11.2 2.6 19 8.4 10.5 13.6 12.2 2.8
КА.П У. 2.12 1.89 2.01 М 1.63 1.59 1.73 М
2. 01 1.65
Р0, кг/м3 19 355 385 424 5.7 1.5 19 375 444 505 7.9 1.8
Ре , кг/м3 19 334 366 408 7.2 1.7 19 356 421 465 7.1 1.6
№Е, % 19 11 14 16 9.6 2.2 19 11 14 17 13.8 3.2
Рб , кг/м3 19 310 344 384 6.5 1.5 19 342 398 455 7.7 1.8
№М. Д% 19 154 179 195 8.1 1.9 19 114 146 193 16.1 3.7
Вивчення впливу вологост на щiльнiсть деревини мае важливе зна-чення для достовiрного визначення !! експлуатацiно! характеристики. Залеж-ностi експлуатацiйно! щiльностi (6) деревини ясеня, бука, сосни корейсько! та кипариса Лавсона вщ вологостi 8.30 % зображено на рис. 2.
Як видно iз рис. 2, залежшсть експлуатацшно! щiльностi вiд вологост деревини описуеться рiвнянням прямо! лши i характеризуеться такими коефь щентами достовiрностi для: ясеня - 0,6783; бука - 0,6695; сосни корейсько! -0,746; кипариса Лавсона - 0,7313. Особливо важливим е дослщження впливу вологост на експлуатацшну щшьтсть деревини як iнтегральний показник ощнки якостi, а також як один iз визначальних факторiв сортування пилома-терiалiв за мiцнiстю.
а) б)
в) г)
Рис. 2. Залежшсть експлуатацшно'1 щiльностi (рЕ) деревини вiд вологост^
а) ясеня звичайного; б) бука лкового; в) сосни корейськог; г) кипариса Лавсона
Висновки
Виходячи з наведеного вище анашзу л^ературних даних, а також прове-дених дослiджень впливу вологостi на фiзичнi властивостi деревини доцiльно:
• у вггчизнянш деревинознавчш практищ 1 наукових спостереженнях визнача-ти експлуатащйну щшьтсть (6) замшть стандартно!;
• для квал1метри деревинознавчо! продукци вщ деревостану до споживання визначати так показники щшьност!: ростучого дерева - ррд або рб (4);
експлуатащйну - р^ (6); в абсолютно сухому стат - р0 (2);
• при визначент експлуатацшно! щ1льност1 слщ враховувати особливоси уси-хання 1 набухання деревини окремих бюлопчних вид1в через визначення ко-еф1щента атзотропност поперечного усихання (7);
• дослщження природно! щшьност! - рсзс (1) е некоректним без одночасного визначення вологост деревини;
• для мониторингу 1 швентаризаци лю1в розробити методику ощнки нагромад-ження фггомаси окремими фггоценозами у конкретних люорослинних умовах.
Л1тература
1. Божок О.П., Вштошв 1.С. Деревинознавство з основами люового товарознавства: Навч. пос1бник. - К.: НМК ВО, 1992. - 320 с.
2. ГОСТ 16483.37-80. Древесина. Метод определения радиальной и тангентальной усушки. - Взамен ГОСТ 16483.8. - 71; Введ. 01.01.81. - М.: Изд-во стандартов, 1980. - 5 с.
3. ГОСТ 16483.3-84. Древесина. Метод определения плотности. - Взамен ГОСТ 16483.1-73; Введ. 01.07.85. - М.: Изд-во стандартов, 1984. - 6 с.
4. ГОСТ 16483.38-80. Древесина. Методы определения объемной усушки. - Взамен ГОСТ 16483.8. - 71; Введ. 01.01.81. - М.: Изд-во стандартов, 1980. - 5 с.
5. ГОСТ 16483.6-80. Древесина. Метод отбора модельных деревьев и кряжей для определения физико-механических свойств древесины насаждений. - Взамен ГОСТ 16483.6-71; Введ. 01.01.81. - М.: Изд-во стандартов, 1980. - 6 с.
6. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2001. - 256 с.
7. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения: Учебник для вузов. - 2 - изд., перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 368 с.
8. Полубояринов О.И. Плотность древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 160 с.
9. Сопушинський 1.М. Вплив люорослиних умов твденно-захщного мегасхилу Ук-рашських Карпат на властивост деревини бука люового (Fagus sylvatica L.): Дис... канд. с. -г. наук: 06.03.03. - Лыйв, 2001. - 178 с.
10. Справочное руководство по древесине/ Лаборатория лесных продуктов США. Пер. с англ. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 544 с.
11. Чудинов Б.С. Вода в древесине. Новосибирск: Наука, 1984. - 270 с.
12. Bosshard H.H. Holzkunde. Zur Biologie, Physik, und Chemie des Holzes. - 2. Auflage. - Basel-Boston-Studgart: Birkhaeuser Verlag. - 1984. - Band 2-312 S.
13. Deutsches Institut für Normung: Prüfung von Holz: Probenahme, DIN 52 180; Bestimmung der Rohdichte, DIN 52 182; Bestimmung des Feuchtigkeitsgehaltes, DIN 52 183; Bestimmung der Quellung und Schwindung, DIN 52 184. - Berlin und Köln: Beuth Verlag GmbH. - S. 79-92.
14. Haygreen J.G., Bowyer J.L. Forest products and wood science/ 3. ed. - Ames, Iowa: Iowa State Univ. Pr., 1996. - XV, 484 S.
15. Krzysik F. Nauka o drewnie. - Warszawa. - 1978. - 653 S.
16. Kollmann F. Technologie des Holzes und der Holzwerkstoffe/ Band: 1 Anatomie u. Pathologie, Chemie, Physik, Elastizität u. Festigkeit. - 2., neubearb. u. erw. Aufl. 1951, Repr. -1982. - XIX, 1050 S.
17. Lincoln W.A. World woods in color. Wood - Handbooks. New York: Macmillan. -1986. - 320 p.
18. Mauritz R. Maschinelle Festigkeitssortierung von Schnittholz - Forschung und Entwicklung in Österreich und im internationalen Umfeld// Lignovisionen: Eine Holzzeitgeschichte IHF/VHO. - Wien. 2001. - S. 67-78.
19. Michalak R. Raport o stanie lasow w Polsce 2001/ Centrum Informacyjne Lasow Panstwowych, Warszawa. - 2002. - pP. 1-95.
20. Niemz P. Physik des Holzes und der Holzwerkstoffe/ Leinfelden-Echterdingen. DRW-Verlag, Stuttgart - 1993. - 243 S.
21. Vintoniv I, Sopushynskyy I., Teischinger A. Forst- und Holzwirtschaft in der Ukraine wächst// Holz- Zentralblatt, № 87- 2003. - S. 1222.
22. IPCC. Good Practice Guidance for Land Use, Land-Use Change and Forestry// National Greenhouse Gas Inventories Programme. Published by the Institute for Global Environmental Strategies. 2003. - 564 P. _
УДК 630*165.61 Здобувач С.М. Данькевич;
проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук - УкрДЛТУ
СТАН I ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ПЛЮСОВОГО НАСАДЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОÏ У ЗАКАЗНИКУ " ЛОПА-ТИНСЬКИЙ" - ОСНОВИ ЛIСОНАСIННeВОÏ БАЗИ РАДЕХ1ВСЬ-
КОГО ДЕРЖЛ1СГОСПУ
Охарактеризовано стан плюсового насадження сосни звичайно'1 в Радехiвському держлюгост ДЛГО "Львiвлiс", пропонуються шляхи збереження його генофонду.
S. Dankevytch, H. Krynytskyy - USUFWT
The Condition and the Ways of Preservation of Genetic Fund of Crop Forest Stand of a Scots Pine in Reservation "Lopatynskyy" - the Bases of
Forest's Seeds in Radechiv's SEF
It is made the characteristic of a condition crop forest stand of a Scots pine in Radechiv's SEF and it is offered to a way of preservation of its genetics fund.
