CC BY
18
6. Шишканинець 1.Ф. Типологiчне оцшювання букових люосташв у ДП "Воловецьке люо-ве господарство" / 1.Ф. Шишканинець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лы^в : РВВ НЛТУ Укрални. - 2013. - Вип. 23.4. - C. 63-67.
7. Borecki T. Atlas ubytku aparatu asymilacyjnego drzew lesnych / T. Borecki, A. Keczynski -Warszawa, 1992, Wyd. : Agencia Reklamowa "ATUT". - 49 s.
Шишканинец И.Ф., Мазепа В.Г. Санитарное состояние горных буковых древостоев в верхнем течении бассейна реки Латорица
Рассмотрено современное состояние буковых древостоев, выяснены особенности их усыхания в зависимости от лесоводственно-таксационных показателей. Установлено, что буковые древостои в районе исследований ослабленные по санитарному состоянию и средне поврежденные по степени деградации их фотосинтетического аппарата. Букняки, растущие в котловинах на склонах северной экспозиции, чаще всего повреждаются ветровалами.
Ключевые слова: санитарное состояние, буковые древостои, устойчивость насаждений, индекс санитарного состояния, дефолиация.
Shyshkanynets I.F., Mazepa V.H. Sanitary state of mountain beech forest stands in the Latorytsya river upstream
The present state of beech forest stands is reviewed. The peculiarities of their drying out depending on the forest valuation indices are found out. It is determined that beech stands under investigation are weakened according to their sanitary state and averagely damaged according to the degree of degradation of their photosynthetic apparatus. Beeches growing in the valleys of the south exposition's hillsides are damaged by the windfalls.
Keywords: sanitary state, beech forest stands, hardiness of plantations, sanitary state index, defoliation.
УДК 630*234(477.8) Ст. наук. ствроб. 1.М. Скольський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Ф1ЗИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ В'ЯЗА ШОРСТКОГО В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Представлено результати дослщжень фiзичних властивостей деревини в'яза шорсткого (Ulmus scabra Mill.) в люових культурах Захщного Люостепу Укрални. Результати дослщження мають практичне та наукове значення в аспект встановлення до-цшьност вирощування, заготiвлi та можливост використання деревини у промисловш галуз^
Ключовi слова: в'яз шорсткий, фiзичнi властивост деревини, водопоглинання.
Вступ. Деревина в'яза шорсткого е надзвичайно щнною сировиною, використання яко1 дуже багатопланове. Визначальну роль у використаннi деревини в рiзних галузях промисловостi ввдграють ii' фiзичнi та механiчнi властивос-Ti. В'яз шорсткий вiдносять до твердих листяних порiд, тому його деревина е достатньо щнною. Так, за показником щшьносп р15 (660 кг/м3) А.М. Перелигiн [9, 10] вiдносить в'яз до порiд iз середньою шiльнiстю деревини (560-750 кг/м3).
За даними рiзних авторш [2, 4] в'яз шорсткий або шьм прський (Ulmus scabra Mill.) мае ядрову деревину iз вузькою жовто-бурою заболонню та ядром коричнево-бурого вщтшку. У пiзнiй деревинi рiчних юлець на поперечному зрь зi дабш судини утворюють переривчастi хвилястi лши, якi розмiшенi паралель-но з межею рiчного кiльця. На радiальнiй плошинi серцевиннi променi утворюють строкатий рисунок iз блискучих i свiтлiших серцевинних промешв на темному фош ядра.
Деревину в'яза шорсткого широко використовують для промислових потреб. Це - мiцний, достатньо пружний матерiал, здатний витримувати значш навантаження. Йому притаманнi також декоративш властивостi та висока резонансна здатнкть. Деревина в'яза шорсткого мае красиву текстуру i високо щ-нуеться. Деревина породи, оброблена антисептиками, вданачаеться високою мiцнiстю навiть за умов мiнливоí вологостi [4]. Ц та iншi природнi властивосп дають змогу широко використовувати деревину в^в для виготовлення меблiв, музичних iнструментiв та iнших важливих для побуту речей.
За кнуючими даними [3], фiзико-механiчнi властивостi деревини в'яза шорсткого е нижчими поршняно з такими у дуба звичайного (для прикладу, шдльнкть деревини в'яза становить 620 кг/м3, дуба - 690 кг/м3). Лiтературнi да-нi з вивчення фiзичних властивостей деревини в'яза шорсткого в захщному ре-пош Украши практично вiдсутнi. Характерною ознакою деревини в'яза шорсткого е переривчаста хвиляста лiнiя, яка утворюеться iз дрiбних судин у пiзнiй деревиш рiчного кiльця на поперечному зрiзi. Окремi дшянки хвилясто! лiнií спрямоваш пiд гострим кутом до межi рiчного кiльця (в Ulmus scabra Mill - паралельно з межею рiчного кiльця) [1, 4].
Отже, за фiзичними показниками деревини в'яз поступаеться дубу та ясену. Проте за твердктю деревини в'язи все ж таки вщносять до твердих порвд. Не вивченим в цьому аспекта е вплив типу лкорослинних умов, складу наса-дження, густоти деревостану на показники деревини видiв роду Ulmus L.
Об'екти та методика. Ми проводили до^дження з вивчення фiзичних властивостей деревини в'яза шорсткого у 27^чних лiсових культурах Захщно-го Лiсостепу Украши (Суходшьське л-во ДП "Бiбрське ЛГ" Львiвського ОУЛМГ, кв. 66, в.10), яю ростуть в умовах волого! буково! даброви (Б3-бкД). Склад лiсових культур - 9Взш1Клг + Бк, Гз, тип грунту - темно-срий лковий легкосуглинистий на лесах.
Для дослiдження фiзичних властивостей деревини в'яза шорсткого з кожно! групи росту вибирали одне модельне дерево. Зразки для дослвджень ввд-бирали на висотi 1,3 м., на 1/3 висоти стовбура та на вщсташ 1,0 м вiд початку живо! крони [11]. Пiд час виконання дослiдiв користувались також положениями ГОСТ 16483.18-72, ГОСТ 16483.3-84, ГОСТ 16483.7-71, кнуючим методич-ним забезпеченням [1, 2, 4]. Ми проаналiзували бiльше нiж 500 зразюв, вiдiбра-них на рiзних висотах стовбура у модельних дерев, mi росли в умовах вологого груду. Для вивчення водопоглинання деревини в'яза шорсткого ми шдготували понад 200 зразюв деревини кожно1 дослiджуваноí моделi за групами росту, взя-тих на рiзних висотах стовбура.
Для зважування зразк1в використовували лабораторну електронну вагу Axis з точнiстю зважування до 0,01 г та штангенциркуль з точнктю вимiру 0,1 мм. Дерева у дослщжуваному насадженнi були подалеш на три категорií -особини сильного (1), середнього (2) та слабкого (3) росту [8]. З кожно!' групи росту для дослщжень вибирали одне середне модельне дерево.
Результата дослщження. Досладження фiзичних властивостей деревини моделей в'яза шорсткого дали таю результати (табл.). Так, юльккть рiчних ша-рiв в 1 см закономiрно е найбшьшою у моделi вiдсталого росту. За кнуючими в
лiтературi даними [3], в умовах Теллермашвського лкництва кiлькiсть рiчних шарш в 1 см становила в середньому 6,5. В умовах Захщного Лiсостепу Украши кiлькiсть рiчних шарiв в 1 см для моделi кращого росту становить 1,8-2,4, моде-лi середнього росту - 2,2-3,8 та у моделi слабкого росту 5,0-6,0 шарш в 1 см.
Табл. Фiзичнi властивостi деревини в 'яза шорсткого
Характеристика модельного дерева Висо-та зрь зу, м Кшьюсть рiчних шарiв в 1 см, шт. Середня ширина рiчного шару, см Вмют шзньо1 деревини, % Волопсть, % Усихання, %
абсолютна вщ-нос-на ра- Дiа-льне тан-ген-тальне за дов-жи-ною об'емне
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Модель 1.; Н=17,4 м; Э=20,0 см; 27 роюв 1,3 1,99 1,36 39,69 33,99 24,03 5,41 3,24 0,15 8,60
5,8 2,44 1,33 30,44 22,31 18,11 4,96 3,11 0,15 9,46
15,0 1,79 1,31 25,53 14,37 12,55 4,39 2,75 0,38 7,37
Модель 2.; Н=15,8 м; Э=16,0 см; 27 рокiв 1,3 2,34 1,20 38,21 22,97 18,62 6,19 4,55 0,16 10,58
5,3 2,18 1,28 28,37 16,19 13,90 5,12 2,82 0,07 7,86
14,0 3,79 1,07 28,57 15,24 13,21 4,64 2,58 0,26 7,34
Модель 3; Н=9,80 м; Э=10,0 см; 27 роюв 1,3 5,91 1,12 29,56 16,17 13,88 4,75 2,73 0,17 7,51
3,3 5,04 1,18 31,39 12,68 11,23 3,81 2,74 0,15 6,57
8,0 6,02 1,14 32,26 13,61 11,95 4,26 2,63 0,17 6,93
Заюнчення табл.
Коефщент усихання Щшьшсть де ревини, кг/м3 Об'емна порииють деревини, %
радiаль-ний танген-тальний по дов-жиш за об'емом рпарц Р0 Рбаз PW12 %
12 13 14 15 16 17 18 19 20
0,18 0,11 0,005 0,29 590 480 440 560 68,63
0,17 0,15 0,005 0,32 620 560 510 590 63,38
0,15 0,09 0,012 0,25 620 580 540 590 61,82
0,21 0,15 0,005 0,35 687 625 558 654 59,12
0,17 0,09 0,002 0,26 610 570 530 580 62,72
0,15 0,09 0,008 0,24 650 610 570 620 60,04
0,16 0,09 0,005 0,25 640 590 550 610 61,25
0,13 0,09 0,004 0,22 550 523 490 524 65,81
0,14 0,09 0,006 0,23 558 528 492 532 65,48
Отже, найменшу кшьккть рiчних шарш в 1 см зафшсовано у моделей кращого росту, причому на промiжку висоти 1,3-15,0 м 1хня кiлькiсть змь нюеться слабо. У моделi середнього росту також спостеркаемо незначну ввд-мiннiсть у кiлькостi рiчних шарiв в 1 см на промiжку стовбура 1,3-14,0 м. Це ж саме стосуеться i моделi слабкого росту, однак кшьккть рiчних шарш в 1 см ос-танньо!' iстотно бiльша.
Подiбна тенденщя зворотного характеру спостеркаеться i в розподш се-редньо!' ширини рiчного шару за висотою стовбура. Так, якщо для моделi кращого росту цей показник становить 1,31-1,36 см, то для моделi ввдсталого росту - 1,11-1,17 см. Перевага за середньою шириною рiчного шару модельного дерева кращого росту над ввдстаючим становить 14-15 %.
Варiабельнiсть показника вмiсту пiзньоí деревини за висотою стовбура е досить помггною i найбшьш значною - у дерева кращого росту (25,5-39,7 %). В
особини середнього росту варiабельнiсть за цим показником е дещо менша (28,4-38,2 %), а в дерева вiдсталого росту - зовсш незначна (29,6-32,2 %). При цьому найбшьший вмiст шзньо! деревини спостерiгаеться переважно в нижнш частинi стовбура, де вмiст мехашчно! тканини найвищий. Загалом ми спостерь гаемо таку тенденцiю - iз погiршенням росту дерева вмiст шзньо! деревини зменшуеться.
Iснуючi в лiтературi данi [3] показують, що в умовах Теллермашвського лiсництва вмiст шзньо! деревини у в'яза шорсткого 55-60-р!чного вiку становив 70,6 %, а в ясена - 68,1 %. Ц показники е iстотно бшьшими, нiж у наших досль дах. Вiрогiдно, таку iстотну вiдмiннiсть можна пояснити дослщженнями, прове-деними у насадженнях рiзних вiкових груп (молодняки та середньовiковi), р!з-ного походження (штучнi, природнi), рiзноí густоти, а також рiзними регiонами дослiджень з неоднаковими клшатичними умовами.
Взяття зразюв для визначення вологостi деревини припало на кшець червня - початок липня, в перiод найбшьш високо! життедiяльностi дерев. Тому пiд час аналiзу отриманих даних потрiбно звернути увагу на цей аспект.
Показник вщносно! вологосп деревини найвищий у моделi сильного росту, причому з досить сильними перепадами на рiзних висотах стовбура. В моделi середнього росту змши показника вiдносноí вологосп значно менше (13-18 %), а в моделi вiдстаючого росту - ще менше (11-14 %). Показник абсолютно! вологосп змiнюеться так само, як i вiдносна волопсть.
У дослiджених модельних дерев в'яза спостертаемо загальну тенден-щю - зменшення вологостi деревини iз збшьшенням висоти стовбура. Крш того, для дерев рiзних груп росту значения вологосп теж е рiзними: вiдносна та абсолютна вологiсть деревини е найбшьшою у дерева кращого росту, дiаметр якого е найбшьшим, i найменшою - у дерева ввдсталого росту, дааметр якого е найменшим. Найбшьша частка усихання спостертаеться у моделi середнього росту, а в моделi слабкого росту вш мiнiмальний.
Показники радiального, тангентального усихання, а також усихання за довжиною у модельних дерев всiх груп росту досить подiбнi. Меншою е тан-гентальне всихання (в середньому в 1,4-1,7 раза). 1з збшьшенням висоти дерева всихання деревини зменшуеться. Найменше об'емне всихання спостерiгаемо у моделi вiдсталого росту - на 2-3 % поршняно з моделлю кращого росту.
Одним iз об'ективних показникш якостi деревини е ц щiльнiсть, яка зале-жить вiд багатьох чинникш - типiв лкорослинних умов, густоти i складу дере-востану, iитенсивностi росту дерев тощо. Щiльнiсть е ваговою характеристикою деревини, тобто не лише чинником якосп деревини, але й продуктивност! тишв лкорослинних умов.
Аналiз показника щшьносп деревини в'яза шорсткого здебшьшого вка-зуе на певну тенденщю - !з зниженням iнтенсивностi росту дерев щшьнкть деревини збшьшуеться. Пщ час дослiджения щшьносп деревини ялини, ялищ та модрини теж спостертаеться под!бна тенденщя [8]. Щшьнкть деревини в'яза в момент досл!дження (рпарц) е середньою. Законом!ршсть змши цього показника !з збшьшенням висоти дерева нам встановити не вдалось. На р!зних висотах ! в особин р!зно! шгенсивносп росту щшьнкть деревини в момент дослщження характеризуеться р!зними абсолютними значеннями.
Щшьнкть деревини в'яза в абсолютно сухому стан! (р0) у дерев р!зних груп росту та на р!зних висотах стовбура змшюеться таким же чином, як ! по-казник р„. Якщо показник р0 у модел! сильного росту помггно зростае !з збшь-шенням висоти дерева, то у моделей середнього та вщсталого росту щшьнкть деревини в абсолютно сухому стан! зменшуеться. Таку ж тенденщю спостерь гаемо ! в змЫ показника базисно! щшьносп (Рбаз) деревини у дерев р!зних груп росту на р!зних висотах стовбура.
Щшьнкть деревини за 12 %-во! вологосп (р12) е найвищою у дерева се-реднього росту, а найменшою - у дерева слабкого росту. Цей показник в основному зменшуеться !з збшьшенням висоти стовбура. Найвищу щшьнкть деревини за вологосп 12 % ми зафшсували у модел! середнього росту на висоп 1,3 м (654 кг/м3). А в середньому цей показник становить в межах 560-580 кг/м3. По-р!внюючи показник р12 !з вщомою шкалою щшьносп, деревину в'яза шорсткого 27-р!чного вку в умовах волого! буково! даброви можна в!днести до порщ з се-редньою щшьнктю деревини.
З метою встановлення допусюв на всихання шд час сушшня пиломатерь ал!в, шпону та ш., ми визначили коефщкт' всихання деревини для р!зних нап-рямтв. Як видно !з табл. 1, змша коефщкнта всихання !з збшьшенням висоти стовбура тдпорядковуеться цим самим законом!рностям, що ! змша вщносного показника всихання у вщповщних напрямках. Так, коефщкнт об'емного всихання е найменшим у дерева вщсталого росту (в середньому 0,24), найбшь-шим - у дерева середнього росту (в середньому 0,27). За кнуючими даними [3], коефщкнт об'емного всихання для в'яза шорсткого становить 0,51, тобто вш майже в два рази бшьший. Це пояснюеться р!зним вшом дослщжуваних наса-джень ! р!зними типами лкорослинних умов.
Якщо поршнювати шефаденти всихання деревини ясена 55-60-р!чного вку, то вони становлять, вщповщно, 0,20; 0,31; 0,53 у рад!альному, тангенталь-ному напрямках ! за об'емом [3]. Для в'яза шорсткого середш значення становлять, вщповщно, 0,16; 0,11 та 0,28. Як бачимо, у в'яза значно менше тангенталь-не, ! як наслщок - ктотно менше всихання за об'емом.
Вщсотковий об'ем порожнин в абсолютно сухш деревин! називають об'емною пористктю деревини. Об'емна пористкть деревини за коефщкнта 1,53 у дослщжуваних моделей зм!нюеться ввд 59 % до 68 %. Меншою пористк-тю вщзначаеться деревина у особин середнього та вщсталого росту. М!ж щшьнктю деревини та об'емною пористктю деревини кнуе дуже ткний зворотний корелящйний зв'язок: !з збшьшенням одного показника !нший зменшуеться.
Варто звернути увагу на кнування ще одного зв'язку - м!ж щшьнктю та вмктом шзньо! деревини. Так, у дослщжуваних модельних дерев !з зменшен-ням або збшьшенням вмкту шзньо! деревини показник р0 теж зм!нюеться по-д!бним чином. Потр!бно також звернути увагу ! на кнування певно! ткноти зв'язку м!ж щшьнктю деревини та середньою шириною р!чного шару: !з збшьшенням щшьносп останнш показник знижуеться.
Одним з важливих показникк ф!зичних властивостей е водопоглинання деревини. Цей показник впливае на стшккть деревини в р!зних конструкциях, й набрякання, короблення та шш1 характеристики. Характер водопоглинення де-
ревини в'яза шорсткого, взято'1 i3 рiзних висот стовбура, е неоднаковим за штен-сивнiстю проходження процесу, хоча для вах зразкiв характернi дуже подiбнi тенденцп* водопоглинання.
Для дослiджень зразки брали одночасно i3 взяттям зразюв для вивчення фiзичних властивостей деревини. Отримаш данi представлено у виглядi кривих, якi характеризують поглинання води деревиною в час (рис.). Так, деревина в'яза шорсткого дуже активно поглинае воду протягом перших 5-10 дшв досль ду (90-130 %). Протягом наступних 30 днiв поглинання деревиною води теж вщбуваеться вщносно активно, коли деревина насичуеться водою до 110-155 %. Пiсля цього перюду поглинання води деревиною сильно сповтьнюеться i проходить дуже слабо, але рiвномiрно до 94 дшв, насичуючись до 120-175 %.
Найбiльш iнтенсивно насичуеться водою деревина моделi кращого росту, зокрема - деревина, взята на 1/3 висоти стовбура (вщ 130 % на 10-й день спостережень до 175 % на 94-й день). Найменше насичення водою спостерь гаеться у моделi середнього росту, а конкретно - у зразюв, вщбраних на початку живо'1 крони (вщ 90 до 120 %), що пов'язано iз найменшою пористютю деревини. Варто також зазначити, що поглинання води деревиною на вах висотах стовбура у моделей середнього та вщсталого росту проходить дуже подiбно, то-дi як деревина моделi кращого росту вщзначаеться сильним водопоглинанням. Це пов'язано iз найбтьшою пористiстю деревини саме у моделi кращого росту.
Отже, для деревини в'яза шорсткого на рiзних висотах стовбура харак-терне штенсивне поглинання води протягом 5-10-денного термшу. Пiсля вказа-ного термiну деревина у дослщжуваних моделей поглинае воду менш штенсив-но, але цей процес проходить аж протягом 94 дшв. Шсля цього зразки переста-ють поглинати вологу i не змшюють свое'1 маси.
Рис. Водопоглинання деревини в'яза шорсткого залежно eid висоти зрЬзу тагрупи росту: 1) модель кращого росту; 2) модель середнього росту; 3) модель слабкого
росту)
Найбшьша насиченють вологою проходить у моделi кращого росту - до 175 %, а найменша - у моделi середнього росту (до 118 %). Поглинання деревиною вологи в обсязi бтьше шж 100 % проходить на 10-14-й день експерименту.
Висновки. Отже, згiдно з нашими дослщженнями, деревина в'яза шорсткого характеризуеться як помiрно важка, помiрно всихаюча та середньо щтьна. Найменша кiлькiсть рiчних шарiв в 1 см, найбшьша ширина рiчного шару та найвищий вмiст пiзньоï деревини встановлено у дерева кращого росту. Загалом, спостеркаеться така тенденцiя - iз попршенням росту дерева вмiст пiзньоï деревини зменшуеться.
У модельних дерев в'яза спостеркаемо загальну тенденщю - зменшення вологостi деревини i3 збiльшенням висоти стовбура. Крш того, для дерев pi3-них груп росту значения вологостi теж е рiзними: вiдносна та абсолютна воло-гiсть деревини е найбiльшою у дерева кращого росту, дiаметр якого найбшь-ший, i найменшою - у дерева ввдсталого росту, дiаметр якого е найменшим. Найвищою волопстю деревини характеризуються особини кращого росту.
Для деревини в'яза характерне зниження вiдносного показника об'емно-го всихання iз погiршениям росту особин. Шдльшсть деревини в'яза е найвищою у дерев групи середнього росту. Швидкоро^ особини в'яза вiдзначаються також бшьшим вмiстом пiзньоí деревини.
Найслабше поглинае вологу деревина iз нижньо1 частини стовбура, а найбiльш штенсивно - iз верхньо!. Процес поглинання деревиною вологи зале-жить ввд показника об'емно1 пористостi деревини: чим цей показник бшьший, тим женсившше проходить процес водопоглинання.
Загалом, деревина дослвджених модельних дерев в'яза шорсткого у 27-рiчних лiсових культурах характеризуеться вiдносно широкими рiчними шарами, середшм вмiстом пiзньоí деревини, середньою шдльшстю та вiдносно низь-кою пористiстю.
Лiтература
1. Божок О.П. Деревинознавство з основами люового товарознавства / О.П. Божок, 1.С. Вштойв. - К. : Вид-во НМК ВО, 1992. - 319 с.
2. Божок О.П. Практикум з деревинознавства та люового товарознавства / О.П. Божок, 1.С. Вштонш. - Львш : Вид-во ЛЛТ1, 1992. - 116 с.
3. Вихров В.Е. Физико-механические свойства древесины ильма (Ulmus scabraMill) / В.Е. Вихров // Труды Инс-та леса - 1953. - Т. IX. - C. 419-422.
4. Вштошв I.C. Деревинознавство / I.C. Вштошв, I.M. Сопушинський, А. Тайшшгер. -Львш : РВВ УкрДЛТУ, 2005. - 252 с.
5. ГОСТ 16483.18-72. Древесина. Метод определения числа годичных слоёв в 1 см и содержания поздней древесины в годичном слое. Введ. 21.12.72. - М. : Изд-во стандартов, 1972. - 4 с.
6. ГОСТ 16483.3-84. Древесина. Метод определение плотности. Введ. 01.07.85. - М. : Изд-во стандартов, 1984. - 8 с.
7. ГОСТ 16483.7-71. Древесина. Метод определение влажности. Введ. 01.01.73. - М. : Изд-во стандартов, 1971. - 4 с.
8. Дебринюк Ю.М. Фiзичнi властивост деревини ялини европейсько! та ялпщ бшо! в лгсо-вих культурах Прикарпаття / Ю.М. Дебринюк // Науковi пращ Жсгвничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 5. - C. 51-56.
9. Перелыгин Л.М. Древесиноведение / Л.М. Перелыгин. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1960. -
240 с.
10. Перелыгин Л.М. Древесиноведения / Л.М. Перелыгин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 319 с.
11. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 159 с.
Скольський И.М. Физические свойства древесины ильма горного в условиях Западной Лесостепи Украины
Представлены результаты исследований физических свойств древесины ильма горного (Ulmus scabra Mill.) в лесных культурах Западной Лесостепи Украины. Результаты исследования имеют практическое и научное значение в аспекте установления целесообразности выращивания, заготовки и возможности использования древесины в промышленной отрасли.
Ключевые слова: вяз шершавый, физические свойства древесины, водопоглощение.
Skols'kyy I.M. Physical properties of the wood wych elm in conditions Western Steppe of Ukraine
Presenting the results of studies of the physical properties of wood wych elm (Ulmus scabra Mill.) In Western Steppe of Ukraine plantations forest. The results are of practical and scientific value in terms of establishing the feasibility of growing, harvesting and the possibility of using wood in the industrial sector.
Keywords: wych elm, physical properties of wood, absorption of water.
УДК582.477:581.[4+14]:712.4 Acnip. I.e. Тващенко1 -
Уманський НУ садiвництва
ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТ1ЙКОСТ1 THUJA PLICATA DON. МЕТОДОМ ПРЯМОГО ЛАБОРАТОРНОГО ПРОМОРОЖУВАННЯ
Представлено результати дослщження визначення piBHM морозостшкост виду Thuja plicata Don. методом прямого лабораторного проморожування i3 застосуванням системи коефщентш з удосконаленою оцшкою ступеня ушкодження тканин (кори, камбвд, деревини, серцевини, бруньок), що враховуе ix фiзiологiчну нершноцшшсть у життeдiяльностi та регенерацшнш спроможност рослин.
Ключовi слова: Thuja plicata, проморожування, морозостшюсть, пошкодження, анатомо-мшроскошчш дослiдження.
Вступ. Одним i3 найважливтих факторiв успiшностi акл^матизацп де-ревних рослин в умовах iнтродукцií е i'x здатнiсть витримувати низькi 3KMOBi температури [4]. У лабораторних умовах дослвджують морозовитривалiсть ок-ремих рослин чи 'х тканин за таких низьких температур, якi в природi спостерь гаються не часто. На основi результатiв, отриманих за допомогою методу прямого лабораторного проморожування, можна розробляти рекомендацп для ш-тродукцй' рослин дослiджуваного виду в пiвнiчнiшi зони. Цей метод е рекомен-дованим низкою авторiв для визначення морозостшкосп [1, 2, 6, 7, 9], оскшьки вiн дае змогу за коротк термiни, за штучно сформованих умов, отримувати результати до^дження з високою вiрогiднiстю, що збiгаються з даними польо-вих спостережень.
Об'ект дослщження - тканини Thuja plicata Don.
Предмет дослщження. Стушнь пошкодження тканин T. plicata за низь-ких зимових температур.
Мета дослщження. Встановити стушнь пошкодження тканин пагошв T. plicata залежно вiд температури проморожування.
Методика дослщжень. Проморожування проводили в лабораторц фiзi-ологй' 1нституту садiвництва УААН у холодильнш камерi "Frigera" з поступовим зниженням температури на 5 °С за температури -25 °С, -30 °С та -35 °С. Досль дження виконували в трьох повторюваностях, що е необх1дним для проведення дисперсiйного аналiзу отриманих результатов. Потенцшну морозостiйкiсть виз-начали шд час анатомо-мiкроскопiчниx дослiджень пiсля прямого проморожування пагошв. Ощнку ступеня шдмерзання частин i тканин шсля проморожування здiйснювали за шестибальною шкалою МО. Соловйово'' [9] у модифжацп
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
