CC BY
13
27. Рябоконь А.П. Редкие экземпляры // Лесное хозяйство. - 1991. - № 5. - С. 35.
28. Рябоконь А.П. Гибель лесных великанов // Лесное хозяйство. - 1992. - № 2. - С. 48.
29. Рябоконь О.П. Реальний шлях виходу Украши з кризи // Тези доп. М1жнар. симпоз. : "Бюетика на пороз1 Ш тисячолггтя" - Х. : ХНУ iM. В.Н. Каразша, 2000. - С. 184-185.
30. Рябоконь О.П. Управлшня рослинним св1том Украши // Матер1али XI з1зду Укрансь-кого ботатчного товариства. - X. : НАН Украши, 2001. - С. 334-335.
31. Рябоконь О.П. Невикористат резерви професи лтавника // Вюник ХДАУ. - 2001. - №
4. - С. 85-90.
32. Рябоконь О.П. Украшська економчна модель // Вестник науки и техники. - 2001. - №
5. - С. 49-58.
33. Рябоконь О.П., Нейко 1.С., Прокопенко А.Я., Римар О.В. Результати вирощування дуба бореального в культурах // Матер. XI з1зду Украшського ботан. тов-ва. - X. : НАН Украши, 2001. - С. 335-336.
34. Рябоконь О.П., Шевчук В.В., Прокопенко А.Я., Стовбир А.Г., Римар Ю.В. Люо-господарська оцшка дуба червоного // Лшвництво i агролюомелюращя. - 1996. - № 93. -С. 11-16.
35. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу. - Льв1в : Вид-во "Свп", 1996. - 311 с.
36. Сафроненко В.Н. Секреты древесины. - М. : Изд-во Аст, 2003. - 544 с.
37. Свиридов Г. Здоровья кладезь - природа. - М. : Изд-во "Молодая гвардия", 1990. -
271 с.
38. Столбин А.П. Школьные лесничества. - М. : Изд-во "Просвещение", 1973. - 224 с.
39. Харченко М.С. та ш. Лшарсью рослини i ix застосування. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1981. - 232 с.
40. Шабаршов И.А. В стране медоносных пчел. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1989. -
216 с.
41. Яблоня. Сорта и агротехника / под ред. В.К. Зайца. - К. : Вид-во "Урожай", 1995. -
264 с.
УДК 630,5*. 116,64 Ст. наук. ствроб. Е.В. Турис, канд. с.-г. наук;
директор Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук -Кримська гiрсько-лiсова науково-доШдна станця
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТАН1В У Л1СОВОМУ
ГОСПОДАРСТВ1 КРИМУ
Дано характеристику морфо-еколопчних особливостей деревних порщ роду платан, вивчено можливост ïx використання в люогосподарському виробницга Криму.
Ключов1 слова: платан, лiсовi посадки, штродукщя
Senior research officer E.V. Turis; director Yu.V. Plugatar -Crimean mountain-forest research station
Prospects of use of plane trees in the forestry of Crimea
The given characteristic morphological and ecological features of tree species of a plane tree, opportunities of their use in a forestry of Crimea.
Keywords: a plane tree, forest plantings, introduction
Рщ платан (Plataus), який e единим родом родини платанових (Plata-naceae) об'еднуе на сьогодш 10 вид1в. Платани швидкоросл^ могутш, свггло-любив^ листопадш дерева з густою, широкою кроною. Листя довго черешко-в1, широю, у бшьшш або меншш м1р1 лопатевидш. Кора у верхнш частиш стовбур1в i на гшках лущиться i опадае великими пластинками, оголюючи внутршш свiтлi дiлянки кори. Завдяки цьому дерева платана мають плямис-тий, наче мармуровий вигляд, чим пояснюеться його давня iсторiя використання у декоративному садiвництвi.
Культура платашв нараховуе кiлька тисячолiть. Ще античш цившза-цп активно розсаджували платани, створюючи штучнi га! та парки. Це стало причиною боташчних дискусш щодо природностi тих чи шших масивiв. Вва-жаеться, що власне природш масиви платанiв Старого св^у трапляються на Балканському пiвостровi, островi Крит та островах Егейського моря, деяких дшянках Захщно1 Азп, зокрема швдень Азербайджану, в Арменп, на швден-ному схилi Гiсарського хребта у Середнш Азп. Фактично це е ареал платана схiдного або чинара (РШапт опвЫаИъ). У Швденно-Схщнш Азй поширений единий цiльнолистий вид платана - платан Керра (Р. квггН). Решта вiсiм ви-дiв - платани Нового свггу, найбiльш вiдомим i поширеним з яких е платан захщний, або американський сикомор (Р. ое^вМаШ) [8].
Платани зростають у природних умовах на багатих грунтах по долинах рiчок, узбережжях озер. Прив'язашсть до води обумовлена насамперед гiдрохорiею. При дозрiваннi суплщдя платана падають на воду (рiчки, млаки, талi води). Будова останнього утримуе його у вертикальному сташ бiля по-верхнi води. Пiсля спаду води насшня затримуеться у щiлинах та трщинах грунту i проростае. У прських лiсах зазвичай платан шдшмаеться не вище 1200-1300 м ВРМ, хоч вiдомi приклади зростання платана на висотах 2500-2600 м ВРМ в 1раш. Платани - довговiчнi дерева, як можуть доживати до 2000 роюв, сягають до 50 м висоти та значних дiаметрiв стовбура. Вiдомi екземпляри, окружнiсть стовбура яких становить 18 м. Платан формуе при солггерних посадках широку розлогу крону.
В умовах культури платан кленолистий мало вибагливий до грунлв. Дерева цього виду можуть рости поблизу води на дрiбнокам,янистих грунтах, мiж камшням i скелями, i навiть на засолених грунтах. Проте значно краще платан росте на помiрно вологих, глибоких, свiжих, переважно вапнякових грунтах [2]. В умовах Середньо1 Азп платан (схщний) е чи не найусшшшшою та найпродуктивнiшою деревною породою при культивуванш, яка переважае зокрема таю породи як тополя, бша акащя, клен ясенелистий. Зокрема, в Уз-бекистанi в Голодному степу у змшаних насадженнях разом iз тополею, кленом, платан досягав у дев,ятирiчному вщ 9,5 м висоти та дiаметру стовбура 8,7 см [1,3]. У Сухумi у 85 роюв дерева мали середню висоту 37 м дiаметр 96 см, запас деревини 2500 м [6,7].
За еколопчною класифшащею П. С. Погребняка [2] платан слщ класи-фiкувати як мезомегатроф щодо потреби в елементах живлення, щодо воло-гост грунту як мезофгг. Тобто оптимальними умовами для платана е С2, С3, С4, Б3, Б4. Без особливих втрат платан витримуе умови С1та Б1. Варто звернути увагу на схильшсть платана до вапнякових грунтiв, що е сприятли-вим чинником для перспективного використання платана кленолистого для плантацшного лiсiвництва у Криму. За лггературними даним [2] оптимальною кислотшстю для проростання насшня та росту Ыянщв е рН 6,5-8,5.
В Укра1ш у посадках вщомо тiльки два види платана - платан захщний та платан схщний. Але й останш трапляються доволi рiдко. Переважно маемо справу з пбридною формою мiж цими видами - платаном пбридним, або кле-нолистим (РШапш х аевп/оНа). Його називають ще лондонським платаном,
вперше виявленим ще у XVII столгт в Англп, у ботанiчнiй лiтературi вперше згадуеться у 1700 р. у боташчному саду Кью бiля Лондона. Значна роль в штро-дукци платана належить Нiкiтському ботанiчному саду. Першi платани були посадженi там ще у 1816 р. [11], це платани схщний та захщний. Платан клено-листий згадуеться вже у звггах 1879 р. Iсторiя та досвщ штродукцп платанiв у Криму добре висвгглеш у робот I.G. Пшеничного "Платаны в Крыму" [11].
Результати дослщжень. Платан кленолистий i3 усiх представникiв роду найбшьш витривалий в умовах культури. Вш без наслiдкiв переносить загазовашсть повiтря, посухи, вплив вiтру та налипання снiгу. Як приклад, варто згадати, що шсля буревiю 18 травня 2005 р. у Закарпатськш областi, та 11 листопада 2007 р. у Криму, коли значна частина мюьких насаджень, пар-юв та лiсових масивiв були пошкоджеш або знищенi, всi платани, як у мюь-ких посадках, так i у лiсових насадженнях залишилися неушкодженими. Ста-рi дерева платана кленолистого, що зростають у рiзних регiонах Украïни, зокрема, у Закарпатп та Криму за бюметричними ознаками практично не вiдрiз-няються, що пiдтверджуе екологiчну пластичнiсть платашв взагал^ i кленолистого, як пбридну форму.
Згiдно з проведеними обстеженнями понад вiковi дерева платана кленолистого у Мукачевi (Закарпатська область) та Алушт (АР Крим) - могутш дерева дiаметром на висот 1,3 м близько 1,5 м, висотою вiд 28 до 45 м, з кроною розмiром у середньому 25*25 м, щорiчно добре плодоносять i переважно не мають ознак хвороб, не пошкоджуються шкiдниками. Зокрема наявнi ви-падки пошкоджень носять виключно антропогенний характер: спроби фор-мування крон, обрiзання чи зламування сучкiв i гшок, - що зрештою призве-ло до появи дупел, непропорцшност крони (рис. 1), тощо. Характерним е те, що дерева старшого вшу, зазвичай, формують нарости на стовбурi (рис. 2), що тшьки додае деревиш декоративностi i цшность Серед недолiкiв можна вiдзначити збiжнiсть стовбура, але до цього питання повернемося нижче.
Деревина платашв мае плямисто-узорчасту текстуру (рис. 3), вщно-ситься до найбшьш декоративних, тшр золотисто-коричневий або рожевий, використовуеться для оздоблення будинюв, меблевого виробництва, вироб-ництва шпона та ш. За своïми якостями деревина платана серед листяних по-рщ е чи не найцшшшою i прирiвнюеться до горiховоï, за фiзико-механiчними якостями остання прирiвнюеться до буковоï. Фiзико-механiчнi показники: 15 %, 0,54, 360, 612 кг/см - волопсть деревини, об'емна вага, тимчасовий ошр деревини вздовж волокна, тимчасовий ошр деревини на згин, даш наведено для деревини iз Середньо1' Азп [9]. Деревина легка, але доволi тверда. Враховуючи продуктивнiсть ще1* породи, ïï бiометричнi показники, стшюсть i цiннiсть деревини, на нашу думку вона незаслужено обшдена увагою люово-го господарства.
До 70-х роюв ХХ ст. одиничнi випробування платашв у посадках не мали системность Деяка актившсть у випробовуванш платана кленолистого у лiсових посадках була проявлена в УкраАт саме у 70-80-х роках. Тод^ зокрема у Закарпатськш област^ було закладено експериментальнi культури з участю платана кленолистого, випробовувалися рiзнi схеми змшування.
Згiдно з шдсумковими звiтами 1990 р. Карпатсько! ЛОС культури визнано невдалими. За даними звтв платан вiдставав у росл вiд аборигенних порiд, що зрештою призводило до його випадання iз культур. Пiсля цих невдач спроби роботи з платаном припинилися.
Рис. 1. Платан, пошкоджений штучно
Рис. 2. Ыковий платан у мюьких посадках з обрiзаними гтками та наростами на стовбурi
Ми обстежили двi дшянки у ДП "Мукачiвське ЛГ":
1. Мукачiвське лiсництво, квартал 31/1 площа 0,2 га, де у 1953 р. закла-дено лiсовi культури платана кленолис-того. Таксацiйна характеристика дшянки - склад насадження 9Плз1 Дз, боштет 1а, тип люу В3-гД, повнота 0,6, запас 160 м /га, дат станом на 1998 р. Це дь лянка заплавних дiбров. За нашими спостереженнями там зростае платан кленолистий, а не захщний, середнiй дь аметр дерев платана становить 48 см, се-редня висота 25 м. До того ж аборигенш породи, котрi введено до складу насадження - липа дрiбнолиста, граб, дуб звичайний - явно вщстають у росл. Платан шднявся у верхнiй ярус. Однак,
Рис. 3. Зразок деревини платана кленолистого
через вщсутшсть надежного догляду у минулому, насадження дещо втратило у показниках.
2. ВЛНС "Березина", де у 2000 р. обстежено ще одну дшянку експери-ментальних лiсових культур з участю платана кленолистого. Культури створено у 1972 р. в умовах передпр'я, у склад, о^м платана, введено дуб швшч-ний, ясен вузьколистий, бук. У 2000 р. дерева платана явно переважали в рост iншi породи, вийшли у верхнiй ярус, досягли висоти 14-19 м. За дiаметром (24-36 см) платан конкурував тшьки з дубом швшчним, який все ж поступав-ся у рость Насiнневий матерiад платана отримано вщ дерев у мiських посадках, збiжистих, крислатих. Однак у люових умовах дерева платана сформува-ли гарний повно деревний не збiжистий стовбур, добре сформовану крону, де
Рис. 4. Стовбури платана кленолистого посадки 1969 р., вирощет в умовах
бiчного приттення
Аналiзуючи результати експериментв iз введенням платана у лiсовi посадки, слщ зробити висновок, що ця порода в люових умовах не проявляе тих недолтв стовбура, як виявлено у вуличних посадках (рис. 4). Тому, вра-ховуючи той факт, що платани вже кшька стол^ь iнтродукованi як декора-тивнi рослини, вони цшком можуть виконати функцiю насшнево1 бази на перших етапах, поки И не буде сформовано вже в люових умовах, випробува-но i пiдiбрано клони для подальшо: селекцй платанiв вже як лiсових порщ.
За лiтературними даними [2, 4], були i iншi спроби впровадження платана у лiсовi насадження в шших регiонах Украши. Однак вони закшчилися без особливих успiхiв з причини, знову ж таки вщсутност доглядiв та нез-нання особливостей ще1 породи. Повертаючись до ютори штродукци платана у Криму, на нього, як люову породу практично не звертали увагу, селекцшно1 роботи з ним не проводилося. Однак дослщи з вирощування Ыянщв та роз-робки методiв пошву проводилися доволi грунтовно.
На територп АР Крим розпочато дослщи з введения платана клено-листого у люогосподарське виробництво. Основна мета - створення люових насаджень 1з скороченим об1гом рубки, що е дуже важливим для регюну з де-фщитом дiловоi деревини. Еколопчна пластичшсть платашв, на нашу думку, дае можливють впроваджувати ix у культуру в уЫх ландшафтних зонах Кри-му вщ степового до прського Криму. Для створення люових насаджень чи ль сосмуг у степовому Криму слщ було б врахувати досвщ роботи середньоазш-ських вчених, як прадюють з платаном, як люовою породою вже з початку XX ст. i отримали добр1 результати.
Висновки. Початковим етапом роботи Кримсь^' ГЛНДС у частиш впровадження платана в люове виробнидтво е здшснення швентаризацн насаджень платана у Криму, тдб1р перспективних селекцшних об'екив i кло-шв, здшснено роботу з шдбору дшянок закладання експериментальних культур у р1зних зонах швострова. Паралельно здшснено поЫви платана у поЫвш вщдшення Кримсь^' ГЛНДС.
Впровадження платана в л1сов1 посадки здшснюються паралельно у двох напрямках - створення люових культур з участю платана як головноi породи та створення люових культур з участю платана як домшки. Останне, на нашу думку, у випадку вдалих експерименлв, дало б можливють при вщ-творенш коршних насаджень прського Криму, вже в ход1 виконання рубок догляду (прорщження, прохщна рубка) отримувати повноцшну деревину ви-сокоi якост1, збер1гаючи при дьому новоствореш коршт насадження. Тобто, де вже е безлюоЫчний метод отримання товарноi деревини.
Враховуючи наведене вище, зважаючи на кшматичш умови Криму платан е дуже перспективною люовою породою штродуцентом для дього регюну.
Л1тература
1. Гиязов С.Н. К вопросу селекции платана // Сборник научных работ молодых ученых СредазНИИЛX. - 1964. - С. 103-105.
2. Грабовий В.М. Платан (PlatanusL.) у правобережному люостепу Украши / за ред. 1С. Костенка. - Умань : Вид-во УВПП, 2007. - 218 с.
3. Губайдулин Х.З. Платан в лесные культуры Средней Азии и Закавказья // Лесное хозяйство. - 1959. - № 1. - С. 69-70.
4. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.-Л. : Изд-во Академии Наук СССР, 1957. - С. 302.
5. Делков Н. Платаните - бързорастящи видове с ценна дървесина // Горско стропан-ство. - 1973. - № 8. - С. 21-24.
6. Деревья и кустарники СССР : справочник / под ред. А.И. Колесникова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1970. - 405 с.
7. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л. : Изд-во Академии Наук СССР, 1954. - Т. III. -С. 243-256.
8. Жизнь растений. У 6-ти томах / под ред. А.А. Федоров. - Т. 5 (1). - М. : Изд-во "Просвещение", 1980. - 430 с.
9. Качалов А.А. Деревья и кустарники: справочник / под ред. А.И. Колесникова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1970. - С. 225-226.
10. Пшеничный И.Е. Выращивание сеянцев платана в Крыму // Лесное хозяйство, 1960. - № 7. - С. 39-40.
11. Пшеничный И.Е. Платаны в Крыму. - К. : Изд-во УАСXН, 1960. - 82 с.
