CC BY
11
Рассмотрены сущность, значение сертификации лесов. Выделены системы сертификации и принципы управления лесным хозяйством, на основе которых сертифицируются лесные ресурсы. Рассмотрены препятствия к развитию сертификации в Украине и меры по активизации ее проведения.
Ключевые слова: лесные ресурсы, сертификация, принципы, управления, устойчивое развитие.
Ilnitska-Gykavchyk G. Ya., Danko T.I., Makar O.P. Certification of forest product as instrument of sustainable development of forestry economy
The essence and role of forest certification are considered. The main systems of certification and principles of management of forestry economy, on which the forests are certificated, are separated. The barriers for development of ecological certification in Ukraine and measures for his activisation are considered.
Keywords: forest resources, certification, principles, management, sustainable development.
УДК630*[181.28+288.2] Ст. наук. cniepo6. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
тж. Р.М. Кравчук, канд. с.-г. наук; тж. В.О. Файда; тж. О.1. Пундяк, канд. 6юл. наук - Боташчний сад НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАН Л1СОВОГО НАСАДЖЕННЯ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 ТА ЗМ1НА ЙОГО ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В ЗА 14-Р1ЧНИЙ ПЕРЮД
Люове 45-pi4He насадження рiвновершинноl вщмши ту! захщно! на супщаних глибоких дерново-ошдзолених грунтах у свiжiй до волого! грабово-буковш судiбровi (С2-3 г-бкД) виявилось досить високопродуктивним та достатньо стшким. Загальний запас стовбурно! деревини - 417 м3/га за середнього дiаметра 20,3 см та висоти 17,3 м. Середнш прирют - 9,3 м3/га. Запас основних стовбурiв (без пасинюв) - 271 м3/га за середнього дiаметра 23,0 см та висоти 17,4 м. Середнш прирют основних стовбурш -6,0 м /га. За мiжiнвентаризацiйний перюд загальний поточний прирют становив 15,0 м3/га.
Ключовi слова: лiсове насадження, рiвновершинна вiдмiна ту! захщно!, запас стовбурно! деревини, таксацiйнi показники.
На зламi XVIII та Х1Х ст. в УкраЫ розпочався активний перюд впрова-дження деревно-чагарникових iнтродуцентiв у присадибш парки, згодом - у бо-танiчнi сади. За цей час за рiзних рiчних коливань природно-клiматичних факторов вони показали свш ршень адаптацií до нових умов. Вивчення бiологiчноí стiйкостi, особливостей росту, розвитку та декоративностi таких рослин дало шдстави рекомендувати ix для впровадження в озеленения. Подальша практика зеленого будiвництва у мiру необxiдностi вносила деякi поправки до поперед-нix висновкiв, однак початок використання цих видiв в озелененш таким чином було покладено.
Дещо iншi особливосп мае пiдxiд до розроблення рекомендацш для впровадження iнтродуцентiв у лкове господарство. Тут, поруч iз вивченням рiвия адаптацií нових деревно-чагарникових рослин до природно-ктматичних та Грунтових умов регюну, особливо важливими е питання адаптацií до мкце-вого фггоценотичного середовища та 1х лiсогосподарськоí цшносп, зокрема швидкостi росту та якосп деревини. А це ускладнюе проведення дослiджень, збшьшуючи 1х об'ем i значно розширюючи у територiальному та часовому
npocTopi. Тому у боташчних садах тако! роботи, як правило, не проводили. Заз-вичай там орieшувалися на вироблення рекомендацiй 3i застосування нових рослин в озелененш (де вплив фггоценотичного середовища менш iстотний) як бшьш близький i технiчно та фшансово доступнiший варiант дослiджень. Пiсля надання таких рекомендаций питания вивчення адаптацц iнтродуцентiв вважали завершенням.
Крiм того, можна зазначити, що з метою визначення придатностi того чи iншого iитродуцента для використання в озелененнi об'ектш регiону нерiдко грунтуються на вивченш росту та розвитку окремих !х особин чи невеликих 6i-огруп iз кшькох одиниць. Для виртення потенцiйноí придатностi iитродуцен-тiв для !х використання в лiсовому господарствi абсолютно недостатньо обме-жуватися вивченням тако! незначно! кiлькостi особин. Мшшальними за кшькк-тю рослин тут мають бути чистi бiогрупи особин, розмiр яких хоча б якоюсь мь рою може забезпечити формування лiсового середовища.
Ще складнiше, якщо йдеться про змiшанi культури.
Однак такий шдхвд забезпечить отримання лише певних попереднiх вис-новкiв щодо рiвия адаптаид рослин iнтродукованого виду до того чи iншого фь тоценотичного середовища. I лише результати вивчення експериментальних культур, на нашу думку, можуть бути достатньою шдставою для рекомендацш щодо створення лкових культур на значних площах. Невдалi лiсовi культури з участю штродуценпв, на наш погляд, передусш зумовлеш недотриманням на-ведених вище мiркувань.
Останшми роками ми звернули увагу на потенцшну можливiсть вико-ристання в лiсовому господарствi насаджень ту!, деревина яких на американсь-кому континентi мае значний попит. Серед них i деревина ту! захщно!, промис-лова назва яко! на батьтвщиш - канадський (або схвдний чи пiвнiчний) бiлий кедр. Там дерева цього виду сягають 20-30-метрово! висоти та дiаметра 1,8 м. Особинам цього виду властивi свило-коричневе або свiтло-червонувате ядро та жовтувато-бша заболонь. Деревину ту! ощнюють неодиозначно. У новь ших джерелах зазначено, що вона мае висою техшчш властивостi, стiйка, практично не коробиться та не розтрккуеться, легка, мщна [6-8]. В шших вказують дещо гiршi показники [1]. На наш погляд, останне стосуеться молодих насаджень, деревина яких прша [5]. Ввдомо, що деревину в Канадi i США викорис-товували на шпали, стовпи, у столярств! Iндiанцi виготовляли з не! каное. На цей час ц застосовують у будiвництвi, суднобудуваннi, на виготовлення меблш та рiзьблених виробiв [2, 4, 6-8].
В УкраМ тую захвдну широко використовують в озелененш. Про наяв-нiсть ii лiсових насаджень на Львiвщинi нам невщомо. Проте в арборетумi Бо-танiчного саду НЛТУ Украши (с. Страдч Яворiвського р-ну) е 45^чне наса-дження рiвновершинноí вiдмiни ту! захiдноí Thuja occidentalis 'Fastigiata' на пло-щi 0,11 га як залишок колишнього декоративного розсадника. Таким чином ви-никла незапланована експериментальна дiлянка. За час ii кнування тут значною мiрою сформувалося лкове середовище. У 1998 р. ми вивчали особливостi росту цього фггоценозу [3]. У нинi пропонованш статтi вiдображено результати повторних замiрiв стовбурiв цього об'екта у 2012 р. та наведено аналiз змш, що
вщбулися за 14^чний перiод. Одночасно зроблено уточнения до попередньо!' публiкацií [3]. Зокрема, зазначено, що монокультури ту1 захщно1 в Стра^всь-кому арборетумi представлеш внутрiшньовидовим таксоном - рiвновершинною вщмшою, а також той факт, що створювалися вони 3-рiчними саджанцями, от-риманими iз вкорiнених живцiв. Додамо, що насадження рiвновершинноí' вiдмi-ни туí' захiдноí' перебувають в оточенш iнших деревостанiв, що сприяе форму-ванню типового лiсового середовища.
Таксацшш показники деревостану рiвновершинноí' вiдмiни туí' захiдиоí' в с. Страдч за замiрами 1998 та 2012 рр. наведено в табл.
Табл. Таксацшт показники деревостану
№ Таксацшний показник Облiковано За даними
з/п стовбури 1998 р. 2012 р.
1 Вш, роюв - 31 45
2 Кшьюсть дерев, шт./га без пасинюв 1100 800
3 Кiлькiсть стовбурiв, шт./га з пасинками 2900 1545
4 Кшьюсть стовбурiв без пасинюв 1 1
на 1 дерево, шт. з пасинками 2,64 1,93±и,1и
5 Середнш дiаметр, см без пасинюв * 23,0±",36
з пасинками 12,7 20,3±0,35
6 Середня висота, м без пасинюв * 174±0,05
з пасинками 12,0 17,3±и,°4
7 Сума площ перерiзу, м2/га без пасинюв * 33,83
з пасинками 36,84 52,45
8 Бонiтет, клас - III II
9 Запас стовбурно!' деревини, м3/га без пасинюв * 270,8
з пасинками 208,0 417,4
10 Об'ем середнього стовбура, м3 без пасинюв * 0,34
з пасинками 0,07 0,27
11 Середнiй прирiст стовбурно! дереви- без пасинюв * 6,02
ни, м3/га з пасинками 6,70 9,27
12 Поточний прирiст без пасинюв * *
стовбурно! деревини, м3/га з пасинками * 15,0
Приштка. * - показник не визначали.
Для наочносп динамiку змiни таксацiйних показникiв деревостану рш-новершинноí' вiдмiни туí' захiдноí' за мiжiивентаризацiйний перiод вiдображено вщносними показниками на гiстограмi (рис.).
Як бачимо, за цей час у деревосташ рiвновершинноí' вiдмiни туí' захiдноí' вiдбулися змiни, якi узагальнено можна охарактеризувати таким чином. Кшь-ккть дерев зменшилася на 27 %. Переважно це особини, що вщстали в ростi. Через слабку (малооб'емну) кореневу систему за мiжiнвентаризацiйний перюд двi особини знищенi вiтровалом. Одну особину було викрадено (за коментаря-ми працiвникiв мiсцевого навчального лкгоспу, вiрогiдио - для рiзьбярства). Кшьккть стовбурiв (з урахуванням пасинкiв) зменшилася на 47 %, тобто, майже у 2 рази. Це результат настання перюду активного очищення ввд друго-рядних стовбурiв-пасинкiв, якi масово присутш в такоí' специфiчноí' ввдшни туí' захвдно^ як рiвновершинна. Водночас, кшьккть стовбурш на одну особину
зменшилася на 27 %. На 60 % збшьшився середнiй дiаметр Bcix стовбур1в. На 44 % збiльшилася 1х висота, на 42 % - сума площ nepepi3y CTOB6ypiB. У 2 рази 3pic запас стовбурно! деревини, а об'ем середнього стовбура (i3 врахуванням па-синкiв) - у 3,8 раза. Середнш прирют зрiс на 38 %.
Рис. Динамжарозвитку таксацшних показнитв деревостану pieHoeepmuHHoi eidMiHu myi 3axidHoi за 14^чний nepiod (у %)
Наведен вщносш показники констатують значне пришвидшення росту деревостану. Схоже, що насадження за мiжiнвентаризацiйний перiод пройшло фазу жердняка. При цьому активiзyвалися ростовi процеси. Бонiтет зрiс з III до II класу. Максимально посилилася мiжособова конкyренцiя. Це супроводжува-лося активним вiдмиранням нижньо'1 частини крон. Жива крона 14 роюв тому починалася з висоти 1,8-2 м над поверхнею землi, а ii' довжина становила близь-ко 10 м. Зараз вона починаеться з висоти 13-14 м, а ii довжина становить близь-ко 4 м. Всихали вiдсталi особини чи окремi пасинки. Зазначимо, що стовбури рiвновершинноi вiдмiни ту! зах^но^ порiвняно з типовими рослинами виду, вкрип значно тоншими бiчними гiлками. Шсля ix очищення дрiбнi сучки швид-ко заростатимуть i, таким чином, буде формуватися цiнна, практично безсучко-ва, деревина.
Зараз загальний запас стовбурно'1 деревини становить 417 м3/га за середнього дiаметра насадження 20,3 см та висот 17,3 м. Середнш прирют при цьому - 9,3 м3/га. Запас основних стовбyрiв (без пасинкiв) становить 271 м3/га за середнього дiаметра 23,0 см та висоти 17,4 м. Середнш прирют основних стовбyрiв - 6,0 м3/га. За 14-рiчний перюд поточний прирiст становив 15,0 м3/га. Це досить непоганi показники для 45^чного насадження дослiджyваного ш-тродуцента. Враховуючи останне та yнiкальнi якосп деревини цього виду, ми тддаемо певним сyмнiвам скепсис деяких авторiв [2] щодо перспективностi ту'1 захщно!' як люокультурно'Г породи.
Надалi буде збшьшуватися крyпномiрнiсть деревини та, як вже згадува-лося, формуватиметься ii безсyчковiсть на основнiй частинi стовбyрiв. Проте можна прогнозувати зниження приросту, оскшьки за останнi роки рiзко змен-шився об'ем крон, а отже, i фотосинтетичного апарату. Дос в насадженнi нь яких цшеспрямованих активних лiсогосподарськиx заxодiв не проводили. Не виключено, що для запоб^ання подальшому зменшенню об'ему крон деревос-тан потрiбно поступово зрiджyвати. Проте надто активш дй тут, швидше за все, небажанi, оскiльки компактш кореневi системи особин рiвновершинноi вщмши
ту! захiдноí за штенсивного зниження густоти за екстремальних погодних умов можуть стати причиною в1тровал1в.
Отже, виходячи i3 45-р1чного перюду вирощування лкового насадження р1вновершинно! вiдмiни ту! захвдно! на супщаних глибоких дерново-ошдзоле-них Грунтах у свiжiй до волого! грабово-буковш судiбровi (С2-з г-бкД) можна стверджувати, що деревостан виявився досить високопродуктивним та дос-татньо стiйким. Загальний запас стовбурно! деревини - 417 м3/га за середнього дiаметра 20,3 см та висоти 17,3 м. Середнш приркт при цьому - 9,3 м3/га. Запас основних стовбурiв (без пасинкiв) становить 271 м3/га за середнього дiаметра 23,0 см та висоти 17,4 м. Середнш приркт основних стовбурш - 6,0 м3/га. За мь жiнвентаризацiйний перюд загальний поточний прирiст становив 15,0 м3/га. На-далi ми прогнозуемо збiльшення крупномiрностi товарно! деревини, яка, до того ж, внаслщок високого очищения стовбурш формуватиметься практично без-сучковою.
Лiтература
1. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - Т. 1. - 464 с.
2. Калуцкий К.К. Древесные экзоты и их насаждения. Справочное издание / К.К. Калуц-кий, Н.А. Болотов, Д.М. Михайленко. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 271 с.
3. Шляхта Я.М. Перспективи використання видв ту! в люовому господарита та озелененш на Заход1 Украши / Я.М. Шляхта, А.1. 1вченко, А.С. Мельник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.3. - C. 7-11.
4. Harlow W.M. Textbook of dendrology. Covering the important forest trees of US and Canada / 5 ed. / Harlow W.M., Harrar E.S. - New York: Mc Graw Hill Book Comp., 1968. - 512 p.
5. Влияние возраста на физико-механические свойства древесины. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.drevesinas.ru / factors/forest/2.html.
6. Канадский кедр - элитная древесина. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www. roofmaster.md/index.php? lang=rus&content=canadian-cedar.
7. Строительные материалы. Дерево. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www. ldportal.ru/articles / blagoustrojstvo/1527/.
8. Туя западня. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ru.wikipedia.org/wiki/Thuja_ oc-cidentalis.
Ивченко А.И., Кравчук Р.Н., Файда В.Е., Пундяк О.И. Состояние лесного насаждения туи западной и изменение его таксационных показателей за 14-летний период
Лесное 45-летнее насаждение равновершинной формы туи западной на супесчаных глубоких дерново-подзолистых почвах в свежей к влажной грабово-буковой су-дубраве (С2-3 г-бкД) проявило себя достаточно высокопроизводительным и достаточно стойким. Общий запас стволовой древесины - 417 м3/га при среднем диаметре 20,3 см и высоте 17,3 м. Средний прирост - 9,3 м3/га. Запас основных стволов (без пасынков) -271 м3/га при среднем диаметре 23,0 см и высоте 17,4 м. Средний прирост основных стволов - 6,0 м /га. За 14-летний межинвентаризационный период общий бегущий прирост составил 15,0 м3/га.
Ключевые слова: лесное насаждение, равновершинная форма туи западной, запас стволовой древесины, таксационные показатели.
Ivchenko A.I., Kravchuk R.M., Fayda V.O., Pundyak O.I. The state of forest planting of Thuja occidentalis L. and its fixing the price indexes changes after 14 years period
45 years old forest planting of Arborvitae American (Thuja occidentalis 'Fastigiata') grown on sandy-loam cespititious and podsols deep soils in the conditions of fresh to moisture
hornbeam-beech suboakery had been studied. It was shown that such a forest planting is considerably high-performance and stable. The general volume of stems wood of the planting was 417 M3/ha. The averaged diameter was 0,203 m and averaged height was 17,3 m. The averaged increment of the general volume was 9,3 M3/ha. The volume of basic woody stems (without branch stems) was 271 M3/ha. Its averaged diameter was 0,203 m and averaged height was 17,4 m. Averaged increment of basic stems during 14 years period was 6,0 M3/ha. General basic wood increment was 15,0 M3/ha.
Keywords: forest planting, arborvitae American, volume wood on the stems, fixing the price indexes. _
УДК630*[4+176.322.2+556.51](477.87) Астр. 1.Ф. Шишканинець;
проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
САН1ТАРНИЙ СТАН ПРСЬКИХ БУКОВИХ Л1СОСТАН1В У ВЕРХН1Й ТЕЧН БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЛАТОРИЦЯ
Розглянуто сучасний стан букових люосташв, з'ясовано особливост "хнього вси-хання залежно вщ люшничо-таксацшних показниюв. Встановлено, що буковi деревос-тани за участю бука лiсового е ослаблеш за санiтарним станом i середньо пошкодженi за ступенем деградаци ''хнього фотосинтетичного апарату. Букняки, що ростуть в уло-говинах на схилах швшчно! експозици, найчастше пошкоджуються в^овалами.
Ключовi слова: санiтарний стан, буковi деревостани, стiйкiсть насаджень, iндекс саштарного стану, дефолiацiя.
Оцiнка стану лiсiв, у зв'язку iз впливом рiзних антропогенних чинникiв, потрiбна для прогнозування процесу !х ослаблення, розроблення i вдосконален-ня лiсогосподарських заходав щодо пiдвищення стiйкостi та продуктивностi ль состанiв. Це питания стае особливо актуальним на фонi тенденцл до зростання величини основних кл1матичних показниюв в район дослiджень [4].
Мета дослщження. Визначення санiтарного стану букових насаджень, що належать до рiзних вшових груп в райош прських букових лiсiв басейну рiчки Латориця.
Об'екти та методика дослвджень. Для проведення дослiджения було закладено пробнi площi у букових лкостанах найпоширенiших типах лiсу [3, 6] Свалявського та Верхньоволовецького лiсництвах ДП "Свалявське лiсове гос-подарство" та "Воловецьке лiсове господарство" вiдповiдно, а також фш1 "Во-ловецьке лкове агропромислове господарство".
Оцiнку саштарного стану здшснювали шляхом 1х детального обстежен-ня на тимчасових пробних площах, закладених у мiшаних та чистих бучинах рiзного вiку та повноти. Шд час обстеження деревосташв оцiнювали категорiю стану всiх дерев на пробних площах [5], втрати асимшяцшного апарату [1], за-селешсть дерев збудниками хвороб [5]. Для оцшки дефолiацií використано атлас втрат асимiляцiйного апарату лiсових дерев [7]. За дефолiацiею дерев визна-чали середню величину ознаки для деревно1 породи та деревостану, i вiдносили лiсостан до одного з чотирьох ступенiв ушкодження: без ушкоджень (0) - дефо-лiацiя <10 %; слабо ушкодженi (1) - дефолiацiя 11-25 %; середньо ушкоджеш (2) - 26-60 %; дуже ушкодженi (3) - 61-100 %.
Результати досл1джень. Оцiнка санiтарного стану букових деревоста-н1в, якi зростають в умовах гiрських букових лiсiв басейну рiчки Латориця, показала, що вони е ослаблими (табл.).
