УДК 336.717.061
I. I. ФУКАНЧИК, А. М. ЯКИМОВА (Д11Т) ОПТИМ1ЗАЦ1Я АКТИВНИХ ОПЕРАЦ1Й БАНКУ
У CTarri розроблено модель onraMi3a^i' активних операцiй банку, яка дозволяе узгодити !х з термшами та обсягами залучених кошпв.
В статье разработана модель оптимизации активных операций банка, которая позволяет согласовать их со сроками и объемами привлеченных средств.
The model of optimization of active operations of bank is developed in the article, what allow coordinating them with terms and volumes of the attracted funds.
Кожна економiчна система зводиться до за-дачi найкращого розподшу ресурсiв. Економiч-на теорiя виходить з того, що будь-який суб'ект, приймаючи ршення, прагне до най-бiльш випдного, тому дie рацiонально. Для цього обирають задачi оптимiзацii, тобто отри-мання максимального прибутку i мiнiмiзацii ризику.
Сучасний украiнський комерцiйний банк орieнтуeться на iнтегровану модель розвитку банкiвськоi системи. Банк може працювати у трьох напрямках: це корпоративний, iндивiдуа-льний i фiнансово-iнституцiйний бiзнес. У рамках останнього, за належних ресурав, треба ро-звивати швестицшний та кредитний напрямки. Бiльшiсть учених визначае кредитний портфель як сукупшсть усiх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Окремi економiсти ширше тлумачать це поняття, трактуючи його як сукупнiсть наданих позичок, що класифшу-ються на пiдставi критерiiв, пов'язаних iз рiз-номаштними чинниками ризику або способами захисту вщ нього.
Iнвестицiйний портфель банку формуеться в результат проведення швестицшних операцiй, пiд якими розумiють дiяльнiсть iз вкладення коштiв банку на вщносно тривалий перiод в щнш папери, нерухомiсть, статутнi фонди тд-приемств, колекцii, коштовнi метали та iншi об'екти iнвестування, ринкова вартють яких мае здатнiсть зростати й давати власниковi до-хiд у виглядi процентiв, дивiдендiв, прибуткiв вщ перепродажу та iнших прямих i непрямих доходiв.
Iншi ученi-економiсти вважають, що в управлiннi банкiвським портфелем активiв прiоритет повинен належати наданню прибут-кових кредитiв, тобто кредитш операцii визна-чаються як базов^ а операцii з цiнними папера-ми як додатковi [5, с. 111].
У зв'язку зi становленням власно1' банювсь-ко1' системи Украши, що тривае, проблема розвитку та оптишзаци структури банку при змш його капiталу, а також змш зовнiшнiх взаемо-дiй - показниюв ринку (дохiдностей активiв i пасивiв), мае великий науковий i практичний iнтерес [6, с. 17].
Активш операцii комерцiйних банкiв пред-ставляють собою дiяльнiсть, пов'язану з розм> щенням власних i залученням банкiвських ре-сурсiв з метою отримання прибутку.
Активи комерщйного банку подшяються на такi основнi види:
1) банювсью кредити;
2) банювсью iнвестицii;
3) касова готiвка та прирiвнянi до не1' засо-
би;
4) основш засоби та iншi активи.
Кредитш операцп передбачають органiзацiю
економiчних вiдносин, у процесi яких банки надають позичальникам грошовi кошти з умо-вою 1'х повернення та сплати проценту за кори-стування. Даш операци, як правило, приносять банкам основну частину iхнiх доходiв та за-ймають провiдне мюце серед статей активу балансу. Вс кредити повиннi мати, щонайменше, два джерела виплат. Першим, як правило, буде операщйний потiк грошей, а останшм - реаль защя застави.
Iнвестицiйнi операцii комерцiйних банюв полягають у вкладеннi банкiвських ресуршв у приватнi та державнi щнш папери на порiвняно тривалi строки з метою отримання прибутку [3, с. 400].
Структура швестищйного портфеля комер-щйних банкiв повинна бути ошташзована таким чином, щоб обгрунтовано знизити ризик iмовiрних втрат кошив, вкладених у цiннi папери, що пов'язано з можливютю невиконання емтентом взятих на себе зобов'язань. Основ-ним засобом зниження цього ризику е дивер-
сифшащя, тобто розподш iнвестицiйного портфеля мiж рiзними видами цiнних паперiв. Кри-терiями диверсифшаци можуть бути: тип цш-них паперiв емтента, якiсть i строки погашен-ня, територiальний розподiл.
Хоча основною метою дiяльностi комерцш-них банкiв е отримання прибутку, вони не можуть вкладати усi ресурси тшьки у високодох> днi активи (види позик та iнвестицiй), оскiльки при здшсненш активних операцiй банки водно-час повиннi забезпечувати своечасне повернен-ня коштiв 1х власникам, тобто виконувати сво! зобов'язання за пасивами. Тому частина активних операцш комерцшного банку передбачае утворення поточних резервiв платiжних засобiв з метою постшного пiдтримання платоспромо-жностi банку. Банки здшснюють свою дiяль-шсть у взаемодп iз зовнiшнiм середовищем, ос-новними компонентами якого е ктенти банку i держава. Держава як безпосередньо регулюе дiяльнiсть банку через Нацюнальний банк, так i непрямо, здiйснюючи вiдповiдну грошово-кредитну полiтику. Державна грошово-кредитна пол^ика впливае на вартiсть активiв i пасивiв [7, с. 28].
Вщомо, що у сучаснiй свiтовiй практищ ба-нювсько1 дiяльностi склалися таю основш тенденций
1) збшьшення свободи банкiв у виборi стратеги свое! дiяльностi;
2) впровадження нових шформацшних тех-нологiй;
3) зростання конкуренци;
4) збiльшення кшькосп послуг, що надають банки сво!м клiентам.
Комплексний вплив перших трьох тенден-цiй приводить до того, що маржа прибутку ви-являеться «тоншою за лезо бритви», у четвертш тенденци виявляеться спроба банюв протистоя-ти негативним для них тенденщям ринку. От-же, можна зазначити, що сформованим ринком банкiвських послуг разом iз державною грошо-во-кредитною полiтикою визначаються такi ос-новш обмеження:
- вартостi депозитних кош^в знизу;
- вартостi кредитiв зверху;
- загального обсягу як депозита, так i кре-дитiв (попит на ринках активiв i пасивiв).
Ц обмеження iстотно звужують для банюв «простiр вибору» ефективно! стратеги. Напри-клад, з погляду вартост залучених коштiв банку вигiдно залучати в основному короткостроковi депозити, але оскшьки це вигiдно всiм банкам, то конкуренщя за короткостроковi депозити ви-сока, отже, банк не може залучати !х у тому об-
сязi, в якому йому б хотшося. Поняття ефектив-ност дiяльностi банку мае сенс тшьки в тому випадку, якщо сформульоваш цiлi банку, В су-часнш економiчнiй лiтературi спостерiгаеться деяке змшання понять «мгая» i «цшь». Для по-будови адекватних моделей, на основi яких бу-дуть розв'язуватись оптимiзацiйнi задачi та при-йматися управлшсью рiшення, необидно чiтко розмежувати цi поняття [6, с.18].
Активш операци комерцiйних банкiв дозво-ляють !м ефективно використовувати можливо-ст щодо одержання прибуткiв та тдтримання загального фiнансового стану на належному р> внi. Управлiння активами банку та джерелами !х формування повинне вщповщати певним ви-могам, серед яких варто вщзначити:
1) врахування вщповщносп державнiй еко-номiчнiй полчищ та законодавству;
2) дотримання регулюючих нормативiв, встановлених НБУ, що стосуються обсяпв здiйснюваних операцiй та шших аспектiв дiя-льностi банку;
3) ефектившсть управлiння, забезпечення прибутковостi та ткыдносп банювсько1 дiяль-ностi;
4) об'ектившсть та конкретнiсть управлiння, його побудова на достовiрнiй шформаци та об-грунтування висновкiв точними анал^ичними розрахунками.
Важливою характеристикою дiяльностi комерцшного банку е його лiквiднiсть, тобто спроможшсть своечасно виконати зобов'язання перед ктентами. Однiею з теорiй управлшня лiквiднiстю, що використовуються у св^овш практицi, е теорiя строковостi, зпдно з якою характер зобов'язань банку, строки !х залучен-ня визначатимуть обсяги та строки розмщення активiв. Завдяки цьому забезпечиться рiвновага в баланс мiж сумами та строками вившьнення коштiв за активами, та сумами та термшами очiкуваних платежiв за банкiвськими зобов'язаннями, i комерцiйному банку не потрiб-но буде для тдтримання свое1 лшвщносп ко-ристуватись мiжбанкiвськими позиками чи мо-бiлiзувати кошти з шших джерел, що може ма-ти негативний вплив на його фшансовий результат [2, с. 27].
З огляду на те, що саме кредитно-швестицшна дiяльнiсть дае банку найбшьший прибуток, вважаеться доцшьним пiдтримувати оптимальну структуру банкiвських активiв i за-лежно вiд економiчноl ситуаци змiнювати И або на користь кредита, або на користь швестицш.
Формування кредитного портфеля комерцшного банку повинно супроводжуватися по-
стшним контролем за яюстю сукупних кредит-них вкладень, який здшснюеться на шдстав1 розрахунку й анал1зу системи коефщ1ент1в, ко-тр1 оцшюють ефектившсть кредитних операцш, а вщтак I структуру кредитного портфеля у аспект И оптимальность
Загалом оптимальшсть сформованого банком кредитного портфеля можуть вщображати показники, яю характеризують його дохщшсть 1 надшшсть. Ними, зокрема, можуть бути кое-фщ1ент середньо! дохщносп кредитного портфеля (К):
п
I Ц • С
К = -,
I ц
г=1
де п — кшьюсть позичок, виданих банком; Ц — сума позики /; С, — вщповщш процент-ш ставки за позикою /.
Використання такого показника грунтуеться на чгткш класифшацп ус1х позик за р1внем !х-ньо! дохщносп, а його динамша характеризуе як змшу процентних ставок, так { структури кредитного портфеля банку [5].
У свою чергу, формуючи портфель цш-них папер1в, не можна точно визначити майбу-тню динамшу сшввщношення його дохщносп й ризику. Тому головними параметрами при фор-муванш та управлшш портфелем цшних папе-р1в е очшуваш дохщшсть { ризик. Ц величини оцшюються насамперед на пщстав1 статистич-них даних за попередш перюди 1, як правило, коригуються згщно з очшуваннями менеджера щодо майбутньо! кон'юнктури ринку.
Сутшсть швестицшного ризику полягае в небезпещ втрати швестицшних кошт1в та оч> куваного доходу.
Для зниження р1вня швестицшного ризику банки повинш створити спещальний резерв пщ цшш папери. Цей резерв може слугувати чинником визначення ризику, а сам ризик вщ операцш з цшними паперами можна визначи-ти за формулою [5]:
г( р =
V
гг''
де г(
( гр У
р1вень 1нвестиц1йного ризику;
V-
сума резерв1в п1д операци з ц1нними паперами; гг — загальна вартють цшних папер1в у швес-тицшному портфел1 банку.
Чим бшьше значення Г(гр), тим ризиковаш-
шою е д1яльшсть банку, пов'язана з цшними паперами.
На пщстав1 розрахунку цього показника за кшька роюв можна оцшити, наскшьки ризико-вою е швестицшна пол1тика банку, чи вживае банк певних заход1в щодо зниження ризику.
Для оцшки ефективносп швестицшного портфеля доцшьно використати показник, який характеризуе середню дохщшсть цього портфеля. Такий коефщ1ент розраховуеться за формулою
С
К = С^,
гг
де Сгр - процентний дохщ, отриманий за цш-
ними паперами.
Чим вище значення такого показника, тим вища дохщшсть швестицшного портфеля банку. На пщстав1 анал1зу показниюв середньо! дохщносп { ризику кредитного та швестицшного портфел1в визначаються показники зага-льно! дохщност ризику кредитно-швестицш-ного портфеля комерцшного банку.
Метою управлшня кредитно-швестицшним портфелем комерцшного банку е зменшення ризикових складових цих активних операцш.
Анатз кон'юнктури ринку та фундамента-льний анал1з об'екта кредитування або швес-тування допомагае знизити ризики, прита-манш як кредитним, так { швестицшним опе-ращям.
Однак портфель цшних папер1в формуеться з метою отримання найбшьшого прибутку вщ вкладу 1 мш1м1заци ризику. Банк як власник портфеля цшних папер1в отримуе доходи, в основ! яких - коливання курсово! вартост цшних папер1в. При кредитуванш банк також защ-кавлений у максим1зацп прибутку, але такий прибуток визначаеться у момент укладання кредитного договору й отримуеться банком за устшно! реал1зацп кредитно! програми. Зазна-чеш вщмшносп кредитного портфеля й портфеля цшних папер1в спонукають до визначення { специф1чних прийом1в щодо зниження ризиюв кредитних та швестицшних операцш.
На пщстав1 анал1зу ризику та дохщносп кре-дитно-1нвестицшного портфеля можна визначити його оптимальну структуру { зробити рекоме-ндацй' щодо диверсиф1кац1! портфеля, збшьшен-ня об'ект1в кредитних та швестицшних операцш з урахуванням економ1чних норматив1в.
Зниженню ризиково! складово! швестицш-них операцш допоможе постiйно дiючий меха-шзм, який може забезпечити прийнятний дохд за рахунок постшно! оцiнки aKrnBiB та орiентa-цiй на Mmnmi умови ринку. Таким мехaнiзмом, на наш погляд, може стати швестицшний фонд, через який вкладники або швестори мають змо-гу вкладати сво! кошти в рiзнi прибутковi прое-кти. Комерцiйний банк виступае як компашя-оператор з управлшня активами. Нaдiйнiсть фонду визначае склад шструменлв, з яких сформовано його активи [4, с. 108].
Отже, фонд допомагае отримувати вищу рен-тaбельнiсть, у тому чист за рахунок зменшення ризику, та дае змогу швестувати кошти у ф> нaнсовi iнструменти й iншi об'екти, наприклад, нерухомiсть, недоступнi для багатьох самостш-них iнвесторiв у зв'язку з !хньою вaртiстю.
Диверсифшувати кредитний портфель мож-на за рахунок швестицшного кредитування. Саме зростання iнвестицiй в основний кaпiтaл украшських пiдприемств за рахунок власних джерел, а також кредитiв комерцiйних банюв забезпечить вихiд економiки на яюсно новий рiвень виробництва.
Однак будь-яка кредитна операщя пiдлягaе ризику. При цьому банк потрапляе у залежшсть вщ iмiджу й успiшностi дiяльностi шдприемства-позичальника. Тому дуже важливим е здiйснення ретельного aнaлiзу шдприемства-позичальника та вивчення на пiдстaвi його фшансово-економ> чних умов реашзацп програми iнвестицiйного кредитування. Реaлiзaцiя програми неможлива без розроблення та обгрунтування ефективносп ш-вестицiйного проекту.
Отже, практична щншсть запропоновано! методики aнaлiзу кредитно-швестицшного портфеля полягае у li можливостi на пiдстaвi пока-зниюв ризику i дохiдностi кредитних та швести-цiйних оперaцiй комерцiйного банку визначати оптимальшсть структури його кредитно-шве-стицiйного портфеля.
Також методика може бути теоретичним тд-грунтям для прийняття обгрунтованих управлшсь-ких ршень менеджерами комерцiйних банив про диверсифшащю кредитно-iнвестицiйного портфеля для шдвищення ефективностi кредитних та iнвестицiйних операцш, що дасть можливiсть значно збшьшити прибуток банку.
Оскiльки причиною неплатоспроможност багатьох бaнкiв е неузгодженiсть строюв вкла-дання i повернення залучених коштiв, критерiй оптимaльностi зaдaчi формування портфеля ак-тивiв комерцiйного банку, узгодженого за тер-
мiнaми та обсягами з його зобов'язаннями, мо-жна подати у виглядi:
k ( it \ Z Z x- Pt
t=1 v i=1
■ min,
де pt — обсяг зобов'язань, термш функщону-вання яких тривае до перюду t (1 < it < t), як передбачаеться сплатити за рахунок кошив, що нaдiйдуть вiд повернення aктивiв, вкладення в якi плануеться (без врахування суми, погашен-ня яко! заплановане за рахунок iнших кош^в); xi - обсяг бaнкiвських ресуршв, що вкладаеться
в i-й вид aктивiв (1 < i < n , де n - кшьюсть ак-тивiв, в яю розглядаеться можливiсть вкладення); вкладення в активи об'еднуються в групи за ознакою перiоду !х повернення t , i it - кшь-кiсть видiв вкладень у кожнш групi.
Для здiйснення вкладень в активи в межах наявних у банку ресуршв з вирахуванням кош-тiв, необхiдних для формування резерву на по-криття можливих втрат вiд здiйснення актив-них операцш, записуеться умова:
n n
Z x. < A -Z Rr ■ x., ¿j i ¿j i i~
i=1 1=1
де A - наявш у банку кошти для здшснення активних оперaцiй, Rr - ставка резервування
за 7-тим видом aктивiв.
Врахування потреб позичaльникiв фшансо-во-кредитного ринку, нормaтивiв регулювання дiяльностi комерцшних бaнкiв, встановлених НБУ, внутрiшньо банювських правил та обме-жень кредитно-швестицшно! дiяльностi при ро-змiщеннi фшансових ресурсiв у активи забез-печуеться умовою:
х. < At,(i = 1,2...n),
де At — мiнiмaльнa величина, що вибираеться
мiж обсягом активу, що потребуеться суб'ектами фiнaнсово-кредитного ринку, i мак-симальним обсягом даного активу, який може придбати банк, виходячи з наявних у нього ре-суршв та дiючих регулюючих нормaтивiв.
Завдання отримання доходiв вщ проведення активних оперaцiй, достaтнiх для покриття ба-нкiвських витрат, забезпечуеться обмеженням:
Zx • Щ • t, +Zx • ((1+Щ) + Ip+1)>Ep + E
де t - термш функцiонування /-го можливого
активу в даному розрахунковому перюдц I -
обсяг процентних доходiв вiд ранiше здшсне-них вклащв в активи у наступному перюдц Ер - обсяг процентних витрат у наступному
перюдц I - очшуваний обсяг iнших видiв доходу на наступний перюд; Е - очiкуваний обсяг шших видiв витрат на наступний перюд.
У результат розв'язування задачi визнача-ються обсяги вкладення кошив в активи рiзних термiнiв, яю будуть максимально узгодженi в чаш з обсягами пасивiв вiдповiдних термшв, за умови врахування фiнансових можливостей банку, нормативiв регулювання його дiяльностi та потреб позичальникiв.
У зв'язку з фшансовою кризою, банки по-виннi здiйснювати такi заходи в сферi активно-пасивних операцп:
1. Обмежити здiйснення активних опе-рацш в обсягах, досягнутих на кожну окрему дату. Таю обмеження можуть не розповсюджу-ватись, зокрема, на операцп з державними цшними паперами, депозитними сертифшатами НБУ та операцп на м1жбанювському ринку.
2. Обмежити надання кредит1в в шоземнш валют контрагентам, яю не мають валютно! виручки, обсягами заборгованостi за ними.
3. Забезпечити постiйний щоденний монi-торинг за дотриманням встановлених нормати-вними документами обмежень.
4. Враховувати, що рефшансування прострочено! заборгованосп шляхом видач1 нових кредипв, необгрунтована пролонгащя кредит1в, ненадання позичальникам шформаци про суку-пну вартють кредиту, внесення до кредитного договору змш щодо вартосп кредиту, що не вщповщае змшам облшово! ставки Нацюналь-ного банку Укра!ни, квал1ф1куватиметься як порушення вимог ст. 49 Закону Укра!ни «Про банки { банювську дiяльнiсть» !з неухильним застосуванням адекватних заход1в впливу.
5. Приймати плат1жш доручення на пере-каз кошт1в до виконання в межах залишку на рахунку на момент отримання плат1жного доручення та перераховувати !х одержувачу на
наступний робочий день пiсля отримання плаижного доручення.
6. Виконувати сво! зобов'язання за вшма типами договор1в i3 залучення кошт1в у будь-якш валютi лише в разi настання строку завер-шення зобов'язань, незалежно вщ категорп ко-нтрагентiв.
7. Проводити з метою недопущення дост-рокового зняття коштiв роз'яснювальну роботу зi сво!ми клieнтами. Активно проводити стиму-люючу роботу iз залучення го^вки на депозити та пролонгаци депозитних договорiв. Виплати за умови настання строку зпдно з договором здшснювати негайно [1].
Отже, як стало зрозумшо, здiйснення активних операцш за цих умов обмежусться.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Постанова Правлшня Нацюнального банку Укра!ни «Про додатков1 заходи щодо д1яльност1 банив» ввд 11 жовтня 2008 р. № 319 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
2. Волошин, I. О. Баншвсьш модел1 та режими л1к-в1дност1 [Текст] / I. О Волошин // В1сник НБУ. -2002. - № 6 - С. 27-30.
3. 1ваав, Б. С. Грош1 та кредит [Текст] : тдручник / Б. С. 1ваав. - Тернопшь: Карт-бланш, 2000. -510 с.
4. Джулаквдзе, К. Ю. Анал1з кредитно-швес-тицшного портфеля банку [Текст] / К. Ю. Джулаквдзе, В. В. Невмержицький // Фшанси Укра-!ни. - 2005. - № 3. - С. 107-111.
5. £лейко, Я. I. Моделювання оптимально! струк-тури балансу банку [Текст] / Я. I. Слейко, М. Л. Лашшко, О. М. Кшаш // Ф1нанси Укра!-ни. - 2003. - № 5. - С. 111-114.
6. Сергеева, Л. Моделювання й анал1з структури д1яльност1 банку [Текст] / Л. Сергеева, Т. Бла-женкова // Баншвська справа. - 2003. - № 5. -С. 17-23.
7. Олшник, Д. Управлшня лшввдшстю комерцш-ного банку та ошгашзащя ф1нансового результату [Текст] / Д. Олшник // Вюник НБУ. -2001. - № 7. - С. 28-30.
Надшшла до редколегп 24.03.2009.