Научная статья на тему 'ОПТИМАЛЬНА СТРУКТУРА НАЦіОНАЛЬНОї ЕКОНОМіКИ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ'

ОПТИМАЛЬНА СТРУКТУРА НАЦіОНАЛЬНОї ЕКОНОМіКИ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
128
22
Читать
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіКА / ТРАНСФОРМАЦіЙНі ПРОЦЕСИ / СТРУКТУРА ЕКОНОМіКИ / ТИПОЛОГіЗАЦіЯ / ОПТИМіЗАЦіЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Карінцева Олександра Іванівна

Розглянуто теоретичну сутність категорії «національна економіка» у вузькому та широкому розумінні, а також визначено такі її ознаки, як: ба­гатосторонність зв’язків між її структурними елементами та їх цілісність; ієрархічність структури національної економіки, динамічність, від­критість. Встановлено основний тренд розвитку національної економіки, який проявляється у трансформаційних процесах. Ідентифіковані такі трансформаційні процеси національної економіки: системоформуючі, системоутверджуючі, системовідтворюючі. Розглянуто теорії структурної трансформації національної економіки. Визначено співвідношення, які характеризують відтворювальну структуру національної економіки: між осно­вними стадіями руху сукупного суспільного продукту; між формами сукупного суспільного продукту за натурально-речовим складом; між елемента­ми та формами сукупного суспільного продукту за функціональною роллю; між складовими частинами суспільного виробництва; між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною продукцією. Проведено практичний аналіз структури національної економіки різних країн на основі даних Світового банку щодо структури валової доданої вартості груп країн за рівнем доходів і регіональною ознакою в розрізі окремих сфер. Встановлено, що в останні п’ять років зросла тенденція розвитку підприємств галузі сфери послуг.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Предварительный просмотр
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ОПТИМАЛЬНА СТРУКТУРА НАЦіОНАЛЬНОї ЕКОНОМіКИ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ»

УДК 338.23

ОПТИМАЛЬНА СТРУКТУРА нАЩОнАльнО! ЕК0Н01ЖИ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

® 2018 КАР1НЦЕВА О. I.

УДК 338.23

Каршцева О. I.

Оптимальна структура нацюнальноТ економiки як запорука сталого розвитку держави

Розглянуто теоретичну суттсть категорп «нацональна економ'жа» у вузькому та широкому розумшт, а також визначено таш ii ознаки, як: ба-гатосторонтсть зв'язтв мiж ii структурними елементами та ¡х цшнсть; iерархiчнiсть структури нафнально! економки, динамiчнiсть, eid-критсть. Встановлено основний тренд розвитку нацюнально! економки, який проявляется у трансформацйних процесах. дентиф'жоваш такi трансформаций процеси нацонально! економ'жи: системоформую% системоутверджую% системовiдтворюючi. Розглянуто теорп структурноi трансформацИнацональноiекономки. Визначено ствтдношення, якхарактеризують в'дтворювальну структуру нацональноiекономки: мiж осно-вними стад'тми руху сукупного сустльного продукту; мiж формами сукупного сустльного продукту за натурально-речовим складом; мiж елементами та формами сукупного сустльного продукту за функцональною роллю; мiж складовими частинами сустльного виробництва; мiж замщенням використаних засобв виробництва та новоствореною продущею. Проведено практичний анал'в структури нацональноiекономки рзних кран на основi даних Свтового банку щодо структури валовоiдоданоiвартостi груп кран за рвнем доход'в i регональною ознакою в розрiзi окремих сфер. Встановлено, що в остант п'ять рот зросла тенден^я розвитку тдприемств галуз сфери послуг. Ключовi слова: нацональна економша, трансформаций процеси, структура економки, типологiзацiя, оптимiзацiя. Рис.: 1. Табл.: 3. Б'бл.: 25.

Каршцева Олександра iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, заступник затдувача кафедри економки, пiдприемництва та бiзнес-адмЫстрування, Сумський державний утверситет (вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Украна) E-mail: niko_kha@ukr.net

УДК 338.23

Каринцева А. И. Оптимальная структура национальной экономики как залог устойчивого развития государства

Рассмотрена теоретическая сущность категории «национальная экономика» в узком и широком смысле, а также определены следующие ее признаки как: многосторонность связей между ее структурными элементами и их целостность; иерархичность структуры национальной экономики, динамичность, открытость. Установлен основной тренд развития национальной экономики, который проявляется в трансформационных процессах. Идентифицированы следующие трансформационные процессы национальной экономики: системообразующие, системоутверждающие, системовоспроиз-водящие. Рассмотрены теории структурной трансформации национальной экономики. Определены соотношения, характеризующие воспроизводственную структуру национальной экономики: между основными стадиями движения совокупного общественного продукта; между формами совокупного общественного продукта по натурально-вещественному составу; между элементами и формами совокупного общественного продукта по функциональной роли; между составными частями общественного производства; между замещением использованных средств производства и вновь созданной продукцией. Проведен практический анализ структуры национальной экономики различных стран на основе данных Всемирного банка по структуре валовой добавленной стоимости групп стран по уровню доходов и региональному признаку в разрезе отдельных сфер. Установлено, что в последние пять лет выросла тенденция развития предприятий отрасли сферы услуг.

Ключевые слова: национальная экономика, трансформационные процессы, структура экономики, типологизация, оптимизация. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 25.

Каринцева Александра Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, заместитель заведующего кафедрой экономики, предпринимательства и бизнес-администрирования, Сумской государственный университет (ул. Римского-Корсакова, 2, Сумы, 40007, Украина) E-mail: niko_kha@ukr.net

UDC 338.23

Karintseva O. I. The Optimal Structure of the National Economy as a Guarantee of Sustainable Development of a State

The article considers the theoretical essence of the category «national economy» in a narrow and broad sense and identifies its following features: versatility of the links between its structural elements and their integrity; hierarchy of the structure of the national economy, dynamism, openness. The main trend of development of the national economy, which is manifested in the transformation processes, is determined. The following transformation processes of the national economy are identified: system-forming, system-affirming, system-reproducing. Theories of structural transformation of the national economy are considered. There determined relations that characterize the reproductive structure of the national economy: between the main stages of the movement of the aggregate social product; between the forms of the aggregate social product according to the natural-material composition; between elements and forms of the aggregate social product by a functional role; between the constituent parts of social production; between the replacement of the means of production used and the newly created products. Based on the data of the World Bank on the structure of the gross added value of groups of countries in terms of income and regional characteristics in the context of individual spheres, the practical analysis of the structure of the national economy in different countries is carried out. It is established that for the last five years the trend of development of enterprises in the sphere of services has grown. Keywords: national economy, transformation processes, economic structure, typology, optimization. Fig.: 1. Tbl.: 3. Bibl.: 25.

Karintseva Oleksandra I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Deputy Head of the Department of Economics, En-trepreneurship and Business Administration, Sumy State University (2 Rymskoho-Korsakova Str., Sumy, 40007, Ukraine) E-mail: niko_kha@ukr.net

Постановка проблеми. Можливiсть оптимiзацi¿ структури нацюнально! економiки неможлива без фор-мування адекватно! шформацшно! бази дослiдження, яку акумулюе визначення сутностi, дослiдження сучасних осо-бливостей та типологiзацiя нацюнально! економши. Крiм того, актуальним постае i питання визначення структури валово! додано! вартостi груп кра!н за рiвнем доходш i ре-гюнальною ознакою в розрiзi скьського господарства, промисловосп, обробно! промисловостi та сфери послуг з метою визначення ствв^ношення мiж структурою еко-номiки i етапами розвитку суспкьства.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досль дженню рiзних аспектш нацюнально! економiки присвяче-но значну кiлькiсть наукових робгт вiтчизняних i закордон-них учених. Так, теоретичш основи визначення категори «нацiональна економiка» знайшли свiй розвиток у роботах Панчишина С., Остоверха П. [5], Гришв Л., Ючурчак М. [8], Мельник А., Желюк Т., Длугопольського О., Панухник О. [12], Решетило В. [15], Старостша А., Прушивсько! Е. [21]. Своею чергою, структурнi трансформаци нацюнально! економши досл^жувались у роботах таких науковцш, як: Форрестер Д. [13], Мельник А., Васша А., Желюк Т., Попович Т. [14], Прушкшська Е. [18]. Представниками наукового напрямку, який був сконцентрований на вивченш типоло-йзаци нацюнально! економiки, е Алексеев I., Колкник М., Мороз А. [3], Алiев В., Байрамова Л. [4], Бабашкша А. [6], Дзагоева I., Цхурбаева Ф. [9], Коломойцев В. [10], Красиль-ников О. [11], Пирог О. [17], Чухно А. [24].

Невиршеш рашше частини загально! проблеми. В той же час актуальним залишаеться досл^ження сучасних особливостей структури нацюнально! економши та по-дальшого процесу !! оптимiзацu.

Мета дослiдження. Визначити сутшсть, дослiдити сучаснi особливостi та провести типолопзащю нацюнально! економши, сформувавши тим самим iнформацiйний базис визначення !! оптимально! структури.

Основш результати дослiдження. Розпочинаючи дослiдження особливостей структуризацп нацюнально! економiки, в першу чергу, розглянемо сутшсть категори «нащональна економша». Так, у вузькому значенш на-цiональна економiка - це система взаемопов'язаних га-лузей i сфер дiяльностi людей, яким властива в^пов^на пропорцiйнiсть, взаемообумовлене розмiщення на тери-торп певно! кра!ни, що утворюють господарський комплекс, дiяльнiсть якого спрямована на задоволення потреб у матерiальних i соцiальних благах. В той час як у широкому розумшш нащональна економша - це сукупшсть соцiально-економiчних в^носин, якi склалися на певному етат розвитку продуктивних сил, пiд впливом об'ективних економiчних законiв, i визначають модель економiчно! сис-теми з властивим !й способом органiзацГl та саморегуляци суспкьного життя, забезпечують дотримання загально-економiчних, мiжгалузевих, внутрiшньогалузевих, терито-рiальних пропорцп у виробництвi та розподш суспiльного продукту» [5; 8; 12].

О^м того, в науковш лiтературi [14; 15; 21] до осно-вних ознак нацюнально! економши прийнято в^носити: ■ багатостороннiсть зв'язкш мiж !! структурними елементами та !х цiлiснiсть, що пов'язано з по-стiйною взаемодiею !! суб'екпв господарювання

та галузей, а також створенням постшних еконо-мiчних зв'язив;

■ iерархiчнiсть структури нацюнально! економши, що включае мiкрорiвень (економiка домогоспо-дарств i суб'ектiв господарювання); мезорiвень (галузi економiки), макроршень (загальнодержав-ний рiвень розвитку економiки);

■ динамiчнiсть, що передбачае постiйний процес розвитку нацюнально! економши, !! адаптацiю до свйових вимог i змiн, трансформащю прюритет-них галузей i секторiв економiки, а також покра-щення умов життя;

■ в^критють, що проявляеться в налагодженш мiжнародних зв'язкш i договорш, шдвищенш гло-балiзованостi кра!н i використанш власного по-тенцiалу на световому ринку.

Крiм того, необхiдно зауважити, що основним трендом розвитку нацюнально! економши в останш сто роив е процес !! бурхливо! трансформаци. Так, можна видкити таи трансформацшш процеси:

■ системоформуючi, як сприяють створенню нових умов функцюнування економiчно! системи (на-приклад, нацiоналiзацiя i приватизацiя, форму-вання ринково! iнфраструктури тощо);

■ системоутверджуючi, яи створюють незворотнi основи для розвитку ново! економiчно системи у краМ;

■ системовiдтворюючi, якi створюють умови для укрiплення ново! економiчно! системи та и по-дальшого розвитку [7].

У фаховiй науковiй лiтературi сформувалася окрема теорiя структурно! трансформаци, дослiдженням яко! при-свячено багато праць провiдних науковцiв свiту. Система-тизацiю теорiй структурних трансформацiй наведено на рис. 1.

Так, Е. Домар у сво!й теори динамiчного розвитку досл^жуе «...необх^шсть лiбералiзацп iмпорту капiталу в кра!нах з недостатнiм розвитком економши для довго-строкового розвитку...» як одну iз основних форм реструк-туризаци економiки [14].

У працях Ченерi Х. та А. Страута теорш структурно! трансформацiя наведено у виглядi моделi, яка характери-зуеться ендогенними й екзогенними чинниками впливу (серед яких можна видкити ршень освiти, технологiчного розвитку, доступу на зовншш ринки тощо) на економiчне зростання, а також обмеженнями процесу трансформаци [18].

Д. Форрестер та Д. Медоуз побудували модель системно! динамши свiтового розвитку, що дозволяла спрог-нозувати катастрофiчнi наслкки у виглядi загострення глобальних проблем як планетарна еколопчна криза, ви-снаження природних ресурсiв, занепад промислового ви-робництва та демографiчна криза. Напрямком для структурних змш в економщ вони пропонували дотримання так званого «нульового зростаня» [13].

Наднацюнальна теорiя структурних трансформацiй (Ф. Шарп, П. Шм^ттер, В. Стрш) виникла як вiдповiдь на полiтичну й економiчну глобалiзацiю свiту та формування наднацюнальних утворень. Саме !м, згiдно з цiею теорiею, выводиться провiдна роль при управлiннi розвитком на-

Теорiя трифазного розвитку слаборозвинено''' економiки (Х. 4eHepi, А. Страут)

Теорiя системно!' динамки

свггового розвитку (Д. Форрестер, Д. Медоуз)

Теорiя динамiчного розвитку (Е. Домар) Теори структурно''' трансформаци Теорiя структурних змш (Й. Шумпетер)

Наднацюнальна теорiя структурних трансформацм (Ф. Шарп, П. ШЫдттер, В. Стрiк)

lнституцiйна теорiя структурних трансформацш (Д. Норт)

Рис. 1. Теори структурно!' трансформаци в сучаснш еконо1шчнш думц

Джерело: [13; 14; 18; 20] цюнальних економiк, що передбачае трансформащю галу-зевих структур економши до единих стандарпв на конку-рентних засадах [20].

У пращ Д. Норта структурш змши економiки пов'язуються з iнституцiйною перебудовою основ нацюнально! економши на основi шновацшносп державного управлiння, що дозволить сформувати потенщал для по-дальшого економiчного розвитку [16].

Визначивши основнi пiдходи до розумiння нацюнально! економши та встановивши основш и сучаснi характеристики, яи полягають у динамiчних трансформацш-них процесах, сформовано шформацшних базис для досль дження структури нацiонально'l економши.

З метою поглиблення сутшсного розумшня мехашз-му типолопзацп структур нацюнально! економши надамо коротку характеристику тим типам, яи найчастше вжива-ються у фаховш науковiй лiтературi [3; 4; 6; 9-11; 17; 24].

В^творювальну структуру нацюнально! економши можна охарактеризувати за такими сшвв^ношеннями:

■ мiж основними стадiями руху сукупного сустль-ного продукту (стадiями виробництва, розподку й обмiну, споживання);

■ мiж формами сукупного суспiльного продукту за натурально-речовим складом (засобами виробни-цтва та предметами споживання);

■ мiж елементами та формами сукупного сустль-ного продукту за функцюнальною роллю (фондом замщення, фондом споживання та фондом нагро-мадження);

■ мiж складовими частинами суспiльного виробництва (матерiальне та нематерiальне виробни-цтво);

■ мiж замiщенням використаних засобш виробництва та новоствореною продукщею [19].

Ця структура може бути наведена у виглядi постшно вiдновлювального вiдтворювального циклу, де в^обража-ються структурнi залежностi, а також здатшсть до само-оргашзацп, самоуправлшня та саморозвитку економiчно! в^творювально! системи.

Галузева структура економiки характеризуе внесок окремих видш економiчно! дiяльностi, яи характеризують-ся певними взаемозв'язками, в нащональний обсяг виробництва [15]. Так, на свгтовому рiвнi ООН запропоновано дов^кову класифiкацiю видш економiчно! дiяльностi -

Мiжнародну стандартну галузеву класифшащю Bcix видш eK0H0Mi4H0'i дiяльностi (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities - ISIC), яка дозво-ляе систематизувати шформащю про галузi eK0H0Mi4H0'i дiяльностi та може бути покладена в основу прийняття економiчно-обrрунтованих управлшських рiшень i про-ведення подальших прогнозiв дiяльностi (табл. 1). Кожна з секцш включае широкий перелiк пiдсекцiй, що бкьш детально розшифровуе види економiчноI дiяльностi.

Таблиця 1

Основш секцп в рамках Мiжнародноi' стандартно!' галузевоТ класифiкацii всiх видiв економiчноi' дiяльностi (ISIC)

Секц1я Назва

1 2

A Стьське господарство, лiсове господарство та риболовство

B Добувна промисловiсть та розроблення карl£рiв

C Переробна промисловiсть

D Електро-, газо-, теплопостачання та кондицю-нування повггря

E Водопостачання; каналiзацiя, управлiння вщ-ходами та рекультива^я

F Будiвництво

G Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автомо-б^в та мотоциклiв

H Дiяльнiсть транспорту та складське господар-ство

I Послуги з оргашзацп проживання та харчу-вання

J 1нформа^я та телекомунтаци

К Фiнансова та страхова дiяльнiсть

L Операцп з нерухомим майном

М Професшна, наукова та науково-технiчна дн яльысть

N Дiяльнiсть у сферi адмiнiстративного та допо-мiжного обслуговування

Закшчення табл. 1

1 2

O Державне управлшня та оборона; обов'язкове со^альне страхування

P Освта

Q Охорона здоров'я та надання со^альноТ до-помоги

R Мистецтво, розваги та вщпочинок

S Надання шших видiв послуг

T Дiяльнiсть домашнiх господарств

U Екстеритсральна дiяльнiсть

Джерело: [1]

У межах цього типу видiляють структуру з: горизон-тальними зв'язками (виробництво переважно або первин-них, або промiжних, або кiнцевих видiв продукцп); з верти-кальними зв'язками (технолопчш ланцюги виробництва вiд первинних до кшцевих продуктш); зi змiшаними зв'язками; уншерсальш (задоволення потреб забезпечуеться за раху-нок внутрiшнiх джерел).

Трохи подiбноï до галузево'1 е шституцшна (або секторальна) структура нацюнально'1 економiки, що передба-чае видкення таких сукупностей iнституцiйних секторiв економши:

■ первинний - добуток i виробництво сировини;

■ вторинний - виробництво кшцевого продукту;

■ третинний - сфера послуг;

■ четвертинний - сфера «економши знань» (шфор-мацшне та наукове обслуговування секторiв);

■ п'ятинний - виробництво знань та шформацш-них продуктiв.

На думку Сирка Н. Я., до секторально'1 структури на-цiональноï економши можна вiднести i такi ознаки:

■ спшв^ношення мiж пiдприемницьким сектором, сектором домогосподарств, державним сектором i зовншшм сектором у створенш та розподiлi ВВП краши;

■ спшв^ношення м1ж частками приватно'1, держав-но'1, колективно'1 та змiшаноï форм власносп;

■ спiввiдношення мiж оргашзацшно-правовими формами пiдприемницькоï дiяльностi з урахуван-ням рiвнiв концентрацп i централiзацiï виробництва та капiталу (м1ж кiлькiстю та обсягом виробництва великих, середнiх i малих тдприемств) [19].

На противагу цьому тдходу, в iнших наукових дже-релах [2; 4; 9; 25] окремо видкяють структури власносп, якi конкурують та доповнюють одна одну, забезпечуючи еднiсть системи:

■ державна власшсть, суб'ектами яко'1 виступае держава в цкому та адмiнiстративно-територiальнi одинищ в особi обласних, районних, мкьких, се-лищних, сiльських рад чи шших органiв влади в1д-пов^них держав тощо;

■ колективна власшсть, суб'ектами яко'1 можуть виступати об'еднання покупщв, орендарш, коо-перативи, колективш пiдприемства, споживчi то-

вариства та 1хш сп1лки, господарськi товариства, об'еднання недержавних тдприемств тощо;

■ приватна власшсть, суб'ектами яко'1 можуть виступати громадяни певно'1 краши, шоземш грома-дяни й особи без громадянства;

■ власшсть м!жнародних оргашзацш в осо61 юри-дичних оаб, д1яльн1сть яких регламентуеться за-конодавством шших держав.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

В сучасних умовах розвитку шформацшного сус-пкьства все 61льшо'1 ваги набувае технологiчна структура нацюнально'1 економiки, зг1дно яко'1 розподк вiдбуваеться за сукупн1стю технологiчних ланцюгш, устро'1в, що визна-чають технолопчну базу виробництва груп товарiв i послуг одного типу та в^ображае стутнь перетворення речовин, енергп та шформацп; структурний розпод1л використання виробничих ресурсш краши м1ж новими, традицшними та застаркими технологiями.

В цьому контекст О. В. Пирогом запропоновано ключов! вимоги постшдустр!ального або шформацшного сустльства до структури нацiональних економш (табл. 2) [17]. В1н зазначае, що Оргашзащя економiчного сшвробгг-ництва та розвитку (ОЕСР) наголошуе на тому, що стш-к1сть структури нацюнально'1 економiки будь-яко'1 краши можлива лише за умови в1дпов1дност1 галузево'1 та техно-лопчно'1 структур. Виходячи з цих вимог та рекомендацп бвропейського Союзу до виробничих структур вш наводить вiдсоткове сшвв^ношення м1ж галузевою та техно-лопчною структурами нацiональноï економiки в контекст сталого розвитку.

Таблиця 2

Вимоги до структури нацюнальних eKOHOMiK постшдус^ального суспiльства

Вид структури економши Вимоги

Галузева структура нацiональноï економши 20 % - переробш галузi промисловосп; 25 % - фшансова сфера; 22 % - сфера послуг; 33 % - ^i галузi

Tехнологiчна структура на-цiональноï економши 20 % - високотехнолопчы виробни-цтва; 30 % - середньотехнолопчы вироб-ництва; 20 % - середньонизькотехнолопчы виробництва; 30 % - низькотехнолопчш виробни-цтва

Tехнологiчна структура галу-зей переробноТ промисловосп (у межах 20 % вщ структури нацiональноï економiки) 50 % - сумарна частка високотехно-лопчних i середньовисокотехногiчних виробництв, з яких: - 20 % - високотехнолопчы; - 30 % - середньовисокотехноло-пчш. 50 % - сумарна частка середньонизь-котехнологiчних i низькотехнолопчних виробництв

Джерело: [17]

Просторова структура економши (в науковш лйера-Typi ще зустрiчаються назви регюнальна, теpитоpiальна) передбачае pозмiщення продуктивних сил по територп краши за такими принципами:

■ економiко-геогpафiчний аспект: видкення при-pодно-економiчних зон, великих економiчних районов, теpитоpiальних комплексов, промислових i транспортних вyзлiв тощо;

■ адмшктративний аспект: адмшютративно-тери-тоpiальний подк краши.

З теоретично! точки зору регюнальна структура економши вважаеться ефективною, якщо на певнiй територп pацiонально використовуються наявнi ресурси. Враховую-чи сучасний стан розвитку постiндyстpiальноï економiки, видкяють ще одну форму просторово'1 структури економь ки - так зваш технополiси, що являють собою територш, де сконцентровано наукомктке й iнновацiйне виробни-цтво (наприклад, Силшонова долина).

Соцiальна структура економши формуеться на осно-вi стратифшацп сyспiльства та сyб'ектiв господарювання за piзними ознаками, а також на основi формування мiж ними piзних соцiальних зв'язкш i вiдносин. В основу розшаруван-ня населення зазвичай покладають ознаку piвня доходш.

Зовнiшньоекономiчна структура нацiональноï еко-номiки характеризуе обсяг i яисть мiжнаpодних еконо-

мiчних зв'язкiв краши та може характеризуватися такими показниками сшвв^ношення:

■ мiж експортом i iмпоpтом товарш;

■ надходженням i вiдтоком шоземних iнвестицiй;

■ пасивом i активом плапжного балансу;

■ зовнiшнiм i внутршшм секторами економь ки [15].

Проведемо практичний аналiз структури нацюналь-но'1 економiки piзних краш на основi розглянуто'1 класифь кацп за допомогою даних, наведених у табл. 3. 1нформащя, наведена в табл. 3, систематизована на основi даних Свйо-вого банку щодо структури валово'1 додано'1 ваpтостi груп краш за piвнем доходiв i регюнальною ознакою в pозpiзi сфер: скьського господарства (включае лiсове господарство та рибальство), промисловост (включае прничу справу, виробництво (або обробну промисловкть, що винесена окремим блоком) постачання електроенергп, газо- та во-допостачання, будшництво тощо), обробно'1 промисловост (харчова, хiмiчна та нафтохiмiчна, медична, легка, маши-нобуд1вництво тощо) та сфери послуг (найбкьш широка категоpiя, що охоплюе фiнансовi, стpаховi, шформацшш, наyково-технiчнi, адмiнiстpативнi, соцiальнi, кyльтypнi та iншi види послуг). Зазначенi даш згpyпованi в табл. 3.

Виходячи з даних, наведених у табл. 3, зауважимо, що спостертаеться зростання сфери послуг у CTpy^ypi вало-

Таблиця 3

Структура валовоТ додано! вартосп в розрiзi сiльського господарства, промисловосп, обробноТ промисловостi та сфери послуг за 1995, 2005 та 2016 роки, % ВВП

Краши Сшьське господарство Промисловкть Обробна промисловкть Послуги

% ВВП % ВВП % ВВП % ВВП

1995 2005 2016 1995 2005 2016 1995 2005 2016 1995 2005 2016

Групування кран за р'1внем доход'в

Кражи з низьким piBHeM доходiв 29 33 30 27 21 22 16 11 8 44 46 48

КраТни з piBHeM доходiв ниж-чесереднього 18 20 16 41 33 30 27 17 17 41 48 54

Кражи з piBHeM доходiв вище середнього 7 8 7 31 40 34 20 24 21 61 51 59

Кражи з високим piвнeм доходiв 2 2 1 30 27 24 20 16 15 68 72 74

Групування кран за регюнами

Св1т 4 4 4 31 30 27 20 18 17 65 66 69

Сх1дна Аз1я \ Тихоокеанський регюн; 19 6 5 44 37 34 31 25 24 37 57 60

Европа та Центральна Аз1я 12 3 2 34 28 26 23 17 16 54 70 72

Латинська Америка \ Кариб-ський басейн 7 6 6 29 34 27 19 18 14 64 60 68

Близький Схщ \ П|вн1чна Африка 15 6 6 35 51 37 14 14 12 50 45 57

П1вшчна Америка 1 1 1 24 22 20 14 13 12 73 77 79

П1вденна Аз1я 26 20 18 27 32 28 17 18 16 46 48 54

Африка на пядень в1д Сахари 19 21 17 32 32 24 15 11 11 49 48 58

Джерело: сформовано автором на основi [22]

во'1 додано'1 вартостi за аналiзованi роки, при чому к пито-ма вага е найбкьшою у крашах з високим ршнем доход1в (станом на 2016 рш вони складали 74 % в1д ВВП). Для кра-Тн з низьким р1вжм доход1в також важливу роль в^грае альське господарство, частка якого в структур! валово'1 додано'1 вартостi коливаеться в межах 30 % в1д ВВП. Нато-м1сть частка промисловосп й обробно'1 промисловост1 по-ступово скорочуеться за аналiзований перiод для вс1х груп краш за р1вжм доход1в.

Якщо аналiзувати регiональне групування краш, то в ц1лому у свт спостер1гаеться превалювання сфери послуг у структур! валово'1 додано'1 вартостi, причому к частка поступово зростае - в середньому на 4 % за аналiзований перюд (станом на 2016 рш частка сфери послуг у середньому у свт складала 69 % в1д ВВП, найменшою вона спостерь гаеться у П1вденнiй Азп - 54 % в1д ВВП, а найвищою - 79 % в1д ВВП в П1вн1чн1й Америщ). Щодо альського господар-ства, то переважно спостерТгаеться суттеве скорочення його частки у структур! валово'1 додано'1 вартостi наведених регiональних груп краш (в середньому по свт його частка складала 4 % в1д ВВП). Проте скьське господарство доа займае значну частину для краш ШвденноТ Азп та Африки на твдень в1д Сахари (станом на 2016 рш - 18 % в1д ВВП та 17 % в1д ВВП в1дпов1дно), що можна пояснити к низьким рiвнем розвитку. Щодо промисловосп та обробно'1 промисловосп, то вони в середньому у свт складають станом на 2016 рш 27 % в1д ВВП та 17 % в1д ВВП в1дпов1дно. Проте Тх частка поступово скорочуеться на користь сфери послуг. Отже, справедливо зауважити, що з кожним роком краши р1зних регюнш Свиу та р1зного р1вня розвитку нарощують у своему «портфелi структури нацiональноï економiки» га-луз1 сфери послуг.

Висновки. Таким чином, сл1д зазначити, що структура нацюнально'Т економiки е складним i багатогранним явищем, що уособлюе в со61 сукупн1сть р1зних елементiв економiчноï системи, що характеризуються в1дпов1дними взаемозв'язками м1ж ними та взаемозалежнiстю один в1д одного та у кшцевому п1дсумку формують тдГрунтя для стшкосй системи, стабiльного розвитку ваеТ економши та сталого розвитку краши в щлому. Залежно в1д п1дходу, за яким розглядаеться структура нацюнально'Т економши, ïï можна аналiзувати за формами та стадiями руху сукупного суспкьного продукту чи складовими частинами сустльного виробництва, за окремими видами економiчноï д1яль-ност1, за шституцшними секторами економiки, за техноло-пчною базою виробництва чи за розмщенням продуктив-них сил по територп краши тощо.

Л1ТЕРАТУРА

1. International Standard Industrial Classification of All Economic Activities: Statistical papers Series M No. 4/Rev.4 // Department of Economic and Social Affairs United Nations. 2008. URL: https://www.bundesbank.de/Redaktion/EN/Downloads/ Service/Meldewesen/Bankenstatistik/Kundensystematik/isic_ rev_4.pdf?_blob=publicationFile

2. Qian, Y., Xu, C. Why China's Economic Reforms Differ: The M-Form Hierarchy and Entry/Expansion of the Non-State Sector. Centre for economic performance. 1993. Discussion Paper № 154. 69 p.

3. Алексеев I. В., Колюник M. К., Мороз А. С. Управлшня ресурсним забезпеченням промислово-фшансових груп : мо-нографiя. Львiв : Вид-во НУЛП, 2007. 132 с.

4. Алиев В. Г., Байрамова Л. Г. Структуризация экономики на пути к устойчивому развитию // Региональные проблемы переходной экономики / под ред. А. Г. Алиева. М. : Экономика, 2002. 646 с.

5. Аналiтична економiя: макроекономта i мiкроекономi-ка : навч. поаб. : у 2 кн. Кн. 1 : Вступ до аналогично!' економп / за ред. С. Панчишина, П. Остоверха. КиТв : Знання, 2006. 723 с.

6. Бабашкина А. М. Государственное регулирование национальной экономики. М. : Финансы и статистика, 2007. 481 с.

7. Базилевич В. Д., Чухно А. А. Экономика цивилизаций в глобальном измерении : монография. М. : ТЕИС, 2011. 768 с.

8. Гриыв Л. С., Ючурчак М. В. Нацюнальна економта : навч. поаб. Львiв : Maгнолiя-2006, 2009. 464 с.

9. Дзагоева И. Т., Цхурбаева Ф. Х. Государственная политика формирования перспективной структуры экономики регионального АПК. Экономический вестник Ростовского государственного университета. 2008. Т. 6. № 4, Ч. 2. С. 365-368.

10. Коломойцев В. £. Структурна трансформа^я промис-лового комплексу Укра'Тни : моногрaфiя. КиТв : Укр. енциклопе-дГя, 1997. 304 с.

11. Красильников О. Ю. Структурные сдвиги в экономике современной России. Саратов : Науч. кн., 2000. 183 с.

12. Мельник А. Ф., Желюк Т. Л., Длугопольський О. В., Панухник О. В. Макроекономта та мaкроекономiчнa пол^ика. КиТв : Знання, 2008. 699 с.

13. Форрестер Д. Мировая динамика. М. : ACT; СПб. : Terra Fantastica, 2003. 379 с.

14. Нацюнальна економта : навч. поаб. / за ред.

A. Ф. Мельник. КиТв : Знання, 2011. 463 с.

15. Нацюнальна економта : навч. поаб. / за заг. ред.

B. П. Решетило. Харгав : ХНАМГ, 2009. 386 с.

16. Норт Д. 1нституцп, шституцшна змша та функцюну-вання економти. КиТв : Основи, 2000. 198 с.

17. Пирог О. В. Адапта^я структури нацюнально'Т економши УкраТни до вимог постшдус^ального сустльства. В'сник Нацонального ун'юерситету «Льв'вська полтехтка». 2011. № 698 : Проблеми економти та управлшня. С. 93-103.

18. Прушгавська Е. В. Еволю^я концепцм структуруван-ня нацюнально'Т економти. Проблеми економiки. 2013. № 2.

C. 87-94.

19. Сфка Н. Я. Структура економти: сутнкть, основы за-вдання та типи. Науковий в'сникНЛТУУ:зб. наук.-техн. пр. 2008. Вип. 18.5. С. 205-217.

20. Сптьний европейський економiчний проспр: гар-моыза^я мегарегюнальних суперечностей. КиТв : КНЕУ, 2007. 544 с.

21. Старостша А., Прушивська Е. Економiчний змiст по-няття нацюнально'Т економти та ÏÏ структури в умовах еконо-мiчноÏ нестaбiльностi. Економкт. 2013. № 6. С. 29-32.

22. Статистична база Свггового банку. URL: http://www. worldbank.org/

23. Хрусталев Е. Ю., Багриновский К. А., Бендиков М. А. Современные методы управления технологическим развитием. М. : РПЭ, 2001. 272 с.

24. Чухно А. Производственно-технологическая структура экономики: сущность и пути перестройки. Экономика Украины. 1995. № 7. С. 4-15.

25. Яковец Ю. В. Глобальные экономические трансформации XXI века. М. : Экономика, 2011. 382 с.

REFERENCES

Alieksieiev, I. V., Kolisnyk, M. K., and Moroz, A. S. Upravlinnia resursnym zabezpechenniam promyslovo-finansovykh hrup [Management of resource support of industrial and financial groups]. Lviv: Vyd-vo NULP, 2007.

Aliyev, V. G., and Bayramova, L. G. "Strukturizatsiya ekono-miki na puti k ustoychivomu razvitiyu" [Structuring the economy towards sustainable development]. In Regionalnyye problemy per-ekhodnoy ekonomiki Moscow: Ekonomika, 2002.

Analitychna ekonomiia: makroekonomika i mikroekonomika. Kn. 1 : Vstup do analitychnoi ekonomii [Analytical savings: macroeconomics and microeconomics. Book 1: Introduction to Analytical Economics]. Kyiv: Znannia, 2006.

Babashkina, A. M. Gosudarstvennoye regulirovaniye natsion-alnoy ekonomiki [State regulation of the national economy]. Moscow: Finansy i statistika, 2007.

Bazilevich, V. D., and Chukhno, A. A. Ekonomika tsivilizatsiy v globalnom izmerenii [The economy of civilizations in the global dimension]. Moscow: TEIS, 2011.

Chukhno, A. "Proizvodstvenno-tekhnologicheskaya struk-tura ekonomiki: sushchnost i puti perestroyki" [Industrial and technological structure of the economy: the essence and ways of restructuring]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (1995): 4-15.

Dzagoyeva, I. T., and Tskhurbayeva, F. Kh. "Gosudarstven-naya politika formirovaniya perspektivnoy struktury ekonomiki regionalnogo APK" [The state policy of formation of perspective structure of economy of regional agrarian and industrial complex]. Ekonomicheskiy vestnik Rostovskogo gosudarstvennogo universiteta part 2, vol. 6, no. 4 (2008): 365-368.

Forrester, D. Mirovaya dinamika [World dynamics]. M. : ACT; SPb. : Terra Fantastica, 2003.

Hryniv, L. S., and Kichurchak, M. V. Natsionalna ekonomika [National economy]. Lviv : Mahnoliia-2006, 2009.

"International Standard Industrial Classification of All Economic Activities: Statistical papers Series M No. 4/Rev. 4" Department of Economic and Social Affairs United Nations. 2008. https://www.bundesbank.de/Redaktion/EN/Downloads/Ser-vice/Meldewesen/Bankenstatistik/Kundensystematik/isic_rev_4. pdf?_blob=publicationFile

Khrustalev, E. Yu., Bagrinovskiy, K. A., and Bendikov, M. A. Sovremennyye metody upravleniya tekhnologicheskim razvitiyem [Modern methods of managing technological development]. Moscow: RPE, 2001.

Kolomoitsev, V. Ye. Strukturna transformatsiia promyslovoho kompleksu Ukrainy [Structural transformation of the industrial complex of Ukraine]. Kyiv: Ukr. entsyklopediia, 1997.

Krasilnikov, O. Yu. Strukturnyye sdvigi v ekonomike sovremen-noy Rossii [Structural shifts in the economy of modern Russia]. Saratov: Nauch. kn., 2000.

Melnyk, A. F. et al. Makroekonomika ta makroekonomichna polityka [Macroeconomics and macroeconomic policy]. Kyiv: Znannia, 2008.

Natsionalna ekonomika [National economy]. Kharkiv: Kh-NAMH, 2009.

Natsionalna ekonomika [National economy]. Kyiv: Znannia,

2011.

Nort, D. Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional change and functioning of the economy]. Kyiv: Osnovy, 2000.

Prushkivska, E. V. "Evoliutsiia kontseptsii strukturuvannia natsionalnoi ekonomiky" [Evolution of the concepts of structuring the national economy]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2013): 87-94.

Pyroh, O. V. "Adaptatsiia struktury natsionalnoi ekonomiky Ukrainy do vymoh postindustrialnoho suspilstva" [Adaptation of the structure of the national economy of Ukraine to the requirements of the postindustrial society]. Visnyk Natsionalnoho univer-sytetu «Lvivska politekhnika», no. 698 : Problemy ekonomiky ta upravlinnia (2011): 93-103.

Qian, Y., and Xu, C. "Why China's Economic Reforms Differ: The M-Form Hierarchy and Entry" Discussion Paper, no. 154 (1993).

"Statystychna baza Svitovoho banku" [World Bank Statistical Database]. http://www.worldbank.org/

Skirka, N. Ya. "Struktura ekonomiky: sutnist, osnovni zavdan-nia ta typy" [The structure of the economy: the essence, the main tasks and types]. Naukovyi visnykNLTUU, no. 18.5 (2008): 205-217.

Spilnyi yevropeiskyi ekonomichnyi prostir: harmonizatsiia meharehionalnykh superechnostei [Common European Economic Space: Harmonization of Megregional Contradictions]. Kyiv: KNEU, 2007.

Starostina, A., and Prushkivska, E. "Ekonomichnyi zmist poniattia natsionalnoi ekonomiky ta yii struktury v umovakh eko-nomichnoi nestabilnosti" [Economic content of the concept of the national economy and its structure in conditions of economic instability]. Ekonomist, no. 6 (2013): 29-32.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Yakovets, Yu. V. Globalnyye ekonomicheskiye transformatsii XXI veka [Global economic transformations of the XXI century]. Moscow: Ekonomika, 2011.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.