CC BY
10
УДК 338.242.4
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ В ЕКОНОМ1Ц1
©2017 ХАУСТОВА в. е., КРАМАРЕВ Г. В., ЯРОШЕНКО I. В.
УДК 338.242.4
Хаустова В. €., Крамарев Г. В., Ярошенко I. В. Теоретичш засади структурних зрушень в економiцi
Метою cmammi е визначення теоретичных засад структурних зрушень в економ^. Доведено, що структурна пол-тика крайни е одним з основних напрямiв впливу на структуру ii економ'ши, збалансування ii пропорцй та забезпечення прогресивного розвитку. Визначено складовi структурноi полтики. Розглянуто (енезу наукових напрямiв досл'дження структури економки. Досл'джено тлумачення поняття «структура економки» в роботах науков^в. Розглянуто класифкацю часткових структур национального промислового комплексу. Доведено, що головна роль в анал'вi структурних зрушень мае в'дводитися структур економки (промислового комплексу) за видами економiчно'iд'тльности Уточнено тлумачення понять: «структурн трансформацИ», «структурн зрушення», «структуры змни», «структурна криза» в економц Розглянуто функцп структурних криз. Дотджено динамку змн при структурних зрушеннях. Розглянуто класифкацЮ структурних зрушень в економц Запропоновано тлумачення прогресивних структурних зрушень.
Ключов'! слова: структура економки, структурна полтика, структуры зрушення, промисловий комплекс, структуры трансформацИ, струк-турн змни, структурна криза. Рис.: 1. Табл.: 8. Ббл.: 52.
Хаустова Вiкторiя бвгешвна - доктор економiчних наук, доцент, зав'дувачка сектора промисловоi полтики та нновацшного розвитку Науково-дотдного центру шдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, пов. 2, Харт, 61166, Укра:на) E-mail: [email protected]
Крамарев Геннадй Вiталiйович - кандидат економ'мних наук, здобувач Науково-досл'дного центру ндустр'шльних проблем розвитку НАН Укра:-ни (пров. 1нженерний, 1а, пов. 2, Харщ 61166, Укра:на)
Ярошенко 1ван Васильович - кандидат економiчних наук, здобувач Науково-дотдного центру ндустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, пов. 2, Харщ 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.242.4
Хаустова В. Е., Крамарев Г. В., Ярошенко И. В. Теоретические основы структурных сдвигов в экономике
Целью статьи является определение теоретических основ структурных сдвигов в экономике. Доказано, что структурная политика государства является одним из основных направлений влияния на структуру экономики, балансирования ее пропорций и обеспечения прогрессивного развития. Определены составляющие структурной политики. Рассмотрен генезис научных направлений исследования структуры экономики. Исследовано толкование понятия «структура экономики» в работах ученых. Рассмотрена классификация частных структур национального промышленного комплекса. Доказано, что главная роль при анализе структурных сдвигов должна отводиться структуре экономики (промышленного комплекса) по видам экономической деятельности. Уточнены толкования понятий «структурные трансформации», «структурные сдвиги», «структурные изменения», «структурный кризис» в экономике. Рассмотрены функции структурных кризисов. Исследована динамика изменений при структурных сдвигах. Рассмотрена классификация структурных сдвигов в экономике. Предложено толкование прогрессивных структурных сдвигов. Ключевые слова: структура экономики, структурная политика, структурные сдвиги, промышленный комплекс, структурные трансформации, структурные изменения, структурный кризис. Рис.: 1. Табл.: 8. Библ.: 52.
Хаустова Виктория Евгеньевна - доктор экономических наук, доцент, заведующая сектором промышленной политики и инновационного развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, эт. 2, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
Крамарев Геннадий Витальевич - кандидат экономических наук, соискатель Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, эт. 2, Харьков, 61166, Украина)
Ярошенко Иван Васильевич - кандидат экономических наук, соискатель Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, эт. 2, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 338.242.4
Khaustova V. Ye., Kramarev G. V., Yaroshenko I. V. The Theoretical Foundations of Structural Changes in Economy
The article is aimed at defining the theoretical foundations of structural changes in economy It has been proved that structural policy of the State is one of the main directions influencing the structure of economy, balancing its proportions, and ensuring progressive development. The components of structural policy have been defined. Genesis of scientific directions of researching the structure of economy was considered. The interpretation of the concept of «structure of economy» in the works of scientists was studied. The classification of particular structures of the national industrial complex was considered. It has been proved that the main role in the analysis of structural changes should be given to the structure of economy (of industrial complex), according to the types of economic activity. The interpretations of the concepts of «structural transformations», «structural shifts», «structural changes», «structural crisis» in the economy have been clarified. The functions of structural crises have been considered. The dynamics of changes in structural shifts were researched. The classification of structural shifts in the economy was considered. An interpretation of progressive structural changes has been suggested.
Keywords: structure of economy, structural policy, structural shifts, industrial complex, structural transformations, structural changes, structural crisis. Fig.: 1. Tbl.: 8. Bibl.: 52.
Khaustova Viktoriia Ye. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Sector of Industrial Policy and Innovative Development of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Kramarev Gennadij V. - PhD (Economics), Applicant of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)
Yaroshenko Ivan V. - PhD (Economics), Applicant of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
На сучасному еташ економiчного розвитку актуа-лiзувалися питання аналiзу та оцшки структур-них перетворень в економщ, що пояснюеться тим, що «визначальною прикметою сучасного свiту стали надзвичайно швидю та глибокi перетворення вск аспектiв соцiально-економiчного життя, зумовленi як фундаментальними технологiчними iнновацiями, так i колосальними соцiокультурними зрушеннями глобального масштабу» [1]. Це обгрунтовуе необхцшсть до-слiдження стану структури нацюнально! економiки та структурних зрушень в нш, осккьки тiльки ефективне управлшня процесом структурних змiн у краМ е за-порукою виходу на траекторш сталого, поступального економiчного розвитку.
Дослцженню рiзних аспектiв проблеми структурних зрушень в економщ присвячено дослцження бага-тьох вiтчизняних i закордонних науковцiв, серед яких варто видкити Грунтовш дослiдження: В. Вихарева, М. Гасанова, В. Гееця, С. Гонти, А. Гранберга, В. Гусева, I. блхшо!, В. Захарченка, Л. Казинця, Е. Капкаево!, Т. Коцко, О. Красильникова, Т. Романово!, О. Сухарева, П. Усатого, Л. Шинкарук та iн.
В кнуючих дослiдженнях пропонуються погляди науковцiв на сутшсть структурних зрушень, пiдходи до !х оцiнки, вплив на економiчний розвиток кра!ни або окремих регюшв та iншi проблеми. Проте, як показав проведений аналiз, навiть у визначенш термiнологiчного апарату структурних перетворень в економщ iснують досить суттевi розбiжностi в поглядах учених, також досить багато вцмшностей у застосовуваному шстру-ментарiю оцiнки структурних зрушень та штерпретаци отриманих на його основi результатiв. Недостатньо роз-робленими, на наш погляд, е питання з використання оцшок структурних зрушень в економiцi при вироблен-нi структурно! полiтики держави та прюритепв 11 розвитку. Отже, все це дозволяе говорити про актуальшсть подальших дослiджень в межах дано! проблематики.
Метою дано! стати е визначення теоретичних засад структурних зрушень в економщЬ
Як зазначаеться у [2], процеси структурних зрушень е своерцним стрижнем, що пронизуе всю су-спiльно-економiчну систему знизу доверху, вони зачЬ-пають як продуктивш сили, так i виробничi вiдносини та е концентрованим вираженням результайв взаемоди продуктивних сил i виробничих вiдносин, а також змiни останнк у результат тако! взаемоди.
Актуальнiсть дослцження структурних зрушень в економiцi визначаеться низкою чинниюв, а саме:
+ необхiднiстю поглиблення теоретично! бази ви-вчення структурних процесiв в економщ кра!-ни, виявлення закономiрностей i взаемозв'язкiв мiж елементами структури; + необхiднiстю вдосконалення методологiчного iнструментарiю дослiдження структурних змiн в економiцi, пiдходiв до !х аналiзу, оцiнки та прогнозування; + необхiднiстю розробки чiтких концептуальних основ i механiзмiв розробки структурно! поль тики, обгрунтування и прюритеив;
•f необхiднiстю Грунтовного aHaAÎ3y структури економжи кра!ни та структурних зрушень в нш з метою виявлення комплексу загроз eKOTOMÎ4-нiй безпещ кра!ни з урахуванням комплексу внутршни i зовншни чинникiв та формування заходiв щодо ïx запобiгання, а також формування прюритепв економiчного розвитку кра!ни з урахуванням сучасного розвитку технологш у свiтi та виклиюв глобалiзацiï.
Як зазначаеться в [3], структурна полiтика кра!-ни е одним з основних напрямiв впливу на структуру ïï економжи, збалансування 11 пропорцiй та забезпечення прогресивного розвитку. Ïï ефектившсть може досяга-тися лише yзгодженiстю стратепчних прiоритетiв базо-во! моделi державно! економiчноï полiтики та мехашз-мiв ïx реалiзацïï.
Проведення структурно'1 полижи передбачае вдосконалення виробничо-теxнологiчноï та шституцш-но'1 структури економiки на основi освоення досягнень наyково-теxнiчного прогресу, стимулювання шновацш-но'1 та iнвестицiйноï активност на перспективних на-прямках д1яльносп, що забезпечуватимуть стале еко-номiчне зростання та вирiшення актуальних сощально-економiчниx проблем суспкьства.
Структурна полiтика включае в себе цку систему складових, зокрема [3]: промислову полiти-ку, галузеву, iнновацiйнy полггику, iнвестицiйнy, вiдтворювальнy, регiональнy, iнститyцiйнy, еколопчну, конкурентну, соцiальнy та зовнiшньоекономiчнy поль тику, що свiдчить про ïï штегруючий характер.
Проблематицi аналiзy структури економши, ïï дис-пропорцiй та зрушень науковщ придкяють увагу вже тривалий час. Розвиток наукових напрямiв дослiдження структури економiки представлений в табл. 1.
Структура економжи е багатоплановим понят-тям. У фкософськш лiтератyрi «структура» (в1д лат. structura - будова, розташування, порядок) розгляда-еться як «сyкyпнiсть стiйкиx зв'язюв системи, що забез-печують збереження ïï властивостей при рiзниx зовнш-ни i внyтрiшнix змiнаx; основна характеристика системи, ïï iнварiантний аспект» [8, с. 629]. Майже аналопчно це поняття тлумачиться в Сучаснш енциклопедïï [9] i Великому енциклопедичному словнику [10]: структура - сукупшсть стiйкиx зв'язкiв i вцносин об'екта, що забезпечують його цшсшсть i тотожнiсть самому собъ тобто збереження основних властивостей при рiзниx зовнiшнix i внyтрiшнix змшах. У Сучасному економiчно-му словнику [11] поняття структура трактуеться як роз-подк на частини за певними ознаками, встановлення взаемозв'язкiв мiж цими складовими частинами, склад, побудова економiчного об'екта.
Отже, в уск тлумаченнях йдеться про цiлiснiсть, форму побудови об'екта/системи та характер взаемоди ïï елеменпв. Таке розумшня сутносп поняття «структура» е основою визначення поняття «структура економжи».
Водночас, як свцчить проведений аналiз наукових дослцжень з даноï проблематики, поняття «структура економжи» тлумачиться науковцями дещо по^зному та, як зазначаеться у робот [12], дослiдження цiеï ка-
Таблиця 1
Розвиток наукових напрямiв доЫдження структури економши
Перiод
Науковцi
Погляди та пщходи
XVIII - KiH. XIX ст.
Ф. Кене, А. Смит, Д. Икардо, Л. Вальрас та iH.
Розглядали роль окремих галузей в економiчнiй системi та основы фактори, що визначають галузеву структуру виробництва.
Ф. Кене видтяв стьське господарство як основну сферу в галузевш структурi економiки, визначав, що державна влада мае забезпечувати економiчний прогрес i сприяти процвгтанню землеробства як головного джерела добро-буту всё' нацГГ.
А. Смiт стверджував, що структуру економiки визначае мiжнародний подiл працi, тому галузевий розвиток доцтьно стимулювати вiдповiдно до тих абсо-лютних переваг, якими володiе кража (або регiон), осктьки це може привести до збтьшення обсягiв виробництва та споживання товарiв. Д. Рiкардо визначав, що головними е взносы, а не абсолюты переваги, як визначають структурну полггику кражи, розглядаючи при цьому, як правило, статичний стан економки (хоча робилися окремi спроби вивчення динамiч-них структурних процесiв).
Л. Вальрас зазначав, що теорiя економiчного виробництва сусптьного багат-ства, тобто оргашзацп промисловостi в межах системи подту працi, е прикладною наукою i становить основу економiчно'' политики економiки. У XIX ст. з'явилися дослщження факторiв економiчного простору - теорп I. Тюнена, В. Лаунхардта та А. Вебера. Вони мали значний вплив на формуван-ня теорш регюнально''' економiки
KiH. XIX ст. -поч. 30-х рр. XX ст.
Дж. Б. Кларк, В. Парето та iH.
Прац Дж. Б. Кларка з економiчноl' динамки поклали початок розвитку теорп структурних змж. Дж. Б. Кларк зазначав, що економiчна динамка розкривае причини порушення рiвноваги економки, як зводяться до диспропорцш мiж галузями економки, а структурнi змiни пов'язан зi змiною гранично'' продуктивностi катталу.
В. Парето розглядав прообраз сусптьства в моделi рiвноваги, всi частини яко''' жорстко взаемозалежнi та мехаычно впливають один на одного. Змжи в будь-якiй частинi системи негайно передаються жший V'' частини, i вся система починае рухатися, поки знову не вщновиться «динамiчна рiвновага». Найбiльш iнтенсивне теорiя структурних змш i структурних зрушень почала розвиватися iз середини XX ст., що пов'язано з розвитком посткейнаанського i неокласичного, а надалi й жституцмного напрямiв в економiчнiй науц
ЕЕ о_ о
LU
I— <
=п
=Г
о
<
s
Ш
сер. 30-х -поч. 50 х рр. XX ст.
Р. Харрод, Е. Домар, Р. Солоу, У. ЛьюГс, Р. Стоу, X.Удзава, Т. Хагерстранд, В. Кркталлер,
A. Блекберь
Ж. Будвть, Х. Ласу,
B. Леонтьев, П. Потье,
Р. Стефенсон, Т. Хартшорт, М. Колосовський та ж.
Розвиваеться кейнсiанська (Р. Харрод, Е. Домар) i неокласична (Р. Солоу) теорп економiчного зростання Новим в аналiзi структури економки стала розробка дво- i багатосекторних моделей економiчного зростання (У. ЛьюТс, Р. Стоу, X. Удзава), створення балансових моделей «витрати - випуск». Уперше для практичного аналiзу макроекономiчноï рiвноваги в продовження розвитку щеТ Л. Вальраса було побудовано баланс мiжгалузевих зв'язкiв «витрати -випуск», творцем якого е В. Леонтьев, який запропонував макроекономiчну модель загальноТ ринковоТ рiвноваги, побудовану на основi структурних взаемозалежностей усiх фаз вщтворення - виробництва, розподiлу, обмiну та споживання.
Важливим досягненням стала теорiя дифузп жновацш Т. Хагерстранда, яка розкривае процес створення й поширення нововведень, що впливають на структуру економки.
Була також розроблена теорiя полюсiв зростання, заснована на теорп цен-тральних мкць В. Крiсталлера. Вона спочатку була розроблена Ф. Перу, який в основi сво'1'х iдей розглядав галузеву структуру економки й виокремлював провiднi галузi, що створюють конкурентоспроможш товари та послуги на основi найбiльш ефективного використання факторiв виробництва, у результат чого вiдбуваеться концентра^я таких виробництв i виникають олюси економiчного зростання. Надалi ця теорiя отримала розвиток у працях А. Блекберь Ж. Будвiля, Х. Р. Ласу, В. В. Леонтьева, П. Потье, Р. Стефен-сона. Т. Хартшорта. Теорiя полюсiв зростання ткно перетинаеться з теорiею виробничо-територiальних комплекав М. М. Колосовського
50-60 рр. XX ст.
К. Ерроу, Е. ШПшжсью та ж.
Розробляються моделi економiчного зростання, що враховують динамiзуючий фактор науково-технiчного прогресу
кiн. 80-х -поч. 90-х рр. XX ст.. по цей час
Р. Лукас, П. Ромер, А. Янг та ж.
Виникае напрям «нового класицизму», основы щеТ якого присвячен моделю-ванню впливу iнновацiйноï дiяльностi на зрушення в структурi з урахуванням накопичення людського капiталу
Джерело: складено за [4-7].
тегори становить одну зi складних проблем у сучаснш економiчнiй теори. Одна група економкйв визначае економiчну структуру як множину елеменпв народного господарства, що розглядаеться разом зi зв'язками i спiввiдношеннями мiж ними, включаючи i формування рiзних сполучень з 1х узагальненими зв'язками i вцно-синами. 1нша розглядае структуру з позицш будови ви-робництва в техтчнш, вартiснiй та оргашчнш формах.
У табл. 2 наведено визначення поняття «структура економжи» в роботах науковщв.
Отже, як видно з наведених визначень, бкьшкть науковцiв концентрують увагу на тому, що структура нацюнально! економiки являе собою певну будову системи нацюнального господарства, що
складаеться iз сукупност 11 елементiв, взаемозв'язкiв та сшввцношень мiж ними.
Внаслiдок свое'1 складност та особливостей побу-дови й функцюнування така структура е неоднородною.
Темiргалiев Р. [25] вважае, що дiалектичний шд-хiд до структури економiки, що випливае з 11 розумiння в тому числi i як системи, передбачае розвиток нацю-нально'1 економiки в результатi едност й боротьби двох сторiн одного протирiччя - стiйкостi та динамiзму. При цьому стiйкiсть знаходить свое вцображення в шерци системи та 11 прагнення до самозахисту, що проявляеть-ся, наприклад, у фiзичнiй прив'язцi факторiв виробни-цтва до конкретних галузей або територiй. А динамiзм структури нацюнально! економiки проявляеться в результат розвитку продуктивных сил у виглядi поступо-
Таблиця 2
Визначення поняття «структура економiки»
Науковц / джерела Визначення поняття
А. Азр^ян [13] Структуру економки розумiе як стввщношення мiж елементами економiчноT' системи, як видтяються залежно вщ розглянутого напрямку аналiзу. Найбтьш поширеними видами структури економiки визначае структуру фактсрв вiдтворення, галузеву, варткну структуру, структуру економiки в розрiзi великих ТТ секторiв, структуру внутршых i зовнiшнiх зв'язкiв, регюнальну структуру економiки, структуру виробництва i споживання, структуру iнвестицiй та Ы.
В. Гусев, О. Соколова [14] Структуру нацiональноT' економiки тлумачать як сукупшсть галузей, сфер господарськоТ дiяльностi, взаемопов'язаних суспiльним подiлом працi, що охоплюе виробництво благ, обмiн ними, розподт i споживання Т'х, а також рiзнi органiзацiйнi форми i iнститути, в яких вiдбуваються господарськ процеси, економiчна дiяльнiсть людей за певним способом оргашзацп господарського життя сусптьства з метою вирiшення його ключових проблем
О. Добровольська [15, с. 85] Структуру економiки (галузеву) характеризуе як стввщношення у вщповщних пропорцiях рiзних галузей i сектсрв господарства. Основними пiдроздiлами галузевоТ' структури визначае виробничу та невиробничу сфери
М. Земсков [2] Структуру економки тлумачить як сукупысть господарських елемен^в системи вiдтворення сукупного сусптьного продукту
А. Кошелев [16, с. 35] Структуру нацiональноT' економки визначае як сукупнiсть iсторично сформованих стшких, здатних до вiдтворення функцюнальних взаемозв'язкiв мiж рiзними одиницями нацюнально''' економiки
О. Красильников [17, с. 27] Зазначае, що галузева структура характеризуе шввщношення внескiв окремих галузей у створення сусптьного продукту, а технолопчна - шввщношення функцюнуючих технологiчних укладiв
А. Никифоров [18, с. 120] Структуру економiки тлумачить як стввщношення, якi вiдбивають взаемозв'язки та взаемо-залежностi мiж окремими частинами економки в процесi И' розвитку. Таю стввщношення розрiзняе за характером елемен^в та за змiстом економiчних явищ, згiдно з якими вони подтяються на вiдтворювальнi, со^альнь галузевi, регiональнi та зовнiшньоекономiчнi
А. Приходько [19] Структуру нацюнально''' економiки розумiе як вщношення мiж наявними у крапн виробничи-ми ресурсами та обсягами 'х розподiлу мiж економiчними суб'ектами
Т. Романова [20] Структура економки - це комплекс взаемопов'язаних елеменпв системи господарства, функцiонування яких забезпечуеться сукупыстю суспiльних вiдносин у сферi виробництва, обмiну та розподту продукцп
О. Сухарев [21, с. 4 ] Структуру економiки визначае як будову економiчноT' системи, яка утворюеться взаемозв'язками мiж V'' елементами
Ю. Трифонов, Н. Веселова [22, с. 37] Структуру економки (промисловостi) розглядають як взаемне розташування структурних одиниць, взаемозв'язки мiж якими визначають специфiку дослiджуваноT' сукупносп
П. Усатий, О. Белокрилова [23, с. 16] Пропонують аналiзувати як з боку виробництва, так i з боку розподту, обмшу та споживання створеного продукту; як з боку пщприемств, галузей, регюшв та шших господарських елементiв, так i з боку окремих структуроутворюючих фактсрв i процесiв
О. Шекшуев, £. Данильченко [24] Структуру економiки визначають як стввщношення рiзних елементiв економiчноT' системи, що вщображають народногосподарськi пропорцп та стан сусптьного подту працi
о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
вого знищення старих виробництв та створення нових галузей та сфер економiчно! дiяльностi. Таким чином, взаемодш стшкосп та динамiзму е основою процесу розвитку економiчно! структури.
Hеоднорiднiсть структури економши характеризу-еться наявнiстю певних пропорцiй мiж 'й елемен-тами та може проявлятися як у виыддд дисбалан-совано! структури, наповнено! протирiччями у взаемоди И елеменпв, так i у виглядi ефективно! структури, яка мае ознаки !х оптимального спiввiдношення. Динамика змiн таких пропорцш проявляеться у виглядi яюсних пере-творень в економiчнiй системi та характеризуеться наяв-нiстю комплексу структурних зрушень [26].
Вивчення структури економжи здiйснюеться в горизонтальному i вертикальному аспектах, тобто у в1дпов1дност до пiдроздiлiв народного господарства, у розрiзi галузей i пiдгалузей, окремих пiдприемств або в аспектi окремих фаз i рiвнiв виробничо! дшльност [12].
Найбкьше уваги сьогоднi придкяеться науковця-ми та практиками аналiзу структури промислового ви-робництва.
У роботах в^чизняних науковцiв [27-29] при аналiзi структури економiки пропонуеться видкяти у промисловому комплекй кра!ни певнi його частковi
структури (табл. 3). Як зазначаеться у [28, с. 39], част-ковi структури доцкьно видкяти за специфiчним складом видiв економiчно! дiяльностi (ВЕД) або !х поеднань (структурних сегментiв промислового комплексу). При цьому кожна така структура вцображатиме певш сшв-вiдношення мiж ними.
Звiсно, що всi наведеш в табл. 3 частковi структури ткно взаемопов'язанi мiж собою, але головна роль вiдводиться структур економiки (промислового комплексу) за ВЕД, що вцображуе галузеву структуру.
Як зазначаеться в [27], аналiз структури економши за ВЕД е базовим i мае проводитись насамперед при до-слiдженнi структурних зрушень в економщ внаслiдок таких причин:
1. Галузева структура характеризуе внесок окремих виробництв, галузей та мiжгалузевих комплекав у вiдтворення ВВП, а традицшний розподк нацiонального господарства на сектори виражае собою характер сус-пкьного подку пращ та пропорци продуктивних сил.
2. За ВЕД у вггчизнянш та зарубiжнiй статистицi на основi класифiкаторiв КВЕД та 1Б1С формуються масиви даних iз основними макроекономiчними показниками, такими як: ВВП, валова додана вартшть, випуск та iн.
3. Мiжнароднi оргашзаци, такi як ОЕСР та ООН, формують з видiв економiчно! дiяльностi певнi групи,
Таблиця 3
Класифiкацiя часткових структур нацiонального промислового комплексу
Структура Спiввiдношення, що вiдображуe
За видами економiчноl' дiяльностi Мiж ВЕД за |'х масштабами, що визначае профтьы для промислового комплексу види
Функцiональна Мiж ВЕД за |'х специфiчними функцiями в системi суспiльного розподту працi (спецiалiзацiV, допомiжними й обслуговуючими) та 'х спектром (диверсифiкацiею)
Секторальна Мiж первинним i вторинним секторами НПК, до складу першого з яких входять ВЕД, що безпосередньо використовують природы ресурси (прничодобувна промисловiсть та ш.), а до складу другого - ВЕД, що використовують сировину (переробна промисловiсть)
За орiентованiстю на фактори виробництва Мiж сегментами сировинно-, фондо- та трудоемних ВЕД
Вщтворювальна Мiж: а) основними промисловими групами товарiв; б) промiжним споживанням i дода-ною вартiстю; в) зносом та вщновленням основних засобiв
За ефективнiстю ВЕД Мiж сегментами рентабельних i збиткових пiдприемств НПК
Iнституцiйна Мiж сегментами НПК, що в^зняються за: а) формою власностi; б) розмiрами пiдприемств (великi, середнi, малО; в) органiзацiйними формами; г) приналежыстю до бiзнес-груп
За мтгтаризацшною орiентова-нiстю виробництва Мiж вiйськово-промисловим i цивiльно-промисловим комплексами (секторами)
За со^альною орiентованiстю виробництва Мiж: а) виробництвом засобiв виробництва (групою «А») i виробництвом предметiв споживання (групою «Б»); б) важкою i легкою промисловiстю; в) обсягами реалiзованоl' продукцп за основними промисловими групами - споживчих товарiв, у т. ч. тривалого використання, та рештою товарiв (енергiя, товари промiжного споживання, швестицшы товари)
Технологiчна Мiж: а) сегментами, що належать до ВЕД, яю визначають науково-техшчний прогрес (НТП); б) ВЕД, що мають рiзний технологiчний рiвень (належать до рiзних технологiчних укладiв); в) шновацшним та неiнновацiйним сегментами (секторами) НПК
Зовнiшньоторговельна Мiж сегментами НПК, орiентованими на: а) експорт iнновацiйноl' та нешновацшно''' продукцй'; б) експорт сировини i напiвфабрикатiв чи готових виробiв; в) реалiзацiю товарiв i послуг на зовшшньому i внутрiшньому ринках
Теритсральна Мiж регiональними сегментами НПК (регюнальними промисловими комплексами)
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
2 ш
Джерело: складено за [28, с. 39-40].
що дозволяе виокремлювати сектори економiки залежно в1д напрямiв дослiдження. Так, зпдно з пiдходом ООН, кожний ВЕД належить до одного з 5 базових секторiв: фiнансовi корпораци, нефiнансовi корпораци, сектор за-гального державного управлшня, домашнi господарства та некомерцшш оргашзаци, що '1х обслуговують [30]. За класифжащею ОЕСР формуються 7 секторiв економiки за рiвнем технолопчност [31] (високотехнологiчнi ви-робництва, середньовисоко-технолопчш виробництва, середньонизькотехнологiчнi виробництва, низькотех-нолоичт виробництва, високо-, середньо-, високотех-нолоичт виробництва, 1КТ-виробництво, енергетична дiяльнiсть). Застосування класифжаци ОЕСР допомагае чiтко визначити технолопчну структуру економiки.
Водночас, залежно вц цкей аналiзу, важливими е й iншi види визначених структур. Так, як зазначаеться в [28, с. 40], з позицш завершеност й успшносп рин-кових перетворень важливе значення мае шституцшна
структура, а з позицш постiндустрiального розвитку -технолопчна.
Як свiдчить огляд наукових дослiджень з проблематики аналiзу структури економiки, при його проведенш застосовуеться певний набiр взаемопов'язаних категорiй, а саме: структурнi транс-формаци, структурнi зрушення, структурнi змши, структурна перебудова, структурнi перетворення.
Розглянемо 1х сутнiсть та змктовне наповнення.
У табл. 4 наведено визначення поняття «структурна трансформацш в економщЬ в роботах науковщв.
Отже, розглядаючи сутнiсть категори «структурна трансформацш» та визначення и в роботах науковцiв, необхiдно вцзначити, що бiльшiсть з них розглядають трансформацiю як певний процес реалшаци змiн.
У табл. 5 наведено тлумачення поняття «струк-турнi змши в економщ» в роботах науковщв.
Таблиця 4
Визначення поняття «структурна трансформащя в економiцi»
Науковц / джерела Визначення поняття
А. Бойко [32, с. 24] Вважае, що поняття «трансформа^я» вщображае певний момент у розвитку сущого, що характеризуемся переходом вщ накопичення певних ознак нового до руйнування старих засад, станов-ленням яюсно нового стану предмета. Трансформа^я як момент розвитку предмета вщображае перехщний стан вщ того, чого вже немае, до того, чого ще немае, але що мае чи може бути
Д. Васечко [33, с. 11] Пщ «трансформащею» розумiе процес яккно''' змши структури економки, яка вщбуваеться вiдповiдно до змiн в рiвнi та характерi потреб людей i суспiльства, що характеризуеться вдоскона-ленням продуктивних сил, вщповщаючи економiчнiй динамщ та технологiчному базису сучасного рiвня розвитку економiчноT' системи
В. Вихарев [34, с. 133] Зазначае, що «трансформащя соцiально-економiчноT' системи» - це дискретний процес яюсно''' змiни системи. При цьому трансформа^я е ттьки результатом системних змiн, сам момент перетворення, а не процес переродження системи
£. Кирилюк [35, с. 18] Визначае «трансформацю як суб'ективним, так i об'ективним процесом розвитку (еволюцп) економiчних систем, що передбачае глибинн якiснi перетворення системи
Н. Кухарська [36, с. 115] Вважае, що «трансформа^я» - це постшна форма життедiяльностi, руху, в ходi яко'' спiвiснують старе i нове, народжуються i в певних умовах виживають i розвиваються шновацшш напрямки, наприклад такi, як матерiально-технiчна та соцiальна база НТР, реформи, сощальы наслiдки, а iнодi й негативы для сусптьства новоутворення i деформацп
Л. Шинкарук [37, с. 13] Визначае «структурну трансформацiею» як якусь змшу взагалi, без урахування характеру пщсумюв i наслiдкiв цього процесу
о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
Таблиця 5
Визначення поняття «структуры змiни в економщЬ
Науковц / джерела Визначення поняття
С. Гонта [38, с. 86] Визначае поняття «структуры змши» як будь-як змши стввщношень мiж основними компонентами системи нацюнально''' економки, яким притаманна кшьюсна наповненiсть. Вважае, що структуры змши можуть бути будь-яко''' природи та характеру, що не завжди пов'язано з 'х однозначним пози-тивним впливом на економiчну систему
О. Сухарев [39] Пщ «структурними змiнами» розумiе таю змши у стввщношеннях мiж елементами системи, як тягнуть за собою чималi трансформацп якостi 'х взаемодп та змiнюють характер 'х взаемозв'язш. Зазначае, що структурнi змiни часто трактуються в широкому аспект як змши пропорцш, шв-вiдношень мiж елементами взагалi, що вiдповiдае загальноприйнятим канонам у юбернетиц та синергетиц
Ю. Чайка [40, с. 38] Вважае, що «структурнi змiни» - це об'ективн та неминучi процеси, що вщбуваються постiйно в окре-мих регiонах, кранах, у свгговому господарствi взагалi, незалежно вiд рiвня розвитку виробництва або вiдносин
Таким чином, виходячи з наведених тлумачень, шд «структурними змiнами» доцкьно розушти змь ни у спiввiдношеннях мiж елементами структури економiки, що можуть бути як причиною, так i результатом структурних трансформацiй.
Найбкьша активнiсть вiтчизняних i зарубiжних учених на сьогоднi в межах проблематики аналiзу структури економiки в^дмчена в дослiдженнях «структурних зрушень в економщЬ.
У табл. 6 наведено тлумачення поняття «струк-турнi зрушення» в роботах науковцiв.
Аналiз поглядiв науковцiв на сутнiсть даного поняття дозволяе визначити, що шд «структурними зру-шеннями в економщЬ доцкьно розумiти якiсний результат структурних змш в економiцi, що приводить до трансформащ! iснуючих взаемозв'язюв мiж елементами !! структури.
Таблиця 6
Визначення поняття «структуры зрушення в економщЬ
Науковц /джерела Визначення поняття
1 2
Великий економiчний словник [13] «Структуры зрушення в економщЬ тлумачиться як змши в структурi економiчноl' системи пщ впливом рiзних економiчних i позаекономiчних чинниюв
Економiко-математичний словник [41] «Структуры зрушення в економщЬ тлумачиться як змши в структурi економiчноl' системи пщ впливом рiзних економiчних i позаекономiчних чинниюв, процесiв управлiння економiчною системою
Д. Васечко [33, с. 11] Вважае, що «структуры зрушення в економщЬ - це яюсна та кшьюсна змша пропорцiй мiж секторами в певний промiжок часу, що вщбувся пiд впливом виробничо-технологiчних, соцiально-економiчних та шституцшних чинникiв внутрiшнього зовнiшнього характеру
В. Геець, Л. Шинкарук [42, с. 49] Зазначають, що «структуры зрушення в економщЬ можна розглядати в широкому й вузько-му розумшы. У вузькому розумшы - це змши у продуктово-галузевш структурi економiки. У широкому розумшы до цих змш шд додати й змши у складi виробництва та споживання ресурав: швестицш i основного кaпiтaлу (галузева, технолопчна, вiковi та iншi структури), тру-дових ресурсiв, мaтерiaльних та енергетичних ресурав... Нaйбiльш знaчущi яюсы змiни у структурi економiки класифкують як економiчнi зрушення
С. Гонта [38, с. 86] Визначае «структуры зрушення в економщЬ як яюсний процес, якому притаманы позитивнi риси подальшого функцiонувaння системи, що дослщжуеться. Вважае, що «структурнi зрушення» - це яюсний результат структурних змш
М. Земсков [2] Вважае, що «структуры зрушення» е складною системою змши взаемопов'язаних пропорцш, що проткають пщ впливом наявного техычного базису, соцiaльних мехaнiзмiв виробництва, розподiлу й обмiну вщповщно до суспiльних потреб, наявними ресурсами та досягнутим рiвнем продуктивностi прац
М. Каримова [43, с. 19] Визначае «структурнi зрушення в економщЬ як результат структурних змш
О. Коломицева [44, с. 3] Зазначае, що «структуры гaлузевi зрушення» - це змша ролi окремих традицмних галузей економки, яка сполучена з виникненням нових i вростанням у ринкове середовище таких шститу™, як приватна та акцюнерна форми власносп, мале пiдприемництво, iноземний та сптьний бiзнес, корпорaтивнi структури. Будь-яка змша позицп гaлузi вiдповiдно може сприйматися як змша вщносноТ ролi й знaчущостi цього iнституту, тим самим характеризую-чи спрямовaнiсть трансформацй' все''' iнституцiйноV структури суспiльствa. Доводить, що це приводить до формування нового розумшня структурних зрушень в економр краши та И' регiонiв, а саме, сприйняття 'х як структурно-шституцшних
О. Красильников [17] Iдентифiкуе «структурнi зрушення в економщЬ як яюсы змiни
Л. Лопатников [45] Вважае, що «структуры зрушення в економщЬ е змшами в структурi економiчноV системи пщ впливом рiзномaнiтних економiчних та зовнiшньоекономiчних фaкторiв, процесiв упрaвлiння економiчною системою
Т. Романова [26, с. 20] Визначае «структурнi зрушення в економщЬ як змшу стану взаемозалежних елеменпв економiчноl' системи на рiзних рiвнях ''' функцiонувaння, що супроводжуеться якiсними змiнaми 1'хнього взаемозв'язку i характеризуеться коливаннями пропорцiй l'хнiх сыввщношень, виражених у кiлькiсних характеристиках, що може бути зумовлено ендо- та екзогенними чинниками
О. Сухарев [39, с. 4] Зазначае, що «структуры зрушення в економщЬ можна розглядати як яюсы змши в економiчнiй систем^ що полягають в замЫ кнуючих раыше взaемозв'язкiв мiж ''' складовими частинами новими. Вважае, що структуры зрушення обумовлеы нерiвномiрнiстю розвитку рiзних елеменпв економiчноl' системи i свiдчaть про змшу в потребах суб'еетв господарського життя i в розмiщеннi економiчних ресурсiв
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
2 ш
Зактчення табл. 6
1 2
П. Усатий [46] Пщ «структурними зрушеннями в економiцi» розумiе iстотнi змiни взaемозв'язкiв мiж 1! елементами, закоыв даних взaемозв'язкiв, що ведуть до виникнення ново! якост економiчноl' системи в цiлому. Зазначае, що зрушення в структурi економки проявляються у формi змiн шьюсних характеристик господарсько! системи, часток, пропорцш, розташування елементiв структури, а змiстом структурних зрушень в економiцi е змши в структурi економiчних штереав i потреб суб'ектiв економiки
О. Черненко [27] Тлумачить «структурнi зрушення в економiцi» як ряд структурних змш, що вщбулися на певно-му часовому промiжку та привели у кiнцевому пщсумку до певних якiсних (прогресивних або регресивних) наслщюв для економiки в цтому
В. Шмщт [47, с. 51] Пiд «структурними зрушеннями в економщЬ розумiе суттеву змiну пропорцш мiж окремими елементами економiчноl' системи, внутршньо! будови системи, взaемозв'язкiв мiж и елементами, що приводить до змши основних системних якостей
При позитивних структурних зрушеннях через здшснення вцповцних структурних трансформацiй у системi економiки вцбуватиметься структурний роз-виток, тобто яюсний перехiд тако! системи на новий, бкьш високий рiвень !! функцюнування.
Зпоняттями «структурнi зрушення» та «структуры трансформаци» тiсно пов'язано поняття «структурна криза». Як вказуеться в робот [38, с. 87], змкт трансформаци полягае в переходi в1д одного стану системи до шшого через перiод структурно! кризи, що характеризуеться посиленням нерiвноважностi, не-стiйкостi, невизначеностi та iншими процесами. Також, у робот [48, с. 6], М. Гасанов ыдкреслюе, що еволюцш структури економiки полягае в тому, що змша останньо! вцбуваеться в результатi структурних зрушень, яким передуе структурна криза, яка е результатом протирiч, що виникають мiж елементами структури економжи.
М. Земсков видкяе такi функци структурних криз в економщ [2]:
+ прискорення виткнення застарких структурних елеменпв продуктивних сил i економiчних вцносин, що виражаеться в недовантаженнi виробничих потужностей, оснащених морально застаркою технiкою, що випускають про-дукцш, яка не користуеться попитом; + розчищення шляху для прогресивних структурних зрушень: технологiчного оновлення виробництва, освоення базисних iнновацiй та залучення у виробництво працiвникiв вищо! квалiфiкацu, становлення нових форм еконо-мiчних вiдносин; + модифiкацiя та консолцацш те! частини структурних елеменпв продуктивних сил i економiч-них вiдносин, що зберiгатиметься i розвивати-меться поряд з прогресивними зрушеннями в економiчнiй структурi та складе основу тради-цiйних структурних зрушень. Як зазначае Темiргалiев Р. [25], структурна криза представляе собою сукупысть галузевих криз, однiею з основних причин яких, за думкою вiдомого дослцни-ка в данiй областi Н. Кондратьева, е виникнення нових виробництв, ефективысть яких на порядок перевищуе ефективысть кнуючих галузей. Осккьки новi галузi за-
снованi на передових технолопях, це сприяе появi конкурентных переваг, отже, завдяки цьому вцбуваеться перелив капiталу з традицшних галузей у новi.
Також науковець зазначае, що структурна криза супроводжуеться тривалою стагнацiею в основних га-лузях промисловосп, розбалансуванням у фiнансовiй та зовнiшньоекономiчнiй сферах. Для оцiнки масштабiв кризи досить поширеною серед сучасних економкпв е оцiнка збалансованостi мiжгалузевих зв'язкiв на основi аналiзу мiжгалузевого балансу. Дана методика дозволяе лише визначити наявшсть незбалансованостi в галузе-вiй структурi, що недвозначно свцчить про структурну кризу, однак не характеризуе його розмiрнiсть.
Викликанi структурною кризою трансформаци економiчно! структури вцображаються у структурних зрушеннях, або, шшими словами, в динамiцi показникiв вагових галузей у виробництвi ВВП [25].
Отже, дослцимо погляди науковцiв на визначення поняття «структурна криза в економщЬ (табл. 7).
Таким чином, на основi аналiзу поглядiв науков-цiв на сутнiсть поняття «структурна криза в економщЬ, можна зробити висновок, що остан-ня е результатом протирiч мiж елементами структури економжи, проявляеться у виникненнi та посиленш диспропорцiй в нiй та приводить до вкповцних структурних трансформацш, якi, своею чергою, викликають структуры зрушення.
Отже, структурнi трансформаци та структуры зрушення, що сидують за ними, е кiнцевим результатом певних структурних змiн в економщ та вiдбуваються через перiоди структурних криз рiзного масштабу.
Проте необхцно зазначити, що не завжди структуры зрушення мають мати мксце через перюди структурних криз, а може вцбуватися поступова еволюц1я структури економiки.
Отже, в загальному виглядi будь-яка якiсна змiна взаемозв'язюв мiж елементами соцiально-економiчно! системи, що обумовлена нерiвномiрною динамiкою !х ккьюсних характеристик, е структурним зрушенням.
Як зазначаеться в [51, с. 72], потенщал структурного зрушення в економщ вимiрюеться кiлькiстю гро-шових коштiв, майна та iнших матерiальних благ, вар-тiстю об'ектiв в штелектуальнш власностi та iн. Розви-
Таблиця 7
Визначення поняття «структурна криза в економщЬ
Науковц / джерела Визначення поняття
Словник термЫв [49] «Структурна криза в економщЬ тлумачиться як конфлк м1ж старою структурою економтно системи \ запитами ново! технологи
А. Бельчук [50, с. 212-213] «Структурну кризу в економщЬ розум1е як тривалу кризу яко!-небудь важливо! галуз1 або групи гомогенних галузей, що охоплюють певну сферу економки. Вважае, що вона е пород-женням фундаментально! диспропорцюнальносп м1ж виробництвом \ споживанням, попитом \ пропозицию \ тривалим порушенням функцюнування сформованих зв'язюв м1ж постачаль-никами продукцп та !! споживачами, нерщко супроводжуеться помтими змшами цшово! пропорцп, охоплюе внутршню економку ¡, як правило, свтэгосподарсью вщносини
Д. Васечко [33, с. 11] Визначае «структурну кризу в економщЬ як результат протирт м1ж елементами структури економки
С. Гонта [38, с. 89] Вважае, що «структурна криза в економщЬ - це порушення гармоншно! взаемоди м1ж окреми-ми компонентами едино! системи внаслщок впливу негативних чинниюв рвно! природи на !! функцюнування, розвиток окремих !! елементв, що призводить до виникнення значного р1вня ентропи в так1й систем! та формуе передумови для !! занепаду
М. Коновалова [7, с. 68] Вважае, що через «структурну кризу», яка характеризуеться посиленням нер1вноважносп, нестшкосп, невизначеносп, спадом виробництва та загостренням сощально-економтних протирт, вщбуваються трансформаци структури економки
О. Сухарев [39] Зазначае, що, вщповщно до ппотези про життевий цикл будь-яко! системи, «структурна криза» виникае, коли стара структура не може задовольнити нов1 потреби \ забезпечити функцюнування нових технологш. Вплив старо! структури на нову проявляеться в уповтьнены темтв зростання, виникненн рвних диспропорцш, зниження ефективносп. Подолання структурно! кризи вщбуваеться тод1, коли стара структура починае поступатися мкцем новш структур! економки, новим формам органвацп та методам регулювання
ваючись, структурне зрушення витрачае св1и перв1снии потенц1ал, переходячи в результат виробництва. Як на-сл1док, в1дбуваеться накопичення потенц1алу нових зру-шень у структур1 економки. Причому активне зрушення шляхом штенсивного розвитку п1дсилюе потенц1ал ан-тизрушення, що протисто!ть Иому, 1 таким чином в1дбу-ваеться перет1кання в1д одного зрушення до 1ншого, чим 1 закладаеться основа структурно! р1вноваги економки.
На рис. 1 наведено динамку змш при структурних зрушеннях.
Як вказуеться в [51, с. 73], у цеИ час немае едино! точки зору на коршш в1дмшност1 структурних зрушень в1д 1нших динам1чних процейв (цикл1в, коливань 1 т. ш.), що притаманн1 економ1чному розвитку. Зпдно з класич-ною економ1чною теор1ею, основою зм1н в економщ е цикл1чн1сть !! розвитку. Варто погодитись 1з О. Красиль-никовим [17], що не зрушення е в1дображенням циклу,
а, навпаки, економмнии цикл складаеться 1з серп структурних зрушень р1зно! спрямованост1. Але можлив1 И ситуац!!, коли глобальне зрушення складаеться 1з сер!! локальних зрушень.
Структуры зм1ни в1дбуваються постшно на р1зних р1внях економ1чно! системи. Можна видкити досить ба-гато !х причин, яю загалом подкяються на зовшшш та внутршш по в1дношенню до систем, яю дослкжуються.
Автори роботи [51, с. 73] додержуються думки, що основна причина таких зрушень пов'язана з розвитком системи суспкьних потреб, що обу-мовлеш життевим циклом товар1в. Отже, ключову роль у структурних зрушеннях в1д1грае науково-техшчний прогрес та в1дпов1дн1 зм1ни в техшщ та технолог1ях, що приводять до змш у структур! сустльного виробництва та економки загалом. Автор роботи [27] в1дзначае, що
Незначы змши елементт Вр1вноваження
структури, викликан —> структурного зрушення —> Поступова еволюцт
нер1вном1рною динам1кою протилежними системи (структури)
IX розвитку тенденц!ями розвитку
Переважання протилежних тенденцш розвитку над активним зрушенням
Структурна криза, що не може бути подолана в межах само! структури
Стара структура трансформувться та вщбувавться структурне зрушення в систем!
Т
Рис. 1. Динамка змш при структурних зрушеннях Джерело: удосконалено на основi [51, с. 72].
змши в галузевш структурi та зрушення в економщ пов'язанi з тим, що робоча сила та каптал рухаються у т сфери, якi представляють найбкьший iнтерес з точки зору отримання прибутку. Зрушення формуються в тому випадку, якщо ряд змш привiв до прогресивних або регресивних наслiдкiв для економши.
Вплив науково-технiчного прогресу на зрушення в економщ вiдбуваеться шляхом перерозподку виробни-чих ресурсiв та витрат пращ мiж галузями та сферами дшльностЬ Такi зрушення е причиною неоднорцносй структури економiки, а ккьюсне зростання та якiснi змiни вцображують структурний аспект и розвитку.
У цьому сенй важливим постае питання «якост структурних зрушень».
О. Черненко [27] звертае увагу, що питання якос-т структурних зрушень трактуеться вченими також по-ршному. Так, Л. Лопатнiков [45] вцзначае, що про-гресивними структурними зрушеннями в економщ е и, що приводять до пiдвищення довгостроково! ефектив-ностi економiчно! системи. Таким самим чином трак-туються прогресивш структурнi зрушення в економжо-математичному словнику [41]. О. Красильников вважае, що яюсть структурних зрушень в економщ - це показ-ник, який вцображае напрям соцiально-економiчного прогресу [17]. О. Черненко [27] - що прогресившсть структурних зрушень необхцно оцшювати вiдповiдно до руху в напрямку цкей державно! полiтики, яка, як правило, передбачае шдвищення темшв економiчного зростання та соцiально-економiчний розвиток.
На наш погляд, прогресивними структурними зру-шеннями мають вважатися таю, що створюють засади та
забезпечують сталий розвиток економiчно! системи вц-повцно до сучасних тенденцiй соцiально-економiчного розвитку та напрямюв науково-технiчного прогресу. За-для стимулювання таких зрушень мають бути сформо-ваш вiдповiднi цiлi державно! полiтики та задiянi ефек-тивнi мехашзми !х досягнення.
Проблема забезпечення прогресивних структур-них зрушень у цей час е вкрай актуальною для багатьох кра!н свiту та, звксно, для Укра!ни, що пов'язано з розгортанням у свт процейв кардинальних технологiчних змiн, якi отримали назву четверто! про-мислово! революци. Як зазначаеться в [1], питання тех-нологiчних змiн усе бкьше висуваються на авансцену глобальних економiчних дискусiй, у т. ч. на пров^них глобальних економiчних форумах - Всесвинього еко-номiчного форуму (ВЕФ), дискусшних платформ «Групи 20» (620), Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), що надзвичайно загострюе питання про структурну неадекватшсть економжи Украши.
В умовах, коли принципово новi технологи вироб-ництва та 6!змсу будуть упродовж найближчих двох-трьох десятилгть кардинально змiнювати економiч-ний ландшафт свпу, критичну роль починае вщгравати й фактор часу [1]. Пасивна роль держави за таких умов може призвести до фатальних наслоив, коли кра!на втратить можливкть «вбудуватися» в новин глобальнi ринки та стати повнощнним актором ринку.
Загалом в економiчнiй теори видкяються цкий ряд тишв структурних зрушень за р1зними класифжа-цшними ознаками (табл. 8).
Таблиця 8
Класифiкацiя структурних зрушень в економiцi
Класифшацшна ознака Типи структурних зрушень
1 2
За теритсральною (геогрaфiчною) ознакою - зрушення в свтэвш економр; - в економр кражи; - регюну; - iнших територiaльних i aдмiнiстрaтивних утворень
По вiдношенню до певно! економiчноl' системи - екзогеннi; - ендогенн
За глибиною та масштабыстю змiн - еволюцiйнi; - революцшш. Еволюцiйний хiд змiн часом перериваеться бурхливими про-цесами и кардинального (революцмного) оновлення
За характером впливу на сумiжнi гaлузi та економку в цiлому - прогресивнi (структурне зрушення з позитивним зовншым ефектом); - регресивш (структурне зрушення з негативним зовншым ефектом)
За напрямком структурних зрушень - позитивнi (зрушення в позитивному напрямку); - негативы (зрушення в негативному напрямку)
Вщповщно до стадГ'' вщтворювального процесу - зрушення на стадп виробництва; - на стадп розподту; - обмшу; - споживання
За часом протiкaння структурних зрушень - миттев^ - короткостроков^ - довгостроковi
о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
Заштення табл. 8
1 2
За характером виникнення - ¡нщшоваш та кероваш (з боку зацкавлених економтних суб'ект1в); - природн1 та спонтанш (викликан1 об'ективними причинами)
За характером проткання - безперервы; - переривчаст1 (пер1одичн1)
За зворотнктю - зворотш; - незворотн1. Зворотн1сть структурних змш пояснюеться тим, що вони е вщображенням цикл1чних, коливальних процеав в економ1ц1
Джерело: складено за [21, с. 4; 39; 52].
Структуры зрушення потребують розробки комплексного шдходу до !х оцшювання.
Динам1чна природа структурних зрушень насампе-ред виражаеться в '!х ккьюсних характеристиках. Оцшю-вання динам1ки проткання структурних зрушень мож-ливе за умови визначення частки та питомо! ваги структурного елемента протягом установленого пер1оду [26].
Як зазначае Красильников О., структурн1 зрушення можна розглядати як у варткному, так 1 в натуральному вигляд1 - залежно в1д пр1оритет1в анал1зу, але остаточ-ний Иого вим1р мае мати вигляд в1дносного показника. Така особливкть зумовлена тим, що зм1на характеристик структури розглядаеться з позицГ! зм1ни частки або в1дсотка одного Г! елемента стосовно шшого, наприклад зм1на частки скьськогосподарського сектора стосовно 1нших економ1чних сектор1в. Структурн1 зрушення в натуральному вигляд1 в1дображають технолог1чну структуру економки, а у варт1сному - е проекщею сощально-економ1чних в1дносин [17].
ВИСНОВКИ
Таким чином, на шдстав1 проведеного досл1дження:
1. Визначено, що структурна пол1тика е одним 1з основних напрям1в впливу держави на структуру економки, збалансування !! пропорц1И та забезпечення про-гресивного розвитку.
2. Доведено, що структура нацюнально! економки являе собою певну будову системи нацюнального господарства, що складаеться 1з сукупност1 !! елемент1в, взаемозв'язк1в та сп1вв1дношень м1ж ними.
3. Визначено, що анал1з структури економки здш-снюеться в горизонтальному та вертикальному аспектах (у в1дпов1дност1 до шдроздшв народного господарства, у розр1з1 галузеИ 1 п1дгалузеИ, окремих п1дприемств, фаз 1 р1вн1в виробничо! д1яльност1), проте наИбкьшу ува-гу сьогодш науковц1 та практики придкяють анал1зу структури промислового виробництва.
4. Обгрунтовано, що базою досл1джень структурних зрушень в економщ доцкьно вважати анал1з структури економки за видами економ1чно! дкльносй, од-нак, залежно в1д цкеИ анал1зу, важливими можуть бути И шш1 Иого види.
5. Визначено, що шд «структурними трансформа-ц1ями» бкьшкть науковц1в розглядають певниИ процес реал1зацГ! зм1н.
6. Запропоновано шд «структурними зм1нами» розум1ти змши у сп1вв1дношеннях м1ж елементами структури економки, що можуть бути як причиною, так 1 результатом структурних трансформацш.
7. Запропоновано шд «структурними зрушення-ми» в економ1ц1 розушти як1сниИ результат структурних змш в економ1ц1, що приводить до трансформацГ! 1снуючих взаемозв'язк1в м1ж елементами !! структури. При позитивних структурних зрушеннях через здш-снення в1дпов1дних структурних трансформац1И у сис-тем1 економ1ки в1дбуватиметься структурниИ розвиток, тобто яюсниИ перех1д тако! системи на новиИ, бкьш ви-сокиИ р1вень !'! функц1онування.
8. Доведено, що «структурна криза» в економь щ е результатом протир1ч м1ж елементами структури економки, проявляеться у виникненш та посиленш диспропорц1И в нш та приводить до в1дпов1дних структурних трансформацш, яю, своею чергою, викликають структурш зрушення. Отже, структурш трансформацГ! та структурн1 зрушення, що сл1дують за ними, е юнце-вим результатом певних структурних змш в економщ та в1дбуваються або через перюди структурних криз р1зного масштабу, або шляхом поступово! еволюцГ! структури економ1ки.
9. Обгрунтовано, що прогресивними структурними зрушеннями мають вважатися таю, що створюють засади та забезпечують сталиИ розвиток економ1чно! системи в1дпов1дно до сучасних тенденцш сощально-економ1чного розвитку та напрям1в науково-техн1чного прогресу. Задля стимулювання таких зрушень мають бути сформован в1дпов1дш цш державно! пол1тики та зад1яш ефективн1 механ1зми !х досягнення.
Таким чином, враховуючи те, що проблема забез-печення прогресивних структурних зрушень у цеИ час е вкраИ актуальною для багатьох кра!н свггу та Укра!ни, структурн1 зрушення в економщ кра!-ни загалом 1 промисловому комплекс! зокрема потребують оцшки та глибокого анал1зу. Напрямком подальших досл1джень вбачаемо розробку комплексного шдходу до оцшювання структурних зрушень, що дозволить визна-чати шляхи подолання негативних насл1дк1в структурних деформацш у нац1ональному промисловому комплекс! з урахуванням сучасних тенденцш шновацшно-технологнного розвитку пров1дних кра!н св1ту. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Структуры трансформацп' у свгговм економiцi: викли-ки для Укра'ши: аналiтична доповiдь/В. Сiденко (керiвник проекту) та iH. КиТв: Заповгг, 2017. 182 с.
2. Земсков М. О. Развитие теории структурных сдвигов в экономических системах: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.01. Кострома, 2003. 140 c. URL: http://economy-lib.com/razvitie-teorii-strukturnyh-sdvigov-v-ekonomicheskih-sistemah#ixzz56A6B KfK7
3. Коцко Т. А. Сутысть та роль структурно! полггики в за-безпечення економiчноï полiтики держави. Економ'чний вкник 3anopi3bKûi державно! шженерно! академ'И. 2017. Вип. 2-1 (08). С. 46-52.
4. Прокопюк А. Галузевi структурнi зрушення як чинник економiчного зростання регiону. Рег'юнальна економ'ша. 2016. № 3. С. 55-62.
5. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения. М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1960. 552 с.
6. Наконечна К. В. Еволю^я теоретичних поглядiв на регюнальш галузевi змши й зрушення. Науковий вкник Наць онального ун'верситету б'юресурс'ю i природокористування Укроти. Сер'я: «Економ'ша, аграрний менеджмент, б'знес». 2015. Вип. 211 (1). С. 136-140.
7. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики. М.: Государственный университет «Высшая школа экономики», 2000. 495 с.
8. Новая философская энциклопедия/научно-ред. совет:
B. С. Степин, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин. М.: Мысль, 2010. 744 с.
9. Структура. // Современная энциклопедия. URL: https:// dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/45746
10. Структура // Большой Энциклопедический словарь. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/283314
11. Современный экономический словарь/сост. Райз-берг Б. А. и др. М.: ИНФРА-М, 1999. 479 с.
12. Николаева Л. А. Структурный кризис и принципы трансформирования структуры экономики России: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.01. Владивосток, 1996. 140 с.
13. Большой экономический словарь/под ред. А. Н. Аз-рилияна. М.: Институт новой экономики, 2007. 1152 с.
14. Гусев В. О., Соколова О. М. Управлшня структур-ними зрушеннями та шновацшно-швестицшними процесами в економр Укра'ши: навч. поаб./за заг ред. В. Г. Бодрова. КиТв: Вид-во НАДУ, 2011. 284 с.
15. Добровольская О. П. Региональная экономика: учеб. пособ. Симферополь: Эльиньо, 2007. 262 с.
16. Кошелев А. Н. Национальная экономика. М.: Эксмо, 2008. 160 с.
17. Красильников О. Ю. Структурные сдвиги в экономике: монография. Саратов: Изд-во СГУ, 2001. 164 с.
18. Державне регулювання економки: пщручник/
C. М. Чистов, А. £. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ш. КиТв: КНЕУ, 2000. 316 с.
19. Приходько А. В. Структуризация национальной экономики. Структурные сдвиги/Институт экономики и права Ивана Кушнира. URL: http://be5.biz/ekonomika/mkiv/13.htm
20. Романова т. В. Концептуальные основы понятия структуры национальной экономики. URL: http://77.121.11.9/ bitstream/PoltNTU/877/1/
21. Сухарев О. С. Структурная политика в экономике России: условия формирования. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2014. № 3. С. 2-18. URL: https:// inecon.org/docs/ni0314-02.pdf
22. Трифонов Ю. В., Веселова Н. В. Методологические подходы к анализу структуры экономики на региональном уровне. Вопросы статистики. 2015. № 2. С. 37-49.
23. Усатый П. С., Белокрылова О. С. Структурные сдвиги в региональной экономике: монографiя/под ред. д-ра экон. наук Ю. С. Колесникова. Ростов н/Д.: Изд-во РГУ, 2003. 184 с.
24. ШекшуевО. А., ДанильченкоС. П., Островський1. А., Кожокша К. О. Державне регулювання економки. Харюв: ХНАМГ, 2008. 120 с.
25. Темиргалиев Р. И. Структурный кризис: новый подход к измерению. URL: http://iee.org.ua/files/alushta/83-temirgalieva-strukt_krizis.pdf
26. Романова Т. В. 1нтегральш показники оцшювання структурних зрушень в економщк Економ'ша iрегон. 2016. № 6. C. 20-27.
27. Черненко О. Л. Сучасн засади оцшювання структурних зрушень в економщ // III Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (17-18 февраля 2012 г.) Т. 2. URL: http://confcontact. com/2012_02_17/ 2012_strategy2/20_Chernenko.htm
28. Захарченко В. I. Структуры трансформацп нацюналь-ного промислового комплексу в контекст постшдус^ального розвитку. Економ'шапромисловост'1. 2017. № 2(78). С. 37-60.
29. Коломойцев В. Е. Структурна трансформа^я промислового комплексу Укра'ши: монографiя. КиТв: Укр. енцикло-педiя, 1997. 304 с.
30. System of national accounts 2008. European Communities, International Monetary Fund, Organisation for Economic Cooperation and Development, United Nations and World Bank. URL: http://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/SNA2008.pdf
31. STAN Indicators (2005 edition) 1980-2003. URL: http:// www.oecd.org/dataoecd/3/33/40230754.pdf
32. Бойко А. I. Со^альна трансформа^я сусптьства та проблема свтогляду. Науков пращ Черкаського державного технолог'чного ун'верситету. Сер.: «кторичш науки». 2004. Т. 19. С. 23-27.
33. Васечко Д. Ю. Механизм трансформации структуры экономики в условиях модернизации национального хозяйства. Вестник Ростовского государственного экономического университета. 2011. № 2. С. 9-16.
34. Вихарев В. В. Понятие, сущность и содержание трансформации социально-экономической системы в современной экономической науке. ВестникЮРГТУ (НПИ). 2012. № 3. С. 132-136.
35. Кирилюк С. М. Понятмний апарат дослщжень трансформацп економiчних систем. Економ'ша та тдприемництво. 2011. Вип. 26. С. 14-25.
36. Кухарская Н. А. Сущность трансформации экономического развития Украины в условиях рыночных реформ. Економ'чн'! шноваци. Шляхи та механ'вми реал'ваци тдтворю-вально\ функци нацшнально\ економ'ши: зб. наук. праць. 2013. Вып. 52. С. 113-123.
37. Шинкарук Л. В. Структуры трансформацп' пщходи та методи Тх дослщження // Структуры трансформацп' в еко-номр Укра'ши: динамка, суперечносп та вплив на економiч-ний розвиток: наукова доповщь/за ред. чл.-кор. НАН Укра'ши Л. В. Шинкарук. КиТв: НАН Укра'ши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ши», 2015. 304 с.
38. Гонта С. В. Категорiальний проспр дослщження структурно'!' трансформацп' нацюнально'Т економки. Науковий вкникПолкся. 2016. № 3 (7). С. 84-92.
39. Сухарев О. С. Институциональная экономика: теория и политика. М.: Наука, 2008. 863 с. URL: http://finlit.online/ osnovyi-ekonomiki/strukturnyie-sdvigi-krizisyi-16748.html
40. Чайка Ю. Мехаызми структурного розвитку нацюнально'Т економки. ВкникКНЕУ. 2011. № 3. С. 30-41.
41. Структурные сдвиги в экономике // Экономико-математический словарь. URL: https://economic_mathematics. academic.ru/
42. Структуры змши та економнчний розвиток Укра'ни: монографiя/В. Гевць, Л. Шинкарук, Т. Артемова та iH. Ки'''в: 1н-т економiки та прогнозування НАНУ, 2011. 696 с.
43. Каримова М. Т. Региональные аспекты структурной трансформации национальной экономики (теория, методология, практика): дис. ... д-ра экон. Наук: 08.00.05. Душанбе, 2016. 316 с.
44. Коломицева О. В. Формування шституцшного се-редовища в трансформацшнш економщк Вкник KpuBopi3b^o економ'чного шституту КНЕУ. 2009. № 3. С. 3-6.
45. Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь: словарь современной экономической науки. 5-е изд., перераб. и доп. М.: Дело, 2003. 520 с. URL: http://slovari.yandex. ги/~книги/Лопатников/
46. Усатый П. С. Структурные сдвиги в экономике и их воздействие на региональное развитие: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. Ростов-на-Дону, 2002.
47. Шмидт В. Ю. Оценка структурных сдвигов в лесопромышленном комплексе. Известия Дальневосточного федерального университета. Сер.: «Экономика и управление». 2011. С. 50-58. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/otsenka-strukturnyh-sdvigov-v-lesopromyshlennom-komplekse
48. Гасанов М. А., Гасанов Э. А. Структурная конвергенция в экономике России и ее ограничения. Вестник Томского государственного университета. Сер.: «Экономика». 2014. № 1. С. 5-17.
49. Структуры кризи. URL: http://www.slovarnik.ru/html_ tsot/s/strukturn3y-krizis.html
50. Бельчук А. И. Экономические кризисы современного капитализма. Циклические, промежуточные, структурные. М.: Наука, 1988. 321 с.
51. Кормановская И. Р., Бернасовская Л. И., Ярмоло-вич Л. И. Оценка структурных сдвигов Новгородской области на основе индексного метода // Материалы Международной научной конференции «Проблемы региональной экономики: теория и практика». (г. Москва, 29-30 апреля 2014 г.). М., 2014. С. 70-79.
52. Капкаева Э. Р. Сущность, классификация, причины возникновения и методы определения структурных сдвигов. Челябинский гуманитарий. 2010. № 10. С. 40-43.
REFERENCES
Belchuk, A. I. Ekonomicheskiye krizisy sovremennogo kapital-izma. Tsiklicheskiye, promezhutochnyye, strukturnyye [Economic crises of modern capitalism. Cyclic, intermediate, structural]. Moscow: Nauka, 1988.
Boiko, A. I. "Sotsialna transformatsiia suspilstva ta problema svitohliadu" [Social transformation of society and the problem of worldview]. Naukovi pratsi Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohich-noho universytetu. Ser.: Istorychni nauky. Vol. 19 (2004): 23-27.
Bolshoy ekonomicheskiy slovar [Great economic dictionary]. Moscow: Institut novoy ekonomiki, 2007.
Chaika, Yu. "Mekhanizmy strukturnoho rozvytku natsion-alnoi ekonomiky" [Mechanisms of structural development of the national economy]. VisnykKNEU, no. 3 (2011): 30-41.
Chernenko, O. L. "Suchasni zasady otsiniuvannia struk-turnykh zrushen v ekonomitsi" [Modern principles of evaluation of structural changes in the economy]. http://confcontact. com/2012_02_17/2012_strategy2/20_Chernenko.htm
Chystov, S. M. et al. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State regulation of Economy]. Kyiv: KNEU, 2000.
Dobrovolskaya, O. P. Regionalnaya ekonomika [Regional economy. ]. Simferopol: Elinyo, 2007.
Gasanov, M. A., and Gasanov, E. A."Strukturnaya konvergentsi-ya v ekonomike Rossii i yee ogranicheniya" [Structural convergence
in the Russian economy and its limitations]. Vestnik Tomskogo gosu-darstvennogo universiteta. Ser.: Ekonomika, no. 1 (2014): 5-17.
Granberg, A. G. Osnovy regionalnoy ekonomiki [Bases of regional economy]. Moscow: Gosudarstvennyy universitet «Vysshaya shkola ekonomiki», 2000.
Heiets, V. et al. Strukturni zminy ta ekonomichnyi rozvy-tok Ukrainy [Structural changes and economic development of Ukraine]. Kyiv: In-t ekonomiky ta prohnozuvannia NANU, 2011.
Honta, S. V. "Katehorialnyi prostir doslidzhennia strukturnoi transformatsii natsionalnoi ekonomiky" [Categorical space of study of the structural transformation of the national economy]. Naukovyi visnyk Polissia, no. 3 (7) (2016): 84-92.
Husiev, V. O., and Sokolova, O. M. Upravlinnia strukturn-ymy zrushenniamy ta innovatsiino-investytsiinymy protsesamy v ekonomitsi Ukrainy [Management of structural shifts and innovation and investment processes in the Ukrainian economy]. Kyiv: Vyd-vo NADU, 2011.
Kapkayeva, E. R. "Sushchnost, klassifikatsiya, prichiny vozni-knoveniya i metody opredeleniya strukturnykh sdvigov" [Essence, classification, causes and methods for determining structural shifts]. Chelyabinskiygumanitariy, no. 10 (2010): 40-43.
Karimova, M. T. "Regionalnyye aspekty strukturnoy transformatsii natsionalnoy ekonomiki (teoriya, metodologiya, praktika)" [Regional aspects of the structural transformation of the national economy (theory, methodology, practice)]: diss.... d-ra ekon. nauk: 08.00.05, 2016.
Kene, F. Izbrannyye ekonomicheskiye proizvedeniya [Selected Economic Works]. Moscow: Izd-vo sotsialno-ekonomicheskoy lit-eratury, 1960.
Kolomoitsev, V. E. Strukturna transformatsiia promyslovoho kompleksu Ukrainy [Structural transformation of the industrial complex of Ukraine]. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia, 1997.
Kolomytseva, O. V. "Formuvannia instytutsiinoho seredovy-shcha v transformatsiinii ekonomitsi" [Formation of the institutional environment in the transformational economy]. Visnyk Kryvoriz-kohoekonomichnohoinstytutuKNEU, no. 3 (2009): 3-6.
Kormanovskaya, I. R., Bernasovskaya, L. I., and Yarmolovich, L. I. "Otsenka strukturnykh sdvigov Novgorodskoy oblasti na os-nove indeksnogo metoda" [Evaluation of structural shifts in the Novgorod region based on the index method]. Problemy regionalnoy ekonomiki: teoriya i praktika. Moscow, 2014. 70-79.
Koshelev, A. N. Natsionalnaya ekonomika [National economy]. Moscow: Eksmo, 2008.
Kotsko, T. A. "Sutnist ta rol strukturnoi polityky v zabezpech-ennia ekonomichnoi polityky derzhavy" [The essence and role of structural policy in ensuring the economic policy of the state]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, no. 2-1 (08) (2017): 46-52.
Krasilnikov, O. Yu. Strukturnyyesdvigi vekonomike [Structural shifts in the economy]. Saratov: Izd-vo SGU, 2001.
Kukharskaya, N. A. "Sushchnost transformatsii ekonomi-cheskogo razvitiya Ukrainy v usloviyakh rynochnykh reform" [The essence of the transformation of Ukraine's economic development in the conditions of market reforms]. Ekonomichni innovatsii. Sh-liakhy ta mekhanizmy realizatsii vidtvoriuvalnoi funktsii natsionalnoi ekonomiky, no. 52 (2013): 113-123.
Kyryliuk, Ye. M. "Poniatiinyi aparat doslidzhen transformatsii ekonomichnykh system" [Conceptual apparatus for the study of the transformation of economic systems]. Ekonomika tapidpryiem-nytstvo, no. 26 (2011): 14-25.
Lopatnikov, L. I. "Ekonomiko-matematicheskiy slovar: slovar sovremennoy ekonomicheskoy nauki" [Economic and mathematical dictionary: a dictionary of modern economic science]. http:// slovari.yandex.ru/~KHM™/.TIonaTHMKOB/
Nakonechna, K. V. "Evoliutsiia teoretychnykh pohliadiv na rehionalni haluzevi zminy i zrushennia" [Evolution of theoretical
views on regional branch changes and shifts]. Naukovyi visnyk Nat-sionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Ser.: Ekonomika, ahrarnyi menedzhment, biznes, no. 211 (1) (2015): 136-140.
Nikolayeva, L. A. "Strukturnyy krizis i printsipy transformiro-vaniya struktury ekonomiki Rossii" [Structural crisis and principles of transforming the structure of the Russian economy]: diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 1996.
Novaya filosofskaya entsiklopediya [New philosophical encyclopedia]. Moscow: Mysl, 2010.
Prikhodko, A. V. "Strukturizatsiya natsionalnoy ekonomiki. Strukturnyye sdvigi" [Structuring the national economy. Structural shifts]. Institut ekonomiki i prava Ivana Kushnira. http://be5.biz/ ekonomika/mkiv/13.htm
Prokopiuk, A. "Haluzevi strukturni zrushennia yak chynnyk ekonomichnoho zrostannia rehionu" [Branch structural shifts as a factor in the region's economic growth]. Rehionalna ekonomika, no. 3 (2016): 55-62.
Rayzberg, B. A. et al. Sovremennyy ekonomicheskiy slovar [Modern economic dictionary]. Moscow: INFRA-M, 1999.
Romanova, T. V. "Intehralni pokaznyky otsiniuvannia struk-turnykh zrushen v ekonomitsi" [Integral indicators of the assessment of structural changes in the economy]. Ekonomika i rehion, no. 6 (2016): 20-27.
Romanova, T. V. "Kontseptualnyye osnovy ponyatiya struktury natsionalnoy ekonomiki" [Conceptual framework of the concept of the structure of the national economy]. http://77.121.11.9/ bitstream/PoltNTU/877/1/
"STAN Indicators (2005 edition) 1980-2003". http://www. oecd.org/dataoecd/3/33/40230754.pdf
"Struktura" [Structure]. Bolshoy Entsiklopedicheskiy slovar. https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/283314
"Struktura" [Structure]. Sovremennaya entsiklopediya. https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/45746
"Strukturnyy krizis" [Structural crisis]. http://www.slovarnik. ru/html_tsot/s/strukturn3y-krizis.html
"Strukturnyye sdvigi v ekonomike" [Structural shifts in the economy]. Ekonomiko-matematicheskiy slovar. https://economic_ mathematics.academic.ru/
"System of national accounts 2008. European Communities, International Monetary Fund, Organisation for Economic Co-operation and Development, United Nations and World Bank". http:// unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/SNA2008.pdf
Shekshuiev, O. A. et al. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State regulation of Economy]. Kharkiv: KhNAMH, 2008.
Shmidt, V. Yu. "Otsenka strukturnykh sdvigov v lesopromysh-lennom komplekse" [Evaluation of structural changes in the timber industry complex]. Izvestiia Dalnevostochnogo federalnogo uni-versiteta. Ser.: Ekonomika i upravleniye. 2011. https://cyberleninka. ru/article/n/otsenka-strukturnyh-sdvigov-v-lesopromyshlennom-komplekse
Shynkaruk, L. V. "Strukturni transformatsii pidkhody ta me-tody yikh doslidzhennia" [Structural transformation approaches and methods of their research]. In Strukturni transformatsii v ekonomitsi Ukrainy: dynamika, superechnosti ta vplyv na ekonom-ichnyi rozvytok. Kyiv: NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy», 2015.
Sidenko, V. et al. Strukturni transformatsii u svitovii ekonomi-tsi: vyklyky dlia Ukrainy: analitychna dopovid [Structural Transformations in the World Economy: Challenges for Ukraine: An Analytical Report]. Kyiv: Zapovit, 2017.
Sukharev, O. S. "Institutsionalnaya ekonomika: teoriya i poli-tika" [Institutional Economics: Theory and Policy]. http://finlit.on-line/osnovyi-ekonomiki/>strukturnyie-sdvigi-krizisyi-16748.html
Sukharev, O. S. "Strukturnaya politika v ekonomike Rossii: usloviya formirovaniya" [Structural policy in the Russian economy:
conditions of formation]. Natsionalnyye interesy: prioritety i be-zopasnost. 2014. https://inecon.org/docs/ni0314-02.pdf
Temirgaliyev, R. I. "Strukturnyy krizis: novyy podkhod k izme-reniyu" [Structural crisis: a new approach to measurement]. http:// iee.org.ua/files/alushta/83-temirgalieva-strukt_krizis.pdf
Trifonov, Yu. V., and Veselova, N. V. "Metodologicheskiye podkhody k analizu struktury ekonomiki na regionalnom urovne" [Methodological approaches to the analysis of the structure of the economy at the regional level]. Voprosystatistiki, no. 2 (2015): 37-49.
Usatyi, P. S., and Belokrylova, O. S. Strukturnyye sdvigi v re-gionalnoy ekonomike [Structural shifts in the regional economy]. Rostov n/D.: Izd-vo RHU, 2003.
Usatyy, P. S. "Strukturnyye sdvigi v ekonomike i ikh vozdey-stviye na regionalnoye razvitiye" [Structural shifts in the economy and their impact on regional development]: diss. ... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2002.
Vasechko, D. Yu. "Mekhanizm transformatsii struktury ekonomiki v usloviyakh modernizatsii natsionalnogo khozyaystva" [The mechanism of transformation of the structure of the economy in the conditions of modernization of the national economy]. Vestnik Rostovskogo gosudarstvennogo ekonomicheskogo universiteta, no. 2 (2011): 9-16.
Vikharev, V. V. "Ponyatiye, sushchnost i soderzhaniye trans-formatsii sotsialno-ekonomicheskoy sistemy v sovremennoy eko-nomicheskoy nauke" [The concept, essence and content of the transformation of the socio-economic system in modern economic science]. Vestnik YuRGTU (NPI), no. 3 (2012): 132-136.
Zakharchenko, V. I. "Strukturni transformatsii natsionalnoho promyslovoho kompleksu v konteksti postindustrialnoho rozvyt-ku" [Structural transformations of the national industrial complex in the context of post-industrial development]. Ekonomika promys-lovosti, no. 2 (78) (2017): 37-60.
Zemskov, M. O. "Razvitiye teorii strukturnykh sdvigov v eko-nomicheskikh sistemakh" [Development of the theory of structural shifts in economic systems]. http://economy-lib.com/razvitie-teorii-strukturnyh-sdvigov-v-ekonomicheskih-sistemah#ixzz56A6BKfK7
EE
CL
o
LU
I—
<c m =r
o
<
o
u
