CC BY
11БАНКИ
УДК 336.77
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ ТА КОНЦЕНТРАЦП КРЕДИТНИХ ВКЛАДЕНЬ В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНУ СИСТЕМУ ДЕРЖАВИ
Воробйова О.1., к.е.н., доцент, НАПКБ, докторант ДВНЗ «КНЕУ iменi Вадима Гетьмана»
У статп здшснено дослщження напрям1в та обсяпв кредитных вкладень в економшу Украши. Встановлено, що найбшьший обсяг банювського кредитування припадае на реальный сектор еконо-м1ки { домогосподарства. Розроблеш пропозици щодо збшьшення обсяпв кредитування нефшансо-вого сектору економши { домогосподарств.
Ключевг слова: банювське кредитування нефшансового сектору I домогосподарств
ВСТУП
Банки як головш фшансово-кредитш установи та фшансов1 посередники повинш забезпечувати ефективний перерозподш фшансових ресурс1в в масштабах сощально-економ1чно! системи держа-ви. Здшснюючи акумулювання вшьних фшансових кошт1в в кра!ш та за И кордоном, банювсью шсти-тути з метою одержання прибутюв намагаються вкласти щ ресурси в р1зш види економ1чно! д1яль-ност1, перерозподшити грошов1 кошти м1ж р1зними регюнами. При цьому банки керуються виключ-но власними штересами як комерцшш суб'екти господарювання. Перерозподш грошових кошт1в, що здшснюють банки, залежить не лише вщ !х власних фшансових штерешв. Вш також обумовле-ний законом1рностями економ1чного розвитку кра!ни, окремих И регюшв. Кредитування сощально-економ1чнш системи кра!ни здшснюеться за секторами економши, за резидентами, строками кредитування, за видами валюти кредитування, видами економ1чно! д1яльност1, за регюнами тощо. Однак найбшьш важливим напрямом кредитування сощально-економ1чно! системи держави е 1 буде в май-бутньому реальний сектор 1 домогосподарства.
Проблеми банювського кредитування сощально-економ1чно! системи Укра!ни дослщжувало ба-гато укра!нських учених, зокрема: Любунь О.С. [1], Кот Л.Л. [2], Вахненко Т. [3], Возняк Г.В. [4], Волохов В.1. [5], Гуляева Л.П. [6], Гуцал 1.С. [7], Даниленко А.1. [8], Малахова О.Л. [9], Матаенко П.В. [10], Ср1бна К.А. [11], Шелудько Н.М. [12] та шшь Однак постшш змши в економщ1, фшансово-еконо-м1чна криза 2008-2010 рр. суттево вплинули на розвиток кредитування в Укра!ш, а тому е об'ективна необхщшсть здшснювати подальш1 дослщження в цьому напрямь ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Дослщження щодо банювського кредитування сощально-економ1чно! системи держави повинш грунтуватись на всеб1чному !х науковому { практичному анал1з1. Без такого анал1зу неможливо сфор-мулювати пропозици { рекомендаци щодо шдвищення обсяпв кредитування, пошуку нових напрям1в кредитних вкладень. Отже, мета статп полягае у визначенш напрям1в, р1вшв { концентраци кредит-них вкладень в сощально-економ1чну систему.
РЕЗУЛЬТАТИ
За чинною грошово-кредитною статистикою НБУ суб'екти господарювання за секторами подшя-ються на: а) депозитш корпораци, тобто комерцшш банки; б) шш1 фшансов1 корпораци, до яких перш за все вщносяться страхов1 компани та недержавш пенсшш фонди, р1зш фшансов1 посередники та допом1жш фшансов1 оргашзаци; в) сектор загального державного управлшня, який включае центральш органи державного управлшня, регюнальш та м1сцев1 органи державного управлшня; г) нефшансов1 корпораци, зокрема державш нефшансов1 корпораци, шш1 не фшансов1 корпораци, тобто суб'екти тдприемництва реального сектору; д) шш1 сектори економши, у т.ч. домогосподарства та некомерцшш оргашзаци, що обслуговують домашш господарства.
Банювсью кредити, що надаш резидентам у розр1з1 сектор1в економши мають наступи значення (табл. 1).
У 2004 рощ ¡з загально! суми банювських кредипв, що були надаш в економшу кра!ни, шш1 фшансов1 корпораци одержали 0,95% кредипв, сектор загального державного управлшня 0,04%, нефшансов1 корпораци 80,79%, а шш1 сектори 18,22%. Отже бшьше всього одержали нефшансов1 корпораци або суб'екти шдприемництва як державно!, так { недержавно! форми власность Менше всього кредит1в одержав сектор загального державного управлшня.
У 2005 рощ питома вага нефшансових корпорацш у загальнш сум1 банювських кредит1в дещо зменшилась до 73,96%, а шш1 сектора економши, зокрема домогосподарства збшьшили свою частку до 24,88%. Збшьшили свою частку { сектор шших фшансових корпорацш до 1,2%. Проте сектор загального державного управлшня практично не кредитувався.
Таблиця 1
Банювсью кредити, надат резидентам у розрiзi секторiв економiки
(млн. грн.)
У 2006 рощ iншi фiнансовi корпорацй одержали кре-дитiв вiд загально! суми на 1,1%, що трохи менше ашж у 2005 р. Водночас частка кредитiв, що наданi нефшансо-вим корпоращям продовжувала зменшуватись i до-сягла 65,45% загально! суми. Iншi сектори економши, зокрема домогоспо-дарства, суттево збшьшили свою участь у банкiв-ських кредитах до 33,45%. Сектор за-гального державного управлшня практично не викорис- * Складено за даними НБУ товував банювсью позики.
У 2007 роцi ситуащя з банкiвським кредитуванням була наступною. Iншi фiнансовi корпорацй одержали 1,4% кредипв, нефiнансовi корпорацй 61,10%, iншi сектори економiки, зокрема домогос-подарства 37,59%. Сектор загального державного управлшня практично не кредитувався. Отже у 2007 рощ продовжувалась тенденщя до поступового зменшення кредитування суб'ектiв шдприем-ництва, та збiльшувалось кредитування домогосподарств.
У 2008 рощ тенденщя, що була виявлена у 2007 рощ продовжувалась. Банки все менш кредитува-ли суб'екпв пiдприемництва i все бшьше вкладали коштiв в кредитування домогосподарств. Так, частка не фшансових корпорацш зменшилась до 60,44%, а частка шших секторiв, зокрема домогосподарств збшьшилась до 38,22%.
Виявлену тенденцiю було порушено у 2009 рощ через фiнансово-економiчну кризу. Внаслщок чого частка iнших секторiв економши, зокрема домогосподарства, зменшилась до 33,36%, а частка не фшансових корпорацш збшьшилась до 63,90%. До банювських креди^в змушений був зверта-тись i сектор загального державного управлшня, його частка в кредитах становила 0,8%. Практично до 2% зросла питома вага шших фшансових корпорацш.
Дослщження проблем банювського кредитування важливо здшснити не лише за секторами, а й за строками наданих креди^в (табл. 2).
Анашз наведе- Таблиця 2
них даних дае змо- Кредити, наданi банками резидентам у розрiзi строкiв погашення *
Сектори економiки Роки
2004 2005 2006 2007 2008 2009
Усього 88615 143423 245230 426867 734022 723295
1. Iншi фiнансовi корпорацй 842 1663 2689 5932 9789 14014
у т.ч. страховi компанй та недержавш пенсiйнi фонди 319 550 729 632
iншi фiнансовi посередники та допомiжнi фiнансовi оргашзацй 2370 5382 9060 13382
2. Сектор загального державного управлшня 39 5 4 4 12 5755
у т.ч. центральш органи державного управлшня 4527
регюнальш та мiсцевi органи державного управлшня 39 5 4 4 12 1229
3. Нефiнансовi корпорацй 71589 106078 160503 260476 443665 462215
у т.ч. державш не фiнансовi корпорацй 5486 6391 8798 13326 37382 42587
iншi нефiнансовi корпорацй 66103 99687 151705 247150 406283 419627
4. Iншi сектори економiки 16145 35677 82034 160455 280556 241311
у т.ч. домогосподарства 16130 35659 82010 160386 280490 241249
некомерцшш органiзацй, що обслуговують домашнi господарства 15 18 24 69 66 63
Роки Усього кредш^в У т.ч. за строками
Сума, млн. грн. % До 1 року Вщ 1 року до 5 роюв Бшьше 5 роюв
сума % сума % сума %
2004 88615 100 40590 45,80 48025 54,20 0,00
2005 143423 100 54823 38,22 88601 61,78 0,00
2006 245230 100 86197 35,15 159033 64,85 0,00
2007 426867 100 131505 30,81 181311 42,47 114052 26,72
2008 734022 100 222033 30,25 278581 37,95 233408 31,80
2009 723295 100 230974 31,93 266699 36,87 225623 31,19
гу стверджувати, що структура кредитного портфелю за строками пога-шення помiтно зм> нилась у вщно-шеннi до перiоду, коли банювська система знаходилась у стан становлення. * Складено за даними НБУ
Вже у 2004 рощ украшсью банки бiльше 54% креди^в надавали на термiн, що перевищуе 1 рiк. Це дуже важливо як для суб'екпв шдприемництва, так i для домогосподарств. За таких термшв кредитування кошти можуть бути використанш для економiчного розвитку, техшчного i технолопч-ного оновлення, розробки i впровадження нових виробництв, продукци та послуг.
З 2004 по 2008 рш включно питома вага креди^в, що наданi на термш менше 1 року скорочува-лись, а частка середньо- i довгострокових кредитiв постiйно збiльшувалась.
До 2007 року в^чизнят банки практично не надавали довгостроковi кредити, тобто кредити на термш бшьший ашж 5 роюв. Поступове зростання банювського кредитно-iнвестицiйного потенщ-алу дало змогу банкам перейти вщ середньострокового до довгострокового кредитування.
Особливо довгострокове кредитування мало значення для великих промислових компанш, як здшснюють масштабнi швестицшно-шновацшш проекти, а також для домогосподарств, що намага-ються придбати житло або збудувати власний будинок, але не мають для цього необхщних кош^в.
Структура кредитного портфеля банюв за строками переконливо доводить, що середньостроковi кредити почали зменшуватись iз рiшенням банюв здiйснювати довгострокове кредитування. Якщо у 2006 рощ питома вага середньострокових кредита була 64,85 %, то вже у 2007 рощ вона склала тшьки 42,47%, а частка довгострокових кредита одразу зросла до 26,72% i продовжувала зростати у 2008 рощ. Навт у 2009 рощ, який вважався найпршим за останш роки для банювсько! системи частка довгострокових кредита практично не зменшилась, що обумовлено неможливiстю в умовах фшансово-економiчно! кризи суб'ектам таких кредита швидко !х погасити.
Водночас за даними наведеного кредитного портфеля можливо зробити ще один висновок про неможливють подальшого зменшення частки короткотермшових кредитiв. Такi кредити необхщш як суб'ектам пiдприeмництва для здшснення операцшно! дiяльностi та пiдвищення свое! лшвщносп, так i населенню для поточного споживання, особливо в тих випадках, коли доходи чи зарплати не-рiвномiрно поступають фiзичним особам, а платежi необхiдно здiйснювати вже сьогодш.
Кредити, що надаються шдприемствам на термiн до 1 року, особливо при низькш вiдсотковiй ставщ, стимулюють зростання обсягiв виробництва продукци, товарiв та послуг. Такi кредити не-обхiднi середньому i малому бiзнесу, без них не можуть i великi компани, якi мають значнi касовi розриви мiж одержанням виручки вiд реалiзащ! свое! продукци чи послуг, та строками розрахунюв з державою, поставщиками та посередниками.
Короткотермiновi кредити дуже необхщш частцi населення, особливо, тим фiзичним особам, якi постiйно зазнають значно! потреби в грошових коштах до моменту одержання власних доходiв, а таких кошта узяти не мае можливостт Отже для таких клiентiв-фiзичних осiб банки активно почали рекламувати i надавати кредитнi банкiвськi карти.
Банювсью кредити можуть надаватись у рiзних валютах. Укра!нсью банки активно впроваджува-ли в практику кредитування кредити в шоземнш валютi, що мало як позитивш, так i негативнi на-слiдки. Використання шоземно! валюти для кредитування суб'ектiв шдприемництва i домогоспо-дарств мало для банюв два вигiднi позици. Перша позищя пов'язана з тим, що значна частина банюв активно заробляла сво! доходи на валютних операщях, а тому банкiвське кредитування в шоземнш валют це забезпечення бшьш ефективних валютних операцiй. Друга позищя пов'язана з тим, що шоземна валюта постшно коливаеться по вщношенню до нащонально!. При цьому це коливання дае змогу банкам додатково формувати сво! власш доходи. Отже банки, пропонуючи сво!м клiентам кредити в шоземнш валют знаходяться у бшьшому виграшi анiж домогосподарства, особливо т1, що одержують доходи в нащональнш валютi, а змушенi платити в шоземнш валютт
Ця проблема постала перед позичальниками особливо гостро в умовах фiнансово-економiчноl кризи, коли доходи фiзичних ошб в нащональнш валют помiтно зменшились, витрати на прид-бання шоземно! валюти значно зросли через двократне знещнення нащонально! валюти до долара США i евро.
Обсяги та структура кредита за видами валюти наведенi в табл. 3.
1з наведених да-них можливо зро-бити наступнi вис-новки.
По-перше, почи-наючи з 2004 року банки збшьшували обсяги кредитуван-ня економiки в iно-земнш валютi. Якщо в 2004 рощ питома вага кре-
дитiв, наданих в iноземнiй валютi, становила 42,7%, то вже у 2008 рощ цей показник досяг 59,10%.
По-друге, зменшення питомо! ваги надання кредита у нащональнш валюп свщчить, що укра-!нська банкiвська система недостатньо ефективно виконуе функцil щодо укршлення нацiональноl валюти — гривнi.
По-трете, обсяги i структура кредитного портфеля свщчить, що вiтчизнянi банки самi стимулюють позичальникiв до вибору в якосп валюти кредиту шоземну валюту.
По-четверте, вибiр в якосп валюти кредиту шоземно! валюти не вщповщае штересам укра!нсько! економiки. За таких умов стимулюеться економiка шших кра!н, зокрема США, валюта яко! найчас-тiше використовуеться для кредита.
По-п'яте, у 2009 рощ нарощування кредита в шоземнш валюп було призупинено через фiнансо-во-економiчну кризу, труднощi до яких потрапила значна частина домогосподарств, яю позичали кредити в шоземнш валютт
По-шосте, найчастше кредити в iноземнiй валютi надавались фiзичним особам, якi не мали власних доходiв в шоземнш валют^ що фактично суперечить вимогам НБУ. Звщси НБУ у 2009 рощ прийняв додатковi рiшення щодо валюти кредита для домогосподарств.
Таблиця 3
Кредити, надат банками резидентам у розрiзi видiв валют *
Роки Усього кредипв У п.ч. у розр1з1 видав валют
у нацюнальтй валют в шоземнш валют!
сума, млн. грн. % сума % сума %
2004 88615 100 51243 57,83 37371 42,17
2005 143423 100 81279 56,67 62144 43,33
2006 245230 100 123787 50,48 121443 49,52
2007 426867 100 213802 50,09 213065 49,91
2008 734022 100 300220 40,90 433801 59,10
2009 723295 100 355521 49,15 367774 50,85
* Складено за даними НБУ
По-сьоме, суб'екти шдприемництва в основному використовували кредити в шоземнш валют для закупiвлi товарiв, машин та обладнання, технологiй, сировини i таке шше в iноземних вироб-никiв, а також сплати вщсотюв за кредити, яю пiдприемства одержували вiд закордонних фшансово-кредитних установ в шоземнш валюта
Вважаемо за необхiдним зазначити, що вибiр валюти кредиту повинен бути достатньо обгрунто-ваним. Якщо позичальник (юридична чи фiзична особа) мае бшьшють сво!х доходiв в шоземнш валют^ то це дае йому право позичати кошти як в шоземнш, так i у нащональнш валюта Якщо позичальник одержуе вс сво! доходи у нащональнш валют^ то одностайно вiн повинен позичати кошти у нащональнш валюта При такому пiдходi буде: а) зменшуватись ризик кредитування, особливо при змш валютного курсу; б) шдвищиться цiннiсть нащонально! валюти, яка буде додатково змщнюватись; в) зменшиться тиск з боку позичальниюв на самi банки в умовах нестабшьно! ситу-аци в економiки краши.
Найбiльше значення для розвитку соцiально-економiчнiй системи Украши мають кредити, надаш банками нефiнансовим корпорацiям. Нефiнансовi корпораци — це суб'екти пiдприемництва, яю здiйснюють дiяльнiсть з виробництва продукци, реалiзацil товарiв та надання рiзних послуг, тобто це суб'екти шдприемництва реального сектору економши. На нефiнансовi корпораци припадае бiльше 60% кредипв, що надавали банки в соцiально-економiчну систему держави (табл. 4).
У 2004 PоЦi част- Таблиця 4
ка кредитiв, наданих нефiнансовим кор-порацiям, складала бiльше 80%. При цьому державш не фiнансовi корпораци одержали 6,2% кредипв, iншi 74,6% одержали недер-жавш суб'екти шд-приемництва.
Починаючи з 2005 по 2008 рiк питома вага кредипв, що були надаш нефшансовим корпорацiям як дер-жавним, так i не-державним пос-тшно зменшува-
лась. Це було пов'язано з наступними подiями: а) змшою внутрiшньо- i зовнiшньополiтичного курсу краши; б) збшьшення орiентацil на iмпортерiв товарiв; в) зменшення орiентацil на розвиток пiдприемств, що виготовляють продукщю для внутрiшнього споживання; г) зменшення темшв розвитку i реформування в^чизняно! економiки; д) збшьшення орiентацil на кредитування домогоспо-дарств як основних споживачiв iмпортних товарiв.
У 2008 роцi питома вага кредипв, що були надаш банками нефшансовим корпоращям, зменши-лась до 60%. При цьому 5% кредипв одержали державш нефiнансовi корпораци i 55,4% недержавш фiнансовi корпораци.
У 2009 рощ, коли фiнансово-економiчна криза об'ективно довела, що обраний крашою шлях еко-номiчного розвитку не зовшм правильний, банки переорiентувались з кредитування населення на кредитування суб'екпв шдприемництва, що знайшло свое вщображення у розростанш питомо! ваги кредипв, наданих як державним, так i недержавним нефшансовим корпоращям.
Вважаемо, щоб забезпечити ращональне сшввщношення мiж попитом i пропозицiею товарiв i послуг на внутршньому ринку, необхiдно встановити бшьш адекватну пропорцiю кредитування суб'екпв пiдприемництва i домогосподарств. Така пропорщя повинна ураховувати, що частина шдприемств краши працюе на експорт. Частина шдприемств виготовляе продукцiю, яка призначена для подальшо! переробки. Деяка частина шдприемств i органiзацiй здiйснюе свою дiяльнiсть з об-слуговування шших пiдприемств. Отже в рахунок тако! пропорци повиннi включатись тiльки кредити, що надають банки суб'ектам шдприемництва, яю виготовляють кiнцеву продукщю для споживання домогосподарствами. Ращональш сшввщношення кредитiв, наданих банками суб'ектам шдприемництва, що виготовляють кшцеву продукщю, i домогосподарствам повинно становити 1,1 : 1. За таких умов товарiв буде виготовлено достатньо для внутршнього споживання. При цьому частина кредипв населення буде витрачена на споживання iмпортних товарiв, частина кредипв витра-чаеться на ремонт, бущвництво i придбання житла.
Кредити, надаш банками нефшансовим корпоращям Украши *
Показники Роки
2004 2005 2006 2007 2008 2009
Усього кредипв, наданих банками в
соцiально-економiчну систему держави, млн. грн. 88615 143423 245230 426867 734022 723295
Кредити, надаш банками нефшансо-
вим корпоращям: сума, млн. грн. 71589 106078 160503 260476 443665 462215
питома вага до загально'' суми нада-
них кредитив в економ^, % 80,79 73,96 65,45 61,10 60,44 63,90
Кредити, надаш банками державним
нефшансовим корпоращям: сума, млн. грн. 5486 6391 8798 13326 37382 42587
питома вага до загально'' суми нада-
них кредитив в економжу, % 6,19 4,46 3,59 5,12 5,09 5,89
Кредити, надаш банками недержав-
ним нефшансовим корпоращям: сума, млн. грн. 66103 99687 151705 247150 406283 419627
питома вага до загально'' суми нада-
них кредитив в економжу, % 74,60 69,51 61,86 57,90 55,35 58,02
* Розраховано за даними НБУ
Ще одшею проблемою банкiвського кредитування суб'екпв пiдприемництва е низька якiсть то-варiв для внутрiшнього споживання. Тобто втизняш виробники мало зусиль докладають для виго-товлення яюсно! продукци, яка б вiдповiдала вимогам сучасного ринку. Звiдси, при низькiй якост товарiв вiтчизняних товаровиробникiв, населення активно купуе закордоннi товари, хоча вони не завжди мають високу споживчу яюсть. Закордоннi товари, особливо китайських виробниюв, мають низьку вартiсть, що спонукае украшських споживачiв до придбання таких товарiв.
Таким чином, кредити, що надають банки суб'ектам шдприемництва нефiнансового сектору, по-виннi стимулювати виробництва бшьшого асортименту товарiв, покращити яюсть цих товарiв та пом^но здешевити !х вартiсть при кшцевш реалiзацil. Це можливо за умови дешевих кредипв, якi надають банки Украши. Поки банки будуть надавати дорогi кредити, вiтчизнянi виробники не змо-жуть забезпечити ефективну конкуренщю з iноземними товаровиробниками.
Кредитування банками нефшасових корпорацiй за строками погашення характеризуемся наступ-ними параметрами (табл. 5).
Таблиця 5 З 2004 по 2006 рiк банки надавали суб'ектам шдприемництва лише ко-роткостроковi та се-редньостроковi кредити. У 2005 i 2006 роках переважали середньостроковi кредити. 1х питома вага складала понад 55%.
З 2007 року банки починають нада-вати i довгостроковi кредити суб'ектам шдприемництва. Це зменшуе частку як короткостроко-вих, так i середньо-строкових кредитiв. При цьому питома вага довгостроко-вих кредипв пос-тiйно збшьшува-лась, зокрема i в умовах фшансово-економiчноl кризи. Так, у 2007 рощ пи-тома вага довго-строкових кредитiв, наданих банками суб'ектам шдприемництва нефшан-сового сектору складала 9,34%, то у 2009 рощ частка таких кредипв до-сягла 12,19%.
Державш не-
фiнансовi пiдприемства i оргашзаци з 2004 по 2007 рш зменшували питому вагу кредитiв, що надавали банки нефшансовим корпоращям. З 2008 року цей показник знову почав зростати i перевищив показник 2004 року.
Державш нефiнансовi корпораци в основному використовували короткостроковi банкiвськi кредити. Водночас питома вага середньострокових кредитiв не перевищувала 4%. Довгостроковi кредити державш шдприемства практично не використовували.
Недержавш суб'екти пiдприемництва нефiнансового сектору економши використовували як ко-роткостроковi, так i середньо- та довгостроковi кредити.
Для недержавних пiдприемств нефiнансового сектору найбшьш важливими були середньостро-ковi кредити. Отже вже з 2004 року питома вага середньострокових кредипв була вища ашж корот-
Кредити, надаш банками нефiнансовим корпорацiям за строками погашення *
Показники Роки
2004 2005 2006 2007 2008 2009
Усього кредитив, наданих банками
нефшансовим корпоращям: сума, млн. грн. 71590 106078 160503 260476 443665 462215
питома вага, % 100 100 100 100 100 100
у т. ч. за строками погашення:
до 1 року, млн. грн. 35867 47028 72050 107921 190299 199323
питома вага, % 50,10 44,33 44,89 41,43 42,89 43,12
вщ 1 року до 5 роюв 35723 59050 88453 128239 203247 206536
питома вага, % 49,90 55,67 55,11 49,23 45,81 44,68
бшьше 5 роюв 24316 50119 56356
питома вага, % 9,34 11,30 12,19
у т.ч. за групами нефшансових кор-
поращи:
державш нефiнансовi корпораци
усього: сума, млн. грн. 5486 6391 8798 13326 37382 42587
питома вага у загальнш сумi креди-
та, наданих нефшансовим корпоращям, % 7,66 6,02 5,48 5,12 8,43 9,21
у т. ч. за строками погашення:
до 1 року, млн. грн. 3166 3537 5353 8173 20652 25734
питома вага, % 4,42 3,33 3,34 3,14 4,65 5,57
вщ 1 року до 5 роюв, млн. грн. 2320 2854 3444 4538 16209 16531
питома вага, % 3,24 2,69 2,15 1,74 3,65 3,58
бшьше 5 роюв, млн. грн. 615 521 322
питома вага, % 0,24 0,12 0,07
iншi нефiнансовi корпораци:
усього: сума, млн. грн. 66103 99687 151705 247150 406283 419627
питома вага у загальнш сумi креди-
та, наданих нефшансовим корпоращям, % 92,34 93,98 94,52 94,88 91,57 90,79
у т. ч. за строками погашення:
до 1 року, млн. грн. 32700 43491 66697 99748 169647 173589
питома вага, % 45,68 41,00 41,55 38,29 38,24 37,56
вщ 1 року до 5 роюв, млн. грн. 33403 56196 85008 123701 187038 190004
питома вага, % 46,66 52,98 52,96 47,49 42,16 41,11
бшьше 5 роюв, млн. грн. 23700 49598 56034
питома вага, % 9,10 11,18 12,12
* Розраховано за даними НБУ
□ Питома ваги кредитив у гривш И Питома вага кредит1в в евро Ш Питома вага кредилв в шших валютах
□ Питома вага кредит1в у долар1 США
□ Питома вага кредит1в в росшському рублю
кострокових. Пiсля того, як банки почали кредитувати шдприемства на термiни, що перевищують 5 роюв, частка довгострокових кредитiв почала поступово зростати.
За перюд, що дослщжуеться, частка кредитiв наданих банками шдприемствам недержавного сектору економши була не меншою анiж 90%. Банки защкавлеш в кредитуваннi суб'екпв шдприемниц-тва недержавного сектору. Однак самi пiдприeмства вважають, що за сучасних умов банювсью кре-дити не забезпечують ефективнiсть господарювання. Вартють таких кредитiв перевищуе реальнi фiнансовi можливостi пiдприeмств. А обсяги кредитування суб'eктiв пiдприeмництва нефiнансово-го сектору потребують подальшого нарощування.
Вважаемо, що для подальшого пiдвищення рiвня розвитку нащонально! економiки необхiдно, щоб банки збшьшували обсяги середньо- i довгострокових кредитв для суб'ектiв пiдприемництва державного i недержавного секторiв. Особливо це необхщно для пiдприемств малого та середнього бiзнесу, якi практично завжди працюють на внутрiшнiй ринок. За рахунок збiльшення обсягiв кре-дитв для малого i середнього бiзнесу кра!на може: а) пiдвищити обсяги валового внутршнього продукту; б) наситити внутршнш ринок необхiдними споживчими товарами; в) забезпечити товарами та послугами домогосподарства, яю розташоваш в рiзних регiонах Укра!ни; г) зменшити рiвень без-робiття, особливо в регюнах; д) пiдвищити рiвень доходiв домогосподарств та покращити добробут населення.
Кредитування суб'екпв пiдприемництва нефiнансового сектору економши здiйснюеться з вико-ристанням рiзних видiв валют (рис. 1).
Бшьше всього кредитiв нефшан-совi корпорацп одержали в нащо-нальнiй валюи гривнi. Проте частка таких кредипв постiйно колива-лась вщ 61% до 48% в залежносп вiд потреб шдпри-емств та ситуаци на валютному ринку кра!ни. У 2008 рощ, коли суттево змен-шився курс долару США до нащонально! валюти, то шдприемствам було
• . г ^ 2005 2006 2007 2008 2009 роки
випдшше брати . _ , .
* Рис. 1. Питома вага кредипв, наданих банками нефiнансовим корпорацiям, у
кредити в доларах
США Коли ва POзрiзi окремих валют (у %) (розраховано за даними НБУ)
тють американсько!' валюти була вищою, кредити пiдприемства намагались одержати в гривш.
Валютш кредити складають помiтну частку в сумi кредитiв, що надали банки шдприемствам нефшансового сектору економiки. Кредити в шоземнш валютi в основному надавались в доларах США, частка яких коливалась за роками з 33 до 44%. Кредити в шших шоземних валютах були незначними.
Значне використання долару США для кредитування суб'екпв тдприемництва нефiнансового сектору свiдчить про те, що: а) нащональна економша Укра!ни на 40% залежить вщ використання американсько! валюти; б) банкам Укра!ни було вигiдно кредитувати нефiнансовi суб'екти шдприем-ництва в шоземнш валют, зокрема в доларi США, що давало можливють додатково мати доходи при коливанш курсу шоземних валют до гривш; в) втизняш шдприемства використовували шоземну валюту з метою iмпорту товарiв та продукци; г) товарний ринок Укра!ни на 40-50% залежить вщ iмпорту товарiв, що дуже негативно впливае на розвиток сощально-економiчно!' системи держави; д) шоземна валюта у бiльшостi економiчних суб'ектiв, зокрема у пiдприемств нефшансового сектору, мае бшьшу надшнють анiж нацiональна валюта гривня.
Отже, без виршення головного питання про тдвищення надiйностi нацiонально! валюти, не мож-ливо забезпечити !! повне використання як в самш Укра!ш, так i в економiчних стосунках з шшими державами. В цьому напрямi повиннi працювати уряд i Нацiональний банк. Укра!нi потрiбна на-дiйна i сильна нацiональна валюта. Тшьки за таких умов можливо суттево пiдвищити !! роль в прак-тицi кредитування суб'ектiв тдприемництва нефшансового сектору.
Кредитування банками реального сектору економши подшяеться на два основш напрями. Перший напрям — це кредити, що надаш банками пiдприемствам нефiнансового сектору для здшснення поточно! дiяльностi. Другий напрям — це кредити, що надаш шдприемствам нефшансового сектору
70,00
60,00
50,00
40,00
30,00 -
20,00 -
Кредити, надаш банками нефшансовим корпорацiям, за цшьовим спрямуванням i строками погашення
для швестицшно! дiяльностi. Кредитування тдприемств за визначеними напрямами мае велике зна-чення для економiчного розвитку кра!ни. Кредитування поточно! дiяльностi суттево впливае на обся-ги виробництва продукцi!, здiйснення робiт i надання послуг. Тобто за рахунок кредитування поточно! дiяльностi банки впливають на обсяги товарно! продукцi! тдприемств, обсяги виручки вщ реал> зацп продукцi!, товарiв та послуг, собiвартiсть продукцi!, товарiв, робiт та послуг. В кшцевому пiдсумку банкiвське кредитування впливае i на фiнансовi результати дiяльностi суб'ектiв пiдприемництва.
Для суб'екпв пiдприемництва важливо щоб банки надавали кредити в обсязi i за вартютю, яка вiдповiдае потребам реального сектору, а не лише самих банюв. Наведен вище показники щодо кредитування тдприемств нефшансового сектору переконливо доводять, що банки поступово змшю-ють свое вiдношення до тдприемств реального сектору економши. Однак обсяги i вартiсть наданих кредитiв поки що не задовольняе пiдприемства. Необхщно збiльшувати обсяги кредитiв на поточну та особливо iнвестицiйну дiяльнiсть (табл. 6).
Таблиця 6 Дат НБУ свщ-чать, що бiльше 80% кредипв банки надавали суб' ектам шдприемництва не-фiнансового сектору економши на поточну дiяльнiсть. У
2006 роцi питома вага кредипв на поточну дiяльнiсть складала 85%. У
2007 роцi 83%. У
2008 i 2009 роках кредитування поточно! дiяльностi практично склада-ло 81%. Проте, хоча даннi НБУ вщсутш, за нашими власни-ми спостереження-ми, в 2001-2005 роках банки ще бшь-ше кредитували поточну дiяльнiсть i практично не вид> ляли кредитiв для швестицш. Отже за останнi роки в Ук-ра!нi вiдбулись по-зитивнi змiни щодо напрямiв банювсь-кого кредитування пiдприемств нефь нансового сектору.
На бущвництво та реконструкцiю нерухомостi, ям здiйснювали суб-
Показники Роки
2006 2007 2008 2009
Усього кредипв, наданих банками нефiнансовим корпорацiям, млн. грн. питома вага, % 160503 100 260476 100 443665 100 462215 100
Усього кредипв, наданих банками нефшансовим корпоращям на поточну дiяльнiсть, млн. грн. питома вага у загальнш сумi кредитiв, наданих не-фiнансовим корпоращям, % 137516 85,68 217271 83,41 359140 80,95 373759 80,86
у т. ч. за строками
до 1 року, млн. грн. 70036 104251 183427 191185
питома вага, % 43,64 40,02 41,34 41,36
вщ 1 року до 5 рогав, млн. грн. 67480 101166 153501 158248
питома вага, % 42,04 38,84 34,60 34,24
бшьше 5 роюв, млн. грн. 11854 22212 24325
питома вага, % 4,55 5,01 5,26
Усього кредипв, наданих банками нефшансовим корпоращям на придбання, будiвництво та реконст-рукщю нерухомога, млн. грн. питома вага у загальнш сумi кредипв, наданих не фшансовим корпоращям, % 6405 3,99 10618 4,08 18262 4,12 17670 3,82
у т. ч. за строками
до 1 року, млн. грн. 675 1380 2776 2677
питома вага, % 0,42 0,53 0,63 0,58
вщ 1 року до 5 рогав, млн. грн. 5730 5862 8337 7600
питома вага, % 3,57 2,25 1,88 1,64
бшьше 5 роюв, млн. грн. 3376 7150 7393
питома вага, % 1,30 1,61 1,60
Усього кредипв, наданих банками нефшансовим корпоращям на шшу ш вест. дiяльнiсть, млн. грн. питома вага у загальнш сумi кредипв, наданих не фшансовим корпоращям, % 16582 10,33 32587 12,51 66263 14,94 70786 15,31
у т. ч. за строками
до 1 року, млн. грн. 1339 2290 4096 5461
питома вага, % 0,83 0,88 0,92 1,18
вщ 1 року до 5 рогав, млн. грн. 15243 21211 41409 40687
питома вага, % 9,50 8,14 9,33 8,80
бшьше 5 роюв, млн. грн. 9085 20757 24638
питома вага, % 3,49 4,68 5,33
! Розраховано за даними НБУ
'екти пiдприемництва, банки направили до 4% кредипв. Це дуже мало для Укра!ни. За таких умов розвиток нерухомост в Укра!ш буде стримуватись ще багато роюв. Будiвництво i реконструкцiя не-рухомостi е одними iз головних напрямiв iнвестицiйно! дiяльностi пiдприемств. Якщо в кра!нi роз-виваеться бущвництво нерухомостi виробничого, комерцiйного чи житлового призначення, то це свiдчить про економiчне зростання, яке знаходить свое вщображення в обсягах ВВП та шших макро-економiчних показниках.
З 2006 по 2009 рш банки все бшьше кредитують iншу местицшну дiяльнiсть пiдприемств нефшансо-вого сектору, яка пов'язана з придбанням i уведенням в дiю машин та обладнання, оновленням виробництва, техшчним переобладнанням виробництва, реконструкцiею виробництва, розширенням та модерш-зацiею пiдприемств, впровадженням нових технологiй тощо. На назван цiлi у 2006 роцi банки видшили 10% кредитiв, а у 2009 кризовому роцi на цш iншо! iнвестицiйно! дiяльностi було використано бiльше 15% усiх кредитiв, що надаш суб'ектам пiдприемництва нефiнансового сектору економши.
За строками погашення кредитв, наданих на поточну дiяльнiсть пiдприемствам нефiнансового сектору, бшьше 40% складають кредити до 1 року, тобто короткостроковi кредити. Середньостроковi кредити термiном вiд 1 до 5 роюв займають друге мюце вiд 34 до 42% загально! суми. Частка довго-строкових кредитв для поточно! дiяльностi складае понад 5% загально! суми.
Для швестицшно! дiяльностi пiдприемств нефiнансового сектору використовують середньо- i довгостроковi кредити. Так, питома вага середньо- i довгострокових кредитiв на будiвництво та ре-конструкцiю складае 1,6-3,5%. Частка середньо- i довгострокових кредитiв для шшо! iнвестицiйно!' дiяльностi складае вщ 3,5 до 9,5%.
Отже з наведених показникiв можливо сформулювати наступш висновки.
По-перше, основна частина кредитв, що наданi банками для шдприемств нефiнансового сектору, використовуеться для розвитку поточно! дiяльностi. Це обумовлено об'ективними закономiрностя-ми розвитку виробничих шдприемств, а також особливостями укра!нсько! економши, високою вар-тiстю кредитних ресуршв, що змушуе пiдприемства вiдкладати на майбутне швестування коштiв у розвиток основних засобiв.
По-друге, поступове зростання кредитiв банкiв на iнвестицiйну дiяльнiсть пiдприемств обумовлено також об'ективною закономiрнiстю, яка полягае в тому, що без повного оновлення матерiально-техшчно! бази неможливо здiйснювати подальший розвиток укра!нсько! економiки. Отже, якщо банки не будуть кредитувати швестицшну дiяльнiсть, то через кшька рокiв !х власне iснування буде поставлено шд сумнiв внаслiдок вщсутност економiчних суб'ектiв для кредитування.
По-трете, банки поступово змщують акценти з короткострокового, до середньо- i довгостроково-го кредитування, що пов'язано як iз зростанням власного кредитно-iнвестицiйного потенщалу, так i об'ективнiй необхiдностi середньо- i довгострокового кредитування економiки внаслщок тдвищен-ня конкуренци, активiзацi!' шоземного капiталу в банкiвськiй системi Укра!ни, посилення защкавле-ностi найбiльших укра!нських промислово-торгiвельних компанiй в коштах закордонних iнвесторiв i кредиторiв.
По-четверте, банки, що збшьшують середньо- i довгострокове кредитування намагаються тдвищи-ти свою конкурентоспроможшсть, яка також пов'язана iз здатнiстю ефективно використовувати наяв-ний кредитно-швестицшний потенцiал, в першу чергу, на кредитування швестицшно! дiяльностi.
По-п'яте, нефiнансовi суб'екти пiдприемництва через власну актившсть у пошуках фiнансових ресуршв для iнвестування також впливають на банювсью iнститути щодо кредитування не лише поточно!, а й швестицшно! дiяльностi. Це мае додатковий вплив на позици укра!нських банкiв щодо збшьшення обсягiв кредитування та зменшення вартост кредитiв, що надають банки для поточно! й швестицшно! дiяльностi.
Результати участ банкiв в швестицшно! дiяльностi в масштабах Укра!ни тдтверджуються на-ступними даними (рис. 2).
Частка кредитв у загальнiй сумi коштiв, що використовуеться для 20,00 фшансування iнве- 18,00 стицш за перiод з 2002 по 2009 рш , збiльшилась понад 1400 3 рази. Найбшьший 1200 показник був досяг-нутий у 2008 роцi 17,3%. У 2009 рощ питома вага кре-дипв у фiнансу-ванш iнвестицiй в основний капiтал дещо зменшилась через фшансово-економiчну кризу та проблеми самих
банювських iнсти- для фiнансування iнвестицiй в основний каттал (розраховано за даними Держ-тутiв з лiквiднiстю.
Кредити, що використовуються для ф1нансування швестицш в основний кап1тал -Линейный (Кредити, що використовуються для фшансування швестицш в основний каттал)
16,60
17,30
10,00 -
8,00
6,00
0,00
5,30
14,20
2009 роки
Рис. 2. Питома вага кредитв у загальнш сумi коштв, що використовуються я фшансуванн: комстату i НБУ)
Побудована теоретична лшя тренду i визначене лшшне рiвняння У= 5,1786 + 1,6131 х X, дозво-ляе спрогнозувати змши питомо! ваги кредитв у фiнансуваннi iнвестицiй в основний каттал на один-два роки вперед. Параметри лшшного рiвняння свiдчать: а0 = 5,1786% базове теоретичне зна-чення питомо! ваги кредитiв у фшансуванш iнвестицiй в основний каттал; а1 = 1,6131% збiльшення частки кредитв у фiнансуваннi iнвестицiй в основний каттал за кожний рш перюду, що дослiд-жуеться, при стабшьних умовах !х зростання. У 2010 рощ можливо прогнозувати частку кредитв у
фшансуванш швестицш в основний капiтал на рiвнi 19,70%, а у 2011 рощ цей показник може збшьшиться до 21,31%. Виконання такого прогнозу залежить як вiд укра!нських банюв, так i суб'ектiв пiдприемництва нефшансового сектору, особливо недержавних пiдприемств. Якщо шдприемства будуть активiзувати сво! зусилля щодо здшснення iнвестицiйно! дiяльностi, то банки будуть змушеш збiльшувати обсяги кредитування iнвестицiй в основний каштал. Це дасть змогу пiдвищити частку кредитов у загальнiй сумi коштов, що використовуються для фiнансування швестицш.
На сучасному етат розвитку кра!ни вiд банкiв вимагаеться збiльшення обсяпв середньо- i довго-строкових кредштв, а також принципове зменшення вартосто кредитних ресурсiв. Якщо вартiсть швестицшних кредитiв перевищуе 15%, то за таких умов шдприемства нефшансового сектору не зможуть фшансувати швестицшш проекти i програми. Однак за сучасних умов для бшьшосто сво!х клiентiв-пiдприемств банки пропонують ставки за швестицшними кредитами, що перевищують 20-25%, а в деяких випадках i бшьше 30-35%. Отже вартiсть кредитiв не дозволяе шдприемствам нефiнансового сектору оновлювати свое виробництво. Це значить, що переваги все бшьше буде одер-жувати шоземш товаровиробники. Укра!нськi шдприемства через нестачу швестицш або припинять свою дiяльнiсть, або !х приеднають всесильш свiтовi корпорацi!.
Для поточно! дiяльностi пiдприемства реального сектору економши залучали бiльше кредитiв у гривнт Це пiдтверджуеться даними за останш 4 роки (рис. 3).
□ Питома вага кредитив в поточну д1яльтсть у гривт □ Питома вага кредитив в поточну дшльшсть в доларах США
Ш Питома вага кредитив в поточну д1яльшсть в евро □ П:
тома вага кредитш в поточну дшльшсть в шших валютах
40,00 -
30,00 -
20,00 -
10,00 -
0,00
За перюд з 2006 по 2009 рш бшьше 50% наданих кре-дипв в поточну дiяльнiсть були в гривш. У доларах США надавались приблизно вщ 31 до 42% кредштв. Кре-дитiв в евро не було бшьше 6,4%. Iншi валюти практично не використовува-лись для кредиту-вання поточно!
2006 ^2007 2°08 ^ 2009 Ро™ дiялЬHOCтi Шдпри-
Рис. 3. Питома вага кредштв, наданих в поточну дiяльнiсть шдприемствам емств реального реального сектору економши, в розрiзi валют (розраховано за даними НБУ) сектору.
Аналiз кредштв у розрiзi валют в поточну дiяльнiсть дозволяе висловити наступнi спостереження. По-перше, вважаемо, що питома вага кредитов наданих в гривнi для поточно! дiяльностi пiдприемств реального сектору повинна бути значно бшьшою. На нашу думку, частка кредштв в гривш для поточно! дiяльностi не може бути менше ашж 80-85%. По-друге, висока частка кредитов в доларах США свщчить про специфiчнi акценти в господарськш дiяльностi, якi притаманнi укра!нським шдприем-ствам. Зокрема, велика частка iмпортерiв товарiв, сировини, матерiалiв, комплектуючих тощо. По-трете, як банки, так i шдприемства реального сектору розглядають кредити в шоземнш валюто як ефективнi фiнансовi iнструменти. Це пов'язано з недовiрою до нацiонально! валюти, а також iз специфiкою дiяль-ностi фшансових спекулянтiв, якi практично щорiчно учиняли валютн «шторми», в результатi яких пiдприемства втрачали частку сво!х коштов за рахунок змiни валютного курсу.
Обсяги та структура банювських кредштв, наданих суб'ектам шдприемництва реального сектору економши, за видами економiчно! дiяльностi, наведена у табл. 7.
У 2008 рощ найбiльшi обсяги кредштв були надан у переробну промисловють (23,90%), торпв-лю, ремонт автомобшв, побутових виробiв та предметiв особистого вжитку (35,12%), операци з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг та надання послуг пiдприемцям (15,61%). Бiльш-менш значн суми банкiвських кредитiв були надаш також у бущвництво (8,85%) i сiльське господарство, мислив-ство та люове господарство (6,50%). Пiдприемства реального сектору перелiчених видiв економiч-но! дiяльностi в сукупностi одержали 399193 млн. грн. банювських кредитiв, що складае 89,98% вщ загально! суми кредштв, наданих банками шдприемствам реального сектору у 2008 рощ.
Отже практично 90% кредштв одержали шдприемства торгiвлi i обслуговування, переробно! про-мисловосп, пiдприемства, що здiйснюють операци з нерухомютю та орендою, бущвництво, пiдпри-емства сiльського i люового господарств.
У 2009 роцi найбiльшi обсяги кредитiв були наданi шдприемствам переробно! промисловост (22,71%), торгiвлi; ремонту автомобшв, побутових виробiв та предмелв особистого вжитку (35,84%), пiдприемствам, що здшснюють операцi! з нерухомим майном, орендою, шжишрингом та наданням послуг шдприемцям (16,84%).
Помiтнi суми банювських кредитiв були також залученi шдприемствами сiльського i лiсового господарств (5,63%), а також бущвництва (9,02%).
Таблиця 7
Банювсью кредити, надаш суб'ектам пiдприeмництва реального сектору економiки, за видами економiчноí дiяльностi *
Види еконо]шчно1 дiяльностi 2008 р. 2009 р.
сума, млн. грн. % сума, млн. грн. %
Сiльське господарство, мисливство та лiсове госпо-дарство 28812 6,50 26026 5,63
Рибальство, рибництво 420 0,10 327 0,07
Добувна промисловiсть 7684 1,73 9607 2,08
Переробна промисловють 106029 23,90 104951 22,71
Виробництво та розподiл електроенерги, газу та води 8630 1,95 9273 2,01
Будiвництво 39274 8,85 41678 9,02
Торпвля; ремонт автомобшв, побутових виробiв та предмета особистого вжитку 155818 35,12 165678 35,84
Дiяльнiсть готелiв та ресторанiв 4168 0,94 4397 0,95
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 15990 3,60 16007 3,46
Операцй з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг тдприемцям 69260 15,61 77848 16,84
Освiта 444 0,10 216 0,05
Охорона здоров'я та надання сощально! допомоги 2545 0,57 1495 0,32
Надання комунальних та iндивiдуальних послуг; дiяльнiсть у сферi культури та спорту 4591 1,03 4711 1,02
Усього 443665 100 462215 100
В сукупноси пiдприeмства пере-лiчених видiв еко-номiчноí дiяльностi в 2009 рощ залучили банювських кре-дитiв на суму 416181 млн. грн. або 90,04%.
Отже можливо зазначити, що шд-приемства торгiвлi i обслуговування, пе-реробноí промисло-востi, шдприем-ства, що здшсню-ють операцií з неру-хомим майном i орендою, будЬ вельш шдприем-ства, пiдприемства сiльського i люово-го господарств на * Розраховано за даними НБУ
протязi останнiх двох рокiв залучали практично однакову частку банювських кредитiв, що надава-лись суб'ектам пiдприемництва реального сектору економши.
Водночас, необхiдно зазначити, що у 2009 рощ по вщношенню до 2008 року вщбулися деяю змiни у структурi наданих банкiвських кредитiв. Наприклад, зменшили свою частку в банювських кредитах шдприемства сiльського i лiсового господарства, переробноí промисловостi. Збiльшили свою частку в банювських кредитах пiдприемства торгiвлi та обслуговування, будiвництва.
Окремим питанням банкiвського кредитування пiдприемств реального сектору е кредитування пiдприемств будiвництва. У зв'язку з фiнансово-економiчною кризою у 2009 рощ абсолютна бшьшють вггчизняних будiвельних пiдприемств призупинили свою дiяльнiсть через нестачу фiнансових ре-суршв. Банки iз-за низькоí власноí лшвщносп, проблем з власним капiталом та зобов'язаннями та-кож мало могли допомогти шдприемствам будiвництва. Однак наведеш вище показники свiдчать, що банки все ж таки частково кредитували будiвельнi шдприемства. У 2009 рощ у порiвняннi з 2008 року сума кредита, наданих будiвельним шдприемствам збшьшилась на 2404 млн. грн. або на 106,12%. Це дуже мало для розвитку втизняного будiвництва. Проте щ кредити дали можливють хоча б частинi пiдприемств продовжувати будiвельну дiяльнiсть, особливо на житлових об'ектах, якi за останнi роки стали важливим напрямом банкiвського кредитування.
Визначеш показники банкiвського кредитування за видами економiчноí дiяльностi шдтверджу-ють ранiше висловленi пропозицií щодо необхщносп подальшого збiльшення обсягiв наданих кредита в реальний сектор економши.
Вважаемо, що сучасне банкiвське кредитування як i 10 рокiв тому орiентуеться на пiдприемства торгiвлi та обслуговування. Для цих пiдприемств банки спрямували бшьше 1/3 всiх наявних кредит-них ресурсiв. Тобто, це значить, що украшська економiка, як i у 90-х роках ХХ ст. залишаеться еконо-мiкою торпвлт Виробництво промислово1' та сiльськогосподарськоí продукци, промислове та жит-лове будiвництво не е локомотивами вiтчизняноí економши. Розвиток соцiально-економiчноí систе-ми держави поки що мало залежить вщ виробничих пiдприемств. Основнi виробничi шдприемства (металургшш, хiмiчнi, машинобудiвнi) орiентованi на експорт свое1' продукцií i практично не впли-вають на внутршнш ринок краши. Значення цих шдприемств для краши — зростання валютних надходжень, укрiплення за рахунок цього гривш, формування бiльшоí частки державного та мюце-вих бюджетiв за рахунок податюв та зборiв.
Велике значення для ощнки рiвня банювського кредитування мае спiвставлення суми кредита, наданих банками шдприемствам того чи шшого виду економiчноí дiяльностi, з обсягами валово1' додано1' вартостi, створено1' пiдприемствами цього виду економiчноí дiяльностi.
Для тако1' оцiнки розрахуемо коефщент спiввiдношення суми банкiвських кредитiв, наданих шдприемствам вщповщного виду економiчноí дiяльностi, до обсягу створено1' валово1' додано1' вар-тостi тими ж шдприемствами. Розрахунки здiйснено за один 2008 рш у зв'язку з тим, що поки вщсутш данi валово1' додано1' вартостi за 2009 рш.
Для пiдприемств сiльського господарства, мисливства, лiсового господарства коефiцiент сшввщно-шення буде мати значення: 0,4422.
Для шдприемств добувно1' промисловостi цей показник буде мати значення: 0,1414.
Для шдприемств переробно!' промисловост цей показник буде мати значення: 0,6436.
Н Питома вага кредипв, наданих на термш до 1 року Ш Питома вага кредитив, наданих на термш вщ 1 до 5 роюв И Питома вага кредит1в, наданих на термш бшьше 5 роюв
46,62
Для шдприемств з виробництва та розподшення електроенерги, газу та води цей показник може мати таке значення: 0,2996.
Для шдприемств бущвельного комплексу коефщент сшввщношення може мати таке значення: 1,3457.
Для шдприемств торпвл^ ремонту автомобшв, побутових виробiв та предметiв особистого вжит-ку коефщент спiввiдношення буде мати наступне значення: 1,1871.
Для шдприемств транспорту та зв'язку коефщент сшввщношення становить: 0,2282.
Наведеш коефiцiенти свiдчать, що: по-перше, е пiдприемства, якi внаслщок специфiки видiв еко-номiчно! дiяльностi, не можуть нормально функцiонувати без банювського кредитування. Цi пщпри-емства мають коефiцiенти спiввiдношення кредитiв i валово! додано! вартостi, що перевищують 1. До таких належать шдприемства будiвельного комплексу, торгiвлi i обслуговування населення; подруге, е шдприемства, яким потрiбнi значнi обсяги банювських кредитiв для нормально! господарсько! дiяльностi, зокрема операцiйно! й iнвестицiйно!. Ц пiдприемства мають коефiцiенти спiввiдношення кредитов i валово! додано! вартостi на рiвнi вiд 0,5 до 1. До таких належать шдприемства переробно! промисловосто; по-трете, е шдприемства, яким потрiбнi банкiвськi кредити для нормально! дiяльностi, але вони лише частково впливають на рiвень виробництва валово! додано! вартосто. Цi шдприемства мають коефщент спiввiдношення кредитiв i валово! додано! вартостi менший ашж 0,5. До таких належать шдприемства сшьського i лiсного господарства, шдприемства транспорту i зв'язку.
Отже вважаемо, що для подальшого розвитку нацiонально! економiки необхщно збiльшувати обсяги банювського iнвестицiйного кредитування переробно! промисловосто, бущвництва та сiльського господарства. Торпвля вже сьогоднi мае достатньо кредитов для свое! роботи, а тому зростання обсяпв банкiвського кредитування торпвельних пiдприемств суттево не вплине на обсяги !х дiяльностi.
Дослщження банкiвського кредитування за видами економiчно! дiяльностi i строками погашення дало змогу встановити наступш тенденцi!.
У 2008 i 2009 роках шдприемства переробно! промисловосто бшьше всього кредитов залучали на термш вщ 1 до 5 роюв (рис. 4).
Частка коротко-строкових кредитiв, що використовують шдприемства пере-робно! промисло-восто у 2009 рощ у порiвняннi з 2008 роком зменшилась на 5% процентних пунктов. Водночас на 4,5% збшьши-лись довгостроковi кредити. Наведеш показники свщчать, що фшансово-еко-номiчна криза спо-1 нукала в^чизняш
2008 2009 роки • Г'
. ^ 200^ 2009 р пiдприемства бшь-
Рис. 4. Питома вага кредитов, наданих банками шдприемствам переробно! ше коштiв вкладати
промисловостi за термiнами погашення (розраховано за даними НБУ) в розвиток а це
можливо якщо залучати фiнансовi ресурси на довгостроковiй основа Якщо пiдприемства не мають можливосто використовувати власнi кошти або кошти iнвесторiв-власникiв, то вони змушенi залучати кредитш ресурси на довгостроковш основi.
Будiвництво, ще один вид економiчно! дiяльностi, який залежить вщ термiнiв i обсягiв кредитування. Бшьшють об'ектiв будiвництва можуть буди збудоваш за перiод вiд 1 до 3 роюв. Комерцiйнi об'екти будуються за 1-1,5 року. Промислово-транспортш об'екти будують за 2-3 роки, в деяких випадках до 5-10 роюв, якщо об'екти дуже важю та потребують значних обсягiв вкладання еконо-мiчних ресурсiв (великi заводи, електростанци, шляхи залiзничного транспорту, тунел^ пiдземнi спо-руди тощо). Житлове бущвництво здiйснюеться за 1-2 роки за сучасних технологш. Отже головна проблема для бущвельних пiдприемств — наявшсть фiнансових ресурсiв, тобто власних або позико-вих коштiв. Свтоовий досвiд дае пiдстави стверджувати, що бущвельний бiзнес базуеться на позико-вих коштах, а саме — банювських iнвестицiйних кредитах, що залучеш на термiн вiд 1 до 5 роюв, або трохи бшьше.
Наведеш даш свiдчать, що шдприемства бущвельного бiзнесу орiентуються на середньостроко-вий термiн залучення банкiвських кредитов (рис. 5).
У 2009 рощ в порiвняннi з 2008 роком питома вага середньо- i довгострокових кредитов збшьшуеть-ся. У той же час частка короткострокових кредитов зменшуеться, що пщтверджуе висновки про ор>
45
35 -
25 -
15 -
5 -
11,11
60
ентащю шдпри-емств буд1вництва на кредити строком на 1-5 { бшьше %
рОЮВ. При ЦЬОМу 70
шдприемства буд1в-ництва значно б
збшьшили обсяги 50
кредитування за 40 умов, коли банки мали можлив1сть зо надавати таки кре- 20 дити. Але ситуащя складаеться так, що 10 банювсью шститу- 0 ти не мають дос-татшх можливостей
56,18
Н Питома вага кредитв, наданих на термш до 1 року Ш Питома вага кредитв, наданих на термш вщ 1 до 5 роКв Ш Питома вага кредитв, наданих на термш бшьше 5 роКв
59,02
22,91
16,64
18,07
2008 2009 роки
Рис. 5. Питома вага кредитв, наданих банками тдприемствам буд1вельного
млн. грн.
250000
200000
Усього кредитив, наданих банками домогосподарствам, млн. грн. -Линейный (Усього кредилв, наданих банками домогосподарствам, млн. грн.)
для кредитування бiзнесу за термшами погашення (розраховано за даними НБУ) буд1вництва та 1н-
ших шдприемств, яким потр1бш кошти на термши, що перевищують 5 { бшьше роюв.
Довгострокове кредитування економши Укра!ни з боку банюв фактично почалось лише тсля 2004 року, а тому украшсью банювсью установи не мають достатньо економ1чних ресурс1в для такого кредитування. Ми вважаемо, що кредитно-швестищйний потенщал укра!нських банюв ще не досяг того р1вня, коли довгострокове швестищйне кредитування стане одним 1з !х головних завдань. Акти-в1защя банюв щодо довгострокового швестищйного кредитування залежить не лише вщ суб'екпв тдприемництва реального сектору економши, але й вщ домогосподарств, як мають власш штереси щодо банювського кредитування, зокрема довгострокового.
Даш свщчать, що банки активно почали кредитувати домогосподарства лише починаючи з 2005 року (рис. 6).
За перюд з 2002 по 2009 р1к обсяги банмвських кредитв, наданих до-могосподарствам збшьшились у 65,99 раз1в. Активно банки почали кредитувати домо-господарства, почи-наючи з 2005 року, коли сума кредитв у пор1внянш з 2004 роком зросла в 2,21 раз1в.
Побудована теоретична лшя тренду { визначене ль ншне р1вняння У= =-83564 + 41611 х
241249
50000
-50000
роки
Рис. 6. Динамша кредитв, наданих банками домогосподарствам (розрахова-но за даними НБУ)
х X, дозволяе спрогнозувати змши суми кредитв, що може бути надаш домогосподарствам на один-два роки вперед. Параметри лшшного р1вняння свщчать: а0 = -83564 млн. грн. — базове теоретичне значення суми кредитв, що надаються домогосподарствам. Знак (-) показуе, що теоретично може юнувати перюд, коли банки не кредитували домогосподарства. Параметр а1 = 41611 млн. грн. показуе на скшьки можуть зрости обсяги кредитв, що надають банки домогосподарствам за кожний р1к перюду, що дослщжуеться, при стабшьних умовах !х зростання. У 2010 рощ можливо прогнозувати суму кредитв, що нададуть банки домогосподарствам на р1вш 290935 млн. грн., а у 2011 рощ цей прогнозний показник може збшьшитись до 332546 млн. грн. Виконання такого прогнозу залежить вщ р1вня кредитно-швестищйного потенщалу, який зможуть забезпечити соб1 украшсью банки, а також вщ р1вня кредитоспроможност бшьшо! частини населення, яка защкавлена в банювських кредитах. При низькш кредитоспроможност населення банки, як дуже сильно постраждали в перюд фшансово-економ1чно! кризи вщ низько! кредитоспроможност позичальниюв, не шдуть на ри-зики надання кредитв тим домогосподарствам, як не мають реальних перспектив щодо погашення кредитв { вщсотюв за ними в умовах нестабшьност економши Укра!ни.
Домогосподарства одержують кредити вщ банкiв на рiзнi потреби. За даними НБУ найбiльшi суми кредитiв домогосподарства отримали на споживчi потреби (табл. 8).
Таблиця 8
Кредити, надаш банками домогосподарствам за щльовим спрямуванням
Роки Усього кредита, наданих домогосподарствам Споживч1 кре-дити Кредити на придбання, буд1в-ництво та реконструкщю неру-хомоси 1нш1 кредити 1з загально! суми кредита шотеч-ш кредити
млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. %
2006 82010 100 58453 71,28 20412 24,89 3145 3,83 20523 25,02
2007 160386 100 115032 71,72 40778 25,42 4577 2,85 73084 45,57
2008 280490 100 186088 66,34 88352 31,50 6050 2,16 143416 51,13
2009 241249 100 137113 56,83 98792 40,95 5343 2,21 132757 55,03
! Розраховано за даними НБУ
У 2006 рощ iз загально! суми кредитов, наданих банками домогоспо-дарствам, 71,28% були споживчi кре-дити. На придбан-ня, будiвництво та реконструкщю не-рухомостi домогос-подарства одержу-вали практично 25% кредштв, що фактично дорiвню-
вало частщ iпотечних кредитiв. Iншi кредити складали 3,83%. Зростання обсяпв банювського кре-дитування у 2007 рощ шдвищило частку споживчих та шотечних кредитiв. Iпотечнi кредити склали 45,6% загально! суми кредитiв домогосподарствам.
У 2008 рощ вщбуваеться подальше зростання обсяпв банювських кредитiв, наданих домогосподарствам. Водночас частка споживчих кредитов зменшуеться, а шотечних вже перевищуе 50%. Домогосподарства намагаються за рахунок кредитов виршити таю питання, як: а) придбати або збуду-вати власну нерухомiсть (квартири, дома тощо); б) придбати автотранспортш засоби; в) забезпечити можливють здiйснювати шдприемницьку дiяльнiсть; г) придбати чи орендувати основнi засоби ви-робництва, зокрема земельш дiлянки.
У зв'язку з фiнансово-економiчною кризою у 2009 рощ обсяги кредитування населення зменшуеться, що суттево позначаеться на споживчому кредитуванш. Водночас продовжують зростати кредити на придбання, бущвництво та реконструкщю нерухомосто, а також iпотечнi кредити. Частка шотечних кредитов перевищуе питому вагу кредитов, що використовуються для придбання, бущв-ництва та реконструкщ! нерухомосто. Це свщчить, що помтону частину шотечних кредитов домогосподарства використовують для придбання автомобшв та здшснення шдприемницько! дiяльностi.
Кредити, що надаш банками домогосподарствам на придбання, бущвництво та реконструкщю нерухомосто, за строками погашення мали таку структуру (рис. 7).
б Частка кредитш до 1 року ш Частка кредитив вщ 1 до 5 роюв
□ Частка кредитив бтьше 10 роюв
О Частка кредитш вщ 5 до 10 роюв
80
70
19,3
С»
----
6.1Ц 11111 _[.
70,47
19,45
7,
2,56
У 2007 та 2008 роках домогоспо-дарства бiльше всього залучали кредитiв на термш понад 10 рокiв. Частка цих кредштв становила 70 i 75% вiдповiдно. За таких термшв креди-тування домогоспо-дарства мали мож-ливостi забезпечити себе нерухомь стю, тобто придба-ти або збудувати
2007 _ 2008 2009 роки житло. На термiн
Рис. 7. Питома вага кредитов, наданих банками домогосподарствам, за стро- менший ашж 10 ками погашення (розраховано за даними НБУ) роюв населення
йшло лише за умов, коли нерухомють мала меншу вартость, чи кошти витрачались на перебудову або ремонт житла (дому чи квартири). Вартость нерухомосто суттево впливае на строки кредитування. Водночас вартость нерухомосто також залежить вщ: а) мюця розташування об'ектов нерухомосто. Якщо це Ки!в чи територiя навколо нього, або велию мiста, наприклад, Днiпропетровськ, Донецьк, Одеса, Львiв, Харюв, а також територi! пiвденних курортов Алушта, Ялта тощо, вартость житлово! нерухомосто буде максимальною. В шших обласних центрах Укра!ни та середшх за розмiром мiстах вартость нерухомосто буде середньою. В малих мютах, селищах, особливо там де не мае можливосто знайти достойну роботу вартость нерухомосто буде мшмальною; б) розмiру нерухомостi та його особливос-тей. Наприклад, вартiсть квартири чи дому буде рiзною при однаковш площi; в наявностi додаткових умов для приживання. Наприклад, дiм на великiй дiлянцi, де е лю та вихiд до водоймищ i дiм, де не мае насаджень, водоймищ тощо.
У 2009 рощ кредити на термш понад 10 роюв зменшились на 5%. Однак кредити на шш1 термши збшьшились. Це пов'язано з тим, що внаслщок фшансово-економ1чно! кризи банки почали активно вимагати вщ позичальниюв своечасно! сплати вщсотюв та основно! частини кредиту. Деяю домогос-подарства, що одержали кредити на термш понад 10 роюв вщмовились вщ таких кредитв або змши-ли умови кредитування. Частина домогосподарств прийшла до висновку, що мае можливють достро-ково погасити кредити { за домовленютю з банком здшснила погашення кредитв на термш 10 роюв. Приклади таких позичальниюв е в кожному регюш { в кожному банку.
Основною валютою кредитування домогосподарств був долар США. На це бшьш-менш критично дивився уряд кра'ни { нащональний банк, але конкретних заход1в не приймав. Проте в умовах фшан-сово-економ1чно! кризи, держава визнала кредитування в шоземнш валют не правом1рним, тобто якщо позичальник не мае власних валютних доход1в, то вш не мае право одержувати кредити в шоземнш валют.
Структура кредитв, наданих банками домогосподарствам за видами валют, мае наступний вигляд (рис. 8).
За наведеними даними можливо сформулювати на-ступш висновки: а) стабшьно зроста-ють кредити, надаш 7000 банками в доларах США; б) стабшьно зменшуються кре- 5000 дити, надаш в гривш; в) кредити в 40,00 евро та в шших шо- 30,00 земних валютах не популярш в Ук-ра'ш; г) валютне кредитування насе-лення домшуе в кра'ш, що вказуе на помилки з боку
%
□ Частка кредитв в гривнi Ш Частка кредитв в евро
□ Частка кредитв в доларi США
□ Частка кредитв в шших валютах
80,00
60,00
20,00
10,00
0,00
68,54
68,87
58,88
60,00
37,43
36,41
2,37
1,32
28,10
1,71
27,63
1,47
1,83 1,67
2006 2007 2008 2009 роки
Рис. 8. Питома вага кредитв, наданих банками домогосподарствам, за видом
нбуТ державнихвалют (розраховано за даними нбу)
оргашв влади; д) зростання валютних кредитв стимулюе закордонного виробника 1 не сприяе ре-формуванню економши кра'ни; е) валютш кредити е бшьш випдними для банюв через можливють одержати додатков1 доходи; ж) виб1р валютних кредитв для населення пов'язаний ¡з постшним ко-ливанням нащонально! грошово! одинищ, що лякае населення кра'ни; з) кредити в шоземнш валют для домогосподарств е передумовою виникнення додаткових ризиюв як для банюв, так { населення; и) кредити в шоземнш валют негативно впливають на фшансову стшкють держави, а тому е про-блемними з початку !х застосування.
Проведеш дослщження щодо концентраци кредитних вкладань в сощально-економ1чну систему кра'ни дають змогу сформулювати наступш пропозици:
1. Укра'нсью банки повинш бшьш активно брати участь в кредитуванш сощально-економ1чного розвитку та реформування кра'ни. Це можливо за умов шдвищення р1вня кредитно-швестицшного потенщалу банюв, який частково був втрачений через фшансово-економ1чну кризу, банкрутство 15 банюв кра'ни, втрати частково дов1ри населення до банюв як позичальниюв, так { кредитор1в.
2. Банювсью шститути при кредитуванш юридичних ос1б повинш ор1ентуватись не лише на мож-лив1 власш прибутки, а й на майбутш кшцев1 результати кра'ни, тобто зростання валового внутрш-нього продукту, шдвищення обсяпв виробництва продукци промисловост, сшьського господарства, буд1вництва тощо. Це дасть змогу в майбутньому кожному банку забезпечити бшьший обсяг кредит-но-швестицшно! д1яльност, а отже 1 зростання власних прибутюв.
3. При кредитуванш суб'ектв шдприемництва 1 домогосподарств необхщно дотримуватись вщпо-вщних пропорцш, щоб кредити, надаш населенню не стимулювали закордонних виробниюв, а пра-цювали на розвиток в1тчизняно! економши. Без забезпечення ращонального паритету м1ж кредиту-ванням юридичних ос1б 1 домогосподарств перспективи зростання кредитно-швестицшного потенщалу банюв суттево зменшуються.
4. При вибор1 суб'ектв шдприемництва реального сектору для кредитування банки повинш здшснювати ощнку не лише !х кредитоспроможност, але й з позици перспектив економ1чного розвитку кра'ни чи регюну, можливост виробництва шновацшно! продукци або надання послуг, що рашше не надавали юридичш особи в Укра'ш. Це дасть можливють в перспектив! мати надшних { постшних позичальниюв, яю використовують позиков1 кошти для оновлення виробництва, запро-вадження нових технологш, випуску нових вид1в продукци, розширення його асортименту тощо.
5. Кредитування домогосподарств повинно бути спрямовано на збшьшення частки довгостроко-вих шотечних кредитов, яю пов'язаш з придбанням чи будiвництвом нерухомосто. Це дасть додатко-вий економiчний поштовх у розвитку соцiально-економiчно! системи держави через зростання об-сяпв житлово-комунального будiвництва, яке за сучасних умов може бути локомотивом вточизняно! економiки пiсля фiнансово-економiчно! кризи.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослiдження можливо сформулювати наступш висновки.
По-перше, активiзацiя банкiвського кредитування соцiально-економiчнiй системи Укра!ни фак-тично розпочалась починаючи з 2004 року, коли банки стали надавати кредити все бшьшш частит тдприемств i домогосподарств.
По-друге, аналiз рiвня i концентрацi! кредитних вкладень за секторами економiки дало змогу вста-новити, що найбiльшi обсяги кредитов були надаш нефiнансовим корпоращям i домогосподарствам.
По-трете, встановлено, що починаючи з 2006 року укра!нсью банювсью iнститути почали здшсню-вати довгострокове кредитування не лише реального сектору економши, а й домогосподарств. При цьому помтона частка кредитов наданих домогосподарствам вщносяться до шотечних, тобто наданих пiд заставу нерухомосто на тривалий термiн.
По-четверте, значна частина кредитов, наданих в соцiально-економiчну систему кра!ни, було в доларах США, що свщчить про недостатнш рiвень довiри з боку позичальниюв до вiтчизняно! валю-ти. Особливо це помтоно при аналiзi банювського кредитування домогосподарств.
По-п'яте, сформованi рекомендаци i пропозицi! щодо збiльшення концентраци банкiвського кредитування дають змогу в перспективi здiйснити заходи з метою виршення iснуючих проблем зростання кредитов наданих в соцiально-економiчну систему Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Любунь О С. Банки як стратепчш швестори промисловостi: монографiя / О.С. Любунь. — К.: Ушверситет економiки та права «Крок», 2004. — 358 с.
2. Кот Л.Л. Банювський кредит у трансформацшнш економiцi: питання теорi!, методологi!, практики / Л.Л. Кот. — К.: Знання Укра!ни, 2003. — 93 с.
3. Вахненко Т. Кредитний бум в Укра!ш в системi координат свтоових фiнансiв / Т. Вахненко // Економют. — 2008. — №5. — С. 34-38.
4. Возняк Г.В. Банювське кредитування як джерело фшансування шновацшно! дiяльностi на су-часному етапi / Г.В. Возняк // Регюнальна економiка. — 2005. — №2. — С. 194-200.
5. Волохов В.1. Оцшка ефективносто кредитно! дiяльностi банкiв / В.1. Волохов // Фiнанси Укра!-ни. — 2003. — С. 115-125.
6. Гуляева Л.П. Роль банюв у забезпеченш пiдприемств реального сектору економши / Л.П. Гуляева // Формування ринкових вщносин в Укра!нi. — 2006. — №9. — С. 28-33.
7. Гуцал 1С. Банкiвське кредитування суб'ектов ринку в трансформацiйнiй економiцi Укра!ни: (питання теорi!, методики, практики) / 1.С. Гуцал. — Львiв: ВАТ <^бльос», 2001. — 242 с.
8. Даниленко А.1. Тенденцi! та наслщки активiзацi! споживчого кредитування в Укра!ш / А.1. Да-ниленко, Н.М. Шелудько // Вюник Нацюнального банку Укра!ни. — 2006. — №5. — С. 36-39.
9. Малахова О.Л. Кредитне забезпечення тдприемницько! дiяльностi / О.Л. Малахова // Фшанси Укра!ни. — 2004. — №6. — С. 113-120.
10. Матвiенко П.В. Банкiвське iнвестицiйне кредитування / 1.В. Матвiенко // Фшанси Укра!ни. — 2005. — №12. — С. 128-132.
11. Срiбна К.А. Сучасний стан i тенденци банкiвського кредитування суб'ектов тдприемництва на рiвнi АР Крим / К.А. Срiбна // Науковий вюник: фшанси, банки, швестици. — 2009. — №2. — С. 90-91.
12. Шелудько Н.М. Банювське кредитування швестицш у перехщнш економщ Укра!ни: моногра-фiя / Н.М. Шелудько. — К.: Об'еднаний ш-т економши НАНУ, 2009. — 318 с.
