CC BY
6УДК 33б.7
АНАЛ1З СТАНУ КРЕДИТУВАННЯ Ф1НАНСОВИХ 1НСТИТУТ1В В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1Й СИСТЕМ1 ДЕРЖАВИ
Bоpобйов Ю.М., д^.н., пpофecоp HAnO
У cтaттi здiйcнeно тeоpeтико-мeтодичнe доcлiджeння cтaнy фiнaнcовиx iнcтитyтiв в тощально-eкономiчнiй cиcтeмi дepжaви. Bcтaновлeно, що вiтчизнянi фiнaнcовi iнcтитyти поки що нe вийшли з фiнaнcово-eкономiчноï ^изи, що нeгaтивно вплинуло на eraroM^y. Haйбiльшиx ycпixiв щодо подо-лання ^изових явищ доcягли бaнкiвcькi ^титут.
Kлючовi слова: фiнaнcовi iнcтитyти, бангав^ю ycтaнови, cтpaxовi компaнiï, iнвecтицiйнi фонди, нeдepжaвнi пeнciйнi фонди.
ВСТУП
Фiнaнcовi шститути в pинковiй eкономiцi мають вeликe знaчeння внacлiдок того, що фшажовий ceктоp нaйaктивнiшим чином пов'язаний з peaльним ceктоpом чepeз pyx фшанотвих pecypciв. Дiяльнicть фiнaнcовиx iнcтитyтiв зaбeзпeчye aкyмyлювaння вeликиx обcягiв фiнaнcовиx pecyp^ i нaпpaвлeння ïx на опepaцiйнy чи iнвecтицiйнy дiяльнicть гоcподapюючиx cyб'eктiв, а також задово-лeння поточних або довгоcтpоковиx потpeб домогоcподapcтв.
До фшажових iнcтитyтiв, що дiють на фiнaнcовомy pинкy можливо вiднecти бангав^ю установи, cтpaxовi оpгaнiзaцiï, iнвecтицiйнi компaнiï i фонди, нeдepжaвнi ra^mm фонди, кpeдитнi cоюзи, piзнi поcepeднi, конcaлтинговi фipми тощо. Однак на втизняному pинкy фiнaнcовиx поcлyг най-бiльшe знaчeнням cepeд фiнaнcовиx шстшупв мають банки i cтpaxовi компани, якi зaбeзпeчyють pyx пpaктично 9б% фiнaнcовиx pecypciв.
Доcлiджeнню питань дiяльноcтi фiнaнcовиx iнcтитyтiв на вiтчизняномy фшажовому pинкy ^и-cвячeно багато науковж пpaць, зокpeмa Mоpоз A.M. [1], ^имостка Л.A. [2], Будник М.М., MapTO-шeвa Л.С., Сaбiнa H.B. [3], Bacильeвa B.B., Bacильчeнко O.P. [4], Зимовeць B.B., Зубик С.П. [5], Калашшкова T.B. [б], Iвaciв 1.Б. [7], Чуб О.О. [S] та шшь
Однак поcтiйнi змши, що вiдбyвaютьcя на pинкy ф^антов^ поcлyг, вимагають новиx до^д-жeнь, aнaлiзy cтaнy фiнaнcовиx iнcтитyтiв, pозpобки peкомeндaцiй i пpопозицiй щодо ïx eфeктивноï дiяльноcтi.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Aнaлiз cтaнy фiнaнcовиx iнcтитyтiв в cоцiaльно-eкономiчнiй cиcтeмi дepжaви повинeн бути на-пpaвлeний на виявлeння тeндeнцiй та зaкономipноcтeй ïx pозвиткy, виявлeння пpоблeм, якi потpiбно виpiшyвaти для пiдвищeння piвня pозвиткy eкономiки Укpaïни. Aнaлiз cтaнy фiнaнcовиx iнcтитyтiв e достатньо cклaдним завданням внacлiдок cпeцифiки дiяльноcтi piзниx cyб'eктiв pинкy фiнaнcовиx постуг. Пpоблeмa полягае в тому, що банки як оетовш cyб'eкти pинкy фiнaнcовиx поcлyг, пiдпоpяд-ковyютьcя одному peгyлятоpy (НБУ) i виконують вимоги бангав^кого зaконодaвcтвa. Iншi фiнaнcовi шститути, зокpeмa cтpaxовi компaнiï, iнвecтицiйнi фонди, нeдepжaвнi пeнciйнi фонди тощо шдпо-pядковyютьcя iншомy peгyлятоpy — Гоcфiнycлyг, та виконують закони i ноpмaтиви, якi вiдповiдaють ïx оcобиcтiй дiяльноcтi. Тому пpи aнaлiзi cтaнy фiнaнcовиx iнcтитyтiв зоcepeдимоcь на оcновниx фiнaнcовиx iнcтитyтax — бaнкiвcькиx ycтaновax.
Oтжe, мeтою cтaттi е доcлiджeння стану фiнaнcовиx iнcтитyтiв, зокpeмa бaнкiв в ra^arn^-era-номiчнiй cиcтeмi дepжaви. Для доcягнeння цieï мeти в статп здiйcнeно aнaлiз cтaнy бaнкiвcького cercropy за оcтaннiй пepiод.
РЕЗУЛЬТАТИ
Банки, як оотовш фiнaнcовi iнcтитyти на фшажовому pинкy, надають piзнi потуги i peaлiзyють piзнi бaнкiвcькi ^оду^и. Головними пpодyктaми та поcлyгaми на фшажовому pинкy, що надають банки, е кpeдитyвaння cyб'eктiв piзниx ceктоpiв eкономiки. Haйбiльшa чacтинa бaнкiвcькиx кpeдитiв cпоживaють домогоcподapcтвa i cyб'eкти пiдпpиeмництвa peaльного ceктоpy eкономiки. Bодночac мeншy чacткy кpeдитiв займають cyб'eкти фшажового ceктоpy або iншi фiнaнcовi rapropa^ï за клacифiкaцieю Haцiонaльного банку У^аши.
Kpeдитyвaння iншиx фiнaнcовиx коpпоpaцiй, до якж вiдноcятьcя cтpaxовi оpгaнiзaцiï, ^ed^mm компaнiï i фонди, нeдepжaвнi шнийт фонди, кpeдитнi cоюзи тощо, xapaктepизyютьcя нacтyпними обcягaми нaдaниx кpeдитiв (табл. 1).
У 200б pоцi частка коpоткоcтpоковиx кpeдитiв cтaновилa до 49,S7%. Довгоcтpоковi кpeдити iншим фiнaнcовим коpпоpaцiям пpaктично нe нaдaвaлиcь. З 2007 pокy тeндeнцiя до змeншeння коpотко-cтpоковиx кpeдитiв пpодовжyвaлacь. Однак банки надавали шшим фiнaнcовим коpпоpaцiям також i довгоcтpоковi кpeдити. У тому ж 2007 pоцi cтpyктypa наданж кpeдитiв iншим фiнaнcовим rapropa-щя мала нacтyпний вигляд: коpоткоcтpоковi кpeдити — 47,59%, cepeдньоcтpоковi — 44,27%, довго-cтpоковi — S,16%. Тeндeнцiя до змeншeння коpоткоcтpоковиx i збiльшeння cepeдньоcтpоковиx ^e-дитiв збepiгaлacь також у 200S pоцi.
Таблиця 1
Кредити, надаш банками шшим фiнансoвими шргоращями у рoзрiзi стрoкiв пoгашeння *
Показники 2006 2007 2008 2009
Усього кредипв, наданих iншим фшан-
совим корпоращям:
сума, млн. грн. 2689 5932 9789 14014
вiдсоток 100 100 100 100
Кредити до 1 року:
сума, млн. грн. 1341 2823 3913 8659
вщсоток 49,87 47,59 39,97 61,79
Кредити вщ 1 року до 5 роюв:
сума, млн. грн. 1348 2626 4934 4001
вiдсоток 50,13 44,27 50,40 28,55
Кредити бшьше 5 рокiв:
сума, млн. грн. 484 942 1354
вщсоток 8,16 9,62 9,66
У т.ч. страховi компани та недержавнi
пенсiйнi фонди
сума, млн. грн. 319 550 729 632
вщсоток 11,86 9,27 7,45 4,51
Кредити до 1 року:
сума, млн. грн. 201 340 386 299
вщсоток 7,47 5,73 3,94 2,13
Кредити вщ 1 року до 5 роюв:
сума, млн. грн. 118 187 322 310
вщсоток 4,39 3,15 3,29 2,21
Кредити бшьше 5 роюв:
сума, млн. грн. 24 22 23
вщсоток 0,40 0,22 0,16
У т.ч. iншi фiнансовi посередники та до-
помiжнi фiнансовi органiзацiï:
сума, млн. грн. 2370 5382 9060 13382
вщсоток 88,14 90,73 92,55 95,49
Кредити до 1 року:
сума, млн. грн. 1140 2483 3527 8359
вщсоток 42,39 41,86 36,03 59,65
Кредити вщ 1 року до 5 роюв:
сума, млн. грн. 1230 2439 4612 3691
вщсоток 45,74 41,12 47,11 26,34
Кредити бшьше 5 роюв:
сума, млн. грн. 460 921 1332
вщсоток 7,75 9,41 9,50
* Складего за даними НБУ
У 2009 рoцi в yмoвах фiнансoвo-eкoнoмiчнoï кризи структура крeдитiв шшим фшантовим шрго-рацiям часткoвo змшилась. Частка кoрoткoстрoкoвих крeдитiв пiдвищилась дo 61,79%, а сeрeдньo-стрoкoвих кредипв зменшилась дo 28,55%. Дoвгoстрoкoвi кредити залишились на рiвнi 2008 рoкy.
При аналiзi наданих крeдитiв за групами шших фiнансoвих кoрпoрацiй мoжливo пoбачити, щo страхoвi кoмпанiï i недержавш пeнсiйнi фoнди дуже малo викoристoвyвали банкiвськi кредити. Так, у 2006 рoцi на них припадалo всьoгo 11,86% наданих крeдитiв. У пoдальшoмy частка крeдитiв змен-шувалась i дoсягла у 2009 рoцi 4,51%.
Кoрoткoстрoкoвi кредити наданi страхoвим кoмпанiям i недержавним пeнсiйним фoндам зменшу-вались з 11,86% у 2006 рoцi дo 2,13% у 2009 рoцi. Частка сeрeдньoстрoкoвих кредипв за рoками пoстiйнo кoливалась з 4,39% у 2006 рoцi дo 2,21% у 2009 рoцi. Питома вага дoвгoстрoкoвих крeдитiв зменшувалась з 0,40% у 2007 рoцi дo 0,16% у 2009 рoцi.
Отже з наведених пoказникiв мoжливo зрoбити настyпнi виснoвки. no-перше, страхoвi шмпани та нeдeржавнi пeнсiйнi фoнди практичш малo викoристoвyвали банкiвськi кредити. Це гов'язаш iз спeцифiкoю названих суб'екпв гoспoдарювання. Cтрахoвi кoмпанiï та недержавш пенсшш фoнди e фiнансoвими шститутами i самi акумулюють грoшoвi шшти фiзичних i юридичних oсiб, а тому вoни
мають можливють частково використовувати акумульованi кошти для свое! господарсько! дiяльностi. По-друге, страховi компани i недержавнi пенсшш фонди якщо запозичують грошовi кошти, то на перюд вiд 1 до 3 роюв. По-трете, названим фшансовим iнститутам практично не мае потреби залуча-ти i використовувати довгостроковi фiнансовi позики.
На вiдмiну вiд страхових компанiй i недержавних пенсiйних фондiв iншi фiнансовi посередники та допомiжнi фiнансовi оргашзаци активно використовували банювсью кредити. Так, у 2006 рощ частка кредита, що була надана iншим фiнансовим посередникам i допомiжним органiзацiям у за-гальнiй сумi iнших фiнансових корпорацш становила 88,14% i досягла 95,49% у 2009 роцi. Основна сума кредита, що використовували iншi фiнансовi посередники i допомiжнi фiнансовi оргашзаци припадала на короткостроковi та середньостроковi кредити. Частка довгострокових кредитiв коли-валась вiд 7,75% до 9,5%.
Недостатне використання цим сектором економши банкiвських кредитiв також обумовлений не лише специфшою фiнансових суб'ектiв господарювання, але й недостатнiм розвитком таких орга-нiзацiй в Укрш'ш. Наприклад, у бiльшостi страхових випадкiв страховi компани використовують кошти нових ктента для виплати страховки за страховим полюом при страховому випадку. Вони, як правило, не звернуться до банку за кредитом на такий випадок. Страховики розушють, що за такими вщсотками за кредити вони не зможуть нормально функщонувати. Отже страховi компани, а також iншi фiнансовi iнститути максимально намагаються уникнути банкiвських кредитiв через !х дуже велику вартiсть.
Iншi фiнансовi корпораци для сво!х цiлей запозичували у банкiв кошти як у нащональнш, так i в шоземнш валютах. До 2006 р. практично вс запозичення були зробленi у нащональнш валюта Використання шоземних валют почалось з 2006 р. та продовжуеться до теперiшнього часу.
Структура кредита у розрiзi валют, що надавали банки втизняним шшим фiнансовим корпора-цiям у 2006 рощ мала наступний вигляд (рис. 1).
□ Питома вага кредитв, наданих у гривт щ Питома вага кредитв, наданих у долар1 США
■ Питома вага кредитв, наданих в евро и Питома вага кредигв, наданих в шших валютах
4,48%
21,56%
71,09°%
Рис. 1. Питома вага кредипв, наданих банками шшим фшансовим корпоращям за видами валют у 2006 рощ (у %) (Складено за даними НБУ)
У 2006 рощ найбшьше всього кредипв, що були надаш шшим фшансовим корпоращям, мали в якосп валюти гривню. II частка в загальнш сумi кредита, залучених шшими фiнансовими корпора-цiями, складала 65,71%. На другому мiсцi були кредити, що залучали у доларах США 31,80%. Мен-ше всього залучались кредита в евро та шших валютах. Практично iншi фiнансовi корпораци не використовували росiйський рубль як валюту кредиту.
Наведена структура кредита у 2006 рощ у розрiзi видiв валюти свщчить, що фiнансовi корпораци в основному взаемодiяли з внутрiшнiми економiчними суб'ектами. Валютш кредити використовува-лись частково для зовшшшх операцiй, однак основна !х частка використовувалась в Украш.
Структура кредита у розрiзi валют, що надавали банки втизняним iншим фшансовим корпоращям у 2008 рощ мала наступний вигляд (рис. 2).
У 2008 рощ новi змши щодо структури валюти за кредитами, що надавали втизняш банки шшим фшансовим корпоращям. Частка кредита у гривш знову зменшилась. Трохи збшьшилась частка кредита у доларах США. Питома вага кредита в евро зменшилась. Водночас iншi фiнансовi корпораци активно намагались використовувати iншi види шоземних валют. 1х частка склала 4,75%.
Структура кредита у розрiзi валют, що надавали банки втизняним шшим фшансовим корпоращям у 2009 рощ мала наступний вигляд (рис. 3).
□ Питома вага кредит, наданих у гривт и Питома вага кредитш, наданих у доларi США
■ Питома вага кредит, наданих в евро и Питома вага кредитш, наданих в шших валютах
Рис. 2. Питома вага кредитов, наданих банками шшим фiнансовим корпорацiям за видами валют у 2008 рощ (у %) (Складено за даними НБУ)
□ Питома вага кредитш, наданих у гривш щ Питома вага кредитш, наданих у долар1 США
■ Питома вага кредитш, наданих в евро и Питома вага кредитш, наданих в шших валютах
Рис. 3. Питома вага кредитов, наданих банками шшим фшансовим корпоращям за видами валют у 2009 рощ (у %) (Складено за даними НБУ)
У 2009 рощ частка кредитов, що була надана банками шшим фшансовим корпоращям досягла практично 80%. До 15,28% зменшилась частка кредитов, наданих у доларах США. Питома вага кредитов в евро збшьшилась до 4,6%. Водночас фiнансовi корпораци практично припинили використан-ня якосто валюти кредитов iншi види валют.
Наведеш показники свiдчать, що: а) вибiр валюти кредиту для iнших фшансових корпорацiй не залежить вiд бажання банкiв; б) постiйнi коливання частки кредитов у рiзних валютах обумовлено конкретними завданнями фшансових корпорацш, яю щорiчно змiнюються внаслiдок змiни еконо-мiчноl ситуаци в кра1ш, бажання ктентов, власних переваг тощо.
Страховi компани та недержавнi пенсiйнi фонди в основному використовували для кредитов грив-ню i долар США. Iншi фiнансовi посередники та допомiжнi фiнансовi оргашзаци також активно використовували евро та iншi iноземнi валюти, хоча основною робочою валютою кредитов для цих фiнансових органiзацiй була нащональна валюта Украши — гривня, частка яко! за перiод, що до-слiджуеться не була меншою анiж 60%.
Дуже цiкавим е розподш кредитiв, наданих банками шшим фшансовим корпоращям за регюна-ми. У 2008 рощ практично 84% ушх кредитов, що були надаш банками iншим фiнансовим корпоращям, одержали м. Кш'в i Кшвська область. Одеська область отримала близько 4%. Харювська область 3,28%. Донецька область 2,24%. Iншi областо кра1ни 6,62%.
Отже у 2008 рощ абсолютна бшьшють iнших фшансових корпорацш була сконцентрована в м. Киев^ Це дало змогу концентрувати банювсью кредити i грошово-фiнансовi потоки в столищ Украши. Така концентращя кредитiв мае як позитивнi, так i негативнi наслiдки для розвитку шших фшансових корпорацш, соцiально-економiчноl системи Украши.
Концентращя кредитних вкладень в iншi фiнансовi корпораци у м. Киевi дае змогу бiльш ефек-тивно !х контролювати, використовувати i своечасно повертати. Проте висока концентращя шших
фшансових корпорацш у м. Киeвi не сприяе розвитку цього сектору економши, зростае додаткова конкуренцiя мiж фшансовими iнститутами. У той же час бшьшють територiï краши практично не охоплена дiяльнiстю самостiйних фiнансових шститута, якi за своïми ознаками вщносяться до iнших фiнансових корпорацiй.
У 2009 рощ концентращя кредитiв, наданих банками шшим фiнансовим корпорацiям, у розрiзi регiонiв продовжувала збiльшуватись. Частка кредита, що була надана шшим фшансовим корпора-цiям, на 88,52% була сконцентрована у м. KœBi i Киïвськiй областi. На iншi регiони Украïни припадало порядку 11,5% наданих кредита. За таких умов iншi фiнансовi корпорацiï будуть i далi концен-труватись в столищ Украши, що пов'язано з грошовими потоками.
Проведенi дослiдження за кредитами, що надали банки шшим фшансовим корпоращям, дають змогу сформулювати такi висновки: а) iншi фiнансовi корпорацiï в соцiально-економiчнiй системi держави займають поки незначне мiсце; б) концентращя кредита за цим сектором економши вщпо-вiдаe значенню шших фiнансових корпорацiй в краïнi; в) кредитш вкладення в основному акумулю-вались iншими фiнансовими посередниками та допомiжними фiнансовими органiзацiями; г) основною валютою кредитування була гривня; д) за строками кредитування iншi фiнансовi корпорацiï залучали кошти на термши вiд 1 до 3 роюв; е) у розрiзi регюшв кредити для iнших фiнансових корпорацш в основному були сконцентроваш в м. Киевь
Вважаемо, що змши якi вiдбудуться в економiцi Украши в найближчi роки повиннi тдвищити рiвень значимостi iнших фiнансових корпорацш, що позитивно може вплинути i на кредитш вщно-сини цих суб'екта господарювання з банкiвськими шститутами.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослщження можливо сформулювати наступнi висновки.
По-перше, iншi фiнансовi корпорацiï недостатньо використовують банкiвськi кредити, що обу-мовлено як 1'х специфiкою, так i станом розвитку.
По-друге, збiльшення обсяпв банкiвського кредитування iншими фiнансовими корпоращями за-лежить вiд наявностi вшьних кредитних ресурсiв, стану економiки краши, масштабiв функщонуван-ня таких фшансових шститута, специфiки 1'х розвитку в майбутньому.
По-трете, iншi фiнансовi шститути в основному використовують нацiональну валюту, що впливае на обсяги залучення кредита в нащональнш валютi.
По-четверте, довгострокове банювське кредитування практично не використовують iншi фшан-совi корпораци, що обумовлено системою фiнансування 1'х господарсько1' дiяльностi. Для таких фшан-сових iнститутiв найважливiше значення мають короткостроковi кредити, якi дають змогу шдтриму-вати необxiдний рiвень лшвщност та платоспроможностi.
По-п'яте, страxовi компанп i недержавнi пенсiйнi фонди практично не використовують банюв-ських кредита через достатшсть коштiв, якi вони одержують вщ сво1'х клiентiв.
По-шосте, банкiвське кредитування фiнансовиx iнститутiв залежить не лише вщ банкiв, а й вщ iншиx учасникiв, зокрема шших фшансових корпорацш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Банювсью операцiï: навч. посiб. / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2008. — 608 с.
2. Примостка Л.А. Управлшня банювськими ризиками / Л.А. Примостка. — К.: КНЕУ, 2007. — 600 с.
3. Будшк М.М. Фшансовий ринок: навч. посiб. / М.М. Будник, Л.С. Мартюшева, Н.В. Сабша. — К.: Центр учбово1' лiтератури, 2009. — 334 с.
4. Васильева В.В. Фшансовий ринок: навч. поаб. / В.В. Васильева, О.Р. Васильченко. — К.: Центр учбово1' лггератури, 2008. — 368 с.
5. Зимовець В.В. Фшансове посередництво: навч. посiб. / В.В. Зимовець, С.П. Зубик. — К.: КНЕУ, 2004. — 288 с.
6. Калашшкова Т.В. Фшансовий ринок: навч. поаб. / Т.В. Калашшкова. — К.: «Хай-Тек Прес», 2008. — 232 с.
7. 1ваав 1.Б. Управлшня вартютю банку: монографiя / 1.Б. Iвасiв. — К.: КНЕУ, 2008. — 288 с.
8. Чуб О.О. Банки в глобальнш економщк монографiя / О.О. Чуб. — К.: КНЕУ, 2009. — 340 с.
