Научная статья на тему 'Финансовые ресурсы акционерных компаний и финансово-промышленных групп Украины'

Финансовые ресурсы акционерных компаний и финансово-промышленных групп Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
77
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФИНАНСОВЫЕ РЕСУРСЫ / АКЦИОНЕРНЫЕ КОМПАНИИ / ФИНАНСОВО-ПРОМЫШЛЕННЫЕ ГРУППЫ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Воробьев Юрий Николаевич

В статье раскрыты вопросы формирования финансовых ресурсов акционерных компаний и финансово-промышленных групп Украины.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Финансовые ресурсы акционерных компаний и финансово-промышленных групп Украины»

Ф1НАНСИ

УДК 336.64

Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ АКЦ1ОНЕРНИХ КОМПАН1Й ТА Ф1НАНСОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП УКРА1НИ

Воробйов Ю.М., д.е.н., професор, НАПКБ

Фiнансовi ресурси е основою для здшснення операцшно! та швестицшно! дiяльностi суб'eктiв господарювання, зокрема акцiонерних компанш реального та фiнансового секторiв економши, а та-кож створених на !х основi сучасних фiнансово-промислових груп.

В украшськш науковiй лiтературi [1, 2, 3] i законодавствi [4] замють акцiонерних компанiй частiше використовуеться поняття «акщонерне товариство» або корпоративш структури. Проте акцiонернi то-вариства за своши масштабами, ефективнiстю, можливостями фшансово-господарсько! дiяльностi сут-тево вiдрiзняються. Тому значна частина науковцiв та фшансових аналiтикiв [5, 6, 7, 8, 9] з метою шдкреслити велик масштаби та фiнансово-економiчнi можливост найкрупнiших акцiонерних това-риств, дають 1м назву акцiонернi компани, як об'еднують рiзнi види екожмчно! дiяльностi, здшсню-ють експортно-iмпортнi операци, формують i використовують фiнансовi ресурси з рiзних джерел влас-них i (чи) позикових коштiв. Ми згодш з пiдходом цих науковцiв, що вiдокремлюють iз велико! кiлькостi акщонерних товариств Украши найбiльш могутнi, та одержали назву — акщонерш компани.

Наймогутнiшi акцiонернi компани е основою розвитку продуктивних сил краши. Вони забезпе-чують значнi обсяги виробництва ВВП, створюють фiнансовi ресурси та формують основну частину державного i мiсцевих бюджетiв Украши. Найбiльш потужш акцiонернi компани реального сектору економши, поеднуються з наймогутнiшими акцiонерними компашями фiнансового сектору економ-iки, що дае змогу створити корпоративш структури або фiнансово-промисловi групи, як суттево впливають на створення ВВП, формування, розподш i перерозподiл фiнансових ресуршв мiж усiма економiчними суб'ектами краши.

В економiчнiй лiтературi питанням формування i використання фiнансових ресурсiв придшяеться значна увага [10, 12, 13]. Проте значно менше розглядаються проблеми формування i використання фiнансових ресуршв акцiонерних компанiй та фiнансово-промислових груп. Тому основною метою дано! статп е дослщження проблем формування i використання фiнансових ресурсiв акцiонерними компашями i фiнансово-промисловими групами Украши.

В Укра1ш створено близько 36 тисяч акщонерних товариств. Однак бшьшють з них е невеликими суб'ектами господарювання, а значна !х частина за сво!ми масштабами фшансово-господарсько! дiяль-носп, чисельнiстю персоналу вiдноситься до малих пiдприемств. Тому в цiй робот розглядаються акцiонернi товариства та створенш на !х основi фiнансово-промисловi групи, яю мають значнi обсяги свое! дiяльностi, великi доходи та прибутки, займають провiдне мiсце в укра!нському економiчно-му середовищi.

В Укра!ш iснуе близько 1,5 тисяч акщонерних компанш, як за сво!ми масштабами та фшансово-господарськими показниками, вщповщають сутi поняття «акщонерна компашя». Проте необхiдно вка-зати, що тшьки найкращi акцiонернi компани включаються до рейтингу найкращих компанiй Укра!ни, що проводить журнал «Т0П-100. Найкращi компани Укра!ни».

До цих акщонерних компанш належать суб'екти господарювання ушх видiв економiчно! дiяль-ностi, зокрема промисловосп, сiльського господарства, будiвництва, транспорту, торпвл^ фiнансiв i страхування.

За матерiалами журналу ТОП-100 [8] найкращими 50 акщонерними компанiями Укра!ни, що забез-печили максимальний обсяг чистого доходу за 2007 рш, були таю суб'екти господарювання (табл. 1).

Рейтинг наведених компанш був складений за загальними обсягами чистого доходу, що одержу-ють суб'екти господарювання вщ основно! операцшно! дiяльностi. До 50 найбшьших акцiонерних компанiй за чистим доходом увшшли 6 енергетичних компанш, 12 металургшних компанiй, 10 на-фтогазових компанiй, 6 машинобудiвельних компанш, 3 компанш, пов'язаних iз зв'язком, 3 добув-них компанiй, 6 транспортних компанш, 4 компанш шших видiв дiяльностi. Звiдси, можливо зроби-ти висновок, що абсолютна бшьшють наведених компанш належить до суб'екпв господарювання реального сектору економши, яю виготовлюють продукцiю чи товари, виконують рiзнi роботи та обслуговують сучасш соцiально-економiчнi потреби суспiльства. Функцiонування цих компанш суттево впливае на виробництво валового внутршнього продукту краши, промислово! продукци, енерги, палива, транспортування рiзних видiв вантажiв та пасажирiв i таке iнше.

У 2006 рощ чистий дохщ 50 найбшьших компанш краши складав 355115,46 млн. грн. У 2007 рощ вш досяг суми 462888,04 млн. грн. або збшьшився в 1,3 рази. Чистий прибуток у 2006 рощ досягав 24625,51 млн. грн. У 2007 рощ цей показник збшьшився до 30540,63 млн. грн. або в 1,24 рази. Рiвень рентабельносп продаж склав 6,6%, а рiвень рентабельност активiв 7,2%. Продуктивнють пращ у цих компашях складае 0,524 млн. грн. на 1 роб^ника.

Показники чистого доходу та прибутку 50 найкращих компанш Украши за 2007

Таблиця1 рш

Чистий дохiд, Чистий прибу- Кшь- Рентабе-

Компашя млн. грн. ток, млн. грн. Активи, юсть льшсть

2006 2007 2006 2007 млн. грн. робгг-ниюв продаж, %

1 2 3 4 5 6 7 8

1. Укргаз-Енерго 16754,62 35765,82 865,56 940,93 11189,69 152 3,52

2. Енергоринок 24725,82 30993,76 99,97 916,43 18451,96 209 3,2

3. Метшвест Холдинг 11177,15 20367,46 289,92 616,52 6377,08 314 3,98

4. АкселорМтал Кри-вiй Pir 14399,01 18810,06 2930,93 3798,48 14932,32 46996 26,53

5. Марiупольський ме-талургiйний комбшат iM. Iллiча 14392,96 17893,82 910,56 1417,21 12167,04 57610 11,07

6. НАК «Нафтагаз Украши» 22191,95 17277,87 2040,75 3124,16 45235,87 578 20,07

7. Металургiйний комбшат «Азовсталь» 12523,31 16377,32 1103,16 2122,71 12795,57 22966 16,95

8. Лисiчанська нафта

швестицшна компанiя 12016,15 13877,19 34,88 126,53 3955,69 3790 1,3

9. Укртатнафта 13732,78 13573,86 20,43 0,47 1588,70 4415 0,5

10. Запорiзький авто-мобiлебудiвний завод 6951,82 12950,88 98,97 564,17 5488,46 16484 5,02

11. ТНК-ВР Комерс 11572,95 12749,02 -17,31 219,07 1528,33 168 2,27

12. Корпоращя «1ндус-трiальний Союз Дон-басу» 8778,75 11989,65 672,62 1124,28 10970,83 555 12,59

13. ДК «Газ Украши» НАК «Нафтагаз Укра!-ни» 11220,56 11131,42 -1044,5 -1062,4 7227,96 565 -9,95

14. Кшвстар 8785,09 11028,52 2676,69 4025,47 15246,85 4543 47,44

15. Запорiзький мета-лургiйний комбiнат «Запорiжсталь» 7889,94 9746,55 731,20 553,78 7226,38 20487 7,58

16. «Донецьксталь» — металургiйний завод 6289,22 9634,99 371,22 629,93 4622,38 10985 8,95

17. ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтагаз Укра!-ни» 6508,98 9208,87 6,99 708,63 18667,00 26714 13,95

18.ДТЕК 5048,79 8968,80 492,90 1193,45 13402,16 — —

19.Алчевський металу-ргшний комбiнат 6179,72 8964,65 245,10 324,99 8945,30 18286 5,47

20. Корпорацiя «Богдан» 5500,82 8828,19 120,77 482,31 6605,58

21. НАЕК «Енергоа-том» 6835,02 8303,07 2956,62 345,14 46093,45 35852 6,34

22. МТС Украша (Украшський мобшь-ний зв'язок) 7269,07 8056,07 1935,64 1724,58 11186,27 3430 29,3

23. Днепровський ме-талургшний комбiнат iм. Ф.Е. Дзержинського 5754,24 7902,57 449,03 538,49 4708,90 18477 8,79

24. 1нтерпайп Украша 5674,30 7534,39 548,28 627,08 2882,43 339 11,01

25. Пiвнiчний ГЗК 4091,60 7407,42 788,36 1838,09 5313,57 11601 33,11

26. Днепрообленерго 5934,35 7068,70 19,98 28,35 2185,01 8601 0,11

27. Укртелеком 6701,16 6808,92 467,82 267,19 12694,23 107753 8,46

28. Вугшь Украши 6181,01 6306,20 26,35 -48,01 1031,32 201 -0,76

1 2 3 4 5 6 7 8

29. Метро Кеш енд Ке-Pi 4213,01 6213,62 31,90 66,96 2967,27 5945 1,85

30. Азовмаш 4746,07 5336,08 3,87 3,12 2983,06 17700 ?

31. ДП «Укрзалiзнич-постача» 4544,12 5273,37 0,28 0,33 665,73 288 0,11

32. Gнакieвськiй мета-

лургiйний завод 3544,53 5125,95 156,54 150,85 2480,09 7935 4,1

33. Швденно-Захщна

залiзниця 4233,03 5076,13 30,29 209,55 16014,07 68454 7,03

34. Укрнафта 8379,08 4929,14 2412,56 1237,95 10528,52 31745 32,42

35. Авдеевськш коксо-

хiмiчний завод 3270,82 4867,89 52,48 -207,10 7388,18 6544 -2,23

36. Придшпровська залiзниця 3960,10 4732,85 34,47 65,75 10043,60 64469 2,17

37. Донецька залiзниця 4001,27 4715,08 91,33 22,79 10618,10 67449 1,02

38. 1НТЕРПАИП Ниж-

недшпровськш трубопрокатный завод 3809,17 4688,97 563,99 433,15 3600,62 8462 13,21

39. ДК «Укргаздобич» НАК «Нафтобаз Укра!-ни» 3775,94 4678,73 454,37 483,07 12886,65 21046 16,69

40. Кшвенерго 3283,85 4624,09 18,74 6,15 3231,16 13315 0,32

41. Нiкопольськiй завод

феросплавов 2651,18 4575,09 1,15 4,86 1722,80 7752 0,88

42. Метален 4352,74 4552,30 187,51 42,73 2777,07 1678 1,28

43. Схщенерго 3544,60 4502,65 679,61 637,99 1407,80 6264 18,84

44. Концерн «Н1КО» 2245,88 4408,20 28,19 80,13 643,87 1231 ?

45. Макпвськш мета-

лургiйний завод 2904,96 4372,92 -253,83 -132,80 2068,55 11565 -2,47

46. Донецькш 1ндуст-рiальний Союз 2466,18 4251,49 5,09 26,02 1571,75 66 0,85

47. Одеська залiзниця 3547,43 4206,82 114,32 154,02 8270,47 54603 5,92

48. ТД «Контшум-Галичина» 828,57 4156,11 -3,53 15,57 923,06 4377 0,49

49. Леман-Украша 2232,38 4040,24 17,50 79,57 398,44 475 2,68

50. Львiвська залiзниця 3499,41 4034,28 155,79 11,94 9016,44 60769 1,88

Загалом 355115,46 462888,04 24625,51 30540,63 424927,63 884203 6,60

* Складено за даними: ТОП-100 [8]

Якщо проанатзувати фiнансово-господарську дiяльнiсть цих акцiонерних компанш, то можливо побачити, що бшьшють з них суттево покращила сво! фiнансовi результати. Так, Укргаз-Енерго збшьшила в 2007 роцi чистий дохщ в 2,1 разiв, а чистий прибуток збшьшився на 108,7%. Метшвест Холдинг пiдвищив чистий дохiд на 182,2%, а чистий прибуток зрю на 212,7%. АкселорМиттал Кривш Pir пiдвищив обсяг чистого доходу на 130,6%, а чистий прибуток збшьшився на 129,6%. Марiу-польський металургшний комбшат iM. Iллiча пiдвищив обсяг чистого доходу на 124,3%, а чистий прибуток збшьшився на 155,6%. Запорiзький автомобшебущвний завод шдвищив обсяг чистого доходу на 186,3%, а чистий прибуток збшьшився на 570,0%. Аналопчш показники мали й iншi акцю-нерш компанй, що увшшли до п'ятдесяти найкрупнiших акцюнерних компанiй кра!ни. Однак серед названих компанш були i такi, що у визначеному перiодi одержали не чистий прибуток, а збитки. Це ДК «Газ Укра!ни» НАК «Нафтагаз Укра!ни», який збiльшив у 2007 рощ у порiвняннi з 2006 роком сво! збитки. Аналопчну картини ми маемо по компанй Вугшь Укра!ни, який у 2006 рощ був прибут-ковою компанiею, а в 2007 рощ було одержано 48 млн. грн. збитюв.

Серед п'ятдесяти акцюнерних компанш за обсягом одержаного чистого доходу е компанй, що у порiвняннi з 2006 роком, зменшили сво! показники. До таких компанш можливо вщнести: НАК «Нафтагаз Укра!ни», який зменшив обсяг чистого доходу на 4298,13 млн. грн., або на 22,1%; ДК «Газ Укра!ни» НАК «Нафтагаз Укра!ни», який зменшив обсяг чистого доходу на 89,14 млн. грн. або на 0,8%. Iншi акцюнерш компанй суттево збшьшили свш чистий дохщ вщ основно! операцшно! дiяльностi.

Аналiзуючи фiнансовi показники можливо зробити висновок, що для здiйснення операцшно! дiяль-ност абсолютна бiльшiсть акцiонерних компанш використовуе власнi можливостi, перш за все кош-ти, що одержат вщ основно! операцшно! дiяльностi, тобто фшансування основно! операцшно! дiяль-ност здiйснюeться за рахунок чистого доходу, який постшно збiльшувався у названих суб'eктiв гос-подарювання. Цей висновок шдтверджуеться i показниками рентабельностi продажу продукци акц-iонерних компанiй, що розглядаються.

Абсолютна бiльшiсть з 50 компанш, що аналiзуються, у 2007 рощ мала рентабельшсть основно! операцшно! дiяльностi на рiвнi вище за 3 вщсотка. Однак серед розглянутих компанiй були i такi, що мали значну величину рентабельностi, а також ri, що стали збитковими. До найбшьш рентабельних акцiонерних компанш, що розглядаються, можливо вщнести: АкселорМотал Кривiй Рiг — 26,53%, НАК «Нафтагаз Укра!ни» — 20,07%, Ки!встар — 47,44%, МТС Укра!на (Укра!нський мобiльний зв'язок) — 29,3%, Ившчний ГЗК — 33,11%. До збиткових компанш можливо вщнести: ДК «Газ Укра!ни» НАК «Нафтагаз Укра!ни» — ^вень збитковостi 9,95%), Вугiль Укра!ни — (рiвень збитко-востi 0,76%).

Наявшсть власних фiнансових ресурсiв для фшансування операцшно! дiяльностi пiдтверджуються також показниками рентабельност активiв цих компанш (табл. 2).

Таблиця 2

Рейтинг 50 найкращих компанш Укра!ни за рiвнем рентабельносп активiв у 2007 роцi

Компани Рентабе-льнiсть arcraBiB, % Компани Рентабе-льнiсть aктивiв, %

1 2 3 4

1. Схвденерго 45,32 26. ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтагаз Украши» 3,80

2. Пiвнiчний ГЗК 34,59 27. ДК «Укргаздобич» НАК «Нафтобаз Украши» 3,75

3. Ки!встар 26,40 28. Алчевський металургшний комбшат 3,63

4. АкселорМiттал Кривiй Рiг 25,44 29. Лиачанська нафта швести-цшна компaнiя 3,20

5. 1нтерпайп Укра!на 21,76 30. Метро Кеш енд Керi 2,26

6. Леман-Укра!на 19,97 31. Укртелеком 2,10

7. Металургшний комбiнат «Азов-сталь» 16,59 32. Одеська зaлiзниця 1,86

8. МТС Укра!на (Укра!нський мо-бшьний зв'язок) 15,42 33. ТД «Контшум-Галичина» 1,69

9. ТНК-ВР Комерс 14,33 34. Донецькiй Iндустрiaльний Союз 1,66

10. «Донецьксталь» — металур-гiйний завод 13,63 35. Метален 1,54

11. Концерн «Н1КО» 12,45 36. Пiвденно-Зaхiднa зaлiзниця 1,31

12. 1НТЕРПАИП Нижнедншров-ський трубопрокатний завод 12,03 37. Днепрообленерго 1,30

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

13. Укрнафта 11,76 38. НАЕК «Енергоатом» 0,75

14. Марiупольський металургш-ний комбшат iм. Iллiча 11,65 39. Придншровська зaлiзниця 0,65

15. Днепровський металургшний комбшат iм. Ф.Е. Дзержинського 11,44 40. Нiкопольськiй завод феро-сплaвiв 0,28

16. Запорiзький автомобiлебудiв-ний завод 10,28 41. Донецька зaлiзниця 0,21

17. Корпоращя «Iндустрiальний Союз Донбасу» 10,25 42. Ки!венерго 0,19

18. Метiнвест Холдинг 9,66 43. Львiвськa зaлiзниця 0,13

19. ДТЕК 8,90 44. Азовмаш 0,10

20. Укргаз-Енерго 8,41 45. ДП «Укрзaлiзничпостaчa» 0,05

21. Запорiзький металургшний комбшат «Запорiжсталь» 7,66 46. Укртатнафта 0,03

1 2 3 4

22. Корпоращя «Богдан» 7,30 47. Авдеевський коксохiмiчний завод —

23. НАК «Нафтагаз Украши» 6,91 48. Вугшь Украши —

24. Снакивськш металургiйний завод 6,08 49. ДК «Газ Украши» НАК «Нафтагаз Украши» —

25. Енергоринок 4,97 50. Макивський металургшний завод —

* Розраховано за даними ТОП-100 [8]

Серед 50 компанш у 17 компанш рентабельшсть активiв складала понад 10%, а ще у 12 компанiй цей показник складав понад 3%. Однак були також компани, що не мали фшансових можливостей, тому що у них був вщсутнш чистий прибуток. До таких шдприемств можливо вщнести: Авдеевсь-кий коксохiмiчний завод, Вугшь Укра!ни, ДК «Газ Укра!ни» НАК «Нафтагаз Укра!ни», Макивський металургшний завод.

Фiнансовi ресурси, що використовуються для здiйснення основно! операцшно! дiяльностi, потре-бують постiйного збiльшення. Це обумовлено тим, що в економщ постшно зростають витрати пiдприeмств, у тому чи^ й акцiонерних компанш на придбання основних факторi виробництва, тобто сировини, матерiалiв, оплати пращ, витрат на сощальш заходи, податюв i т.iн.

Для збiльшення обсяпв фiнансування акцiонернi компани, також як i iншi суб'екти господарю-вання, повиннi витрачати вiдповiдну частину одержаного чистого прибутку, а також залучати кошти у виглядi рiзних позик. Акщонерш компани для здiйснення основно! операцшно! дiяльностi лише частково використовують свiй чистий прибуток. Бiльше кошив для основно! операцiйно! дiяльностi залучають на умовах позик. Зокрема, практично ус акцiонернi компани використовують комерцш-ний (товарний) кредит, а також фшансовий або банкiвський кредит. Якщо комерцiйний кредит залу-чаеться на термши вiд 14 до 180 дшв, то банкiвськi кредити акщонерш компани можуть залучати на перюд вщ 3 мiсяцiв до 1 року. В окремих випадках акщонерш компани для здшснення операцiйно! дiяльностi залучають кошти на умовах облтацшних позик на термiни вiд 1 до 2 роюв iз виплатою вiдсоткiв власникам корпоративних облiгацiй, що придбали !х при вiльному розмщенш.

Таким чином, до основних джерел формування фшансових ресуршв акцiонерних компанш, яю використовуються при фiнансуваннi основно! операцшно! дiяльностi можливо вiднести (рис. 1).

для здшснення операцшно! дiяльностi Для бшьшост суб'ектiв господарювання реального сектору економши, зокрема акцiонерних компанш, що дослщжуються, важливе значення мають не тiльки власнi фiнансовi ресурси, а, перш за все, кошти, яю вони можуть залучити на умовах рiзних позик.

Акщонерш компани для свое! операцшно! дiяльностi залучають рiзнi короткотермiновi позики. Але в першу чергу вони намагаються одержати банювський кредит або залучити кошти на умовах облшацшних позик. Проте облшацшш позики як шструменти боргу вщносяться до довгострокового залучення фшансових ресуршв. Для !х емюи потрiбнi достатньо стабiльнi фiнансово-економiчнi i

гол^ичш yмoви в крaïнi. Toмy для фoрмyвaння фiнaнсoвиx рeсyрсiв для збiльшeння aбo рoзширeння oпeрaцiйнoï дiяльнoстi вичизняш aкцioнeрнi кoмпaнiï прaктичнo нe вишристовують oблiгaцiйнi пoзики. Вoднoчaс кoмпaнiï з iнoзeмним кaпiтaлoм чaсткoвo викoристoвyють oблiгaцiйнi пoзики для зaлyчeння дoдaткoвиx фiнaнсoвиx рeсyрсiв. Прoтe кoрпoрaтивнi oблiгaцiï шм^нт з iнoзeмним тап-iтaлoм рoзмiщyються нe нa вiтчизнянoмy фiнaнсoвoмy ринку, a та свiтoвoмy фiнaнсoвoмy ринку, щo дae змoгy: пo-пeршe, зaлyчити в дeкiлькa рaзiв бiльшe ф^нтових рeсyрсiв; пo-дрyгe, цi фiнaнсoвi рeсyрси зaлyчaються нa бiльш вигiдниx yмoвax, нiж тi, щo e m вiтчизнянoмy фiнaнсoвoмy ринку; no-трeтe, зoвнiшнiй ринoк дae фiнaнсoвi рeсyрси кoмпaнiям iз iнoзeмним кaпiтaлoм y зв'язку з тим, щo дo тaкиx кoмпaнiй e бiльшa дoвiрa, нiж дo вiтчизняниx кoмпaнiй.

Зтачну чaстинy фiнaнсoвиx рeсyрсiв aкцioнeрнi кoмпaнiï зaлyчaють y виглядi бaнкiвськиx гозик. У 2007 рoцi фiнaнсoвo-eкoнoмiчнi yмoви гoспoдaрювaння були дoстaтньo привaбливими, тому бaн-ки aктивнo крeдитyвaли суб'вкпв гoспoдaрювaння, зoкрeмa крyпнi aкцioнeрнi кoмпaнiï. Taк, При-вaтбaнк видaв юридичним oсoбaм 19813,98 млн. грн. крeдитiв, щo склaдae пoнaд 43,06% крeдитнo-iнвeстицiйнoгo пoртфeлю. Aктивнo крeдитyвaв суб^кти гoспoдaрювaння Укрeксiмбaнк, який видaв крeдитiв нa 20734,74 млн. грн., щo склaлo пoнaд 85,95 вiдсoткiв крeдитнo-iнвeстицiйнoгo пoртфeлю бaнкa. Aльфa-бaнк крeдитyвaв юридичш oсoби нa суму 7707,96 млн. грн. aбo прaктичнo нa 50% вщ зaгaльнoï суми нaдaниx крeдитiв. Укрпрoмбaнк тaкoж бaгaтo крeдитiв нaдaв юридичним oсoбaм нa суму 7010,85 млн. грн. aбo 77,54%. Зшчш oбсяги крeдитyвaння рeaльнoгo сeктoрy eкoнoмiки мaли i тaкi бaнки, як: Прoмiнвeстбaнк, Фiнaнси i крeдит, Фoрyм, Укргaзбaнк, РОДОВ1Д бaнк, Пiвдeнний, Iндyстрiaлбaнк, Фiнaнсoвa iнiцiaтивa i т.п. [14].

Прoтe крyпнi aкцioнeрнi кoмпaнiï ж зaдoвoлeнi iснyючим рiвнeм бaнкiвськиx гослуг нa крeдит-нoмy ринку. Бшьшють бaнкiв дaють юридичним oсoбaм крeдити нa нe зoвсiм вигiдниx yмoвax. Цe знaxoдить свoe вiдoбрaжeння в тeрмiнax крeдитyвaння, вiдсoткoвиx стaвкax, oбсягax крeдитiв, ^o6-xiднoстi гoтyвaти зтачну кiлькiсть дoкyмeнтiв для oбrрyнтyвaння дoцiльнoстi й eфeктивнoстi виш-ристaння кoрoткoстрoкoвиx крeдитiв. Чaстинa aкцioнeрниx кoмпaнiй, щo вxoдять дo склaдy фiнaнсo-вo-прoмислoвиx груп, a тaкoж тих кoмпaнiй, якi eфeктивнo фyнкцioнyють, мaють бшьш вигiднi yмo-ви для oдeржaння кoрoткoтeрмiнoвиx крeдитiв для здiйснeння oпeрaцiйнoï дiяльнoстi. Чaстинa шм-пaнiй мae знaчнy дoвiрy з бoкy бaнкiв, якi дaють 1'м пoзики m бiльш пiльгoвиx yмoвax, нiж шшим сyб'eктaм гoспoдaрювaння. Осoбливo цe стосусться aкцioнeрниx кoмпaнiй, щo мaють дaвнi зв'язки з кoмeрцiйним бaнкoм, мaють вeликi oбсяги чистoгo дoxoдy тa чистoгo прибутку, ix кaпiтaлiзaцiя сяшс знaчниx пoкaзникiв, aкцiï тaкиx шм^нт рoзмiщyються нa IPO (вiдкритoмy фiнaнсoвoмy ринку), тa мaють висoкy риншву вaртiсть.

Фiнaнсoвi рeсyрси пoтрiбнi aкцioнeрним кoмпaнiям тaкoж для здiйснeння i^eGr^mm].' дiяль-нoстi. Ця дiяльнiсть пoв'язaнa iз знaчними oбсягaми дoдaткoвoгo ^п^лу, щo мoжe бути зaлyчeний в aкцioнeрнi кoмпaнiï.

Для iнвeстицiйнoï дiяльнoстi, oсoбливo при вeликиx мaсштaбax ime^i^m, нeoбxiднo зaлyчaти дoвгoтeрмiнoвi фiнaнсoвi рeсyрси. Taкi рeсyрси мoжливo знaйти як зa рaxyнoк викoристaння чaсти-ни чистого прибутку, тaк i зa рaxyнoк рoзмiщeння влaсниx aкцiй i кoрпoрaтивниx oблiгaцiй нa бiржo-вoмy aбo пoзaбiржoвoмy ринку.

Щoб eфeктивнo рoзмiщyвaти цiннi пaпeри (aкцiï тa (чи) oблiгaцiï) нa фiнaнсoвoмy ринку ^o6x^-нo мaти знaчнi oбсяги кaпiтaлiзaцiï кoмпaнiй. Дaнi прo oбсяги кaпiтaлiзaцiï aкцioнeрниx кoмпaнiй Укрaïни нaвeдeнo в тaбл. 3.

З п'ятдeсяти кoмпaнiй, щo рoзглядaються, тiльки 14 yвiйшлo дo рeйтингy зa рiвнeм ïx кaпiтaлi-зaцiï. Taкe стaнoвищe oбyмoвлeнo тим, щo знaчнa чaстинa кoмпaнiй, зa дaними який здшснюсться aнaлiз, фaктичнo нe бaжaють брaти yчaстi y рoзмiщeннi свoïx a^rn y вiдкритiй прoдaжi. Звiдси, ^arci'mro нeмoжливo визнaчити суму кaпiтaлiзaцiï aкцioнeрниx кoмпaнiй. Kрiм тoгo, знaчнa чaсти-нa yкрaïнськиx aкцioнeрниx кoмпaнiй e зaкритими aкцioнeрними тoвaриствaми aбo дeржaвними a^ цioнeрними кoмпaнiями. Taкi суб^кти гoспoдaрювaння рeaльнoгo сeктoрy eкoнoмiки ж здiйснюють випуски aкцiй з мeтoю дoдaткoвoгo зaлyчeння фiнaнсoвиx рeсyрсiв, тим сaмим вoни мaють сyттeвi прoблeми при фoрмyвaннi кoштiв для здшсжння iнвeстицiйнoï дiяльнoстi. Бiльшiсть yкрaïнськиx шм^нт фiнaнсyють iнвeстицiйнi прoeкти зa рaxyнoк влaсниx внyтрiшнix фiнaнсoвиx рeсyрсiв, a дeржaвнi aкцioнeрнi кoмпaнiï, крiм того, щe дoдaткoвo рoзрaxoвyють нa фiнaнсoвi рeсyрси, якi мo-жуть бути нaдaнi з дeржaвнoгo бюджeтy для фiнaнсyвaння iнвeстицiйнoï дiяльнoстi чи рeaлiзaцiï iннoвaцiйниx прoeктiв.

Вiдсyтнiсть вiльнoгo рoзмiщeння aкцiй нa фiнaнсoвoмy ринку oбyмoвлeнo бoязню oснoвниx влaс-никiв, зoкрeмa i Фoндy дeржмaйнa, щo a^if тaкиx кoмпaнiй мoжyть скупити нoвi aкцioнeри, y т.ч. iнoзeмнi iнвeстoри, щo нeминyчe призвeдe дo змши влaсникiв aкцioнeрниx кoмпaнiй.

Aкyмyлювaння фiнaнсoвиx рeсyрсiв для здiйснeння iнвeстицiйнoï дiяльнoстi мoжливo зa рaxyнoк тaкиx джeрeл фiнaнсoвиx кoштiв (рис. 2).

Укрaïнськi aкцioнeрнi кoмпaнiï мaють мoжливoстi викoристoвyвaти як влaснi, тaк i пoзикoвi фiнaн-сoвi рeсyрси. 3a рaxyнoк зрoстaння чистoгo дoxoдy вiд oснoвнoï oпeрaцiйнoï дiяльнoстi y aбсoлютнiй бiльшoстi кoмпaнiй з'являються фiнaнсoвi мoжливoстi викoристoвyвaти aмoртизaцiйнi вiдрaxyвaння нa здiйснeння ^oCToro вiдтвoрeння oснoвнoгo кaпiтaлy. 3 мeтoю цiлeспрямoвaнoгo aкyмyлювaння i

Таблиця 3

Рейтинг за роз!шром каmталiзащí компанш Украши на 08.01.2008 року _

Компани Катталь зацiя, млн. грн. Компани Катталь зацiя, млн. грн.

1. АкселорМтал Кривш Рiг 60691,16 8. Днепровський металурпйний комбшат iм. Ф.Е. Дзержинського 8436,73

2. Металургiйний комбiнат «Азов-сталь» 32606,47 9. Алчевський металурпйний комбшат 5549,29

3. Пiвнiчний ГЗК 28224,93 10. Днепрообленерго 5191,74

4. Марiупольський металургiйний комбiнат iм. Iллiча 22707,85 11. Кшвенерго 4692,17

5. Укрнафта 21149,13 12. Снакивськш металургiйний завод 4615,00

6. Укртелеком 19774,92 13. Ншопольськш завод феро-сплавiв 4554,59

7. 1НТЕРПАИП Нижнеднiпровський трубопрокатний завод 10911,71 14. Авдеевський коксохiмiчний завод 3916,02

* Розраховано за даними Т0П-100 [8]

Джерела формування фшансових ресурсiв для зд1йснення швестицшноТ д1яльност1

V___

Джерела власних фiнансових ресурсiв

Джерела позикових фшансових ресурсiв

1. Амортизацiйнi вiдрахування за основ-ними засобами.

2. Частина чистого прибутку, що спря-мовусться на оновлення основного кат-талу та його суттевого збiльшення за ра-хунок iнвестицiй.

3. Емюя власних акцiй з метою суттевого збшьшення обсягу власного кашталу компани, зокрема уставного капiталу

1. Емгая корпоративних облiгацiй на тер-мiн понад 5-15 рокiв.

2. Довгостроковий банювський кредит на 5-10 роюв.

3. Фiнансовий лiзинг обладнання, машин, транспортних засобiв тощо.

4. Залучення iнших видiв позикових кош-тiв на довгостроковiй основi

Рис. 2. Основш джерела формування фшансових ресурив акцiонерних компанiй для здшснення iнвестицiйноí дiяльностi

використання амортизацiйних вщрахувань акцiонернi компанií повиннi створювати власш фонди амор-тизацiйних вiдрахувань. Створення таких фондiв у кожному суб'екл господарювання дасть можливiсть забезпечити повний облш сум амортизацiйних вiдрахувань та дасть можливють своечас-но використовувати акумульоваш фiнансовi кошти для оновлення основного кашталу компани.

Акцiонернi компани, що розглядаються, мають великi обсяги основних засобiв та нематерiаль-них активiв. Тому розмiри сформованих фоцщв амортизацiйних вiдрахувань будуть значно бшьш^ нiж обсяги чистого прибутку, що одержат цими компашями за останнш рiк.

Використання чистого прибутку для формування фшансових ресурив, що необхщш для швести-цiйноí дiяльностi, залежить вщ деяких факторiв: по-перше, обсягу чистого прибутку, що може одер-жати компашя; по-друге, полiтики розподшу чистого прибутку, що застосовуеться в кожнш компанií; по-трете, наявнiсть защкавленост основних власникiв компанií в зростанш íí капiталiзацií за раху-нок використання чистого прибутку; по-четверте, рiвень конкуренци, що склався на внутршньому i зовнiшньому ринку товарiв, послуг, капiталiв.

Якщо власники компанií бачать, що висока конкуренщя потребуе здшснення додаткових заходiв щодо покращення матерiально-технiчноí бази, то вони згоднi не тшьки використовувати частину прибутку для фшансування iнвестицiйноí дiяльностi, але можуть приймати ршення i про додатковi внески до уставного капiталу або додатково1' емiсií акцiй.

Проте необхщно вказати, що Закон Украши «Про акцюнерш товариства» [4], який був нещодавно введений у дда, не мае вщповщно1 норми про обов'язки власниюв та топ-менеджерiв акцюнерних компанш щодо збiльшення уставного кашталу компанй з метою забезпечити вщповщний рiвень кон-курентоспроможностi у фшансово-господарськш дiяльностi на внутрiшньому i зовшшньому ринку. Тому ми вважаемо, що необхщно ввести обов'язкову норму до Закону Украши «Про акцюнерш товариства» для перюдичного (1 або 2 рази в п'ять роюв) збшьшення уставного кашталу компанш за рахунок додатково! емюи акцiй. Ця норма повинна торкатися не ушх акцiонерних товариств, а лише тих, що мають великi масштаби дiяльностi, забезпечують системнi iнтереси держави (державного бюджету) або значно! кiлькостi населення, виготовляють продукцiю, товари, послуги, що експорту-ються в iншi кра!ни. Така норма дозволить суттево шдвищити капiталiзацiю украшських акцюнер-них компанш, дасть можливють впровадити шноваци в швестицшш процеси на пiдприемствах, суттево покращити виробничу структуру основних фондiв украшських компанiй.

До таких компанш, яю повиннi перiодично збшьшувати обсяги уставного капiталу, треба вщнес-ти: металургiйнi пiдприемства, пiдприемства ушх видiв машинобудування, енергетичнi компанй, транспортш компанй, компанй зв'язку, добувнi компанй, нафтогазовi компанй, фiнансовi iнститути, зокрема банювсью установи, страховi компанй, швестицшш компанй. Така норма повинна дiяти до того часу, коли рiвень капiталiзацil абсолютно1 бiльшостi вiтчизняних компанш не наблизиться до аналопчних европейських компанш.

В украшськш економiцi, поряд з рiзними акцiонерними компанiями, створюються i функцюну-ють великi, середш та малi фiнансово-промисловi групи, яю поеднують суб'ектiв пiдприемництва реального i фiнансового секторiв економiки.

До найбшьш вiдомих фiнансово-промислових груп Укра1ни за даними журналу ТОП-100 можливо вщнести:

1. СКМ (Ршат Ахметов)

До ще1 фшансово-промислово1 групи входять таю напрями економiчноl дiяльностi:

а) гiрничо-металургiйний комплекс;

б) енергетичний комплекс;

в) машинобудування;

г) фшанси;

д) iншi напрями дiяльностi, зокрема: телекомушкаци, торпвля нафтопродуктами, виробництво глин, роздрiбна торпвля, нерухомють, спорт, засоби масово1 шформаци.

2. Прiват (1гор Коломойський, Геннадш Боголюбов)

До ще1 фшансово-промислово1 групи входять таю напрями економiчноl дiяльностi:

а) нафтопромисловiсть;

б) гiрничо-металургiйний комплекс;

в) машинобудування;

г) харчова промисловють;

д) хiмiчна промисловiсть;

е) аграрне виробництво;

ж) фiнанси;

з) iншi види економiчноl дiяльностi.

3. Укрпромшвест (Петро Дорошенко)

До ще1 фшансово-промислово1 групи входять такi напрями економiчноl дiяльностi:

а) харчова промисловiсть;

б) автомобшебудування;

в) аграрне виробництво;

г) iншi види економiчноl дiяльностi.

4. УКРС1Б (Олександр Ярославський)

До ще1 фшансово-промислово1 групи входять таю напрями економiчноl дiяльностi:

а) фшанси;

б) аграрне виробництво;

в) бущвництво;

г) хiмiчна промисловiсть;

д) iншi види економiчноl дiяльностi;

5. Фiнанси i кредит (Костянтин Живаго)

До ще1 фшансово-промислово1 групи входять такi напрями економiчноl дiяльностi:

а) фiнанси;

б) машинобудування;

в) металурпя;

г) хiмiчна промисловiсть;

д) фармацевтика;

е) iншi види економiчноl дiяльностi.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

6. PocУкрЕнeргo (Дмитрo Фiртaш)

Дo ще1' фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи вxoдять тaкi тапрями eкoнoмiчнoï дiяльнocтi:

а) нaфтoгaзoвa прoмиcлoвicть;

б) xiмiчнa прoмиcлoвicть;

в) нeрyxoмicть;

г) cпoрт.

7. Грyпa «TAC» (^ргш Tигiпкo)

Дo цieï фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи вxoдять тaкi нaпрями eкoнoмiчнoï дiяльнocтi:

а) фiнaнcи;

б) мaшинoбyдyвaння;

в) iншi види eкoнoмiчнoï дiяльнocтi [S].

Kрiм нaзвaниx в Укрaïнi icнyють щe кiлькa вeликиx фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx груп, a тaкoж знaчнa кшьюсть ceрeднix i мaлиx фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx груп, щo мaють cyтo рeгioнaльнe знaчeння.

Фoрмyвaння фiнaнcoвиx рecyрciв у фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx грyпax здiйcнюeтьcя дeкiлькoмa шля-xaми. Пo-пeршe, кoжнa кoмпaнiя aбo суб'ект гocпoдaрювaння, щo вxoдить дo сктаду тieï чи iншoï фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи фoрмye фiнaнcoвi рecyрcи нa rax yмoвax, щo були рoзглянyтi тми вищe, тoбтo зa рaxyнoк влacниx внyтрiшнix i (чи) пoзикoвиx фiнaнcoвиx кoштiв. Пo-дрyгe, дo cклaдy фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx груп, щo рoзглядaютьcя, oбoв'язкoвo вxoдять фiнaнcoвi iнcтитyти, зoкрeмa, бaнки, cтрaxoвi кoмпaнiï, iнвecтицiйнi кoмпaнiï тoщo. 3a рaxyнoк циx фiнaнcoвиx ycтaнoв вщбу-вaeтьcя пiльгoвe фiнaнcyвaння гocпoдaрcькoï дiяльнocтi cyб'eктiв пiдприeмництвa, щo вxoдять дo цieï фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи. Пo-трeтe, суб'екти гocпoдaрювaння, щo вxoдять дo фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи мoжyть нa yмoвax дoбрoвiльнoï yгoди aбo нa yмoвax зaгaльниx зoбoв'язaнь для ycix члeнiв групи видiляти вiдпoвiднy суму фiнaнcoвиx кoштiв з мeтoю фiнaнcyвaння i^ed^^^i' дiяльнocтi тиx пiдприeмcтв, якi ж мaють мoжливocтi зaлyчити дoдaткoвi фiнaнcoвi рecyрcи зa шши-ми мeтoдaми. Пo-чeтвeртe, суб'екти пiдприeмництвa, щo вxoдять дo cклaдy фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи мoжyть здiйcнювaти вiдрaxyвaння кoштiв для cтвoрeння зaгaльнoгo фoндy фiнaнcyвaння irae-cтицiйнo-iннoвaцiйнoï дiяльнocтi aбo зaгaльнoгo cтрaxyвaння та випaдoк пoгiршeння кoн'юнктyри для бiльшocтi пiдприемcтв, щo вxoдять дo фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи. Пo-п'ятe, фiнaнcoвo-прo-миcлoвa грута мoжe виcтyпaти гaрaнтoм для зaлyчeння кoштiв з дeржaвнoгo бюджeтy aбo з вщкрито-гo cвiтoвoгo фiнaнcoвoгo ринку.

Прoтe в бiльшocтi витдюв суб'екти гocпoдaрювaння, щo включaютьcя дo cклaдy фiнaнcoвo-прo-миcлoвoï групи фoрмyють cвoï фiнaнcoвi рecyрcи caмocтiйнo, тобто зa рaxyнoк влacниx внyтрiшнix фiнaнcoвиx кoштiв, a тaкoж зa рaxyнoк рiзниx видiв пoзичoк. Пeрeвaги фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи для бiльшocтi пiдприемcтв голягають в тoмy, щo при нeoбxiднocтi пiдприемcтвa мoжyть звeрнyтиcя дo фiнaнcoвиx ycтaнoв, щo вxoдять дo cклaдy групи, a тaкoж oдeржaти фiнaнcoвy пiдтримкy з бoкy iншиx тдприемств грyпa чи з зaгaльнoгo фoндy фiнaнcyвaння гocпoдaрcькoï дiяльнocтi фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи.

Фoрмyвaння фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx груп мaе вeликe знaчeння як для фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння гocпoдaрcькoï дiяльнocтi пiдприемcтв, тaк i мoжливicть прoтиcтoяти кoнкyрeнцiï з 6o^ вiтчизняниx тa iнoзeмниx гамший, кoрпoрaцiй, xoлдингiв тoщo. Cтвoрeння фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx груп в Ук-рaïнi нeoбxiднo рoзглядaти як пoзитивний прoцec, щo вiдпoвiдaе зaгaльнo cвiтoвим тeндeнцiям у рoзвиткy cyчacнoï eкoнoмiки. При цьoмy зaбeзпeчyетьcя кoнцeнтрaцiя i цeнтрaлiзaцiя фiнaнciв, тап-iтaлy, грoшoвиx пoтoкiв, aктивiв, eкoнoмiчниx рecyрciв, зoкрeмa людcькиx, шдприемницькж, iнфoр-мaцiйниx тoщo.

Heoбxiднicть кoнцeнтрaцiï i цeнтрaлiзaцiï фiнaнciв i кaпiтaлiв oбyмoвлeнa глoбaльними прoцeca-ми, щo вiдбyвaютьcя в cyчacнiй cвiтoвiй eкoнoмiцi. Глoбaлiзaцiя eкoнoмiки cyттевo впливaе та рiвeнь кoнкyрeнцiï, який дeдaлi в^ cильнiшe впливaе нa eфeктивнicть фiнaнcoвo-гocпoдaрcькoï дiяльнocтi пiдприемcтв. Cyчacнa aкцioнeрнa шмташя, якa нe вxoдить дo сктаду фiнaнcoвo-прoмиcлoвoï групи мoжe нe вижити в yмoвax жoрcткoï кoнкyрeнцiï та внyтрiшньoмy чи зoвнiшньoмy ринку.

Як пoкaзyе cвiтoвий i вiтчизняний дocвiт рoзвиткy cyчacниx кoмпaнiй нeoбxiднo кoнцeнтрyвaти фiнaнcoвi рecyрcи для рoзширeння гocпoдaрcькoï дiяльнocтi, приcкoрeння iнвecтицiйнo-iннoвaцiй-ниx ^o^^, пocтiйнoгo oнoвлeння прoдyкцiï тoщo.

Укрaïнcькi фiнaнcoвo-прoмиcлoвi групи щe нe дocягли вiдпoвiднoгo рiвня рoзвиткy, a тому вoни нe мoжyть нa рiвниx кoнкyрyвaти з cвiтoвими трaнcнaцioнaльними кoрпoрaцiями i кoмпaнiями. В бiльшocтi витдюв вiтчизнянi фiнaнcoвo-прoмиcлoвi групи зa рiвнeм фoрмyвaння i викoриcтaння фiнaнcoвиx рecyрciв нe мoжyть кoнкyрyвaти з aнaлoгiчними фiнaнcoвo-прoмиcлoвими грyпaми Pociï, Kaзaxcтaнy, ^льщ^ 4exiï, Угoрщини й iншиx ^arn cвiтy, щo нe мaють знaчнoгo дocвiдy cтвoрeння трaнcнaцioнaльниx фiнaнcoвo-прoмиcлoвиx груп.

ВИСНОВКИ

Ha ocнoвi прoвeдeнoгo дocлiджeння мoжливo cфoрмyлювaти тaкi виcнoвки:

1. Aкцioнeрнi кoмпaнiï Укрaïни зaбeзпeчyють фoрмyвaння фiнaнcoвиx рecyрciв зa рaxyнoк внyтрiшнix i зoвнiшнix джeрeл фiнaнcoвиx шш^в. Для фiнaнcyвaння ocнoвнoï oпeрaцiйнoï дiяль-нocтi викoриcтoвyютьcя влacнi oбoрoтнi шшти, якi cтвoрюютьcя зa рaxyнoк пocтiльнoгo збiльшeння

чистого доходу вщ основно! операцiйноï дiяльностi. Якщо компашям бракуе цих кошив, то вони використовують частину чистого прибутку та позиковi фiнансовi ресурси у виглядi банкiвських короткострокових кредитов, комерцiйних (товарних) кредитiв або облшацшних позик на термiни 1-2 роки.

2. Для здшснення iнвестицiйноï дiяльностi практично усi акцiонернi компанiï використовують амортизацшш вiдрахування, частину чистого прибутку, додаткову емюда акцiй, та позиковi кошти у виглядi довгострокових банювських кредитiв, корпоративних облiгацiйних позик на термши вiд 5 до 15 роюв, фшансовий лiзинг тощо.

3. Фiнансово-промисловi групи до складу яких входять рiзнi суб'екти господарювання реального i фiнансового секторiв економши використовують власнi можливостi для формування необхщних обсягiв фiнансових ресурсiв. Це дозволяе зробити наявнють в груш вщповщних фiнансових уста-нов, зокрема банюв, якi мають завдання фшансувати господарську дiяльнiсть усiх економiчних суб'екп фiнансово-промисловоï групи. Якщо цих кош^в бракуе компанiям фiнансово-промисловоï групи, то вони виходять на свiтовi фiнансовi ринки, де залучають значнi за обсягами фiнансовi ресурси на бшьш пiльгових умовах, нiж в Украш на умовах розмiщення корпоративних облшацш або залучен-ня довгострокових банювських кредитiв. При цьому фiнансово-промислова група е гарантом за свое-часним повернення позикових коштiв членами ща групи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зятковський 1.В. Фiнансове забезпечення дiяльностi пiдприемств / 1гор Володимирович Зят-ковський. — Тернопiль: Економiчна думка, 2000. — 228 с.

2. Ковальчук С.В. Фшанси: навч. пошб. / С.В. Ковальчук, 1.В. Форкун. — Львiв: «Новий Свiт — 2000», 2006. — 568 с.

3. Шмто М.П. Фiнансово-економiчна сутнють управлiння корпорацiями в машинобудуваннi Украши / М.П. Шмгг, Я.В. Кудря // Фшанси Украши. — 2008. — №8. — С. 53-62.

4. Про акцюнерш товариства: Закон Украши вщ 17 вересня 2008 року №514-VI // Урядовий кур'ер. — 2008. — №202.

5. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов: пер. с англ. / Р. Брейли, С. Майерс. — М.: Олимп-Бизнес, 1997. — 1120 с.

6. Науменкова С.В. Особливост управлшня фшансами в холдингових компашях / С.В. Науменко-ва // Фшанси Украши. — 2008. — №1. — С. 93-107.

7. Ли Ч.Ф. Финансы корпораций: теория, методы и практика: учеб.: пер. с англ. / Ч.Ф. Ли, Д.И. Финнерти. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 686 с.

8. Воробьев Ю.Н. Финансовый капитал предприятий: теория, практика, управление / Юрий Николаевич Воробьев. — Симферополь: Тария, 2002. — 364 с.

9. Т0П-100: рейтинг лучших компаний Украины // Инвестгазета. — 2008. — №3-4. — 162 с.

10.Василик О.Д. Теорiя фшанав: шдруч. / Остап Дмитрович Василик. — К.: Н1ОС, 2000. — 416 с.

11.Фшанси: шдручн. / за ред. С.1. Юрiя, В.М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.

12.Рогатенюк Э.В. Финансы: учеб. пособ. / Э.В. Рогатенюк, И.М. Пожарицкая. — Симферополь: «Национальная академия природоохранного и курортного строительства», 2007. — 280 с.

13.Герасименко А.Г. Концентращя кашталу: сутнють та основш форми реалiзацiï / А.Г. Герасименко // Фшанси Украши. — 2005. — №10. — С. 116-123.

14.Т0П-100: рейтинг лучших финансовых компаний Украины // Инвестгазета. — 2008. — №2. — 146 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.