CC BY
8УДК 368.01
Цугунян А.М.,
к.е.н., КНКП Х1Ф УДУФМТ, м. Омферополь
Ф1НАНСОВА СТ1ЙК1СТЬ СТРАХОВИК1В ТА ШЛЯХИ II ЗМ1ЦНЕННЯ
Стаття описуе теоретичнi аспекти визначення фшансово'' стiйкостi страхових компанiй Украши. Зроблено аналiз показникiв фiнансового стану провщних вiтчизняних страхових компанш, проаналiзовано рiвень ''х фшансово'' стiйкостi. Виявлеш проблеми у пiдтриманнi фшансово'' стшкост вiтчизняних страхових компанiй та запропоноваш обгрунтованi рекомендацп щодо i'i' змщнення.
Ключовi слова: фшансова стшюсть, страховик, активи, пасиви, ризики, управлшня.
ВСТУП
Сучасне украшське суспшьство неможливо уявити без широко розвинено! системи страхуван-ня, оскшьки шститут страхування е одшею з найбшьш важливих форм солщарного захисту сус-пшьства вщ несприятливих подш, як можуть вщбутися в житп та д1яльност1 його громадян.
В сучасних умовах розвитку ринку фшансових послуг, страхова д1яльшсть перебувае в стадп жорстко1 конкурентно'' боротьби, а ¡ндикатором конкурентоспроможносп виступають результати фшансово1 д1яльност1. Тому стшкий фшансовий стан страховика е запорукою його розвитку в умовах ринково1 економши.
Страхов1 оргашзацп виступають в рол1 важливих посередниюв, що забезпечують надання фшан-сових послуг, а також трансформащю грошових кошт1в на ринку, що створюють доступний шве-стицшний каттал. Через залучеш грошов1 кошти шдприемств i громадян у вигляд1 страхових внесюв держава мае можливють фiнансувати розвиток iнфраструктури економши. Подiбнi кат-таловкладення збiльшують рiвень зайнятостi, а, отже, i рiвень життя населення. Ось чому необ-хiдно звернути найпильнiшу увагу на забезпечення стабiльностi фшансово1 дiяльностi та фшан-сово! стiйкостi страховикiв. Як суб'ект господарсько1 дiяльностi страхова оргашзащя взаемодiе у сферi фiнансiв з рiзними категорiями осiб i суб'екпв, яких з рiзних причин щкавлять поточний фiнансовий стан страховика, тенденцп його змiни, а також прогноз фшансових результапв дiяль-ностi. Звщси випливае необхiднiсть оцiнки фшансово1 стшкосп страховика як основно1 характеристики динамши його фiнансового стану.
Суспшьство вкрай защкавлено у фiнансовiй надшност страхових компанiй, невиконання зо-бов'язань якими може призвести до важких економiчних i соцiальних наслiдкiв для всього сус-пiльства. Все це надае завданню забезпечення фшансово1 стшкосп макроекономiчний аспект.
Хоча проблема фшансово1 стiйкостi актуальна в теперiшнiй час для всього ринку Украши в цшому, особливосп кругообiгу коштiв страхово1 компанп, в основi якого лежить категорiя ризи-ку, вимагають особливого шдходу i до гарантiй забезпечення фшансово1 стiйкостi, i до методики i критерпв i'i' оцiнки.
Для того щоб не допустити неплатоспроможносп та банкрутства страхових компанiй, необхщ-но вже на раннiй стадп виявляти страховикiв, фiнансовий стан яких викликае побоювання. Це завдання виршуеться за допомогою використання показникiв оцшки фiнансового стану страхових оргашзацш.
Таким чином, виходячи з потреб практики, аналiз проблем фшансово1 стшкосп страховика, якому присвячена дана робота, представляеться вкрай актуальним.
В Укра1ш дослiдженню проблем фшансово1 стiйкостi страховикiв присвяченi пращ М.М. Алек-сандрово1, В.Д. Базилевича, В.О.Борисово1, О.Д. Вовчак, О.О. Гаманково1, Л.М. Горбач, С.С. Оса-дець та ш. Серед зарубiжних учених цими питаннями займалися О.В. Мещерякова, 1.Т. Балабанов, Л.О. Орланюк-Малицька, Л.1. Рейтман та iн. Безперечно, внесок згаданих науковцiв в об-грунтування теоретичних i практичних аспекпв оцiнювання фшансово1 стiйкостi страховикiв дуже великий. Однак фахiвцi часто не мали едино1 думки з приводу дослщжуваних питань. У таких умовах деяю страховi компанп вирiшували щ питання на емпiричному рiвнi, що не могло не по-значитися негативним чином на фшансовому становищi цих компанiй. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е аналiз обгрунтування пiдходiв до полiпшення фшансово1 стiйкостi страховиюв, виявлення проблем в оргашзацп i'i' оцшювання, а також виявлення шляхiв змiцнення фшансово1 стiйкостi страхових компанш.
45
РЕЗУЛЬТАТИ
Анал1з фшансово! стшкосп будь-якого суб'екту господарювання е найважлившою характеристикою його д!яльносп та фшансового становища, характеризуе результат його швестицшного та фшансового розвитку, а також вщображае здатшсть тдприемства вщповщати за сво!ми зобов'я-заннями { дозволяе встановити розм1ри джерел для подальшого розвитку.
1снуе думка, що поняття «фшансова стшюсть» е досить умовним { не мае чпких меж, вира-жаеться цшою низкою коефщ!ент!в, що з р1зних боюв оцшюють структуру балансу для оцшки ступеня незалежност тдприемства [3].
1нш1 науковщ визначають фшансову стшюсть як надшно гарантовану платоспроможшсть, не-залежтсть вщ випадково! ринково! кон'юнктури та поведшки партнер1в. Пщ фшансовою стшюстю, за !х думкою, слщ розумпи платоспроможшсть тдприемства у час з дотриманням умови фшансово! р1вноваги м1ж власними та позиковими фшансовими коштами [7].
Пщтримуючи щ думки, необхщно враховувати, що фшансова стшюсть — це характеристика стабшьност фшансового стану тдприемства, пов'язана з наявтстю певно! частки власного кат-талу в загальнш сум! фшансових кошт1в. В широкому сенс фшансова стшюсть тдприемства — це стан його фшансових ресурсв, ефективтсть !хнього розподшу та використання для зростання прибутку { катталу при збережент платоспроможност та кредитоспроможносп.
Фшансова стшюсть страхово! оргашзаци регулюеться законодавством та нормативними актами, контролюеться державою в особ! оргашв страхового надзору та забезпечуеться фшансовими ресурсами тдприемства та професюнал!змом персоналу та кер1вництва.
Поняття фшансово! стшкосп страховика нормативно не визначене, але юнуе багато тлумачень цього поняття.
Наприклад, окрем! науковщ вважають, що фшансова стшюсть страховика — це його здатшсть виконати сво! зобов'язання перед страхувальниками з виплат страхового вщшкодування зпдно з законодавством та в обумовлеш за угодою страхування термши [2; 9]. Таке тлумачення е досить вузьким, тому вважаемо за доцшьно використовувати бшьш повне трактування даного термшу.
Фшансова стшюсть страховика — це майновий та фшансовий стан страхово! компани, при якому величина та структура власних кошт1в, лшвщних актив1в забезпечують в будь-який момент часу певний р1вень платоспроможносп.
Фшансова стшюсть як характеристика фшансового стану страхово! оргашзаци та чинники, що впливають на не!, отримують юльюсну оцшку через систему показниюв, що наведен! в табл. 1.
Також для оцшки фшансового стану страховика та визначення р!вня його фшансово! стшкосп проводиться анал!з л!кв!дност! та платоспроможност! страхово! орган!зац!!.
П!д лшвщтстю орган!зац!! розум!еться !! здатн!сть покривати сво! зобов'язання активами, термш перетворення яких в грошову форму вщповщае терм!ну погашення зобов'язань. Л!кв!дн!сть при-пускае пост!йну р!вн!сть м!ж !! активами ! зобов'язаннями одночасно по загальнш сум!, термшам перетворення в грош! (активи) ! терм!нам погашення (зобов'язання).
Анал!з л!кв!дност! орган!зац!! е анал!зом л!кв!дност! балансу ! полягае в пор!внянт кошт!в по активу, згрупованих по ступеню лшвщносп ! розташованих у порядку убування !з зобов'язаннями по пасиву, об'еднаними по термшах !х погашення у порядку зростання термшв.
Розглянемо статп активу балансу для угрупування. Це: найбшьш л!кв!дн! активи (А1); швидко реал!зован! активи (А2); пов!льно реал!зоваш активи, (А3); тяжко реал!зован! активи (А4).
Зобов'язання оргашзаци (статп пасиву балансу) також групуються в чотири групи ! розташо-вуються по ступеню термшовост !х оплати: найбшьш термшов! зобов'язання (П1); короткостро-ков! пасиви (П2); довгостроков! пасиви (П3); постшш пасиви (П4) [5].
Вивчення сп!вв!дношень цих груп актив!в ! пасив!в дозволить встановити тенденц!! змши в структур! балансу ! його лшвщносп.
Баланс вважаеться л!кв!дним при умов! наступних в!дношень груп актив!в ! пасив!в (зобов'язань):
А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4.
Коефщент платоспроможност! страховика визначаеться за допомогою наступно! формули:
К = А, + 0,5А2 + 0,3Аз > 1
плат' П, + 0,5П2 + 0,3П3
Разом з абсолютними показниками для оцшки лшвщност страховика розраховують фшансов! коеф!ц!енти лшвщносп. Розрахунок даних коеф!ц!ент!в проводиться шляхом поетапного зютав-
46
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2014 - №2
Таблиця 1. Показники фшансово! стшкосп страхово! компанп *
Показник Формула розрахунку Норма Характеристика
Коефщент автономп (неза-лежностi) К Власний каптал авт Валюта балансу > 0,5 Чим бшьше значения коефщенту, тим менша залежшсть страховоi компанп ввд зовнiшнiх дже-рел фшансування
Коефщент фiнансовоi зале-жностi К Валюта балансу зал Власний каштал < 2,0 Коефiцieнт показуе, яка сума загальноi вартостi маИна компанп припадае на 1 грн. власних кошпв
Коефiцieнт маневреност капiталу К Обор.активи - Пот. зобовязання ман т-. ^ - Вдаснии кап1тал > 0,5 Характеризуе сту-пiнь мобiльностi використання влас-них коштiв страхово!' компанп
Коефiцieнт фiнансовоi' стшкосп К ВласниИ капитал ф ст' ПозиковиИ капитал > 1 Визначаеться як вiдношення власно-го та позикового капiтаду
Коефiцieнт концентрацii по-зикового кашталу К ПозиковиИ каттал кпк' Валюта балансу < 0,5 Характеризуе час-тину позикового катталу в загальнiИ сумi капiталу ком-панii
Коефiцieнт обiгу активiв ЧистиИ дохщ К _ а (ВБПР + ВБТР)/2 — Показуе, сшльки разiв за перiод обе- ртаеться каштал, вкладениИ в активи оргашзацп
Коефiцieнт об^у власного капiталу ЧистиИ дохiд Квк _ (Влас. КПР + Влас КТР) / 2 — Вщображае швид-кiсть обiгу вкладе-ного власного каш-талу
* [5]
лення окремих груп актив1в з короткостроковими пасивами на основ! даних бухгалтерського балансу [8]. Даш показники представляють штерес не тшьки для кер1вництва страховика, але 1 для зовшшшх суб'екпв анал1зу: коефщент абсолютно! лшвщносп представляе штерес для поста-чальниюв, коефщент швидко! лшвщносп — для банюв, коефщ1ент поточно! лшвщност — для швестор1в.
1. Коефщент поточно! лшвщносп (К ):
К _ А1 + А2 + А3 """ П1 + П2
2. Коефщент швидко! лшвщносп (Кшл):
А1 + А2
Кшл _ -
П1 + П2
3. Коефщент абсолютно! лшвщносп (Кал):
Кал_- А1 ^
П1 + П2
47
За наяв^ст незaдoвiльнoï структури бaлaнcy poзpaxoвyeтьcя кoефiцieнт вiднoвлення плато-cпpoмoжнocтi за перюд, який дopiвнюe шicтьoм мicяцям [16].
Кoефiцieнт вiднoвлення плaтocпpoмoжнocтi, щo пpиймae значення бiльше 1, cвiдчить ^o на-явнicть pеaльнoï мoжливocтi cтpaxoвoï кoмпaнiï вiднoвити cвoю плaтocпpoмoжнicть.
За наявшст зaдoвiльнoï структури балансу cтpaxoвикa poзpaxoвyeтьcя кoефiцieнт втрати пла-тocпpoмoжнocтi за пеpioд, який дopiвнюe тpьoм мicяцям.
Кoефiцieнт втрати плaтocпpoмoжнocтi, щo пpиймae значення бiльше 1, свщчить пpo нaявнicть pеaльнoï мoжливocтi cтpaxoвoï кoмпaнiï не втратити плaтocпpoмoжнicть.
В ycьoмy cвiтi питання плaтocпpoмoжнocтi як фактор забезпечення фiнaнcoвoï нaдiйнocтi стра-xoвикa e нaйбiльш важливим у дiяльнocтi cтpaxoвиx кoмпaнiй та сутгевим як для cтpaxoвикiв, так i для страхувальниюв. Одним iз того acпектiв e дocягнення pеaльнoï плaтocпpoмoжнocтi.
Стpaxoвa кoмпaнiя, як i будь-який суб^кт гocпoдapювaння, мae внyтpiшнi (перед засшвника-ми, власними пpaцiвникaми) та зoвнiшнi зoбoв'язaння. Зoвнiшнi — це зoбoв'язaння перед страху-вальниками (найважливша частина зoбoв'язaнь), партнерами, бюджетoм. Обсяг зoвнiшнix зoбo-в'язань e клкговим у визнaченнi плaтocпpoмoжнocтi, ocкiльки у свтовш пpaктицi пpийнятo вва-жати шмпашю плaтocпpoмoжнoю, якщo ïï активи бшьш^ нiж пpийнятi зoбoв'язaння.
Фактичний запас плaтocпpoмoжнocтi (неттo-aктиви) cтpaxoвикa визнaчaeтьcя вирахуванням iз вapтocтi майна (зaгaльнoï суми aктивiв) cтpaxoвикa суми немaтеpiaльниx aктивiв i зaгaльнoï суми зoбoв'язaнь, у тoмy чиcлi cтpaxoвиx.
На будь-яку дату фактичний запас плaтocпpoмoжнocтi cтpaxoвикa пoвинен перевищувати poз-рахуншвий нopмaтивний запас плaтocпpoмoжнocтi.
Нopмaтивний запас плaтocпpoмoжнocтi cтpaxoвикa, який здiйcнюe види страхування iншi, нiж страхування життя, на будь-яку дату дopiвнюe бшьшш з визначених величин, а саме:
перша — пiдpaxoвyeтьcя шляxoм мшження суми cтpaxoвиx пpемiй за впереди 12 мicяцiв на 0,18 ^станшй мicяць буде складатися iз кшьшсп днiв на дату poзpaxyнкy). При цьoмy сума стра-xoвиx премш зменшyeтьcя на 50 вiдcoткiв cтpaxoвиx пpемiй, належних пеpеcтpaxoвикaм;
друга — пiдpaxoвyeтьcя шляxoм мнoження суми cтpaxoвиx виплат за пoпеpеднi 12 мюящв на 0,26 (ocтaннiй мicяць буде складатися iз кiлькocтi днiв на дату poзpaxyнкy). При цьoмy сума стра-xoвиx виплат зменшyeтьcя на 50 вiдcoткiв виплат, щo шмпенсуються пеpеcтpaxoвикaми згiднo з укладеними дoгoвopaми перестрахування [15].
Величина перевищення фактич^го запасу плaтocпpoмoжнocтi cтpaxoвикa над poзpaxyнкoвим нopмaтивним зaпacoм дopiвнюe фaктичнoмy запасу плaтocпpoмoжнocтi за мiнycoм вiдпoвiднoï величини нopмaтивнoгo запасу плaтocпpoмoжнocтi.
Пpoведемo aнaлiз пoкaзникiв фiнaнcoвoï cтiйкocтi вiтчизняниx cтpaxoвикiв.
Для кiлькicнoï та якicнoï oцiнки фiнaнcoвoï cтiйкocтi cтpaxoвикa були oбpaнi п'ять cтpaxoвиx кoмпaнiï Укpaïни, щo займають пpoвiднi пoзицiï рейтингу cтpaxoвикiв Укpaïни за poзмipoм чисто-ro прибутку: cтpaxoвa кoмпaнiя «Allianz Украша», cтpaxoвa кoмпaнiя «MoTOp-Гарант», cтpaxoвa шмпашя «СКАЙД», cтpaxoвa кoмпaнiя «ВУСО» i cтpaxoве тoвapиcтвo з дoдaткoвoю вщговщаль-нicтю «Гapaнтiя».
Вiдoбpaзимo результати poзpaxyнкy пoкaзникiв лiквiднocтi oбpaниx cтpaxoвикiв за 2010-2012 pom (табл. 2).
Даш таблиц гоказують, щo у вех oбpaниx cтpaxoвикiв пpoтягoм 2010-2012 po^ структура
балансу була зaдoвiльнoю, oкpiм cтpaxoвoï кoмпaнiï «СКАЙД» в 2011 po^, кoли в неï бyлo недocтaтньo лiквiдниx aктивiв та забага-тo нелiквiдниx aктивiв, i в шмпани «Гapaнтiя» в 2010 po^, щo зyмoвленo недo-cтaтньoю кшьюстю швид-кo pеaлiзoвaниx aктивiв.
Исля oцiнки структури балансу неoбxiднo визна-
48
Таблиця 2. Лшвщшсть балансу cтpaxoвиx кoмпaнiй Укpaïни за
пеpioд 2010-2012 po^ *
Страхова компашя PiBeHb лшвщносп балансу за рiк, %
2010 2011 2012
«Allianz Укрaïнa» 100 100 100
«Мотор-Гарант» 100 100 100
«СКАИД» 100 50 100
«ВУСО» 100 100 100
«Гaрaнтiя» 75 100 100
* Рoзpaxoвaнo aETOpoi« за даними фiнaнcoвoï звiтнocтi (Балансу) cтpaxoвиx кoмпaнiй
за пеpioд 2010-2012 poraß [10; 11; 12; 1З; 14]
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2014 - №2
чити стян лiквiднocтi кoмпaнiй 3a пoкaзникaми лiквiднocтi тa плaтocпpoмoжнocтi. Biдoбpaзимo pезyльтaти poзpaxyнкiв в тaблицяx З, 4.
Таблиця 3. Рoзpaxyнoк пoкaзникiв лiквiднocтi cтpaxoвиx кoмпaнiй Укpaïни 3a 2GiG-2Gi2 pom *
&paxoBa кoмпaнlя Пoкaзники
Пoтoчнa лlквlднlcть Швидга лшвщнють Aбcoлютнa лшвщшсть
2010 2011 2012 2010 2011 2012 2010 2011 2012
«Allianz Укpaïнa» 5,44 3,08 6,08 5,34 3,04 5,68 4,14 2,59 4,59
«Moтop-Гapaнт» 4,48 6,79 6,85 4,47 6,78 7,01 2,22 4,03 4,07
«CKAИД» 3,68 0,89 2,98 3,68 0,89 2,98 1,59 0,59 1,86
«^УШ» 37,21 27,32 31,57 37,05 27,11 31,53 33,26 25,47 30,20
«^paH™» 1,57 7,27 19,37 1,57 7,26 19,35 0,36 6,08 15,38
Таблиця 4. Рoзpaxyнoк кoефiцieнтy maTOcnpo-мoжнocтi cтpaxoвикiв 3a 2GiG-2Gi2 poки *
* PospaxoEaKo aвтopoм 3a дяними фiнaнcoвoï звiтнocтi ^ялян^) cтpaxoвиx кoмпaнiй 3a пеpioд 2GiG-2Gi2 poкiв [iG; ii; i2; O; i4]
3a дяними тябл. З бaчимo, щo cтpaxoвa кoмпaнiя «^УСО» мae нaйбiльшy лiквiднicть cеpед oбpaниx cтpaxoвикiв, пpoте нacтiльки велике 3нячення пoкaзникiв теж не e Го3итивним явищем, 6o це cвiдчить ^o нaдлишoк в кoмпaнiï лiквiдниx aктивiв, щo мoже негaтивнo вiдoбpaзитиcь ня ïï зaгaльнoмy фiнaнcoвoмy cтaнoвищi. Няйбшьш бли3ькими дo нopмaтивниx e 3нячення пoкaзникiв лiквiднocтi в тaкиx шмпянш, як «Allianz Укpaïнa» тя «MoTOp-rapam'». Тaкoж зaдoвiльний piвень лiквiднocтi мae cтpaxoвa кoмпaнiя «СKАЙД». Щo cтocyeтьcя cтpaxoвoï кoмпaнiï «Гapaнтiя», вoнa мяля пpийнятний piвень лiквiднocтi в 2GiG-2Gii poкax, пpoте в 2Gi2 po^ дaнi пoкaзники знaчнo збiльшилиcь.
Дяш тябл. 4 пoкязyють, щo няйбшьш плятocпpoмoжнoю cеpед янялiзoвяниx cтpяxoвиx шмпяни e cтpяxoвя кoмпянiя «BУСО». Пpoте cлiд звеpнyти увягу ня те, щo тякий pезyльтят oтpимяний чеpез те, щo в дянoгo cтpaxoвикa e нaдмipнa кiлькicть виcoкoлiквiдниx aктивiв, тя в3я-гялi вiдcyтнi cеpедньocтpoкoвi зoбoв'я-3яння. Цим i зyмoвленo тяке велике oтpи-мяне 3нячення.
Тoмy cлiд 3яувяжити, щo вш cтpяxoвi кoмпянiï мoжня ня3вяти цшшм плято-cпpoмoжними, 3я пеpioд 2GiG-2Gi2 poкiв вoни пiдтpимyвяли бялянc aктивiв тя 3o-бoв'язянь, чеpез щo i мяли cвoю лшвщ-нють тя плятocпpoмoжнicть ня неoбxiднoмy piвнi.
Ня ocнoвi пpoведенoгo янялiзy мoжнa зpoбити 3ягяльний виcнoвoк, щo нaйбiльшi cтpяxoвi шм-пянiï Укpaïни 3a poзмipoм чиcтoгo пpибyткy мяють дocтaтню фiнaнcoвy cтiйкicть, чеpез те ïx мoж-ня ввяжяти кoмпянiями 3 гapним фiнянcoвим cтянoм тя ефектившю дiяльнicтю.
Оцiнюючи cитyяцiю ня yкpaïнcькoмy cтpяxoвoмy pинкy, мoжня 3яувяжити, щo cиcтемя crpaxy-вяння мae бята™ пpoблем, y тoмy чиcлi чеpез недocкoнялicть yкpяïнcькoï екoнoмiки. Дo чдаля внyтpiшнix пpoблем, якi мoжня кopегyвaти вcеpединi cиcтеми cтpяxyвяння, 3я paxyнoк pезеpвiв, мoжнa вiднеcти нacтyпнi: нгоькя фiнянcoвя cтiйкicть cтpяxoвикiв; ни3ький piвень пpoфеcioнялiз-му тя cтpяxoвoï кyльтypи; внyтpicиcтемня poз'eднянicть.
3oвнiшнiми пpoблемями cтpaxoвиx кoмпaнiй мoжнa ня3вяти няcтyпнi:
1) екoнoмiчнi (iнфляцiя, вiдcyтнicть деpжявнoï пiдтpимки, ни3ький фiнянcoвий пoтенцiял crpa-xyвaльникiв тя iн.);
2) юpидичнi (нгоький piвень зaгaльнoгo зaкoнoдaвчoгo 3ябе3печення cтpaxoвoï дiяльнocтi, тpи-вяле cтaнoвлення cтpaxoвoгo pинкy в yмoвax пoвнoï вiдcyтнocтi зaкoнoдaвчoï тя метoдичнoï бя3и, кoнтpoлю тя iн.);
3) пoлiтичнi (зaгaльнoпoлiтичнa неcтaбiльнicть).
Для пoлiпшення дiяльнocтi cтpaxoвиx кoмпaнiй ня мicцевoмy piвнi, мoжнa пopекoмендyвяти викopиcтяння дocвiдy iнoземниx пpoфеcioнaлiв cтpaxoвoгo бiзнеcy, ядяптуючи йoгo дo yмoв вiтчиз-
49
^ефодент raaroc^o-
&paxoBa ^мшия мoжнocтl 3a poкaми
2010 2011 2012
«Allianz Укpaïнa» 4,77 2,83 5,26
«MoTOpTapaffr» 3,64 6,34 6,71
«CKA^» 2,73 0,74 2,60
«^УШ» 35,20 26,36 30,88
«^apaH^» 0,97 6,67 17,38
* PoзpaxoEaнo aвтopoм 3a дaними фiнaнcoEoï 3Eiтнocтi ^araray) cтpa-xoEиx кoмпaнiй 3a rnp^ 2GiG-2Gi2 poкiE [iG; ii; i2; 1З; i4]
няного ринку. Це стосуеться питань цшьового фшансування проектов, створення фонд1в шдтрим-ки, надання податкових пшьг, можливосп вщкриття шоземного страхового ринку для Укра!ни, оргашзаци шституту страхувальниюв-експерт!в, брокер1в, актуарив та ш.
В даний час вточизняш страховики лобдають широкомасштабний розвиток обов'язкових вид1в страхування в нашш кра!ш, але, за окремими думками, це безперспективно [17]. Пов'язана така оцшка з тим, що в суспшьсга просто немае 1 не буде грошей для оплати широкого перелшу вид1в обов'язкового страхування. Це шлях або дуже багатих кра!н, або кра!н з високою часткою держа-ви в економщь Сучасна Укра!на ш до тих, ш до шших кра!н не належить.
Особливу увагу слщ придшяти розвитку обов'язкових вид1в страхування цившьно! вщпов> дальносп. При цьому базов! принципи обов'язкового страхування повинш включати в себе: сшвм!ршсть страхового ризику; реал!защю передбачених законодавством заход1в регулювання страхових тариф1в з метою !х м1шм1зацп для страхувальниюв; тдвищення вимог до страховиюв щодо забезпечення фшансово! стшкостц введення системи конкуров { тендер1в для страхових компанш, що бажають взяти участь у державних програмах обов'язкового страхування; виклю-чення необгрунтованого введення додаткових вид1в обов'язкового страхування, пов'язаного з1 створенням нових позабюджетних вщомчих фонд1в.
Враховукта недолши в шдтримщ фшансово! стшкосп вггчизняних страховиюв, можна запро-понувати комплекс можливих заход1в щодо !! полшшення. Ними може стати перегляд страхово!, фшансово! та маркетингово! пол1тики, зокрема:
• провести коригування тарифних ставок по видам страхування, що пропонуються;
• розширити перестрахувальний захист;
• залучити додатков! фшансов! ресурси за допомогою збшьшення статутного кашталу шляхом додаткового випуску акцш;
• переглянути структуру актив1в { методи швестування резерв1в, обравши найбшьш вилдш в податковому сенс об'екти { територи;
• використовувати додатков! можливост реал!заци страхових договор1в, в тому числ1 через 1нтернет, передбачити нов! форми взаемовщносин з банками за допомогою створення спшьних програм банювського 1 страхового обслуговування.
При зростанш обсягу страхових виплат, доцшьно провести факторний анатз збитковосп, звер-нувши увагу на ретельне юридичне оформлення страхових виплат, бо не виключена в!ропдшсть шдробки документ1в на !х отримання.
Якщо спостершаеться зниження середньо! страхово! суми на один догов1р, то необхщш контроль { зютавлення середньо! страхово! суми та можливостей оргашзаци. Якщо величина страхового тарифу давно не змшювалася, то при несприятливому р!вш збитковост! та вартост! страхових продукт!в сл!д переглянути структуру брутто-ставки.
При зростанн! достроковост! припинення договор!в ! зниженн! !х приросту потр!бно активш-ше проводити маркетингов! заходи, надаючи кл!ентам бшьш широкий спектр послуг та !х по-еднання в одному комплексному страховому продукт! (наприклад, страхов!, юридичш та банк!вськ! послуги).
У раз! зростання середн!х виплат за договорами необхщно при страхуванн! життя вщкоригува-ти застарш демограф!чн! дан! за р!внем смертност! ! травматизму, переглянути статистичш мате-р!али ! в!дкоригувати величину нетто-ставок в тарифах. При зростанн! р!вня ! норми виплат слщ також регулювати структуру ! величину страхових тариф!в.
При !снуванн! нестшкосп тренда рентабельност! страхових операц!й в бш зменшення необхщ-но враховувати той факт, що в конкурентнш боротьб! страхов!й орган!зац!! доводиться знижувати розм!р страхових тариф!в, зменшуючи в них розм!р прибутку. Тому економ!чний зм!ст ! фактичне значення цього показника залежить вщ етапу розвитку страхового ринку та нацюнально! еконо-м!ки в ц!лому.
Регулюючи соб!вартють, яка зростае, потр!бно з!ставити цши на страхов! послуги з аналогами конкурент, проводити факторний анал!з витрат з одночасним шдтриманням так звано! точки беззбитковосп, нижче значення яко! д!яльн!сть страховика буде неефективною.
Необхщно контролювати розм!ри умовно-пост!йних ! змшних витрат.
При зменшенн! ф!нансово! стшкосп страхових операц!й сл!д провести анал!з елемент!в збитковост! по вшх видах в!дпов!дальност! страховика за договорами страхування.
Треба мати на уваз!, що показник збитковост! страхово! суми математично виражае ймов!ршсть збитку у вигляд! т!е! частки сукупно! страхово! суми, яка витрачалась з! страхового портфеля
50
Науковмй вгснмк: Фшанем, банки, швестмцп - 2014 - №2
щор1чно i вибула за тарифный перюд у зв'язку з настанням страховых випадюв та вщшкодуван-ням збитку. Ця частка i становить основу для побудови нетто-ставки.
При змiнi величини страхового портфеля можливий перегляд його структури в бiк збiльшення або зменшення довгострокових або короткострокових вцщв страхування, що мiстяться в ньому. Наприклад, при вiдсутностi iнтересу страхувальниюв до довгострокових видiв страхування жит-тя можливе скорочення термiну страхування.
При реалiзацiï цих заходiв мае вщбутися якiсне зниження ризикiв основно1 дiяльностi, i в пер-спективi збiльшення платоспроможностi.
У планi заходiв щодо фiнансового оздоровлення необхiдна розробка перспективного бiзнес-плану, в якому слщ провести аналiз страхових тарифiв, використовуючи при цьому показник об-сягу страхових послуг таким чином, щоб можна було визначити очшуваний розмiр страхових надходжень. Даний аналiз повинен враховувати рiзнi альтернативнi варiанти.
Якщо в результатi аналiзу буде встановлено, що витрати на агентсью послуги та ведення спра-ви в першш перiоди (мiсяцi, роки) або навпь протягом бiльш тривалого часу були непомiрно високими i детальне ïx врахування в структурi тарифно1 ставки зробить серйозний вплив на кшьюсть реалiзованиx страхових послуг, то необхщно ретельно вивчити ймовiрнi наслiдки. У таких випадках iнодi може виявитися неможливим встановлення початкового розмiру страхового тарифу, в якому навантаження покрило б вс витрати з ведення справи i комюшш агентам i забез-печило б конкурентоспроможш цiни на страxовi послуги зi стабiльною часткою прибутку. У бага-тьох випадках, особливо при тривалому перiодi освоення нового ринку, призначення цiни на послуги мае бути таким чином пристосоване до кон'юнктури ринку, щоб на деякий час цша включала лише комюшш агентам i не враховувала витрат на ведення справи. Останш слщ покривати за рахунок швестицшного доходу.
Важливою е також полпика перерозподшу ризикiв, прийнятих на страхування. Найбшьш пра-вильним е утворення страхових пулiв в перестрахувальних цiляx для гарантiï фiнансовоï стшкосп страхових операцiй зi страхування великих ризиюв. При цьому потрiбен бшьш гнучкий пiдxiд, який полягае у встановленш таких тарифних ставок, яю приносили б страховикам помiрний дохщ i дозволяли залучали нових страхувальниюв. Застосування бiльш високих тарифних ставок здат-не тiльки погiршити становище страховика.
У плаш фiнансового оздоровлення обов'язково описуються i маркетинговi методи поширення страхових продуктiв, включаючи public relations — оргашзащю громадсько1 думки, основним завданням яко1 е створення та збереження позитивного iмiджу страхово1 органiзацiï.
Серед оперативних заxодiв, що сприяють вiдновленню платоспроможностi та шдтримки ефек-тивностi страхово1 та фшансово1 дiяльностi пiдприемства, слiд також видшити:
• змiну керiвноï ланки страхово1 органiзацiï;
• iнвентаризацiю майна;
• оптимiзацiю дебiторськоï заборгованостi;
• зниження витрат на ведення справи;
• продаж дочiрнix фiрм i часток у капiталi iншиx органiзацiй;
• продаж незавершеного бущвництва;
• оптишзащю кiлькостi персоналу та забезпечення сощальних пiльг для звiльнениx;
• продаж зайвого устаткування, засобiв комп'ютерно1 техшки тощо;
• конверсiю боргiв за допомогою перетворення короткострокових заборгованостей в довго-строковi позики або довгостроковi iпотеки.
Розглядаючи показники фiнансовоï стшкосп страхово1 компанiï, можливо видiлити систему найбшьш важливих з них, а саме:
а) величина сплаченого статутного кашталу. Вибiр цього показника не випадковий: по-перше, його розмiр регулюеться законодавством, по-друге, статутний капiтал являе собою кошти, якими в крайшх випадках страховик повинен розрахуватися за сво1ми зобов'язаннями, по-трете, вiн зумов-люе максимальний розмiр iндивiдуального ризику, який може бути прийнятий в страхування i по-четверте, як основна частина власних коштiв вш е регулюючим елементом структури кашталу;
б) коефщенти строково1 та поточно1 лiквiдностi. Здатнiсть страхово1 компанiï в мшмальш термiни i з найменшими втратами у вартосп перетворити сво1 активи у платiжнi засоби для вико-нання зобов'язань е, на наш погляд, одшею з найважливших характеристик фiнансовоï стiйкостi, так як показуе здатшсть страховика виконати свою основну функщю — вчасно i в повному обсязi вiдшкодувати збиток страxувальниковi (вигодонабувачу);
51
в) р1вень платоспроможносп. Поряд з коефщентами лшвщносп р1вень платоспроможност характеризуе адекватшсть величини вшьних актив1в страховика розм1ру прийнятих ним на себе зобов'язань. 1ншими словами, вш вщображае обгрунтовашсть прийняття страховою компашею певного обсягу вщповщальносп;
г) використання системи перестрахування. Як показники перестрахувального захисту ми про-понуемо анал1зувати як вщношення премш, переданих у перестрахування, до загального обсягу страхових внесюв, так { аналопчне сшввщношення страхових виплат. На наш погляд, показники використання системи перестрахування грають дуже важливу роль в оцшщ фшансово! стшкосп, так як характеризують збалансовашсть { обгрунтовашсть використання перестрахувального захи-сту. Ц показники повинш розраховуватися, як мшмум поквартально 1 оперативно коригуватися, шдтримуючись на р!вш 40-45%. Це обумовлено наступним: при передач! в перестрахування мало! частки великих ризиюв, а також при неплатоспроможносп перестрахувальника страхова оргаш-зац!я може втратити високолшвщш активи ! частину власних кошт!в;
д) прибутков!сть (рентабельн!сть) !нвестиц!й, тобто вщношення прибутку в!д !нвестиц!й до !х загального обсягу. На наш погляд, це надзвичайно емкий за економ!чним зм!стом показник. Вихо-дячи з! специф!ки д!яльност! страхових компанш, велика частина !х кап!талу — страхов! резерви, повинш !нвестуватися з певною прибутковютю, щоб бути адекватними обсягу прийнятих зобов'язань. Страхов! резерви — це основний швестицшний ресурс страхово! оргашзаци, ! вщ того, на-ск!льки ефективно страховик ним управляе, багато в чому залежить фшансова стшюсть компани. Якщо дохщшсть швестицш перевищуе р!вень шфляци ! середню прибутков!сть за банювськими вкладами, то така страхова оргашзащя не просто зб!льшуе варт!сть сво!х актив!в, а доводить не-обхщшсть страхового сектора в економ!ц! не тшьки як стаб!л!зуючого елементу, але ! як потужно-го стратепчного !нвестора.
Вс! перерахован! показники, зрозумшо, потр!бно розглядати в динам!ц! за три, чотири або п'ять роюв. Особливу увагу сл!д прид!лити значенням показниюв л!кв!дност! та платоспроможност!. Залежно вщ напрямку тенденц!! !х динамши (до зростання або до зниження), визначаеться характер досягнутого на сьогодшшнш день р!вня л!кв!дност! та платоспроможност!, що бшьшою м!рою вщображае об'ективн!сть оц!нки ф!нансово! ст!йкост! страховика.
На наш погляд, бшьшють шших показниюв фшансово! стшкосп за економ!чним змютом е пох!дними в!д п'яти основних. Оц!нити ф!нансову ст!йк!сть страховика, проанал!зувавши запро-поновану систему показниюв, можна з високим ступенем в!ропдносп. Бшьш того, в!д!бран! показники дозволяють пор!внювати м!ж собою фшансову ст!йк!сть р!зних страхових компан!й, не залежно вщ !х розм!р!в ! зд!йснюваних вид!в страхування.
Необх!дно шдкреслити, що регулярне проведення анал!зу фшансово! стшкост! стае все б!льш актуальним у зв'язку !з зб!льшенням числа страхових оргашзацш ! в!дпов!дно — юлькосп потен-ц!йних банкрут!в. У таюй ситуац!! «в!дкрит!сть» страховик!в е ознакою !хньо! впевненост! у влас-них можливостях.
У ситуац!! зниження р!вня платоспроможност! вщбуваеться зм!на стратег!! управл!ння вшма видами д!яльност! орган!зац!!, в тому числ! управл!ння ф!нансовими потоками, ! зд!йснюеться розробка заход!в щодо фшансового оздоровлення ! виходу !з кризи. Цей момент е особливо актуальним, бо втрата дов!ри до страховика веде до вилучення у нього кошт!в для розмщення в шших фшансових посередник!в !, отже, до банкрутства страхово! компани.
ВИСНОВКИ
Таким чином, фшансова стшюсть страхово! компани — це такий стан фшансових ресуршв, !х розподшу ! використання, що сприяе розвитку страхово! оргашзаци, при якому забезпечуеться безумовне виконання зобов'язань перед страхувальниками на основ! позитивно! динамши прибутку при збереженш платоспроможност! з урахуванням трансферу ризику та змши економ!чно! кон'юнктури.
Ф!нансова ст!йк!сть повинна забезпечуватися, як правило, по кожному виду страхування, хоча можливо покриття дефщиту кошт!в за одними видами страхування за рахунок прибутку по шшим, але так, щоб за сукупшстю вс!х д!ючих вид!в страхування страховик мав прибуток або покривав витрати.
Фшансова стшюсть страхово! оргашзаци забезпечуеться достатшм ! сплаченим статутним ка-шталом, адекватними прийнятим зобов'язанням страховими резервами, а також прийнятною системою перестрахування. Використання системи перестрахування передбачае, що на вщповщаль-ност! страховика залишаються тшьки т! ризики, за якими вш може виконувати зобов'язання, ви-
52
Науковмй вкнмк: Фшанем, банки, швестицп - 2014 - №2
ходячи 3i сво!х фшансових можливостей. КритерГем фшансово! стшкост страховика зазвичай прийнято вважати достатшсть коштiв страхових резервiв i власних вiльних коштiв для виконання зобов'язань страховика. Найважливiшим показником фшансово! стшкост страховика, його на-дшносп, е платоспроможнiсть.
Сучасне суспiльство вкрай защкавлене у фiнансовiй надiйностi страхових компанш, невико-нання зобов'язань якими може призвести до важких економiчних i соцiальних наслiдкiв для всьо-го суспiльства. З ще! точки зору оздоровлення страхово! компани у випадку зниження платоспро-можностi представляеться дуже актуальним як з позици самого страховика, так i з позици страхового ринку i всього суспiльства в цiлому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Александрова М.М. Страхування: навчально-методичний посiбник / М.М. Александрова. — К.: Центр учбово! лгтератури, 2002. — 208 с.
2. Базилевич В.Д. Страхова справа: тдручник / В.Д. Базилевич. — К.: Знання, 1997. — 216 с.
3. Бандурка А.М. Фiнансово-економiчний аналiз: тдручник / А.М. Бандурка, 1.М. Червяков, О.В. Посилкша. — Харюв: Унiверситет внутрiшнiх справ, 1999. — 394 с.
4. Белан М.Г. Фактори фшансово! надшносп страхово! компани / М. Г. Белан // Збiрник тез Восьмо! Всеукра!нсько! науково-практично! конференци «1нновацшний потенщал укра!нсько! науки — XXI столГття». — Перший укра!нський iнтелект-портал. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://nauka.zinet.info/index.php;
5. Борисова В.О. Органiзацiйно-економiчний мехашзм страхування: навчальний посГбник / В.О. Борисова, О.В. Огаренко. — Суми: Довкшля, 2001. — 194 с.
6. Василенко А. 1нвестицшна дiяльнiсть страхових компанш: стратепя i прiоритети / А. Василенко, В. Тринчук // Страхова справа. — 2006. — №3 (23). — С. 17-27
7. Вовчак О.Д. Страхова справа: тдручник / О.Д. Вовчак. — К.: Центр учбово! лгтератури, 2011. — 415 с.
8. Гаманкова О.О. Фшанси страхових оргашзацш: навчальний посГбник. / О.О. Гаманкова. — К.: КНЕУ, 2007. — 328 с.
9. Горбач Л.М. Страхова справа: навчальний поабник / Л.М. Горбач. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.
10. Офщшний сайт страхово! компани «ВУСО». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://vuso.ua/
11. Офщшний сайт страхово! компани «Гаранпя». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.garantiya.com.ua/
12. Офщшний сайт страхово! компани «Мотор-Гарант». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://motor-garant.com.ua/
13. Офщшний сайт страхово! компани «СКАЙД». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://skide.com.ua/
14. Офщшний сайт страхово! компани «Allianz Укра!на». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.allianz.ua/
15. Про страхування: Закон Укра!ни вгд 07.03.1996 р. № 85/96-ВР зГ змшами та доповненнями за станом на 11.08.2013. — Офщшний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/;
16. Страхування: тдручник / КерГвник авт.. колективу i наук. ред. С.С. Осадець. — вид. 2-ге, перероб. i доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
17. Шляхи розвитку страхування в Укра!нг — Менеджмент. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dsam.donetsk.ua/.
Стаття надшшла до редакцп 25 квГтня 2014 року
53
