CC BY
20
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
3. Директива Свропейського EK0H0Mi4H0r0 Союзу (СЕС) "Про запоб^ання вико-ристання фшансово}.' системи для цшей вiдмивання грошей" (91/308/СЕС)// Офiцiйний Вiсник Свропейських Ствтовариств № L 166/83 вiд 28.06.1991.
4. Рымарук А.И., Лысенков Ю.М., Капустин В.В., Синянський С.А. под редакцией профессора Рымарука А.И. Отмывание грязных денег: международные и национальные системы противодействия. - К.: Юстиниан. - 2003. - 544 с.
5. Бекряшев А.К., Белозеров И.П., Бекряшева Н.С., Леонов И.В. Теневая экономика и экономическая преступность: Электронный учебник. - <http:// newasp.omskreg.ru/bekryash/>.
6. Боротьба з вщмиванням грошей. Мiжнародний досвщ i уроки для Росп: Анал^ич-на записка вщ 12 вересня 2000 р// http:// opec.ru.
7. Доля Л.М. Легалiзацiя ("вщмивання") доходiв, отриманих злочинним шляхом, як мiжнародна проблема// Боротьба з оргашзованою злочиннiстю i корупцieю (теорiя i практика). - 2001, № 4. - С. 51 56.
8. Указ Президента Украши "Про положения про Державний ком^ет фшансового мониторингу Украiни" вiд 24.12.2004 р. № 1527/2004.
9. http:// www.moneylaundering.com
10. http:// www.rada.gov.ua.
УДК 658.91 Асист С.М. Лихолат; студ. I.I. Кондратьева -Львiвська КА СТАНОВЛЕННЯ Л1ЗИНГОВИХ В1ДНОСИН В АПК УКРАШИ
Розглянуто оргашзацшш засади становлення лiзингу АПК; ринок лiзингових послуг; проблеми створення державних лiзингових компанш.
Ключов1 слова: лiзинг, фiнансовий ринок, посередники, лiзинговi поставки, лiзинговi послуги.
Assist. S.M. Lykholat; stud. I.I. Kondratjeva - Commercial Academy of L'viv Becoming of leasing relations in agricultural complex are covered of Ukraine
Organizational bases of introduction leasing in agricultural complex are covered; market of leasing services; problems of creation of state leasing companies.
Keywords: Leasing, financial market, mediators, leasing deliveries, leasing services.
Одним i3 вид1в шдприемницько1 д1яльност1 л1зинг виник у 1952 р. в США й набув досить стрiмкого поширення у багатьох крашах свггу. Через ль зинговi операцп фшансуеться 1/3 приватних швестицш у крашах iз розвину-тою економжою i майже 1/8 приватних швестицш в свт. У США в лiзингу перебувае 45 % виробничого устаткування, у ФРН - 18 %, в Японiï - 3 % [1, c.28]. В Укра1'ш обсяг лiзингових iнвестицiй за останш кiлька рокiв зрiс майже на 30 %, але водночас не перевищуе 10-12 % загальноï потреби в них [2, c. 64].
На сучасному етапi розвитку економiчноï системи лiзинг - це устшна форма взаемодiï банкiвських структур з реальним сектором економiки, який забезпечуе доступ до передовоï техшки i найкращих свiтових технологiй не тшьки в перiод економiчного зростання у рiзних крашах, а й в умовах спаду розвитку, нав^ь такого, в якому опинився агропромисловий комплекс Украши.
На сьогодш на украшському фшансовому ринку дiють двi групи посе-редникiв. Перша - так зваш псевдолiзингодавцi, якi продають технiку пiд виплату. Замiсть звичайно1' схеми - взяти кредит, придбати техшку та передати ïï в лiзинг, лiзингодавцi використовують схему: купують основнi засоби у ви-робниюв на умовах товарного кредиту, а по^м передають 1'х лiзингоотриму-вачам на умовах продажу шд виплату. Це вщбуваеться через те, що вггчизнят
Науковий вкчшк, 2005, вип. 15.5
лiзинговi компани мають проблеми з пошуком кредитних ресуршв. Друга гру-па посередниюв - це лiзингодавцi, як надають справжнiй фiнансовий лiзинг.
На даний час за лiзинговою схемою в аграрному секторi послуги надавали компани, яких зареестровано 30, щоправда, тiльки 10 реально причет-них до лiзингового бiзнесу. Потенцшна мiсткiсть ринку лiзингових послуг в Укра!ш становить 12-14 мiльярдiв доларiв. Значну частину лiзингових послуг посщають нацiональна акцiонерна компанiя мУкрагролiзингм (26 обласних фь лiй) i ВАТ '^зингова компанiя Украгромашiнвестм (10 регюнальних центрiв).
Нинi найактивнiшим учасником ринку лiзингових послуг е державнi лiзинговi компани, якi використовують для ще! справи бюджетнi кошти. Вони не залежать вiд кон'юнктури ринку кашталу, як примiром, комерцiйнi ль зинговi компани, яких в укра!нському аграрному секторi - одиницi. Щ кошти практично не укладають угод фшансового лiзингу, пiдмiняючи !х сурогатни-ми операцiями, зазвичай iз елементами фшансового оперативного лiзингу, товарного кредиту, договорiв на умовах продажу вщтермшуванням платежiв тощо. Дослiдження лiзингових вщносин та пошуком домiнуючих тенденцiй в АПК присвятили сво! роботи таю вiдомi вченi як В. Апопш [5], В. Курнаев [1], О. Ляхова [2], В. Поплавський [3] та ш.
Для техшчного переоснащення сiльськогосподарських пiдприемств Постановою КМ Укра!ни №1031 вiд 18.09.1997 р. створено Державний лiзин-говий фонд, метою якого е полшшення матерiально-технiчного сервюного за-безпечення сiльського господарства. Ця постанова передбачае, що кошти державного фонду мають використовуватися на придбання в^чизняно! сшьськогосподарсько! технiки, правонаступником якого ниш е НАК "Украг-ролiзинг". Вона працюе з кiлькома десятками виробниюв в^чизняно! сшьськогосподарсько! техшки, серед них: ВАТ "ХТЗ", ВАТ "Одесасшьмаш", ВАТ "Херсонськi комбайни", концерн "Лан", ДП "Завод iм. Малишева", ВАТ "Тернопiльський комбайновий завод" й шшь Усi вони випускають найрiзно-манiтнiшу сiльськогосподарську технiку i на засадах агролiзингу можуть за-безпечувати сшьськогосподарське виробництво.
Таким чином, на принципах державного агролiзингу сшьськогоспо-дарським шдприемствам Укра!ни було поставлено понад 10 тисяч одиниць рiзних машин i грунтообробно! технiки на суму 523 млрд. грн. Проте, мас-штаби лiзингових поставок далеко не вичерпують потреб сшьськогоспо-дарських товаровиробниюв. Наприклад, це заявки на зернозбиральш комбайни, потреба у яких була задоволена у 1999 р. тшьки на 2,4 %, а у 2001 р. на 3,6 %. Внаслщок чого обсяги державного агролiзингу ще не досягли необ-хщних розмiрiв, якi б давали шдставу говорити про його вщчутний вплив на стан технiчного оснащення агропромислового виробництва.
Створення державно! лiзингово! компани - це обов'язковий елемент державно! програми розвитку лiзингу, але пiдходи до !! фiнансування недос-коналi: не дотримуеться термiн надходження коштiв вiд приватизаци державного майна; значна частина бюджетних позик не повертаеться; спостерь гаеться хрошчна несплата лiзингових платежiв; створюються несприятливi умови для реалiзацi! програми державного лiзингу.
5. 1нформацшш технологи raiy3i
353
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Табл. 1. Обсяги поставок техшки стьськогосподарським тдприемствам _за агролiзингом, [4]_
С1льськогосподарськ1 машини, одиниць 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.
Трактори 797 2217 23 677
Зернозбиральт комбайни 72 36 41 99
Кормозбиральт комбайни 94 101 5 10
Бурякозбиральн1 комбайни 146 133 1 32
Плуги 390 1007 20 162
Культиватори 62 301 154 218
Комб1нован1 грунтообробн1 машини 144 814 82 239
С1валки 128 445 92 200
1нш1 машини 222 713 72 285
Усього 2055 5767 490 1922
Щодо випдносл агролiзингу, то и необхiдно розглядати принаймнi з трьох позицш. З точки зору сшьськогосподарського виробника це вигiдно, бо селянин отримуе у кредит на 5 роюв технiку (за яку, на жаль, не завжди сум-лшно розраховуеться). Тодi, як для лiзингодавця - нi, бо 5 % ставка встанов-лена адмiнiстративним способом, не забезпечуе необхщного обiгу недержав-них коштiв, аби компенсувати нерентабельшсть лiзингових операцiй i покри-ти витрати на ремонт технiки. Для виробниюв сшьськогосподарсько! технiки лiзинг ефективний, бо проблему придбання селянами дорогих машин у кра!ш не розв'язано й доЫ. З iншого боку, такий лiзинг зменшуе зацiкавленiсть по-купцiв у прямих договорах купiвлi - продажу.
Кризова ситуацiя в агропромисловому комплекс спричинила значне скорочення виробництва сшьськогосподарсько! продукци, iстотне зниження матерiально - технiчного потенцiалу, ютотне зменшення платоспроможностi сiльськогосподарських товаровиробникiв, що стало однiею з причин згортан-ня випуску машинобудiвними пiдприемствами техшчних засобiв.
Розширення агролiзинговоl дiяльностi гальмуеться недостатнiм 11 фь нансуванням. Так, за перюд з 1998 по 2001 рр. для здшснення лiзингових операцiй надiйшло тiльки 442 млн. грн. i це незважаючи на те, що застосу-вання агролiзингу мае iстотнi переваги перед банювськими кредитами (вико-ристання зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" на умовах фшансо-вого лiзингу обходиться сiльськогосподарським тдприемствам - лiзингоот-римувачам на 70 % дешевше, нiж придбання ще! машини за рахунок довгос-трокового банювського кредиту).
Для пiдтримки втизняних аграрilв потрiбен не досконалий мехашзм розподiлу бюджетних коштiв, а повнощнний розвиток лiзинговоl iндустрil, що мае формування на засадах ринково! конкуренцп за участю як державних компанш, так i комерцiйних. Для активаци дiяльностi комерцiйних лiзинго-давцiв держава мала б застосувати пшьгове оподаткування i спрощене вiтчиз-няне законодавство.
Зпдно з цим законом, комерцшний банк може бути як лiзингоотриму-вачем, так i лiзингодавцем, здшснюючи проекти з модернiзацil. Однак чинне законодавство Украши до деяко! мiри обмежуе переваги лiзингу, особливо коли банк виступае лiзингодавцем самостiйно. Це зумовлено тим, що комер-
Науковий вк'иик, 2005, вип. 15.5
цшний банк здшснюе лiзинговi операци тшьки за рахунок власних кош^в. KpiM того, для банку лiзингова операщя не е пiльговою, тому лiзинговий рахунок шдлягае резервуванню на випадок можливих збиткiв.
Отже, банкам доцшьно створювати власнi лiзинговi компанп. Для цього здiйснення лiзингових операцш банком потрiбнi великi кошти для за-купiвлi сучасно1 технiки й устаткування. Комерцшш банки мають необхщт ресурси, тому лiзинговий бiзнес мш би стати вигiдною сферою вкладення ка-пiталiв i отримання додаткових прибутюв.
На загальнодержавному рiвнi розвиток лiзингу - це не тшьки заЫб стимулювання реалiзацiï ново1 техшки, пришвидшення оновлення фондiв, а й штенсифжащя розвитку нацiональноï економiки в цшому, пiдвищення ïï яюс-ного рiвня.
Лiтература
1. Куриаев В. Можливосп, проблеми i перспективи лiзингу в Украïнi// Економiст. -2000, № 6. - 28 с.
2. Ляхова О. Суб'екти ринку лiзингових послуг в Украïнi// Фшанси Украши. - 2000, № 11. - 64 с.
3. Поплавська Ж. В., Поплавський В.Г. Фшансовий лiзинг в агросфер^/ Фшансо-вий ринок. - 2005, № 8. - С. 91-93.
4. Статистичиий щорiчник Украши за 2001 рш. - К.: Техшка. - 2002.
5. Апопш В. Соцiальнi проблеми розвитку села// Вюник ЛКА: Серiя економiчна. -Львiв: В-во ЛКА. - 2002, № 12. - С. 63-67.
УДК 658.155.2:334.722.8 М.В. Топчак; 1.А. Маринич - Rbeiecbrn КА
ДИВ1ДЕНДНА ПОЛ1ТИКА ЯК СТРАТЕГ1Я АКЦ1ОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА У СФЕР1 РОЗПОД1ЛУ ПРИБУТКУ
Розглядаеться проблема розподiлу прибутку, а також дивщендна полiтика, яка е стратегiею акцюнерного товариства у сферi розподiлу прибутку.
M.V. Topchak; I.A. Marynych - Commercial Academy of L'viv
Dividend policy as strategy of joint-stock company in the field of division of income
The problem of division of income, and also dividend policy which is strategy of joint-stock company in the field of division of income, is examined in this article.
Виклад основного матерiалу. Проблема ефективност розподшу прибутку шдприемств - одна з найбшьш дискутованих у сфер1 фшансового менеджменту в останш роки.
Процес розподшу прибутку шдприемства мае багатор1вневий характер i залежить вщ багатьох чинниюв. Прибуток, що залишаеться в розпоряд-женш шдприемства, мае бути розподшено на двi основнi частини: фонд вип-лати-винагороди власникам шдприемства у формi дивiдендiв на акци або у формi процентiв на пайовi внески; фонди розвитку шдприемства в наступно-му перiодi. Процес такого розподшу прибутку називаеться дивщендною поль тикою пiдприемства, варiанти яко! визначають його власники та фiнансовi менеджери. Дивiдендна полiтика - найважливша ознака, за якою акцiонернi
5. 1иформацшш технологи r&^yîi
355
